Матеріали до уроку образотворчого мистецтва "Диво-звірі М.Приймаченко"

Урок з образотворчого мистецтва«Диво-звір» за мотивами картин Марії Приймаченко

Девіз уроку:«Шукати треба серцем,без нього найголовнішого не побачиш,і не відчуєш, і не зрозумієш…»Сент-Екзюпері

Дайте відповіді на запитання: Що таке декоративно-прикладне мистецтво?Які види образотворчого мистецтва ви ще знаєте?Що таке живопис?Які ви знаєте жанри живопису?Актуалізація опорних знань

Марія Оксентіївна Примаченко-українська народна художниця, представниця «народного примітиву» («наївного мистецтва»). Лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, одна з найвідоміших українських художниць. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1970 р., народна художниця України. 2009 рік — за рішенням ЮНЕСКО — визнано роком Марії Примаченко.

Дитинство художниціМарія Примаченко народилася 12 січня 1908 року в селі Болотня Іванківського району Київської областів сім’ї теслі. У дитинстві Марія захворіла на поліомієліт,внаслідок хвороби одна нога дівчинки залишилася нерухомою.

Освіта її обмежилася 4 класами. Поліське село Болотня своїх університетів не мало. Звісно, що найсприятливіші заняття для дівчинки на милицях – вишивання й шиття. А ще вона розписувала хати. "Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей. На піску малювала всякі квіти, побачені мною. А потім помітила синюватий глей. Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату", – розповідала через десятиріччя про витоки свого малювання Марія Примаченко

Першими її живописними роботами дослідники вважають перенесені на картон і папір мотиви традиційного настінного розпису й вишивки. А що твори Марії були бездоганними, добра слава про неї ширилася. 1935 року, збираючи взірці для виставки народного мистецтва, талановиту дівчину помітила київська художниця Тетяна Флеру, і вже наступного року Марію Примаченко запросили до експериментальних майстерень при Київському державному музеї.

Світ образів робіт Марії Приймаченко, дійсно, казковий, фантастичний і чарівний. В основі його лежать фольклорні легенди, народні казки й оповідання. Усе так, як у казці: звірі, дерева, квіти діють, розмовляють, борються за добро й стверджують його, знищуючи зло. Птахів вона створює казковими істотами, часто квіткоподібними, з крилами-вишиванками, химерних форм, небачених обрисів. Проте завжди звірі й птахи в Марії добрі, симпатичні, сонячні.

«Звірина серія»Примаченківська «звірина серія» — явище унікальне і не має аналогів ні у вітчизняному, ні у світовому мистецтві. Сюжетні твори Примаченко — при усій їхній самобутності — мають деяку спільність з народними картинками. А ось фантастичні звірі — це витвір уяви художниці. Таких звірів не існує у природі — порівняння тут зайві.

«Гороховий звір» (1977 р.)

Лев зламав дуба 1961 р. Папір, гуаш.

Звір гуляє 1971р.

«Мавпа їде на чотириголовому звірі»

«Міліард років пройшло,а таких мавп не було»

“Як у Чорнобилі було горе із блоком, а дід корову пас там…”

Марія Оксентіївна Примаченко працювала майже до останніх днів свого життя і залишила людям безцінний спадок, що викликає особливі асоціації, роздуми, долучає глядача до казки, її глибинного поетичного світу з таїнами, одкровеннями, загадками. На 89 році життя видатна художниця померла. На честь Марії Примаченко встановлено Пам’ятники.

Творча робота учнів