Тема. Граматична основа речення
Про те, як Підмет із Присудком заприятелювали
У чудовій країні Синтаксис жив Підмет. Він був дуже поважним, гордим, зарозумілим, мінливим: міг виступати то іменником, то займенником. Якщо йому щось говорили, то він завжди перепитував: хто? Що?
Підмет так радів з того, що він є головним членом речення, що перестав зважати на всіх інших.
Якось, коли всі члени речення зібрались разом для обговорення нових правил правопису, він навіть не дав нікому висловити своєї думки.
Та його радість тривала недовго. Він хотів похизуватись новим м’ячем, та не було перед ким, вийшов на новий рівень у комп’ютерній грі, нема з ким розділити радість. Підмету ставало все сумніше і сумніше.
Одного разу, коли він катався на велосипеді, колесо наскочило на камінчик. Підмет впав і боляче забив ногу. Після кількох спроб зрозумів, що самостійно, без сторонньої допомоги, додому не добереться.
І Підмет гірко заплакав. Коли раптом почув:
Підмет підвів голову і побачив поряд Присудка. Він почав плакати ще більше.
Він допоміг Підмету дістатись додому, піклувався про нього, поки той не став на ноги. З тих пір Підмет і Присудок – найкращі друзі, завжди разом.
Завдання
Складіть власну розповідь про те, як Підмет і Присудок помирились.