Вивчаємо абетку весело
Літера Щ щ
НЕСЛУХНЯНА АБЕТКА
Абетка Бігла Весело…
Гуділи Ґедзь і Джміль.
Е — екало, Є — єкало,
Жувало Зе кисіль.
І Їхало до Йоржика,
Кричала Лиска „Му-у-у!”,
На Огірка Полізло еР,
Сміялось Те до У.
еФ — фукало, Ха — хрюкало,
Цапочок Чобіт Шив,
ЩипалисЬ Юля і Ясько,
А ЗНАК М’ЯКИЙ (Ь) сидів.
Що ж робить він, той знак?
Він літери пом’якшує. Отак:
Кінь, день, тінь.
Вірші про букву Щ
ЩЩЩЩ
Щиглик щиро щебетав,
Щигленяток научав:
Щоб щасливими вам стати -
Треба вміти щебетати!
Так як мама, так як татко -
Хай щебече щигленятко!
ЩЩЩЩ
ЩЕБЕТУХА
Щебетала щебетуха,
А я слухав.
А я слухав, та не чув…
То куди я йшов?..
Забув…
Щебетала щебетуха –
Від такої в’януть вуха.
- Що тобі вона сказала?
- Защебетала!..
ЩЩЩЩ
Пішли дітки щедрувати,
щедрівочок та й співати.
Будеш щедрим, господарю,
бути влітку урожаю!
ЩЩЩЩ
Щітка справу знає чітко —
Чистить вправно зуби щітка.
Чистить лагідно, без крові,
Щоб були вони здорові.
ЩЩЩЩ
Щеняча буква
- Як Рябко на спину ляже,
Він цю букву вам покаже;
Раз, два, три – і може ще…
Прочитали?
- Буква «Ще»…
ЩЩЩЩ
Щиглики - вродливі птиці.
Красою вражають!
На їх крильцях жовті цятки
так яскраво сяють!
У щиглика милі щічки,
червонясте личко.
Вони - наче горобці -
такі ж невеличкі.
Їх гніздечка - на деревах
листяних, фруктових,
чи в каштанових гілках
сховані чудово.
Їдять з реп'яхів насіння -
вилущують серцевиння.
На голівці смужка чорна
ширша в щигля-тата.
В мами - смужечка вузенька.
І нема - в дитяти!
ЩЩЩЩ
Щіткар
Щіткар їде на базар
Продавати свій товар.
Від щіток тих віз прогнувся
І на бік перевернувся.
ЩЩЩЩ
Щити
У панцерах, з мечами і щитами
Стоять далекі предки перед нами,
Хоч дивно нам дивитись на щити
З двадцятого століття висоти...
Щити, щити! Скількох ви заслонили,
Щоб не зійшли народи у могили!
Ми й мир утратили, і волі не знайшли,
Коли мечі в плуги перелили!..
Нехай же бачим наш одвічний Київ
І воїна при брамі Візантії,
Хай всі серця з’єднаються умить
У щит Вітчизни — непоборний щит!
ЩЩЩЩ