Матеріали до уроків Хрестоматія із всесвітньої історії для учнів 7 класу

Про матеріал

Пропонована хрестоматія з історії середніх віків призначається для вчителів та учнів 7-хкласів. Її зміст відповідає чинній шкільній програмі.

Специфіка курсу історії середніх віків визначає принцип добору документального матеріалу до хрестоматії. В посібнику подано уривки з різноманітних історичних документів (юридичні акти, законодавчі пам`ятки,-літописи, оповіді, хроніки, спогади, листування, публіцистичні твори, окремі зразки художньої літератури), які висвітлюють основні проблеми історії даного періоду.

Документи підібрані за темами та уроками і їх можна використовувати на різних етапах та в різних аспектах уроку.

Документи до кожного уроку подаються з короткими анотаціями. В анотаціях подано найнеобхідніші джерелознавчі довідки, відомості про автора, а в окремих випадках—про достовірність історичного джерела.

В хрестоматії наведенні приклади методичних прийомів роботи з історичним джерелом, які вчитель може використовувати на уроках для розвитку пізнавальних інтересів учнів з історії залежно від конкретних умов кожної школи, від рівня підготовки учнів.

Документи описового характеру можуть бути використані для самостійного опрацювання учнями та підготовки повідомлень про історичні події середньовічної історії.

Перегляд файлу

Відділ освіти Баришівської райдержадміністрації

Упорядник

Лепеха Тетяна Петрівна

вчитель історії та правознавства

спеціаліст вищої категорії

Семенівської ЗОШ І-ІІІст.

Семенівка 2011 р

Зміст

Пояснювальна записка……………………………………………………………………..3

Тема 1 Середньовічний світ Західної Європи………………………………………….5

Урок 2 Народження середньовічної Європи. Загибель Римської імперії та виникнення

варварських королівств……………………………………………………………………..5

Урок 3 Людина в Середньовіччі……………………………………………………………9

Урок 4 Середньовічне європейське суспільство…………………………………………11

Урок 5 Держава в середньовічній Європі…………………………………………………14

Урок 6 Європейське середньовічне місто………………………………………………...16

Урок 7 Господарське й повсякденне життя в середньовічній Європі………………….19

Тема 2. Релігійне та церковне життя середньовічної Європи………………………24

Урок 10 Релігія та церква в житті суспільства……………………………………………24

Урок 11 Хрестові походи…………………………………………………………………. 29

Тема 3 Візантія. Арабський світ…………………………………………………………33

Урок 12 Візантійська імперія………………………………………………………………33

Урок 13 Арабський халіфат………………………………………………………………..37

Тема 4 Європейські держави в добу Середньовіччя.....................................................39

Урок 16 Скандинавія……………………………………………………………………….39

Урок 17 Англія: від завоювання до парламенту………………………………………….41

Урок 18 Франція: на шляху до єдності……………………………………………………46

Урок 19 Столітня війна…………………………………………………………………….49

Урок 20 Німеччина…………………………………………………………………………53

Урок 21 Країни басейну Середземномор`я……………………………………………….55

Тема 5 Культура Західної Європи в V-XV ст..................................................................58

Урок 22 Освіта та наука……………………………………………………………………58

Урок23 Література та мистецтво…………………………………………………………..64

Тема 6 Слов`яни та їх сусіди..............................................................................................66

Урок 26 Центральна та Східна Європа……………………………………………………66

Урок 27 Північно-Східна Русь……………………………………………………………..71

Урок 28 Утворення та зміцнення Московської держави………………………………..75

Урок 29 Туреччина…………………………………………………………………………76

Тема 7 Індія. Китай………………………………………………………………………..81

Урок 30 Імперія Гуптів. Делійський султанат……………………………………………81

Урок 31 Китай………………………………………………………………………………84

Література…………………………………………………………………………………...87

Додаток Календарне планування уроків із всесвітньої історії 7 клас………………….89

Пояснювальна записка

Робота з документом—один з видів діяльності вчителя й учнів у процесі навчання історії. Мета цього виду діяльності полягає у:

привертанні уваги учнів до історичного факту, підвищенні емоційності навчання;
ознайомленні учнів із методами дослідження вченого-історика та історичними джерелами;
формуванні в учнів самостійного наукового підходу до джерел історичних знань і відповідних прийомів роботи з ними: визначення, аналіз, критика, зіставлення з іншими, використання при доведенні.

Невеликі фрагменти найважливіших документів з відповідним методичним апаратом включено до шкільних підручників, що значною мірою допомагає вчителеві залучати учнів до безпосередньої роботи над історичним джерелом. Практика роботи у школі підтверджує доцільність цього включення документального матеріалу. Однак уривків, наведених у підручниках, явно не досить для того, щоб розвивати пізнавальний інтерес до історії. З цього випливає потреба створення спеціальних збірників документальних матеріалів, які б учитель використовував під час підготовки та проведення уроків.

Ілюстрація—використання документа як засобу підкріплення основних положень підручника.
Доповнення—виявлення в документі нових фактів, осіб, зв`язків, які доповнюють вже отримані учнем знання.

Дослідження (лабараторно-практична робота)—використання, аналіз документа як основного джерела інформації.

Тема 1 Середньовічний світ Захдної Європи

Урок 2. Народження середньовічної Європи. Загибель Римської імперії та виникнення варварських королівств

Документ 1—уривок з «Вестготської правди», записаної за короля вестготів Реккенсвінда бл. 654р.. В документі відбито порядок розподілу земель на завойованих вестготами територіях Західної Римської імперії.

Документ 2—уривки з твору відомого історика раннього середньовіччя єпископа Григорія Турського (Георгія Флоренція) (бл. 540- бл. 594 рр.) «Історія франків». Виходець із знатної галло-римської сім`ї, Григорій Турський був прихильником католицької церкви і всіляко ідеалізував її діяльність. Уривки містять яскравий матеріал про процес об`єднання Франкської держави за Хлодвіга, про прийняття ним християнства, про посилення влади Хлодвіга.

Документ 3—уривки з твору франкського історика Ейнгарда (770-840 рр.) «Життя Карла Великого, імператора», в яких розповідається про війни, які вів Карл з лангобардами, саксами та в Іспанії.

Документ 4—уривок з так званих Лоршських анналів—щорічних записів подій, які відбувалися у Франкській державі з 680 по 817 рік. Свою назву здобули від Лорського монастиря ( поблизу Вормса), де вони й були складені. В документі розповідається про обставини, зв`язані з коронуванням Карла Великого імператорською короною.

Документ 5—уривки з твору Ейнгарда «Життя Карла Великого, імператора», в яких дається, характеристика особи франкського імператора.

1. Поділ земель між готами і римлянами (друга пол. VІІ ст.)

[21, С. 11] Умови поділу земель або лісу між готом і римлянином, якщо доведено, що подібний поділ справді був здійснений, ніяким чином не повинні порушуватись. Не може захоплювати або претендувати на що-небудь з двох часток гота римлянин, а з третини римлянина—гот, якщо тільки йому (готу) не буде щось надано внаслідок нашої (короля вестготів) щедрості…

Запитання до тексту

За яким принципом відбувався поділ земель між готами і римлянами.

2. Правління Хлодвіга

[21, С.12] Після цього помер Хільдерік, і замість нього став королем син його Хлодвіг. На п’ятий рік правління його (486 р.) Сіагрій, король римлян… перебував у місті Суассоні… Хлодвіг пішов на нього… і викликав його на бій… І от коли бились одним з одним, Сіагрій, бачачи поразку свого війська, повернув назад і поспішно втік до короля Аларіха в Тулузу. А Хлодвіг послав до Аларіха сказати, щоб видав його, в противному ж разі… піде війною за переховування. І от Аларіх… видав посланцям. І коли Хлодвіг прибув, то наказав взяти його під варту. А взявши королівство його, наказав таємно вбити мечем.

У той час багато які церкви були пограбовані військом Хлодвіга… І от вороги викрали з однієї церкви з іншими церковними прикрасами надзвичайної величини і краси чашу. А єпископ цієї церкви послав до короля просити, щоб, коли не можна його церкві дістати інші священні посудини, то принаймні дістала б хоч (згадану) чашу. Вислухавши це прохання, король сказав посланцеві: «Іди за нами в Суассон, бо там будуть ділити все, захоплено. Якщо мені дістанеться на жеребок та посудина, яку просить святий отець, я виконаю (його прохання)». І от, прибувши в Суассон король сказав, коли склав посередині всю здобич: «Прошу вас, найхоробріші войовники, не відмовте дати мені поза дільбою хоча б оцю посудину»,-він мав на увазі згадану вище чашу. Коли король сказав це, ті, у кого був здоровий глузд, відповіли: «Все, що ми бачимо тут, славний королю, належить тобі, як і самі ми підлеглі твоїй владі». Коли вони так сказали, один легковажний, заздрий і запальний з голосним криком підняв сокиру і розрубав чашу, промовивши: «Нічого з цього не дістанеш, крім того, що належить тобі за жеребком». Всі були цим здивовані, але король затаїв образу покірливістю і терпінням. Приховавши в грудях рану, він взяв чашу і передав її посланцеві єпископа.

Минув рік, і він наказав зібратися всьому війську із зброєю, щоб показати на Березневому полі, наскільки справно тримають цю зброю. І от, коли обходив там ряди, підійшов до того, хто розрубав чашу, і сказав йому: «Ніхто не тримає так неохайно зброю, як ти, бо і спис твій, і меч, і сокира нікуди не годиться—все нікуди не годиться», і, вирвавши в нього сокиру, кинув її на землю. А коли той нахилився, щоб підняти її, король, махнувши своєю сокирою, розрубав йому голову: «Так,-сказав він,-ти зробив з чашею в Суа

Запитання до тексту

1. Що можна сказати про характер Хлодвіга?

2. Як змінилася влада Хлодвіга, порівняно з владою вождів племен?

3. Війни Карла Великого за Ейнгардом

[21, С. 16-17] Зваживши на прохання… єпископа міста Рима, (Карл) почав війну з лангобардами… Розпочату ним війну закінчив ( в 774 р.) лише тоді, … усю Італію підкорив своїй владі і, підкоривши, поставив над нею свого сина Піпіна…

Після цієї війни знову почалася Саксонська… Жодної війни не вів народ франків так довго, з такою запеклістю і з такими труднощами, бо сакси, будучи… лютими від природи…І от почали з ними цю війну, яка тривала без перерви 30 років (772-804 рр.) з великою запеклістю для обох сторін, але ж з більшими втратами для саксів, ніж для франків…. Кінець кінцем, справившись з усіма, хто мав звичку йому чинити опір, і підкоривши їх своїй владі, він виселив 10 тисяч з тих, хто проживав по обох берегах Ельби, разом з жінками їх і дітьми, і розподілив їх частинами по різних областях Галії та Германії. За цієї умови, запропонованої королем і прийнятої ними, війну, що тривала скільки років, як відомо, було закінчено….

В той час, коли велась уперта і майже безперервна війна з саксами, Карл, поставивши в належних прикордонних місцях гарнізони, пішов у Іспанію з таким великим військом, яке зміг він тільки зібрати. Перейшовши через Піренейський хребет, прийнявши у підданство всі міста і фортеці, до яких підходив, він з цілим і неушкодженим військом повернувся назад…

Запитання до тексту

1. Назвіть напрями походів Карла Великого.

2. Назвіть території, завойовані Карлом Великим.

4. Коронування Карла Великого імператорською короною

[21, С. 17-18] (801 р.) Через те що в країні греків припинилась династія імператорів і влада над ними була в руках жінки, апостоличному Льву і всім святим отцям, що були на тому соборі, а також і решті християн стало ясно, що Карл, король франків, який володіє самим Римом, де завжди перебували імператори, а також має й інші володіння в Італії, Галлії та Германії, повинен зватися імператором… Король Карл… прийняв титул імператора разом з посвяченням від влади папи Льва.

Запитання до тексту

Як обстоюється право Карла на імператорський титул.

5. Особа Карла Великого за Ейнгардом

[21, С. 18] Карл був широкоплечий, кремезний, зросту в міру високого: відомо, що зріст його в сім раз перевищував довжину ступні. Голова в нього була округла, очі дуже великі й живі, ніс трохи більший за помірний, красива сивина, обличчя привабливе і веселе.. Хода Карла була тверда, вся постава тіла мужня… Одяг носив національний франкський: на тілі—лляну сорочку і спідники надівав лляні; поверх туніку з шовковою каймою і штани. Гомілки огортав онучами, на ноги взував черевики. Взимку плечі і груди прикривав накидкою з шкурок видри та соболя. Поверх усього цього носив голубий плащ і завжди оперізувався мечем, рукоятка і перев`язь якого були з срібла або золота… На свята одягав одяг, гаптований золотом, і взуття, прикрашене дорогоцінними каменями, плащ, застебнутий золотою пряжкою, і золоту корону з камінням… Він не вдовольнявся самою лише національною мовою і старанно вивчав мови іноземні. Дуже старанно вивчав він сім вільних наук, високо шануючи вчених, і віддаючи їм велику шану… Пробував і писати: для цього мав звичай держати на ліжку під подушками дощечки і листочки, щоб у вільний час привчати руку виводити букви. Але малий успіх мала праця, почата після пори, надто пізно.

Запитання до тексту

1. Опишіть зовнішність Карла Великого

2. Які риси характеру Карла вам подобається, а які ні? Підкріпіть свої міркування прикладами із документа.

Урок 3. Людина в Середньовіччі

Документ 1—уривок з твору бургундського ченця Рауля Глабера (985-бл. 1047 рр.) «П`ять книг історій свого часу», де викладено найважливіші події з історії Франції з поч. Х ст. В документі повідомляється про голодування, які бували досить частими в часи середньовіччя.

Документ 2—уривок із монастирських записів ХІІІ ст., де викладено які ремесла набули розвитку в середньовічній Європі. В документі описується де і для чого використовувалася енергія води.

Документ 3—уривок з твору «Саги про Тідрека», яка була складена у ХІІ-ХІІІ ст., де розповідається про технологію виробництва холодної зброї.

1. Голод за Раулем Глабером (1032 р.)

[21, С. 23] У наступному році голод по всій землі став ще більший, і загибель загрожувала майже всьому роду людському. В погоді настало таке безчасся, що не можна було вибрати днів, які сприяли б посівові або збиранню хліба, бо поля були залиті водою. Здавалося, що всі стихії вступили між собою в запеклу боротьбу… Йшли невпинно дощі, вся земля була так залита, що протягом трьох років не можна було знайти борозни, придатної для посіву. А на час жнив бур`янами і проклятим куколем заросли всі поля. Міра насіння, де воно добре сходило, давала… ледве-ледве жменю… Коли поїли всю худобу й птицю і голод став ще сильніше душити людей, вони почали жерти мертвечину і інші нечувані речі. Щоб утекти від загрози смерті, дехто викопував лісове коріння і водорості, але все було марно… Те, про що раніш і чути рідко доводилось,-до того спонукав тепер лютий голод; люди пожирали м`ясо людей… Багато хто викопував білу землю, схожу на глину, і з цієї суміші пік собі хліб, щоб хоч так врятуватись від голодної смерті. В цьому була остання надія на порятунок, та й вона була марною. Бо обличчя цих людей ставало блідим і худим; у більшості пухла і натягувалася шкіра. Самий голос у цих людей ставав такий слабий, що нагадував собою писк конаючих птахів. …Лютував той жахливий голод… цілих три роки… Люди…якщо їм щастило наїстись, розпухали і зараз же вмирали. Інші ж, доторкаючись руками до їжі і намагаючись піднести її до рота, падали знеможені,--не сила була їм здійснити своє бажання.

Запитання до тексту

1. Про яке лихо ідеться в документі?

2. Які причини викликали голод у ХІ ст.?

2. Водяне колесо.

[ 9, С. 37-38 ] Один з рукавів нашої річки бурхливо спрямовується у млин. Вода приводить у рух колеса, а вони—жорна й решето. Жорна молотять зерно, а решето відділяє муку від вивісок.

Річка поперемінно піднімає та опускає важкі молоти й зберігає сукновалам багато сил. Скільки б коней надривалося, скільки б людей стомлювало свої руки у роботах, які робить за них милостива річка! Покинувши сукновальню, вона спрямовується на дубильну майстерню і допомагає виготовити матеріал для взуття.

Якщо треба випікати, просівати, обертати, дробити, зрошувати, піднімати молоти, річка пропонує свою допомогу і інколи у ній не відмовляє.

Запитання до тексту

1. Які ремесла набули розвитку в середньовічній Європі?

2. Де і для чого використовувалася енергія води?

3. Сага про Тідрека

[12, С. 32] Король промовив: «Хороший меч»-і хотів забрати його собі. Велюнд же (король) відповів: «Він ще недостатньо хороший, треба, щоб він став ще кращим, і я не заспокоюся, поки не досягну цього». Велюнд повернувся в свою кузню, взяв напилок, заточив меч у дрібну стружку і змішав її з мукою. Потім він нагодував цією сумішшю приручених птахів, яких тримав голодними упродовж трьох днів. Він розтопив пташиний послід у горні, одержав залізо, очистив його від окалини і знову викував меч розміром менше першого. Меч цей хороше прилягав до руки… Король, розшукавши Велюнда, похвалив меч і запевнив, що це найгостріший і найкращий із всіх мечів, які він коли-небудь бачив. Вони спустилися до річки. Велюнд узяв пасмо шерсті товщиною в три п`п’яді й такої ж довжини і кинув його у воду. Він спокійно занурив у річку меч і лезо розсікло його (це пасмо) так само легко, як воно розсікало саму течію.

Запитання до тексту

Подумайте, навіщо Венлюнд добивався такої високої якості своїх виробів?

Урок 4. Середньовічне європейське суспільство

Документ 1—уривки з опису земельних володінь Сен-Жерменського абатства поблизу Парижа, складено на поч. ІХ ст. Документ дає уявлення про повинності держателів земель—феодально залежних селян: панщину та натуральний і частково грошовий оброк.

Документ 2—дві сирвенти (пісні на сатиричні або політичні теми) барона Бертрана де Борна (1140-1215 рр.)—одного з відомих провансальських (Франція) трубадурів. У наведених віршах вихваляється війна як єдино гідний рицаря спосіб життя, як головне джерело збагачення. Автор відверто зневажає селян і городян.

Документ 3—уривок з поеми «Пісня про Роланда» ХІІ ст. де уславлюються рицарські чесноти Середньовіччя.

Документ 4—уривки з трактату кіпрського юриста Жанна Ібеліна ХІІІ ст., в якому відбито давнє звичаєве право в Єрусалимському королівстві. В наведеному уривку мова йде про взаємовідносини сеньйорів і васалів у часи середньовіччя.

1. Селянські повинності ( початок ІХ ст.)

[21, С. 20] …Іворій—колон з жінкою, колоною, на ім`я Ерміна. Діти їхні… Усі вони люди св. Жермена, …держать один вільний манс (селянське господарство) з орною землею 11 гектарів, виноградника одна десята гектара. Платять на військову справу півбика. А якщо не мають звідки (взяти), платять 4 баранів; і кожний по 4 денарії поголовного оподаткування; за користування дровами загалом 4 денарії; 5 модіїв (8,7 кг) полби для корму коня; 100 тесин, якщо не користуються лісом, але коли користуються лісом, дають 200 (тесин), і самі ж держателі цього манса привозять зазначені тесини на панський двір… Платять також загалом 100 драней, не з панського лісу, але свого придбання; 6 курей з яйцями. Платять також через два роки на третій однорічну вівцю. Орють під озимину 4 пертики (1/50 кілограма), під яре—2. Виконують польову панщину, коли це потрібно; і коли не орють, працюють три дні на тиждень; (виконують) ручні роботи.

Завдання до тексту

Прочитати документ та заповнити таблицю «Повинності селян».

Панщина

Натуральний оброк

Грошовий оброк

Інші повинності

2. Життя феодалів за Середньовічною поезією

[2, С. 158] Перша сирвента Бертрана де Борна

Люблю я бачить, як народ Достойний той, хто в бій ішов,

Під тиском воїнів лихим Разити й згинути готов!

Біжить, рятує скарб і скот, Шоломи падають, щити—

А військо йде услід за ним, Від вдару палиць і мечів.

Й радіючи душею, Той, хто стоїть за честь свою,

Дивлюсь—облога; в замок путь; Завжди будь мужній у бою,

Вже приступом його беруть; Йди з думою одною:

Ось річка, а над нею Чим більше розчавить голів…

Ряди шикованих полків, Нема страху для вояків!

Прихованих за тин і рів, Життя своє в бою згублю;

І рицар любий теж мені, Не можу їсти, пить чи спать;

Що ворога він перший б`є, « У бій на ворога!»--люблю

Безстрашний, на баскім коні; Я чути кличі, що звучать

І війську духу піддає Напередодні бою;

Відвагою святою.

Друга сирвента Бертрана де Борна.

Мужики, що злі та грубі, Треба нам із року в рік

На дворянство точать зуби, Їх тримати в чорнім тілі.

Мов свиня, мужик той діє, Хто віланам помагає,

Жить пристойно він не вміє, Їх не гнобить, доглядає,

А коли й розбагатіє, Зазнаватись дозволяє-

Він втрачає глузд навік. Той уже безумцем став.

Щоб вілани не жиріли, Таж вілан, коли багатий,

Щоб злигодні терпіли,-- Повновладним може стати.

3. Уривок з поеми «Пісня про Роланда» (ХІІст.)

[18, С. 22]

Великий гул услышали французы.

«Товарищ мой,--воскликнул Оливье,--

Сдается мне, что ныне с сарацином

Жестокий бой французам предстоит».

Роланд в ответ: «Ну что же, слава Богу!

За короля должны мы славно биться:

Обязан каждый витязь за сеньора

Терпеть лишенья, раны, холод, зной,

Жалеть не должен кровь свою и тело!»

Запитання до текстів 2 та 3

Які рицарські чесноти уславлювали поети Середньовіччя?

4. Сеньйори й васали за Жанном Ібеліном

[21, С.25-26] … Коли хто—чоловік чи жінка—вступають у васальну залежність від верховного сеньйора королівства, він повинен стати перед ним на коліна, з`єднати свої руки і, вклавши їх в руки сеньйора, сказати йому: «Сір, от я стаю вашим близьким васалом за такий-то феод,-назвати феод, за який визнає свою васальну залежність,--і от я обіцяю вам захищати й охороняти вас проти всіх людей, які(тільки) житимуть і помруть).А сеньйор має відповісти йому: «Приймаю вас у васальну залежність з додержанням вірності богові і мені, при умові непорушення прав моїх». І має поцілувати його в уста на знак вірності.

…Ніхто, вступивши вже раз у васальну залежність, не може потім стати васалом іншого, не застерігши вірності своєму першому сеньйорові і не діставши на те в нього дозволу… Кожний васал… повинен захищати й охороняти свого сеньйора проти всіх… Ставиться йому… в обов`язок не підіймати і не примушувати підіймати руки на особу сеньйора, а також не терпіти і в міру сил не допускати, щоб хтось інший робив це…

Сеньйор не повинен ні особисто, ні через інших накладати руку на особу і на феод свого васала інакше, як за розглядом і з відома курії… Обов`язок васала—віддавати себе в заложники за свого сеньйора, щоб визволити його з в`в’язниці… І кожний, хто визнав себе васалом іншого, на випадок, коли сеньйор його під час бою опиниться пішим серед ворогів або інакше загрожуватиме йому смерть, чи позбавлений буде свободи, зобов`язаний, в силу своєї вірності, по честі докласти всіх сил до того, щоб знову посадити його на коня і врятувати від цієї небезпеки. І якщо він не спроможний зробити це по-іншому, зобов`язаний віддати йому на його прохання власного коня або іншу тварину, на якій пішов у похід, допомогти йому сісти верхи і всіма силами сприяти, щоб врятувати його…

Запитання до тексту

Якими були обов`язки сеньйора та васала?

13 Урок 5. Держава в середньовічній Європи

Документ 1—уривок з оди «Скарга про поділ імперії», написаної в середині ІХ ст. Флором, дияконом Ліонської єпархіальної церкви. В документі мова йде про розпад Франкської імперії.

Документ 2—уривок із праці середньовічного філософа і богослова Фоми Аквінського «Про правління монахів» написаної у ХІІІ ст. В документі йдеться мова про перевагу сильної влади монарха над іншими формами правління у державі.

Документ 3—сучасний текст «Феодальна роздробленість» в якому розповідається про зміни яких зазнала королівська влада у Х—ХІ ст. А також пояснюються причини цих змін.

1. Сучасник про розпад Франкської імперії (ІХ ст.)

[ 9, С. 43] Франкська нація була блискучою в очах всього світу. Іноземні королівства—греки, варвари і сенат Лаціуму надсилати до неї посольства. Плем’я`я Ромула, сам Рим—мати королівства—були підпорядковані цій нації: там її голова, за міццю якого стояв Христос, отримав свою діадему як апостолічний дар… Але тепер, занепавши, ця велика держава втратила одразу й свою пишноту, й титул імперії; державу, нещодавно ще єдину, розділено на три частини, й нікого вже не можна вважати імператором; замість володаря—дрібні правителі, замість держави—один лише шматочок. Загальне добро перестало існувати, кожний опікується своїми власними інтересами: думають про що завгодно, одного бога забули… Немає більше народного зібрання, немає законів, даремно надумало б посольство прибути туди де немає двору. Що ж сталося з сусідніми народами? Усіх їх, здавна об`єднаних узами згоди, за нинішніх часів, коли союз розірваний, будуть шматувати сумні чвари.

Запитання до тексту

1. Як ставиться автор до розподілу імперії?

2. До яких наслідків, на думку автора, мав призвести розпад імперії?

2. Про правління монархів (ХІІІ ст.)

[12, С. 57-58] Якщо доводиться вибирати одну із двох небезпек, слід вибирати ту, яка принесе менше лиха. Від монархії, якщо вона (навіть) перетвориться в тиранію,

буде менше лиха, ніж від правління багатьох вельмож, якщо це правління спотвориться…

Якщо правління, яке з найкращим, здасться найбільш небажаним через небезпеку тиранії, а тиранія… найчастіше виникає саме з правління багатьох…, то залишається лише дійти висновку, що корисніше жити під володарюванням одного монарха, ніж під володарюванням багатьом можновладців.

Запитання до тексту

1. За яку форму державного правління ратував Фома Аквінський?

2. Чому він надавав перевагу сильній владі монарха?

3. Феодальна роздробленість

[9, С. 44] Одна з частин колишньої імперії Карла Великого—територія сучасної Франції—в Х-ХІ ст. розпалася на володіння 40 великих сеньйорів і безліч дрібних. У цей час королі Франції мали владу тільки у власних землях—королівському домені, який був меншим, ніж володіння окремих великих феодалів. Проїзд територією володарів Нормандії, Бургундії, Анжу був небезпечним навіть для короля, не кажучи вже про торговців і селян, що їхали до Парижа.

Герцоги та графи вважали короля лише першим серед рівних і неодноразово воювали з ним. Король не міг збирати податки з населення країни, не мав права судити підданих, що не проживали в його домені, не міг видавати загальних для всієї країни законів. У Франції не було постійного війська, єдиної монети. Великі феодали були повними господарями у своїх володіннях.

Запитання до тексту

1. Яких змін зазнала королівська влада у Х-ХІ ст.?

2. Чому сталися ці зміни?

Урок 6 Європейське середньовічне місто

Документ 1—уривки з твору «Пам`ятки міст і повідомлення про підданих аллаха» арабського вченого ХІІІ ст. ал-Казвіні, в яких описано ряд міст Німеччини і Нідерландів.

Документ 2—уривки з привілею, даного графом Адольфом Гольштінським м, Гамбургу в ХІІ ст. З документа видно, що Гамбург перебував у власності васала графа Гольштінського—Вірада Бойценбурського.

Документ 3—уривки з грамот імператорів Фрідріха ІІ (1219 р.) та Фрідріха І (1186 р.) містам Гослару та Бремену, в яких зафіксоване відоме право, за яким кріпаки, що втекли від свого сеньйора або пішли за його згодою в місто, ставали особисто вільними.

Документ 4—свідчення сучасника про невпорядкованість середньовічних міст.

Документ 5—уривок із Магдебурзького права в якому описуються повноваження бургомістра, та термін їх повноважень.

1. Міста в Німеччині і Нідерландах за Ал-Казвіні (ХІІІ ст.)

[21, С. 43-44] Фульда—велике місто в країні франків, побудоване з каменю. Населене воно лише монахами… Місто це—велика церква, яку дуже шанують у християн. Утрехт—велике місто у франків, з великою територією. Країна їхня—соляне болото, на якому не ростуть ні злаки, ні дерева. Живуть вони скотарством, з молока й вовни. В їхній країні немає дров для палива, а тільки земля (торф), яка заміняє їм дрова… Вони вирізують її на своїх луках, як цеглини.

Майнц—дуже велике місто. Частина його заселена, а друга—засіяна. Лежить він у країні франків на річці, що називається Рейн, і багатий він на пшеницю, ячмінь, жито, виноградники й фрукти. Є там дирхеми самаркандського карбування 923 і

924 рр. з ім`ям государя і роком випуску… Далі слід відзначити, що є там прянощі, які зустрічаються лише на крайньому Сході, хоч сам Майнц лежить найдалі на Заході. Є наприклад, перець,імбир, гвоздика, лаванда, кіст, галанта. Їх привозять з Індії, де росте їх сила –силенна.

2. Заснування Гамбурга (1189 р.)

[21, С. 44] Ми, Адольф, божою милістю граф(Голштинії)…,оголошуємо всім…, що Вірад Бойценбурзький одержав від нас на основі спадкового права місто Гамбург,

що лежить по річці Альстер, а також і приміську землю до половини річки Альстер

для вільного заселення за правом ринку, щоб він разом із своїми засельниками, яких він туди приведе, збудував гавань, придатну для відвідування різними людьми з навколишніх земель.

А щоб це місто охоче відвідували, ми надаємо ділянки під вільне заселення за Любекським правом, а також прилегле озеро й острів на Альстері, а також пасовище та ліси в спільне користування з місцевим селянством.

Крім того, ми бажаємо, щоб ці засельники (colon) були вільними від усяких мит у всіх бургах, містечках і містах або яких-небудь інших місцях, що належить державі нашій.

А щодо суду (хай буде) так: де хто б не прогрішився, він відповідає за правом Любекським.

Крім, того всі судові прибутки наші ми передаємо на три роки жителям цього бурга, за винятком випадків, що загрожують руці або голові. А коли мине три роки, все, що добуде собі судом згаданий вище Вірад або його наступник, піде йому за винятком справ, які загрожують руці і голові, з чого він стане одержувати третю частину.

Крім того, всякий ценз за міські ділянки ми навіки прощаємо згаданим вище жителям.

Двічі на рік буде у них ринок (ярмарок), саме в день Успіння і на св. Віта, крім торгу, який відбуватиметься щотижня в день, про що буде наш указ….

Запитання до текстів 1 та 2

1. Які міста згадуються в документі?

2. Чим на вашу думку займалися городяни?

3. Міське повітря робить вільним (ХІІ ст.)

[15, С. 57] Якщо хто-небудь проживав у місті Госларі і за свого життя ніким не був викритий в тому, щойого стан рабський, то після смерті його хай ніхто не посміє називати його рабом або зводити в рабський стан.

А якщо який-небудь чужинець прийшов жити в назване місто і так залишався там протягом року й дня, причому ні разу йому не ставили на карб рабський стан, не викрили його в цьому, і сам він у цьому не признався, то хай він користується загальною з іншими громадянами свободою; і після смерті його щоб ніхто не смів

оголошувати своїм рабом…

Якщо який-небудь чоловік або жінка пробуде беззаборонно в місті Бремені в межах того, що простою мовою називається Weichbild (міська вежа), протягом року і дня, і якщо хто-небудь після цього надумає заперечувати його свободу, то, посиланням на вказаний вище строк; вилучаються всі люди Бременської церкви і всіх церков, що прилягають до неї за правом своїм становищем.

Запитання до тексту

Поясніть значення середньовічної приказки: «Міське повітря робить людину вільною».

4. Про невпорядкованість міст.

[21, С. 51] Доводиться ходити на ходулях і в дерев`яних черевиках; і майже всі члени думи ходили в думу в дерев`яних черевиках. І коли сиділи в залі ради, дерев`яні черевики стояли за дверима: тут можна було добре полічити, скільки людей прибуло на засідання.

Запитання до тексту

Який вигляд мали середньовічні міста?

5. Із Магдебурзького права

[15, С. 61] Тепер слухайте про бургомістрів, Яких у місті обирають на один рік. Отож знайте, яку владу вони повинні мати: вони мають судити про всілякі міри, про неправильну вагу, про всякі продажі, про недопечений хліб, продане погане м`ясо і про усякі неправильні терези і про різних торговців, чи не порушують вони будь-яких правил, встановлених у місті для торгівлі…

Запитання до тексту

1. Які повноваження мав бургомістр?

2. Які обмеження існували під час вибору бургомістрів?

18 Урок 7 Господарське та повсякденне життя в середньовічній Європі

Документ 1—уривок з митної відомості ринку м. Нарбонни (на середземноморському узбережжі Франції) ХІІІ ст. З документа видно, які товари тоді були в торговельному обігу в Нарбонні.

Документ 2—уривок з середньовічного зібрання звичаїв німецьких ремісників—«Книга ремесел» (1268 р.), що характеризують становище цехових майстрів.

Документ 3—зразок договору про наймання учня майстром; документ містить відомості про взаємовідносини між ними. Цей договір було укладено в м. Кельні.

Документ 4—уривки з постанов, прийнятих у ХІІІ ст. торговим союзом північнонімецьких міст—Ганзою. З документа видно прагнення купців захистити свої інтереси.

Документ 5—чотири середньовічних поетичних творів де розповідається про склад населення середньовічних міст: Д. Чосер «Кентерберийские рассказы. Пролог», Ганс Сакс «Чорт С. индульгенцией».

1. Товари на ринку в м. Нарбонні (ХІІІ ст.)

[15, С. 55-56] Корольове і біле французьке сукно… Червоне сукно, пофарбоване кошеніллю. Фіжакське, кагорське й альпійське сукно. Лерідське сукно, коричневе й пурпурове. Нарбоннське сукно. Ряднина й полотно. Шампанські полотна. Реймські полотна. Біла і кольорова ломбардська та барселонська бумазея. Біла й фарбована барселонська бумазея. Кордовська шкіра і баранячі шкури, підбиті кордовською шкірою. Оленячі шкури. Червона кордовська шкіра. Вичинені баранячі шкури. Кролячі та білячі шкурки. Кроляче хутро. Шкури видри. Шкури козенят. Віск і голови цукру. Галун… римський кмин, мигдаль; камедь, чорнильний горішок…, рис, вовна, льон, коноплі, мідь, латунь…, олово, залізні горшки, бургундський та інший дріт. Залізо, сталь, білило і тверде мило, рідке мило, смола, борошно, свинець, фіги, ізюм, каштани, мед, сірка, красильний жовтник, дьоготь, солонина, попруги, тятиви, вірьовки, горіхи, жир, сало і сир, масло, вино, жито, наконечники списів і металеві пластинки, стремена, шпори, вовняні ковдри, чашки, оброблений самшит, дзеркала, ложки, срібло, золото, панцири, папір, коцюби, лемеші й мотики, склянки, посуд.

Запитання до тексту

1. Які ремесла були розвинені у середньовічній Європи?

2. В яку пору року проводився такий ярмарок?

2. Із цехового статуту шовкоткачих німецького міста Кельна

[12, С. 69-70] Головна майстриня має право тримати в себе одночасно не більше чотирьох учениць, не рахуючи її власних дітей…

Забороняється майстриням та їх чоловікам використовувати пряжу, виготовлену не в Кельні, й віддавати свої шовкові вироби для фарбування. У порушників цього правила відбирають шовк, половина якого дістається раді й бургомістру, а друга половина—старшині цеху. До того ж ці особи позбавляються права надалі займатися своїм ремеслом.

Фарбувальники шовку в нашому місті повинні працювати лише для головних майстринь. Це ухвалено для того, щоб могли прохарчуватися наші бюргери, бюргерші і жителі.

Якщо старшини вирішать, що робота виконана неправильно і товар неякісний, то вони вилучають його і передають властям… Третина штрафів, стягнених старшинами, надходить щорічно до міста, друга третина—до цеху, а третю—тому, хто доніс.

Запитання до тексту

1. які обмеження запровадила міська рада Кельна для цеху шовкоткачих?

2. хто і як контролював роботу шовкоткачих?

3. Договір про наймання учня

[21, С. 46-47] Я, Йоганн Тойнбург, старий бюргер міста Кельна, оголошую всім, що віддаю благопристойному мужеві, золотих справ майстру Айльфу Бруверу, мого законного сина Теніса, який дав на це свою згоду, для вивчення ремесла золотих справ у Кельні, Теніс зобов`язаний вірою служити згаданому вище Айльфу Бруверу, 8 років без перерви, починаючи з дня св. апостола Матвія ( з 25 лютого).

…Майстер Айльф зобов`язаний годувати мого сина всі 8 років. А я названий вище Йоганн, зобов`язуюсь всі 8 років чесно одягати його (тобто відповідно становища, яке він займає). Якщо трапиться, що вказаний вище Теніс, син мій помре, протягом першого року цих восьми років, то названий вище майстер Айльф зобов`язаний повернути мені 8 гульденів, з тих 16 гульденів, які я дав йому тепер наперед. А якщо син мій, той же Теніс, прожив один день більше першого року, то названий вище майстер Айльф не зобов`язаний повернути жодного гелера ні мені, ні моїм спадкоємцям.

Якщо трапиться, що я, названий вище Теніс, втечу від названого вище майстра

Айльфа, і стану самостійно займатися вказаним вище ремеслом до закінчення восьми років, то я зобов`язаний заплатити майстрові Айльфу штраф 42 гульдени. Для стягнення з мене цієї суми майстер Айльф має право звернутися в будь-який суд, духовний чи світський, у Кельні чи поза Кельном; я ж, Теніс, зобов`язаний негайно задовольнити Айльфа так, ніби мова йшла про визнаний борг і товар, що належить гостеві. А крім того я, Теніс, все-таки залишаюся зв`язаний договором і зобов`язаний прослужити до кінця 8 років, як це звичайно заведено в Кельні, у вказаному вище цеху.

Стверджуючи це, я, вказаний вище Йоганн Тойнбург, привісив свою печатку до цієї грамоти, а на моє прохання і шановний Якоб Мергейм, мій кельнський співгромадянин, теж привісив до неї свою печатку поруч з моєю. Під цією печаткою я, Теніс, підтверджую, що всі наведені вище пункти правильні і що я зобов`язуюсь виконати їх, як і все те, що вище написано про мене.

Писано 1404 р. напередодні обернення св. апостола Павла.

Запитання до тексту

1. За яких умов хлопчик міг стати учнем?

2. Які обов`язки за договором були у майстра?

3. Які обов`язки за договором були у батька хлопця?

4. З постанов Ганзи (1260-1264 рр.)

[ 21, С. 52] Ми хочемо довести до відома вашого про рішення, яке з обдуманою передбачливістю ухвалили розсудливі і чесні люди на підтримку всіх, купців, що користуються Любекським правом.

По-перше, нехай кожне місто в міру можливості захищає море від піратів і інших злочинців, так, щоб торговці морські могли вільно вести свою торгівлю.

Далі, якщо хто-небудь внаслідок провини буде вигнаний одним містом, то не буде прийнятий ні в одно з інших…

Далі, коли який-небудь государ обложить яке-небудь місто, то ніяке інше місто на шкоду першому ні в чому не підтримає обложника, якщо тільки останній не сеньйор його…

Запитання до тексту

Як купці намагалися захистити свої права?

5. Склад населення середньовічних міст (ХІV ст.)

[22, С-155-157] Купец

Один купец тут тоже оказался-

Как башня на седле, в одежде пестрой,

С продолговатой бородой двуострой,

С бобровой шапкой, в гладких сапогах.

Достойной речью о своих делах

Все общество любил он занимать;

Стоя за то, чтоб море охранять

От Мильдебурга вплоть до Оривелла, На бирже действовал весьма умело

И был во всем искуснейшим дельцом.

Ростовщик

Ростовщиком был тот богач,

Лихву взимал, да так, что плач.

Двенадцать со ста дай ему,

Не уплатил, садись в тюрьму!

Вино, овес и рожь скупал,

К себе в амбары запирал

И продержав, товар, глядишь,

Двойной выгадывал барыш.

Монеты, опилив кругом,

Расплющивал он молотком.

Он брался за любое дело,

Коль от него мошна толстела.

Мастера

Еще тут были плотник и обойщик,

А также ткач, красильщик и закройщик.

Все пятеро того же братства были

И одинаковый костюм носили.

Был каждый как с иголочки одет;

Ножи обиты не латунью - нет,

А серебром: им красовались тоже

Карманы их пояса из кожи.

Любой из них заслуживал бы честь

В гильдейском зале под навесом сесть;

И место альдерманское занять

Из них любому было бы под стать

По опыту и мощи капитала…

Песнь подмастерьев

Весна возвращается снова,

Бодрей подмастерья глядят,

Возьмут они палки и шпаги,

Шпаги, да шпаги,

И мастера стол окружат.

«Хозяин, пора рассчитаться,

Настал для странствия час,

Держали вы нас эту зиму,

Зиму, да зиму,

Не слишком заботясь о нас».

Завдання до тексту

Дайте характеристику населенню середньовічних міст.

Тема 2 Релігійне та церковне життя середньовічної Європи

Урок 10 Релігія та церква в середньовічній Європі

Документ 1—уривки з декрету папи Миколая ІІ (1059 р.) про новий порядок обрання пап—лише кардиналами, що підривало вплив світської влади на католицьку церкву.

Документ 2—уривки з «Диктату папи» Григорія VІІ, в якому він розгорнув програму зверхності духовної влади над світською.

Документ 3—уривок з життєпису «святого» Франціска Ассізького, в якому прославлявся його аскетизм—релігійне презирство до світу, що мало на меті довести, нібито церква є церквою «бідних» і що ці бідні після смерті потраплять у «царство небесне».

Документ 4—уривок із статуту святого Бенедикта про організацію монастирського життя V- VІ ст. де розповідається чим мали займатися монахи-бенедиктинці.

Документ 5—уривок з постанови Лондонського собору 1175 р., з якого видно, що входило до церковної десятини, яку всі християни повинні були сплачувати на користь католицької церкви.

Документ 6—уривки із зібрання феодальних законів «Сім партрид» (середина ХІІІ ст.), в якому викладається церковне вчення про єретиків та називаються міри покарання, що їх застосувала до них католицька церква.

Документ 7—уривок з твору католицького монаха Цезарія Гейстербахського «Діалоги про чудеса» (перша пол. ХІІІ ст.), в якому розповідається про релігійні погляди альбігойців.

Документ 8—уривок із твору Г. Лонгфелло «Торквемала» в якому розповідається про аутодафе (спалення єретиків).

1. Порядок виборів папи (1059 р.)

[21, С. 54-55] …Щоб по смерті первосвященика римської вселенської церкви кардинали-єпископи насамперед, зібравшись усі разом, добре обміркували кандидатури і, запросивши зразу ж кардиналів-кліриків, провели вибори, а все інше римське духовенство та миряни висловили б своє схвалення вибору нового папи.

Вживши запобіжних заходів, щоб хвороба купівлі яким не-будь злодійським способом не зробила своєї справи, преосвященні мужі повинні обрати, а решта визнати

нового первосвященика, і цей новий порядок обрання розцінюється як цілком правильний і законний…

Обрати ж його вони повинні з надр цієї самої церкви, якщо знайдеться достойний; а коли не знайдеться в ній, то з іншої…

А якщо розбещеність порочних і ворожих людей посилиться до такої міри, що безпомилкове, безпристрасне і безкорисливе обрання в Римі буде неможливе, то кардиналам-єпископам з монахами, кліриками і мирянами -католиками в будь-якій їх кількості повинно бути надане право і влада обирати первосвященика апостольського престолу в такому місті, де це їм буде зручніше.

По закінченні обрання, в разі, якщо буря воєнного часу або яке-небудь заворушення, підняте, злопідступними людьми, перешкодять тому, щоб обраний міг бути поставлений офіціально, за встановленим церемоніалом, на апостольський престол, він, проте, як справжній папа, повинен управляти святою римською церквою і розпоряджатися всіма її коштами: ми знаємо, що так зробив і блаженний Григорій перед своїм посвяченням.

Якщо хто, всупереч цьому нашому декрету, оголошеному соборною постановою, буде обраний, або ж посвячений, або урочисто поставлений на апостольський престол через заколот, підступи або які-небудь хитрощі, той повинен вважатися всіма не папою, а сатаною…

2. З папського Диктату (ХІ ст.)

[9, С. 63] Тільки римський єпископ по праву називається вселенським.

Тільки він сам може скидати єпископів і призначати їх…

Один він має право розпоряджатися знаками імператорської гідності.

Тільки папі всі князі цілують ноги…

Один він у світі іменуються папою.

Він може скидати імператорів…

Ніхто не може скасувати його рішення, а він сам скасовує чиї завгодно.

Ніхто йому не суддя…

Запитання до текстів1 та 2

Доведіть, використовуючи текст документів, що Папа Римський дістав вищу владу.

3. Життя Аскета

[21, С. 57] Святий Франціск… не тільки утримувався від усякого лишку, але ледве допускав найнеобхідніший домашній посуд. Бо, говорив він, неможливо задовольняти потребу, не викликаючи разом з тим чуттєвого бажання.

Він рідко і мало їв вареної їжі, і, в такому разі, він часто посипав її попелом або псував смак, доливаючи холодної води. Скільки разів траплялося, що він запрошений до столу знатних вельмож, які ставилися до нього з великим благоговінням, їв небагато м`ясних страв, щоб виконати веління святого Євангелія, а решту клав за пазуху, удаючи, що він їсть, щоб інші не помітили. Що сказати про пиття вина, коли він навіть води не пив досить, щоб угамувати спрагу. Він спав завжди на голій землі, без одежі, підклавши саму тільки туніку; коли він освіжає своє тлінне тіло сном, він частіше сидів, ніж лежав, підклавши під голову замість подушки кусок дерева або камінь.

Коли під час їди щось викликало у нього апетит, то він майже ніколи не доторкався до цієї страви.

До свого тіла він ставився як до вмістилища загибелі, зовсім не дбав про нього і піддавав його всіляким випробуванням, щоб не скоритися з любові до нього людським спокусам.

Завдання до тексту

Дайте характеристику Франциску Ассізькому

4. Із уставу монастиря святого Бенедикта (V- VІ ст.)

[12, С.89] Монастир… треба організувати таким чином, щоб у ньому вироблялося все потрібне; він повинен мати воду, млин, садок і різні ремесла, щоб монахам не доводилося виходити за його стіни, бо це згубно для їхніх душ.

Запитання до тексту

1. Чим мали займатися монахи-бенедиктинці?

2. Поміркуйте, чому устав забороняв монахам виходити за стіни монастиря?

5. Церковні десятини

[21, С. 57] Всі десятини землі як від злаків, так і від плодів належать господу і йому присвячуються. Але оскільки знаходиться досить багато таких, які не хочуть платити десятини, постановляємо, щоб їх умовляли, згідно з розпорядженням владики нашого Папи, раз двічі і тричі сплачувати десятини з зерна, з вина, з плодів на деревах,

від приплоду тварин, від ягнят, від сиру, від льону та іншого, що виробляється щороку. Якщо вони не виправляться після умовляння, хай знають, що будуть віддані анафемі.

Запитання до тексту

Як церква доводила своє право на отримання десятини?

6. Середньовічне зібрання законів про єретиків (ХІІІ ст.)

[15, С. 65-66] Єретики—це ті божевільні, які намагаються перекрутити слова Господа нашого Ісуса Христа і надати їм іншого змісту…, протилежного тому, якого надали їм Отці, і в який вірить Свята Римська церква, і який вона звелить зберігати…

«Єресь»…означає поділ, і звідси походить слово «єретик», тобто християнин, який відійшов від католицької релігії. Існує дуже багато… категорій єретиків, але дві з них найголовніші. До першої належать ті, хто вірує, але його вірування розходяться зі справжньою вірою, яку Римська церква звелить сповідувати й оберігати. До другої категорії належать ті, хто не вірує, і це дуже негідні люди, які вважають, що душа вмирає разом із тілом і що ні за добро, ні за зло, яке людина робить у цьому світі, вона не дістане ні нагороди, ні кари…

Єретики можуть бути звинувачені будь-якою людиною з народу перед місцевим єпископом. І якщо трапиться, що будуть чинити опір, то їх треба судити… і передати їх потім світським суддям, і ті повинні покарати їх так: якщо проповідував єресь, був затятим, то його треба спалити на вогні так, щоб він помер. І на таке ж покарання заслуговують невірні, котрі, як ми вказали вище, в попередньому законі, не вірять ні в кару в іншому світі…

Запитання до тексту

1. Кого католицька церква вважала єретиками?

2. На які категорії поділяла єретиків католицька церква

3. Як ставилася католицька церква до єретиків?

7. Про єресь альбігойську (ХІІІ ст.)

[12, С. 94] Альбігойці визнають два начала: бога доброго й бога злого, який, запевняють вони, створив усі тіла, як добрий бог—усі душі… Воскресіння тіл вони заперечують; глузують над усіма добродійствами, що їх виявляють живі мертвим (тобто, над заупокійними службами); відвідувати церкву чи молитися там вони вважають марною справою; хрещення відкидають…

Запитання до тексту

1.Поміркуйте, чим відрізнялися релігійні погляди альбігойців від проповідуваних церквою?

2. Яку небезпеку несли вони церкві?

8. Аутодафе (сожжение еретиков)

[22, С.163]

Звучат колокола, поют монахи.

И гром фанфар умолк, как будто в страхе,

Цепь факелов—как огненный венок…

Вдруг слышен шепот, шум и топот ног.

И, в воздухе знамена развевая,

Процессия змеится роковая.

И вскоре каждый ужасом объят:

Две жертвы в груде хвороста стоят …

Опять фанфары грозно зазвучали,

И хор монахов начал песнь печали.

А в этот миг идальго, горд и строг,

В толпе пробился, факел свой зажег

И бросил в хворост… Заметалось пламя…

Запитання до тексту

Про що ідеться мова в документі?

Урок 11 Хрестові походи

Документ 1—уривок з «Єрусалимської історії» Роберта Реймського (поч. ХІІ ст.). Автор був очевидцем проповіді Урбана ІІ на Клермонському соборі, вірно передав її зміст і відтворив порив, який охопив різні прошарки населення в зв`язку з промовою папи.

Документ 2—уривок з твору А. Майкова «Клермонський собор». В уривку яскраво відтворені обставини, що передували Першому хрестовому походу.

Документ 3—уривок із анонімної хроніки «Діяння франків і інших єрусалимців». Ймовірним її автором є один з учасників Першого хрестового походу—норманський рицар. З документа видно обставини розгрому селянського ополчення.

Документ 4--уривок із розповіді середньовічного історика Нікіти Хоніата

(1204 р.). В ньому розповідається про взяття і пограбування Константинополя хрестоносцями.

Документ 5—уривок з спогадів сучасника Дитячого хрестового походу. З документу видно обставини загибелі та продажу в рабство дітей.

1. Заклик папи Урбана ІІ до хрестового походу (1095 р.)

[21, С. 59-60] Року від втілення господнього тисяча дев`яносто п`ятого у межах Галії урочисто відбувся великий собор, а саме в Оверні, в місті, що має назву Клермон. На ньому був присутній папа Урбан ІІ… Звертаючись до всіх з приємною солодкістю риторики, він сказав:

«Народ франків… До вас звернена моя мова, до вас линуть слова моїх переконань. Я хочу вам повідати, що привело мене у ваші краї, яка доконечна потреба ваша і всіх вірних примусила мене стати перед вами. З меж Єрусалима і з міста нашого слуху, що народ перського царства, народ проклятий, чужоземний, далекий від бога,… нападав на землі тих християн, спустошив їх мечами, грабежем і вогнем… а церкви божі він зрівняв із землею, або обернув на своє богослужіння. Хто ж має помститися за те й вирвати з їх рук награбоване, як не ви… Особливо ж вас повинна кликати свята гробниця спасителя і господа нашого, якою володіють нині нечестиві народи… Земля, яку ви населяєте, стиснута звідусіль морем і гірськими хребтами, і внаслідок цього вона стала тісною при вашій численності: на багатства вона не щедра і ледве дає хліб своїм ратаям. Звідси виходить те, що ви один одного кусаєте і пожираєте, ведете війни і заподіюєте смертельні рани. А тепер може припинитися ваша ненависть, змовкне

ворожнеча, ущухнуть війни і задрімають чвари. Вируште в дорогу до гробу святого; відберіть ту землю в нечестивого народу і підкоріть її собі. Земля та… «тече медом і млеком». Єрусалим—найродючіша перлина землі, другий рай утіх…»

Коли папа Урбан… говорив усе це й багато чого іншого в цьому роді, всі присутні були до того пройняті одною думкою, що в один голос вигукнули: «Так хоче бог, так хоче бог!»

2. Первый крестовый поход

[22, С. 166-167]

Не свадьбу праздновать, не пир,

Не на воинственный турнир

Блеснуть оружием и конями

В Клермон нагорный притекли

Богатыри со всей земли.

Что луг, усеянный цветами,

Вся площадь, полная гостей,

Вздымалась массою людей,

Как перекатными волнами.

Луч солнца ярко озарял

Знамена, шарфы, перья, ризы,

Гербы, и ленты, и девизы,

Лазурь, и пурпур, и металл.

Под златотканым балдахином

Средь духовенства властелином

В тиаре папа восседал.

У трона—герцоги, бароны

И красных кардиналов ряд…

Толпою рыцари стоят:

В узорных латах итальянцы,

Тяжелый шваб и рыжий бритт,

И галл, отважный сибарит,

И в шлемах с перьями испанцы…

Здесь строй норманнов удалых,

Как в масках, в шлемах пудовых

Со своей тяжелой алебардой…

На крыши взгромоздясь, народ

Всех поименно их зовет…

Из лож кругом сияют жены

В шелку, в зубчатых кружевах,

В алмазах, в млечных жемчугах…

3. Загибель ополчення Петра Пустинника

[21, С. 61] ... Петро ж першим прибув до Константинополя 1 серпня (1096) і з ним велике плем’я`я алманів (німців). Тут він застав ломбардів, лангобардів і багато інших, що вже зібралися… Імператор дав їм право вільно купувати… і сказав їм: «не перепливайте через море, доки не прийде головне християнське військо, бо вас, ще мало, щоб воювати з турками».

А самі християни тримали себе погано, бо руйнували і палили палаци в

передмістях… Через це імператор розгнівався і наказав перевезти їх через протоку (Босфор). Після переправи вони і далі робили всілякі погані діла, підпалюючи й спустошуючи церкви.

Нарешті вони дійшли до Нікомедії, де ломбарди, лангобарди, і алмани відокремилися від франків, бо франків опанували гордощі. … Алмани через чотири дні… підійшли до фортеці Ексерогорго, де не було війська, і захопили її.

І от турки, почувши, що у фортеці християни, виступили і обложили її…. Турки, що прийшли… багатьох з них ( християн) повбивали, а ті, що залишились живими, втекли у фортецю, яку турки одразу ж обложили і позбавили води. І такі тяжкі муки терпіли наші від спраги, що розрізували жили своїх коней та ослів і пили їх кров; інші опускали пояси та хустки в ями з брудом і вижимали з них воду собі в рот… Єпископи і священики підбадьорювали і умовляли наших не відступати. Це лихо тривало вісім днів.

Нарешті, начальник аламанів уклав з турками угоду про те, що він зрадить товаришів, і, удавши, що він виходить для битви, втік до них, і з ним повтікало багато аламанів. А тих, хто не захотів відмовитися від господа, було вбито; інших, кого взяли живими, відокремили один від одного, як овець, деяких поставили, як мішені, і розстрілювали їх; інших продавали і дарували, як тварин… А Петро Пустинник (керівник походу) незадовго перед цим відправився до Константинополя, бо він не міг стримувати це різношерсте військо, яке не хотіло слухати ні його самого, ні його слова.

4. Із розповіді середньовічного історика Нікіти Хоніата про пограбування хрестоносцями Константинополя в 1204 р.

[12, С. 87-88] Не знаю, з чого почати і чим закінчити опис усього того, що вчинили ці нечестиві люди. О жах! Святі образи безсоромно потоптано. О лихо! Мощі святих мучеників викинуто в місця всілякої мерзоти!... Були такі, що розбивали дорогоцінні чаші; їх оздоблення ховали за пазуху, а з них пили, немов з келихів… Про пограбування головного храму ( святої Софії) не можна й слухати байдуже. Святі налої, прикрашені коштовностями й надзвичайно красиві… порубано на шматки і поділено між воїнами разом з іншими чудовими речами…

Якщо хтось насмілювався їм у чомусь перечити чи не зважав на їх вимоги, то діставав удар ножем; і не було нікого, хто б не плакав того дня. На перехрестях, у

провулках, у храмах—повсюди нарікання й плач, ридання, стогони, чоловічі крики, жіноче виття, пограбування, перелюбство, полон, розлука друзів…

5. Дитячий хрестовий похід

[ 2, С. 228] «… великі юрби хлопців та дівчат із гучними співами, веселими криками, сміхом йшли запорошеними дорогами Німеччини та Франції, Їх було так багато, що купецькі каравани зупинялися у гучному дитячому натовпі…. Кажуть, що того року до 50 тисяч дітей залишили свої будинки, незважаючи на всі умовляння батьків і друзів.

Вони поспішали вчинити подвиг у славу Господа. Дорогою багато хто помер від голоду, спеки і спраги. Ті, що залишилися, наполегливо йшли вперед, до Середземного моря. Їм пощастило дістатися французьких та італійських портів. Сумна доля чекала на дітей! Підступні корабельники обіцяли довезти їх до Святої землі, а самі відвезли їх до Єгипту і продали там у рабство».

Завдання до текстів 1-5

Вчитель роздає учням роздатковий матеріал (Тексти 1-5).

Завдання учням розставити уривки з історичних джерел у хронолічному порядку та свій вибір обґрунтувати.

Тема 3 Візантія. Арабський світ

Урок 12 Візантійська імперія

Документ 1—уривок з твору готського Іордана «Гетика» (551 р.), в якому йдеться про враження, яке справляла столиця імперії на варварських государів.

Документ 2—уривки з «Книги епарха» (вищий чиновник у Константинополі, який відав судом, ремеслом і торгівлею столиці)—збірника постанов, що стосується ремісничих і торгових корпорацій Константинополя ІХ ст.—поч. Х ст. Документ свідчить про високий рівень розвитку ремесла у Візантії.

Документ 3—уривки з сучасного тексту, де розкриті суть реформ імператора Юстиніана та історичне та культурне значення його законодавчої діяльності.

Документ 4—уривок із записок сучасника, невідомого жителя Каппадокії, який описав свої враження від ярмарку в Фессалоніці (Салониках) в першій пал. ХІІ ст. З документа видно, що торгові зв`язки Візантії з країнами Заходу і Сходу сприяли високому рівню розвитку візантійської культури.

Документ 5—уривок із спогадів Михайла Дука про захоплення турками Константинополя. В документі розповідається про захват Святої Софії.

1. Враження Остготського короля Атанаріха від відвідання Константинополя (VІ ст.)

[21, С. 31] Атанаріх, охоче прийнявши запрошення, вступив до царственого міста і від здивування сказав: «Тепер я бачу на власні очі це славетне місто, про яке я часто чув, але не йняв віри». І, озираючись туди і сюди, він то захоплювався положенням міста, то дивувався караванові кораблів, то, дивлячись на знамениті стіни і на силу народу з різних племен, що буйною хвилею стікається сюди, як військо в бойовому порядку, в одну річку з різних сторін, промовив: «Немає сумніву, імператор є земний бог, і хто насмілюється на нього піднятися, сам буде винний у пролитті власної крові».

Запитання до тексту

1. Яке враження справив Константинополь на остготського короля?

2. Як працювала на владу імператора велич нової столиці? Чому імператор не шкодував коштів на її розбудову?

2. Ремесло у Візантії ІХ—Х ст.

[21, С. 31] Ми постановляємо, щоб аргіропратам (ювелірам) було дозволено, коли їх до цього запросять, купувати ті товари, що стосуються їх професії, як золото, срібло, перли, дорогоцінне каміння. Вони не можуть купувати ні міді, ні льняних тканин і взагалі товарів, торгувати якими належить іншим…

Ті, котрі очищають шовк, можуть купувати шовк-сирець, що його привозять із-за кордону, лише в кількості, яку можуть обробити, а якщо будуть викрити в тому, що продають його в необробленому вигляді,… будуть покарані батогами, стриженням волосся і позбавлені права займатися ремеслом…

Особи ручної праці, тобто столяри, робітники по мрамору й гіпсу та інші не повинні кидати ту роботу, про яку домовились і за яку одержали задаток; вони не мають права переходити на іншу роботу, поки цілком не закінчать першу…

Ті, хто ставить стіни, внутрішні арки… повинні використати всі запобіжні заходи і весь свій досвід, щоб фундамент не виявився неміцним або щоб будівля не вийшла кривобокою або з нерівними боками…

Запитання до тексту

Які ремесла були розвинені у Візантії?

3. Реформи Юстиніана (Сучасний текст)

[9, С. 88-89] Правова реформа

Юстиніан може вважатися першим європейським государем, який провів до крайніх кордонів централізацію у своїй обширній імперії. Теорія єдиної імперії вимагала для свого існування однакового застосування законів і подібності судової практики. Законодавча діяльність є пам`ятником незвичайної міцності та живучості й високо ставить ім`я Юстиніана між усіма законодавцями. Заслуга Юстиніана полягає у кодифікації римського права. За його правління та за його сприяння пам`ятники римського права були зібрані, перевірені та зіставлені між собою, а результати юридичної діяльності часів Юстиніана вже самі по собі стали дорогоцінним і незмінним джерелом, з якого повною рукою черпали й середньовічні вчені, й новітні юристи. Римське право у Кодексі Юстиніана стало універсальним правом усіх культурних європейських народів.

Запитання до тексту

У чому полягало історичне та культурне значення законодавчої діяльності Юстиніана?

Адміністративна реформа

Відмовившись від старої системи дроблення адміністративних округів на незначні території, на яких цивільна та військова влада поділялася між двома начальниками (цивільним і військовим), незалежними один від одного, Юстиніан розширив адміністративні округи, згуртувавши їх у сильні територіальні одиниці за допомогою підкорення двох провінцій владі одного генерал-губернатора з наданням йому військової, цивільної та судової влади.

Запитання до тексту

1. Яким чином Юстиніан розв`язав проблему управління централізованою державою?

2. Чи вплинула адміністративна реформа на забезпечення зовнішньої безпеки держави?

4. Ярмарок у Фессалоніці в першій пол. ХІІ ст.

[21, С. 34-35] Свято на честь Дмитрія тут (Фессалоніці) відіграє таку саму роль, як в Афінах Панафінеї і в мілетян паннонії. У македонян це найважливіше свято. Сюди стікається не тільки сила-силенна людей з цього племені і цієї землі, але люди звідусіль; збираються елліни, потім різні племена мізян, що розселилися аж до Дунаю і до кордону скіфів, жителі Кампанії, Італії, Іберії, Лузітанії та країни кельтів по той бік Альп і, коротше кажучи, всі береги океану посилають до мученика благочестивих поклонників і прохачів. Така велика його слава скрізь по всій Європі… Я піднявся на височину, що підноситься над місцевістю, де відбувалося святкування, і, сівши там, міг розглядати все неквапливо. Тут переді мною постало таке видовище: ятки з товарами були розміщені рівними рядами одна проти одної…

І якщо ти спитаєш мене, …що було всередині яток, …то уяви собі всі види товарів, усе, що може бути виготовлено чоловічою і жіночою рукою з тканин і пряжі; все, що привозять з Беотії та Пелопоннесу, і все, що торговельні судна привозять еллінам з Італії. Але багато товарів постачає і Фінікія, і Єгипет, Іспанія, де виготовляються кращі килими… А Евксинський Понт посилає свої витвори спочатку в Візантію і тим сприяє з свого боку урочистості великого свята, бо звідти товари у

величезній кількості доставляють сюди кіньми і мулами.

Завдання до тексту

За допомогою документа написати розповідь від імені купця, що прибув до Візантії морським шляхом «З варяг у греки»

5. Михайло Дука про трагедію у храмі Святої Софії.

[2, С. 249-250] Отже, коли був ранній ранок і день світив ще, як вовк очима, деякі з ромеїв під час вторгнення турок до міста та втечі громадян прибігли, щоб дістатися своїх домівок та захистити дітей та дружин. Жінки питали їх: « Що ж трапилося?» А коли почули жінки огидну ту мову: «Вороги всередині стін міста та вбивають ромеїв»,--спочатку не вірили цьому, та, правду кажучи, навіть лаялися та висловлювали презирство, як віснику, що накликав нещастя. Побачивши ж позаду інших, всіх у крові, зрозуміли, що наблизилися до вуст чаша гніву Господа. І тоді всі жінки й чоловіки, ченці й черниці побігли до великої церкви з дітьми своїми на руках, залишивши домівки свої охочому ввійти. І можна було бачити, що вулиця забита людьми. Отже, величезний храм той в одну годину заповнився як чоловіками, так і жінками: й унизу, й вгорі, й у бічних прибудовах, й в сякому місці натовп незліченний. Замкнувши двері на замки, стояли, чекаючи на порятунок…

Турки, розбігаючись в усі сторони, вбиваючи та беручи у полон, прийшли, нарешті, до храму, коли ще не минула перша година ранку, і, побачивши, що ворота замкнені, розламали їх сокирами. Коли вони, озброєні мечами, увірвалися всередину й побачили незліченний натовп, кожний став в`в’язати свого полоненого. В одну хвилину розрубали собаки святі ікони, викравши з них прикраси, намиста й браслети.

Запитання до тексту

1. Де шукали порятунку жителі Константинополя?

2. Яка доля спіткала жителів міста?

Урок 13 Арабський халіфат

Документ 1—уривки з священної книги мусульман—Корану. З уривків видно, що в Корані знайшли своє відображення як суспільні, так і політичні відносини, що склалися на арабських землях до VІІ ст.

Документ 2—уривок з розповіді нащадка одного з перших сподвижників Мухаммеда—Ібн-Сада, з якого видно, що умови життя осіб, які перейшли в іслам, легші від умов, у яких вони жили перед тим.

Документ 3—уривок з багатотомного арабського літопису «Історія пророків і царів» арабомовного історіографа, перса за походженням ат-Табарі (838-923 рр.). З документа видно, що після закінчення завойовницьких походів правителі Арабського халіфату перетворили немусульманське населення в неповноправних громадян, розпалюючи релігійну ворожнечу.

1. Уривки з Корану

[21, С.38-39] Вони спитають тебе про здобич; скажи: здобич у розпорядженні бога і його посланника.

Знайте, що з усього, що б ви не брали як здобич, п`ята частина богові, посланцеві й родичам його, сиротам, бідним мандрівникам…

Немає потреби віруючим виходити в похід усім: з кожного коліна їх виходив би який-небудь загін, для того щоб їм учитися справ благочестя і щоб наставляти народ свій.

Ми роздаємо… життєві потреби в цьому долішньому житті, підносимо одних над іншими в ступенях, так що одні з них держать інших підвладними собі невільниками.

Запитання до тексту

1. Про що йдеться в документі?

2. Про що це свідчить?

3. З історією якої релігії схожі ці події?

2. Ставлення Мухаммеда до підкореного населення за Ібн-Садом

[21, С. 38] І написав посол божий племені Банну Дженба, а це були євреї, що жили в Макні: ваші посли, повертаючись у ваше селище, зупинялись у мене. Коли дійде до вас цей лист, ви будете вже в небезпеці; дарується вам покровительство бога і покровительство посла його.

Вас не будуть кривдити і не будуть утискувати, бо посол божий захищатиме вас

так само, як і самого себе, бо ваше вбрання і всі наявні у вас раби і ваші коні і ваша зброя належить послові божому, за винятком того, що залишить вам посол божий або посол посла божого; крім того, ви зобов`язані видати ¼ врожаю ваших пальм і ¼ вашого рибного улову і ¼ того, що випрядуть ваші жінки, а потім ви звільняєтесь від усякої поголовної податі або натуральної повинності. І якщо ви будете слухатись і коритися, то посол божий зобов`язується вшанувати достойного з вас і помилувати того з вас, хто зробить погане.

3. Становище християн у завойованих мусульманами країнах

[23, С. 135-136] Під час збирання з християн поголовного податку слід накладати печатки на їхні шиї, доки не буде закінчений огляд. І слід наказати, щоб не допускали жодного з них бути схожим на мусульман одягом та зовнішністю. Зобов`язати їх, щоб вони носили пояс, подібний до грубого шнурка.

Щоб їхні шапки були пікейні, щоб заборонили їх жінкам їздити на верблюдах. Християнам дозволяти жити у містах і на ринках мусульманських продавати й купувати, причому вони не продаватимуть ні вина, ні свиней та в містах не виставлятимуть напоказ своїх хрестів. Християни зобов`язані дотримуватися такої зовнішності, щоб їх можна було відрізнити від мусульманина.

Цього року (850 р.) халіф наказав примусити всіх християн: надягти шарфи жовті та пояси, їздити на сідлах з дерев`яними стременами, нашивати на плаття дві жовті латки, які бувають у рабів. Якщо ж хтось із них носить чалму, то чалма його повинна бути жовтого кольору.

Запитання до текстів 2 та 3

1.Назвіть умови, яких мали дотримуватися християни на завойованих мусульманами територіях.

2. Яким було ставлення мусульман до християн?

3. У чому на вашу думку, виявилося нерівноправне становище християн?

4. До чого могло призвести приниження арабами підкорених народів?

Тема 4 Європейські держави в добу Середньовіччя

Урок 16 Скандинавія

Документ 1—уривок з історичного джерела де розповідається про берсеків—найхоробріших, найжорстокіших скандинавських воїнів.

Документ 2—уривок з літопису абатства св. Петра Шартрського. В документі розповідається про набіги норманів та про їхню жорстокість.

Документ 3—уривок з твору ченця Аббона з абатства св. Германа. В документі описується облога Парижа норманами.

1. Берсеки

[11, С. 68] Були серед відважних мешканців півночі й такі могутні й безстрашні воїни, що йшли в битву без кольчуг і шоломів, оголившися до пояса. У бою вони сповнювалися такою люттю і так шаленіли, що навіть не відчували болю від отриманих ран. Вони кидалися у саму гущавину ворогів, трощили все на своєму шляху. Таких воїнів називали «берсеками». Вони наводили жах на супротивника, часто обертаючи його на втечу лише самим своїм виглядом.

Берсеків поважали й побоювалися. Мати одного з них у колі своїх друзів було за велику честь. Цією дружбою пишалися і дорожили. Вважалося, що берсеки приносять успіх, і кожний конунг прагнув мати на своєму кораблі хоча б одного такого воїна.

2. Набіги норманів

[23, С. 93] Але, свого часу припливши з-за моря на кораблях з пташиними дзьобами, язичницький народ майже всю місцевість жорстко голим мечем спустошив, святі місця розорив і всепожираючому полум`ю віддав; міста захопивши, зрівнявши із землею, християн же або залізом знищив, або захоплених у полон продав у вічне рабство. До того дійшло шаленство цих язичників, що на веслах піднялися вони річкою Сіною, підійшовши до міста Шартр, всю округу пройшовши, розорили та знелюдніли.

3. Облога норманами Парижа

[23, С. 94] Кров твоя, Париж, пролита цими варварами, що припливши на 700 парусних кораблях та інших маленьких судах, кількість яких і дізнатися неможливо. Поверхня глибоких вод річки Сени до того вкрита ними, що її хвилі зникли під їхніми судами протягом 2 миль. Ледве піднялася зоря, як вождь варварів повів їх на битву.

Усі вони кидаються з кораблів і біжать до башти, обсипаючи її ударами і градом стріл. Місто сповнилося криками, всі біжать і прагнуть знайти захист на башті. Ворог прагне розхитати башту за допомогою підкопів. Але жителі ллють на них масло, перемішане з воском і порохом. Масло ллється на них вогненним струмком, палить і палить волосся на голові норманів. Багато хто з них загинув, багато хто шукає порятунку у водах річки.

Завдання до текстів 1-3

Групова робота.

Учням дається завдання прочитати, проілюструвати один із документів та презентувати свій проект.

Урок 17 Англія: від завоювання до парламенту

Документ 1—уривки з «Великої історії Англії або хроніки від 1066 до 1259 рр.», яка була написана трьома англійськими монахами і ввійшла в історію під ім`ям найталановитішого з них—Матвія Паризького. В документі наводяться відомості про обставини завоювання Англії Вільгельмом у 1066 р.

Документ 2—уривок із твору А. К. Толстого « Три побоїща». В уривку розповідається про відплиття Вільгельма Завойовника. Розповідь про це, дочки англійського короля Гіди Гаральдовни—дружини Володимира Мономаха.

Документ 3—уривки з «Книги Страшного суду»--перепису всього населення і всього майна в Англії. Документ свідчить про перерозподіл за Вільгельма Завойовника всієї земельної власності у країні.

Документ 4—уривки з анонімного художнього твору «Пісня землероба», в якому розповідь ведеться від імені самих землеробів. Документ свідчить про злиденне становище англійського селянства у ХІІІ ст.

Документ 5—уривок із «Асизів про озброєння» Генріха Плантагенета ХІІІ ст. В документі розкривається військова реформа.

Документ 6—уривок із «Великої хартії вільностей» ХІІІ ст. В документі говориться про права, які отримували міста й купці, як мав вчинити король, щоб затвердити нові податки.

1. Завоювання Англії Вільгельмом (1066 р.)

[20, С. 78-79] Зі смертю Едуарда перервалася королівська лінія в Англії… Гарольд.., посівши трон, поклав на себе без церковного благословення корону.

Вільгельм, герцог Нормандії…, відправив послів до папи Олександра з проханням затвердити… задумане ним завоювання (Англії)… Вільгельм зібрав… баронів й спитав у кожного… думку щодо цієї виправи. Усі вони зобов`язалися діяти із завзяттям, дали герцогові багато обіцянок… У призначений день вони… прибули… Усі зійшли на кораблі й за сприяння швидкого вітру, пристали до Ґастінґса…

Гарольд…, коли до нього дійшла звістка про прибуття Вільгельма…, негайно поспішив до Ґастінґса…

З обох сторін зроблені були всі… приготування. Англійці…, піші, озброєні своїми двосічними сокирами і з`єднавши щити…, утворили непроникну стіну… Гарольд—також піший—стояв разом з братами біля свого прапора, щоб нікому не могло спасти

на думку втекти… Вільгельм озброїв свій передовий загін піхотинців луками та дротиками, вершники… йшли за ними… Бились оскаженіло… Обидві сторони не хотіли поступатися. Раптом з`явився Вільгельм і подав своїм військам сигнал до удаваної втечі. Побачивши це, англійці послабили свої щільні лави і швидко погналися за втікачами… Між тим нормани, повернувшись до ворога, напали на нього й, у свою чергу, змусили тікати англійців… Втім, перемога не схилявся ні на той бік… Врешті, Гарольд, поранений стрілою в голову, загинув на полі битви і тим приніс перемогу норманам…

2. Завоевание Англии норманнами

[22, С. 168] Мне снилось: от берега франкской земли,

Где плещут норманнские волны,

На саксов готовятся плыть корабли,

Нормандии рыцарей полны.

То князь их Вильгельм собирается плыть—

Я будто словам его внемлю—

Он хочет отца моего погубить,

Присвоить себе его землю!

3. З «Книги Страшного суду» (1086 р.)

[22, С. 79] Тут записане обстеження земель, як їх королівські барони обстежували, а саме: за клятвою шерифа графства, всіх баронів та їх вільнонароджених дітей та всієї сотні (адміністративний підрозділ графства), священика, старости, шести віланів з кожного села. А саме, як називається помісти, хто володів ним за Едуарда короля, хто тепер володів; скільки в ньому гайда (земельний наділ—близько 48 га.), скільки плугів на панській землі, скільки рабів, скільки вільних людей, скільки ктаріїв (селяни-кріпаки), скільки сокменів (вільні землероби), скільки лісу, скільки луків, скільки млинів, скільки рибних угідь, скільки додалося або зменшилося; скільки давало все разом (раніше) і скільки дає (тепер); скільки там кожна вільна людина і сокмен мав (раніше) і має (тепер). Усе це тричі, саме: за часів Едуарда короля, і коли король Вільгельм дав, і як воно є тепер; і чи може давати більше, ніж дає нині.

Завдання до текстів 1-3

Гра «Tubula rasa»

Учитель пише на дошці запитання, на які повинні відповісти учні, прочитавши документи. Після відповіді на питання запис на дошці стирається.

Як ви вважаєте, хто був автором документа—прихильник чи противник нормандського завоювання?
На якій підставі Вільгельм ІІ почав завоювання Англії?
Чому, на вашу думку, Гарольд програв битву при Ґастінгсі?
Яким чином Вільгельм ІІ зумів утримати владу над Англією?
Який громадський порядок існував у Західній Європі, змінив Вільгельм ІІ?
Що було записано у «Книзі страшного суду»?

4. Пісня землероба (ХІІІ ст.)

[21, С.77] Я чув, що люди на цій землі гірко бідкались, як їм важко обробляти землю… Люди забули, що таке жарти, і більше не співають пісень.

Тепер ми мусимо тільки працювати, нам не лишилося нічого іншого; я не можу більше жити, збираючи колоски після жнив, але ще гіркіше, коли доводиться просити милостиню, бо кожний четвертий пені має йти королеві…

У нас багато нахлібників, які очікують нашого добра…

Так вони грабують бідняка, який для них нічого не важить: він мусить гинути в поті і в праці…

У нього нема навіть шапки, щоб прикрити голову… Вся рицарська пиха спирається на працю бідняка.

Так вони грабують бідняка і геть обчищають його (кишені); багаті лорди роблять це без будь якого права… Так сваволя крокує по країні, наганяючи на всіх жах, вигодовуючи обман і примушуючи всіх схилятися перед могутністю.

А той, хто змушує старців ходити з посохом і торбою лишається без карним і невблаганним…

І для тих, кому дістанеться все моє добро, я все ж залишусь брудним грубіяном і змушений буду, таким чином, витратити все, що я збирав цілий рік.

Вони переслідують нас, як собаки переслідують зайців на горбі…

Так я з холодом у серці несу всі ці турботи, відтоді як веду господарство і маю свою хатину. Щоб заплатити податок королеві, я продав зерно, що призначалось для

сівби, і тепер моя земля пустує і звикає до відпочинку. З того часу як вони вивели з мого хліва мою кращу худобу, я ладен плакати, думаючи про свою долю—так народжуються старці… По світу бродять відчай і горе; наскільки краще відразу загинути, аніж спину так гнути.

Запитання до тексту

Як ви гадаєте, автор цього тексту ставився до бідняків з байдужістю, осудом чи співчуттям? Чи можна йому довіряти? Відповідь обґрунтуйте.

5. Із «Асизи про озброєння» (ХІІ ст.)

[20, С. 80] 1. Кожний, хто володіє феодом одного рицаря, повинен мати панцир і шолом, щит і спис, і кожний рицар повинен мати стільки панцирів і шоломів, щитів та списів, скільки він має рицарських феодів у своєму домені.

2. Будь-яка вільна людина світського звання, яка має рухоме майно або прибуток вартістю 16 марок, повинна мати панцир і шолом, щит і спис; кожна вільна людина світського звання, що має рухоме майно або прибуток вартістю 10 марок, повинна мати кольчугу і залізний шишак і спис.

3… Всі городяни і вся община вільних людей повинні мати фуфайку і залізний шишак та спис…

5. Якщо той, у кого є ця зброя, помре, його зброя має залишитися його спадкоємцеві. Якщо спадкоємець ще не досяг такого віку, щоб зброя могла стати йому у пригоді, то той, хто здійснюватиме над ним опіку, повинен мати під своєю опікою також і зброю і мусить знайти людину, яка могла б застосувати цю зброю на службі володарю-королю доти, доки спадкоємець досягне такого віку, що буде спроможній носити зброю, і тоді нехай він і володіє нею.

9. Судді повинні звеліти… занести до списку, хто скільки має рухомого майна або прибутку і яку він повинен мати зброю; після цього… на загальних зборах вони мають прочитати цю асизу про озброєння і примусити їх присягтися, що вони матимуть цю зброю відповідно до цінності свого рухомого майна або прибутку і використовуватимуть її на службі володарю-королю згідно з названою вище асизою за наказом і зберігаючи вірність володарю-королю Генріху та королівству його.

Запитання до тексту

1. Які обов`язки мали рицарі, що володіли феодом?

2. Що рицарі мали на озброєнні?

3. Яким чином відбувалася присяга на вірність володарю-королю?

6. Із «Великої хартії вільностей» (ХІІІ ст.)

[20, С. 81-82] ... Ні ми, ні наші чиновники не будемо захоплювати ні землі, ні прибутки з неї за борг, доки рухомого майна боржника вистачає для сплати боргу; і поручителів самого боржника не будуть змушувати (до сплати його боргу), доки сам головний боржник буде здатний сплатити борг…

13. І місто Лондон повинне мати всі стародавні вільності і вільні свої звичаї як на суші, так і на воді. Крім того, ми бажаємо і наказуємо, щоб усі інші міста і бурги, і містечка, і порти мали вільності та вільні свої звичаї…

16. Нікого не можна спонукати до виконання служби, більшої за свій рицарський лен або за інше вільне володіння, ніж та, яка належить з нього.

39. Жодна вільна людина не буде заарештована й ув`язнена або позбавлена майна, або будь-яким (іншим) способом знедолена,… інакше як за вироком рівних, за законами держави…

41. Усі купці повинні мати право вільно і безпечно виїжджати з Англії як по суші, так і по воді, для того, щоб купувати і продавати без всякого незаконного мита, сплачуючи лише старовинні і справедливі, встановлені звичаєм мита, за винятком воєнного часу і якщо вони будуть з країни, що воює проти нас.

45. Ми будемо призначати суддів, констеблів, шерифів лише з тих, які знають закон королівства і мають бажання його добросовісно виконувати.

Запитання до тексту

1. Які права отримували міста і купці?

2. Яке положення з Хартії вільностей, на ваш погляд, є одним з найважливіших?

Урок 18 Франція на шляху до єдності

Документ 1—уривок з історичного твору абата Сен-Денійського монастиря Сугерія (1081-1151 рр.) « Про життя короля Людовіка Товстого», з якого видно перші успішні спроби королівської влади у Франції умиротворити країну.

Документ 2—указ французького короля Філіппа ІІІ (1270-1285 рр.), який законодавчо установив, що в разі сварки між феодалами вони протягом 40 днів повинні були утримуватись від відкритої збройної боротьби; цим робилася спроба обмежити центральною владою феодальні міжусобиці.

Документ 3—уривок з хроніки Х ІV ст., з якого видно характер Генеральних штатів як нерегулярних зібрань представників впливових соціальних угруповань середньовічного суспільства, які скликав король, коли треба було дістати від них допомогу.

1. Приборкання баронів королем Людовіком Товстим ( початок ХІІ ст.)

[20, С. 74-75] Священний обов`язок королів—могутньою рукою приборкувати зухвалість тиранів, котрі роздирають країну безкінечними війнами, грабують, бідний люд гублять, церкви розорюють і так несамовито, що коли давати їм волю, то запалюються з дедалі більшою люттю… Приклад тому—Томас Марль, людина відчайдушна…. В той час, коли Людовік (король) був зайнятий… війнами, він, не боячись кари церковної, розоряв і, як хижий вовк, пожирав округи Ланську, Реймську і Ам`єнську, не даючи при цьому ні найменшої пощади ні кліру, ні народові. Все винищував, усе губив… Неприступні замки—Кресі і Ножан, наче вони були його власні, він укріпив дивовижними валами і величезними баштами і, зробивши з них немов кубло драконів і вертеп розбійників, майже всю округу немилосердно грабував і палив. Змучена його шаленством, зібралась церква галліканська на загальному соборі в Бове, щоб винести тут… ухвалу про осуд. Високоповажний святої Римської церкви легат Конон, єпископ Пренесте, зглянувшись на незліченні і гіркі скарги церков, бідняків і сиріт, покарав цього тирана-насильника… загальним церковним відлученням, і за одностайним вироком заочно позбавив його, як мерзенного лиходія і ворога, імені християнського, рицарського пояса і всіх феодів. На прохання і скарги великого собору цього… вирушив король до сильно укріпленого замка Кресі і зненацька захопив його дужою рукою своїх воїнів…

Здобувши цю перемогу… вирушив король до другого замка—Ножан…, зруйнував

це пекельне і злочинницьке місце.

Запитання до тексту

1. У чому полягає священний обов`язок короля?

2. Доведіть, що феодали не давали можливості королю об`єднати державу та зміцнити владу.

3. Як ви вважаєте, у першій половині ХІІ ст. у Франції переважали прихильники чи противники об`єднання держави під владою короля?

2. «Сорок днів короля»

[20, С. 76-77] Здавна, а саме указами блаженної пам`яті Людовіка Святого, короля Франції, попередника нашого, за життя його постановлено й наказано, щоб кожного разу, коли виникнуть між баронами нашого королівства якісь чвари, суперечки, бійки або бешкети, влаштовані підступно й умисно, від чого нерідко буває багато убивств, каліцтв та інших тяжких кривд, кровні родичі учасників цього перебували і повинні перебувати у своєму стані (тобто мирі) з дня згаданого нападу або злочинства протягом наступних сорока днів, крім тільки тих, хто (безпосередньо) почав ворогувати між собою; ці останні за свої злочини могли бути взяті і затримані як протягом згаданих сорока днів, так і пізніше, і ув`язнені в тюрмах при судах… І коли у вищезгаданий сорокаденний термін хтось із родичів, дітей, єдинокровних або свояків будь-кого з головних учасників справи будь-кому з родичів іншої сторони завдасть якимось чином кривди або шкоди на відплату або якось інакше, то, крім згаданих вище злочинців, що, як уже сказано вище, (завжди) можуть бути взяті і покарані в міру провини, ці ( що втрутилися в сварку перших) повинні бути засуджені і покарані належно як зрадники або викриті у злочині та як порушники королівських статутів і кодексів.

Запитання до тексту

1. У чому виявилося обмеження влади великих феодалів?

2. У чому виразилось посилення влади короля?

3. Скликання Генеральних штатів у Турі (1308 р.)

[ 20, С. 77] Король зібрав у Турі парламент з благородних і неблагородних, які прибули з усіх замкових округ і міст його королівства. Перш ніж вирушити до папи в Пуатьє, він хотів порадитися з ними, що треба зробити з тамплієрами, згідно з їх зізнаннями. Для всіх запрошених було призначено день—перше число місяця, що йде

за Великднем (який був того року 14 квітня). Король хотів діяти обережно, і, щоб не викликати нарікань, він бажав заручитися підтримкою і згодою людей різного звання в своїй державі. Ось чому йому потрібні були суд і вирок не тільки благородних і вчених, але також городян і мирян. Ті, прийшовши особисто, висловились майже одностайно, що тамплієрів треба покарати на смерть. від Паризького університету і особливо від професорів теології конче вимагали, щоб вони висловилися в цій справі, що вони і виконали… в суботу після вшестя.

Запитання до тексту

1. Які верстви населення брали участь у засіданні Генеральних штатів?

2. Які питання обговорювалось на засіданнях?

3. Чому тамплієри заслуговували на смерть?

Урок 19. Столітня війна

Документ 1—уривок з так званої «Нормандської хроніки», написаної близько 1372 р. якимось нормандським рицарем, що брав участь у всіх перших боях Столітньої війни. З документа видно причини воєнних успіхів англійців.

Документ 2—уривок з твору Фруссара із Валансьєнна (1337-1404 рр.)—«Хроніки Франції, Англії, Шотландії і Іспанії»; з нього видно, які безчинства творили на території Франції учасники Столітньої війни.

Документ 3—уривок із спогадів французького поета і історика Фруссара про бій біля Кресі 1346 р. В документі показано в чому виявилася військова перевага англійських піхотинців-лучників над французькими рицарями-вершниками.

Документ 4-- уривок з твору Фруссара 1337-1404 рр.)—«Хроніки Франції, Англії, Шотландії і Іспанії»; з нього видно, в чому виявився розгул народної стихії під час Жакерії та чого домагалися селяни.

Документ 5—лист Жанни д`Арк, який був адресований англійському королю Генріху VІ з обложеного Орлеана. З документа видно, що народна героїня сповнена рішучості довести до перемоги справу розгрому англійських загарбників.

Документ 6—уривок з мемуарів одного з найближчих помічників Людовіка ХІ—Філіппа де Комміна (1447-1511 рр.). Документ всебічно характеризує Людовіка ХІ (1461-1483 рр.), який об`єднав більшу частину французьких земель.

1. Битва під Пуатьє (1356 р.)

[20, С. 82-83] Англійці виставили два крила зі своїх лучників по обидві сторони своєї бойової лінії й вишикувались у бойовому порядку на великому полі… Король Іоанн мав до 12 тис. важко озброєних, але мало інших солдат, як-от: лучників і стрільців з арбалета, і тому англійські стрільці влучали певніше, коли битва уже розпочалася. Король Іоанн виставив кілька бойових ліній і доручив першу з них маршалам, які так поспішали зіткнутися з ворогом, що лінія короля була ще далеко позаду, а маршали пройшли вже крізь огорожу (поля) і схопилися з англійцями… І одразу ж вони були розбиті… Згодом по тому підійшов герцог Нормандський, який мав дуже щільну лінію важкоозброєних воїнів, але англійці зібралися біля проломів огорожі і вийшли трохи вперед; дехто з людей герцога перейшов за огорожу, але англійські лучники почали пускати таку хмару стріл, що лінія герцога почала задкувати, і тоді англійці перейшли у наступ…. Англійці з`єднали свої ряди і трохи

перепочили, а король і його люди пройшли великий і довгий шлях, що їх дуже виснажило. Тоді король і його корпус почали змикатися, і тут сталася велика і жорстока битва, і багато англійців повертали назад і тікали, але французи так скупчилися під жорстоким обстрілом лучників, які влучали їм у голови, що більшість з них не могла битися, і вони падали один на одного. Поразка французів була очевидною. Тут були взяті в полон король Іоанн та його син Філіпп…

2. Розорення Франції бригандами (найманцями) під час Столітньої війни

[21, С. 69] …Ті (бриганди), які перебували в Гасконі, Пуату і Сентаж, як ті, що билися за короля Франції, так і ті, що билися за короля Англії… відвойовували часто одна в одної міста і сильно укріплені замки, захоплюючи їх з наскоку або ж з допомогою облоги або вночі, або вдень… І завжди наживалися злидарські бриганди на грабуванні міст і замків, і таким способом набували дивовижного багатства. І ставали деякі з них такими могутніми, що оберталися у ватажків і капітанів над іншими бригандами, і були серед них такі, які мали грішми сорок тисяч екю. По правді кажучи, це були великі чудеса—все те, що вони чинили. Бувало, і дуже часто—що вони вибирали для нападу яке-небудь добре місто або укріплений замок і протягом одного, або двох днів вижидали слушної нагоди (для нападу). І потім 20 або 30 бригандів збиралися докупи і йшли лісовими стежками і вночі і вдень так, щоб увійти в те місто або той замок, який намітили, просто на світанку, і підпалювали один з будинків. А жителі міста, гадаючи, що це (прийшла) ціла тисяча важкоозброєних людей з наміром спалити їх місто, тікали, хто як міг. Бриганди ці ламали двері, скрині і шкатулки з дорогоціностями і брали все, що бачили; потім поверталися своєю дорогою із здобиччю.

3. Бій біля Кресі (1346 р.)

[12, С. 142-143] …Англійські лучники… просунулися трохи вперед і почали з великою майстерністю випускати в генуезців (генуезьких арбалетників) свої стріли, які опускалися й впиналися так густо, немов сніг… Коли (генуезці) відчули ці стріли, які впиналися їм у руки, ноги й голову, то відразу ж були розбиті…

Поряд з ними (генуезькими арбалетниками) й англійцями стояли щільними лавами (французькі) рицарі, верхи на багато убраних конях й розкішно одягнені… Англійці, як і раніше, посилено стріляли в саму гущу натовпу, й жоден постріл не пропав марно, бо стріли впиналися й падали або серед рицарів, які ще трималися, або

серед тих, хто падав і спотикався безпомічно, - і їх можна було підняти з землі, не інакше, як з допомогою (своїх) людей…

4. Біди французьких селян (ХІV ст.)

[12, С. 145] …Деякі люди із сіл… зібралися на околиці Бове (Південь Франції)… й говорили вони, що всі дворяни королівства Франції, рицарі і зброєносці, зганьбили й зрадили королівство і що було б великим благом усіх їх повбивали… Вони розорили кілька замків і багатих домів. Число їх зростало, і ось уже їх стало шість тисяч; і куди б вони не приходили, їх число збільшувалося, бо їм подібні приєднувалися до них… Підлі ці люди згуртувалися в орду без воєначальника й без обладунків і палили все довкола, і вбивали, і чинили кривди й насилля над багатьма дамами й невинними дівчатами без найменшого жалю й пощади, ніби скажені пси… І вибрали вони собі короля… гіршого серед гірших, і звали того короля Жак-простак.

5. З листа Жанни д`Арк королю Англії (1429 р.)

[20, С. 85] Ви, король Англії…, виявіть справедливість щодо короля неба: віддайте діві, посланій сюди Богом, ключі від усіх добрих міст, які ви здобули і піддали насильству у Франції. Вона прийшла сюди, щоб зажадати назад королівську кров. Вона цілком готова прийти до мирної угоди, а саме: якщо ви бажаєте як слід задовольнити її, поверніть Францію і заплатіть за те, що володіли нею. І ви всі, лучники, військові товариші, джентльмени та інші, що стоїте під Орлеаном, забирайтеся, прошу вас Божим ім`ям, до своїх країн, а коли не зробите так, чекайте вістей від діви, яка скоро прийде до вас, на ваше велике горе. Якщо ви, король Англії, не зробите так, то я беру на себе керівництво війною і, де б не застала ваших людей у Франції, примушу їх піти з власної волі або проти волі… Я послана сюди Богом, небесним королем як його заступниця, щоб вигнати вас з усієї Франції.

Завдання до текстів 1-5

Цей етап уроку вчитель може провести з використанням хронологічної таблиці. Хронологічна таблиця готується наперед для кожного учня. Учитель роздає тексти документів. По ходу розповіді вчитель просить учнів знайти у документах історичні свідоцтва подій.

6. Сучасник про Людовіка ХІ

[21, С. 74] З усіх тих, кого я знав колись, найкраще міг врятуватися від біди і напасті король Людовік ХІ, наш володар, смиренний і у вбранні і на словах. Він дуже старався підкупити кожного, хто міг йому прислужитися або нашкодити. Йому анітрохи не було прикро від того, що людина, яку він хотів привернути до себе, йому відмовляла, але й далі добивався своєї мети, даючи щедрі обіцянки і не шкодуючи для неї ні грошей, ні нагород, що до них, як він знав, ця людина була ласа. А тих, кого він під час миру і благополуччя виганяв і відхиляв, коли йому було потрібно, знову підкупав дорогою ціною, використовував їх і не відчував до них ніякої ворожнечі за минуле. Цілком природно, що він був другом людей середнього класу і ворогом усіх «вельмож», які могли обходитися без нього. Ніхто ніколи не вислухав стількох людей, не розпитував про стільки речей, як він, ніхто не прагнув узнати стільки осіб, бо, наче підданих своїх, він якнайкраще знав усіх людей видатних і сильних в Англії, Іспанії, Португалії, Італії, а також земель Бургундії і Бретані. Таке ставлення і звички, яких він додержувався і про які я говорив вище, врятували йому корону, хоч сам же, вступивши на престол, здобув собі ворогів. Особливо йому допомогла велика його щедрість, бо наскільки мудро він поводився в біді, настільки, навпаки, в разі цілковитої, як йому здавалось, або тимчасової безпеки він легко дратував людей, до того ж дрібницями, від чого не мав ніякої користі; з великими труднощами терпів він тривалий мир. Він зло висловлювався про людей і при них і без них, крім тих, кого боявся, а таких було багато: бо з природи своєї він був досить боягузливий. І коли внаслідок такої балакучості він зазнав якої-небудь шкоди або очікував її, то, бажаючи поправити справу, звичайно звертався до відповідної особи з такими словами: «Добре знаю, що язик мій завдавав мені багато шкоди, але іноді і великого задоволення, а тому мені, зрозуміла річ, доводиться за нього розплачуватись». Не обмежуючись такими вибаченнями, він робив тому, з ким говорив, подарунки, а подарунки його ніколи не були малі.

Запитання до тексту

Які риси характеру Людовіка ХІ запримітили ви в рядках цього документа? На вашу думку, які риси характеру допомогли королю об`єднати Францію?

Урок 20. Німеччина

Документ 1—уривок із повідомлення папи Григорія VІІ про його боротьбу з імператором Генріхом ІV. Останній змушений був у 1077 р. з`явитися в замок Каносса (Північна Італія) і визнати зверхність папи.

Документ 2—уривок із «Хроніки слов`ян» німецького хроніста Гельмонда, написаної бл. 1172 р. В документі наводиться яскравий матеріал про загарбницькі дії німецьких феодалів проти слов`ян у ХІІ ст., а також засвідчується героїчна боротьба слов`янських племен проти німецьких завойовників у два попередні століття.

Документ 3—уривок із «Золотої були» Карла ІV (1356 р.). В документі наведений порядок престолонаслідування на трон імператора «Священної Римської імперії»

1. Повідомлення папи Григорія VІІ духовним і світським князям Німеччини про Каноссу (1077 р.)

[12, С. 170] Він (імператор Генріх ІV) прибув, нарешті, добровільно, не виявляючи ні ворожості, ні зухвальства, з невеликою кількістю людей до стін Каносси, де ми перебували. І тут упродовж цілих трьох днів, біля воріт замка, відкинувши все царствене, у жалюгідному вигляді, босий і в сорочці, обливаючись безупинно сльозами, благав він про допомогу і втіху апостольського нашого милосердя, так що в усіх, хто тут був і до кого дійшли чутки про це, він викликав почуття жалю. Заступаючись за нього і проханнями, і сльозами, всі дивувалися незвичній жорстокості нашого характеру, а окремі навіть волали, що ми засвідчуємо не суворість грізного Апостола, а лютість тирана.

Нарешті, переможені силою його каяття і великим молінням усіх присутніх, ми, знявши з нього відлучення, повернули його в лоно святої матері нашої церкви…

Запитання до тексту

Поміркуйте, чи все у повідомленні папи Григорія VІІ про Каноссу викликає цілковиту довіру? Що в ньому сумнівного? Відповідь обґрунтуйте.

2. Загарбання німецьких феодалів у слов`янських землях у ХІІ ст. за Гельмольдом

[21, С. 29] …У той час східною Славією володів маркграф Адальберг, на прізвисько Ведмідь). Він підкорив своїй владі всю землю бризанів, стодиранів (слов`янські племена) і багатьох інших племен, які жили між Гавелою і Лабою, і втихомирив заколоти їх. Кінець кінцем, тому що слов`ян ставало все менше і менше,

він послав (запрошення)… в прирейнські місцевості, а також до тих, хто жив біля океану і терпів від натиску моря… вивів звідти багато народу і оселив його в слов`янських містах і містечках. Багато також сприяв він приходові колоністів в єпископства Бранденбурзьке і Гавельберзьке, внаслідок чого умножились церкви і дуже збільшились церковні десятини… Розповідають, що в землі тій раніше, в часи Оттонів (Х ст.), проживали сакси… Проте пізніше слов`яни, перемігши саксів, винищили їх, і вся земля залишалася у володінні слов`ян донині. А тепер, тому що Господь послав нашому герцогу та іншим князям благоденство і перемогу, слов`ян скрізь переможено і вигнано. І прийшли від краю океану сильні і багатолюдні племена, які захопили слов`янські землі, збудували міста і церкви і зросли в багатстві більше, ніж сподівалися.

Завдання до тексту

За допомогою документа складіть розповідь про наступ німецьких феодалів на Схід.

3. «Золота булла»

[ 23, С. 249] Щоб встановити єдність між курфюрстами і запровадити вибори, щоб цим припинити ганебний розлад і всілякі помилки, ми на наших зборах у Нюрнберзі у присутності всіх духовних і світських курфюрстів і князів… всесильною царською владою оголосили, наказали, повелівали… 9 січня 1356 р. виконати наступне.

Коли стане відомо про смерть короля або імператора, хай курфюрсти зберуться… та оберуть Римського короля як майбутнього імператора. Питання про вибір має вирішуватися більшістю голосів. Новообраний негайно затвердить права і свободи курфюрстів. Курфюрсти нехай за рангом займають свої місця.

Коли трон залишається вакантним, регентство повинно взяти на себе—на півдні Пфальцграф, на півночі—герцог Саксонії.

Запитання до тексту

1. Як відбувалися вибори імператора Римської імперії?

2. Хто був присутнім на зборах у Нюрнберзі?

3. Що мав негайно зробити обраний імператор?

4. Як вирішувалось питання влади, якщо трон залишався вакантним?

Урок 21. Країни басейну Середземномор’я`я

Документ 1—сучасний історичний текст про одне із найсильніших міст Середземномор’я`я Венецію у ХV ст.

Документ 2—уривок із «Хроніки» Джованні Віллані де мова йде про розквіт міста-держави Флоренції у (ХІV ст.)

Документ 3—уривок із «Флорентійської історії» анонімного автора (ХІV- ХV ст.) В документі розповідається про повстання чомпі у Флоренції.

Документ 4—уривок із договору між візантійським імператором Михайлом Палеологом і Генуезькою республікою, укладеного в Німфеумі 13 березня 1261 р. В документі розкриваються взаємини між Генуезькою та Венеціанською республіками.

1. Венеція

[9, С. 114-115] ХV століття—вершина економічного та політичного добробуту Венеції, число жителів якої досягло майже двохсот тисяч. З тексту заповіту, складеного у 1423р. дожем Томмазо Моченіго, відомо, що в ділові операції республікою вкладено 10 мільйонів дукатів, які приносять щорічний прибуток у розмірі 4 мільйонів. Держава має 3 345 кораблів та 36 тис. моряків; на суднобудівельних верфях працюють 6 тис. чоловік. 16 тис. працівників зайнято у виробництві шовкових, вовняних та бавовняних тканин. Патриціат складається з однієї тисячі чоловік, щорічний дохід яких коливається від 700 до 4000 дукатів. Щороку Венеція карбує понад 1,2 млн. золотих дукатів, а різної срібної монети—на загальну суму до 800 тис. дукатів; річний дохід держави становить 1 614 000 дукатів.

2. Із «Хроніки» Джованні Віллані

[18, С.94-96] Року від Різдва Христового 1333… була Флоренція такою могутньою, щасливою і благополучною, якою не була з 1300 р. і раніше…

Щодо величі та процвітання комуни Флоренції знаходимо при уважному вивченні, що за часів було у Флоренції близько 25000 людей від 15 до 60 років, здатних носити зброю, із них 1 500—горожан-нобилів… Вважаю, що у Флоренції було до 90000 чоловіків, жінок та дітей.., 1 500 іноземців, мандрівників та найманих солдатів. До числа цих жителів я не включаю священиків та ченців. … Хлопчиків та дівчат, які навчаються читання, налічується від 8 000 до 10 000; хлопчиків, які вивчають лічильну справу та арифметику в шести школах—від 1 000 до 1 200; тих, що опановують граматику і логіку у чотирьох вищих школах—від 550 до 600 чоловік.

Церков тоді у Флоренції та у передмістях, враховуючи і монастирські, 110… Майстерень цеху Лана було 200 або навіть більше, і виробляли вони від 60 до 80 000 шматків сукна.., і жили цим ремеслом понад 30 000 чоловік. Знаходимо також, що за 30 років до цього було 300 майстерень або близько цього і виробляли вони у рік понад 100 000 шматків сукна, але ці сукна були грубіші і коштували вдвічі дешевше, оскільки тоді ще не привозили і не вміли обробляти англійську вовну, як це стало потім…

Міняльних та банківських домів було 80…

У колегії суддів налічувалось 80 чоловік, … лікарів та хірургів—60, аптек—100. купців та дрібних торговців була сила-силенна; неможливо перелічити майстерень чоботарів; налічувалось 300 і більше купців, які торгували за межами Флоренції. Чимало було також інших майстрів та ремесел.

3. Із «Флорентійської історії» анонімного автора (ХІV- ХV ст.)

[18, С. 97] У день 23 липня (насправді повстання почалося 20 липня) у місті розпочалося повстання, яке підняв «худий» люд, тобто чомпі… Чомпі ж захопили палац, спалили виборчу урну і зібрали парламент. І призначили Мікеле ді Ландо, чесальника, гонфалоньєром справедливості, і керував він протягом 46 годин одноосібно, посилаючи від свого імені укази. Він обрав нижче званих пріорів, а саме трьох від старших цехів, трьох від молодших і двох від чомпі, які й управляли до 31 серпня 1378 р… Цей «худий» люд… рушив через усе місто, підпалюючи та грабуючи багато будинків, особливо деяких… сімей (багатих городян). Вони ходили містом з вінками з оливкових гілок на голові, з гучними криками, творили численні безумства, прагнучи помсти. Й не було нікого, хто насмілився б виступати проти них через значну кількість та нещадність…

І чимало добрих городян втекли (і ховались) у таємних місцях. Й якщо під час повстань вони вирішували, що хтось з городян є їхнім другом, вони проголошували його рицарем… І додали до (існуючих) ремісничих (цехів) ще три… і стало їх, таким чином, 24 цехи.

4. Із договору між візантійським імператором Михайлом Палеологом і Генуезькою республікою, укладеного в Німфеумі 13 березня 1261 р.

[12, С. 185] …По-перше, відтепер і надалі наше імператорство та його спадкоємець любитимуть (Генуезьку республіку) й воюватимуть проти республіки

Венеціанської й усіх венеціанців, наших ворогів, й не укладатимуть миру з цією республікою, а також перемир`я чи угоди без відому і бажання Генуезької республіки, а Генуезька республіка не укладатиме миру, чи перемир`я чи угоди з Венеціанською республікою без відому й бажання нашого імператорства.

…Ворогам Генуезької республіки (імператор) не надасть будь-якого ринку, за винятком пізанців—вірних людей в нашій імперії, а також він прожене з усієї нашої імперії всіх піратів, які виступають проти Генуезької республіки, і буде переслідувати їх і карати згідно законом.

Завдання до текстів 1-4

Групова робота

Клас ділиться на три групи. Кожна з груп отримує завдання підготувати коротке повідомлення про одне з італійських міст-держав (Генуя, Венеція, Флоренція).

Повідомлення готується за планом:

1. Географічне положення.

2. Причини розквіту.

3.Форма управління

4. Головні історичні події.

Тема 5 Культурне життя Середньовічної Європи

Урок 22 Освіта і наука

Документ 1—уривок з Швабського зерцала»--збірника звичаєвого феодального права, складеного в південно-західній Німеччині бл. 1275 р. Документ засвідчує застосування тілесних покарань, у середньовічній школі.

Документ 2—уривок з книги середньовічного схоласта Альберта Великого (1193-1280 рр.) «Про властивості трав, каменів і тварин». Документ допоможе учневі зрозуміти, якими фантастичними і далекими від науки були серьодньовічні уявлення про природу.

Документ 3—уривки з написів на полях карти світу, складеної в північній Німеччині близько 1284 р. Документ дає уявлення про низький рівень середньовічних географічних знань.

Документ 4—уривок з твору невідомого автора ХІІ ст., в якому перелічено шкільні дисципліни, що вивчались у середні віки.

Документ 5—уривок з твору невідомого автора, написаного бл. 1220 р. документ дає уявлення про характер навчання у середньовічному університеті.

Документ 6—уривок з твору Роджера Бекона (бл. 1214-1294 рр.)—англійського філософа і дослідника природи, який засвідчує зародження наукових знань.

Документ 7—поезії вагантів—мандрівних студентів (ХІІІ ст.) В документі розповідається про життя середньовічного студента.

1. Тілесні кари в школі

[21, С.94] Якщо вчитель б`є учня лозиною або рукою, але так, що кров не виступить, то він за це не відповідає. Якщо він ударить так, що з носа кров потече, то і в цьому разі він до відповідальності не притягається. Якщо ж він його ударить, хоч і не лозиною, по інших частинах тіла так, що виступить кров, то він повинен за це відповідати, а якщо він у б`є його на смерть, то підлягає судові.

Запитання до тексту

Про що свідчить даний уривок?

2. Середньовічна схоластика

[17, С. 282-283] …Лілія—коли збереш цю траву при появі сонця в знаку Льва і змішаєш із соком лавра і потім покладеш цей сік під гній в який задовго час, то заведуться черви. Коли з них зробити порошок і повісити його кому-небудь на шию

або в його одежу, він ніколи не засне або не зможе спати, поки цей порошок не буде вийнятий….

… Троянда, і це трава, квітка якої найбільш відома. Візьми грам її і грам гірчиці і ніжку миші, повісь усе це на дерево, і воно не буде давати плодів. І якщо згадане покласти коло сіті, то до неї забереться риба…

Коли ти хочеш подолати ворогів, візьми камінь, який називається адамант, блискучого кольору, найтвердіший, так що не можна розбити його, крім як (помастивши) кров`ю цапа. …І коли прив`язати його з лівого боку, допомагає проти ворогів, і проти нездужання, і проти тварин диких та отруйних, і лихих людей, і проти сварки та суперечок, і проти отрути, і від мани, і деякі звуть його діамантом…

Коли хочеш набратися мудрості й уникнути глупоти, візьми камінь, який називається хризоліт, світло-зелений, оправлений золотом; він виганяє глупоту і приносить мудрість.

Коли хочеш подолати звірів і витлумачити всі сни і віщувати майбутнє, візьми камінь, який називається есмунд, або асмад. Він буває різних кольорів, знищує всяку отруту, приносить перемогу над противниками, дає дар пророкування і витлумачення всіх снів та робить зрозумілим таємне.

Пугач—птах досить відомий. Чудесні властивості цього птаха. Бо, коли його серце і праву ногу покласти над сплячим, відразу ж він тобі розповість усе, що він робив і що спитаєш у нього, і це над нашими братами недавно було випробувано…

Кріт—тварина досить відома. У цієї тварини є дивовижна властивість, як говорять філософи. Коли загорнути його ніжку в лавровий лист і покласти в рот коневі, він втече з страху. А коли покласти в гніздо якого-небудь птаха, то ніколи не вилупиться з яєць приплід. …

Запитання до тексту

1. Оцініть рівень наукових знань середньовічної людини.

2. Доведіть, що наукові уявлення Альберта Великого є фантастичними.

3. Що, на думку автора, може зробити людину мудрою?

4. Для чого пропонує використовувати властивості тварин і трав Альберт Великий?

3. Середньовічна географія

[17, С. 284] Рай—на крайньому сході. Є там дерево пізнання добра і зла. Дерево це дійсно видиме і тілесне, як всяке інше дерево.

Колом земним називається земля через округлу свою форму, тому що вона подібна до колеса. З усіх боків обтікає її по колу океан і поділяє її на три частини, тобто на Азію, Європу і Африку. Сама Азія становить половину світу. Європа і Африка—другу. перетинає їх Середземне море. Азія названа ім`ям якоїсь жінки, яка за свідченням древніх, панувала на Сході.

Займає вона (Азія) третю сторону, межує вона на сході із сходом сонця, на півдні—з океаном, а на заході—з нашим морем. З півночі межа її—озеро або болото Меотійське ( Азовське) і ріка Таной ( Дон). Багато в ній провінцій, областей і островів…

Запитання до тексту

1. Як ви вважаєте, який метод пізнання світу використовував укладач карти? У чому це виявилося?

2. Чи можна говорити про подвійне сприйняття світу середньовічною людиною? У чому це виявилося?

4. Сім вільних мистецтв (ХІІ ст.)

[21, С. 95-96] Один учень питав учителя і сказав: «Оскільки є сім мистецтв, і сім іспитів, і сім занять, хотів би я, щоб ти мені їх перелічив, у чому вони полягають?»

Учитель: «Перелічу. Ці мистецтва: діалектика, арифметика, геометрія, фізика, музика, астрономія. А про те, що являє сьоме, є багато різних поглядів. Філософи, які не визнають пророцтв, кажуть, що сьоме мистецтво—це спіритизм. Інші філософи, які вірять пророцтвам і філософії, хочуть, щоб це була наука, яка досліджує природу або елементи світобудови. Дехто, нехтуючи філософією, твердить, що це граматика».

Запитання до тексту

Чого навчали у середньовічних школах?

5. Про університетські диспути

[21, С. 96] Майже всі паризькі школярі (студенти), як тубільці, так і іноземні, займалися виключно тільки тим, щоб учитися і досліджувати що-небудь нове…

вони викликали один одного і спорили між собою не тільки з приводу відмінності думок або диспуту, але навіть відмінність країн викликала у них незгоди, ненависть,

великі сварки, і вони безсоромно переслідували один одного всякого роду лайкою і образами. англійців вони називали п`ятницями і блазнями; дітей Франції—гордими, випещеними і прикрашеними, як жінки; вони говорили, що німці на своїх святах поводяться непристойно і як скотина; нормандців називали марнославними самохвалами; жителів Пуату—віроломними і підлесниками; бургундців—грубими і дурними; бретонців—легковажними і хиткими.

Внаслідок таких образ часто діло переходило від слів до колотнечі.

Запитання до тексту

1. Що в середні віки вважалося найбільш дієвим способом учитися досліджувати щось нове?

2. На вашу думку, чи цікаво було вчитися в середньовічній школі?

6. Роджер Бекон про розвиток науки

[17, С. 284] Усі науки зв`язані одна з одною і взаємно одна одну підтримують: успіх однієї допомагає всім іншим, як око, наприклад, керує рухами всього тіла…

…Математику помилково вважають наукою важкою, а іноді навіть підозрілою—тільки тому, що вона мала нещастя бути невідомою для отців церкви. тим часом—яка вона важлива, яка корисна!..

…Можна зробити пристрої для плавання без гребців, так, щоб найбільші кораблі, морські і річкові, приводилися в рух силою однієї людини, притому з далеко більшою швидкістю, ніж якби на них було повно гребців. Так само можна зробити вози без будь-якої запряжки, які можуть котитися з неймовірною швидкістю; літальні машини, сидячи в яких, людина може приводити в рух крила, що б`б’ють по повітрю, наче пташині….

…Прозорі тіла можна так обробити, що віддалені тіла здадуться близькими і навпаки. На неймовірній відстані можна буде читати найменші букви і розрізняти найдрібніші речі, розглядати зірки, де захочемо. гадають, що Цезар за допомогою великих дзеркал з галльського берега міг бачити розташування таборів і міст Британії… Можна так оформити прозорі тіла, що, навпаки, велике здаватиметься малим, високе—низьким, приховане—стане видимим… Отже, зовсім не треба вдаватися до магічних ілюзій—коли сил науки досить, щоб здійснити дію.

Запитання до тексту

1. Для чого, на думку автора, була необхідна математика?

2. Появу яких винаходів передбачив Роджер Бекон?

7. Вірші вагантів (ХІІІ ст.)

[2, С. 237-241] «Добрий час»

Вершина знань, думки колір—

Таким був університет.

А нині волею долі.

Він перетворюється на кубло.

Гуляють, бенкетують, споживають,

Книг зроду в руки не беруть,

Для шибеника-школяра

Навчання—то неначе гра.

У минулому дні такий шибеник

Все життя над книжками сидів

І навчався він—тільки уяви—

До дев`яноста років без нудьги.

Ну, а зараз за десять років

Закінчують університет

І в життя виходять тому,

Не навчившись геть нічому.

«Орден вагантів»

Буде нині встановлений

Наш союз ваганів

Для людей будь-яких племен,

Звань та талантів.

Усі—сміливець ти чи боягуз,

Йолоп або геній—

Приймаються у союз

Без обмежень.

«Кожна добра людина—

Сказано в Статуті-Німець, турок або грек,

Стати вагантом то не гріх».

Чи ви знаєш ти Христа,

Це нам не важливо,

Лише була б душа чиста

Та серце не продажне.

Всі бажані, всі рівні,

До нас вступають у братство,

Незважаючи на чини

Титули, багатство,

Наша віра—не в псалмах!

Панів ми славим

Тим, що у горі та сльозах

Брата не залишимо

Убогий студент

Я кочівний школяр…

На мене доля

Свій обрушила удар,

Немов твоя дубина.

Не для суєти,

Не для розваги-

Через гірку убогість

Кинув я навчання.

На осінньому холоді

Лихоманка мучила,

У драному плащу я йду

Під дощем колючим.

До церкви хлинув натовп,

Довго триває меса.

Тільки слухаю попа

Я без інтересу.

До милосердя абат

Паству закликає,

А його бездомний брат

Мерзне, знемагає.

Подаруй, святий батько,

Мені свою сутану,

І тоді я нарешті

Мерзнути перестану.

А за душку твою

Я поставлю свічку,

Щоб Господь тобі в раю

Підшукав містечко.

Запитання до тексту

1. Як ви зрозуміли, хто такі ваганти?

2. Чому стала можливою поява мандрівних студентів?

3. Хто міг стати студентом?

4. Які людські якості більш за все цінували ваганти?

5. Розкажіть про життя середньовічних студентів.

6. Чому університет назвали клубом?

Урок 23 Література, мистецтво Середньовічної Європи

Документ 1—уривок з середньовічного роману «Про Лиса», в якому алегорично прославляється хитрий, працелюбний городянин Лис, який уособлював найкращі якості простого люду

Документ 2—уривок середньовічного рицарського роману «Пісня про Роланда» (ХІІІ ст.), в якому прославляється військова доблесть рицарів, та їхню мужність і відданість своєму сеньйори.

Документ 3—переказ середньовічного роману про Тристана та Ізольду, в документі коротко переповідається зміст роману.

1. Роман про Лиса

[ 21, С. 97-98]

Я Ізегріма обдурив,

І став він ворогом моїм.

В довіру втерся я йому,

Та скоро так дружка свого

До злої халепи призвів:

Монахом я його зробив.

І до того його схилив,

Щоб зі зла у дзвони задзвонив.

Підступний задум дав плоди:

Піп з сотнею селян сюди

Прибіг, давай кричати, та ревти

Та бити—ледве встиг втекти…

«Як я втомивсь!—сказав Баран—

Я далі йти вже не берусь.

Назад я краще повернусь».

Бернар сказав: «І я назад,

Так мандрувати я не рад!»

Ренар промовив: « Хоч така

Важка дорога і тяжка,

Той буде праведний святим,

Який повік не піде в Рим.

Хто у семи святих бував,

Той гіршим, аніж був, ставав.

Тому, як ви, додому повернусь,

За чесні я діла візьмусь,

Трудом праведним буду жить

І біднякам добро робить.

Ходімо!... Піде все на лад…»

І втрьох вони пішли назад.

2. Пісня про Роланда [9, С. 77-78]

День миновал, вечерний час подходит,

Но меч враги не вкладывают в ножны.

Отважны те, кто рати свел для боя.

Их ратный клич звучит, как прежде, грозно.

«Пресьоз!»- кричит эмир арабский гордо,

Карл: «Монжуа!»- в ответ бросает громко.

По голосу один узнал другого.

Тот и другой пускают в дело копья,

Врагу удар наносят в щит узорный,

Его пронзают под навершьем толстым,

Распарывают на кольчугах полы,

Но невредимы, остаются оба.

Полопались у них подпруги седел.

С коней бойцы свалились наземь боком,

Но на ноги вскочили тотчас ловко,

Свои мечи булатные исторгли,

Чтоб снова продолжать единоборство.

Одна лишь смерть конец ему положит.

3. Переказ роману про Тристана та Ізольду

[ 2, С. 110] «Славний рицар Тристан вірою та правдою служив своєму дядькові, королю Корнуеллу Марку. Тристан вчинив безліч подвигів і зумів спочатку перемогти давніх ворогів Корнуелла—ірландців, а потім помирити обидві ворогуючі багато років сторони. Король Марк повелівав Тристану привезти йому ірландську принцесу, біляву Ізольду, про незрівнянну красу якої Тристан багато йому розповідав. Ірландці віддали Ізольду до Корнуелла, Тристан і Ізольда випадкова випили разом приворотного зілля й спалахнули одне до одного нечуваної пристрастю. Проте Ізольда повінчалася з королем Марком, після чого почалося життя, болісне для всіх трьох. Пристрасть боролася у душах Тристана та Ізольди з почуттям обов`язку—вірної дружини та вірного васала. Король Марк мучився підозрами, але теж любив Ізольду і глибоко поважав доблесного лицаря—свого племінника. Після безлічі бід і поневірянь, відчайдушного божевілля та кровопролиття Тристан та Ізольда загинули. Їх поховали поряд. І з могили Тристана піднявся прекрасний терновий кущі і, перекинувшись через каплицю, вріс у могилу Ізольди… Тричі наказував король зрізати цей кущ, але щоразу наступного дня він був таким же прекрасним, як раніше».

Запитання до текстів 1-3

1. Як ви вважаєте, до яких літературних жанрів належать ці твори? Свою відповідь обґрунтуйте.

2. Про кого розповідають ці літературні твори?

3. Які зміни сталися в середньовічній літературі?

Тема 6 Слов`яни та їх сусіди

Урок 26 Центральна та Східна Європа

Документ 1—уривок з «Хроніки» абата Регіона з Лотарингії, написаної між 906 і 915 рр. В ній характеризується діяльність першого правителя чеської держави—Святополка.

Документ 2—уривок З «Хроніки поляків», написаної бл. 1113 р. Анонімом Галлом. В документі охарактеризовано діяльність перших польських князів Мешка і Болеслава І Хороброго.

Документ 3—уривки з панфлета Яна Гуса на захист Кутногорського едикту, в якому великий чеський патріот обстоює право чеського народу бути господарем власної долі.

Документ 4—уривок з листа-звіту італійського гуманіста Поджо Браччоліні, який був присутній на Констанцському соборі 1414 р. В документі говориться про те чому католицька церква вважала Яна Гуса небезпечним.

Документ 5—вірш «Гімн таборитів» А. Алтаєва, А. Феліче із книги «Могучий слепец».

Документ 6—уривок з поеми Т. Г. Шевченко «Єретик», де описується страта Яна Гуса.

Документ 7—уривки з поезії Яна Чапека «Песня» в уривках прославляються доблесть і мужність чеського народу.

Документ 8—уривок із праці польського історика Яна Длугоша про володарювання Казимира ІІІ. В документі говориться про те, що король дбав про соціальний захист селян.

1. Утворення Чеської держави в ІХ ст.

[21, С. 29] Рік 890. Король Арнульф уступив Святополку, королю моравських слов`ян, королівство чехів, які до того часу мали над собою князя, з власної династії та племені і додержували франкському королеві обіцяну вірність і непорушну дружбу… Крок цей спричинився до початку великого заворушення і призвів до їх відпадіння, бо, з одного боку, чехи перестали додержувати цієї вірності, а з другого—Святополк, збагнувши незабаром, що завдяки приєднанню другого князівства дуже зросла його могутність, у запалі гордості виступив проти Арнульфа.

Запитання до тексту

З якої події починається історія Чеської держави?

2. Утворення Польської держави в Х ст.

[21, С. 29-30] …Мешко, досягнувши князівської влади, став частіше нападати на народи, що живуть довкола… Він зажадав, щоб його дружиною стала правовірна християнка з Чехії, на ім`я Дубровка. Але вона відмовилась вийти за нього заміж, поки він відмовиться від свого порочного звичаю і не пообіцяє їй стати християнином. Коли ж він оголосив, що має намір відмовитися від звичаїв язичества і прийняти священне вчення християнської віри, вона (Дубровка) в`їхала в Польщу з великим почтом світських і духовних осіб, але, однак, не вступила з ним у шлюб доти, поки він, поволі і пильно придивляючись до звичаїв християнської релігії,… не відмовився від хибних поглядів язичества і не схилився до лона матері-церкви.

Отож, князь Мешко перший з поляків завдяки благочестивій дружині своїй досяг благодаті хрещення… Від цієї ж благословенної жінки у нього народився найславетніший Болеслав, який після його смерті мужньо управляв королівством… Хто ж здатний достойно розповісти про його славетні подвиги або битви з сусідніми народами, не кажучи вже про те, щоб описати це і передати пам`яті потомства? Хіба він не підкорив Моравію і Богемію, заняв у Празі князівський престол і віддав його своїм намісникам? Хто, як не він, часто перемогам у бою угорців і всю країну їх, аж до Дунаю, підкорив своїй владі? А невгамовних саксів він підкорив з такою доблестю, що позначив межі Польщі залізним стовпом по річці Салі в центрі їх країни. Чи є потреба перелічувати перемоги і тріумф над язичеськими народами, котрих, як відомо, він немовби топтав ногами?... Побачивши його славу, могутність і багатство, римський імператор вигукнув захоплено: «Клянуся короною моєї імперії, все, що я бачу, перевершує те, що я чув». За порадою своїх магнатів у присутності всіх він додав: « Не личить називати такого великого мужа князем або графом, як одного з сановників, а слід посадити його на королівський трон і з славою увінчати короною»…

Запитання до тексту

З якої події починається історія Польської держави?

3. Ян Гус про право чеського народу бути господарем у своїй країні (1409 р.)

[21, С. 84-85] …Король чеський може і навіть повинен поставити свій чеський народ на чолі, а не в хвості, так щоб він завжди був вище і ніколи не був нижче. Звідси випливає, що чеський народ, який кориться своєму королю, повинне у чеській землі мати переваги над усіма іншими народностями і повинен стояти на чолі, а не в хвості, завжди вгорі і ніколи внизу…

…Коли тевтони хочуть, щоб чехи, які живуть у тевтонській землі, не порушували тевтонського порядку, не присвоювали їх голосів і привілеїв і не намагалися стати вгорі і на чолі, то хай і вони так само ставляться до чехів у чеській землі.

Запитання до тексту

1. До чого закликав чеський народ Ян Гус?

2. Що ставив в обов`зок королю Ян Гус?

4. Розгляд Констанцьким собором справи Яна Гуса (1414 р.)

[12, С. 194] Архієпископ лондонський: «Коли б цей чех мав десять життів, я забрав би в нього сім життів за його промови про таємницю причастя. Але й решту життів я б йому не полишив. По-перше, тому що він принижував намісника Христового (папу). По-друге, тому що він оголив духовенство, не залишивши йому й шматинки для того, щоб прикрити свою наготу. По-третє, тому що він збив з пуття багатьох людей, надавши народу право самому розбиратися в питаннях віри, тимчасом народу для його спасіння більше годилося б нічого не знати й простодушно вірити…»

Запитання до тексту

Чому архієпископ вважав проповіді Яна Гуса небезпечним для католицької церкви? 5. Гимн таборитов

[22, С. 182]

Гей, божьи воины, гей.

В бой вы готовьтесь смелей!

Близок сраженья час,

Близок день славы для вас.

Выше держите стяг—

Дрогнет испуганный враг,

Выронит меч он из рук,

Сломится вражеский лук.

Кровью напьется песок…

Вам же победы венок

Солнце сплетет из лучей

Ярче походных огней!

Раны омоет роса,

Ветер осушит глаза…

Гей, божьи воины, гей.

В битву готовьтесь скорей!

6. Казнь Яна Гуса

[22, С. 182-183]

Но вот гудят колокола.

Идут молиться в церковь божью

За грешника монахи в ряд.

Горит багровая заря—

И солнце хочет видеть тоже,

Что с Гусом праведным творят!...

Загудел Констанц от звона,

В кандалах под стражей,

На Голгофу ведуть Гуса…

И не дрогнул даже

Пред костром вступил на пламя

Он с молитвой смело:

-О Господи милосердный,

Что, скажи, я сделал

Этим людям? Твоим людям!

За что меня судят?

…-и за дымом праведника скрыло…

Вкруг огня, как псы на страже,

Цепь монахов стала:

Все боялись, чтоб не выполз

Он змеей из жара…

Погас костер; дунул ветер,

Всюду пепел сея…

7. Песня таборитов

[22, С. 183-184]

Дети! Все восславим Бога

И хвалу его чертогам

Воздадим!

Ибо венгров, швабов, немцев,

Беглых чехов и мейссенцев

Он от чешского порога

Отогнал, разбил, на них навеял страх.

Ради чад своих любимых

Он поверг их в прах.

Песня про Яна Жижку

Овеянный правдою витязь,

Высоко вздымая свой щит,

Не слезет с коня боевого—

В нем сердце отвагой горит.

С чела его сыплются искры,

И брызжут со шлема лучи…

Бегут от него королевцы,

Пред ним опускают мечи.

Завдання до текстів 5-7

Прочитавши тексти напишіть про гуситський рух від імені таборита.

8. Володарювання Казимира ІІІ (ХV ст.)

[ 12, С. 200] (Казимир ІІІ піклувався про те), щоб селяни та сільські колоністи не зазнали утисків від шляхти (польських дворян) та рицарства… Селяни і колоністи… коли пани й поміщики кривдили їх, зверталися до короля… а він з суворою справедливістю виступав на їх захист… У цьому він здавався шляхті надто докучливим і неприємним, тому… шляхта і рицарство називали його мужицьким королем.

Запитання до тексту

1. Через що польські феодали називали Казимира ІІІ мужицьким королем?

2. Поміркуйте, чому король дбав про соціальний захист селян? Що він цим досяг?

Урок 27 Північно-східна Русь

Документ 1—сучасний текст в якому ідеться про розвиток ремесла у давньому Новгороді.

Документ 2—уривок із Новгородського першого літопису в якому ідеться про особливості стосунків князя та жителів Новгорода.

Документ 3—інформативний текст. Битва на Чудському озері.

Документ 4—уривок із Тверського літопису ХІІІ ст. В документі ідеться про хід битви на Калці (1223 р.)

1. Ремесло в Новгороді

[9, С. 136] У Новгороді було дуже розвинене залізодільне, теслярське, гончарне та інші ремесла. Великих успіхів досягло суднобудування: будували не тільки човни, але й великі кораблі, здатні здійснювати дальні плавання.

У давньому Новгороді було дуже поширене художнє різьблення по дереву та кістці.

Високої майстерності досягли ювеліри у техніці перегородчастої емалі. На золоту або срібну пластинку наносили малюнок з припаяною до неї тонкою золотою тяганиною—перегородками. Зроблені таким чином осередки заповнювали різнокольоровою емаллю. Яскраві фарби емалі збереглися до наших днів.

Новгородські вулиці, починаючи з Х ст., вкривали дерев`яними мостовими. Ці мостові складалися з широких дощок, які щільно укладали упоперек вулиці на підкладені довгі колоди. Коли мостова зношувалася або опускалася у землю, зверху клали нову. На деяких новгородських вулицях археологи знайшли до 28 рядів укладених одна на одну мостових. Спеціальні дерев`яні труби для стоку води та осушення ґрунту прокладалися під землею. У Новгороді був побудований Софійський собор—одна з найкрасивіших споруд міста.

Завдання до тексту

Назвіть ремесла, які були найбільш розвиненими у Новгороді.

2. Із Новгородського першого літопису

[18, С. 98-99] У 1136 р. новгородці покликали псковичів і задумали вигнати князя свого Всеволода (Мстислава); посадили його в єпископському дворі із дружиною, дітьми і тещею, місяця травня 28, і сторожа зі зброєю пильнувала його вдень і вночі, 30 чоловіків щоденно. Сидів він два місяці, і відпустила його з міста липня 15, а

прийняли його сина Володимира. А ось у чому звинувачували його:

не береже смердів;
прагнув посісти стіл у Переяславі;
втік з поля битви поперед всіх, а через те багато загинуло…

Влітку 1137, на початку року, 7 березня… втік Констянтин-посадник до Всеволода, і декілька інших добрих мужів, і дали посадничати у Новгороді Якуну Мирославичу. Того ж літа прийшов князь Всеволод Мстиславич до Пскова з наміром посісти знову стіл свій у Новгороді, покликали його потай новгородські і псковські мужі, його прихильники: «Йди, князю, тебе знову хочуть». І, як стало відомо, що Всеволод у Пскові з братом Святополком, і великий заколот був у Новгороді, … і грабували будинки їх, Костянтина, Нежати і багатьох інших, та ще й шукати прихильників Всеволода з бояр, з них узяти по півтори тисячі гривень та віддали їх купцям для спорядження на війну.

Запитання до тексту

У чому полягали особливості стосунків князя та жителів Новгорода?

3. Інформативний текст. Битва на Чудському озері

[ 23, С. 240] Німецькі лицарі захопили Псков і вирушили на Новгород. Лицарі стверджували, що роблять це в ім`я слави Бога.

…5 квітня 1242 р. німці вишикувалися своїм традиційним бойовим порядком—гострим клином, або «свинею». На чолі клина рухалися важкоозброєні лицарі, за ними йшла піхота, озброєна списами і мечами, з флангів її прикривали кінні лицарі. Клин мав врізатися у руське військо й роздерти його. Олександр зустрів їх на льоду Чудського озера. Свою головну силу він розташував так, щоб охопити німців з флангів. Обоз і піхоту поставив у центр, кінну дружину заховав у засідці.

«І була страшна січа, був чутний звук копит, що ламаються, і звук від ударів мечів, так що замерзле озеро точно рушило, і не було видно льоду, тому що він був политий кров`ю».

перемога русичів була беззаперечною. Безліч лицарів були вбиті, уцілілих переслідували. Намагаючись врятуватися, вони бігли по льоду озера, лід ламався, й озеро поглинало лицарів.

Завдання до тексту

За текстом скласти розповідь про битву на Чудському озері.

4. Із Тверського літопису

[7, С. 153] В літо (1223). Через гріхи наші прийшли народи невідомі, про яких ніхто точно не знає, хто вони, і звідки прийшли, і яка їхня мова, і з якого вони племені, і якої віри. І називають їх татарами, а дехто каже—таурменами, а інші печенігами…

І прийшов хан Котян, князь половецький… в Галич до зятя свого, Мстислава.., кажучи: «Сьогодні нашу землю відняли, а вашу завтра прийдуть і візьмуть, і тому поможи нам…» Мстислав відправив до своїх братів, князів руських, по допомогу, кажучи так: «Допоможемо половцям, якщо ми не допоможемо, то вони перейдуть на бік татар, і в тих буде більше сили, і нам буде гірше від них…» І почали князі збирати воїнів, кожний у своїй області…, і, зібравши всіх руських воїнів, вирушили в похід проти татар. Коли вони прийшли до Дніпра на Заруб, до острова Варязького, почули татари, що руські князі йдуть проти них, і прислали своїх послів, кажучи: «Чули ми, що ви йдете проти нас, послухавшись половців. А ми вашої землі не займали, ні міст ваших, ні сіл ваших і прийшли ми не на вас. Але прийшли ми, прислані Богом, на конюхів та холопів своїх, на поганих половців, а ви укладете з нами мир. І якщо прибіжать до вас половці, ви не приймайте їх і женіть їх від себе, а їх добро забирайте собі. Адже ми чули, що й вам вони чимало зла завдають, тому ми їх також б`ємо». Князі ж руські не стали слухати цього, але послів татарських перебили, а самі вирушили проти татар…

…І вийшли в поле, і зустрілись з татарами, і тут руські стрільці погнали їх далеко у поле, рубаючи їх, захопили їхню худобу і повернулись назад зі стадами. І звідки йшли руські полки за ними вісім днів до річки Калки і відправили зі сторожовим полком Яруна з половцями, а самі отаборилися. І тут вони зустрілись з татарськими дозірцями, і вбили татари Івана Дмитровича і з ним ще двох, а татари повернули назад. Князь же Мстислав Мстиславич Галицький звелів Данилі Романовичу перейти річку Калку з полками, а сам вирушив услід за ними; переправившись, стали вони табором. Тоді Мстислав сам поїхав у дозор, і, побачивши татарські полки, повернувся, і звелів своїм воїнам озброюватись. А обидва Мстислави залишались у таборі, не знаючи про це: Мстислав Галицький не сказав нічого із заздрощів, бо були між ними великі чвари.

І так зустрілись полки…, і була битва згубною через наші гріхи. І були

переможені руські князі, і не було такого від початку Руської землі.

Князь же великий Мстислав Романович Київський і… Олександр Дубровський, бачивши це нещастя, нікуди не рушили з місця. Отаборилися вони на горі над річкою Калкою, оскільки місце було кам`янисте, і влаштували вони загорожу з кілків. І билися з-за цієї огорожі три дні. А татари наступали на руських князів і переслідували їх, б`ючи, до Дніпра…

Татари захопили укріплення і людей перебили, всі полягли тут кістками. А князів придушили, поклавши їх під дошки, а татари зверху сіли обідати; і так стогнали князі і життя своє закінчили… І був плач і стогін по всіх містах і селах…

Запитання до тексту

Де і коли сталася битва, про яку йдеться?
Назвіть учасників цих подій?
Хто переміг у цій битві і яке це мало наслідки?

Урок 28 Утворення та зміцнення Московської держави

Документ 1—уривок з історичної повісті «Задонщина». В документі мова ідеться про втрати руських у битві на Куликовому полі 1380 р.

Куликовська битва 1380 р.

[12 С. 228] І промовив (після битви) князь великий Дмитрій Іванович: «Порахуйте, брати, скільки у нас воєвод не стало і скільки молодих людей?» . Тоді відповідає Михайло Андрійович, московський боярин, князю Дмитрію Івановичу: «Пане княже великий Дмитріє Івановичу! Немає в нас сорока бояр великих московських, двадцяти князів білозерських, тридцяти бояр—новгородських посадників, двадцяти бояр костромських, сорока бояр переяславських, двадцяти п’яти бояр костромських, тридцяти п`яти бояр володимирських, п`ятидесяти бояр суздальських, семидесяти бояр рязанських, сорока бояр муромських, тридцяти бояр ростовських, двадцяти трьох бояр дмитрівських, шестидесяти бояр звенигородських, п`ятнадцяти бояр угличських. А полягло в нас усієї дружини двісті п’ятдесят тисяч… а татар загинуло сила-силенна.»

Запитання до тексту

Ціною яких жертв дісталася руським перемога на Куликовському полі?

Урок 29 Туреччина

Документ 1—уривок із Сербського епосу «Міліца», де розповідається про битву на Косовому полі 1389 р.

Документ 2—уривки з фірману (указу) турецького султана Баязида І (!389-1402 рр.), в якому повідомляються подробиці про битву на Косовому полі, зокрема про подвиг Милоша Обилича.

Документ 3—уривки з історії Туреччини, написаної турецьким істориком другої половини ХVІ ст. Саад-ад-Діном. Документ подає подробиці штурму і падіння Константинополя.

Документ 4— уривок із праці Вацлава Братислава «Пригоди» ХVІ ст. В документі йдеться про гвардію султана яничар, описується, як готувалося це добірне військо.

Документ 5—уривок із праці Вацлава Братислава «Пригоди» ХVІ ст. Автор цього повідомлення сам побував у турецькій неволі і розповідає про торгівлю невільниками в Стамбулі.

Документ 6—уривок з нотаток сербського письменника ХV ст. Констянтина Михайловича про ставлення турок до підлеглого християнського населення.

1. Битва на Косовом поле [22, С. 188]

Как пришел в себя слуга Милютин,

Начала расспрашивать царица:

«Что на поле Косовом случилось?»

Ей слуга Милютин отвечает:

«Все на поле Косовом остались,

Где погиб царь сербский, славный Лазарь,

Много копий там переломалось,

Много копий—сербских и турецких.

Стойко сербы князя защищали,

Юг-Богдан погиб в той битве первым,

Только-только началась битва.

Восемь Юговичей там погибли,

Братьев ни из них не предал,

До конца они в бою рубились.

Оставался целым только Бошко,

Он скакал со знаменем по полю,

Разгонял он янычар турецких,

Словно сокол голубей пугливых.

Там, где крови было по колено,

Встретил гибель банович Страхиня,

Милош тоже там погиб, царица,

У Ситницы, у реки студеной,

Где погибло очень много турок,

Зарубил султана он Мурата

И посек двенадцать тысяч турок.

Пусть господь спасет весь род его!»

2. Указ Баязеда І

[18, С. 38-39] Коли дійде до вас фірман, так буде відомо, що після перемоги, здобутої… у Косові, мій батько султан Мурад… цілий та неушкоджений повернувся з поля битви, до шатра, високого аж до неба, й у той час, як ми переживали найбільшу радість, дивлячись, як відрубані голови банів валялися під кінськими копитами, як одні стоять із зв`язаними руками, а інші з пробитими м`язами—раптом абсолютно несподівано хтось, на ім`я Мілош Обіліч, з лукавством сказав, що він прийняв іслам, благаючи прийняти його до лав звитяжного війська. І, коли був допущений поцілувати ногу світлого государя, замість того, щоб щоб це виконати, безстрашно направив він у славне тіло дуже світлого царя отруєний ніж, прихований у рукаві, і, завдавши йому тяжкої рани, напоїв його мученицьким шербетом… З надійними людьми відправив я носилки з тілом мого батька, щоб поховати його в Бруссі. Коли прибуде тіло, ви його поховаєте, нікому не сказавши про те, що трапилося, навпаки, покажете перед народом знаки перемоги, щоб вороги не могли нічого помітити.

Запитання до текстів 1 та 2

1. Про яку подію йдеться у документах?

2. Знайдіть на карті місце подій.

3. Якого року відбулися вказані події?

4. Що ви можете сказати про Мілоша Обіліча?

3. Падіння Константинополя (1453 р.)

[21, С. 92-93] Коли весна вже закінчувалася, султан Мехмед, бачачи, що все готове і що всі війська вже зібрані, вирушив з божою поміччю в похід, наказавши одночасно везти на окремих возах величезні гармати, які він звелів виготовити для того, щоб зруйнувати стіни і башти (Константинополя)…

Перш ніж султан почав облогу, імператор послав йому пропозицію взяти собі всі міста і їх околиці поза Стамбулом, але залишити йому, імператорові, місто, за що імператор платитиме султанові щорічну данину. Але султан, відкидаючи цю пропозицію, відповів, що шабля і його релігія нерозлучні, і зажадав, щоб імператор здав йому місто. Діставши відмову, імператор встановив на баштах і стінах артилерію, воїнів, озброєних мушкетами і великими запасами смоли.

Під кінець першого дня до настання ночі султан наказав установити в потрібних місцях батареї і почав підступ до міста з допомогою яничарів і азапів (християни—піддані султана), а як тільки гармати були встановлені, він наказав піддати стіни сильному обстрілові, не кажучи вже про безперервний град стріл і каміння, що їх кидали метальні машини, які, наче дощ, засипали місто. Обложені в свою чергу робили безперервні залпи з мушкетів і гармат, заряджених кам`яними ядрами, якими вони завдавали великих втрат багатьом мусульманам, що окропили своєю кров`ю землю. В цей час прибули два великі кораблі, послані на допомогу імператорові франками, і висадили значне підкріплення, яке швидко проникло в місто… Через те що місто оточене стінами з трьох боків, то брати його в облогу з суші—марно гаяти час. Довелось шукати засобів для атаки його з моря. Це була важка справа, бо гавань між Галатою і Стамбулом так надійно захищалася ланцюгом, що через нього не можна було пройти жодному судну… Султанові спало на думку перетягти галери по землі від нового замка, що позаду Галати, до крайньої частини гавані, і таким чином напасти на місто з боку моря, обстрілявши його з гармат… Справа, задумана султаном, вдалася завдяки вправності досвідчених інженерів, які з неймовірними зусиллями перетягли галери через гори… Імператор опинився в скрутному становищі, будучи змушений дробити свої сили для того, щоб протидіяти натискові з нового боку… Султан… наказав почати штурм… Опір, вчинений обложеними, був таким мужнім, що турки лише вночі змогли форсувати бреш у стіні… Незважаючи на стріли, постріли мушкетів, гармат і град каміння, вони кинулись… на приступ, і увійшовши в бреші, …вони, нарешті, захопили їх і піднесли там свій прапор.

Одночасно місто було здобуто, і війська, увійшовши в нього, залили його кров`ю під час грабежу… Грабіж тривав три дні, і не було жодного воїна, який би не став багатим завдяки захопленій здобичі і рабам…

Завдання до тексту

Скласти розповідь про взяття турками Константинополя.

4. Яничари

[18, С. 43-44] Яничари в усій турецькій області у великій пошані: вони у турецького султана дворяни і пішла гвардія, яких має султан 12 000… Яничар цих набирають з дітей християнського народу, що живуть під турецькою владою. Набирають їх по кілька сотень через два роки на третій, малих хлопців років восьми,

дев`яти та десяти, і спеціально призначені лікарі мають роздивитися обличчя кожного й визначити. до чого кожен хлопчик придатний. Найкращих беруть на службу турецькому султану, решту розбирають паші та інші турецькі начальники. Інші—тупоголові, продаються за дукат в Анатолію й до Азії до певного часу, років до 18, але не пізніше 20 років, і живуть там у нужді. Зростають у холоді, у голоді, у спекоті, у наготі, та усі з ними поводяться, як із псами… І всіх їх, як виповниться їм близько 20 років, натерпляться вони горя, обгорять на сонці й звикнуть до всякої роботи—привозять до Стамбула з усіх місць, куди вони розподілені. Тут найміцніших і найсуворіших з них записують до молодших яничар і віддають під командування старших. Під їхнім наглядом молодші привчаються стріляти, рубати шаблями, кидати списи, скакати через рови, лазити на стіни і виконувати всяку службу, яку накаже старший. Кожний перебуває у повній покорі у свого старшого й повинен йому варити страву, колоти дрова і виконувати всяке його бажання доти, доки немає війни. А хто піде зі старшими на війну, повинен служити тому, за ким він записаний: розбивати намети, ходити за верблюдами, дивитися за в`в’юками і все робити, яка б не трапилася необхідність у роботі. А коли відбудуться битва або напад, вони йдуть попереду; тут один перед іншим намагаються себе проявити. Потім тих із молодих людей, хто покаже свою хоробрість, приймають до чину старших яничар… З них потім виходять жорстокі лиходії, й з усіх турецьких солдатів вони найбільш безжальні до християн. У бою ці люди непереборні, вони найнадійніша охорона турецького султана.

Запитання до тексту

1. З кого набирали майбутніх яничар?

2. Які випробування повинні були пройти хлопці, перш ніж потрапити в яничари?

3. Як ви думаєте, чому саме яничари вважалися найбільш безжальними воїнами?

5. З праці Вацлава Братислава «Пригоди» ХVІ ст.

[12, С. 246] Гассан-паша вчинив набіг на (балканську країну) Хорватію… і дуже урочисто пригнав у Стамбул 300 християнських бранців… На другий день рано-вранці десяту частину цих невільників відвели до султана, а інших направити на ринок… Сумно було спостерігати на тому торжищі, як там продають і забирають християн. Один купить матір, другий—дітей, інший—малих хлопчиків, ще хтось—дівчат, і як усі рідні розлучаються один з одним у різні напрямки в неволю, щоб уже не бачитися до самої смерті.

Запитання до тексту

Автор цього повідомлення сам побував у турецькій неволі. Як це могло вплинути на достовірність його розповіді про торгівлю невільниками в Стамбулі?

6. Ставлення турок до підлеглого християнського населення

[18, С. 41] Султану платять дань з кожної християнської голови—один золотий; у рік султан отримує цієї данини декілька сотень тисяч. Якщо ж військо султана йде землею, де живуть християни, то ніхто з воїнів не сміє труїти посіви, завдавати будь-якої шкоди або без оплати у когось будь-що взяти, навіть якщо цього було мало, що коштувало менше дрібної монети. Турецькі володарі… не бажають, щоб бідним був заподіяний збиток, як мусульманам, так і християнам. Християни, які перебувають під владою султана, повинні поставити десятки тисяч в’ючних тварин або коней, провіант, віддаючи це своїми руками,після чого над ними володарюють по справедливості, не заподіючи шкоди.

Запитання до тексту

Яким було ставлення завойовників до підкорених народів?

Тема 7 Індія. Китай

Урок 30 Імперія Гуптів. Делійський султанат

Документ 1—уривок з твору відомого російського мандрівника Афанасія Нікітіна (пом. в 1472 р.) «Хождениє за три моря». У ньому наводяться відомості про розвиток у середньовічній Індії міст, ремесла і торгівлі.

Документ 2—уривок з хроніки Гуджара ХVІ ст., де мова йде про рівень розвитку ремесла і торгівлі.

Документ 3—уривок із праці китайського мандрівника Сюань Цзана «Записки про країни Заходу в епоху великої династії Тан» VІІ ст. В документі розповідається про індійські варни та касти.

Документ 4—інформаційний текст про захоплення Делі військами Тимура 1405р.

Документ 5—індійська народна казка «О дервише и воробьях» в перекладі В. Гончарова. Твір є прикладом середньовічної індійської літератури.

1. Із опису Індії Афанасієм Нікітіним

[21, С. 105] Місто Джунір стоїть на кам`яному острові, який ніким не зроблений, а створений Богом… Мене обдурили пси-бусурмани: вони говорили про силу-силенну товарів, а виявилось, що нічого немає для нашої землі. Весь товар білий тільки для бусурманської землі. Дешеві перець і фарба. Дехто возить морем, і інші не платять за нього мита. Але нам вони не дадуть провезти без мита. А мито велике, та й розбійників багато. А розбивають усе кафіри (індійці), не християни і не бусурмани…

У Бідарі торгують кіньми і товаром камкою (шита золотом шовкова тканина), шовком, усяким іншим товаром; можна купити на ньому також чорних людей. Іншої купівлі тут нема. А товар їх весь індостанський. А продовольчий—все овочі.

…Дабул же досить велике місто, і до нього з`їжджається все помор`я, індійське й ефіопське.

2. Торгівля й ремесло в Гуджараті в кінці ХV—на початку ХVІ ст.

[21, С. 105] Гуджарат тепер переживав час нового і безприкладного процвітання… Купці спокійно займалися прибутковою торгівлею, вся країна перебувала в мирі та безпеці, а дороги були вільними від розбійників… Чудові караван-сараї та постоялі двори збудовано, щоб мандрівникам було зручно; були споруджені також розкішні медресе та мечеті. Ремісники були задоволені… Більша частина чудових і витончених видів ремесла, що тепер існують у Гуджараті, була створена за Махмуда Бегара.

Розумні люди з віддалених країн і міст оселялися тут.

Завдання до текстів 1-2

Порівняти два тексти і на їх основі скласти розповідь про розвиток торгівлі і ремесла в Індії.

3. Про варни та касти

[12, С. 250-251] Сім`ї в Індії поділяють на чотири варни. До першої варни належать брахмани. Це люди чистої поведінки, вони суворо дотримуються законів релігії, моральності й керуються найбільш правильними принципами. До другої варни належать кштарії. Впродовж багатьох століть вони є правлячою групою. Кштарії дбають про доброчесність і милосердя. Люди третьої варни називаються вайшами. Вони займаються торгівлею і шукають прибутків… Люди четвертої варни називаються шудрами… Шудри займаються землеробством… Одружившись, людина посідає вище або нижче становище, залежно від нової спорідненості. Індійці не допускають безладного змішання через шлюби між родичами. Колишня заміжня жінка вже ніколи не матиме другого чоловіка. Але крім перерахованих варн існує багато й інших груп—каст, у яких шлюби дозволяються лише між представниками однієї професії.

Запитання до тексту

1. Чим відрізнялись між собою індійські варни?

2. Які обмеження існували в Індії, щоб не допустити змішання варн?

3. Чим були схожими між собою варни та касти?

4. Захоплення Делі військами Тимура 1405 р.

[11, С. 258-259] Страх перед владою покинув серця людей, і країна опинилася у жахливому становищі. Жорстокий удар Делійському султанату завдало військо Тимура. Перетворюючи індійські міста та фортеці на 2купи золи і сміття», воно просувалося до Делі. Городяни, вірячи в обіцянки Тимура не завдавати їм шкоди, здали місто завойовнику. Проте через кілька днів його воїни почали грабувати місто. Вони вбивали кожного, хто чинив хоч будь-який опір. Свідок розправи писав: «Зроблені з голів індусів башти сягали граничної висоти, а тіла їх ставали поживою для диких звірів і птахів». До своєї столиці Самарканда Тимур вивіз з Індії незліченні скарби. після цього нашестя Делійський султанат припинив існування як єдина держава.

Запитання до тексту

1. Як Тимур здобував міста?

2. Як поводилися завойовники?

5. О дервише и воробьях

[22, С. 203-204]

В лесу на берегу ручья,

У тропки пешеходной,

Клевали что-то воробьи

С поспешностью голодной.

И вдруг один из них сказал:

-Вон человек идет…

Давай скорее улетим,

А то нам попадет!

Другой ответил:

-Что ты, брат,

Ослеп, иль просто дремлешь?

Ведь это божий человек.

Добро несущий дервиш!

Он проповедует всегда

Лишь тишь да благодать,

А ты, немудрая башка—

Скорее улетать!

А в это время дервиш тот

Швырнул в них посох свой!

И, мимо проходя, толкнул

Подбитых птиц ногой…

Урок не только воробьям.

скажи другим и помни сам:

Не в званье

И не в платье дело

Учись глядеть на вещи смело:

Не в том вся суть—

Во что одет,

Суть в том—

Есть сердце или нет!

Завдання до тексту

Пояснити як ви розумієте мораль цієї казки.

Урок 31. Китай

Документ 1—вірш відомого китайського поета Бо Цзюй-і (772-846 рр.) «Дулінський старик», зміст якого пройнятий протестом проти тяжкої долі народу.

Документ 2— уривки з Сунської династійної історії («Сун-Ші»), випущеної в світ у ХІV ст., які характеризують тяжке становище китайських селян у Х-ХІ ст.

Документ 3— уривки з «Нової танської династійної історії» («Сінь Тан-шу»), написаної в ХІ ст. за безпосередньою участю видатного китайського письменника, історичного і політичного діяча Оуян Сю (1007-1072 рр.). Документ містить цікаві подробиці про селянську війну під проводом Хуан Чао.

Документ 4—уривки з географічного опису, складеного чиновником Сунського періоду Лю Да-фаном, який жив у другій половині ХІ ст. Документ свідчить про те, що в провінції Сичуань було поширене шовкове виробництво.

Документ 5—уривки з китайських описів ХІ і ХІІІ ст., які свідчать про наявність у різних районах Китаю керамічних і фарфорових підприємств.

Документ 6—вірші китайського поета Лу. Вірші є прикладом середньовічної китайської літератури.

1. Поет ІХст. Бо Цзюй-і про тяжке становище китайських селян

[21, С. 99]

Старик—селянин із Дуліна—

Живе у селі, що за містом.

Засіяв він ниву бідарську,

Що площею—більше від ціна. Третій місяць дощу вже немає.

Сушить землю засушливий вітер.

А пшеничні миршаві вруна

Пожовтівши, зовсім поникли.

Білий іній упав вересневий,

І поквапивсь осінній холод.

Колоски не встигли налитись—

Не дозрівши, вони посохли.

Добре старший збирач це знає,

Та не зменшує він поборів.

Подать тягне, збира податки,

Щоб старання його було видно.

Вже шовковиці, дім і поле—

Все закладено… Ой, ця подать!...

Ну, а далі?... Харчі й одежу

Де злидар бідолашній знайде?..

Відбирають добро шакали,

Злі вовки збиткуються з люду!

Так чому ж оце клоччя—кігті,

Так чому ж ці пилки—як зуби

Пожирають людське м`ясо?..

2. Становище селян у Китаї в Х-ХІ ст.

[9, С. 145] З чотирьох категорій народу лише селянам живеться дуже важко. Холодно, а вони орють; жарко, а вони зайняті прополюванням. Дощі вимочують їхні тіла, бруд обліплює їхні ноги. Цілий день вони працюють, а відпочивають лише з появою зірок. Жінки розводять шовковичні кокони і коноплі, сучать нитку за ниткою, прядуть пряжу, вершок за вершком. Їхня праця дуже виснажлива. А крім того, ще трапляються біди від повеней, засухи, заморозків і сарани. Якщо ж, на щастя трапляється врожай, то й казна, й приватні кредитори навперейми вимагають своєї частки. Зерно ще не вивезене з току, й шовк ще незнятий з ткацьких верстатів, проте вони вже неналежать селянам. Годуються вони половою та відходами рису, але й того не вистачає; одягаються вони у грубий одяг, але не можуть повністю прикрити тіло.

Запитання до текстів 1-2

1. Як ставилися автори текстів до праці селянина?

2. Назвіть причини, які заважали китайським селянам жити гідно?

3. Селянська війна ІХ ст.

[ 12, C. 259] Через кілька днів почався великий грабіж. Людей в`язали, били канчуками й захоплювали їх майно. Це називалося «чищенням предметів». Багатіїв роззували й виганяли босими. Всіх затриманих чиновників убивали, підпалювали будинки, якщо не могли там нічого знайти, і всіх князів та знатних людей знищували.

Запитання до тексту 3.

Поміркуйте, чи могли повстанці своїми діями змінити життя в країні на краще?

4. Виробництво шовку в Китаї

[21, C. 102] Країна Шу (Західна Сичуань) розташована на південному заході Китаю… Основний прибуток тут мають від того, що з шовку й конопель уміло тчуть візерунчасті тканини і відправляють до імператорського двору… Тчуть шовк із візерунками, розшивають його шовком. Робота надзвичайно майстерна. У провулках тісними рядами стоять будинки, безперервно рухаються нитки, снують човники. Увечері запалюються ліхтарі, щоб продовжити день. Підлітки також беруть участь у роботі. Витканий шовк розходиться в усі сторони держави, щоб перетворитися на одяг.

5. Виробництво кераміки й фарфору в Китаї в ХІ-ХІІІ ст.

[ 21, C. 102] На схід і на захід від столиці (М. Кайфина) розміщені керамічні печі.

Управління розпоряджається керамічною масою для виробництва цегли, черепиці, посудин, що використовуються для забезпечення потреб будівництва… Є майстри виготовлення черепиці, майстри виготовлення цеглин, майстри, які завантажують печі, майстри, які займаються ліпленням, майстри, які створюють фігури звірів, птахів та однорогів, майстри, які виготовляють посуд, робітники, які збирають готові вироби, робітники комор, майстри, які виготовляють фарби—всього десять видів.

Селадонові посудини Чжан Шен-ера… Всі посудини з печі (Чжан) Шен-ера витончені й блискучі.

Вони такі чисті й досконалі, що подібні до найкращої яшми.

Запитання до текстів 4-5

Які ремесла були розвинені у Китаї?

6. Вірші китайського поета Лу

[22, C. 201] При місяці

Сходить місяць над порожнім двором, сяючи серед гілок,

Лукавих сорок неспокійний сон турбуючи здалеку.

І я, наївний сивий старий, учуся у дітей:

Тремтячою рукою хочу піймати світлячка, що летить.

Квіти сливи

Розцвітають квіти під весняний спів птахів,

Немов у вранішній сніг одягаються гори над нами.

Розділити б мені тіло на тисячі зрячих частинок,

Щоб під кожною сливою Лу Ю милувався кольорами.

Осінні думки

Вже відлітають гусаки на південь, для нас такий чужий.

Квітне у садах хризантема, червоніє листя у лісах.

І думки мої подібні ножицям з Віньчжоу:

Відріжу шматок пейзажу—і перекладу слова.

Завдання до тексту

Прочитати вірші та проілюструвати один із них.

Література

1. Агібалова Е. В., Донськой Г. М., Духопельников В. М. Всесвітня історія: Середні віки: Проб. підручник для 7 кл. середніх шкіл.—К., 1995.—367с.

2. Бойцов М., Шукуров Р. История средних веков: Экспериментальный учебник для 7 кл. в 2-х частях.—Ч. 2.—М., 1994.—256 с.

3. Брант М. Ю. История средних веков: Учеб. для 6 класса общеобразоват. учеб. заведений—М.: Дрофа, 2002—368 с.

4. Брант М. Ю. История средних веков: Рабочая тетрадь: 6 класс—М: Дрофа, 2003.—96 с.

5. Венцева Н.О. Дискусійні методи на уроках всесвітньої історії: 7-8 класи.—Х.: Основа, 2006.—160 с.

6. Дудар Т. Ю. Виникнення ісламу. Арабський халіфат. 7 клас // Історія та правознавство.—2006.-№31.

7. Короткова М. В. дидактические материалы по истории Средних веков.—М.: Экзамен, 2004.—238 с.

8. Коток С. І. Католицька церква в ХІ-ХІІІ ст. Хрестові походи. 7 клас // Історія та правознавство.—2006.--№ 30.

9. Клименко С. І., Морозова Н. М. Дидактичні матеріали. Всесвітня історія. 7 клас.—Х.: основа, 2007.—160 с.

10. Козакова С. С., Власенко О. В. Середньовічні міста. Духовний світ Середньовіччя. Середньовічні школи / Сучасний урок: панорама методичних ідей.—Х.: Основа, 2004.

11. Колпаков С. В.. Пономарев М. В., Рогожин В. А., Тырин С. В. История средних веков. Учебник для 6 класса основной школы.—М.: 1999.

12. Крижанівський О. П., Хірна О. О. Історія середніх віків. Підручник для 7 класу середньої школи.—К.: Аквілон-Плюс, 1998.—288 с.

13. Лисенко Л. О. Франція та Англія в Столітній війні // Історія та правознавство.—2006.--№ 35.

14. Могрогуз О. П., Єрмоленко А. А. Дидактичні ігри на уроках історії: 5-9 класи.—Х.: Основа, 2004.—112 с.

15. Приседская И. В., Темирова Н. Р. История: древняя история Украины. Эпоха средневековья (V-XV вв.). Интегрированный курс: Учебное пособие для 7 класса

общеобразовательной школы.—Донецк, 1999.—336 с.

16. Проценко П. І. Європейські країни в Х-ХІІІ ст. 7 клас // Історія та правознавство.—2005. -№ 30.

17. Секацкая К. И. История средних веков: Рабочая тетрадь для 6 класса.—Минск: Аверсэв, 2006.—128 с.

18. Степанова В. Е., Шевеленко А. Я. История средних веков. Хрестоматия.—в 2-х т.—М., 1988.

19. Сушко О. М. Розробка уроків за темою «Середньовічне місто 7 клас» // Історія та правознавство.—2006. -№ 30.

20. Хрестоматія з історії середніх віків: Посіб. для 7 кл. серед. шк. / Упоряд. В. М. Духопельников.—К.: Освіта, 1998.—160 с.

21. Хрестоматія з історії середніх віків: Посіб. для 7 кл. серед. шк. / Упоряд. Г. І. Підлуцький.—К.: Радянська школа, 1972.—144 с.

22. Хрестоматия поэтических произведений по истории древнего мира и средних веков: Пособие для учителей 5-6 классов. / Составители А. Д. Рогов, Г. М. Линко.—М.: Просвещение, 1967.—254 с.

23. Цветкова Г. А. Дидактические материалы по истории средних веков. 6 класс.—М.: 2003.—304 с.

Додаток

Календарне планування уроків

№ ур.		Тема уроку	Поняття, терміни		Події, дати	Історичні постаті
1		Вступ	Історія середніх віків, джерела з історії середніх віків: хроніки, літописи, аннали, епос, геральдика, етнологія, нумізматика		V—кінець Х V—доба Середньовіччя
*Тема 1.* Середньовічний світ Західної Європи ( 6 годин)
2		Народження середньовічної Європи. Загибель Римської імперії та виникнення варварських королівств	Франкська держава, Меровінги, Каролінги, Верденський договір, майордом		476 р.—загибель Римської імперії; 486р.—виникнення Франкської держави; 498р.—хрещення Хлодвіга; 732р.—битва при Пуатьє; 800р.—утворення імперії Карла Великого; 843р.—розпад імперії Карла Великого; Верденський договір	Хлодвіг, Карл Мартел, Карл Великий
3		Людина в Середньовіччі	Внутрішня колонізація, технічні винаходи: вертикальний ткацький верстат, вітряк, водяне колесо, вогнепальна зброя, міграція
4		Середньовічне європейське суспільство	Основні верстви населення: феодали, феодальна драбина, духовенство, рицарство, селяни, міщани, титул (герцоги, графи, барони), сеньйор, васал, васалітет, повинності, кріпацтво, натуральне господарство, замок, донжон, турнір, герб
5		Держава в середньовічній Європі	Імператор, король, конунг, цар, монархія, феодальна роздробленість, дорадчі органи влади, парламент, Генеральні штати, кортеси, сейм, дума, станова монархія, звичаєве право, «правди», становий суд, «королівські шляхи», пошта		800р.—Карл Великий стає імператором; 1265р.—скликання парламенту в Англії; 1302р.—скликання Генеральних штатів у Франції; VІ ст.—створення «Салічної правди»	Карл Великий, Іоанн Безземельний,Генріх ІІІ, Філіпп ІV Красивий, БоніфаційVІІІ
6		Європейське середньовічне місто	Буржуа, бюргери, магістрат, мер, бургомістр, ратуша, магдебурзьке право, патриціат, плебс, хартія, місто-комуна		Х-ХІІІ ст.—поява середньовічних міст в Європі
7		Господарське та повсякденне життя в середньовічній Європі	Суспільний розподіл праці, ремесло, реміснича майстерня, цехи, статут, майстер, підмайстер, шедевр, товар, ярмарок, мито, лихварство, банк, Ганзейський союз
8		Узагальнення
9		Резервний час
*Тема 2.* Релігійно-церковне життя середньовічної Європи (2 години)
10		Релігія та церква в середньовічній Європі	Церква, церковний розкол, патріарх, Папа Римський, кардинал, конклав, духовенство біле та чорне, єпископ, ченці, ченці-жебраки, католицькі ордери, єресі, катари, альбігойці, інквізиція, аутодафе		756р.—утворення Папської держави; 1054р.—розкол християнської церкви; 1077р.—шлях до Каносси Генріха І V 1309-1377рр.—Авіньйонський полон пап	Інокентій ІІІ Інокентій І V Торквемада
11		Хрестові походи	Хрестоносці, Свята земля, Гроб Господній		1096-1270рр.—хрестові походи; 1096-1099рр.—перший хрестовий похід; 1147-1149рр.—другий хрестовий похід; 1189-1192рр.—третій хрестовий похід.	Урбан ІІ, Фрідріх І Барабаросса, Річард І Левове серце, Філіпп ІІ Август
*Тема 3.* Візантія. Арабський світ ( 2 години)
12		Візантійська імперія	Василевс, Кодекс Юстиніана, «грецький вогонь», стратиги, феми, іконоборці, турки-османи		330р.—Візантій став столицею Римської імперії; 395р.—утворення Східної Римської імперії; 532р.—повстання «Ніки»; 717р.—напад арабів на Константинополь; 726-843рр.—боротьба з іконоборцями; 1204р.—пограбування Візантії хрестоносцями; 1261р.—відродження Візантії; 1453р.—захоплення турками Константинополя	Юстиніан, Федора, Василь І Болгаробоєць, Осман, Аль-Біруні, Ібн-Сіна, Фірдоусі
13		Арабський халіфат	Араби, бедуїни, караван, Аллах, іслам, Коран, пророк, мусульманин, намаз, сарацин, шаріат, хадж, халіф, емір, мечеть, мінарет, медресе		570-632рр.—життя Магомета; 622р.—початок мусульманського літочислення; 630р.—об`єднання арабів; 732р.—битва при Пуатьє	Магомет, Омар, Лев Математик, Прокопій Кесарійський
14		Узагальнення
15		Резервний час
Тема 4. Європейські держави в добу Середньовіччя (6 годин)
16	Скандинавія			Нормани, вікінги, варяги, конунг, Датське, Норвезьке, Шведське королівства, руна, сага	871-900рр.—правління Альфреда Великого; 1000р.—висадження норманів на березі Америки; 1066р.—битва при Ґастінґсі	Ерік Рудий, Лайф Щасливий, Альфред Великий, Гарольд Синьозубий
17	Англія: від завоювання до парламенту			Англосакси, шериф, «Книга страшного суду», «Велика хартія вільностей», парламент, суд присяжних, «щитові гроші», палата лордів, палата громад, білль, громадянська війна	829р.—утворення Англії; 886-1042рр.-панування датчан; 1066р.—норманське завоювання; 1215р.—«Велика хартія вільностей»; 1265р.—скликання парламенту; 1455-1485рр. війна Червоної та Білої троянд	Генріх ІІ Плантагенет, Томас Беккет, Іоанн Безземельний, Річард І Левове Серце
18	Франція: на шляху до єдності			Генеральні штати, станова монархія, дофін, королівський домен, централізована держава, Столітня війна	1302р.—скликання Генеральних штатів у Франції	Філіпп ІІ Август, Людовік ІХ
19	Столітня війна			Орлеанська діва, дофін, Жакерія, повстання Уота Тайлера	1337-1453рр.—Столітня війна; 1340р.—битва при Слейсі; 1356р.—битва при Пуатьє; 1358р.—Жакерія; 1429р.— звільнення Орлеана; 1431р.—спалення Жанни Д`Арк,	Жанна Д`Арк, Карл V
20	Німеччина			Священна Римська імперія, династія Штауфенів, Саксонська династія, курфюрст, династія Габсбургів, Австрія, «Золота булла», Швейцарський союз	919р.—утворення Німецького королівства; 962р.—утворення Священної Римської імперії; 1077р.—похід до Каносси; 1220-1268рр.—панування династії Штауфенів; 1242р.—битва на Чудському озері; 1356р.—«Золота булла»; 1410р.—Грюнвальдська битва; 1445р.—винахід друкарства	Генріх І, Оттон ІІ, Григорій VІІІ, Генріх ІV Фрідріх І Барбаросса, Фрідріх ІІ, Інокентій ІІІ, Олександр Невський, Йоганн Гутенберг
21	Країни басейну Середземномор`я			Міста-держави, комуни, заколот «чомпі», Папська область, Неаполітанське королівство, дож, Іспанське королівство, Реконкіста, кортеси	1479р.—утворення об`єднаного королівства Іспанії; 1492р.—завершення Реконкісти в Іспанії	Лоренцо Медічі, Джироламо Савонарола, Фердінанд, Ізабелла
*Тема 5* Культура Західної Європи в V-ХV ст. ( 2 години)
22	Освіта і наука			Релігійний світогляд, схоластика, «Сім вільних мистецтв», університет, ректор, декан, студент, професор, колегія, бакалавр, магістр, ваганти, панацея, алхімія		Акуїн, П`єр Абеляр, Йоганн Гутенберг, Марко Поло, Фома Аквінський, Роджер Бекон
23	Література. Мистецтво			Гуманізм, Відродження, романський стиль, готичний стиль, апсида, неф, портал, вітражі, книжкова мініатюра, трубадури		Бертран де Борн, Франсуа Віньйон, Данте Аліґ`єрі Чосер
24	Узагальнення
25	Резервний час
*Тема 6* Слов`яни та їх сусіди ( 4 години)
26	Центральна та Східна Європа			Великоморавська держава, політична роздробленість, гусити, чашники, таборити, угри, сейм, шляхта, магнати, унія	1000р.—проголошення Угорської держави; 1222р.—«Золота булла» угорського короля; 1320р.—відродження королівської влади в Польщі; 1385р.—Кревська унія; 1415р.—спалення Яна Гуса; 1419-1434рр.—гуситський рух; 1526р.—Чехія та частина Угорщини увійшли до складу Австрії	Ян Гус, Ян Жижка, Болеслав І Хоробрий, Казимир ІІІ, Міндовг, Ягайло
27	Північно-східна Русь			Новгородська республіка, монголо-татарська навала, Золота Орда, хан, ярлик	1147р.—перша згадка про Москву; 1169р.—розгром Києва Андрієм Боголюбським; 1240р.—Невська битва; 1242р.—битва на Чудському озері;	Юрій Довгорукий, Олександр Невський
28	Утворення та зміцнення Московської держави			Централізована держава, боярська дума, берестяні грамоти, сказання, літописи, кормління, намісник	1380р.—Куликовська битва; 1480р.—кінець ординського панування	Іван Калита, Дмитро Донський, Іван ІІІ, Афанасій Нікітін, Феофан Грек, Андрій Рубльов
29	Туреччина			Турки-сельджуки, Османська імперія, шейх, дервіш, яничари, візир, муфтій	1243р.—розпад Сельджукського султанату; ХІІІ ст.—утворення Османської імперії; 1389р.—Косовська битва	Осман, Мілош Обілич, Баязед І, Мехмед ІІ
*Тема 7* Індія. Китай ( 2 години)
30	Імперія Гуптів. Делійський султанат			Імперія Гуптів, Делійський султанат, Великий Могол, варни, касти, раджа, буддизм, індуїзм, брахмани	1206-1526рр.-- Делійський султанат; 1526р.—заснування імперії Великих Моголів;	Бабур, Кабір, Тадж-Махал
31	Китайська імперія в ІІІ-ХІІ ст.			Династія Тан, конфуціанство, даосизм, пагода, фарфор, храм Неба	618-907рр.—правління династії Тан; 1368р.—вигнання монголів	Лі Бо, Ду Фу
32	Узагальнення
33 3435	Резервний час Резервний час Резервний час

Середня оцінка розробки

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

Загальна:

5.0

Всього відгуків: 1

Оцінки та відгуки

Bereza Kvitka 22.03.2020 в 12:30

Загальна:

5.0

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

doc

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Лепеха Тетяна Петрівна

Пов’язані теми

Всесвітня історія, 7 клас, Матеріали до уроків

Додано

3 травня 2018

Переглядів

8686

Оцінка розробки

5.0 (1 відгук)