Матеріали до уроку "Охтирський козацький полк"

Охтирський козацький полк (1651-1765 рр.)

У 1718-1719 роках Охтирський полк поступив у розпорядження Київської губернії, а в 1726 році перейшов у відомство військової колегії. У цей час в слобідських полках створюються регулярні роти по 100 чоловік в кожному полку. Ці роти утворювали слобідський драгунський полк.

У 1732 році для керівництва Слобідською Україною в Сумах створюється «Комісія заснування слобідських полків». На чолі комісії перебував князь О. Шаховський – царський радник при гетьмані Д. Апостолі. У листопаді 1743 року вищезгадану комісію було скасовано, а при цариці Єлизаветі Петрівні скасовується і слобідський драгунський полк. Рядові драгуни були зараховані до п’яти слобідських полків, кількість козаків в яких досягла 5 тисяч чоловік. Відтепер для козаків слобідських полків встановлюється єдиного зразка військова форма. Це, зокрема, були верхня черкеска синього кольору з відкритими рукавами, а також чекмінь (накидка) і шаровари. Колір останніх був різним у кожного полку. Так, у Харківського полку – жовті, в Сумському – світло-сині, в Охтирському – зелені, в Ізюмському – червоні, в Острожському – червоно-оранжеві.

У 1748 році загін слобідських козаків, який очолював охтирський полковник І. Лесевицький, брав участь у другому ліфляндському поході.

У мирний час слобідські полки виконували функції по охороні Української лінії.

У середині ХVІІІ століття в адміністративному устрою Слобожанщини відбуваються радикальні зміни. У 1763 році знову створюється «Комісія по слобідських полках», очолювана майором Щербініним. У 1765 році Катерина ІІ видала указ про утворення Слобідсько-Української губернії, до складу якої входили п’ять слобідських полків. До складу цієї губернії було утворено п’ять провінцій: Сумська, Охтирська, Харківська, Ізюмська, Острогожська. Губернським центром став Харків, а Охтирка, Суми, Ізюм, Острогожськ – провінційними містами. Решта міст і містечок були перетворені на військові слободи. Головною адміністративною установою тепер була губернська канцелярія. Кожна провінція поділялася на 6 комісарств, яким підлягали отамани і десятники військових слобід.

Корінних змін зазнало і козацьке військо Слобожанщини. Замість п’яти козацьких полків було сформовано п’ять гусарських, кольори гусарських мундирів залишилися такими ж, якими були раніше в кожному слобідському козацькому полку. Командири полків призначалися царським урядом. Зокрема, командиром Охтирського полку став бригадир граф І.М. Подгоричани, серб по національності, хоробрий та діловий офіцер.

З перетворенням козацьких полків в гусарські полковникам та полковій старшині і сотникам було надано право вийти у відставку або поступити в гусарський полк з одержанням відповідного російського армійського чину. Так, полковник з переходом в гусарський полк одержував чин підполковника. Обозні за умов участі в походах та битвах одержували чин прем’єр-майорів. Осавули, ротмістри, хорунжі і сотники за таких умов – чин поручика. Якщо ж не брали участі в битвах, то одержали чин на сходинку нижчий. Сотники одержували чин вахмістра, решта сотенної старшини – чин унтер-офіцера і капрала.

З березня 1765 року Охтирський слобідський козачий полк припинив своє існування і був переформований в гусарський. Таким чином, було остаточно ліквідоване українське козацтво.