Мамо моя - Україна ( до дня української мови)

Студія Толока

«Я не знаю, чи вам щось говорить бандура,

Чи якісь почуття з глибини підійма…»

Victor Salenko 20/02/2021 м.Дніпро

«Мамо моя – Україна».

Як почую бандури промову -

Поринаю у глиб почуттів,

Що несуть мене знову і знову

В Україну минулих віків

      Де Дніпро хвилі б’є крізь пороги,

      Чумаки запрягають волів,

      Щоб на південь зіркова дорога

      Привела до сивашських полів.

Там, де вітер свободи гуляє,

Де козацькая слава живе,

Там, де мова моя калинова

 Разом з піснею хвилями йде.

       Мій прапрадід служив музикантом,

       Щось від нього я успадкував,

       Свому сину і своїм нащадкам

       З нашим прізвищем я передав.

А іще б я хотів нагадати -

Україна, як мати – одна,

То ж не смійте ніколи втрачати,

Як до мами, того почуття,

     Що любов’ю синовнію зветься,

     Не на день, не на рік, на життя

     Пам’ятай, поки ще серце б’ється

     І твій шлях не пішов в небуття.

Батьківщина один раз дається,

Де б і кого ти ще не любив,

Справжнім той українцем назветься,

Хто не зрадив й себе не зганьбив.