Матеріали до уроків "Голодомор 1933-1932 рр."

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….…4

РОЗДІЛ 1.ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГОЛОДУ В 1932-19ЗЗ РОКАХ .……………………………....……………………………..…………………………7

РОЗДІЛ 2.ВІЙТІВКА В РОКИ   ГОЛОДОМОРУ…………………………………………...…………….………...12

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….19

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………………………...21

ДОДАТКИ………………………………………………………………………….22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕЗИ

Тема роботи: Голодомор 1932-1933 років

Присяжнюк Юлія Петрівна

Тереторіальне відділення МАН.Історія.Родниківська ЗОШ I-III ступенів ім.Т.Г.Шевченка Уманської районної ради,9 клас,с.Родниківка,науковий керівник Бусуйок Любов Миколаївна,вчитель історії та правознавства.

         Голодомор 1932-1933 років — це глибока рана в душі українського народу,

яка потребує дослідження. В своїй роботі у приділяла увагу причинам винекнення голоду,методам проведення та дослідила наше село в роки голодомору.

Хронологічні межі дослідження: 1932-1933рр.,роки голодомору в Українській РСР.

Дана тема є сьогодні актуальною для подальшого вивчення та дослідження бо сьогодні, в час відродженої державності України, вже 85-та  річниця з часу найбільшої трагедії народу, великого голоду.

Мета дослідження полягає у детальному вивченні і ознайомленні теми голодомору – геноциду 1932 -1933 років на основі комплексного аналізу доступних опублікованих та архівних матеріалів.

Завдання: дослідити голодомор в українській державі в період 1932-1933 років.

Структура дослідження зумовлена метою й завданнями. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел літератури й додатків.

     Вже 85 років з часу найбільшої трагедії народу, трагедії, яку старші покоління зобов’язані закарбувати не лише у власній пам’яті, а й у пам’яті наступних поколінь. Саме для нас голодомор ─ це пам’ять про ті страшні роки, про ті роки знущань над нашими предками, які стали жертвами сталінської політики. Ми повинні завжди пам’ятати історію своєї держави, пам’ятати тих, хто відав життя заради нас, заради власної держави.

                                                                 Вступ        

          Історія кожного народу має надзвичайно багато вражаючих, неповторних і нетлінних фактів, подій, постатей, до яких люди повертаються практично щоденно. Серед розмаїття таких подій силою величезного смутку і скорботи в серцях мільйонів нині сущих, величезним болем, як невиліковна рана, нагадує про себе страшна подія – голодомор в Україні 1932-1933 років.

           Голодомор взагалі слід розглядати окремою сторінкою нашої історії – на своєму історичному шляху український народ зазнав чимало трагічних випробувань – однак все, що випало на його долю у той, нібито, мирний час, затьмарило своєю жахливістю навіть воєнні лихоліття. Понад півстоліття ця тема вважалася «закритою». За будь-яку спробу торкнутись проблеми голодомору вчені обвинувачувались, як наклепники, українські «буржуазні націоналісти». Голодомор 1932-1933 років – явище світової історії, злочин проти людства, який тільки тепер знаходить правдиве відображення в історичній науці.

Проблема голодомору знайшла широке висвітлення у дослідженнях українських та зарубіжних науковців. Проте публікації документів і матеріалів із цієї надзвичайно складної теми в дослідницькому, психологічному і політичному аспектах нині не відповідають ні завданням, ні потребам суспільного усвідомлення трагедії та національної консолідації. За всі роки видано лише три збірники документів загальноукраїнського рівня (1900, 1992, 2007), які відображали тогочасний стан напіввідкритості архівних фондів, обмеженість фактів.

Хронологічні межі дослідження: 1932-1933рр.,роки голодомору в Українській РСР.

Дана тема є сьогодні актуальною для подальшого вивчення та дослідження бо сьогодні, в час відродженої державності України, вже 85-та  річниця з часу найбільшої трагедії народу, великого голоду.

Мета дослідження полягає у детальному вивченні і ознайомленні теми голодомору – геноциду 1932 -1933 років на основі комплексного аналізу доступних опублікованих та архівних матеріалів.

Завдання: дослідити голодомор в українській державі в період 1932-1933 років.

Про голодомор 1932-1933 років написано понад 10 тисяч науково-публіцистичних праць, в яких широко висвітлюються причини та наслідки цієї жахливої трагедії для народу нашої України-неньки.

Першими, хто розповів світові про голодне лихоліття нашої країни, були західні журналісти.

Хто б не говорив і щоб не доводив, є страшна правда: голодомор 1932-1933 років на українських землях був найбільшою трагедією і найтяжчим злочином за всю історію людства. Масштаби цієї трагедії плацдармні, а ще страшніші причини, сам механізм проведення голодомору та його наслідки. Не можна й уявити, щоб на родючих чорноземах, найквітучіших землях у світі в урожайний рік було вбито за різними оцінками від 7- 10 млн. чоловік, з яких третину становили діти. Факт штучного голоду було встановлено, як безсумнівний.

        Як би ми не говорили, не трактували, але все-таки факт штучного голодомору на українських землях встановлено, як безсумнівний.

Коли дослідники говорять про Голодомор 1932-33 рр., то мається на увазі період з квітня 1932 по листопад 1933 рр. Саме за ці 17 місяців, тобто, приблизно за 500 днів, в Україні загинули мільйони людей. Пік голодомору прийшов на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 ─ щогодини, майже 25 тисяч ─ щодня...

            Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів. У Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській ─ рівень смертності був вищій у 5-6 разів. У Донбасі ─ у 3-4 рази. Фактично, голод охопив весь Центр, Південь, Північ та Схід сучасної України. Для прикладу я опрацьовувала матеріали Кулішір А. Ф. Геноцид. Голодомор 1932-1933. Причини, жертви, злочинці. ─ Харків, 2001. ─ 97 с. То саме в цьому виданні про стан голоду на 5 травня 1932 року в Уманському районі писав оргінструктор ЦК КП(б)У: «Знову збільшилось захворювання від голоду, збільшилась смертність. В селі Фурманка лише з 1-5 травня вмерло від голоду 24 чоловіка. Є села (Дмитрушки, Фурманка, Ладижинка, Ропотуха), де смертність носила масовий характер. В селі Дмитрушки немає такого дня, коли б не вмерло 5-6 чоловік від голодної смерті. Недоїданням охоплені села району, за винятком с. Яроватка, де стан більш-менш задовільний. В решті сіл району голодування та смертність набрали масового характеру».

        Голод 33-го року в Україні - це не фізіологічне явище, а, насамперед, цинічна форма політичного терору, проблемами якої повинні перейматися історики, соціологи, правники і політики.

Структура дослідження зумовлена метою й завданнями. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел та літератури й додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ I

ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГОЛОДУ В 1932-1933

        Голод 1931-1933 років був спричинений насильницькою суцільною колективізацією горезвісними хлібозаготівля ми, людиноненависницькою політикою розкуркулення, відвертим масовим терором тоталітарного режиму проти селян України.

   Творці голодомору, а це велика армія партійної й державної номенклатури, яка була багатонаціональною за своїм складом, не обстоювали інтересів якоїсь однієї нації, а дбали насамперед про зміцнення економічних підвалин комуністичної імперії.

Причиною голоду вважають його штучний характер, походження, тобто свідомо організований тодішнім політичним керівництвом. Існує думка, що голод був наперед спланований задля фізичного винищення саме українських селян.

        Голод стався внаслідок насильницького запровадження комуністичної доктрини у сільському господарстві яку українські селяни не сприйняли, той що від діда - прадіда займалися хліборобством на власній землі. Дослідники доводять, що це був наслідок безтямної політики добування коштів на індустріалізацію, коли частка селян просто не бралася до уваги. Очевидно одне - голод в Україні виник не в наслідок стихійного лиха, а був організований штучне. Основною причиною голоду стала розверстка, яку повторно запровадили в січні 1928 долі, офіційно її називали хлібозаготівельним планом. Хлібозаготівлі супроводжувалися репресіями, фізичними та моральними знущаннями над селянами, яким поступово стало бракувати все більше хліба. Селяни чинили опір, почали ховати хліб на «чорний день».Уряд вишукував нові форми і методи заготівель сільськогосподарської продукції, щоб забезпечити шалені темпи «соціалістичної індустріалізації». Вихід було знайдено. Майже всі керівники партійних установ дійшли думки, що саме масова колективізація сприятиме подоланню зернової проблеми.

            Мета масової колективізації це створення декількох десятків тисяч колгоспів замість 5 мільйонів розпорошених селянських господарств, що сприяло б швидкому виконанню хлібозаготівель. Колективізація призвела до різкого падіння продуктивності сільського господарства.

           Голод 1932 1933 рр. для українців був тим же, чим нацистський геноцид для євреї або різанина 1915 р. для вірмен. Ця трагедія, масштаби якої просто неможливо усвідомити, завдала нації непоправного удару, соціальні, психологічні і демографічні наслідки якої дають знати про себе і сьогодні. Вона ж кинула чорну тінь на «перемоги» радянської системи і методи їх досягнення.

Голодомор 1932—1933 pp. — штучний голод, організований тоталітарною владою СРСР.

               Оскільки голод 1932—1933 pp. мав штучний і організований характер, він переріс у голодомор. Штучний характер голоду засвідчують такі об'єктивні обставини:

1. Відсутність помітного негативного впливу на теренах України природного чинника — посухи, землетрусу та інших катаклізмів (у деяких регіонах СРСР були засухи у 1931 р. та в 1934 p., але не в 1932—1933 pp.) або фактора повоєнної розрухи, як це було в 1921—1923 рр. та у 1946—1947 рр.

2. Відсутність голоду в сусідніх з Україною районах Росії.

3. Різкий контраст у 1932—1933 pp. рівня смертності у селах України з показником смертності у містах республіки, який, за оцінкою фахівців, мало відрізнявся тоді від природного.

Про організацію голодомору свідчать залучення до підготовки та реалізації цієї акції значної кількості політичних суб'єктів (політичних лідерів, структур влади, політичних організацій тощо), реалізація комплексу заходів, ключовими серед яких були:

1. Нереальні плани хлібозаготівлі. План здачі хліба з урожаю 1930 р. для України було встановлено на завищеній межі — 440 млн. пудів. Під тиском союзного керівництва внаслідок хлібозаготівлі, яка розтягнулася до червня 1931 p., республіка була змушена здати до загальносоюзних продовольчих фондів 477 млн. пудів зерна — в 1,5 раза більше, ніж у 1929 р. Наступного року врожай зернових очікувався значно меншим. Однак, незважаючи на це, республіці встановили план в 510 млн. пудів. У результаті хлібозаготівлі, що тривала до пізньої весни 1932 p., було заготовлено 440 млн. пудів. Питома вага хлібозаготівель у реально зібраному врожаї перевищила критичну межу — 80%. У багатьох районах республіки не залишилося запасів продовольчого та фуражного зерна.

3. Створення законодавчої бази для розгортання терору голодом. 7 серпня 1932 року ЦВК і РНК СРСР прийняли постанову «Про охорону майна державних підприємств і колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», яка передбачала розстріл за розкрадання державного майна або, за «пом'якшуючих обставин», 10 років ув'язнення (т. зв. закон про «п'ять колосків»). 18 листопада 1932 року ЦК КП (б) У ухвалив постанову «Про заходи по посиленню хлібозаготівель», у якій ішлося про застосування стосовно боржників із хлібозаготівель «натуральних штрафів», тобто конфіскації продовольчих запасів, передусім м'яса і картоплі. 6 грудня 1932 року. Раднарком УСРР і ЦК КП(б)У прийняли постанову «Про занесення на чорну дошку сіл, які злісно саботують хлібозаготівлі». Відповідно до неї проти колгоспів-штрафників Застосовували такі санкції: заборона державної торгівлі на їх території; припинення державного кредитування; перевірка та «очищення» колгоспів від контрреволюційних елементів.

4. Недостатній рівень необхідної допомоги продовольством з центру.

5. Радикальні кадрові зміни. З метою втримання України під своїм цілковитим контролем.

6. Активне включення у процес колективізації та хлібозаготівель органів безпеки. Лише в листопаді 1932 — січні 1933 р. ДПУ УСРР знешкодило 1208 «контрреволюційних» колгоспних груп. У лютому 1933 р. було видано наказ «Про чергові завдання агентурно-оперативної роботи органів ДПУ УСРР», у якому йшлося про існування плану організації збройного повстання в Україні до весни 1933 р. з метою повалення радянської влади та встановлення «Української незалежної республіки». У цей же час ДПУ оголосило про викриття великої «контрреволюційної організації у сільському господарстві УСРР».

7. Масштабні репресії. Найпоширенішими формами їх здійснення були: а) судове переслідування, розстріли (на початок 1933 р. лише на підставі закону про «п'ять колосків» було засуджено понад 54,6 тис. осіб, з них розстріляно 2 тис; б) «чорні дошки» (на початку грудня 1932 р. на «чорну дошку» рішенням ЦК КП(б)У і РНК УСРР занесено шість сіл, а постановами облвиконкомів — до 400 колгоспів); в) «товарні репресії» — санкціоноване владою призупинення будь-якого продовольчого постачання у сільські райони (у грудні 1932 р. його застосували у 82 районах Дніпропетровської, Чернігівської, Одеської, Харківської та Донецької областей). Крім того, активно використовувалися розкуркулювання та депортації.

8. Заборона виїзду за межі України, запровадження внутрішнього паспорта.

9. Блокування інформації про голод

Методи проведення Голодомору 1932- 1933 рр. на українських землях

                      У серпні 1932 р. було прийнято закон, який передбачав смертну кару за розкрадання колгоспного майна. Навіть за крадіжку жмені зерна можна було поплатитися життям. Незабаром з'явився закон про «боротьбу зі спекуляцією», який передбачав ув'язнення в концтаборах від 5 до 10 років для тих селян, які, від голоду, намагалися обміняти домашні речі на харчові продукти в містах. Купити продукти вони не могли, бо з 1928 р. продовольство в містах розподілялося за картками. Селяни опинилися в безвихідному становищі

                    У 1932-1933 рр. український народ, особливо селянство, відчули на собі, мабуть, один з найтрагічніших результатів колективізації - голодомор. Його витоки, як уже зазначалося, слід шукати в аграрній політиці радянської влади. Плани хлібозаготівель, зокрема, ніколи не були економічно обґрунтованими, вони по суті означали продовольчу диктатуру. В українських хліборобів вилучали майже дві третини валового збору зерна, переважну більшість тваринницької продукції. Крім того, колгоспи власними силами утримували машинно-тракторні станції, і продукції для достатньої оплати праці хліборобів у них уже не залишалося.

Уважне вивчення документів, багато з яких тільки нещодавно були розсекречені, дає можливість усвідомити: голодомор планувався з Москви, а українські більшовики були слухняними виконавцями вказівок Кремля. Це підписи тих, кого нам представляли жертвами сталінізму, стоять на постановах про знищення України голодом.

Навіть у першій декаді лютого 1933 року продовжувалися хлібозаготівлі, коли селяни почали гинути від голоду. Практично на всій території України в сільській місцевості тоді вже не існувало скільки-небудь великих запасів продовольства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ II

ВІЙТІВКА В РОКИ ГОЛОДОМОРУ

          Уманському  районі Черкаської області померло  від голоду 14 тис. осіб. В січні та листопаді 1931  році забрали 400 млн пудів зерна,380 млн пудів хліба. У селах Уманського району 1932 році  повмирали від 4 до 20 душ. У червні 1932 році голодували жителі 36 сіл Уманського району із (39).Третина селян  опухли,в кожному селі по 100-200 пустуючих хат. В  нашому селі Війтівка  (Родниківка)   була “буксирна бригада”. Яка забирала у війтівчан все до єдиного. В Черкаській області протягом 1932-1933 померло від голоду 10 тис. 340 жителів. У Війтівці ( Родниківка) від голоду в травні загинуло  89 війтівчан. Війтівська сільська рада зафіксовувала смерті : від тифу, недоїдання, від старості або причина  невідома .У квітні-липні 1933 голод убив 222жителів. Війтівка втратила 102 дітей віком до 10 років. У квітні-липні 1933 помирало 51 дитина і 38 підлітків Війтівці були корінні жителі. Які під час голодомору  вимели. Голодні селяни нашого села намагалися врятуватися в Умані. Але уманчани   не могли поділитися куском хліба. Їли  дітей, собак, котів, листя сухе , гнилу картоплю, гнилий буряк. Робили з листя оладки. Хотіли вижити від штучного голоду.1932-1933 був неврожайний рік і люди  бідували. У нас в селі була яма куди звозили трупів .Це могила знаходиться в нас на кладовищі. Навесні 1933 жителі нашого краю помирали з голоду кілька місяців поспіль. В селі Війтівка були війтівські роди, які втратили 139 осіб. З родин помирало по 8 душ. Голод забрав  65 %  чоловіків і 35% жінок. В селі в період 1932-1933  померло від голоду 153 чоловіки віком від 18 до 96 років. Голод підкосив 40  дівчаток віком від 0-10 років і 88 жінок.(додатки) Після страшного  33-го на  центральній алеї Родниківського  сільського цвинтарю стоїть обеліск Жертвам  Голодомору 1932-1933 від жителів села Родниківки. Це були дуже жахливі роки. Люди голодували. В них забирали все що в них було. Їх не пускали ,щоб люди поїхали до великих міст, щоб купити хліба, борошна, молока. Деякі люди були хитріші їхали вночі до міста.

         За підрахунками дослідників Голодомору, протягом 17 місяців – з квітня 1932 року по липень 1933 року – в Україні померли 10 – 12 мільйонів людей. Найбільше українців Голодомор викосив навесні – на початку літа 1933 року - щохвилини помирало 17 чоловік! Відомості по Війтівці повністю це підтверджують. Якщо у січні 1933 року в селі померло 6 осіб, то у березні 1933 року – у 6 р. більше (36 осіб), у квітні – у 8 р. більше (42 особи), у травні від голоду загинуло 89 війтівчан, у червні 1933 року - 68 жителів Війтівки.

           За офіційними даними Черкаської обласної державної адміністрації, протягом 1932 – 1933 рр. померло з голоду 10 тис.340 жителів сучасного Уманського району Черкаської області, 24 тис.168 жителів Христинівського району, 6 тис.822 жителі Монастирищенського району, 4 тис.929 жителів Маньківського району, 6 тис.015 жителів Жашківського району, 4 тис.711 жителів Звенигородського району. У Тальнівському районі Голодомор поклав у могили 10 тис.590 осіб, у Катеринопільському – 5 тис.705, у Лисянському районі – 12 тис.934 особи. Лише у цьому куточку історичної Уманщини людожери з червоними зірками загнали на той світ 86 тис.214 осіб.

              У цьому списку - 418 жителів Війтівки...Так у квітні 1932 року померло 42 жителі Війтівки. Смерть «від недоїдання» Війтівська сільрада зафіксувала більш, ніж у половини - у 22 осіб, ще 4 померли від дезинтерії (бо їли такі «делікатеси», як гнила картопля, бурякові висадки, молода трава, листя акації тощо). У травні голод викосив 89 війтівчан. Найбільше померло 25 травня 1932 року – 9 осіб протягом 1 дня. У всіх однаковий офіційний діагноз – «недоїдання». 16 травня померло 7 війтівчан, 4 травня, 24 травня, 28 і 29 травня пішло на той світ по 6 жителів села. Офіційна причина смерті наступна: 23 особи «від недоїдання», «від тифу» - 1, «від старості» - 6, «причина невідома» - 1. У червні дочасно обірвалося життя 68 жителів Війтівки, у липні 1933 року померло 23 жителі села. Наймолодша за віком жертва Голодомору 1932 – 1933 рр. – Мокривська Марія Іванівна - прожила на світі17 днів, найстарший житель Війтівки – Опалко Давид Якович – 96 років. За соціальним статусом 126 осіб - хлібороби-одноосібники, 87 - колгоспники, 177 - утриманці (неповнолітні діти і люди похилого віку), 27 осіб соціальний статус невідомий. За етнічною приналежністю 416 осіб - українці, 1 особа - латишка.

                     У квітні – липні 1933 року голод убив 222 війтівчан – більше, ніж половину від загальної кількості жертв Голодомору. Всього за 4 місяці 1933 року померло у 2 р. більше жителів Війтівки, ніж за увесь 1932 рік (105 осіб). У ці місяці 33-го лягли у братську могилу: 51 дитина віком від 0 до 10 р. (26 хлопчиків, 25 дівчаток), 32 підлітки віком від 11 до 18 р. (24 хлопці, 8 дівчат), 79 чоловіків і 61 жінка. Чоловіків найбільше пішло на той світ у травні 1933 р. – 34 (віком 19 р. і старших). У цьому ж місяці померло найбільше жінок-війтівчанок – 26 (віком 19 р. і старших). Найбільше дітей віком від 0 до 10 р. загинуло у червні 1933 р. – 19 (11 хлопчиків, 8 дівчаток). У цьому ж місяці померло найбільше 11 – 18-річних підлітків – 12 (10 хлопців, 2 дівчат). Також під час Голодомору 1932 - 1933 р. померло 25 війтівчан старших 76 років (11 чоловіків, 14 жінок). 17 лютого 1933 року помер найстаріший житель Війтівки – Опалко Давид Якович. Не витримала душа невтомного господаря, 96-річного глави багаточисельного роду (клану) Опалків, хранителя вікової хліборобської мудрості і традицій предків «викачки», «посилення хлібозаготівлі», лютування «комнезамівців» і «буксирників». У квітні – червні 1933 року загинули від голоду 9 війтівчан віком 76 років і старших. В тому числі, померли 5 найстаріших жительок села: 95-річна Тодоська Макогоненко, 86-річна Братченко Зінька Миколаївна, 80-річні Соломка Когут і Палажка Демченко, 78-річна Хрипун Ярина Григорівна. Їхнє життя обірвалося на початку літа 33-го року, у червні. (Родич Ярини Хрипун (можливо, рідний брат) і теж один з найстаріших жителів села – 85-річний Хрипун Юхрем Григорович помер у квітні 1933 року).

             Наступні факти для порівняння. На сьогодні встановлено, що у 1932 – 1933 рр. Війтівка втратила 102 дітей віком до 10 р, не доросли до 19-річного віку 38 підлітків. У квітні – липні 1933 року померла 51 дитина і 32 підлітки. Тобто, протягом лише 4 місяців загинула половина дітей від загальної кількості втрат та 32 із 38 (!) підлітки. При цьому, із 57 знищених голодом війтівських хлопчиків віком від 0 до 10 р. у квітні – липні 1933 року померло більше половини – 26. Щодо хлопців-підлітків, то за цей період обірвалося життя 24 (всього померло 27 хлопців віком від 11 до 18 р.). За цей же час обірвалася ниточка життя більш, ніж половини війтівських дівчаток віком від 0 до 10 р. - померло 25 із 45. Щодо дівчат-підлітків, то у квітні – липні 1933 року голод убив 8 із 11 померлих під час Голодомору. Російський більшовицький режим загнав Війтівку у домовину рекордними темпами – всього за 4 місяці.

На підставі доступних сьогодні документів і матеріалів, сучасні дослідники Голодомору 1932 – 1933 рр. стверджують, що від голоду в Україні померло людей у 2 – 5 разів більше, ніж зафіксовано на сторінках «офіційної» статистики. Щоб з’ясувати, скількох жителів 9 названих тут районів Уманщини міг убити Голодомор насправді, ми зробили нескладні математичні підрахунки - помножили цифру «офіційних» втрат спочатку на 2, потім на 5. Результати наступні: якщо помножити 86214 на 2, отримаємо 172 тис.428 осіб замордованих, якщо помножити на 5 – матимемо 431 тис.070 жертв голоду. Майже пів мільйона...

Існує наступний факт. За офіційними даними Київського обласного відділу ГПУ СССР, навесні 1933 року на території Уманського, Тальнівського, Монастирищенського, Христинівського, Лисянського районів проживало (точніше, зосталося в живих, бо Голодомор уже косив жителів цього куточка Уманщини не один день) 447 тис.700 осіб. За офіційними даними, у населених пунктах цих районів померло від голоду 64 тис.854 особи. Ми помножили цю цифру на 2 і отримали 129 тис.708 жертв більшовицького режиму, коли помножили на 5 - результат просто моторошний - 324 тис.270 знищених голодом. За даними Київського обласного відділу ГПУ СССР, у березні 1933 року голод охопив регіон Київської області, в якому проживало 899 тис.100 осіб. Зокрема, в Уманському районі – 144 тис. осіб, у Тальнівському – 108 тис.600, Монастирищенському – 72 тис.400, Христинівському – 52 тис.200, у Лисянському районі – 65 тис.500 осіб. Разом – 447 тис.700. Якщо офіційна більшовицька статистика применшила кількість жертв голоду у 2 рази, то до Голодомору в Уманському районі проживало 166 тис.680 осіб, у Тальнівському – 129 тис.780 осіб, Лисянському – 91 тис.368 осіб, Монастирищенському – 86 тис.044 особи, у Христинівському районі – 100 тис.436 чоловіків, жінок і дітей. Якщо кількість втрат применшена у 5 разів, то до «голодовки» в Уманському районі проживало 210 тис.700 осіб, у Тальнівському  – 161 тис.550 осіб, Лисянському – 130 тис.170 осіб, Монастирищенському – 106 тис.500 осіб, у Христинівському районі – 173 тис.040 осіб. Тобто, до страшного 33-го в цих районах сучасної Черкаської області проживало або 574 тис.608 осіб або 782 тис.060 осіб. Як ми пам’ятаємо, у звіті Київського відділу ГПУ СССР фігурує 447 тис.700 осіб. Нас цікавить інше - скільки жителів було до Голодомору і скільки померло? Припустимо, що цифра 447700 точна. Якщо втрати применшені у 2 рази, то до голодівки у цій місцевості проживало 574 тис.608 осіб, отже, померло 126 тис.908 чоловіків, жінок і дітей. Якщо втрати применшені у 5 разів – тут проживало 782 тис.060 людей, отже, померло голодною смертю 334 тис.360 осіб. Вище ми з’ясували, що применшення справжньої кількості померлих у 2 рази дає цифру 129708, применшення у 5 разів – 324270. Розбіжність між цифрами 129708 і 126908 – всього 2 тис.800, між цифрами 334360 і 324270 трохи більша – 10 тис.090. На перший погляд, можна припустити, що більшовицький режим применшив смертність від голоду у цьому куточку нашого краю у 2 рази і загнав у могилу 129 тис.708 осіб. Проте, розбіжність у майже 11 тис. не така вже й велика! Щоб приховати смерть 324 тис.270 жителів цього регіону, офіційна статистика могла применшити втрати і в 5 разів. До Голодомору в цьому регіоні Уманщини проживало або 574 тис.608 осіб, або 782 тис.060 осіб. Отже, якщо смертність применшена вдвічі, то помер кожний 4 житель, якщо у 5 разів – майже 40% населення.

За даними Державного комітету статистики України, у 2010 році на території сучасної Черкаської області, до складу якої входить 20 районів і 6 міст обласного підпорядкування, проживало 1 млн.291 тис.359 осіб. Ось вони, руйнівні наслідки страшного 33-го! Через 77 років...Однак, ні цифру 129708, ні цифру 324270 не можна вважати остаточними. «Гепеушники» порахували живих навесні 1933 року, а жителі нашого краю помирали з голоду ще кілька місяців поспіль і, як ми пам’ятаємо, особливо нещадно Голодомор лютував навесні – влітку 1933 року. За архівними даними, навесні – влітку 1933 року в селах лише Уманського району голодувало 33 тис.336 осіб. Насправді голодуючих було у кілька разів більше. Підтвердженням цього можуть бути кількість померлих у Рижавці (нині село Уманського району Черкаської області) – понад 3 тис. душ (60% жителів села) і смерть 51 людини протягом лише однієї доби у Паланці (нині село Уманського району Черкаської області). Тому малоймовірно, що в інших селах району сконало від голоду по 6 – 13, по 30 – 45 осіб, а саме такі цифри фігурують на сторінках оприлюднених на сьогодні документів. До речі, коли їх чують очевидці Голодомору, то реакція завжди одна й та сама: «Неправда! Більше померло...». Сьогодні відомо, що Уманський район входив до числа найбільш потерпілих від Голодомору регіонів України.

Таким чином виходячи з досліджень можна сказати,що до  Голодомору   у Війтівці проживало 88 родин (кланів). У 1932 – 1933 рр. рід Савченків втратив 22 родичів, рід Слупіцьких – 22 особи, рід Шелепків – 21 особу, рід Крочаків – 21 особу. Родина Деркачів недорахувалася 17 душ, по 13 душ померло в родинах Василенків і Кучеренків. Клан Товбухів/Товбушенків зменшився на 10 осіб. Тобто, лише 8 війтівських родів (кланів) втратило 139 осіб. Це третина від загальної кількості втрат серед війтівчан (417). Окрім того, померло 9 осіб з роду Попових, по 8 душ – з родин Когутів, Рижих і Шевчуків, по 7 чоловік пішло на той світ в родинах Опалків, Ремезів, Макогоненків, Запорожців, Гонтів. Решта війтівських родин (кланів) недорахувалася від 1 до 6 кревних родичів.

До 40% померлих під час Голодомору 1932 – 1933 рр. жителів Уманщини – це діти і молодь віком до 16 років, 25 – 30% - чоловіки і жінки репродуктивного і найбільш працездатного віку – від 30 до 50 років. Голодомор забрав життя у 65% (!) чоловіків і 35% жінок.

У Війтівці у 1932 – 1933 рр. померло від голоду 153 чоловіки віком від 18 до 96 р. Додавши до цієї цифри цифри 55 і 24 (померло 55 хлопчиків віком від 0 до 10 р. і 24 хлопці – підлітки віком від 11 до 17 р.), отримаємо ще жахливіший результат – 232. Голод підкосив 88 жінок - війтівчанок віком від 18 до 95 р. а також убив 40 дівчаток віком від 0 до 10 р. та 9 дівчат віком від 11 до 17 р. Разом маємо цифру 137. Окрім того,  померло ще 18 жителів села вік яких невідомий -  9 осіб чоловічої статі і 9 осіб жіночої статі. Співвідношення втрат між чоловічою статтю і жіночою, практично, 2 до 1.

Важко вигадати більш руйнівну за масштабами і наслідками «вибухівку» під корінь українського етносу. Вмирали не просто Гонти, Чопенки, Бевзи, Слупіцькі, Савченки, Товбушенки...Гинув генофонд Війтівки, генофонд України, генофонд української нації.

...На центральній алеї Родниківського сільського цвинтаря стоїть обеліск. На камені - граніті викарбувано: «Жертвам Голодомору 1932 – 1933 від жителів с. Родниківка». Речення таке коротке, а скільки в ньому горя, зотлілих від кривди сердець, виплаканих очей, скільки навіки скалічених доль...Пам’ятний знак встановлено у 2006 році, з ініціативи директора ДП «Родниківка» Войченка Сергія Михайловича та сільського голови села Родниківка Яремчука Руслана Анатолійовича. У найдавнішій частині цвинтаря є ще один пам’ятник – на братській могилі знищених голодом жителів села. Він з’явився восени 1991 року, теж з ініціативи Сергія Войченка, на той час голови Родниківської сільської ради. За свідченнями старожилів, великих ям, куди підводи – «грабарки» звозили померлих під час Голодомору 1932 – 1933 рр. війтівчан, було 3 (за іншими даними – 4). Поки що виявлена одна.                                                                    

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

      Голодомор 1932-1933 років — це глибока рана в душі українського народу. Скільки болю, мук, жаху, брехні зазнав наш народ. Духовно-моральний стан сучасного українського суспільства свідчить про те, що голодомор був засобом для винищення, упокорення всього українського селянства, насадження йому бездуховності та німої рабської покори. Вороги нашого народу спочатку нищили душу народу, внутрішні храми людей, а згодом духовні храми — християнські святині народу.

Людям насаджувалася мораль, в якій людина є коліщатком (гвинтиком) еволюції світу, що притаманно для тоталітарних режимів загалом; марксистсько-ленінська етика — етика класової боротьби, яка заперечувала людську особистість, її свободу і права, називаючи головною цінністю колектив; та комуністична етика як етика, що відривала мораль від Бога, від її джерела, і вбачала її в способі виробництва, визнаючи класовий характер моралі.

Це був справжній голодомор, організований комуністичною партією на чолі зі Сталіном. Його метою було примусити українських селян іти до колгоспів, у селян вилучалися всі їстівні запаси, і вони масово гинули від голоду. Сталінське керівництво свідомо організувало «голодний терор» для того, щоб назавжди ліквідувати в Україні будь – який опір хлібозаготівлям.

    Втрати від голодомору 1932-1933 рр. становили для України, до 7 млн. чоловік. Інформація про голод була прихована, і ніякої допомоги від зарубіжних країн, на відміну від 1921 р., не було.

    Якщо логічно мислити, то можна дійти висновку для чого було СРСР проводити голодомор. Адже прагнення українців відновити свою державність під час національно-демократичної революції були остаточно придушені.

     Вже 85 років з часу найбільшої трагедії народу, трагедії, яку старші покоління зобов’язані закарбувати не лише у власній пам’яті, а й у пам’яті наступних поколінь. Саме для нас голодомор ─ це пам’ять про ті страшні роки, про ті роки знущань над нашими предками, які стали жертвами сталінської політики. Ми повинні завжди пам’ятати історію своєї держави, пам’ятати тих, хто відав життя заради нас, заради власної держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1.Білоцерківський В. Історія України: Навчальний посібник/ Василь Білоцерківський,. - 3-е вид., виправлене і доп.. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 535 .

2.Бусуйок Л.М. Історія села Родниківка(власне дослідження) ст.96

3. Бойко О. Історія України: Навчальний посібник/ Олександр Бойко,. - 3-тє вид.,випр., доп.. - К.: Академвидав, 2007. - 687 с.

4. Голод – 33.Народна книга – меморіал. – К., 1991- 583с.

5. Кормич Л. Історія України: Підручник/ Людмила Кормич, Володимир Багацький,; М-во освіти і науки України. - 2-ге вид., доп. і перероб.. - К.: Алерта, 2006. - 412 с.

6.Тульчинська Н.С. Історія рідного краю (власне дослідження)

7. Котова Н. Історія України: Навчальний посібник/ Наталія Котова,. - Харків: Одіссей, 2005. - 413 с.

8. Лановик Б. Історія України: Навчальний посібник/ Богдан Лановик, Микола Лазарович,. - 3-е вид., виправлене і доп.. - К.: Знання-Прес, 2006. - 598 с.

9. Олійник М. Історія України: Навчальний посібник для судентів дистанційної та заочної форм навчання/ Микола Олійник, Іван Ткачук,. - 3- вид., виправлене та доповнене. - Львів: Новий Світ-2000, 2007. - 262 с.

10. Чуткий А. Історія України: Навчальний посібник для студ. вищих навч. закладів/ Андрій Чуткий,; Міжрегіональна академія управління персоналом . - К.: МАУП, 2006. - 345 с.

11. Юрій М. Історія України: Навчальний посібник для студентів неісторичних факультетів всіх рівнів освіти/ Михайло Юрій,. - К.: Кондор, 2007. - 249 с.

 

ДОДАТКИ

Список осіб, які померли в роки голодомору 1932-1933 років.

1.Бабкин Палажка Федоова, 6 р, утриманець, українка, 29.05. 1933, причина смерті від недоїдання.

2.Бевзушенко Іван Кирилів, 28 р, член колгоспу, українець, 09.07.1933, причина смерті від недоїдання.

3.Бевзушенко Гива Стипанова, 54 р, член колгоспу, українка, 16.12. 1933, причина смерті від тифу.

4.Бизугленко Марія Данилова, 4 місяці, утриманець, українка, 18.07.1932, причина смерті від дизентерії.

5.Бівз Марія Харітонова, 72 р, українка, дата смерті невідома 1932, причина смерті від голоду.

6.Білоус Павло Іванів, 57 р, одноосібник, українець, 04.09.1932, причина смерті від побоїв.

7.Білокур Іван Гільків, 13 р, утриманець, українець, 08.06.1933, причина смерті від недоїдання.

8.Білокур Стипаніда Федорова, 51 р. член колгоспу, українка, 28.06. 1933. причина смерті від недоїдання.

9.Білокур Ярина Харитонова, 4 р, утриманець, українка, 26.05.1933, причина смерті від недоїдання.

10.Білокур Ярина Харитонова, 3 р, утриманець, українка, 25.05.1933, причина смерті від недоїдання. (Плутанина з іменами. Ім’я котроїсь з дівчаток невідоме – Прим. автора).

11.Білоус Андрій Гарасимів, 4 р. утриманець, українець, 21.06.1932, причина смерті від поганого харчування.

12.Білоус Марія Гарасимова, 3 р, утриманець, українка, 26.05.1933. причина смерті від недоїдання.

13.Білоус Митрофан Павлів, 28 р, член артілі, українець, 20.02.1933, причина смерті від сипного тифу.

14.Білоус Федь Гарасимів, 6 р, утриманець, українець, 28.06.1932, причина смерті від поганого харчування.

15.Божко Михайло Романів, 4 р, утриманець, українець, 05.06.1933 причина смерті від недоїдання.

16.Божко Сафрон Яковів, 60 р, одноосібник, українець, 31.10.1932, причина смерті від старості.

17.Божко Стипан Романів, 5 р, утриманець, українець, 28.04.1933, причина смерті від недоїдання.

18.Бойрак-Зіле Альвіна Юрівна, 37 р, член колгоспу, латишка, 16.05. 1933, причина смерті від тифу.

19.Брайченко Зінька Миколова, 86, утриманець, українка, 17.04.1933, причина смерті від старості.

20.Браславська Дарка Яковова, 13 р, утриманець, українка, 10.05.1933, причина смерті від недоїдання.

21.Браславська Ксеня Яковова, 16 р, утриманець, українка, 16.05.1933, причина смерті від недоїдання.

22.Браславська Ялина Іванова, 56 р, одноосібник, українка, 16.05.1933, причина смерті від недоїдання.

23.Браславський Тимофій Яковів, 28 р, одноосібник, українець, 01.05.1933, причина смерті від недоїдання.

24.Васеленко Арсень Яковів, 55 р. член колгоспу, українець, 09.07.1933, причина смерті від недоїдання.

25.Васеленко Василь Грицьків, 4 р, утриманець, українець, 07.06.1933, причина смерті від тифу.

26.Васеленко Килина Яковова, 80 р, утриманець, українка, 22.03.1933, причина смерті невідома.

27.Васеленко Лакеря Тимофієва, 1 місяць, утриманець, українка, 23.06.1932, причина смерті від поносу.

28.Васеленко Соломка Грицьківна, 66 р, одноосібник, українка, 25.07.1933. причина смерті від старості.

29.Василенко Грицько Яковів, 64 р, член артілі, українець, 06.06.1932, причина смерті від слабкого харчування.

30.Василенко Дмитро Лаврів, 52 р, одноосібник, українець, 09.08.1932, причина смерті від туберкульозу.

31.Василенко Іван Данилович, 53 р. член артілі, українець, 06.04.1932, причина смерті від голоду.

32.Василенко Питро Юхремов, 4 р, утриманець, українець, 11.03.1933, причина смерті від поносу.

33.Василенко Сандра Яковова, 38 р, одноосібник, українка, 04.06.1933, причина смерті від недоїдання.

34.Василенко Симен Грицьків, 75 р, одноосібник, українець,11.02.1933  причина смерті від старості.

35.Василенко Стипан Грицьків, 6 р, утриманець, українець, 05.06.1933 причина смерті від тифу.

36.Василенко Андрій Юхримів, 1 р, утриманець, українець, 20.01.1933 причина смерті від голоду.

37.Вихристюк Андрей Гаврилів, 6 р, утриманець, українець, 03.05.1933 причина смерті від недоїдання.

38.Вихристюк Дмитро Гаврилів, 6 р. утриманець, українець, 03.05.1933, причина смерті від недоїдання.

39.Вихристюк Лукія, 46 р, член колгоспу, українка, 19.06.1933,

причина смерті від недоїдання.

40.Вихристюк Марфа Гнатова, 8 р, утриманець, українка, 06.06.1933, причина смерті від недоїдання.

41.Вихристюк Пилип Гнатів, 11 р, утриманець, українець, 20.05.1933, причина смерті від недоїдання.

42.Вихристюк Федір Гнатів, 6 р, утриманець, українець, 15.06.1933, причина смерті від недоїдання.

43.Відерник Стипаніда С., 39 р, одноосібник, українка, 08.04.1933, причина смерті від недоїдання.

44.Вістяк Тетяна Тодосєва, 63 р. утриманець, українка, 18.04.1933, причина смерті від старості.

45.Вістяк Фанасій Стипанів, 1 місяць, утриманець, українець, 07.06.1933, причина смерті від недоїдання.

46.Віштал Анна Михтодова, 2 р. утриманець, українка, 23.07.1932, причина смерті від голоду.

47.Віштал Данило Купріянів, 54 р. член колгоспу, українець, 22.03.1933, причина смерті від т.б.с. (туберкульозу?).

48.Віштал Клим Іванів, 67 р, одноосібник, українець, 22.03.1933, причина смерті від недоїдання.

49.Віштал Михтодь Купріянів, 56 р, член колгоспу, українець, 14.03.1933, причина смерті від туберкульозу.

50.Віштал Пилип Данилів, 33 р, одноосібник, українець, 12.05.1933, причина смерті від недоїдання.

51.Вовк Яким (нерозбірливо), 75 р, одноосібник, українець, 09.12.1932 причина смерті від старості.

52.Вовченко Гриць Кирилів, 50 р, член артілі. українець, 13.05.1932, причина смерті від недостатку харчування.

53.Вовченко Мифодій Кирилів, 63 р, член артілі, українець, 30.01.1933 причина смерті від старості.

54.Гаранюк Микола Калістратів, 22 р, одноосібник. українець, 03.05.1933, причина смерті від недоїдання.

55.Головко Микита Данилів, 60 р, член артілі, українець, 04.05.1932, причина смерті від старості.

56.Головко Юхим Миколів 13 р, утриманець, українець, 27.07.1933. причина смерті від недоїдання.

57.Гоменко Пантелеймон Стипанів, 29 р. одноосібник, українець, 04.04.1932, причина смерті від раку за вухом.

58.Гонта Сава Гнатів, 48 р, одноосібник. українець, 31.08.1932, причина смерті від тифу.

59.Гонта Василь Гивів, 70 р, член артілі, українець, 12.05.1933, причина смерті від недоїдання.

60.Гонта Василь Панасів, 13 р, утриманець, українець, 13.06.1933, причина смерті від недоїдання.

61.Гонта Марія Романова, 39 р, член колгоспу, українка, 14.07.1933, причина смерті від недоїдання.

62.Гонта Михтей Гивів, 70 р, одноосібник, українець, 07.04.1933, причина смерті від сипного тифу.

63.Гонта Симен Панасів, 13 р, утриманець, українець, 01.07.1933. причина смерті від недоїдання.

64.Гонта Федось Панасів, 7 р, утриманець, українець, 06.06.1933, причина смерті від недоїдання.

65.Гонта Юхрем, 75 р, член артілі, українець, 02.02.1933, причина смерті від старості.

66.Гриценко Василь Іванович, 30 р, одноосібник, українець, 21.08.1933

причина смерті невідома.

67.(Давидюк?) Іван Теренів, 19 р. утриманець, українець, 26.05.1933. причина смерті від недоїдання.

68.Данилюк Анна Сазоньова, 50 р, член колгоспу, українка, 06.06.1933 причина смерті від недоїдання.

69.Демченко Кіндрат Гриців, 48 р, член артілі, українець, 21.03.1932. причина смерті від простуди.

70.Демченко Палажка, 80 р, член колгоспу, українка, 04.06.1933, причина смерті від старості.

71.Деркач Аврам Трифонів, 35 р, одноосібник. українець, 23.02.1933, причина смерті від недоїдання.

72.Деркач Василь Матвіїв, 21 р, утриманець, українець, 23.09.1933, причина смерті від запалення легенів.

73.Деркач Гриць Теренів, 3 р, утриманець, українець, 06.06.1933, причина смерті від недоїдання.

74.Деркач Зінька, 38 р, одноосібник, українка, 07.06.1933, причина смерті від недоїдання.

75.Деркач Іван Омельків, 56 р, одноосібник, українець, 24.05.1933, причина смерті від недоїдання.

76.Деркач Купріян Карпів, 54 р, одноосібник, українець, 02.04.1933, причина смерті від недоїдання.

77.Деркач Никифір Сидорів, 70 р, член артілі, українець, 08.05.1932, причина смерті від старості.

78.Деркач Петро Аврамів, 2 р, утриманець, українець, 27.02.1933, причина смерті від недоїдання.

79.Деркач Петро Аврамів, 4 р, утриманець, українець, 03.03.1933. причина смерті від недоїдання. (Плутанина з іменами. Ім’я котрогось з хлопчиків невідоме – Прим. автора). 

80.Деркач Терешко Павлів, 27 р, одноосібник, українець, 10.12.1932, причина смерті від тифу.

81.Деркач Юхрем Марків, 62 р, член колгоспу, українець, 15.05.1933 причина смерті від старості.

82.Диркач Гриць Купріянів, 8 р, утриманець, українець, 30.05.1933. причина смерті від недоїдання.

83.Диркач Питро Іванів, 22 р, одноосібник, українець, 12.06.1933, причина смерті від недоїдання.

84.Диркач Римка Климова, 60 р, одноосібник, українка, 04.05.1933, причина смерті від недоїдання.

85.Диркач Самійло Юхимів, 50 р, одноосібник, українець, 15.04.1932 причина смерті від поганого харчування.

86.Дишлюк Артем Петрів, 68 р, одноосібник, українець, 21.05.1932, причина смерті від старості.

87.Дишлюк Федось Вікторів, 6 місяців, утриманець, українець, 01.07.1932, причина смерті від дизентерії.

88.Довидюк Микола С., 10 місяців, утриманець, українець, 16.02.1933, причина смерті від запалення легенів.

89.Доманська Параска Михайлова, 52 р, українка, 01.05.1932, причина смерті від голоду.

90.Запорожець Анна Стипанова, 70 р, одноосібник, українка, 28.05.1933, причина смертівід старості.

91.Запорожець Дмитро Андріїв. 4 р, утриманець, українець, 25.03.1933, причина смерті від недоїдання.

92.Запорожець Митрофан Грицьків, 33 р. одноосібник, українець, 12.09.1932, причина смерті від тифу.

93.Запорожець Мухтій Митрофанів, 7 р, утриманець. українець,12.09.1932, причина смерті від тифу.

94.Запорожець Тетяна Андрійова, 2 р. утриманець, українка, 02.05.1932, причина смерті від простуди.

95.Запорожець Харитон Грицьків, 60 р, одноосібник, українець, 20.05.1933. причина смерті від недоїдання.

96.Запорожець Мирон Грицьків, 70 р, член артілі, українець, 12.02.1933, причина смерті від старості.

97.Зіньківський Терень, 58 р, член колгоспу, українець, 29.05.1933, причина смерті від недоїдання.

98.Зіньківська Тодоська, 60 р, одноосібник, українка, 02.07.1933, причина смерті від старості.

99.Зіньковська Оляна Фанасьова, 9 р, утриманець. українка, 20.06.1933, причина смерті від недоїдання.

100.Зіньковська Параска Фанасієва, 5 р, утриманець, українка, 20.06.1933, причина смерті від недоїдання.

101.Зіньковський Іван Фанасів, 19 р, утриманець, українець, 28.06.1933, причина смерті від недоїдання.

102.Зіньковський Терень Гнатів, 60 р, одноосібник, українець, 13.03.1933, причина смерті від старості.

103.Клименко Йосип Крпів, 1 місяць, утриманець, українець, 28.06.1933. причина смерті від родів.

104.Кліменко Андрей Іванів, 18 р, утриманець. українець, 31.05.1933, причина смерті від недоїдання.

105.Кліменко Василь Іванів, 4 р, утриманець. українець, 05.04.1933, причина смерті від недоїдання.

106.Кліменко Гафія, 69 р, одноосібник. українка, 07.06.1933, причина смерті від старості.

107.Кліменко Іван Сименів, 48 р, однооосібник, українець, 07.04.1932, причина смерті від поносу (дизентирії).

108.Кліменко Марія Іванова, 2 р, утриманець, українка, 23.05.1933, причина смерті від недоїдання.

109.Кліменко Настя, 65 р, член артілі, українка, 30.05.1933, причина смерті від старості.

110.Кліменко Никифір Михтеїв, 67 р, одноосібник, українець, 06.04.1933, причина смерті від старості.

111.Кліменко Питро Іванів, 14 р, утриманець, українець, 28.05.1933, причина смерті від недоїдання.

112.Кліменко Сава Онупріїв, 34 р, член артілі, українець, 26.06.1932, причина смерті від недостатнього харчування.

113.Кліменко Симен Іванів, 7 р, утриманець, українець, 04.05.1933, причина смерті від недоїдання.

114.Кліменко Стипан Іванів, 11р, утриманець, українець, 07.06.1933, причина смерті від недоїдання.

115.Ковтуненко Димян Ксенів, 70 р. одноосібник, українець, 11.03.1933, причина смерті від старості.

116.Ковтуненко Іван Гаврилів, 3 р, утриманець, українець, 20.09.1032, причина смерті від дизентирії.

117.Когут Варка Никифорова, 30 р. одноосібник, українка, 29.05.1933, причина смерті від недоїдання.

118.Когут Грицько Олексів, 1 р, утриманець, українець, 03.07.1932, причина смерті від поганого харчування.

119.Когут Мирон Омельків, 30 р, одноосібник, українець, 31.05.1933, причина смерті від недоїдання.

120.Когут Омелько Грицьків, 57 р, член артілі, українець, 09.05.1932, причина смерті від отьочності ніг (опухання – Прим. автора).

121.Когут Палажка, 28 р. член колгоспу, українка, 07.07.1933, причина смерті від недоїдання.

122.Когут Параска Ількова, 16 р, одноосібник, українка, 28.10.1932, причина смерті від дизентирії.

123.Когут Параска, 30 р, член колгоспу, українка, 16.06.1933, причина смерті від недоїдання.

124.Когут Соломка, 80 р, одноосібник, українка, 08.06.1933, причина смерті від недоїдання.

125.Кравчук Ярина, 45 р, член колгоспу, українка, 14.05.1933, причина смерті від недоїдання.

126.Крачак Питро Йосипів, 4 р, утриманець. українець, 03.06.1932, причина смерті від недостатнього харчування.

127.Крижановський Захарко Іванів, 77 р, одноосібник, українець, 08.04.1933, причина смерті від старості.

128.Крочак Анна Силова, 42 р, член колгоспу, українка, 07.08.1933, причина смерті від недоїдання.

129.Крочак Василь Матвіїв, 9 р, утриманець. українець, 09.02.1932, причина смерті після скарлатінний ніфріт.

130.Крочак Іван Давидів, 10 р, утриманець, українець, 13.06.1933, причина смерті від недоїдання.

131.Крочак Іван, 81 р, член колгоспу, українець, 28.05.1933, причина смерті від старості.

132.Крочак Антон Омельків, 77 р, одноосібник, українець, 03.12.1933, причина смерті від старості.

133.Крочак Йосип олексів, 49 р, член колгоспу. Українець, 29.05.1933. причина смерті від недоїдання.

134.Крочак Катерина Кіндратівна, 76 р. одноосібник, українка, 21.04.1932, причина смерті від старості.

135.Крочак Марія Давидова, 6 р, утриманець, українка, 20.06.1933, причина смерті від недоїдання.

136.Крочак Марія Давидова, 6 р, утриманець, українка, 25.06.1933, причина смерті від недоїдання (Плутанина з іменами. Ім’я котроїсь з дівчат невідоме – Прим. автора).

137.Крочак Микола Петрів, 1 р, утриманець, українець, 29.10.1932, причина смерті від простуди.

138.Крочак Мирон Іванів, вік невідомий, член артілі. українець, 12.08.1932, причина смерті від операції.

139.Крочак Олекса Федорів, 84 р, одноосібник, українець, 20.03.1932, причина смерті від старості.

140.Крочак Оляна. 51 р, член колгоспу, українка, 06.06.1933, причина смерті від недоїдання.

141.Крочак Параска Миронова, 20 р, утриманець, українка, 05.03.1933, причина смерті від паралічу конєчностей.

142.Крочак Пилип Грицьків, 60 р, член колгоспу, українець, 05.06.1933, причина смерті від старості.

143.Крочак Федь Матвіїв, 20 р, одноосібник, українець, 21.04.1933, причина смерті від дизентирії.

144.Крочак Явдоха Олексова, 32 р, утриманець, українка, 01.04.1932, причина смерті невідома.

145.Крочак Яким Олексів, 46 р, член артілі, українець, 14.05.1932, причина смерті від недостатку їжі.

146.Крочок Ганна Йосипова, 2 р, утриманець, українка, 03.07.1932, причина смерті від поганого харчування.

147.Кучеренко Уляна Олександрівна, 48 р, член артілі, українка, 17.06.1932, причина смерті від недостатнього харчування.

148.Кучеренко Данило Ульянів, 61 р, член артілі, українець, 18.06.1932, причина смерті від недостатнього харчування.

149.Кучеренко Дімна, 26 р, українка, 21.06.1933, причина смерті від недоїдання.

150.Кучеренко Марія Андрейова, 7 місяців,утриманець, українка, 03.03.1933, причина смерті від поносу.

151.Кучеренко Марія Іванова, 48 р. член артілі, українка,29.04.1933, причина смерті від недоїдання.

152.Кучеренко Марія, 52 р, одноосібник, українка, 21.05.1933, причина смерті від недоїдання.

153.Кучеренко Микола Федів, 12 р, утриманець, українець, 25.05.1933, причина смерті від недоїдання.

154.Кучеренко Радійон Савів, 64 р. член артілі, українець, 28.04.1932, причина смерті від простуди.

155.Кучеренко Сидір, 68 р, українець, 14.06.1933, причина смерті від недоїдання.

156.Кучеренко Соломка, 57 р, українка, 09.07.1933, причина смерті від недоїдання.

157.Кучеренко Тарас Андреїв, 70 р, член колгоспу, українець, 15.03.1933, причина смерті від старості.

158.Кучеренко Тетяна Никодівна, 49 р, член артілі. українка, 29.05.1933, причина смерті від недоїдання.

159.Кучеренко Явдоха Ладимірова, 65 р, утриманець, українка, 23.05.1933, причина смерті від недоїдання.

160.Лічкур(Пічкур? – Прим. автора) Анна Гаврилова. 3 місяці, утриманець, українка, 30.01.1932, причина смерті від мінінгіту (менінгіту – Прим. автора).

161.М.Тетяна Сименова, 80 р, утриманець. українка, 06.02.1933. причина смерті від старості.

162.Майборода Іван Сизак (Сазонович? – Прим. автора), 65 р, член артілі, українець, 14.10.1932, причина смерті від старості.

163.Майстренко Арсен Андріїв, 54, член артілі, українець, 15.03.1932, причина смерті від простуди.

164.Майстренко Аврам Степанів, 32 р, член колгоспу, українець, 12.03.1933, причина смерті від недостатнього харчування.

165.Майстренко Василь Гарсенів, 22 р, українець, 08.06.1933. причина смерті від недоїдання.

166.Майстренко Мотря, 11 р. утриманець, українка, 11.06.1933. причина смерті від недоїдання.

167.Майстренко Наталка, 28 р, українка, 10.06.1933, причина смерті від недоїдання.

168.Макогоненко Анна Юхимова, 6 р, утриманець, українка, 24.05.1933, причина смерті від недоїдання.

169.Макогоненко Гриць Захарків, 48 р, член колгоспу, українець, 20.05.1933, причина смерті від недоїдання.

170.Макогоненко Іван Якимів, 12 р, утриманець, українець, 20.05.1933, причина смерті від недоїдання.

171.Макогоненко Явдоха Якимова, 3 р, утриманець, українка, 24.05.1933, причина смерті від недоїдання.

172.Макогонінко Корній С., 55 р, одноосібник, українець, 06.10.1932, причина смерті від дизентирії.

173.Макогонник Прокіп Захарків, 33 р, член колгоспу, українець, 31.05.1933, причина смерті від недоїдання.

174.Макеєв Гнат Іванів, 50 р. член артілі, українець, 19.04.1933, причина смерті від недоїдання.

175.Макеєв Гриць Гнатів, 11 р, утриманець, українець, 26.04.1933, причина смерті від недоїдання.

176.Макеєв Палажка Гнатова, 1 р. утриманець, українка, 27.04.1933, причина смерті від недоїдання.

177.Макеєв Пилип Гнатів, 16 р, утриманець, українець, 26.04.1933. причина смерті від недоїдання.

178.Манголенко Тодоська, 95 р, утриманець, українка, 06.06.1932, причина смерті від старості.

179.Машинник Іван Мусіїв, 50 р, одноосібник, українець, 05.05.1933, причина смерті від недоїдання.

180.Машинник Югина Грицьова, 36 р, член колгоспу, українка, 19.05.1933, причина смерті від недоїдання.

181.Машинник Явдоха Сидорова, 40 р, одноосібник, українка, 01.05.1933, причина смерті від недоїдання.

182.Мельнічук Стипан Андреєв, 2 р, утриманець, українець, 01.07.1933, причина смерті від недоїдання.

183.Миколаєнко Галька С., 25 р, одноосібник, українка, 10.08.1932, причина смерті від простуди.

184.Мильнічук Фотина (нерозбірливо), 70 р, член артілі, українка, 05.11.1932, причина смерті від старості.

185.Мокривська Марія Іванівна, 17 днів, утриманець, українка, 23.10.1932, причина смерті від родів.

186.Мокровека Юхим Давидів, 58 р, однооосібник, українець, 13.04.1933, причина смерті від недоїдання.

187.Мокровека Анна Стипанова, 2 р, утриманець. українка, 12.04.1933, причина смерті від недоїдання.

188.Мокровека Дмитро Юхимів, 4 р, утриманець, українець, 12.04.1933 причина смерті від недоїдання.

189.Мокровека Лакеря Павлова, 27 р, член колгоспу, українка, 13.04.1933. причина смерті від недоїдання.

190.Мокровський Іван Яковів, 19 р, утриманець, українець, 04.06.1933, причина смерті від недоїдання.

191.Моцман Петро Олександрів, 4 р, утриманець, українець, 01.03.1933 причина смерті від недлоїдання.

192.Моцман Саша Олександрова, 8 р, утриманець, українка, 04.03.1933 причина смерті від недоїдання.

193.Моцман Яків Олександрів, 10 р, утриманець. українець, 12.03.1933, причина смерті від недоїдання.

194.Нейросюк Анна, 49 р, українка, 28.05.1933, причина смерті від недоїдання.

195.Ніколенко Дарка А., 17 р, утриманець, українка, 20.07.1933, причина смерті від недоїдання.

196.Ніколенко Дарка, 18 р, утриманець, українка, 06.07.1933, причина смерті від недоїдання.

197.Ніколенко Іван Юхимів, 5 р, утриманець, українець, 12.11.1933, причина смерті від дизентирії.

198.Ніколенко Стипан А., 20 р. утриманець. українець, 05.04.1933. причина смерті від недоїдання.

199.Ніколінько Явдоха Миколаївна, 6 місяців, утриманець, українка, 28.08.1932, причина смерті від дизентирії.

200.Омеленко Анна Давидова, 56 р, одноосібник. українка, 12.06.1933, причина смерті від недоїдання.

201.Опалко Анна Михайлівна, 28 р, українка, 26.06.1933, причина смерті від недоїдання.

202.Опалко Іван Юхремів, 1 р, утриманець, українець, 02.07.1933, причина смерті від недоїдання.

203.Опалко Марія Юхремова, 1 р, утриманець, українка, 07.04.1932, причина смерті невідома.

204.Опалко Одарка Васильова, 38 р, член колгоспу, українка, 27.01.1932 причина смерті від туберкульозу.

205.Опалко Стипан Юхремів, 17 р, утриманець, українець, 29.06.1933, причина смерті від недоїдання.

206.Петросюк Настя Борисова, 10 р, утриманець, українка, 10.05.1933, причина смерті від недоїдання.

207.Петросюк Параска Никитова, 1 р, утриманець, українка, 30.05.1933,  причина смерті від недоїдання.

208.Петросюк Петро Борисів, 8 р, утриманець, українець, 10.05.1933, причина смерті від недоїдання.

209.Пічкур Василь Василів, 1 р, утриманець, українець, 04.09.1932, причина смерті від дизентирії.

210.Попов Г.В.,64 р, одноосібник, українець, 14.06.1932, причина смерті невідома.

211.Попов Гриць Микитів, 3 р, утриманець, українець, 12.05.1933. причина смерті від недоїдання.

212.Попов Михайло Гирасимів, 55 р, одноосібник. українець, 25.05.1933, причина смерті від недоїдання.

213.Попов Нестор Гнатов, 48 р. член колгоспу, українець, 25.05.1933, причина смерті від недоїдання.

214.Попов Тиміш Галеників, 26 р, одноосібник, українець, 02.06.1932, причина смерті від поганого харчування.

215.Ракум Анна Володимирівна, 6 р, утриманець, українка, 21.06.1933, причина смерті від недоїдання.

216.Ремез Іван Гнатів, 60 р, одноосібник, українець, 15.03.1932. причина смерті від голоду.

217.Ремес Данило Іванів, 26 р, одноосібник. українець, 16.04.1933. причина смерті від недоїдання.

218.Ремиз Анна, 53 р, член колгоспу, українка, 25.06.1933, причина смерті від недоїдання.

219.Ремиз Василь Іванів, 28 р, одноосібник, українець, 23.03.1933, причина смерті від недоїдання.

220.Ремиз Василь Іванів, 28 р, член колгоспу, українець, 16.05.1933, причина смерті від недоїдання. (Розбіжність у датах смерті та соціальному стані дає можливість припустити, що це двоє різних людей – Прим. автора).

221.Ремиз Данило Іванів, вік невідомий, член колгоспу, українець, 21.05.1933, причина смерті від недоїдання.

222.Ремиз Марія Данилова, 2 р, утриманець, українка, 17.03.1933, причина смерті невідома.

223.Рижей (Рижий – Прим. автора) Питро Прокопів, 24 р, член артілі, українець, 13.03.1933, причина смерті від недоїдання.

224.Рижий Конон Левків, 60 р, одноосібник, українець, 07.04.1933, причина смерті

225.Рижій (Рижий – Прим. автора) Митро Василів, 3 , утриманець, українець, 17.03.1933, причина смерті від недоїдання.

226.Рокум (Ропун – Прим. автора)Ксенія Карпова, 33 р. одноосібник, українка, 16.05.1933, причина смерті від недоїдання.

227.Ропун Семен Володимирович, 12 р, утриманець, українець, 14.07.1933,  причина смерті від недоїдання.        

228.Савченко Василь Димитрів, 2 р, утриманець, українець, 16.06.1933, причина смерті від недоїдання.

229.Савченко Дмитро О., 34 р, член колгоспу, українець, 09.06.1933, причина смерті від недоїдання.

230.Савченко Іван Гордієв, 4 р, утриманець, українець, 07.06.1933, причина смерті від недоїдання.

231.Савченко Іван Димидів, 8 р, утриманець, українець, 16.06.1932, причина смерті від недостатнього харчування.

232.Савченко Іван Димитров, 10 р, утриманець, українець, 27.06.1933, причина смерті від недоїдання.

233.Савченко Іван Петрів, 3 р, утриманець, українець, 04.04.1933, причина смерті від недоїдання.

234.Савченко Михтей Автономів, 55 р, член колгоспу, українець, 06.04.1933, причина смерті від істощенія (виснаження).

235.Савченко Олекса Димидов, 12 р, утриманець, українець, 07.06.1933, причина смерті від недоїдання.

236.Савченко Роман Лаврів, 45 р, одноосібник, українець, 25.05.1933, причина смерті від недоїдання.

237.Савченко Ярина Димидова, 5 р, утриманець, українка, 07.06.1933, причина смерті від недоїдання.

238.Сіденко Василь Давидів, 1 р, утриманець, українець, 17.06.1933, причина смерті від недоїдання.

239.Слипіцька Маланка Карпова, 14 р, утриманець, українка, 28.05.1933, причина смерті від недоїдання.

240.Слипіцьа Афія Федьова, 16 р, утриманець, українка, 08.06.1933, причина смерті від недоїдання.

241.Слипіцька Ялина Карпова, 4 р, утриманець, українка, 25.05.1933, причина смерті від недоїдання.

242.Слипіцький Василь Карпів, 4 р, утриманець, українець, 18.07.1933, причина смерті від недоїдання.

243.Слипіцький Карпо Іванів, 35 р, член колгоспу, українець, 12.05.1933, причина смерті від недоїдання.

244.Слипіцький Симен Михайлів, 30 р, член артілі, українець, 25.05.1933 причина смерті від недоїдання. (Прізвище Слипіцька/ий слід читати як 245.Слупіцька/ий. Помилки в написанні прізвищ вище названих людей допущені в момент фіксації їхньої смерті – Прим. автора).

246.Слободяник Явдоха, 48 р, одноосібник, українка, 23.05.1933, причина смерті від недоїдання.

247.Слупіцька Ксеня А., 36 р, одноосібник. українка, 02.07.1933, причина смерті від недоїдання.

248.Слупіцька Афія Федорова, 19 р, утриманець, українка, 29.05.1933, причина смерті від недоїдання.

249.Слупіцька Ялина Карпова, 3 р, утриманець, українка, 14.04.1933, причина смерті від недоїдання.

250.Слупіцький Іван Трохимів, 13 р, утриманець, українець, 07.04.1933, причина смерті від недоїдання.

251.Соболюк Секлета, 40 р, член колгоспу, українка, 24.05.1933, причина смерті від недоїдання.

252.Таранюк Пилип Фанасів, 50 р, одноосібник, українець, 27.05.1933, причина мерті від недоїдання.

253.Таранюк Пилип, 52 р, українець, 21.05.1933, причина смерті від недоїдання.

254.Таранюк Юхим Федорів, 56 р, одноосібник, українець, 03.05.1933, причина смерті від недоїдання.

255.Ткаченко Катерина Анонова, 3 р, утриманець, українка, 04.03.1933, причина смерті від недоїдання.

256.Ткаченко Олекса Олександрів, 22 р, член колгоспу, українець, 12.07.1933, причина смерті від недоїдання.

257.Ткаченко Питро Ананів, 10 р, утриманець, українець, 15.04.1933, причина смерті від недоїдання.

258.Ткаченко Тимофій Ананів, 8 р, утриманець, українець, 20.04.1933, причина смерті від недоїдання.

259.Товбушенко Варка Тодосьова, 8 р, утриманець, українка, 25.05.1933, причина смерті від недоїдання.

260.Тодоренко Варка, 45 р, одноосібник, українка, 16.05.1933, причина смерті від недоїдання.

261.Толбушенко (Товбушенко – Прим. автора) Горпина (нерозбірливо), 75 р, утриманець, українка, 24.01.1933, причина смерті від голоду.

262.Тупчій Марія Динисова, 3 місяці, утриманець, українка, 11.04.1932, причина смерті від поганого харчування.

263.Тупчій Раст Омельків, 60 р, член артілі, українець, 16.05.1932, причина смерті від голоду.

264.Хлівна Олександра, 60 р, член колгоспу, українка, 12.05.1933, причина смерті від недоїдання.

265.Хлівна Явдоха Захаркова, 32 р, член колгоспу, українка, 10.05.1933, причина смерті від недоїдання.

266.Хлівний Зінько Гриців, 60 р. член артілі. українець, 18.03.1933, причина смерті від недоїдання.

267.Хлівний Іван Марків, 33 р, одноосібник, українець, 09.07.1933, причина смерті від недоїдання.

268.Хрипун Михайло Тарасів, 10 р, утриманець, українець, 10.06.1933, причина смерті від недоїдання.

269.Хрипун Тимоф Тарасів, 12 р, утриманець, українець, 04.06.1933, причина смерті від недоїдання.

270.Чорняй Михайло Петрів, 17 р, утриманець, українець, 05.06.1933, причина смерті від недоїдання.

271.Чорняй Петро Федосів, 64 р, одноосібник, українець, 07.06.1933, причина смерті від недоїдання.

272.Чорняй Федор Петрів, 14 р, утриманець, українець, 07.06.1933, причина смерті від недоїдання. (Правильно прізвище Чорний – Прим. автора)

273.Шалапута Іван Тодосів, 16 р, утриманець, українець, 15.05.1933, причина смерті від недоїдання.

274.Шалапута Марія Фанасьєва, 48 р, одноосібник, українка, 01.05.1933 причина смерті від недоїдання.

275.Шалапута Палажка, 40 р, член колгоспу, українка, 25.05.1933, причина смерті від недоїдання.

276.Шалепко Палажка Афонова, 66 р, член колгоспу, українка, 23.07.1933, причина смерті від старості.

277.Шевчук Анатолій Лавронів, 14 р, одноосібник, українець, 11.08.1932, причина смерті від дизентирії.

278.Шевчук Василь Лаврів, 10 р, утриманець, українець, 12.06.1933, причина смерті від недоїдання.

279.Шевчук Дарка Тереньова, 6 р, утриманець, українка, 01.05.1933, причина смерті від недоїдання.

280.Шевчук Іван Гнатів, 56 р, член колгоспу, українець, 21.05.1933, причина смерті від недоїдання.

281.Шевчук Лаврін О., 30 р, українець, 09.06.1933, причина смерті від недоїдання.

282.Шевчук Петро Іванів, 13 р, утриманець, українець, 26.05.1933, причина смерті від недоїдання.

283.Шелепко Архип Федорович, 53 р, член артілі, українець, 23.04.1932 причина смерті від поганого харчування.

284.Шелепко Данило Артемів, 12 р, утриманець, українець, 19.06.1933, причина смерті від недоїдання.

285.Шелепко Іван Антонів, 2 р, утриманець, українець, 16.06.1933, причина смерті від недоїдання.

286.Шелепко Іван Данилів, 5 р, утриманець, українець, 02.09.1933, причина смерті від дизентирії.

287.Шелепко Лусія (нерозбірливо), 61 р, одноосібник, українка, 24.05.1933, причина смерті від недоїдання.

288.Шелепко Марія Гилькова, 49 р, член колгоспу, українка, 17.08.1933 причина смерті від дизентирії.

289.Шелепко Микита Петрів, 27 р, одноосібник, українець, 04.05.1933, причина смерті від недоїдання.

290.Шелепко Сергій Данилів, 8 р, утриманець, українець, 03.09.1933, причина смерті від дизентирії.

291.Янченко Михайло Сидорів, 15 р, утриманець, українець, 27.05.1933, причина смерті від недоїдання.

292.Янченко Сидор Яковлів, 40 р, одноосібник, українець, 25.09.1932, причина смерті від дизентирії.

293.Яримчук Марія Іванова, 11 р, утриманець, українка, 24.03.1933, причина смерті від недоїдання.

 

 

 

 

Додаток №2

«Список осіб, які народилися в роки Голодомору 1932-1933».

1.Чорна Парасковія Олексіївна 15.11.1923р.

2.Пазенок Ольга Некифорівна 26.12.1924р.

3.Товстюк Ольга Омельянівна 09.01.1925р.

4.Холявінська Марія Кузьмівна 15.04.1925р.

5.Слупіцька Анастасія Семенівна 22.03.1926р.

6.Маньківська Зінаїда Іванівна 19.04.1926р.

7.Яцюк Ганна Ісаківна 20.08.1926 р.

8.Білоус Марія Павлівна 13.05.1927 р.

9.Шкляр Катерина Павлівна 08.08.1917 р.

10.Щербак Павло григорович 29.04.1928р.

11.Єфімова Людмила Володимирівна 23.06.1928 р.

12.Панасюк Килина Лукашівна 07.07.1928 р.

13.Кузьменко Параска Філімонівна 06.11.1928р.

14.Бідюк Афанасія Йосипівна 08.11.1928р.

15.Козак Марія Кирилівна 17.02.1928р.

16.Ковтуненко Іван Андрійович 09.04.1929 р.

17.Зозуля Марія Ісаківна 20.04.1929 р.

18.Кушнір Марія Григорівна 17.12.1929 р.

19.Уманчик Надія Мусіївна 07.01.1930 р.

20.Тонкоглас Катерина Леонтіївна 24.05.1930р.

21.Хлівний Іван Іванович 12.06.1930 р.

22.Комарова Ганна Іванівна 15.06.1930р.

23.Павленко Марія Іллівна 15.07.1930р.

24.Деркач Іван Адамович 20.07.1930 р.

25.Василенко Іван Петрович 08.11.1930 р.

26.Судолій Ганна Кузьмівна 22.12.1930 р.

27.Демченко Надія Наумівна03.03.1931р.

28.Лисенко Людмила Василівна 20.03.1931р.

29.Савченко Марія Гнатівна 07.07.1931 р.

30. Дерев’янко Фросина Семенівна 14.10.1931р.

31.Гуртовенко Марія Кирилівна 01.03.1932 р.

32. Товстюк Ганна Прокопівна 12.04.1932р.

33.Шаповал Анастасія Омельянівна 20.05.1932 р.

34.Слупіцька Євгенія Гаврилівна 23.06.1932р.

35.Василенко Марфа Харитонівна 12.08.1932р.

36.Хрипун Ганна Іванівна 16.09.1932 р.

37.Щербак Ганна Парфемівна 02.10.1932 р.

38.Біленко Ніна Яківна 07.01.1932 р.

39.Неваличук Михайло Кирилович 15.05.1933 р.

40.Прилуцький Олексій Грифонович 17.08.1933 р.

41.Хрипун Марія Степанівна 04.11.1933р.

42.Ісадченко Віра Григорівна 01.01.1934р.