Матеріали до уроку української літератури. "Вивчаємо творчість Василя Стефаника та Михайла Коцюбинського: проблемність на уроках"

 

Відокремлений структурний підрозділ

 «Смілянський технологічний фаховий коледж

Національного університету харчових технологій»

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріали до уроку  української літератури

 

«Вивчаємо  творчість Василя Стефаника та Михайла Коцюбинського: проблемність на уроках

 

 

 

 

 

 

 

Кулинич  Ніна Іванівна,

викладач-методист української мови та літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2021

 

 

Анотація

 

У роботі представлений матеріал проблемного навчання на уроках української літератури під час вивчення творів українських письменників Василя Стефаника та Михайла Коцюбинського, яке спрямоване на розвиток логічного мислення, творчих здібностей, формування пізнавальної активності  учнів, студентів.

Нині все більше уваги приділяється  питанню про місце і роль проблемного навчання в навчальних закладах, про шляхи його реалізації під час уроків, занять,  про  ефективність  його застосування.

На сьогодні найчастіше проблемне навчання розглядається як технологія розвивальної освіти, спрямована на активне одержання знань, формування розумових здібностей та прийомів дослідницької діяльності, залучення до наукового пошуку, розвиток творчості, тобто це тип навчання, в якому поєднується систематична самостійна пошукова діяльність учнів, студентів із засвоєнням ними готових висновків.

 

 

Зміст

 

1. АНОТАЦІЯ………………………………………………………………
2. ВСТУП…………………………………………………………………...
3. ОСНОВНА ЧАСТИНА:
   1.       ЗАВДАННЯ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ………………………….
   2.                                 ПЕРЕВАГИ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ…………………………..
   3.                                 ШЛЯХИ СТВОРЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ………………..
   4.       ПРИКЛАДИ ПРОБЛЕМНИХ ЗАВДАНЬ  ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТВОРІВ М. КОЦЮБИНСЬКОГО ТА  В. СТЕФАНИКА……………..
4. ВИСНОВКИ……………………………………………………………...
5. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА……………………………………….

 

 

                                                 Вступ

 

Проблемне навчання має під собою ґрунт під час занять з української літератури, саме воно сприяє як розвитку логічного мислення, творчої здібності учнів, студентів, так і дозволяє краще, повніше зрозуміти головну думку творів, що впливає на розвиток та якість знань учнів,  студентів.

 Багаторічний досвід роботи з учнями, студентами  показав, що проблемне  навчання – це поєднання, сукупність таких дій, як створення проблемних ситуацій,  надання студентам необхідної допомоги в їх вирішенні, перевірка прийнятих  рішень,  закріплення отриманих  знань.

Роблю висновок, що  проблемне  навчання відрізняється від традиційного навчання тим, що його метою є  отримання  результатів, формування пізнавальної діяльності, розвиток особистих здібностей учнів, студентів.

 

 

Основна частина

 

Вивчаючи творчість В. Стефаника та М. Коцюбинського зі студентами 1 курсу,  я вважаю, що основною  є проблемна ситуація, під якою розумію  труднощі , що виникають  у студентів, коли вони  не в змозі на основі своїх знань і досвіду відповісти на поставлене запитання, пояснити явище, факт, не можуть досягти мети вже відомим способом або коли виникає протиріччя між уже відомим і новим знанням.

 Таким чином, проблемна ситуація стає початком процесу розумової діяльності, яка стимулюється постановкою питань.. Вони мають  бути складними настільки, щоб викликати труднощі у студентів, і водночас бути посильними для самостійного знаходження відповіді. Проблемне завдання даю до пояснення нового матеріалу.

 

3.1.  Основними завданнями проблемного навчання є:

•       розвиток здібностей студентів, мислення, їх творчих умінь;
•       вміння  вирішувати нестандартні проблеми;
•       засвоєння студентами знань, умінь, які самостійно здобуті на  

     уроках української літератури

 

         Етапи  розв’язання проблеми:

•       створення  проблемної  ситуації;
•       розв’язання, вирішення;
•       висунення доводів, тверджень;
•       доведення доводів, тверджень;
•       перевірка правильності й розв’язання проблеми;
•       висновки

 

Виходячи з цього, використовую такі типи уроків:

 

•       урок-диспут;
•       урок-відкриття;
•       урок-пошук істини;
•       урок-дослідження;
•       урок-семінар.

•       уроки з окремими проблемними питаннями;

 

 

 

 

 

 

3.2.  З досвіду роботи, вважаю, що перевагами проблемного навчання є :

•       вміння студентів, учнів мислити самостійно, логічно,  творчо;
•       матеріал уроку буде представлено більш переконливо  для

     студентів

•       цінним є те, що  не тільки знання, а й переконання є  основою для

     формування  світогляду учнів, студентів.

•       відомо, що знання,  самостійно здобуті учнями,  студентами,

     надовго зберігаюься в пам’яті;

 

На початку заняття створюю  проблемну ситуацію, а щоб  студенти усвідомили суть проблеми,  пропоную різного роду питання, наприклад:

• Які є точки зору?
• Що вас дивує? Вражає? Обурює?
• Що вам заважає відповісти на запитання?
• Що ви припускали, а що вийшло насправді? тощо

 

3.3. Вивчаючи  творчість письменників через проблемність, вважаю, що складною частиною  є пошук  шляхів розв’язання проблеми.

 Для цього:

•       спонукаю  студентів до висунення ідей;
•       приймаю запропоноване припущення;
•       ставлю запитання:"Чи згодні ви з цією думкою?",

                        "Як її перевірити?", "Чи є інші думки?"

 

Якщо  розв’язуємо  проблему на занятті, то обов’язково роблю висновок. Робити це треба чітко: виділити головну думку, повернутися до основного проблемного питання на початку заняття та сформулювати відповідь на нього. Студентам пропоную  відповісти на такі питання:

• "Чи отримали ви нові знання? Які саме?",
• "Яке значення вони мають?
•   Де їх можна використати?" та інші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.4. Приклади проблемних завдань під час вивчення творчості В. Стефаника та М. Коцюбинського: практична частина

 

 

 Перед початком заняття, тема якого "Камінний хрест" В. Стефаника, формулюю запитання:

• "Що для щастя потрібно?"

 

Студенти висловлюють різні думки, але в більшості вони сходяться на тому, що не так багато для щастя потрібно: здоров’я рідних,  друзів, мир, спокій, злагода в сім’ї, успіхи в навчанні тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

«Камінний хрест» (розгляд твору)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянувши детально твір, ставлю запитання:

•  «А  чи  був Іван Дідух по-справжньому щасливим?»
• А ви б хотіли бути на його місці?".
• Чи вірить Іван Дідух, що вирішить усі проблеми, якщо виїде за кордон? Чому він вирішив поїхати?
• Яке значення танцю в новелі? У яких іще творах танець передає психологічне напруження, переживання героїв.
• Як ви ставитеся до Івана? Чи правильно він зробив, що стільки сили й здоров’я покладав на горбу?
• Емігранти, це люди, у яких вирвано серце, а на його місці — пустка, але водночас це й люди, що відкривають нові горизонти.
• Як ви вважаєте, емігрант — людина з порожнечею в душі чи з новим наповненням?
• Доведіть, що новела актуальна в наш час.
• Чому образ хреста символізує тяжку, каторжну працю селянина і водночас трагедію його вимушеної розлуки з рідною землею
• Чи був Іван Дідух щасливим? Доведіть або спростуйте.
• Дідух та його родина відчувають майбутню кризу-муку  безуспішної боротьби всіх емігрантів за збереження своєї ідентичності чи ні? Доведіть прикладом із твору.

 

Студенти трактують,  що насправді головний герой не є щасливим, бо він із сім’єю емігрує до Канади і ніколи не повернеться на рідну землю. Також  роблять висновок: щоб бути щасливим, треба творити щастя самому, тим більше, для цього не так багато й потрібно.

 

 

2.4. Щодо застосування на практиці проблемних ситуацій, хочу навести приклади проблемних питань, які ставлю перед студентами під час  вивчення твору «Intermezzo» Михайла Коцюбинського.

•            Хто він - ліричний герой “Intermezzo”?
•            Що спричинило тяжку втому героя, в чому його трагедія?
•            Яка роль кононівських полів? Чому вони показані саме у червні? Чим поля     допомагали митцеві?
•            Чи можна самотність уважати ліками для душі?
•            Як автор розкриває рух у природі на противагу омертвілості життя? Свою думку аргументуйте прикладами з твору.
•            Що означає порівняння нив з водою («все зіллялось в одну могутню силу: вона все топить»)? Поясніть символіку води.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• На початку подано перелік дійових осіб. То за жанром це драматичний твір? Аргументуйте.
• Яке значення має незвичайних перелік дійових осіб?
•  Чи дійсно абстрактні поняття, тварини, явища природи є дійовими особами?
• Чи варто засуджувати ліричного героя за байдужість до людських проблем?
• Чи завжди втеча є виходом зі складної ситуації?
• Протистояння високого і низького, прекрасного і потворного. Ваше бачення
• У пейзажах підкреслюється повсякчасна мінливість, непостійність? Прокоментуйте.
• Найхарактерніші особливості стилю М. Коцюбинського. Назвіть та обгрунтуйте
• Новела – це невеликий прозовий твір про якусь незвичайну подію з несподіваним фіналом. Доведіть правильність трактування.
• Які події стали поворотними в долі  героїв, психологічно вмотивуйте.
• Творче кредо М. Коцюбинського, ваші думки, міркування, погляди.

 

Висновки

 

Проаналізувавши суть проблемних запитань, студенти усвідомлюють, що суть загальнолюдських цінностей полягає в поєднанні: духовного, національного, морально-етичного і філософського. 

Усе життя ми вчимося бути людиною, тож потрібно дбати про чистоту своєї душі, про гармонію, бо від цього залежить стан душі цілого народу.

На таких заняттях успіху досягають навіть найслабші студенти. Вони приєднуються до пошуку істини і непомітно для себе включаються в колективний діалог. Ефективність проблемного навчання в тому, що воно сприяє розвитку пізнавальної, комунікативної, практичної і творчої діяльності студентів, їхньої особистості, вмінню використовувати засвоєні знання в реальному житті для вирішення практичних завдань.

 

 

 

Список використаної літератури:

 

1. Ольшанська О. В.  Реалізація технології проблемного навчання на уроках української літератури. Українська мова і література в сучасній школі: науково-методичний та літературно-мистецький журнал. Київ : Педагогічна преса, 2012. №10. С. 34 — 38.
2. Пасічник Є. А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти Київ : Ленвіт, 2000. 348 с.
3. Слижук О. А. Роль і значення проблемності у формуванні комунікативних умінь учнів. Українська література в загальноосвітній школі. Київ : Антросвіт, 2009. №2. С. 18 — 20.
4. Колесник П. Й. М. Коцюбинський – художник  слова. – К.,1964
5. Кузнецов Ю. Б., Орлик П. І. Слідами феї Моргани: Вивчення творчості М. М. Коцюбинського. – К., 1990
6. Крупянський Й. Я. Літопис життя і творчості Михайла Коцюбинського. –К., 1965.