Матеріали до уроків "Вивчаємо абетку весело. Літера Ж"

Вивчаємо абетку весело

Літера  Ж ж

НЕСЛУХНЯНА АБЕТКА

Абетка Бігла Весело…
Гуділи Ґедзь і Джміль.
Е — екало, Є — єкало,
Жувало Зе Кисіль.
І Їхало до Йоржика,
Кричала Лиска „Му-у-у!”,
На Огірка Полізло еР,
Сміялось Те до У.
еФ — фукало, Ха — хрюкало,
Цапочок Чобіт Шив,
ЩипалисЬ Юля і Ясько,
А ЗНАК М’ЯКИЙ (Ь) сидів.
Що ж робить він, той знак?
Він літери пом’якшує. Отак:
Кінь, день, тінь.

 

 

 

Вірші про букву Ж

 

ЖЖЖЖ

Жабеня жувало жуйку

І зустріло раптом Жучку.

Жучка каже жабеняті:

- Хочу жуйку пожувати.

 

ЖЖЖЖ

Буква «Ж» - неначе жук,

Що потрапив нам до рук.

Хоч листочків «Ж» не їсть,

Та кінцівок має шість.

 

ЖЖЖЖ

Жу-жу-жу, жу-жу-жу,

Своїх діток стережу, —

Каже жук.

І стереже.

Він і сам, як буква "Ж".

 

ЖЖЖЖ

Жук дзижчить над вухом:

«Жу, одну букву підкажу».

«Ж» так схожа на жука,

Незвичайна ось така.

 

ЖЖЖЖ

Посварилися!

Тут історія така:

Посварилися дві «Ка»,

І не миряться уже…

 

Так з’явилась буква « Же».

 

ЖЖЖЖ

 Місто на Поліссі є,

жито й мир у назві містить.

Як всі букви будеш знать -

зможеш назву записать.

"Же", "и", "те", "о", "ем", "и", "ер" -

знаєш місто це тепер?

 

ЖЖЖЖ

ЖАНИНА  ЖАР-ПТИЦЯ

Жанні сниться:

«Ой, жар-птиця!..»

Тш-ш! Тихіше! –

Жанні сниться.

Роздивитись захотіла:

«Ех! Ну що ж ви?!» - Полетіла…

Треба спать. Але не спиться:

-  Жанно-Жанночко, Жар-птиця!..

 

ЖЖЖЖ

 Жук по стежечці повзе,

У візку жучка везе.

Каже жук-дідусь:- Жу-жу!

Я за вами не збіжу!

Вже не чую ніг і рук,

Я ж не жаба вам, а жук!

 

ЖЖЖЖ

Журналіст

Знову в «Лісовій газеті»

Пише олень-журналіст:

«Збережімо на планеті

Чисті води, звірів, ліс...»

 

ЖЖЖЖ

Жнива

Ще до князів, давно-давно,

Не знали ми серпів:

У землю кидали зерно —

І колос буйно цвів.

 

Руками рвали колоски,

І кров текла із рук,

Аж хтось промовив: "Для руки

Уже доволі мук!"

 

Скував серпа селянський син,

Незнаний нам дуліб...

І так ми йшли аж до машин,

Які збирають хліб.

 

ЖЖЖЖ