Матеріали до уроків "Технологічний словник"

              Технологічний словник

 

Абажур – ковпак різної форми на лампу для захисту очей від світла.

Абразив — надтвердий матеріал, що застосо­вується для шліфування та полірування виробів.

Абразивний круг – пристрій для заточування різальних і колючих інструментів, виготовлений із склеєних між собою абразивів (надтвердих матеріалів) та домішок.

Автомат – апарат (машина, прилад), що виконує роботу за допомогою особливого механізму без участі людини.

Автоматичний електрозапобіжник – пристрій, призначений для захисту електричних кіл від перевантажень і коротких замикань.

Аерозоль – безліч дрібних часток якої-небудь речовини, розпилених  у

повітрі.

Акварель – непрозорі фарби, які розчиняються водою.

Алмаз, корунд – дуже тверді матеріали, з яких виготовляють пристрій для заточування різальних інструментів.

Аналог – виріб, схожий із тим, що проектується за зразком, і відповідає функціональному призначенню та принципу дії

Антикорозійна обробка — покриття повер­хонь металевих виробів для захисту від корозії.

Антисептик – хімічна речовина, призначена для просочування деревини з метою запобігання її гниття.

Асиметрія – порушення симетрії.

Бабка верстата – частина металорізального або дереворізального верстата. Слугує опорою для шпинделя, який передає обертальний рух заготовці або інструменту чи пристрою, який підтримує заготовку.

Базова кромка – найрівніша кромка заготовки, від якої найкраще виконувати розмічання деталей виробу.

Базова лінія — лінія, від якої розпочинають роз­мічання виробу.

Базова поверхня — грань попередньо обро­бленої заготовки, від якої відкладають розміри.

Баранцева гайка — гайка з двома виступами (крильчаста) для загвинчування руками.

Бархатний напилок — напилок з дрібною на­січкою (42—80 зубців на 10 мм довжини робочої частини напилка).

 

Безпечна відстань – відстань, на яку можна наближатися, щоб не отримати травми.

Безпечна праця – праця в умовах, які забезпечують нормальну діяльність організму людини.

Біла жерсть – жерсть покрита оловом.

Біметалева пластина – пластина, виготовлена з двох шарів різних металів.

Біологічний спосіб боротьби – знищення шкідників за допомогою їхніх природних ворогів.

Бордюр — смуга зелених насаджень, яку виро­щують для обрамлення доріжок, країв майданчи­ків, газонів тощо.

Борона — сільськогосподарське знаряддя для ущільнення ґрунту та руйнування поверхневої кірки.

Боронування – агротехнічний прийом, який застосовують для розпушування поверхневого шару грунту на глибину 2 – 7 см.

Бра — настінний світильник, або держак елек­тричної лампи, що прикріплюється до стін.

Бронза – багатокомпонентні сплави кольорових металів, основним компонентом яких є мідь.

Брудер — апарат, пристрій для обігрівання до­машньої птиці раннього віку.

Бурав — інструмент для виконання глибоких отворів.

Буравчик — інструмент для виконання негли­боких отворів.

Вади деревини – недоліки окремих ділянок деревини, які знижують її якість та обмежують використання.

Важільні ножиці — слюсарний інструмент для різання листового металу завтовшки понад 2,5 мм.

Вартість виробу – виражена в грошах ціна виробу.

Вегетативне розмноження – вирощування нової рослини із частини материнської рослини.

Вигляд — зображення повернутої до спостері­гача частини предмета.

Виліт різця – довжина різця, розміщена за корпусом супорта.

Випробування – перевірка якості, властивості певного виробу.

Випрямляння заготовки — процес вирівню­вання нерівностей на заготовці.

Виріб – річ, виготовлена з якого-небудь матеріалу.

 

Виробничий процес — сукупність послідовних дій, засобів, спрямованих на переробку сировини та виготовлення виробу.

Висота профілю різьби – відстань між вершиною та канавкою різьби в напрямку, перпендикулярному до осі різьби.

Вібрація – механічні коливання якого-небудь тіла з великою частотою й невеликою амплітудою.

Відпалювання – це нагрівання металів та сплавів до певної температури, витримування при цій температурі і наступне повільне охолодження для надання їм потрібних властивостей.

Відпальник – робітник, що здійснює відпалювання металевих виробів.

Відпускання металу — нагрівання загартова­ної сталі до певної температури, витримування при цій температурі й охолодження на повітрі.

Відхилення – алгебраїчна різниця між одним із граничних розмірів і відповідним номінальним розміром.

Властивість – характерна ознака матеріалу.

Вологість – ступінь насичення деревини вологою.

Волочіння – промисловий спосіб виготовлення дроту.

Волокна деревини — витягнуті у довжину час­тинки деревини.

Вороток – пристрій для кріплення мітчика.

Вуглецева сталь – сплав заліза з вуглецем, вміст якого становить менше 2%.

В'язкість – здатність матеріалу не руйнуватися під дією зовнішніх сил.

Габаритні розміри — найбільші розміри виро­бу по ширині, довжині, товщині, висоті.

Гайка – металева деталь, що має отвір з різьбою.

Гачок – різець із загнутою різальною кромкою.

Генератор – машина для перетворення механічної енергії в електричну.

Гностична професія – професія, пов'язана з процесом пізнання.

Гнучкість – властивість матеріалу легко змінювати свою форму під дією зовнішніх сил.

Горизонтальна площина – площина, на якій одержують зображення предмета зверху.

Граничні розміри – розміри, що характеризуються двома значеннями

(найбільшим і найменшим) і визначені на кресленні у формі поля допуску.

 

Графіт — мінерал чорного або темно-сірого ко­льору зі свинцевим блиском.

Грунт – верхній пухкий родючий шар земної кори, на якому ростуть рослини.

Гребень – вузька грядка землі, що нагортається підгортальником або плугом.

Група професій – сукупність професій, об'єднаних спільними ознаками.

Датчик – вхідна частина автоматичного пристрою, призначена для приймання інформації.

ДВП—деревоволокниста плита — будівельний матеріал, виготовлений з подрібненої тирси.

Демонтаж – розбирання на окремі частини машин, апаратів, споруд тощо, а також зняття їх з фундаменту.

Деталь — частина виробу, механізму, машини, виготовлена з одного куска матеріалу.

Джерелами електричної енергії – пристрої, у яких електрична енергія утворюється за рахунок інших видів енергії (механічної, хімічної, сонячної, атомної).

Дикоросла рослина – рослина, яка росте без нагляду людини.

Дискова фреза – фреза, що має форму диска, призначена для відрізання заготовок.

Дичка—дике, некультивоване плодове дерево.

Дійсний розмір – розмір, який включає похибку виготовлення і похибку

вимірювання.

Діяльність людини – застосування своєї праці для досягнення певної

мети.

Довкілля – все, що оточує людину.

Долото — це ручний інструмент для видовбу­вання в деревині отворів, гнізд і пазів прямокутної форми.

Домішка — невелика кількість речовини, яка змішується з основною речовиною.

Допуск розміру – різниця між найбільшим і найменшим гранічними розмірами.

Дослід – спостереження за новими явищами у певних умовах з метою вивчення.

 

Дослідницька професія – професія, пов'язана з дослідженням певного явища.

Драчовий напилок — напилок з крупною на­січкою (5—12 зубців на 10 мм довжини робочої час­тини напилка).

ДСП — деревостружкова плита — будівельний матеріал, виготовлений з тирси, стружки.

Екологія - взаємозв'язок між організмом і довкіллям.

Електрична арматура – спеціальні пристрої, за допомогою яких елементи електричного кола підключаються до електричної мережі.

Електробезпека – умови праці, при яких виключена можливість ураження людини електричним струмом.

Електродвигун – електрична машина, що перетворює електричну енергію в механічну.

Електричне коло – з'єднані між собою джерело струму,споживач і вимикач за допомогою проводів.

Електричний лічильник – пристрій для обліку спожитої електричної енергії.

Електромагніт – пристрій, який набуває магнітних властивостей під час проходження по його котушці електричного струму.

Електрична мережа – сукупність проводів для передачі електричної енергії на відстані.

Електромонтажник – робітник, який налагоджує, монтує, обслуговує електричні кола, електричні прилади, машини.

Електропривід – електрична машина, яка приводить в рух механічні частини споживача електричної енергії.

Електромагнітне реле – автоматичний пристрій, призначений для розмикання або замикання електричного кола.

Електричний струм – упорядкований рух заряжених часток.

Ергономіка — наука, що вивчає допустимі фі­зичні, психологічні, нервові навантаження на лю­дину в процесі праці.

Ескіз — зображення предмета, виконане від руки, «на око», без застосування креслярського ін­струменту та масштабу, і має всі дані для її вико­нання.

Єрунок — інструмент для розмічання з'єднуваних елементів під кутом 45°.

Жаростійкий (термостійкий) – який не втрачає своїх властивостей за високих температур.

Жердина – довга, тонка, без гілок частина дерева.

Жерстяні роботи — розмічання, розкроюван­ня, гнуття, зрощування згинальними швами тонкої . листової сталі (0,6—0,8 мм).

Жерсть — тонкий листовий метал завтовшки 0,2—0,5 мм.

Жерстяник, покрівельник – робітник, який виготовляє вироби з жерсті.

Живець – бокова гілка з брунькою культурного дерева, яку використовують для щеплення дичок.

Жила – струмопровідна частина проводу.

Заболонь — шар деревини, що міститься під корою.

Загартування – надання металевим виробам твердості, міцності, пружності нагріванням їх до високої температури та наступним швидким охолодженням.

Заготовка — кусок матеріалу, призначений для подальшої обробки і виготовлення деталі.

Зазор – різниця розмірів при спряженні отвору з валом, якщо діаметр отвору більший за діаметр вала.

Заклепкове з'єднання — нерознімне з'єднання деталей за допомогою заклепок (заклепковий шов).

Залізко — різець рубанка (пластинка завтовш­ки близько 4 мм і завширшки 40—60 мм, виготов­лена з інструментальної сталі).

Замикальний контакт – пристрій, що здійснює стикання (з'єднання) електричних проводів.

Знаряддя праці – пристосування, обладнання, за допомогою яких виконується певна робота.

Заплечики- бічні частини бруска, що прилягають до шипа.

Засоби виробництва – інструменти, пристрої, обладнання, необхідні для виготовлення виробів.

Заточування — процес загострення інстру­менту.

Звичайна сталь – сталь, яка містить від 2 до 7% вуглецю.

Звукопровідність — властивість проводити і відбивати звук.

Зерно — дрібний плід хлібних злаків.

Зразок – виріб, виготовлений як еталон для відтворення, порівняння.

Ізолююче покриття – покриття, виконане з матеріалу, який не проводить електричного струму.

Ізолятор – матеріал, який не проводить електричного струму.

Інвентар – знаряддя праці для виконання сільськогосподарських робіт.

 

Індикатор — прилад для вимірювання, визна­чення, записування фізичних величин.

Інженер з охорони праці – кваліфікований працівник, який стежить за дотриманням техніки безпеки на виробництві.

Інкрустація – техніка орнаментального оздоблення виробів шматочками твердих матеріалів (деревина, метал, ріг, слонова кістка, перламутр, бісер тощо), які врізають на рівні з поверхнею виробу або суцільно вкривають його поверхню.

Інкубатор – це пристрій, де створюють специфічні умови (температура, вологість,освітленість) і протягом точно установленого періоду для конкретного виду птиці отримують з яєць молодняк.

Інтарсія — зображення, які виконують вклею­ванням тонких пластинок деревини інших порід у вирізані на поверхні виробу заглиблення.

Інструмент – пристрої для обробки різних видів матеріалів.

Інструментальна сталь – високоміцна та теплостійка після термічної обробки сталь, що містить більше 0,65% вуглецю.

Інтернет — всесвітня асоціація комп'ютерних мереж.

Інформація – повідомлення про які-небудь процеси, події тощо.

Інформаційна машина -  машина, призначена для пошуку інформації, швидкої обробки даних та їх передання.

Інформаційна технологія – сукупність інформаційних процесів з використанням обчислювальної техніки.

Калібр — вимірювальний прилад без шкали, призначений для перевірки розмірів, форми та вза­ємного розташування деталей та вузлів виробів.

Калібрування насіння – розділення насіння на декілька фракцій, що відрізняються за формою (кругле,плоске) і розмірами (ширина і довжина насіння).

Кернер — слюсарний інструмент, за допомогою якого наносять заглибини (точки) на попередньо розмічених лініях заготовок.

Киянка — дерев'яний молоток для роботи з жерстю.

Кінематична схема – графічний документ, на якому за допомогою умовних позначень деталей показана передача руху.

Кінцева фреза – фреза для обробки вертикальних поверхонь.

Класифікація машин – групування машин за спільними ознаками.

Клинопасова передача – механізм, який передає рух від вала електродвигуна на вал коробки швидкостей.

 

Колектор – плоскі пластини з міді, з'єднані з обмоткою ротора, міцно закріплені на його осі й призначені для передачі струму.

Колекторна щітка – стержень з графіту, що торкається контактних кілець або колектора електричної машини і слугує для передачі струму.

Коловорот— ручний інструмент для свердлін­ня отворів переважно у деревині.

Колода — відрізок хлиста завдовжки не менше 4 м.

Комбайн — сільськогосподарська складна ма­шина, що одночасно виконує роботу кількох машин.

Комбінаторика — метод сполучення, поєднан­ня, розташування різних предметів, зображень, геометричних фігур.

Комбінація — сполучення, поєднання або роз­ташування будь-чого у певному порядку.

Компонент – складова частина чого-небудь.

Комп'ютер – інформаційна електронно-обчислювальна машина.

Конус – геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутного трикутника навколо одного катетів.

Контакт – пристрій, що здійснює стикання двох електричних провідників і забезпечує умови прохідності електричного струму.

Контактні кільця – дугоподібні мідні пластини, з'єднані з обмоткою якоря електричної машини і слугують для передачі струму.

Консервування — спеціальна обробка овочів, за якої створюються умови, щоб запобігти псуван­ню продукції.

Конструкційний матеріал — матеріал або си­ровина, з якого виготовляють виріб.

Копія виробу – точне відтворення виробу, що цілком відповідає оригіналу.

Копулювання — прищеплювання рослин, з'єднуючи навскіс зрізані гілки.

Коробка передач -  механізм, який передає обертання на ходовий гвинт або ходовий вал.

Коткування – агротехнічний прийом, який застосовують для ущільнення й вирівнювання верхнього шару грунту.

Крейцмейсель — інструмент для вирубування вузьких канавок у заготовці з металу.

 

 

Креслення—документ, що містить графічне зо­браження якогось предмета, виконане за допомо­гою креслярських інструментів на папері, й відомос­ті, необхідні для його виготовлення.  

Кріпильні деталі – деталі, призначені для з'єднання виробів в єдине ціле.

Кристал — тверде тіло, що має природну фор­му правильного багатогранника.

Кристалічна решітка – упорядковане розміщення атомів твердої речовини.

Крихкість — властивість металу руйнуватися за незначних механічних навантажень.

Крок різьби – відстань між двома однойменними точками сусідніх профілів різьби.

Кряж — товстий, короткий (менший 4 м) відрі­зок стовбура дерева.

Кувалда — молот масою 2—6 кг.

Культивована рослина – рослина, вирощена людиною з дикоростучого дерева прищеплюванням.

Культивація – агротехнічний прийом, за допомогою якого розпушують грунт без перевертання його, знищують бур'яни, проріджують рослини, підгортають їх, нарізують борозни для поливу тощо.

Культурна рослина – рослина, яку доглядає людина.

Лакування — покриття поверхні виробу про­зорим або непрозорим барвником.

Латунь — сплав міді з цинком та іншими еле­ментами.

Легована сталь – сталь, що містить до 0,65% вуглецю.

Лежкість — здатність плодів зберігати трива­лий час масу, смак та біологічний стан.

Лещата — слюсарний пристрій для кріплення та утримування заготовок.

Лимонка — сорт груші народної селекції, всту­пає у плодоношення на 8-й рік.

Личкувальний напилок — напилок з серед­ньою насічкою (13—26 зубців на 10 мм довжини ро­бочої частини напилка).

Ложе – пристрій токарного верстата для утримання в певному положенні різальних інструментів.

Локомобіль — паросилова установка, що засто­совується для приведення в дію насосів, верстатів тощо.

Магнітопровід – складова частина електричних машин, призначена для створення магнітного поля.

Малка — інструмент для розмічання кутів будь-яких розмірів.

Маляр – робітник, який займається фарбуванням будівель, стін, приміщень тощо.

Марка — знак, клеймо на виробах, товарах із зазначенням матеріалу їх виготовлення, місця ви­готовлення, якості тощо.

Маркер – ручне знаряддя для проведення посівних борозенок.

Маркування – спосіб розмічання земельної ділянки для висівання насіння.

Масштаб — відношення розмірів предмета на кресленні до його справжніх розмірів.

Матеріал – те, із чого щось виготовляють.

Матеріальне благо – все те, чого потребує людина в житті.

Машина – механізм або сукупність механізмів, які виконують певну роботу або цілеспрямований рух.

Мейсель – різальний інструмент для чистового обточування заготовок на токарному верстаті.

Метали – прості речовини, які мають високу теплову та електричну провідність.

Метал листовий — листи й широкі листові сму­ги з металів, які виробляють прокатуванням.

Метал штабовий — металеві штаби (смуги) за­втовшки 4—60 мм і завширшки 12—200 мм.

Метрична різьба – різьба, у якій кут трикутного профілю дорівнює 60°.

Механізм – пристрій, що передає або перетворює рух.

Механічні передачі – механізми, призначені для передавання обертального руху.

Мікрометр – прилад для вимірювання з точністю до 0,01 мм. лінійних розмірів деталей.

Мітчик — інструмент для нарізування внутріш­ньої різьби.

Міцність — здатність матеріалу не руйнува­тись під дією навантаження і чинити опір меха­нічній дії.

Модель – зразок, еталон, який відповідає або імітує оригінал у різних масштабах.

Монтаж – складання та встановлення різних машин, конструкцій, споруд за певними планами й кресленнями.

Монтажна схема – спрощене зображення плану складання і встановлення джерел та споживачів електричної енергії.

Мотоблок — невелика сільськогосподарська машина, призначена для обробки ґрунту на малих ділянках (парники, клумби тощо).

Муфельна піч – вогнетривка камера непрямого нагрівання, в якій виконують термічну обробку металів і тепло передається виробові через жаростійкі стіни.

Нагелі — дерев'яні кілочки з круглим або ква­дратним перерізом, призначені для закріплення де­талей виробу.

Нагрівальний елемент – робоча частина нагрівальних електроприладів. Перетворюює електричну енергію в теплову.

Нагубники — пластинки з листового алюмінію, які накладають на губки лещат, щоб не пошкодити оброблювані поверхні заготовки.

Надфіль — невеликий напилок з дрібною насіч­кою для точних робіт.

Наждак – порошок гірської породи високої твердості, що складається із зерен корунду та домішок інших матеріалів і застосовується для шліфування та полірування виробів.

Напилок – багатолезовий металорізальний інструмент для зняття невеликих шарів металу.

Натяг – різниця розмірів при спряженні отвору з валом, якщо діаметр вала більший за діаметр отвору.

Небезпечна зона – простір, в якому можна дістати травму.

Неон — газ без кольору й запаху, що в незна­чній кількості входить до складу повітря й не бере участі в звичайних хімічних реакціях; застосовують в індикаторі.

Нерознімне з'єднання - з'єднання, яке не можна розібрати без руйнування спряжених елементів.

Номінальний розмір – розмір, визначений розрахунковим шляхом або прийнятий конструктором.

Ноніус – допоміжна шкала штангенциркуля для відліку дробових часток поділки основної шкали.

Норма – установлена міра, обов'язкова для виконання.

Нормалізація – доведення до певної технологічно визначеної норми.

Нормування праці -  установлення норми роботи, обов'язкової для виконання.

 

 

Нульовий провід – провід, по якому не тече електричний струм і який призначений для замикання електричного кола живлення з фазним проводом під час приєднання до них споживачів.

Оболонка проводу – зовнішня ізоляційна частина проводу.

Обпилювання — слюсарна операція, що вико­нується для зняття шару металу з поверхні заготов­ки напилком.

Обтискач — ручний інструмент для формуван­ня замикаючої головки заклепки.

Обчислювальна техніка – машини, призначені для виконання обчислювальних робіт.

Об'єкт праці – заготовка, що підлягає обробці.

Оздоблення — надання виробу красивого зо­внішнього вигляду.

Озеленювач – робітник, який насаджує дерева, кущі тощо.

Озимий посів — посів, який сіють восени і зби­рають наступного року; який проріс восени і зиму­ватиме або зимував під снігом.

Ознака машини – характерна риса, властивість.

Окулірування – щеплення дерев бруньками.

Оліфа – продукт переробки рослинних масел.

Операція — закінчена частина технологічного процесу обробки однієї або кількох одночасно об­роблюваних заготовок, що виконується на одному робочому місці.

Опір провідника — сила протидії провідника рухові електричного струму в ланцюзі.

Опорядження – кінцева обробка поверхні.

Оправка — пристрій для гнуття металу.

Оранка – літньо-осіння обробка грунту під посів майбутнього урожаю.

Освітлювальна електрична мережа – квартирна електропроводка разом з електроарматурою для підключення побутових електро- приладів та джерел світла.

Основна базова технологія — спосіб обробки деталі чи виробу.

Паралельне з'єднання елементів електричного кола - з'єднання, за якого усі елементи приєднуються безпосередньо до полюсів джерела струму.

Пензель — прикріплений до ручки пучок ще­тини, волосу або шерсті, що використовується для нанесення фарби.

 

Передня бабка – вузол токарного верстата, розміщений з лівого боку станини і призначений для кріплення заготовки та надання їй обертального руху.

Переріз — це зображення фігури на кресленні, утворене за уявного перетину предмета однією або кількома січними площинами; плоска геометрична фігура, утворена в місці перетину предмета уявною січною площиною.

Пиломатеріали — матеріали з деревини, які отримують унаслідок розпилювання колод уздовж волокон.

Підщепа – рослина, до якої прирощують бруньку або живець іншої рослини.

Піноль - пристрій задньої бабки верстата для кріплення центра.

Підгрупа професій – сукупність професій, об'єднаних спільними ознаками.

Планування праці на виробництві – складання плану виконання виробничих процесів.

Планшайба – деталь токарного верстата, призначена для закріплення оброблювальних виробів.

Пласт—скиба ґрунту, піднята плугом за один раз.

Плашка – інструмент для нарізання різьби на стержні.

Плашкотримач -  пристрій для кріплення плашки.

Поводок – пристрій для передання обертання від шпінделя до заготовки, закріпленої у центрі.

Пожежна безпека – умови праці, при яких виключена можливість виник -  нення пожежі.

Поздовжнє пиляння — пиляння уздовж воло­кон деревини.

Полірування – спосіб обробки поверхні виробу засобами, які надають їй дзеркального блиску.

Помологія — галузь науки, що вивчає сорти плодових і ягідних культур.

Посадка – характер з'єднань двох деталей, що визначається розміром утворених у ньому зазорів або натягів.

Потай — розширене заглиблення в отворі деталі.

Похибка – відхилення від розміру, заданого на кресленні.

Праця - діяльність людини, спрямована на створення матеріальних благ і духовних цінностей.

Припуск — шар матеріалу, який знімають під час обробки заготовки.

Припасування – підгонка розмірів заготовок для щільного з'єднання у конструкцію.

Прищепа – брунька або живець однієї рослини, що її прищеплюють (прирощують) до іншої рослини.

Продуктивність – здатність давати певну кількість сільськогосподарської продукції.

Пробійник — слюсарний інструмент для про­бивання отворів у листовому металі завтовшки до 0,7 мм.

Провідник – матеріал, який проводить електричний струм.

Продуктивність праці – це економічний показник ефективності праці, що вимірюється кількістю виробів за визначений час.

Проект – прототип, ідеальний образ передбачуваного або можливого об'єкта, стану; план, задум будь-якої дії.

Проектування – намічений план дій.

Прокатний стан — промислове устаткування для виготовлення металу різного профілю.

Промисловість – сукупність підприємств (заводів, фабрик, шахт,електростанцій тощо), на яких виробляють знаряддя праці, виготовляють предмети споживання.

Промисловий виріб – виріб, який виробляється промисловістю.

Пропил — щілина, що утворюється зубцями но­жівки у процесі пиляння матеріалу.

Просторова фігура – геометричне тіло об'ємної форми.

Професія — рід занять, трудової діяльності людини, що вимагає певних знань і навичок і є джерелом існування.

Професіонал – добрий фахівець, знавець своєї справи.

Професійний відбір – відбір працівників на основі визначення їх професійної придатності.

Професійна орієнтація -  система заходів, спрямованих на надання допомоги молоді у виборі професії.

Професійна придатність – відповідність індивідуальних рис людини вимогам, які висуває певна професія.

Профіль — форма поперечного перерізу про­катного виробу.

Профіль різьби – переріз її витка площиною, що проходить через вісь циліндра або конуса, на яких нарізають різьбу.

Профільна площина – площина, на якій одержують зображення предмета збоку (зліва).

Пружність – здатність металу відновлювати початкову форму.

Прямокутна різьба -  різьба, що має профіль у вигляді прямокутника.

Прянощі — рослини, у коренях, листках чи пло­дах яких містяться ароматичні або пекучі на смак речовини, що використовуються як приправа до страви для надання їй приємного смаку.

Птахівництво — одна із галузей тваринництва, яка займається розведенням птахів.

Рашпіль—напилок з крупною насічкою для об­робки м'яких матеріалів.

Ребро — лінія перетину двох площин.

Рейєр – різальний інструмент для чорнового обточування заготовок на токарному верстаті.

Рейсмус — інструмент для розмічання пара­лельних рисок на заготовці.

Рецепт—сукупність відомостей про склад і спо­сіб виготовлення будь-якої суміші, розчину.

Рихтувальна плита — чавунна плита для ви­прямляння листового матеріалу або заготовки.

Різання—відокремлення від заготовки гострим інструментом частини матеріалу.

Різець — різальний інструмент, за допомогою якого з оброблюваної заготовки зрізують шар ме­талу (стружку).

Різьба – гвинтова канавка на циліндричній або конічній поверхні.

Різьбове з'єднання — з'єднання деталей за до­помогою різьби.

Робоче місце – ділянка майстерні з усіма технічними і допоміжними засобами, на якій виконує роботу один або група учнів.

Робоча зона — частина робочого місця в межах досяжності рук працюючого.

Робоча поза — зручне положення тулуба пра­цюючого для виконання робіт.

Розводка — металевий інструмент для відги­нання один за одним (почергово) вправо і вліво зуб­ців пилки.

Розгортка — розгорнута поверхня об'ємного виробу.

Розмикальний контакт – пристрій, що здійснює розмикання електричних проводів.

Розмічання — нанесення на заготовку контур­них ліній майбутнього виробу за кресленням або зразком.

 

Рознімне з'єднання - з'єднання, яке можна розбирати і складати, не руйнуючи з'єднувальні елементи.

Розподільчий щиток – пристрій для вводу та розподілу електричної енергії в квартирі (будинку).

Розріз — зображення предмета, уявно розріза­ного січною площиною.

Розточування – розширення отвору в деталі на токарному верстаті виточуванням.

Ротор — обертова частина машини (турбіни, електричного двигуна та ін.), за допомогою якої енергія одного виду перетворюється в енергію ін­шого виду.

Рубанок — різальний інструмент для ручного стругання деревини.

Ручний дриль — механічний інструмент для свердління невеликих отворів у металах і дере­вині.

Садівник – робітник, що розводить кущі, дерева, культурні трав'янисті рослини і доглядає за ними.

Секатор — садові ножиці з кривими стальними лезами та пластмасовими ручками.

Сівозміна — чергування культур на полях за ро­ками.

Складений метр — набір металевих або дерев'яних лінійок, з'єднаних між собою.

Слюсарний кутник — контрольний інструмент для розмічання й перевірки прямих кутів.

Собівартість продукції – це сума всіх витрат, пов'язаних з виготовленням виробу у процесі виробництва та його збутом.

Сорт – культурні рослини, що відрізняються від інших рослин такого самого виду певними властивостями.

Сортамент – сукупність форм і розмірів профілів, одержаних прокатуванням.

Спеціальність — сфера діяльності, що вимагає певної підготовки й є основним засобом для існу­вання та розвитку людини, її життєзабезпечення.

Специфіка праці – відмінні особливості праці, характерні для певного типу професії.

Сплав—складна речовина, утворена з двох або кількох елементів.

Стамеска — ручний інструмент для зачищання поверхонь, пазів і шипів, зняття фасок, різання під лінійку.

Спряження - з'єднання елементів виробу.

Стамеска – ручний різальний столярний інструмент для зачищання та підрізання дерев'яних виробів, видовбування неглибоких заглиблень.

Стандарт – прийнятий тип виробів (зразок), якому мають відповідати усі інші такі самі вироби.

Сталь – твердий ковкий метал сріблясто-сірого кольору, що становить собою сплав заліза з вуглецем та іншими домішками.

Станина- основна частина токарного верстата, на якій монтують усі його складальні одиниці.

Стилізація — надання виробу характерних рис, індивідуального задуму, манери майстра.

Столон — тонкий із довгими меживузлями го­ризонтальний пагін деяких рослин (наприклад, кар­топлі), який росте під землею і слугує для вегетатив­ного розмноження.

Стомлюваність  - фізичне або розумове перевантаження організму.

Столярний інструмент — інструмент, призна­чений для обробки деревини і виготовлення з на виробів.

Струбцина — пристрій для стиснення склеєних деталей та кріплення заготовки чи підкладної до­щечки до стола.

Стругання — знімання різальним інструментом з поверхні деревини шару матеріалу.

Стружка — відходи у вигляді тонких стрічок, що утворюються під час стругання деревини.

Стусло — пристрій для розпилювання рейок і брусків під кутом 45 і 90 градусів.

Супорт – складальна одиниця верстата, призначена для закріплення різців у різцетримачі й переміщення їх у поздовжньому і поперечному напрямках відносно оброблюваної заготовки.

Сучкоріз—секатор із довгими ручками для зрі­зування гілок на значній висоті.

Схожість насіння – здатність його в умовах достатнього зволоження, тепла й доступу повітря давати нормальні проростки.

Схрещення проводів – проводи, які з'єднані між собою нахрест.

Твердість — здатність матеріалу чинити опір проникненню іншого твердого тіла (як правило, ін­струменту).

Текстура — природний малюнок на поверхні перерізу деревини, що його утворюють волокна, серцевинні промені, річні шари тощо.

Телеграф – апарат, що забезпечує швидке передавання або приймання повідомлень на відстані.

Телеграфіст – робітник, що працює на телеграфі.

Теплопровідність – здатність матеріалу проводити тепло.

Термічна обробка – обробка металів при високій температурі для надання їм певних властивостей.

Технологічна діяльність – перетворююча діяльність, унаслідок якої відбуваються зміни сировини, матеріалів, окремих виробів, споруд, інформації.

Технологічна документація – опис процесу виготовлення виробів.

Техніка – 1) сукупність засобів та знарядь праці, за допомогою яких створюються вироби; 2) машини та механізми.

Технічний рисунок — наочне зображення предмета, виконане тими самими лініями, що й креслення, із зазначенням розмірів і матеріалу, з якого виготовлений виріб.

Технологічна машина – машина, призначена для обробки матеріалів за встановленою технологією.

Технологія – сукупність знань, відомостей про послідовність окремих виробничих операцій у процесі виробництва чого-небудь.

Технологічна карта — графічний документ, у якому подаються відомості про послідовність виго­товлення виробу: поопераційні ескізи, інструмен­ти, матеріали, обладнання, необхідні для його ви­готовлення, час на виконання окремих технологіч­них операцій тощо.

Технологічна обробка — зміна форм, розмірів і властивостей матеріалу в процесі виготовлення певного предмета.

Технологічна операція — закінчена дія або ряд дій, спрямованих на виконання певного завдання.

Технологічний процес — це частина виробни­чого процесу, пов'язана із зміною форми, розмірів або властивостей оброблюваної заготовки і вико­нувана у певній послідовності; складається з кіль­кох операцій.

Технічний рисунок – наочне зображення предмета, виконане тими самими лініями, що й креслення, із зазначенням розмірів і матеріалів, із яких виготовлений виріб.

Тип професій – професії, об'єднаних певними ознаками та умовами праці.

Тирса — дрібна стружка, що утворюється в ре­зультаті пиляння або обпилювання матеріалу.

Титан – міцний і легкий сріблястий метал, який завдяки високим механічним та антикорозійним властивостям використовують в авіа – та ракетобудуванні.

Токарний різець – це стержень, що має робочу частину (головку) і застосовується при обробці металів різанням.

Токар – фахівець з механічної обробки металів, який працює на токарному верстаті.

Торець — поперечна грань предмета (колоди, бруска тощо).

Трапецоїдна різьба – різьба, що має профіль у вигляді трапеції.

Тризубець – деталь токарного верстата з трьома гострими виступами, призначена для закріплення заготовок.

Торцювання- механічна обробка торця деталі.

Точило – наждачний круг або наждачний верстат, за допомогою якого заточують різальні й колючі інструменти.

Точіння – надання виробу точної форми шляхом зняття шару матеріалу різальним інструментом.

Уклон — величина, що характеризує нахил пря­мої лінії відносно іншої прямої.

Універсальний інструмент – інструмент, який має різноманітне призначення.

Умови праці – все, що сприяє виконанню роботи.

Фаза – один з електричних дротів, по якому тече струм.

Фанера — листовий деревний матеріал, який виготовляють склеюванням трьох або більше шарів шпону з перехресним розташуванням во­локон.

Фартух -  пристрій для повздовжньої подачі супорта.

Фаска — навкісна частина ребра на металевих, дерев'яних чи інших виробах.

Фах – вид заняття, трудової діяльності, що вимагає певної підготовки.

Фахівець -  працівник, який досконало володіє якимось фахом, має високу кваліфікацію.

Фольга — тонкі листи металів або сплавів за­втовшки 0,02—0,1 мм.

Фронтальна площина – площина, на якій одержують зображення предмета спереду.

Фугування – вирівнювання зубців пилки за висотою.

Функція машини – можливість машини виконувати певну роботу.

Хлист — спиляне й очищене від гілок, сучків і коренів дерево.

Холостий хід – робота верстата без обробки заготовки.

Цанговий патрон – пристрій, призначений для затискання заготовки.

Центр – деталь токарного верстата з конусним кінцем, призначена для підтримування заготовки під час її обробки.

Центрування – виставлення заготовки (предмета) строго по центру.

Циліндр – геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутника навколо однієї з його сторін.

Циліндрична фреза – широка фреза циліндричної форми, призначена для обробки горизонтальних поверхонь.

Цементація – насичення (наповнення) поверхневих шарів сталі вуглецем.

Червона книга – книга, в якій записані рідкісні рослини, тварини, заборонені для промислового використання.

Черешок — стеблина листка.

Шаблон — пристрій для розмічання великої кількості однакових деталей.

Шайба — прокладка у вигляді плоского кільця.

Шип – торцева частина бруска, яка входить в отвір (гніздо) іншого бруска.

Шкант – вставний круглий шип, який виготовляється із деревини, пластмаси або металу.

Шкідник — комаха, рослина, мікроорганізм, що завдає шкоди сільському господарству.

Шорсткість – сукупність мікронерівностей на певній ділянці обробленої поверхні.

Шпилька – циліндричний стержень з різьбою.

Шпиндель – головний вал верстата, у пристроях якого закріплюють оброблювальну заготовку.

Шпон—тонкий шар деревини (0,5—2 мм), який зрізується з колоди на спеціальному лущильному верстаті й використовується для виготовлення фа­нери.

Штамб — частина дерева від кореня до крони.

Штангенінструмент – розсувний інструмент для точних вимірювань різних розмірів деталей.

Штангенциркуль – інструмент для вимірювання з точністю від 0,1 до 0,05 мм лінійних розмірів деталей, що складається зі штангової шкали з ноніусом, і двох ніжок, одна з яких нерухома, а інша пересувається уздовж шкали.

Штанга – металевий стержень інструмента, на якому нанесена основна шкала вимірювань.

Штифт  - невеликий циліндричний стержень, призначений для нерухомого з'єднання деталей.

Щеплення – механічний процес перенесення однієї частини рослини на іншу для подальшого росту.

Щиток — зрізана з пагона частина стебла, що складається з бруньки, ділянки кори і деревини.

Щічки - бічні грані шипа.

Якір – пристрій електромагніта, призначений для утримання контактних пластин у певному положенні.