Матеріали до уроків "Дидактичні ігри та цікаві творчі завдання на уроках літературного читання"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дидактичні ігри та цікаві творчі завдання на уроках літературного читання

 

 

 

 

Піцик Тетяна  Іллівна,

вчитель початкових класів,

спеціаліст вищої категорії,

старший вчитель

Южинецького ЗЗСО І – ІІ ступенів

Кіцманського району

Чернівецької області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота містить матеріали для вчителів початкових класів, які допоможуть молодим спеціалістам поглибити фахові, науково – методичні знання, удосконалити практичні навички  з питання  дидактичні ігри та цікаві творчі завдання на уроках  літературного читання, підвищити фахову компетентність.

 

 

 

 

Тематичний план

 

І.    Види і особливості проведення дидактичних  ігор в початкових

      класах

Висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ       

        З давніх-давен в Україні будь-які зібрання дітей супроводжувалися ігровою діяльністю. Змагалися у стрільбі з луків, метанні сніжок, катанні на санчатах, лижах, ковзанах. Народна виховна мудрість передбачала розв`язання важливих технологічних завдань формування особистості дитини. Зокрема засобами народної гри виводили маленьку людину з її реального побутового повсякденного життя, запобігали утворенню стереотипів сумніву й недовіри до своїх сил. Через гру дитині надавалася змога заявити оточенню про свій позитивний потенціал. Саме у грі вправи активізували рухливість, розвивали процеси мислення, викликали в неї позитивні емоції.

          З переходом із умов гри до умов навчальної діяльності настає в житті дитини переломний момент. Нове становище дитини в суспільстві визначається тим, що вона не просто йде з дитячого садка до школи, а тим, що навчання для неї стане віднині обов`язковим. За результат свого навчання дитина нестиме відповідальність перед вчителем, школою і своєю сім’єю. Тепер дитина мусить дотримуватись однакових для всіх школярів правил. І тут на допомогу учням і вчителям знову приходить гра. У сучасних умовах – це не cпонтанні ігри, не стихійно засвоєні від старших поколінь розваги за правилами. Сьогодні гра контролюється системою суспільного виховання. У грі при цьому існує суб`єктивна свобода для дитини. Тут діти мають змогу самостійно (без допомоги дорослих) розподіляти ролі, контролювати один одного, стежити за точністю виконання того чи іншого завдання. Тут дитина виконує роль, яку взяла на себе, враховуючи свій досвід. Гра стає сьогодні школою соціальних відносин для кожної дитини. Під час гри дитина ознайомлюється з великим діапазоном людських почуттів й взаємостосунків, вчиться розрізняти добро і зло. Завдяки грі у дитини формується здатність виявляти свої особливості, визначати, як вони сприймаються іншими, й з`являється потреба будувати свою поведінку з урахуванням можливої реакції інших.

 

 

          Формування учня самостійною, ініціативною, вдумливою особистістю, буде успішним, якщо вчитель потурбується про це з першого проведеного уроку. Одним з найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають дидактичні  ігри.

              Дидактична гра — незамінний атрибут освітнього процесу в початковій школі. Досвід роботи доводить значне підвищення ефективності роботи на уроці та у позакласній діяльності саме завдяки грі. Методична скарбничка кожного учителя багата різноманітними дидактичними іграми.

              На сучасному етапі розвитку суспільства перед школою стоїть завдання виховати особистість, яка мислить самостійно, творчо, з активною життєвою позицією, чітким науковим світоглядом. Роль початкової школи у вирішенні цих питань є визначальною.

             Дидактичні ігри бажано широко використовувати як засіб навчання, виховання і розвитку школярів. У будь-якій грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість. Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної цікавості. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються.
Дидактична гра на уроці – не самоціль, а засіб навчання і виховання. Сам термін «дидактична гра» підкреслює її педагогічну спрямованість та багатогранність застосування. А тому найсуттєвішим для вчителя будь-якого предмета, є такі питання:

        а) визначити місце дидактичних ігор та ігрових ситуацій у системі інших видів діяльності на уроці;

         б) доцільність використання їх на різних етапах вивчення різноманітного за характером навчального матеріалу;

         в) розробка методики проведення дидактичних ігор з урахуванням дидактичної мети уроку та рівня підготовленості учнів;

          г) вимоги до змісту ігрової діяльності у світлі ідей розвивального навчання;
          д) передбачення способів стимулювання учнів, заохочення в процесі гри тих, хто найбільше відзначився, а також для підбадьорення відстаючих.
        Необхідно будувати нову школу: школу діалогу, школу, яку творять самі діти спільно з учителями. У цьому сенсі є актуальним особистісно зорієнтований підхід до навчання.

        Гра поступово та непомітно на уроці переходить у серйозну, плідну роботу. Цікаві порівняння і малюнки допомагають дітям, адже при цьому спрацьовують різні властивості їхнього сприймання: порівнюючи один предмет (чи поняття) з іншим, ми краще розуміємо (засвоюємо) його. У народі говорять, що «краще раз побачити, ніж багато разів почути», — тобто зорова пам'ять є дієвішою за інші її види. Запам’ятати певну інформацію дітям молодшого шкільного віку легше, якщо вона подається у віршованій формі.

         Для мене є цінним той аспект гри, що саме вона дає змогу індивідуалізувати роботу на уроці. Цінність гри полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвивальна й виховна функції взаємозв'язані.

Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість. Особливо важливе місце займає гра та ігрові прийоми в навчальному процесі першокласників, адже становлення і розвиток їхньої навчальної діяльності відбувається у період ще слабких довільних процесів: уваги, сприймання, пам'яті тощо. Але гра також потрібна і в 2—4-х класах. Деякий програмовий матеріал потребує від дитини значних вольових зусиль та багаторазового виконання різних варіантів вправ для його засвоєння. Саме тоді гра, запобігаючи перевантаженню психіки дитини, допомагає реалізувати навчальну мету значно швидше, ніж будь-який педагогічний засіб. Гра дає змогу педагогові здійснювати управління розумовими здібностями та їхнім розвитком; формувати цінні риси особистостей і взаємини дітей у доступній і привабливій для них ігровій формі.

 Доцільність використання гри на тих чи інших етапах уроку залежить від рівня, знань, умінь і навичок учнів та від складності завдань, що стоять перед ними. Гра допомагає учням, коли складно, коли є необхідність створити додатковий емоційний фон навчання, допомагає опосередковано впливати на хід і результати їхньої діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Види і особливості проведення дидактичних  ігор в початкових

    класах

          З усього існуючого різноманіття різних видів ігор саме дидактичні ігри тісно пов'язані з освітнім  процесом. Вони використовуються в якості одного із способів навчання різних предметів в початковій школі. Результати, яких домагаються діти, доставляють їм багато радості і викликають прояв почуття творчого задоволення. Дидактичні ігри, ігрові вправи і цікаві завдання сприяють розвитку здібностей і потреб пізнавального характеру, інтелектуальних та морально- вольових якостей, формування пізнавального інтересу. Дидактичні ігри та ігрові вправи стимулюють спілкування між викладачем і учнями та між окремими учнями, оскільки в процесі проведення цих ігор взаємини між людьми починають носити більш невимушений характер.

      Дидактична гра ( гра навчальна ) - це вид діяльності, займаючись якою діти вчаться. Це є затвердженим, у педагогічній практиці та теорії, засобом для розширення, поглиблення та закріплення знань. Крім того, дидактична гра, являє собою самостійну діяльність, якою займаються діти: вона може бути індивідуальною або колективною. Дидактичні ігри відносяться до виду "ігор за правилами", в число яких входять ігри рухливі і пов'язані з музикою. Саме вони є яскравим прикладом синтезу різних видів педагогічного впливу на учнів: інтелектуального, морально - вольового та емоційного.

Процес гри підпорядкований вирішенню дидактичної задачі, яка завжди пов'язана з певною темою навчальної програми. Вона передбачає необхідність оволодіння знаннями , потрібними для реалізації задуму гри.

" Двоїста природа" гри - навчальна спрямованість та ігрова форма - дозволяє стимулювати оволодіння в невимушеній формі конкретним навчальним матеріалом.

Дидактичні ігри складаються з ряду елементів:

Ігрового задуму;
Дидактичної задачі ;
Ігрової  дії ;
Правила.

Ігровий задум і ігрова дія роблять дидактичну гру привабливим, бажаним і емоційним видом діяльності. Ігровий задум буває виражений в самому пізнанні гри і в ігровому завданню, шляхом вирішення якої діти починають розуміти практичне застосування отриманих ними знань. Ігровий задум визначає характер ігрової  дії, а ігрова дія дає можливість дітям навчатися в той момент, коли вони грають. Правила допомагають направляти ігровий процес. Вони регулюють поведінку дітей і їх взаємини між собою.

Результати гри завжди бувають очевидними, конкретними і наочними. Дотримання правил зобов'язує дітей самостійно виконувати ігрову дію, і разом з тим у них виробляється критерій для оцінки поведінки своїх однокласників і свого власного. Робота над дидактичним завданням вимагає активізації всієї психічної діяльності дитини. Формуються пізнавальні процеси, мислення, пам'ять, уява. Удосконалюється розумова діяльність, що включає в себе проведення різних операцій в їх єдності. Увага стає більш цілеспрямованою, стійкою, і в учня з'являється вміння правильно його розподіляти. Стимулюється розвиток пізнавальних здібностей, спостережливості, кмітливості і допитливості. У дітей починає проявлятися вольовий стримуючий початок. Дотримання правил, що є результатом виниклого у дітей інтересу до гри, допомагає вихованню важливих моральних якостей, вольових якостей, таких, як організованість, стриманість, доброзичливість, чесність і т.д.

У процесі занять дидактичною грою формується вміння працювати самостійно, здійснювати контроль, самоконтроль, погоджувати свої дії.

Труднощі в розробці єдиної класифікації дидактичних ігор, пов'язані з тим, що ці ігри поєднують у собі риси двох видів діяльності. Можна висунути поділ ігор з дидактичним завданням. Теоретично можливе використання ряду інших підстав, пов'язаних з приналежністю дидактичних ігор у сфері навчання, таких, наприклад, як ступінь самостійності учнів, спосіб включення гри в хід навчання. Кожне з цих підстав дає свій перелік видів дидактичних ігор. У підставу класифікації цілком правомірно можуть бути покладені ознаки власне ігрової діяльності: характер сюжету, ролей, правил і т.д. У навчанні склалося кілька видів дидактичних ігор.

Перераховані ознаки притаманні всім іграм, але в одних виразніше виступають одні, в інших - інші.

Дидактичні ігри бувають:
сюжетні;
предметні;
змагальні.

На сучасному уроці часто використовуються дидактичні ігри, спрямовані на активізацію розумової діяльності учнів. Прикладом є різні сюжетні ігри, реалізовані в навчальному матеріалі. Такі ігри на етапі навчання сприяють включенню дітей у вчення. Причому ці ігри не вимагають якоїсь особливої ​​підготовки, тут потрібна тільки ретельна продуманість ходу таких уроків. Сюжетні ігри можна проводити протягом всього навчального дня, підпорядковуючи роботу єдиній меті.

Гра - змагання та естафети. До таких ігор треба підходити обережно: неграмотно сформульована ігрова ситуація може стати серйозним бар'єром в оволодінні власне навчальною діяльністю. Позитивна роль таких ігор незаперечна при оцінці автоматизму навичок і вмінь. Але, проводячи подібні ігри, слід суворо враховувати індивідуальний темп оволодіння навчальним матеріалом кожним учнем, а також тип його нервової системи, заохочувати розвиток колективіської, а не конкурентної спрямованості навчальної роботи. Для успішного здійснення навчальної діяльності необхідний певний рівень сформованості в учнів механізмів мислення, пам'яті і т.д.
        Серед загальнонавчальних навичок і вмінь, якими повинні оволодіти учні в процесі навчання, особливе місце займають уміння контролювати й оцінювати свою діяльність. Ці вміння успішно формуються при використанні особистісно-рольової форми організації навчально -виховного процессу, як приватного виду дидактичної гри. Це передбачає введення на окремих етапах уроку гри

" Вчитель- учень ". Протягом уроку одні діти виконують роль учителя, інші - оцінювача, треті - контролера. Учні пробують свої сили: необхідно так провести урок, щоб було цікаво, і щоб тебе слухали. При цьому все різноманіття діяльності вчителя розподіляється між самими учнями. Подібні ігри можуть реалізовуватися в парній або груповій роботі. Діти можуть обмінюватися зошитами і перевіряти правильність виконання завдання один одного.

За характером пізнавальної діяльності дидактичної гри можна віднести до наступних груп :

1. Ігри, що вимагають від дітей виконавчої діяльності. За допомогою цих ігор діти виконують дії за зразком. Наприклад, гра "Складемо візерунок". Дидактична мета : виявлення вміння розрізняти предмети за кольором, формою, розташуванню.

Засоби навчання - набір з дев'яти фігур : один червоний круг, по два жовтих і зелених трикутника, по два синіх і червоних квадрата.

Зміст гри: учитель пропонує одному з учнів скласти візерунок на магнітній дошці, іншим у себе на парті. З цією метою він дає таке завдання : розмістити на середині дошки (або на столі учня ) червоне коло, вгорі і внизу від кола два жовтих трикутника, праворуч і ліворуч -два червоних. Правіше цього візерунка вчитель пропонує викласти другий : коло посередині, два червоних і два синіх квадрата розташувати від кола по кутах, вгорі і внизу - червоні, праворуч і ліворуч - сині квадрати. Потім він просить скласти будь-який візерунок з фігур і розташувати його зліва від першого візерунка, порахувати число фігур у кожному з них, у двох, у трьох візерунках.

2. Ігри, що вимагають відтворення дій. Ці ігри спрямовані на формування навичок додавання і віднімання в межах десяти.

Це - " Математична рибалка", "Кращий космонавт », «Кращий льотчик " та ін..

3. Ігри, за допомогою яких діти змінюють приклади і задачі в інші, в логічно пов'язані з ними.

Наприклад: "Ланцюжок", "Математична естафета", "Складання кругових прикладів". До перетворюючої діяльності відносяться також ігри, що розвивають навички контролю "Кращий контролер", "Арифметичний біг", "Перевір Угадайку" та ін

 4. Ігри, що включають елементи творчості.

 Це "Вгадай загадки Буратіно",  " Загадки Веселого Олівця », «Визнач курс руху літака ", " За якою доріжкою ти підеш? " і ін.

 Деякі дослідники ділять ігри на 2 групи: наочні і словесні. Ігри з використанням наочного матеріалу, в свою чергу, поділяються на ігри з демонстраційними і роздатковими матеріалами та ігри з різними іграшками

( об'єктами природи і предметами побуту). До дидактичних ігор з використанням засобів наочності можна віднести ігри - інсценування деяких казок і книжок - лічилок із застосуванням відповідних іграшок.
В основі словесних ігор лежить досвід дітей, їх спостереження. Завдання цих ігор полягає в систематизації та узагальненні. Вони застосовуються на етапах закріплення і повторення навчального матеріалу. Виділяють такі види словесних ігор:

Ігри - подорожі;
Ігри - загадки;
Ігри - доручення;
Ігри - бесіди ;
Ігри - пропозиції ;
Ігри - казки;
Інтелектуальні ігри.

 Таким чином, всі класифікації дидактичних ігор виходять з наступних основних закономірностей навчання:

   А) навчання відбувається тільки за активної діяльності учнів;
   Б) чим різнобічне, забезпечувана вчителем діяльність учнів, тим вище якість засвоєння на рівні, що залежать від характеру,  організує діяльності - репродуктивної або творчої (головні закономірності навчання).

Дидактичній грі в початкових класах властиві певний темп, ритм, а в її процесі допустимі просторові пояснення; правила повинні бути викладені стисло, лаконічно, доступно. Знижує інтерес велика кількість зауважень дисциплінарного характеру, пасивне очікування дитиною своєї участі в грі. Учитель повинен сам показувати живий інтерес до гри, захопити учнів. У деяких іграх він створює ситуацію очікування, загадковості. Успіх гри залежить від того, як вчитель її проводить. Млявість, байдужість вловлюється дітьми, інтерес до гри моментально згасає. У грі діти повинні відчувати себе вільно, невимушено, відчувати задоволення від усвідомлення своєї самостійності і повноцінності. Гра, що містить кілька правил, розчленовується на складові частини і виконується поетапно.

У більшості ігор доцільно вносити елементи змагання, що підвищує активність дітей у процесі навчання. Для проведення змагання вчитель, в таблиці на дошці, зірочками відзначає дружну роботу команд протягом уроку. Якщо активність і інтерес дітей будь - якої команди слабшає (наприклад, через те, що команда набрала меншу кількість зірочок), вчитель повинен запитати будь-якого учня цієї команди, з тим, щоб за правильну відповідь була отримана зірочка. Наприкінці уроку вчитель разом з дітьми, підбиваючи підсумки змагання, звертає увагу на дружну роботу команд, що сприяє формуванню почуття колективізму.

Учитель проводить гру зі слабкими учнями по - різному. В одному випадку він може викликати їх до дошки, коли інші зайняті самостійною роботою, нагадати їм правила гри, виконавши з ними на дошці 1-2 ігрових дії, і запропонувати закінчити гру за картками на своєму робочому місці. В іншому випадку він організовує роботу слабкого учня в парі з сильним, який допомагає

першому виконати ігрові дії. У тих випадках, коли слабкі учні добре засвоюють правила тієї чи іншої гри, їм пропонують гру з роздавальними картками.

За результатами психологічних досліджень можна виділити наступні професійно важливі якості педагога щодо ігрової діяльності дітей молодшого шкільного віку:

а) уміння спостерігати, аналізувати гру; планувати прийоми, спрямовані на її розвиток ;
б) збагачувати враження дітей з метою розвитку їх ігор ;
в) вміти організовувати початок гри ;
г) створювати сприятливі умови для переходу гри на більш високий рівень ;
д) вміти встановлювати ігрові відносини в процесі гри ;
ж) вчити дітей оцінювати гру і обговорювати її результати і т.п.

Складність керівництва грою пов'язана з тим, що вона є вільною діяльністю дітей, і вчителю важливо зберегти цю свободу і невимушеність. При використанні ігрових ситуацій вчитель не створює нової гри, а якби запозичує елементи " позашкільного" досвіду дітей. Щоб таке використання було успішним, вчитель повинен добре володіти засобами експресії. Зміна темпу, чергування напруженої роботи і невеликих пауз - хороший засіб для розрядки.

Учитель повинен дуже добре володіти методикою проведення ігрових вправ, чітко представляти їх мету, надавати дітям відносно велику самостійність. Не можна передбачати гру і давати їй свою оцінку, адже вона може обдурити надії дітей і викликати зворотну реакцію. І подальші спроби вчителя активізувати увагу учнів аналогічним способом можуть викликати в дітях негативне ставлення до гри. Вводячи ігровий прийом треба пам'ятати, чи рівні можливості дітей, які беруть участь у грі. Іноді "дрібниці" можуть стати причиною зародження страху, невпевненості, замкнутості маленької людини.

Придумувати нову гру на кожен урок практично неможливо, а часте використання одних і тих же ігор загрожує повною втратою інтересу до них. Як бути ? Насамперед, потрібно дуже добре відчувати свій клас, рівень підготовки дітей, їх ставлення до тієї чи іншої пропонованої грі. Часом на уроці ігрова ситуація складається стихійно і йде від самих дітей. Цього не слід боятися, хоча план уроку доведеться коригувати "на ходу".

 

 

 

Дитячий театр

Дидактична мета. Вчити дітей виділяти у творі основні події, передавати свої думки без слів.

Зміст. Учитель ознайомлює дітей із твором і дає завдання: показати почуте за допомогою жестів та міміки.

Наприклад: «Ріпка» – діти намагаються передати зміст казки без слів, імітуючи рухи головних героїв, тощо.

Опорні слова

Дидактична мета. Розвивати вміння запам’ятовувати в тексті деталі сюжету, відтворювати їх в усних переказах.

Зміст.
I варіант
Вчитель дає ряд слів із недавно прочитаного твору.
Наприклад: пшеничний колосок, зерно, млин, борошно, тісто, пиріжки.
Діти мають назвати твір, про який ідеться, і переказати його з використанням опорних слів.
II варіант
Діти мають прочитати твір і визначити опорні слова, за допомогою яких можна якнайповніше відтворити заданий уривок твору.
Наприклад: після читання казки «Вовк війтом» учні виписують ряд слів – осел, вовк, війт, люди, хлоп.
Виграє той, за чиїми словами легко відтворити казку.

Що спочатку, що в кінці

Дидактична мета. Розвивати вміння аналізувати, вчити, запам’ятовувати послідовність подій у творі.
Зміст. Учитель читає уривок твору з певною подією, а діти називають ті події, що відбувалися раніше чи пізніше. Виграє команда, яка назве точний порядок подій.
Наприклад: «Раптом бідняк побачив на узбіччі дороги дідуся. Той швидко підійшов до бідняка, спитав: «Чого ти, друже, сумний?»
- Що було до того?
- Що було пізніше?

Намалюємо мультфільм

Дидактична мета. Вчити визначити головні події, які вплітаються в основний зміст твору, розрізняти головне та другорядне, розвивати вміння аналізувати й синтезувати.

Зміст. Діти діляться на групи, отримують завдання на картках, виконують його, обмінюються думками.
Завдання:
- Які малюнки можна намалювати до казки «Колобок», щоб діти, які її не читали, зрозуміли зміст?
- Виберіть серед поданих ілюстрацій найменшу кількість, за якими можна відтворити зміст казки.
- Виберіть із твору або придумайте підписи до ілюстрацій.
У результаті виконання завдання має вийти мультфільм.

З циферблатом я дружу – зразу відповідь скажу

Дидактична мета. Вчити дітей орієнтуватися в сюжеті, дати знання про жанрові особливості казки.
Зміст. Учасники гри мають моделі циферблатів із годинниковою стрілкою.
Вчитель ставить дітям запитання за змістом прочитаних творів. Відповіддю має стати цифра: учні наводять стрілку циферблата на відповідне число.
Наприклад (казка «Котигорошко»):
- Скільки було синів у батька Котигорошка? (6)
- Скільки діб летіла перша булава? (12 діб)
- Яка булава підійшла хлопцю? (2)
- Яким ударом Котигорошко вбив Змія? (3)
- Скільки друзів було в Котигорошка? (3)

 

Літературний музей

Дидактична гра. Закріплювати знання про жанрові особливості казки.
Зміст. Учитель проводить уявну екскурсію залами музею. Кожна зала отримує назву відповідно до жанрових особливостей твору.
Наприклад: зараз ми побуваємо в музеї, де є Зала Казок. У цій залі виставлено чарівні предмети. Здогадайтеся, кому вони належать?
Шкатулка з грошима («Про неробу Юрка, маминого синка»), яйце-райце («Яйце-райце»), перстень («Зміїв перстень»).

Машина часу

Дидактична мета. Вчити дітей визначити залежність між сюжетом і часом, у якому відбуваються події, розвивати фантазію, творчі літературні здібності.
Зміст. Учитель дає дітям завдання у групах. Виграє та група, яка найшвидше та найцікавіше складе найкоротший новий твір за мотивами відомого сюжету.
Наприклад: уявіть собі, що події твору та герої переносяться в інший час…
- Що у творі повинно змінитися?
- Що може залишитися таким самим?
- Які події стануть неможливими?

Намалюй карту

Дидактична мета. Вчити дітей розуміти думку автора твору, запам’ятовувати деталі сюжету.
Зміст. Учитель читає художній твір, після чого діти діляться на групи і отримують завдання – намалювати карту-схему подій. Виграє група, яка найкраще складе карту твору.
Наприклад: намалювати карту до казки «Колобок». Кольором позначити характери персонажів.

Співавтори

Дидактична мета. Вчити дітей визначати залежність між елементами сюжету, запам’ятовувати їх.
Зміст. Учитель читає твір або діти самостійно ознайомлюються з ним.
Завдання:
- Придумай продовження твору. Які події могли відбутися в майбутньому?
- Хто з героїв мав сильніший вплив на події? Якщо його забрати, як зміниться сюжет твору?
- Яка з подій вплинула на подальший розвиток сюжету?

Близнюки-початки

Дидактична мета. Вчити дітей розумітися на побудові твору, знаходити спільне в різних творах жанру.
Зміст. Грати можуть як окремі учні, так і групи дітей. Вчитель дає завдання.
I варіант
Пригадайте, які казки починаються однаково.(Наприклад, «Жили собі дід та баба».)
II варіант
Пригадайте, які казки закінчуються однаково. (Наприклад, «От вам і казочка, а мені бубликів в’язочка».)
III варіант
Пригадай казки:
- Які закінчуються весіллям.
- Де молодший брат найкраще виконує всі завдання.

З’явився - зник

Дидактична мета. Вчити визначати взаємозв’язок між присутністю героїв у творах і змінами в сюжеті, розвивати творчу уяву.
Зміст. Після ознайомлення з твором діти працюють у групах. Кожній групі пропонується завдання:
I варіант
Уявіть собі, що в центрі подій, які відбуваються у творі, опинився персонаж з іншого твору. Чи змінюється сюжет, як розвиваються події далі?
Виграє група, яка розповість найкращий варіант казки.
Наприклад: казка «Дрізд і голуб»
II варіант
Уявіть собі, що один із героїв твору за наказом чарівника зник. Чи зміниться сюжет, як розвиватимуться події далі?
Наприклад: казка «Колобок» (зміна: зникла Лисичка).

Знайди мені пару

Дидактична мета. Вчити дітей визначати основну сюжетну лінію, порівнювати сюжети різних творів.
Зміст
I варіант
Учитель пропонує учням пригадати твори з подібними сюжетами.
II варіант
До названого твору дібрати твори з подібними сюжетами.
III варіант
Вибрати із групи творів лише ті, які мають подібний сюжет.
Наприклад: виберіть серед названих твори з подібними сюжетами: «Рукавичка», «Найдорожчий плід», «Зайчикова хатка», «Залізний вовк», «Летючий корабель».
Завдання після гри:
- Чи подібні сюжети цих казок?
- Що є спільного в усіх казках?
- Чим відрізняються саме ці казки?

Юний казкар

Дидактична мета. Формувати уявлення про сюжет, розвивати творче уявлення про сюжет, розвивати творчу уяву та літературні здібності.
Зміст. Прочитавши ряд творів, діти мають написати свій: одну дійову особу взявши з одного твору, другу з іншого, а хід подій відтворити, як у третьому.
Наприклад: головний герой – Колобок, інший герой – Солом’яний бичок, сюжет «Кози-Дерези».

Що було перед тим?
Що сталося після того?

Дидактична мета. Дати уявлення про композицію, розвивати творчу уяву, формувати навички писемного мовлення з елементами фантазування.
Зміст. Діти мають придумати і записати, що могло трапитися з героями після закінчення твору, скласти кінцівки або придумати події, які могли передувати викладеним у творі.
Наприклад: «Лисичка-сестричка і Вовк-Панібрат».
(Вовк помстився Лисичці за обман.)

Про що розкажуть непрочитані твори?

Дидактична мета. Вчити дітей налаштовуватися на книгу і правильно починати знайомство з нею, визначити тему, можливий зміст книги.
Зміст. Учитель демонструє учням незнайому книгу. Діти розкладають обкладинку, титульну сторінку, ілюстрації, зміст. Виграє той, хто швидше здогадається, про що може розповідатися у цій книзі.
Завдання після гри. Прочитай твір, перевір, чи правильно ти визначив зміст непрочитаної книги.

Пригадай заголовок

Дидактична мета. Формувати вміння визначати заголовок як відображення ідеї і теми твору, розширювати читацькі інтереси.
Зміст. Учитель пропонує назвати твори художньої літератури, в заголовках яких є розділові знаки.
Наприклад:
Кома (Будь обережна, Марійко).
Три крапки (Не те літо, після війни…).
Лапки («Не хочу багатства»).
Дефіс (Лисичка-кума).
Знак питання (Як павуки подорожують?).
Знак оклику (Україно!).

Завдання після гри. Згадавши заголовок, учень повинен сказати, що він розкриває, про що розповідає автор чи про що він хотів сказати своїм твором.

Приказка-казка

Дидактична мета. Вчити дітей розуміти прочитане, дивитися на події очима автора. 
Зміст. На дошці записані прислів’я, вчитель читає твір і просить вибрати ті з них, які відповідають основній думці твору.

Наприклад: «Колосок» – Землю красить сонце, а людину – праця.

Ми автори

Дидактична мета. Вчити дітей складати свої твори за законами певного жанру.
Наприклад: скласти оповідання, казку, байку за сюжетом казки «Курочка Ряба»
Скласти такий кінець до відомої всім історії, який би вам більше сподобався.

 

Гра «Незнайко»

Один учень читає, а інший — виправляє допущені помилки.

 

Гра «Вовк і заєць»

Один учень починає читати текст, другий — вступає після того, як перший дійде до крапки й намагається його наздогнати.

 

Гра «Ми віримо і не віримо»

Учитель читає речення з тексту, зробивши помилку в слові. Діти знаходять це речення, говорять: «Ми віримо» або «Ми не віримо» і читають це речення.

 

Гра «Інтерв'ю»

Тема інтерв'ю може бути різною, учні — кореспонденти і респонденти. По закінченні часу на обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюються своїми ідеями та аргументами з усім класом.

 

Гра «Земля — небо»

За командою «Земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «Небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову — «Земля» — учні очима знаходять, де вони завершили читати.

 

 

Гра «Дощик»

(Діти читають хором.)

- Накрапає дощ (тихо).

- Дощ пускається сильніше (голосніше).

- Злива (голосно).

- Дощ слабшає (тихіше).

- Дощ перестав (читання припиняється).

 

Гра «Хвилі»

Ця гра схожа на попередню, але дещо відрізняється. Обираємо ведучого, який задає «тон і темп» гри. Текст читається так, як хвиля прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше і т. д.

 

Гра «Бджілки»

Напівголосне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі.

 

Гра «Рибки»

Мовчазне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі, при цьому діти можуть ворушити губами.

 

Гра «Губи на замку»

Те саме мовчазне читання, але ворушити губами заборонено.

 

 Гра «Засічка — кидок»

За командою «Кидок» усі діти починають читати напівголосно текст. За командою «Засічка» — зупиняються й олівцем відмічають останнє прочитане ними слово. Цей самий текст таким же чином читають ще раз (але не більше трьох разів). При повторному читанні діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати поліпшуються.

 

Гра «Відшукай речення за початком»

Учитель читає речення, зупиняючись, учні знаходять і дочитують його.

 

Гра «Знайди помилку»

Учитель читає вірш, припускаючись помилок. учні уважно слухають і виправляють.

 

Гра «Сніжинка»

Залежно від пори року («Квіточка», «Листочок») читає той учень, на парту якого впала сніжинка (квіточка, листочок).

 

Гра «Не перерви ланцюжок»

Діти одне за одним читають по одному реченню (можна по одному слову, строфі) текст. Усі мають слідкувати, щоб ланцюжок не перервався.

 

Гра «Хто краще?»

Конкурсне читання вірша, оповідання. Читання у парах.

 

Гра «Буксир»

Створюється пара з «сильнішого» учня і «слабшого». «Сильніший» учень «веде» у читанні, а «слабший» — намагається досягти темпу читання «сильнішого» учня.

 

   Гра «Луна»

«Сильніший» учень читає речення, а «слабший» — читає це речення після прослуховування.

 

Гра «Котик і Мишка»

Ця гра дуже ефективна під час роботи над удосконаленням навичок швидкого читання.

Першою починає читати «Мишка». Коли вона прочитає декілька слів або 1 речення, починає читати «Котик». Він намагається наздогнати «Мишку». Гра припиняється, коли обидва учні читають одне й те ж.

 

Гра «Лото»

Клас поділяється на 3 команди. Кожна команда отримує однакові картки. Перша група карток містить прізвища авторів, друга група карток — назви творів, третя — фрагменти з творів.

Завдання: вибрати із загальної кількості карток ті, що стосуються одного автора. Перемагає команда, яка швидше і правильніше виконає завдання.

 

Гра «Чарівна лотерея»

Для проведення гри клас поділяється на  команди. Кожна команда отримує однакові картки, на яких записані ключові слова з певного твору.

Завдання: швидко прочитати слова, визначити назву твору та автора слів. Перемагає команда, яка швидше і правильніше виконає завдання.

бились     поживились

розумні   а     дурні

(«Дурні бились, а розумні поживились». Слова належать курці.)

 

Гра «Шифрувальники»

Для проведення гри клас поділяємо на  команди. Кожна команда отримує картку з однаковим завданням.

Завдання: у кожному рядку знайти «зайву» літеру. Скласти всі «зайві» літери з кожного рядка і прочитати назву твору. Вказати автора твору. Перемагає та команда, яка швидше і правильніше виконає завдання.

 

ООООООООЯОООООООООО

ВВВБВВВВВВВВВВВВВВВВВ

ИИИИЛИИИИИИИИИИИИИИИ

ДУДДДДДДДДДДДДДДДДДДД

ТТТТКТТТТТТТТТТТТТТТТТТТ

АООООООООООООООООООО

(А. Малишко «Яблука».)

 

  Гра «Заверши речення»

Дітям пропонують переписати речення і доповнити їх словом із протилежним значенням.

 - У лісі ростуть дерева товсті й....

 - Річки бувають глибокі й....

 - Улітку дні довгі, а взимку....

 - Діти оцінюють свою роботу, враховуючи каліграфію.

  

 Гра «Склади речення»

На дошці написано частини речень. Школярі читають спочатку ліву, а потім праву частини, з’ясовують, як доповнити ліву частину, щоб вийшло речення.

 

 Гра «Утвори слово»

Від поданих слів утворіть нові слова з апострофом.

Дерево — дерев'яний;

солома —...;

трава —...;

горобець — гороб’ята;

голуб —...;

ластівка — ....

 

 

  Гра «Віднови слово»

На дошці написані слова з пропущеними літерами:

 

лос_, пен_, тін_, пал_то, пал_ма.

  

Читання на одному диханні декілька слів у різному темпі читання, з різною силою голосу. 

Мовні зарядки. 
- Пір’їнку здути з долоньки; 
- Подути як сердитий вітрюган і т.д. 

Імітація звуків. 
- Як ричить тигренятко : р- р – р – р… 
- Поїдемо на поїзді : чух – чух – чух… 

Систематичне проказування скоромовок у різному темпі. 
Ішов Прокіп – кипів окріп, 
Прийшов Прокіп – кипить окріп, 
Як при Прокопові, 
Так і при Прокописі, 
І при Прокопенятах. 

Промовляння чистомовок.
Ча – ча – ча – вкусила калача 
Ач – ач – ач – летить пугач. 
Чі – чі – чі – котик на печі. 
Чу – чу – чу – нікуди не втечу. 

Таблиці Шульте.
Дивлячись на центральну цифру, «позбирати» числа з наростанням натурального ряду, не переміщуючи погляду. Починати потрібно з найменших таблиць, поступово переходячи до складніших, наприклад: 
1 3 5 
8 6 2 
4 7 9 

9 1 18 13 4 
22 15 10 5 7 
6 24 2 14 25 
16 19 23 17 11 
12 8 21 20 3 

Піраміди складів, слів. 
Перед учнями ставиться завдання: не зводячи очуй з точки (починаючи з верхньої), намагатися побачити букви, склади чи слова ліворуч і праворуч. 

М * А НЕ * БО 
Л * О ЗО * РІ 
С * И ХМА * РА 
Т * І МІ * СЯЦЬ 
К * У СОН * ЦЕ 

Словесні піраміди
САД ЛІС 
САДИ ЛІСОК 
САДОК ПУЩА 
САДІВНИК ПЕРЕЛІС 
САДІННЯ ДІБРОВА 
Читання складових таблиць різного рівня складності. 
Прочитати утворений з горизонтальних і вертикальних букв склад на одному диханні. На перших порах пропонуються таблиці з уже утвореними складами, потім з деякими пропущеними клітинками, а пізніше таблиці для самостійного утворення складів. 
А О У І Е И Я Ю Є 
М ма мо му мі ме ми мя мю мє 
В ва во ву ві ве ви вя вю вє 
Л ла ло лу лі ле ли ля лю лє 
К ка ко ку кі ке ки кя кю кє 

А О У І Е И Я Ю Є 
КВ ква кво кву вкі кве кви 
ВН вна вно вну вні вне вни вня вню внє 
СК ска ско ску скі ске ски 
ПЛ пла пло плу плі пле пли пля 

А О У І Е И Я Ю Є 
СПЛ 
СТР 
СКЛ 
ВЗЛ 

Читання таблиць згори донизу 
Дітям пропонується прочитати невеликий віршований текст, фіксуючи погляд на вертикальній лінії. 
Веселі вишні вкрили віти, 
Виблискують з гущавини. 
Василько воду ллє на квіти, 
Щоб вищі виросли вони. 
 

 Читання гнізд споріднених слів
Прочитати споріднені слова на одному подиху зверху вниз. 
ЛІС 
ЛІСИ 
ЛІСОК 
ЛІСОВА 
ЛІСОЧОК 
ЛІСНИК 

Загадки чи віршики у яких слід додати риму.
 

Гра «Морська хвиля змила слово» 
Вчитель читає загадку, а діти мають передбачити розгадку і відповісти. 
Дивний ключ у небі лине, 
Не залізний, а пташиний 
Цим ключем в осінній млі 
Відлітають ….. (журавлі). 

Вчитель читає початок речення, а діти мають його закінчити. 
Діти, звісно, вчаться в … 
А комбайн працює в … 
Ми лікуємось в … 
А стрижемось в … 
Ліки беремо в … 
А книжки в … . 

Читання прислів’їв, приказок, слів з недописаними частинами.
Вчитель пропонує прочитати слова на карточках, в яких пропущені окремі склади. 
 

«Слова спокійно жили в книжці, 
В яку вдалось пролізти мишці. 
Вона початки відкусила 
У себе в нірці схоронила.» 

... рона (ворона) 
… рова (корова) 
… ито (сито) 
… іто (літо) 

Ішов інди… з індичк… , 
Ішо… понад водичк… , 
А за ни… - індичат… 
Починай… все спочат… . 

Деформовані слова.
На карточках дітям пропонуються слова написані з переставленими буквами. Діти мають якнайшвидше переставити букви і прочитати правильне слово. 

АЛШКО 
КАРКУ 
ЕЛСО 

 

Гра «Діряві слова» 
С Л В Й 
Л С Т В К 
Р Б 
 

 Деформовані тексти 
Завдання для роботи в парі або невеликій групі. Дітям пропонується правильно прочитати текст, переставивши склади місцями. 
чуБа – м’ячик титькося, 
баПотививсь четьхося. 
кЯ побавивсь мит мечм’я 
от лазивсь кимгір пламеч. 

Гра «Порівняй» 
Прочитати слова і визначити у них спільну частину, склад або букви, якими відрізняються 
ГРІМ МАК 
РІКА РАК 
ЗОРІ ТАК 
РІТА ЛАК 
РІЖУ БАК 

Гра «Знайди пеньок»
Показати слова на кілька секунд на карточці, а діти мають назвати зайве слово. 
КИТ 
КИТ 
КІТ 
КИТ 

Вправа «Не зіб’юсь».
НІС 
Ніс 
НІС 
РІС 

Гра «Які слова заблукали?»
Прочитати текст, назвавши слово яке підходить по змісту, а не те, що написане. 

Щебетала пташечка під крилечком, 
Сподівалась пташечка весни з літечком. 

Гра «Знайди помилку» 
Діти мають прочитати правильно, помінявши слова так, щоб слово з першого стовпчика за змістом відповідало б слові з другого стовпчика. 
ЗИМА – СІЧЕНЬ 
ВЕСНА – БЕРЕЗЕНЬ 
ЛІТО – ТРАВЕНЬ 
ОСІНЬ – ВЕРЕСЕНЬ. 

Гра «Прочитай слово у слові». 
Із запропонованого слова скласти всі можливі нові слова. 
ЛАСТІВКА 
СІТКА, СТІЛ, СТАВ, ЛАВКА, ЛІС, ЛАСКА, ВІЛ, ВАТА, ЛАТКА, СІК,ВІК… 

Гра «Побудуй слово»
Вчитель пропонується слово, в якому під кожною буквою стоїть цифра. Діти ж мають за поданими цифровими знаками скласти своє слово, використовуючи букви із запропонованого вчителем. 
ВОКЗАЛ 
4 5 6 6 5 4 3 2 4 5 

Гра «Розсипанка»
Із слів, які написані на геометричних фігурах, листочках, пелюсточках і т.д., скласти прислів’я.
Гра «Зашифроване прислів’я».
Прочитати, дотримуючись порядку цифр, написаних під таблицею. 
БУ 1 ВИМ 2 ДЬ 3 ЛИ 4 ЛІ 5 НЕ 6 
НИ 7 ТИ 8 ХО 9 ЧЕШ 10 ЩАС 11 

9, 10, 1, 8, 11, 4, 2, 6, 1, 3, 5, 7, 2. 

Гра «Розплутай ниточки» 
На дошці малюю переплутані «ниточки». На одному кінці «ниточки» - цифра, на іншому – буква. Якщо учні правильно визначать якій цифрі відповідає яка буква і розставлять їх по порядку, то прочитають слово. 
2 4 3 5 1 

Е О 
С 
Ц 
Н 

Гра «Фантазери».
У запропонованих словах замість рисок потрібно уявити букву «о» і прочитати. Перший раз читати повільно, другий – швидше, третій – дуже швидко. 
Д - бр - г – л – д м – з – к 
С – р – м г – р – х г – л – с 
М – р – з к – л м – л – к – 
К – мп – т з – л – т - б – л – т – 
Ж – вт – к м – л - т – к з – л – т – 
К – л – с – к б – р – шн - п – в – р – т 
П – р – ш – к п – т – п в – л – кн – 
Л – т в – г – нь с – р – к 

Коли діти будуть добре справлятися із такими карточками можна запропонувати їм трохи складніші, наприклад: замість першої рисочки підставляти букву «е», а замість другої – «а». 
Т – м - в – н - сп – к – 
Г – н - тв. – рд - р – дьк – 
Сц – н - в – рб - з – бр – 
Д – сн - в – сн - р – бр – 
П – н – л м – д – ль м – т – л 
Т - - тр ф – рм - с – стр – 
Ст. – жк - м – ж - г – кт – р 
Кр – йд - п – к – р Ст – ф - 
Потім завдання можна ще ускладнити: прочитати слова у колонках, уявляючи на місці рисок вказані букви, які позначають голосні звуки. 

Е Е А И И А 
С - р - д - д - т - н - 
Ч - р - мх - б - л - н - 
В - с - л - к - сл - чк – 
З - л - н - с - в - н - 
П - р - к - з д - в - н - 
Н - б - с - хв - л - н - 
См-р - к - ш - пш - н - 

Гра «Збери намисто» 
Ідучи за цифрами – підказками, потрібно скласти прислів’я. 

10 лащиться 7 а 2 не 9 що 
5 що 1 бійся 6 бреше 
3 того 8 того 4 собаки 

6 його 2 такий 4 чорт 3 страшний 
1 не 7 малюють 5 як 

10 дивиться 8 в 5 а 1 скільки 6 він 
2 вовка 4 годуй 7 все 9 ліс 3 не 

Гра «Знайди кінець»
Прочитай частину вірша в першій колонці, а в другій знайди його закінчення. 
 

Сива кізка скік та скік	слово «мама» написало
Стоїть баба снігова	щоб родило житечко
Ой , мороз, який мороз!	хтось на дворі гупотить
Тихо спить собі ведмідь	здоровенна голова
По снігу дівча гуляло	через річку на той бік
Сійся жито і пшениця	треба взяти нам лопату
Принесла я вам літечко	лиш над містом сонце встане
Щоб город перекопати	всіх пташок проймає дрож
Ти прокинься рано – рано	шкідників ним добуває
Дзьоб міцний і гострий має	буде дітям паляниця

Гра «Слова з трьох (чотирьох, п’яти) букв.» 

У цю гру бажано грати до того часу, поки діти не навчаться швидко і легко придумувати слова, які складаються з трьох, чотирьох чи п’яти букв. Щоб ця гра не набридала і завжди була цікавою, можна її урізноманітнити, придумавши казку. Наприклад: 

«Жив був (хто?) … (вчитель пропонує перше слово, яке складається з трьох букв – дід). У нього болів (що?) … (зуб). Зайшов він в (куди?) … (дім). Хотів з’їсти (що?) … (сир). Раптом прилетіла (хто?) … (оса). Вона впала в (куди) … (суп). І т.д. 

В одному далекому царстві жив (хто?) … (вчитель пропонує слово з чотирьох букв – слон). Він дуже любив їсти (що?) … (диню). Одного дня він стояв біля (чого?) … (дуба) і жував (що?)… (лист). До нього підійшов (хто?) … (тигр). Він сказав? «Давай підемо в (куди?) … (цирк)». І т.д. 

Гра « Чи є такий предмет».

Попросіть дитину прочитати слова і сказати, чи існують ті предмети або явища, які вони позначають. 

1. Кущ, баж, мед, вім, фап, лук, цюн, ніч, гач, сад, жіб, таз, чуб, пек, шар, зиг, яма, хор, різ. 

2. Буря, гафо, нота, діту, жатю, птах, зіду, осел, ірек, вухо, кюса, цирк, хрест, борщ, шпак, рюза. 

3. Актор, вимус, бочка, жнифя, голос, парта, ізюнт, хітко, земля, церпа, сосна, диван, чвари, труби, осаті, фрукт. 

4. Родина, вулира, ремінь, цукода, береши, палиця, чіт асу, музика, дірєня, кисіль, жибань. 

5. Загадка, чи батон, фільток, кімната, руфлон, веселуб, учитель, голубіж, метелик, бджуза, іграшка, дів чиря. 

 

 Гра «Точно і швидко. Хто або що?»

Вчитель називає дію, учні мають якнайшвидше сказати хто виконує цю дію. 

Нявчить - кіт                 виє – 
варить -                          каркає – 
гавкає –                          лікує – 
дзижчить -                      малює – 
шипить -                         замітає – 

 Гра «Слухай! Називай якомога більше слів»

Вчитель називає дію, а учні мають назвати якомога більше предметів, які виконують цю дію. 

Пливе - пароплав, човен, плавець, качка, риба, кит. 
Летить – 
Росте – 
Шумить – 
Хвилюється – 

Гра «Замасковані слова»
Читаючи завдання з картки потрібно встановити межі слів у реченні. Читаючи, потрібно робити відповідні паузи. 
1. Непомітнонадійшовранок. 
2. Уселісталошумно. 
3. Забрехалисобаки, заревіликоровитателята. 
4. Цілаотараовецьтакібекалаімекала. 
5. Великийпівеньстрибнувнавербовий  перелазіголоснозакукурікав. 

Гра «Доповни за змістом» 
Учневі потрібно швидко прочитати, доповнюючи речення за змістом. 
1. Рідна, лагідна, найдорожча, ніжна, найдобріша - … 
2. Запашний, білий, смачний, духмяний, пшеничний - … 
3. Білий, холодний, пухкий, іскристий - … 

Гра «Книжковий гробачок»
У кожній групі слів потрібно відновити відсутні букви на позначення голосного звука, орієнтуючись на перше слово. 
Мед – слдкй, лпвй, зпшнй, грчнй, прзрй, янтрнй. 
Дуб – мгтнй, крслтй, стрй, рзлгй. 
Лисиця – рд, хтр, пхнст, прдк, спртн, хвстт. 
Мама – крсв, млд, рдн,мл, дрг. 

Гра «Хто перший прочитає» 
Утворити слова з букв на позначення приголосних у лівій колонці і на позначення голосних у правій. Читаючи другий раз, праву колонку пропонується закрити. 

ДРВ ЕЕО ЧТНН ИАЯ 
ЗМ ИА ПСЬМ ИО 
ДРГ ООА МТМТК АЕАИА 
МЛК ООО МЛВНН АЮАЯ 
СМТН ЕАА ФЗКЛЬТР ІУУА 

Гра « Прочитай, не звертаючи уваги на колір» 
ЧЕРВОНИЙ ЗЕЛЕНИЙ 
ЖОВТИЙ СИНІЙ КОРИЧНЕВИЙ 
ЧОРНИЙ ГОЛУБИЙ ЗЕЛЕНИЙ 
СИНІЙ ЧЕРВОНИЙ ГОЛУБИЙ 
ЗЕЛЕНИЙ ЧОРНИЙ ЖОВТИЙ 
СИНІЙ КОРИЧНЕВИЙ СИНІЙ 
ЧОРНИЙ ЧЕРВОНИЙ 

Гра «Буквений хаос» 
Дітям потрібно знайти і закреслити в хаосі букв слова на запропоновану тематику (наприклад 4 чоловічі імені). 
І Г О Р Ж О 
П Е Н А К Р 
К У Р Ь І Й 
О П Е Т Р О  А Н Т О Н Л   З М Ю Р І Й 

Гра «Заміни букву» 
Гра для роботи в парах. Кожній парі пропонується дібрати і записати нові слова, що відрізняються від поданого в картці першою буквою (звуком). 

Наприклад: рік (сік, тік, бік, лік) ; 
рак (мак, бак, так); 
чайка ( майка, гайка, байка)

 

КРОСВОРД «КВА-КВА»

1. Приміщення, в якому живуть люди.
2. Квартира для риб.
3. Бобова культура.
4. Перша книжка школяра.
5. Костюм підводника.
6. Свійська тварина.
7. Велика кругла хлібина.
8. Напій, що в спеку спрагу знімає.
9. Геометрична фігура.
10. Без цього кінь спотикається.

К	В	А
	К	В	А
К	В	А
		К	В	А
	К	В	А
К				В	А
К				В	А
К	В	А
К	В	А
			К		В	А

 

Квартира, акваріум, квасоля, буквар, акваланг, корова, коровай, квас, квадрат, підкова.

 

Висновок

     Результати досліджень  сучасних спеціалістів про  використання навчальних ігор на уроках в початкових класах в цілому підтверджують, що ця технологія дозволяє підвищити ефективність навчання у середньому у 3 рази.  Учителі  – практики довели, що  коли вести урок без всякого використання гри або її елементів, то це приводить до втрати інтересу учнів до матеріалу, що вивчається та швидкій їх втомі. Без навчальної гри і без виконання навчальних завдань відводиться більше часу і зростає кількість допущених помилок. Якщо вчитель знайде для своїх учнів свою гру, він на дев`яносто відсотків доб`ється успіхів у навчанні.

Дидактична гра - індивідуальна, групова і колективна навчальна діяльність учнів, що включає в себе елемент суперництва та самодіяльність в засвоєнні знань, умінь і навичок, набуття досвіду пізнавальної діяльності і спілкування в процесі ігрового навчання.

Для успішного використання ігор у навчанні слід дотримуватись дидактичних умов: наявність мети навчально-виховного процесу, яка має особистісний смисл і забезпечує позитивну мотивацію учнів в процесі навчання з використанням гри на уроках літературного читання; особистісно-зорієнтований характер ігрової діяльності; застосування комплексу різноманітних дидактичних ігор на уроках літературного читання.

       Така детальна робота дала нам змогу переконатися в тому, що дидактична гра дає гарну можливість покращення якості знань учнів. Саме завдяки ігровим формам занять вдається залучити пасивних учнів до систематичної розумової праці, дати змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили. І спостереження показують що учні, які були не дуже охочі до систематичного тренування змогли подолати труднощі читання через гру.

Завдяки грі ми маємо можливість активізувати навчальний процес, розвиваючи при цьому спостережливість дітей, увагу, пам'ять та мислення. Її мета - формування в учнів уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю. Урізноманітнення видів роботи із застосуванням гри знімає втому, гальмівні процеси мозку, загострює пам'ять. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, залучаються навіть найпасивніші учні.

 Дидактичні ігри підвищують ефективність сприймання учнями навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність та вносять у неї елемент цікавості. Важливою передумовою успішного навчання молодших школярів є зацікавленість. Тож завданням вчителя початкових класів є не лише навчати, а й пробудити у дітей емоційне задоволення, радість від отриманих знань і від процесу їхнього засвоєння. В реалізації цього завдання особливої уваги заслуговує ігрова діяльність.

Використання ігор на уроках читання та письма сприяє позитивному ставленню до навчання, потребує від дитини кмітливості, уваги, вчить витримки, виробляє вміння швидко орієнтуватися і знаходити правильне рішення. Колективні ігри згуртовують дітей, сприяють формуванню дружніх взаємин між ними.

Водночас хотілось би застерегти учителів від надмірного захоплення грою у навчанні дітей, оскільки гра не є універсальним методом навчання молодших школярів. Потрібно привчати дітей виконувати завдання і в звичайній формі, показувати їм, що навчання - це не лише гра, а й серйозна, важка праця.

На мою думку, навчальна гра несе в собі значний потенціал активізації навчально-пізнавальної діяльності, треба лише як в теорії, так і на практиці глибше розкривати саме механізм взаємодії навчального та ігрового компонента.

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1.Савченко О. Літературне читання: дидактичні ігри. Початкова школа. 2017р.

2. Мамчур І. Теорія гри та її пізнавальні можливості ( історичний аналіз).

   Мамчур І.  Рідна школа.2003р.

3. Кудикіна Н.  Психологія та педагогіка гри. 2006р.

4. Січовик І. Цікаво вчитися.  Початкова школа.  1990р.

5. Макаренко А.  Гра. Твори в 7 томах. 1954р.

6.Гудзик І.  Почитаймо, пограймося. 1997р.

7. Бігич О.  Вправи з навчання техніки читання у початкових класах. Ленвіт.2006р.

8. Інформаційні джерела