Лексикологія. Групи слів за значенням (повторення). Лексична норма, лексична помилка. Урок

Тема. Лексикологія.  Групи слів за значенням ( повторення). Лексична норма, лексична помилка

Мета: повторити поняття про лексичне значення слова, вчити розпізнавати групи слів за значенням: омоніми (повні і неповні), пароніми, багатозначні слова; повторити види лексичних значень – пряме й переносне; удосконалювати вміння розпізнавати лексичну  норму української мови та лексичну помилку; розвивати навички роботи зі словниками, культуру мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси та багатства рідної мови.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Стилістика: стилістична роль омонімів, багатозначних слів, синонімів,  антонімів

Міжпредметні зв'язки:

Література: виразне читання поетичного тексту; метафора, метонімія, синекдоха.; каламбур

Тип уроку: урок-творче дослідження.

Обладнання: картки для індивідуальної та групової  роботи

Слово — це крила ластівки, вона їх не почуває,

але без них не може злетіти.

Тож маємо зробити все для того,

щоб не згорнулися крила, щоб не обірвалася золота нитка,

 яка веде з давнини в наші дні.

Ю Мушкетик

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Виразне читання поезії В.Сосюри «Я знаю силу слова»

Я знаю силу слова -
воно гострiш штика
i швидше навiть кулi,
не тiльки лiтака.

Воно промiння швидше,
в нiм — думка й почуття.
Воно iде в народи
для вiчного життя.

Коли це слово — зброя,
як день, що не схолов,
коли живуть у ньому
ненависть i любов.

Воно влуча як куля,
ця зброя золота,
коли у нiм ненависть
з любовi вироста.

Воно над зорi лине,
а в нiм живуть як спiв
любов до Батькiвщини
i лють до ворогiв.

О зброє щастя, слово,
я жить з тобою звик!
Ти — квiтка у любовi,
в ненавистi ти — штик.

 

2. Бесіда за змістом

• Яка основна думка поезії?
• Чому автор називає слово зброєю?
• Прочитайте епіграф уроку. Що об’єднує поезію з епіграфом?

3. Узагальнення. Давньогрецький філософ Сократ закарбував у віках мудрість: «Заговори, щоб я тебе побачив». Адже саме в розмові людина виявляє свою вихованість, грамотність, приналежність до певної сфери діяльності. На сучасному етапі питання культури мовлення є надзвичайно актуальним для молоді. Високий рівень мовної культури є ознакою всебічного розвитку особистості.

ІІІ. Оголошення теми та завдань уроку

ІV. Застосування знань, умінь та навичок, отриманих на попередніх уроках

1. Розгадати кросворд

								1
							2			3
							4
						5
				6
			7
	9				8
	10

 

По вертикалі.

1. Розділ науки про мову, що вивчає склад мови і слово як його основну одиницю.

3. Протилежні за значенням слова

5. Лексичне явище, використане у поетичних рядках

 Думи мої, думи мої,

          Квіти, мої діти.

         Виростав вас, доглядав вас.

        Де ж мені вас діти?(Т.Шевченко)

 

7. Значення, у якому вжито підкреслене слово у реченні«Життя не стоїть на місці».
8.  Основне значення слова
9. Омоніми в межах однієї частини мови, звуковий склад яких  збігається в усіх граматичних формах – це… омоніми.

 

По горизонталі

2. Слово, яке дуже часто вживається і в розумінні «значення»

4.Група слів за значенням, до якої належать слова хворий, слабкий, недужий, немічний, кволий.

5. Слова, які пишуться однаково, але мають різне значення

6.     Лексичне явище, використане у поетичних рядках

      На горі росте квасоля,

 а з гори несе квас Оля.

7.Слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням.

10. Лексичне явище, використане у фразі «ДОРОГА НЕ В ЗВЕНИГОРОД –

ДОРОГА – НИВА ВИНАГОРОД».

 

2.Ознайомлення з поняттям «каламбур». Пояснення вчителя.

Омоніми є основою для створення каламбурів, а каламбурна манера вислову характерна для художньої літератури. Проте стилістичні можливості омонімії використовує й публіцистика, особливо в полемічно загострених творах: “Це глина чи цеглина?” (заголовок у газеті).

Омоніми є важливим засобом не лише для досягнення гумористичного чи іронічного ефекту. Наприкінці поетичного рядка вони часто не тільки римуються, а й наповнюються особливою виразністю та силою.

 

3. Лінгвістичне дослідження. Прочитати вірші-каламбури. Заповнити таблицю

Повні омоніми	Омографи	Омофони	Омоформи	Багатозначні слова

 

1.З коси бузько летів на балку

(Косар косу там брав на брус),

І сів бузько в дворі на балку,

На довгий дерев'яний брус.

 

2.То пригріло взимку СОНЦЕ,
чи, можливо, тільки СОН ЦЕ?
«Росте у лісі ПРОЛІСОК», -
читає Настя ПРО ЛІСОК.
Ледве вгору дід ДОБРІВ,
зморшки в діда аж ДО БРІВ.

3.Це усе було НАСПРАВДІ,
вчитель научав НАС ПРАВДІ.
На вікні стоїть ІРИС,
на столі є хліб І РИС.

 

4.Я тягнув на гору віз, 

а з гори мене він віз.
Я зробила піну з мила, 

та її водичка змила.

                                   Ігор Січовик

 

5.“Лукаш: Ой, скажи, дай пораду, 

Як прожити без долі? 

Доля: Як одрізана гілка, 

Що валяється долі ” 

                                   Леся Українка

 

  Клаптик ситцю я покраю,

  Хусточок з нього нашию,

  Помережу їх по краю,

  Пов'яжу лялькам на шию. 

                                                     Г. Плотников

 

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись…

                                                         Л.Костенко

Задивляюсь у твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.

                                                       В.Симоненко

 

За цю послугу я не буду брати з тебе гроші, адже ми з тобою – брати.

Цієї осені у нашому лісі гриби траплялися на кожному кроці, просто бери і греби собі в кошик.

Дві лисички, дві сестрички їжачку несуть лисички, начепили на голки, смакував щоб залюбки.

На кордоні стоїть варта, її служба пошани варта.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

1 Робота над поняттями «лексична норма», «лексична помилка»

Лексичні норми – це загальноприйняті правила слововживання, які вивчає розділ мовознавства – лексикологія, вони регулюють правильність слововживання у властивих їм значеннях на сучасному етапі.

Лексична помилка – це порушення лексичної мовної норми.

 

Найпоширеніші лексичні помилки:

• уживання слів у невластивому для контексту значенні: хворого лікуємо (а не лічимо), ставимося до усіх із повагою (а не відносимося з повагою);
   
• уживання слів-паразитів, які засмічують  усне мовлення і заважають зрозуміти висловлену думку: коротше, як кажуть, знаєш, ну, значить, взагалі, от, так би мовити, типу,  так сказати, га, ага, як це, тобто;
   
• уживання ненормативних слів, жаргонізмів, які мають знижений, згрубілий колорит і перебувають поза літературною нормою: утекти (а не злиняти), друг (а не кент), продати (а не загнати), доносити комусь (а не капати);
   
• уживання росіянізмів: пательня (а не сковородка), колишній (а не бувший), наступний (а не слідуючий);
   
• перенасичення тексту чужомовними запозиченнями, зловживання іншомовними словами, які в українській мові мають свої відповідники: самостійний (а не автономний), справа (а не бізнес), особливий (а не ексклюзивний), вихідні (а не вікенд);
   
• уживання тавтології – невиправданого повторення однокореневих слів або українського та чужомовного відповідників: письменник створив
  (а не письменник написав),  аборигени або корінне населення (а не корінні аборигени);
   
• уживання зайвих слів (плеоназму, тобто багатослів’я): три роки тому (а не  три роки тому назад),  познайомитися (а не  вперше познайомитися), вересень (а не місяць вересень);
   
• сплутування  паронімів: моя домашня адреса (а не мій домашній адрес), дружна група (а не дружня группа).

 

2. Вправа «Редактор». Відредагувати речення. Зробити висновок, які лексичні норми порушено.

 

Вправи на редагування

1 група.  Життя не стоїть на місці. Нині воно поставило нове завдання — поверховий обробіток ґрунту. Він і прибув сюди, щоб дізнатися, яка буде директива щодо посівної компанії» (Д. Бедзик). Сусідній пес не вгавав ні на хвилину, і це непокоїло мешканців усієї вулиці. Про мету нашої поїздки в гірські поселення старожилів я не мав жодної уяви. Країна опинилася на межі оголошення військового стану.  На початку століття на великих підприємствах організовуються акціонерські товариства. Депутати Верховної Ради України та місцевих органів самоврядування  - це виборчі особи.

 

2 група. Вони виявляли супротив. Лісівник охороняє ліс. У нього високий соціальний стан. Особистий склад команди справляв дивне враження. Ожеледиця вкрила дерева. Між Лондоном і Парижем зав’язалися дружні відношення. Він назвав якусь міфологічну суму. Ми, мабуть, вразили його хворовите самолюбство. Дружній колектив не терпить чвар і пліток.

 

V. Рефлексія. Чи варто вивчати лексикологію?

Довести свою думку, використавши метод «Прес»

VІ. Домашнє завдання.  Повторити поняття «метафора», «синекдоха», оксиморон», «метонімія».

Завдання на вибір. 1.* *Навести по два приклади використання названих стилістичних фігур у поетичних творах І.Франка, Лесі Українки.

2* Написати твір-роздум на тему «Слово до слова – зложиться мова».

3.Вправа на редагування. Виберіть правильний відповідник.

 Не маю уяви (уявлення), де вона поділася.

Співець (співак) не попав у тональність.

Іван Іванович – тактовна (тактична) людина.

У сусідів комфортні (комфортабельні) меблі.

У мене немає таланту (талану) до співу.

У неї рідкий (рідкісний) дар до малювання.

Ми подали рекламацію (рекламу) на поганий товар.

Це призвело (привело) до поганих наслідків.

Головуючий (Голова) зборів прочитав (зачитав) наказ.

Ми придбали збірку (збірник) поезій Ліни Костенко.

 Він назвав якусь міфічну (міфологічну) суму.

«Слово про похід Ігорів» – визначний пам’ятник (визначна

пам’ятка) писемності.

Він працює демонстрантом (демонстратором) нових надходжень.

Проблему молоді у творі висвітлено (освітлено) поверхово (поверхнево).

Образ Івана постає (повстає) зі сторінок твору.

Споживацький (Споживчий) попит диктує.