Використання творів Всеволода Нестайка
на уроках української мови
Покотилася в небі зірка.
Затьохкав у кущах безжурний закоханий соловейко. Неподалік у свинарнику щасливо рохкає спросоння чиясь вразлива свиня, згадуючи щось своє приємно-свиняче.
Десь далеко-далеко, аж у Дідівщині, валують собаки.
Пахне молодою свіжою зеленню, медвяним цвітом і коровами.
Прекрасне і неповторне земне життя буяє, несучись у зоряному просторі безмежжя… (Всеволод Нестайко «Тореодори з Васюківки»)
2.Прочитай текст. Спиши. Підкресли звертання. Поясни розділові знаки.
Ми прибігли якраз вчасно – Фарадейович саме вийшов на ганок з синім термосом у руках. Його одразу оточили юннати.
- Антоне Фадейовичу, ну скажіть! Антоне Фадейовичу, ну, будь ласка! Антоне Фадейовичу, ну хоч натякніть! – заканючили нетерплячі дівчата.
- Потерпіть, товариші-громадяни, потерпіть! Про все на місці дізнаєтесь, на Високому острові. (Всеволод Нестайко «Тореодори з Васюківки»)
3. Прочитай текст. Випиши з тексту іменники, визнач відмінок іменників. Знайди власні іменники.
Біля школи галас і метушня. У дворі стоїть вантажна автомашина, прикрашена квітами та сосновими гілками, наче весільний поїзд. На машині попід кабіною вже сидять купкою найнетерплячіше учні. Серед них, як городнє опудало, стирчить довготелесий незграбний Бурмило. Розставляють останні стільці. Школярі вистроїлися ланцюжком від ганку школи до машини і передають один одному стільці, які виносить на ганок Галина Сидорівна. Всі збуджені і веселі. Ще б пак – цієї екскурсії до Києва так довго чекали. Всі весь час сміються, навіть коли для цього нема причини. Всі, крім нас: мене і Яви. (Всеволод Нестайко «Тореодори з Васюківки»)
4. Прочитай текст. Знайди речення з однорідними членами. Якими членами речення вони є?
Я поправляю бакенбарди, спиняюся навшпиньки і дивлюсь у дірку в завісі. І серце моє мліє і зупиняється…
Не я перший дивлюсь у дірку. До мене у таку саму дірку зазирали, мабуть, і Щепкін, і Станіславський, і Тарапунька, і Штепсель…Тисячі артистів усіх часів і народів дивились у дірку в завісі. І так само спокійно й весело вмощувалися глядачі по той бік завіси – у залі. І так само скакали дрижаки у душах по цей бік завіси – на сцені. Надто – коли прем’єра.
5. Прочитай текст. Чому кульбабку називають най довговічнішою весняної квіткою? Спиши другий абзац, виділи у словах префікси і поясни їх правопис. Підбери до виділених слів антоніми.
Кульбабки – найдовговічніші весняні квіти. Вже давно зів’яли і проліски, і сон, і фіалки, і до нової весни забули люди їхній запах, уже відцвіли сади і з’явилися в лісі суниці, а кульбабки все ще жовтіють у траві, і діти плетуть з них вінки і граються ними. До самої осені можна зустріти в траві квітучу кульбабку.
Цвітуть кульбабки лише тоді, коли світить сонце. Тільки-но сховається воно за небокраєм і настане вечір, кульбабки одразу ж ніби закривають жовтенькі зонтики – складають свою пелюстки. І лише з першим ранковим промінням вони розпускаються знову. (Всеволод Нестайко «В Країні Сонячних Зайчиків»)
6. Прочитай текст. Знайди і випиши речення з однорідними членами. Поясни розділові знаки.
Нуся вилізла через вікно у сад. Сіла на гойдалку. Софія Павлівна та Ух Степанович з двох боків схопили мотузки лапами і знялися в небо.
У Нусі залоскотало в животі. Вона любила гойдатися. Але так високо гойдалка не підносилася ще ніколи.
Вони летіли в зоряному небі над лісами, річками, долинами, над містами і селами. Внизу мерехтіли ніколи не згасаючі вогні вокзалів, електростанцій, заводів, що працюють цілодобово. Он по залізниці рухається поїзд, наче іграшковий, а онде по шосе повзуть маленькі, теж наче іграшкові машини. Згори здається, що вони ледве пересуваються, а насправді ж вони мчать, як скажені.
Місячний зайчик Олелько сидів у Нусі на колінах. (Всеволод Нестайко. Повість-казка «В Країні Сонячних Зайчиків)
7. Прочитай текст. Випиши прикметники, познач число і рід .
Дівчинку звали Ганнуся. Але змалечку всі називали її просто Нуся. Була вона білявенька, голубоока, кирпата й дуже симпатична. От бувають такі – не вельми, може, й гарні, але страшенно симпатичні. Глянеш – і губи самі розтягуються у привітну усмішку. Це вже, як то кажуть, от Бога – така симпатія. Симпатичні вони не лише на обличчя, а й за вдачею симпатичні – щирі, доброзичливі, усміхнені. Тому їх люди й люблять. Бо вони люблять людей і завжди намагаються покращити людям настрій. Тато навіть склав про свою доню такого віршика… («В Країні Місячних Зайчиків», Всеволод Нестайко)
8. Прочитай текст. Знайди дієслова. Випиши, визнач час дієслів.
- Жив на світи комарик Зюзя. Звичайнісінький собі комарик-дошколярик. Але дуже непосидючий і неслухняний.
Всі комарики-дошколярики в комариному дитсадку слухаються виховательку Комарію Комарівну, (не) пустують, (не) бешкетують. А Зюзя слухатись (не)хоче й тільки дзижчить зухвало:
- Я с-сам вс-се з-знаю! І вз-загалі, дуж-жу с-слухняні нічого в ж-житті не дос-сягають. А дос-сягають с-саме нес-слухняні!
Це так його знайомий хуліган Трутень із сусіднього вулика навчив… (Всеволод Нестайко. «Про комарика Зюзю»)
9.Прочитай текст. Знайди в тексті займенники. Випиши і познач особу, число, рід, відмінок.
Я мушу спитати тебе по секрету одну річ (щоб ніхто не чув):
- Як ти ставишся до рудих? Так, так, до рудих і веснянкуватих?.. Це для нас дуже важливо…
Ні, ні, я нічого не думаю, але, знаєш, трапляються іноді такі, що ото бігають за рудим хлопчиком чи дівчинкою і дражняться противними голосами: «Рудий!», «Рудько!», «Пожежна команда!..».
Але тепер я знаю, що ти не такий, що ти справжній молодець і тебе спокійно можна вести у надзвичайну країну Ластовинію.
Ходімо!
Ось вона перед тобою – лежить на березі моря-океану, серед дрімучих лісів, синіх гір та золотих долин… Бачиш, які чепурненькі біленькі хати, які квітучі садки, яке дивовижне місто з візерунчастими вежами!.. Чудова казкова країна. І незвичайна. (Всеволод Нестайко. «В Країні Сонячних Зайчиків»)