Вивчаємо абетку весело
Літера Ш ш
НЕСЛУХНЯНА АБЕТКА
Абетка Бігла Весело…
Гуділи Ґедзь і Джміль.
Е — екало, Є — єкало,
Жувало Зе кисіль.
І Їхало до Йоржика,
Кричала Лиска „Му-у-у!”,
На Огірка Полізло еР,
Сміялось Те до У.
еФ — фукало, Ха — хрюкало,
Цапочок Чобіт Шив,
ЩипалисЬ Юля і Ясько,
А ЗНАК М’ЯКИЙ (Ь) сидів.
Що ж робить він, той знак?
Він літери пом’якшує. Отак:
Кінь, день, тінь.
Вірші про букву Ш
ШШШШ
На дворі лежить поліно,
Трійко пташок зверху сіло,
Подивись, ну й чудеса –
Вийшла з пташок буква «Ш».
ШШШШ
Каже братик Тимошу:
- Хочеш, букву напишу?
Три стовпці, внизу – межа,
Це для тебе буква Ш!
ШШШШ
Шепотіла буква Ш:
«Ш-ш-ш, шановні тихо-ша!
Лише вам скажу на вушко:
Маю шоколад і грушку.
Але перш ніж частувати,
Решту слів прошу назвати».
ШШШШ
Шила шубку для шиншили
швачка Шура три години.
Шість котушечок пішло
й вовни-шерсті - пів кіло.
ШШШШ
Шаруділа, шаруділа мишка,
У шухляді шелестіла книжка...
А як мишка скінчила «читати» -
Довелося книжку підшивати.
ШШШШ
ШУМИТЬ ШУ-ШУ…
Шумить Шу-шу,
Шумить Шу-шу,
А хто Шу-шу
Вам не скажу
Я ні за що на світі…
Віталька знає…
- Вітер!
ШШШШ
Ша-ша-ша!
Заснула Шура.
Тихше, дітки, не шуміть,
тихше, дітки, не шуміть
і дівча не розбудіть!
ШШШШ
Швачка шапку швидко шила,
Час не гаяла — спішила.
Швачка мала поспішити,
Бо ще й шубу швачці шити.
ШШШШ
Не сідай на букву!!!
- В сіні хто забув
Трійчата-вила?
- Шура букву «Ша»
Нам залишила!
ШШШШ
Шапкар
Цей шапкар у Львові жив,
Для львів'ян шапки він шив
Навіть лев заходив сам
Купувати модний крам!
ШШШШ
Шевченко
"Чому вода у землю йде
І вгору йде у колі?"... -
Життя Тараса молоде
Минало у неволі.
Але підземне джерело
В душі кипіло в нього:
Він кинув мачуху, село
Й пішов у світ-дорогу;
Він світ пізнав, світ горя й сліз,
Народи без привіту,
І слово правди він підніс,
І став — поетом світу!
ШШШШ