Матеріали до уроків на тему "Творчість Р. Бернса, Мацуо Басьо"

Програмою 6 класу передбачено вивчення поетичної творчості Р Бернса,

Мацуо  Басьо.

Як створити на уроці атмосферу зацікавленості, уваги до поетичного слова, навчити «пропускати через себе» почуття, «розбиратись» у хитросплетіннях поетичних творів. Я пропоную учням глибоке (по можливості) занурення у текст, трактування поетичного твору у єдності його форми, художніх засобів і змісту

Урок за творчістю Мацуо Басьо починаємо із асоціативного куща «ЯПОНІЯ»

При чому приймаються всі варіанти, навіть «гейша», до речі, можна тут пояснити призначення гейш… Після цього можна продемонструвати слайди, на яких будуть суто ознаки японської культури

Співставляємо із асоціативним кущем. Що не назвали або що зайве? Найчастіше учні не називають гору Фудзіяму. Ось тут вони роблять ВІДКРИТТЯ, що ця гора – символ Японії, і сьогодні вона потрібна нам як персонаж поетичної творчості…

Для підготовки сприйняття теми користуюсь прийомом здивування: яке відношення має цей плід до нашого уроку? (учні вже отримали випереджаюче домашнє завдання ознайомитись з творчістю Мацуо Басьо, визначити для себе 2 незвичайних факти його біографії ).

Визначаємо тему, мету першого уроку (в програмі це «Відображення японських уявлень про красу в поезії митця. Лаконізм форми та широта художнього змісту хайку»)

Ми працюємо завжди у такому порядку:

• виділити ключові слова теми (наприклад, КРАСА і ХАЙКУ).
• Що відомо?
• Що потрібно засвоїти? (у японців є своє уявлення про красу, хайку лаконічні, але дуже змістовні).
• Будемо доводити ці думки.

На дошці – слова і фрази для самооцінювання за підсумками уроку:

• Визначати…
• Розрізняти…
• Пояснювати…
• Я розумію і можу пояснити…
• Я дізнався більше про….

Далі послідовність роботи може бути за бажанням кожного вчителя.

Ми починаємо із визначення хайку. Учні заповнюють таблицю, за якою визначення легко запам’ятовується:

Відтворюємо визначення

За допомогою стор. 193 складаємо КАРТУ ПАМ’ЯТІ :

Роботу над хайку проводжу за схемою:

Наприклад, хайку про старий ставок

Старий ставок!

Жабка стрибне –

Сплеск пролунає.

Підключаємось і до пошуку СЕЗОННИХ СЛІВ.

Хайку

Метелик літає.

Одна-однісінька тінь

На сьому полі

Назвати СЕЗОННІ СЛОВА.

«Старт» дано, далі учні отримують завдання в групах проаналізувати за схемою наступні хайку у підручнику.

Якщо вистачить часу (не в усіх класах це відбувається), на цьому ж уроку можна порівняти різні переклади хайку про крука. Якщо ні, перенести на наступний урок.

Запитання може бути таким: хто з перекладачів більш реалістично передає настрій самотності?

Перший переклад (Турков)

Другий переклад (Бондаренко)

Висновок: все ж мотив самотності найгучніший у другому перекладі (притулок). Дозволяється робити свої висновки і міркування…

Не забуваємо про підсумки.

• Визначати… (що я вмію визначати)
• Розрізняти… (що я вмію розрізняти)
• Пояснювати…(що я можу пояснити)
• Я розумію і можу пояснити…
• Я дізнався більше про….

Уроки за творчістю Р. Бернса можна провести таким чином:

(Нагадую програмові вимоги: ідея любові до батьківщини, антитеза, елементи фольклору: традиційні образи, постійні епітети, повтори…)

Що спонукатиме учнів працювати із поетичним твором глибоко, а не поверхово його прочитати?

Почнемо урок із розгляду краєвидів… Що вас вражає? Які саме краєвиди ми можемо побачити у цій країні? Що це за країна (припущення) – робимо відкриття: Шотландія

Довгострокове питання: навіщо нам на уроці літератури знадобиться ця географічна довідка?

Оголошуємо ТЕМУ, формулюємо мету.

Роберт Бернс. «Моє серце в верховині…» Ідея любові до батьківщини у вірші  Р. Бернса.

(будемо аналізувати вірш (ось тут присутнє слово «верховина», визначимо, як Бернс показав в ньому свою любов до батьківщини))

Починаємо з біографії поета, яку учні прочитали дома…. За допомогою евристичних запитань розказати про поета (я давала запитання за рядами)

Читаємо вірш…

Після першого сприйняття знайомимося із визначенням «ліричний герой» (підручник, стор. 196). Чому не слід ототожнювати поета і ліричного героя?

Аналізуємо вірш.

Назвіть, що містить поняття «верховина».

Розглядаємо кожний образ: де найчастіше знаходиться серце, душа людини, про що  думає людина, яка знаходиться на чужині, про що мріє людина, яка знаходиться на чужині (всі відповіді пов’язані зі словом «батьківщина»)

Такою батьківщиною стала для поета …. (верховина). Чому? (це його рідні краєвиди + можна запропонувати поміркувати, з чим пов’язано у кожної людини спостереження за горами – воля, тут доцільно звернутись до біографії Бернса плюс знайти ці ознаки волі у вірші (сокіл, вітри)).

На цьому етапі підводимо попередні підсумки (на слайді вище).

Що протиставляється верховині у вірші? (чужина) – знову можна звернутись до біографії поета.

Переходимо до визначення художніх особливостей (антитеза, повтори (до речі, чому їх так багато?), епітети, традиційні образи) – організовуємо самостійну роботу по визначенню.

Підсумок підводимо самооцінкою

• Я можу перелічити….
• Я можу сформулювати….
• Я можу встановити зв'язок між..
• Я відчуваю….

Домашнє завдання – наприклад, вивчити напам’ять, створити сенкан «верховина» з опорою на текст вірша.