Матеріали до уроку читання під час вивчення творчості М. Пригари

 

 

 

Пригара

Марія Аркадіївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1908-1983)

 

Марія Аркадіївна Пригара народилася 20 лютого 1908 року в Москві у родині службовця. Згодом батьки переїхали до Криворіжжя, де маленька дівчинка насолоджувалась чарами степу, захоплювалась милозвучністю  народних пісень, поезією українських дум, які навчив любити батько. Через деякий час сім'я переїхала в Київ, а потім — у Білу Церкву. Не раз доводилось терпіти злигодні, виконувати роботу не по літах: підводити призьбу, мазати хату, порядкувати в ній.

Справжня література ввійшла в життя Марії Аркадіївни в Одесі, куди вона переїхала шістнадцятирічної дівчиною. Тому, коли постала проблема вибору професії, спочатку думала бути медиком, як мати, але переважила любов до поезії. М. Пригара стала студенткою Одеського інституту народної освіти. Восени 1924 року в місцевій газеті з'явився її перший вірш «Повстанець».

Працювала в газеті «Пролетарська правда», у видавництвах. Під час війни — на радіостанції імені Т.Г.Шевченка в Саратові. У 1945-1950 роках була заступником редактора журналу «Барвінок».

Перші книжки для дітей вийшли 1929 року. Це «Весна на селі» та «Дитячий садок». Десятки книжок Марії Пригари виховували в кількох поколіннях українських дітей любов до батьківщини, її історії й природи. Це й пейзажні поезії «Ми любим сонце і весну», і «Місто чудес», історичні казки й повісті, як «Козак Голота»  та інші. За «Вибрані твори: В 2-х томах» (1978) Марія Пригара була удостоєна премії імені Лесі Українки (1979).

Плідно працювала Марія Пригара у царині художнього перекладу, переважно з польської, якою письменниця володіла досконало.

Пішла з життя Марія Аркадіївна Пригара 8 вересня 1983 року. На київському будинку, що на вулиці Михайла Коцюбинського, на знак вшанування її пам'яті встановлено меморіальну дошку.

 

Вибрані  твори

 

 

ТУП-ТУП

 

Котик біга ніжками —

Диб-диб.

Коник теж он бришкає —

Стриб-стриб!

Ну, а в тебе, бачиш, ніжки

Щось не ходять анітрішки.

Ти ступни отак, як киця!

А Оксаночка боїться.

Ти тікай, тікай, коток!

Од сестрички у куток!

Покотися під стілець,

Бистрий м'ячик-стрибунець!

Тут Оксаночка зирнула,

Ручки витягла й ступнула.

За м'ячиком, за котком,

Що вистрибує кругом,—

Туп!

 

* * *

СИНИЧКА

 

Прилетіла знадвору синичка,
Зазирнула Сергійкові в личко.
Почала Сергійка будити:
— Ой, не спи, Сергійку, не спи ти!
Ось послухай мою пораду:
Побіжи за мною до саду!
Там я буду від тебе тікати,
А ти будеш на мене гукати:
«Ой, яка ти, синичко, яка ти!
Я вже хочу тебе спіймати».
— Не буди, синичко, Сергія!
Він ще бігати зовсім не вміє.
Говорити не вміє словами,
Він ще тільки сміється до мами.

 

СВАРКА

Рано-вранці за дрібнички
Посварились дві сестрички.
— Не чіпай моєї книжки!
Не бери ведмедя Мишки!
— Віддавай мій олівець,
Що поламаний кінець!
І шматок отої стрічки,
І лялькові черевички.
В мій куточок не ходи!
Ми у сварці назавжди! —
Посідали по кутках,
Надулися — глянуть страх!
А надворі дощ і вітер,
Дуже сумно так сидіти!
Де не глянеш — скрізь краплинки,
Навіть просвітку нема.
...Почекали дві хвилинки,
Обернулись крадькома.
Вдвох одразу обернулись,
Не хотіли — а всміхнулись.
Що за гра на самоті?
Вже й ляльки якісь не ті...
І, забувши всі дрібнички,
Помирились дві сестрички.

 

 

ТАЙНА

А у мене новина:
В мене тайна є одна!
А яка у мене тайна —
Я нікому не скажу.
От лиш Галочці, звичайно,—
Я із Галею дружу.
Тільки я скажу потому:
— Не кажи, гляди, нікому,
А розкажеш хоч комусь,
Я з тобою роздружусь.
Раптом ранком біля ганку
Зустрічаю я Тетянку.
Щось не терпиться мені:
Чи сказати їй, чи ні?
Я скажу лиш наодинці:
— Не кажи про це Маринці,
Бо Маринка наша все,
Як сорока, рознесе.
Бачу Катю — теж подружка.
Чи шепнути їй на вушко?
Чи сказати хоч слівце,
Щоб ніхто не знав про це?
Тільки що то? Вір не вір,
Знає тайну цілий двір.
Як це сталось? Чисте диво!
Отака я нещаслива!

 

СЕСТРА І БРАТ

— Не пищи, Андрійку, в ліжку!
Не заводь своїх пісень!
Тихий будь такий, як мишка,
Бо сьогодні — мамин день.
Бачиш, ось малюнок в рамі,
В банці квіти голубі.
Це дарунок нашій мамі!
Зрозуміло це тобі?
Треба ще прибрать кімнату,—
Каже так Галинка брату.—
Ось конячка, ось ведмідь!
Я піду, а ти посидь!
Та Андрійку тільки рік,
Він ще слухатись не звик.
І без Галі на підлогу
Він умить знайшов дорогу.
Вліз під стіл у ту ж хвилину
І смикнув за скатертину.
На підлогу банка — брязь!
Зразу річка розлилась.
Вбігла Галя: «Ох ти ж лихо!»
Під поріг течуть струмки.
І сидить Андрійко тихо,
Вибира з води квітки.
— Ой Андрійку ти, Андрій!
Ти безсовісний такий!
Що ж це мама скаже нам?
Зараз я тобі задам!
А «безсовісний» Андрій
Рученята тягне їй.
Ну і як його лякати,
Отакого малюка?
Шльопанця гарненько дати?
Не здіймається рука.
— Віддавай, ледащо, квіти,
Та ходімо личко мити.
Чуєш — мама вже на сходах.—
Дзвонить дзвоник —
дзень-дзелень!
Отака була пригода
В березневий гарний день.

 

 

НОВАЧОК

У садок з'явився новачок,
Він прийшов у групу — і мовчок!
Оченята в нього повні сліз.
Він стоїть, в куток уткнувши ніс.
Ми хотіли втішити його.
Ми йому сказали: — Ти чого?
Нащо так стояти у кутку?
Краще з нами сядь на килимку!
Ми збудуєм дім такий, як наш,
Для машин поставимо гараж.—
Та не хоче й глянути Тарас.
Він стоїть і сердиться на нас.
Ми такі — сказали і взялись!
Вже у нас і стіни підвелись.
П'ять шоферів їдуть і гудуть,
На машинах цеглу нам везуть.
Буде дім за декілька хвилин,
Потім ще збудуємо один!
Скільки можна сердитись на всіх?
Хлипнув ще Тарасик і затих.
Кулачком мерщій обтер сльозу.
— Можна, я вам цеглу привезу?

 

 

ТОВАРИШІ

Лягав сніжок, як білий мох, 
Мела й мела завійка.
Із школи йшли додому вдвох 
Володя і Андрійко.

В обличчя снігом вітер бив,
Сердито скуб за вуха.        
Один із друзів говорив,        
А другий більше слухав.    

— У мене тайна є одна,— 
Сказав дружок Андрію,—        
Ніхто у світі ше не зна,
Про що я зараз мрію!

Це будеш знати тільки ти,
Звичайно, по секрету:
Мені так хочеться знайти
Якусь нову планету!

І що за люди там живуть,
Весь час мене цікавить.
Я із Землі подамся в путь
І не злякаюсь навіть!

Тут крик із парку долетів
Такий дзвінкоголосий:
На стежці двоє хлопчаків
Дівча скубли за коси.
Умить спинилися дружки, 
Урвалися розмови.
Андрійко стиснув кулаки, 
Володя зморщив брови

І смик Андрія за рукав:
—    Ти знаєш що, Андрійку?
А я б тут краще не стояв:
Ще встрягнемо у бійку!

Не балакучий був Андрій,
Не говіркий, як Вова.
Він просто кинувся у бій,
Не мовивши ні слова.

 

 

Перевіримо знання

 

Літературна вікторина

 

1. Де народилася Марія Пригара?

Відповід: Москва

 

2. Який твір читав вечорами батько Марійки?

Відповід: «Кобзар»

 

3. Який вірш став літературним дебютом письменниці?

Відповід: «Повстанець»

 

4. Для якого віку писала М. Пригара?

Відповід: для дітей різного віку

 

5. Крім написання віршів, казок, оповідань, якою ще літературною діяльністю займалася М. Пригара?

Відповід: перекладом

 

6. Назвіть декілька творів письменниці?

Відповід: «Михайлик – джура козацький», «Козак Голота» та ін.

 

7. Якої літературної премії була удостоєна М. Пригара?

Відповід: імені Лесі Українки 

 

 

Додаток

Конспект уроку

 

Тема: Марія Пригара. Козак Голота

Мета: ознайомити учнів з творчістю української письменниці Марії Пригари, з її твором «Козак Голота»; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити знаходити в структурі тексту описи, порівняння; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, пам’ять; виховувати гордість за свій народ.

 

Хід уроку

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

Артикуляційна вправа «Коник»

  Я на конику скачу:

  — Цок-цок-цок!

  Хочеш, тебе підвезу?

  — Цок-цок-цок!

  З вітерцем мій коник мчиться:

  — Цок-цок-цок!

  Дзвінко стукають копитця:

  — Цок-цок-цок!

  В’ється коникова грива:

  — Цок-цок-цок!

  Ой, який же я щасливий!

  — Цок-цок-цок!

(Присмоктати язик до піднебіння, клацати язиком. Клацати повільно, сильно, тягнучи під’язичну вуздечку. Виконати 10–15 разів.)

 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

 

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Послухайте вірш.

  Козаки — це вільні люди!

  Козаки — безстрашні люди!

  Козаки — борці за волю,

  За народу кращу долю!

  Козак — це людина чесна і смілива,

  Найдорожча йому — Батьківщина!

  Козак — слабому захисник,

  Цінити побратимство звик.

— Як ви вважаєте, кому буде присвячений сьогоднішній урок?

— Що ви знаєте про козаків?

— Що хотіли б ще дізнатися?

 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

1. Біографічна довідка

 

— Марія Аркадіївна Пригара народилася 20 лютого 1908 року в Москві у родині службовця. Згодом батьки переїхали до Криворіжжя, де маленька непосидюча дівчинка насолоджувалася чарами степу, залюбки бігала понад озером до школи, захоплювалася милозвучністю народних пісень, поезією українських дум, які навчив любити батько. Через деякий час сім’я переїхала до Києва.

Справжня література ввійшла в життя Марії Аркадіївни в Одесі, куди вона переїхала шістнадцятирічної дівчиною. Тому, коли постала проблема вибору професії, спочатку думала бути медиком, як мати, але переважила любов до поезії. М. Пригара стала студенткою Одеського інституту народної освіти. Восени 1924 року в місцевій газеті з’явився її перший вірш «Повстанець».

Працювала в газеті «Пролетарська правда», у видавництвах. Під час війни — на радіостанції імені Т. Г. Шевченка в Саратові. У 1945–1950 роках була заступником редактора журналу «Барвінок».

Перші книжки для дітей вийшли 1929 року. Це «Весна на селі» та «Дитячий садок». Десятки книжок Марії Пригари виховували в кількох поколіннях українських дітей любов до Батьківщини, її історії й природи. Це й пейзажні поезії «Ми любим сонце і весну», і «Місто чудес», і особливо такі історичні казки й повісті, як «Козак Голота» (1966), «Михайлик — джура козацький», «Як три брати з Азова тікали», «Маруся Богуславка», «Тече Дніпро в синє море» та інші.

 

 

2. Робота над твором «Козак Голота»

 

1) Словникова робота.

 

Сайгак — вид антилоп, що раніше заселяв степи України.

Тур — вимерлий дикий бик.

Бранець — полонений.

Цехін — старовинна венеціанська золота монета.

Ясир — бранці, полонені, яких захоплювали турки й татари під час розбійницьких нападів на українські, російські та польські землі.

Сириця — недублена шкіра (перев. яловича, свиняча або верблюдяча), оброблена жировими речовинами, які роблять її дуже міцною та еластичною.

Улус — стійбище кочовиків.

Татари-буджаки — народ, що сформувався на території Південної Бессарабії (сучасна Одеська область).

Шлик — старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи оздоблений хутром.

Жупан — теплий верхній чоловічий суконний одяг.

Пещаль — старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю.

Зопалу — необачно.

Кіл́ія — місто в Одеській області України, що лежить на березі Кілійського гирла Дунаю, адміністративний центр Кілійського району.

Мурза — тут: багатій, великий пан у східних народів.

Соломаха — рідка страва, приготована із завареного на воді борошна.

Галера — старовинне вітрильне багатовеслове військове судно.

Байрак — ліс у яру, в долині або яр, порослий лісом, чагарником.

Цівка — тут: тонкий струмінь крові.

 

2) Читання твору комбінованим способом (учитель — учні).

— Чи сподобався вам твір?

— Які почуття він у вас викликав?

— Чим вас вразила розповідь?

— Що було незрозумілим?

 

 

3) Перевірка первинного сприймання.

 

Тестування

1. До якої ріки скакав запорожець?

 а) До Дніпра;

 б) до Дунаю;

 в) до Дністра.

2. Чого козак вибрався із Січі?

 а) Визволяти побратима;

 б) розбити татарів;

 в) полонити татарського мурзу.

3. Як звали побратима Голоти?

 а) Микола;

 б) Михайло;

 в) Максим.

4. На яке дерево виліз Голота, вистежуючи ворога?

 а) На липу;

 б) на дуба;

 в) на вербу.

5. Хто розбудив козака Голоту, рятуючи його від ворога?

 а) Побратим;

 б) кінь;

 в) запорожець.

6. Що зробив Голота з мурзою Гасанбеєм?

 а) Вбив його;

 б) віддав козакам;

 в) повіз на Січ.

 

 Відповіді: 1б; 2а; 3в; 4б; 5б; 6в.

 

4) Фізкультхвилинка.

 Раз — всі встали,

 Два — підняли руки вгору, похитали,

 Три — прогнулись, на чотири —

 Всім ласкаво усміхнулись.

 П’ять — притупнули ногою.

 Шість — тепер іще другою.

 Сім — за спинку руки склали,

 Нахилились — знову встали.

 Вісім раз отак зроби,

 На дев’ятий — рівний ти,

 Ну, а десять — вже сідайте.

 

 

5) Робота над змістом твору. Вибіркове читання.

— Коли і де відбувалася описана подія?

— Прочитайте опис степу.

— Чого татари-буджаки ходили на українські землі?

— Знайдіть і прочитайте опис козака Голоти.

— Що змусило козака Голоту вирушити в дунайські степи?

— Як потрапив у полон його побратим?

— Що загрожувало козакові Голоті?

— Який момент в оповіданні вас найбільше схвилював?

— Кому ви співчували?

 

6) Робота в парах.

 Гра «Закінчи порівняння»

У тих ординців очі, мов у... (шулік).

Схопився Голота, мов... (опечений).

Заіржав татарський кінь, звалився, мов... (косою підтятий).

Серце заграло в грудях, мов... (у молодого).

Злазив собі по гілках на землю, мов... (і не в чужому степу виглядав ворога).

То не втече ж він звідсіля, побіжить за конем, мов... (собака на припоні).

 

 Гра «Добери епітети»

Степи (широкі, дунайські)

Сайгак (тонконогий)

Тур (здоровезний)

Голову (лобату)

Бранці (бідні)

Цехіни (золоті)

Шапка (дірява)

Кінь (добрий, вірний)

Шаблюка (гостра)

Шапка (козацька, гостроверха)

Могила (степова)

Озерце (срібноводе)

Віти (темні, вузлуваті)

Голову (чубату)

 

7) Гра «Хто читає швидше?».

— Знайдіть абзаци, у яких є вирази: наче у воду впав; козак не в тім’я битий; буде тобі з душею розлука.

— Поясніть значення виразів.

 

8) Поділ тексту на частини. Складання плану.

— Визначте зачин, основну частину, кінцівку.

— На скільки самостійних частин можна поділити текст?

— Назвіть кожну з частин.

 Орієнтовний план

1. Скаче козак Голота дунайським степом.

2. Побратим Максим у полоні.

3. Голота роздивляється ворожий стан.

4. Козак надумав пробратися до ворога.

5. Голота заснув під дубом.

6. Гасанбей угледів козака.

7. Кінь рятує свого хазяїна.

8. Бій Голоти з Гасанбеєм.

9. Перемога козака над мурзою.

10. Шлях на Січ.

 

9) Фізкультхвилинка.

 

10) Характеристика дійових осіб.

 

— Які риси характеру козака виявилися в поєдинку з Гасанбеєм? Доведіть свої думки рядками твору.

— Ким з героїв твору ви захоплюєтеся? Кого зневажаєте?

 

11) Робота за ілюстраціями.

— Роздивіться ілюстрації до твору відомого українського художника Георгія Якутовича (с. 45, 47, 48).

— Кого художник зобразив на ілюстраціях?

— Які фарби він використав?

— Як вони передають характер героїв?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

 Гра «Закінчи речення»

•                 На уроці я вчився...
•                 Я дізнався...
•                 Найбільше мені сподобалося...
•                 Я зрозумів...
•                 Урок закінчую з... настроєм.

 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Стисло переказувати твір «Козак Голота».