Вивчаємо абетку весело
Літера Ю ю
НЕСЛУХНЯНА АБЕТКА
Абетка Бігла Весело…
Гуділи Ґедзь і Джміль.
Е — екало, Є — єкало,
Жувало Зе кисіль.
І Їхало до Йоржика,
Кричала Лиска „Му-у-у!”,
На Огірка Полізло еР,
Сміялось Те до У.
еФ — фукало, Ха — хрюкало,
Цапочок Чобіт Шив,
ЩипалисЬ Юля і Ясько,
А ЗНАК М’ЯКИЙ (Ь) сидів.
Що ж робить він, той знак?
Він літери пом’якшує. Отак:
Кінь, день, тінь.
Вірші про букву Ю
ЮЮЮЮ
Буква ця усім відома:
Перед Я вона стоїть.
В ній дві палички і коло —
Здогадаєтесь умить.
Є ця буква в слові "Юля",
І в словах "сміюсь", "стою".
Ой, яка ж вона красуня,
Ця чудова буква Ю.
ЮЮЮЮ
- Як зробити букву Ю?
Здогадавсь, Іванку?
- Букву І до О приб’ю
На коротку планку.
ЮЮЮЮ
В'ють гніздечка соловейки,
висвистують дзвінко.
Юлія з Юхимчиком -
біля гаю близько.
Там у річечці - в'юни...
Та пора до хати -
вдома юшечки з грибами
наварила мати.
ЮЮЮЮ
Юшки мушка наварила,
Юшку скраю примостила.
- Розкажу я солов'ю
Про цю юшечку мою!
Доки мушка шась та шась -
Юшка впала й розлилась!
ЮЮЮЮ
ЮЛЯ-ЮЛА
- Юлю, доню, посиди! –
Наче вітер мчить… Куди?..
Не вертітись їй не звично:
Юля наша - електрична!
ЮЮЮЮ
"Буква ця така кумедна:
паличка, гачок і О".
Алфавіт засвоїв гарно
наш малий синок Юрко!
ЮЮЮЮ
Юнга — юний мариніст,
До малюнків має хист.
Юний юнга змалював
Сонце, море й пароплав.
ЮЮЮЮ
Маленький Юхим –
Мама йде з ним;
Веде в дитсадок –
Впирається, плаче…
Художник побачив
Й намалював картину цю…
Художник – тьху! –
Але з’явилась буква «Ю»
ЮЮЮЮ
Ювелір
Вправний майстер-ювелір
У перстеник вклав сапфір.
Блиснув сонячний промінчик
Сяє барвами камінчик.
ЮЮЮЮ
Юрій
Юрій крилатий летить на коні,
В Слово вслухаючись Боже:
Змія погрози йому не страшні,
Ворога він переможе!
Спис блискавицею вдарив униз,
В ребра огидного змія!..
Вороже, досить наруги і сліз —
Юрієм зводиться Київ!
Може колись, коли підеш у путь,
Змія неправди побачиш, —
Будь тоді Юрієм, лицарем будь,
І переможеш, юначе!
ЮЮЮЮ