Тема: «Літописи»
Невблаганний час поглинув наповнені героїчними діяннями предків роки і століття, та не стер пам’яті народної про них, бо впродовж віків її живила цілюща криниця народнопоетичної творчості. У піснях, легендах і переказах, що передавалися від покоління до покоління, зберігався живий гомін давнини. Із виникненням писемності почали записувати найвизначніші події. Так з’явилися літописи.
Літопис – це історичний твір, у якому найголовніші події записувалися за хронологією. Укладачі літописних текстів не були безсторонніми фіксаторами історичних фактів. Вони прагнули подати живу панораму подій, свідками чи сучасниками яких були самі.
Літописна спадщина, яка дійшла до нас, створювалася не одним поколінням книжників. Літописи не розглядалися нашими предками як закінчені твори. Вони складалися й розросталися разом із самою історією. Їх постійно доповнювали новими свідченнями, а деякі історичні події переосмислювалися й висвітлювалися по-іншому, на основі нових, не відомих раніше фактів. (За В. Ричкою)
Підрічник Українська мова 7кл. А.А. Ворон, В.А. Солопенко Київ Видавничій дім «Освіта», 2016, с.100.
Дати відповіді на питання:
Вставити пропущені слова.
У (чому?)… найголовніші (що?) … записували за хронологією. Літописці у своїх текстах (що робили?) … живу панораму (яких?) … подій. Вони були (ким?) … описаних подій. Багато поколінь (кого?) … працювали над (чим?) … літописів. Літописи постійно (що робили?) … новими свідченнями (яких?)… подій.
Словник: фіксували, історичних, події, літописі, свідками, літописців, історичних, поповнювали, укладанням.