Матеріали до уроку "Павло Тичина. Портфоліо .Поезія " «Не бував ти у наших краях!»"

Не бував ти у наших краях!

Там же небо — блакитні простори...

Там степи, там могили, як гори.

А веснянії ночі в гаях!..

     Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш,

Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш,

Серце б’ється і б’ється в грудях...

Не бував ти у наших краях.

    Не бував ти у наших краях,

Бо відтіль не таким би вернувся!

Чув про степ, що ген-ген простягнувся?

Єсть там люди — й зросли у степах, —

    Що не люблять, не вміють ридати,

Що не можуть без пісні і нивки зорати!

Тебе ж завжди я бачу в сльозах... —

Не бував ти у наших краях.

Біографічні відомості

Народився   на Чернігівщині

Батько – священник

З дитинства мав хист до музики, співу й малювання

Навчався у духовній семінарії

Художні засоби.

Епітети:                     «блакитні простори», «весняній ночі»

Метафори:                          «серце б’ється», «степ простягнувся»

Порівняння:                         «там могили, як гори»

Повтори, вигуки: Ах,                 хіба ж ти, хіба ти це знаєш

Риторичний оклик, риторичне питання: Бо відтіль не таким би вернувся!

Чув про степ, що ген-ген простягнувся?

Антитеза:                 смієшся — ридаєш

Настрій: бадьорий, оптимістичний

Образи: небо, степи, могили                        Висновок

Треба любити свою батьківщину,бути сильним , стійким у життєвих випробуваннях

Перша збірка віршів

   «Сонячні кларнети»

   Рід літератури  

Лірика

   Тематика

Пейзажна лірика

   Жанр

 вірш

   Тема

розповідь про красу рідного краю, силу духу людей, яким пісня допомагає в праці та відпочинку

   Ідея  

уславлення любові до рідної землі; кожна людина — дитина свого краю