ІГРАШКИ, ЯКІ ВЧАТЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ

Драгунова Т. О.

Толерантність – це саме те, чого так не вистачає сьогодні людям: терпіння, терпимості, розуміння, дружнього ставлення, адекватного сприйняття. В цій статті хотілося б відкрити таке соціальне питання як: «толерантне ставлення до людей з особливими потребами». Чудово розуміючи, що ми всі різні і потрібно приймати іншу людину такою, якою вона є, ми не завжди поводимося коректно й адекватно. Важливо бути терпимим одне до одного, що дуже непросто. На сьогоднішній день людей з особливими потребами нараховується близько 3 млнна 46 млн. населення, в нашій державі цей факт призводить до виникнення низки проблем, пов’язаних із їхньою соціалізацією.

Ми часто стикаємося з тим, що люди з обмеженими можливостями не беруть участі в звичних нам справах, не працюють поруч з нами, не навчаються в університеті, не голосують на виборах в сусідніх кабінках. Але це відбувається не через їхню нездатність це робити. Найчастіше – це наслідок недостатньої підготовленості середовища і оточення. Людям з особливими потребами необхідна наша підтримка і допомога саме в усуненні «бар’єрів», але в жодному разі не жалість або поблажливість[8, с. 8].

Поняття «толерантність» розглядається як соціально важливе явище, норма життя у демократичному суспільстві. Це один з головних принципів взаємовідносин між людьми. Толерантність визначається як інтегративна якість
особистості, що відображає активну моральну позицію і готовність до конструктивної взаємодії з людьми і групами незалежно від їх національної, соціальної, релігійної, ґендерної приналежності, поглядів, світогляду, стилю мислення і типу поведінки; сприяє успішному самоствердженню особистості та її самореалізації у суспільстві.
Сучасна наука розглядає проблему толерантності в онтогенезі у філософському, психологічному, педагогічному та соціокультурному контекстах. Різні аспекти проблеми толерантності, зокрема осмислення сутності феномена «толерантність» а його особливої значущості для формування професіоналізму особистості педагога досліджено у наукових працях вітчизняних (М. Андрєєв, О. Безносюк, О. Волошина, О. Грива, В. Калошина, О. Кихтюк, І. Кресіна, О. Майборода, О. Отич, В. Пісоцький, Т. Пилипенко, М. Товта, Ю. Тодорцева, О. Швачко та ін.) та близького зарубіжжя(О. Асмолов, С. Бондирєва, Б. Герщунський, Д. Зіновьєв, Є. Кротков, М. Маріманова, А. Погодіна, Л. Скворцов та ін.) учених [8, с. 10].

Мета виступу – показати необхідність формування толерантності  в людей з дошкільного віку засобами іграшок; допомогти дітям з інвалідністю адаптуватися до навколишнього середовища за допомогою іграшок.

З першого дня дитина невпинно засвоює нові знання про навколишній світ. Вона знайомиться з новими людьми, порівнює їх із собою й знаходить усе більше відмінностей – тембр голосу, колір волосся, шкіри, різні інтереси. Деякі діти пам’ятають свій подив, коли вони вперше почули іноземну мову або зустріли людину іншої раси. Також іноді діти не завжди знають, як реагувати, коли в їхній клас уперше заїжджає дитина в інвалідному візку.

2 слайд

Батьки не часто самі піднімають із дошкільниками теми інвалідності або індивідуальних особливостей. Поштовхом до цього може стати особиста зустріч, але куди простіше й завбачливіше, коли дитина розширює свій кругозір у звичному для неї середовищі, нічого не соромлячись і не ризикуючи поставити в незручну ситуацію нових знайомих. Найкраще для цього підходять іграшки – вони надовго втримують увагу дитини, забезпечують наочність і дозволять програти сотні ситуацій, поки вона звикне до особливостей тієї або іншої ляльки. А в деяких випадках – і до власних особливостей, коли серед іграшок подібного типу дитина знаходить когось схожого/схожу на неї саму.

Формувати толерантне ставлення в дитини важливо із юного віку, коли картина світу вільно доповнюється новими елементами. Так у свідомості дитини складається визнання того факту, що люди можуть відрізнятися від неї та що права в них однакові. Це формує ставлення до іншого, як до самого себе (не роби іншому того, чого не прагнеш собі, возлюби близького, як себе самого), що є основою моральності в різних етичних системах. І закладається ця основа в дитинстві, у тому числі в грі зі спеціальними іграшками, які доносять цю думку не через нотації й декларації дорослих, а через приємний і зрозумілий метод гри.

4 слайд

Звичайно, такі іграшки потрібні й самим дітям із обмеженими можливостями. Вони допоможуть відіграти свій досвід і відчути свою приналежність до певної групи, її прийняття й підтримку. Коли дитині важко ідентифікувати себе зі звичайними «барбі», у хід йдуть іграшки, що стимулюють розвиток толерантності.

5

9 березня 1959 року на американському міжнародному ярмарку іграшок була представлена перша лялька Барбі. Підприємниця РутХендлер, яка придумала Барбі та назвала її на честь своєї дочки Барбари, зробила свого роду революцію в сприйнятті того, якою має бути лялька.

«До Барбі вважалося, що, відіграючи в ляльку, дівчинка імітує поведінку матері стосовно дітей, тому основними ляльками були пупси. А Барбі стала подругою, старшою сестрою й разом з тим ідеалом, втіленням якого дівчинка прагне стати в майбутньому», – розповідає експерт ринку Надія Журіна [3, с. 1].

Через десять років після випуску Барбі стала найбільш популярною іграшкою на ринку. Але, незважаючи на величезну популярність і любов споживачів, з моменту появи Барбі серйозно критикували.

      6

По-перше, за нереалістичні стандарти краси. Прототипом першої ляльки Барбі стала героїня німецьких коміксів для дорослих Білд Ліллі. Ліллі носила відверті вбрання, користувалася червоною помадою і яскравою чорною підводкою, у неї були великі груди й дуже тонка талія. Саме за талію, яку Барбі успадкувала від Ліллі, їй діставалося найбільше.

7

Активістки за права жінок заявляли, що неприродно тонка талія й загальна худорлявість Барбі можуть спровокувати анорексію й комплекси в дітей. Ситуацію ще більше збурив один із буклетів Барбі про те, як скинути вагу. На обкладинці видання була одна фраза: «Не їж» [3, с.5].

Про те, що пропорції Барбі неприродні для людини, заявляли не тільки феміністки, але й учені. Так, розрахунки, проведені Центральним госпіталем Гельсінкі, показали, що реальній жінці із пропорціями Барбі не вистачало б від 17 до 22 відсотків ваги для нормального функціонування репродуктивної системи й, зокрема, регулів [3, с.6].

У 2013 році вчені з’ясували, що якби Барбі існувала в реальному житті, то вона б важила 49 кг при зрості 175 см. Талію би мала 45 см, а ступні завдовжки 21 см. У підсумку, вони дійшли висновку, що в реальності такій дівчині довелося б плазувати, оскільки ступні й щиколотки не змогли б підтримувати масу її тіла.

Компанія Mattel пішла на поступки ще в дев’яності роки, додавши розмір талії. В 2016 році виробники випустили високу, маленьку Барбі й Барбі з іншими формами тіла.

      8

Але, останнім часом асортименти іграшок сильно міняється. Почали відрізнятися ляльковий зріст, формальний чи ні вигляд (дрес-код), навіть тип фігури. Руйнування стереотипів набирає обертів, і сьогодні у світі все частіше лунають заклики до різноманітності й розширення звичних рамок.
 

      9

Виробники популярної іграшки представляють Барбі нового формату – й головна лінійка Fashionistas поповнилася різними расами, високою й мініатюрною ляльками, а також лялькою з пишними формами й кучерявим малям. Останнім часом серед них трапляються альбіноси й ляльки з унікально чорною шкірою, протезами, інвалідними кріслами, вітіліго… «Тепер дівчинка з будь-якого куточка земної кулі зможе знайти ляльку, схожу на неї саму! – говорить Евелін Маззокко, віце-президент бренду Barbie. – Ми відчуваємо, що повинні розширити уявлення про стандарти краси в дівчат і їх батьків» [3, с.2].

10

Оскільки Барбі завжди привертала увагу за рахунок змін, тому може служити так само засобом профорієнтації або суспільної активістки. За свою історію вона освоїла більше ста різноманітних професій: зокрема танцівниці, пілота, репера, бізнесвумен, військової й ученої [3, с.2].

11

Mattel у рамках проекту BarbieDreamGap Project разом із Європейським космічним агентством випустила модель Барбі, прототипом якої стала перша італійська астронавтка Саманта Крістофоретті,  щоб надихнути дівчаток на вибір професії в галузі науки.

       12

А за 10 років до цього, в 50-у річницю Барбі, компанія випустила Барбі «Ангела Меркель», щоб заохотити підростаюче покоління до кар’єри в політиці.

Щоправда, більшість людей тоді не побачили в ляльці подібності з відомою політикинею, навіть попри на те, що Барбі була одягнена в строгий діловий костюм чорного кольору [3, с.9].

Барбі брала активну участь у суспільному житті: подавала заявку на Олімпійські ігри, чотири рази балотувалася в президентки США й один раз на пост канцлерки Німеччини. Вона міняла захоплення, колір шкіри й віросповідання. В 2017 році з’явилася Барбі в хіджабі, зображуючи американську фехтувальницю Ібтіхадж Мухаммад.

13

«Барбі не тільки змінювалася разом з поколіннями й переживала ті ж самі захоплення й інтереси, які переживали дівчата того або іншого покоління. Ця лялька, яка інтегрувалася в стиль життя родини – і дітей, і батьків, і суспільства. Будь-якій ляльці потрібно поспівати за суспільними настроями. Без цього нікуди», – розповідає президент Асоціації підприємств індустрії дитячих товарів Антонина Цицуліна [3, с.3].

     14

Незважаючи на зміни в зовнішньому вигляді й професійної орієнтації, в особистому житті Барбі демонструвала сталість. У 1961 році вона «познайомилася» зі своїм бойфрендом Кеном, і ці «стосунки» тривали більше 40 років, хоча виробництво Кена іноді припиняли.

Слід помітити, що сама комбінація «лялька Барбі» стала спільною і в суспільстві, і в поп-культурі, де найчастіше вона була не астронавтом або бізнесвумен, а дівчиною, що живе в рожевому будинку, основним заняттям якої були походи по магазинах і вечірках.

     15

Сама асоціація з лялькою Барбі не всім була до душі. Так, у 2018 році Mattel випустила серію Барбі в образі знаменитих жінок, серед яких була мексиканська художниця Фріда Кало.

Барбі в образі Фріди викликала більші суперечки в Мексиці. З офіційними заявами виступили члени родини художниці й оскароносна акторка Сальма Хайек, яка зіграла роль Фріди в однойменному фільмі. Вони наполягали, що образ художниці унікальний і ніяк не може бути трансформований у ляльку Барбі [3, с.6].

Експерти галузі дитячих іграшок, соціологи й культурологи погоджуються в тому, що вади й чесноти Барбі – це відбиття не тільки стратегії компанії Mattel, але й дзеркало суспільних настроїв.

«Світ Барбі – це наш світ. І там, де Барбі викликає в нас роздратування, ми можемо твердо говорити собі: ми проєктуємо на неї свої проблеми», – стверджує письменниця Лінор Горалік у книзі про Барбі «Порожня жінка» [3, с.7].

Барбі тепер, як і люди, бувають різними. «Справа не в ній, справа в нас. Це ми дратуємо себе своїм нав’язливими захопленням модою, або кар’єризмом, або занепокоєнням про власну зовнішність, або тим, як ми будуємо сімейні відносини, або, нарешті, тим, які іграшки ми вибираємо для своїх дітей. Це наш світ відбивається в дзеркалі її малюсінького рожевого трюмо; у тому, що він не подобається нам, ми можемо звинувачувати тільки самих себе», – підкреслює Горалік [3, с.7].

16

У серпні 2016 року Mattel представила нову ляльку в традиційному образі мексиканської богині, яку почитають у День мертвих у Мексиці.

17

Компанія Mattel, що робить ляльку Барбі, запустила нову лінійку гендерно-нейтральних ляльок з різним набором опцій. Як заявила компанія, діти самі зможуть вибрати, яка зачіска буде в їхньої ляльки й у що вона буде одягнена – спідницю або штани.              18

Нова лінійка називається CreatableWorld («Світ, що створюється») і складається із шести ляльок з різним кольором шкіри, кожну з яких можна видозмінити за власним бажанням. У ляльковий набір входять дві перуки з різними зачісками – короткою стрижкою «під хлопчика» і довгими локонами, а також одяг і аксесуари, що дозволяють створити різноманітні образи однієї й тієї ж ляльки [2, с. 1]. Як заявили в компанії, це дозволить дітям самим вибирати, з іграшками якої статі або раси їм гратися.

 «Іграшки відбивають нашу культуру, і оскільки світ усе більше розуміє важливість інклюзивності, ми усвідомили, що прийшов час створити лінійку ляльок без навішених ярликів», – сказала Кім Калмон – перший заступник голови MattelFashionDollDesign. Раніше виробників іграшок, у тому числі й Mattel, не одноразово критикували за випуск гендерно-орієнтованих іграшок, які, на думку активістів, зміцнюють у свідомості дітей гендерні стереотипи.

Нова лінійка CreatableWorld, як повідомила компанія, була придумана за участі групи експертів, куди входили педіатри, психологи, батьки й діти [2, с. 2].

На сьогодні Mattel випускає Барбі з різним типом фігури й кольором шкіри, і вона, як і раніше, залишається однією з найбільш затребуваних іграшок.

19

Нещодавно одна з американських компаній, що виробляють іграшки, випустила серію ляльок типу «барбі», що зображує людей з різними фізичними вадами: ляльки на інвалідних візках, ляльки з протезами, ляльки з хворобами шкіри. За твердженням розроблювачів, такі іграшки мають виховувати в дітях толерантне ставлення до людей з інвалідністю. 20

Виробник Барбі компанія Mattel запускає нову лінійку ляльок, яка покликана відбити «різноманітний погляд на красу» та інклюзивність. Нова серія, яка містить у собі Барбі без волосся, а також із пігментацією шкіри – ознаками хвороби вітіліго. Для створення цієї ляльки Mattel працювала з дерматологами, щоб гарантувати правильне відображення вітіліго.

      21

Як заявляє Mattel, компанія прагне «переосмислити, що значить бути Барбі або виглядати, як Барбі», додавши, що це дозволить дітям «грати ще більше історій, які вони бачать у навколишньому їхньому світі» [4, с. 1].

      22

У новій лінійці також є Барбі з протезом. Ця лялька була створена в колаборації з Джордан Рівз – 12-літньою дівчинкою з протезом руки, яка займається допомогою людям із інвалідністю. Також бренд включив у лінійку другу ляльку з більш темним відтінком шкіри, у неї золотий протез ноги [4, с. 3].

      23

У Великобританії за останній рік однієї із самих продаваних моделей лялька Барбі в інвалідному візку стала однією з найбільш продаваних моделей.

24, 25, 26

25Вважається, що ляльки з обмеженими можливостями досить корисні в плані формування толерантності. Такі іграшки дозволяють із раннього віку виховувати толерантність до людей, що мають подібні обмеження. Крім того, за кордоном «ляльки-інваліди» частіше застосовуються в психотерапії при роботі з дітьми з інвалідністю.

28. Вважається, що дитина, яка втратила кінцівки, граючи з такої лялькою, не почуває себе неповноцінною: «Вона така ж, як я!» – думає вона. У Британії так само існує лялькова лінійка «Як Я!»

29 А для хлопчиків – набори Лего з інвалідними візками й гоночні візки як аксесуари для ляльок. Також є лінійка іграшкових протезів і фіксаторів. Не менш важливою групою іграшок стали ляльки, що відтворюють своєю зовнішністю дітей з різними хворобами, приміром, із синдромом Дауна.

31

 Такі ляльки наділені маленькими, притиснутими до голови вухами, укороченими пальцями, злегка висунутим язиком й мигдалеподібними очима. Крім того, на грудях у них помітний «слід» від операційного втручання, оскільки приблизно половина дітей із хромосомними захворюваннями народжується з дефектами серця, пише DailyTelegraph.

Раніше дітям із синдромом Дауна не було, із чим себе ідентифікувати. Вони бачать, що ляльки зовсім інші, ніж вони, і, як і всі діти, прагнуть себе із кимось співвіднести. Так заявила Донна Мур (DonnaMoore), викладач із Південної Кароліни, коли відкривала першу фірму, що спеціалізується на виробництві ляльок з видимим синдромом Дауна. Пізніше її ідею підхопили інші. На жаль, не завжди в позитивному ключі. Так, у магазини шведського підприємця Ґетеборга, потрапила схожа іграшка від компанії Göteborgskooperativetförindependentliving (GIL), в інструкції до якої було написано: «Поводься з нею, як із дурником».

32

Однак, як явище, у цілому подібні іграшки призначені для того, щоб діти з раннього віку звикли до позитивного сприйняття будь-якого члена суспільства.      33

SibahleCollection– одна з компаній, діяльність яких спрямована на випуск ляльок з різноманітною зовнішністю. КеролайнХлахла й ХулілаВілаказі-Офосу заснували свою фірму в 2016 році й уже встигнули подарувати світу кілька серій ляльок з темною й смаглявою шкірою та всілякими особливостями зовнішності. Фундаторки вважають, що в кожної маленької дівчинки є право на ляльку, яка була б схожа на неї. Особливо це стосується тих випадків, коли є особливості зовнішності, наприклад, вітіліго або альбінізм. І, як показала практика, це правильний шлях: на одній із виставок вони побачили жінку  похилого віку, яка плакала, стоячи біля вітрини з їхньою лялькою-альбіносом. За її словами, якби така іграшка була в неї в дитинстві, це могло б змінити її життя. Вона почувала б, що не самотня, що є хтось, хто на неї схожий.

Компанія дає всім створеним персонажам імена. Для цього використовуються різні африканські слова, пов’язані з красою. Лялька з вітіліго одержала ім’я Нданака, що перерекладається з однієї з африканських говірок як «Я прекрасна». Це саме те, що Керолайн і Хуліла прагнуть нагадати кожній дитині. Будь-яка людина прекрасна, незалежно від того, якою створила її природа.

      34

В останні роки слово «толерантність» найчастіше асоціюють із представниками ЛГБТ-співтовариства, й ця ідея теж знайшла відбиття в ляльковому світі. 35

В 1977 році вийшов «Гей Боб» – перша у світі гомосексуальна лялька, яка відрізнялася анатомічно докладною будовою тіла. Цікаве тут навіть саме впакування ляльки – Бобо буквально «Виходить із шафи», тобто робить камінг-аут.                                           36, 37,

Ка́мінг-А́ут, також ка́мін-а́ут, ка́мінга́ут і каміна́ут (від англ.comingout «розкриття; вихід») – процес відкритого й добровільного визнання людиною своєї приналежності до сексуальної або гендерної меншості або результат такого процесу.

38, 39,

Термін «камінг-аут» застосовується переважно стосовно лесбіянок, геїв, бісексуалів і трансгендерних людей (скор. ЛГБТ), які перестали приховувати від навколишніх свою сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність. Вираження «камінг-аут» є прямим запозиченням сталого англомовного вислову comingout (скор. від comingoutofthecloset– букв. «вийти із шафи», за змістом «вийти з сутінків; відкритися»). 

43!!!!!!!

Також є іграшки, які вчать толерантності, небайдужості до проблеми дитячої онкології. Провідний виробник ляльок Барби компанія Mattel підтримала ідею користувачів Facebook «Барбі без волосся» і вже запускає виробництво таких іграшок (як повідомляє американський телеканал CBS6). Виробники вважають, що така лялька зможе допомогти дітям, які втратили волосся після хіміотерапії, почувати себе «нормальними» і швидко адаптуватися до нових обставин свого життя. «Голомоза Барбі» буде поставлятися з комплектом перук, капелюшків, шарфів та інших аксесуарів. Також свого часу виходили ляльки Братц, присвячені проблемі онкології.

Це далеко не весь перелік іграшок, які покликані ознайомити дитину з різноманітністю сучасного суспільства й навчити її вільно розрізняти відмінності інших людей. Вони повинні бути в кожному дитячому садку, щоб якнайбільше дітей дошкільного віку мали до них доступ і можливість не тільки самоідентифікації, але й ігрової соціалізації. У такий спосіб толерантне ставлення не буде нав’язаним і не залишатиметься порожнім звуком під час виховних бесід – воно ненав’язливо ввійде в повсякденні ігри, ознайомивши дитину з різними статеворольовими моделями, які трапляться їй у майбутньому.

Як заявляє Mattel, компанія прагне «переосмислити, що значить бути Барбі або виглядати, як Барбі», додавши, що це дозволить дітям «грати ще більше історій, які вони бачать у навколо себе у світі» [4, с. 1].

44

Друга Барбі – Кена – цього року також оновили. Mattel вирішила замінити коротку зачіску Кена на варіант із довгими волоссями. Усього ляльки Кена доступні в 4 типах статури, 13 відтінках шкіри, 9 кольорах очей й 22 кольорах волосся.

Mattel випускає інклюзивні моделі Барбі останні п’ять років. За твердженням компанії, вона прагне піти від сексистських стереотипів і нереальних очікувань краси, колись пов’язаних із лялькою. Зараз продаються Барбі п’яти типів статури, 22 відтінків шкіри, з 76 різними зачісками, із 94 кольорами волосся і 13 кольорами очей [4, с. 3].

45

Таким чином, можна зазначити, що головною метою соціального розвитку сучасного суспільства є повага до людського розмаїття, встановлення принципів солідарності та безпеки, що забезпечує захист та повну інтеграцію у соціум усіх верств населення, в тому числі й осіб з обмеженими можливостями здоров’я. В основу інтеграції закладено принцип доступності та дотримання прав людини щодо рівного доступу до здобуття якісної освіти. Офіційна позиція європейської спільноти щодо усунення упередженості та дискримінації стосовно осіб з порушеннями психофізичного розвитку була висловлена ЮНЕСКО, Комісією з прав людини: «Освіта має надаватися в межах можливого, у загальноосвітніх школах, без будь-якого вияву дискримінації стосовно дітей та дорослих інвалідів. Таким чином, у більшості випадків інвалідність сама по собі не є перешкодою, дискримінація – ось що перешкоджає дитині отримати освіту у загальній системі. В окремих випадках, відповідно до законодавчих норм, діти-інваліди зобов'язані відвідувати спеціальні школи, що є офіційною сегрегацією» [6].

На противагу медичній моделі соціальна модель «розглядає ваду здоров’я як соціальну проблему, а не як характеристику особистості», оскільки вона (проблема) створена непристосованістю оточення, включаючи ставлення до людей з особливими потребами та виробничі норми, архітектурну безбар’єрність і транспорт. Така модель спрямована на зміни в суспільстві таким чином, щоб воно забезпечувало рівну участь своїх громадян у здійсненні своїх прав і надавало їм таку можливість[6, с. 6].

     46

Значну роль у здійсненні таких змін в українському суспільстві відіграють неурядові організації, включаючи організації батьків дітей з особливими освітніми потребами, соціальні педагоги, фахівці соціальної сфери. Завдяки їхній діяльності все більшого поширення набувають терміни, які зміщують акцент з вад/відхилень розвитку (діти з інвалідністю, неповносправні, діти з вадами розвитку тощо) на більш позитивний термін – діти з особливими освітніми потребами. Набувають розповсюдження засоби, за допомогою яких діти з особливими потребами успішно соціалізуються у суспільстві.

Література:

1.               Барби на коляске. URL: https://rg.ru/2020/02/05/reg-cfo/v-stolichnyh-magazinah-poiavilis-kukly-s-invalidnostiu.html

2.                 Гендерно-нейтральная кукла от создателей Барби: пусть дети сами выберут, какой ей быть. URL: https://www.bbc.com/russian/news-49823695

3.                 День рождения Барби: 60 лет и ни одной морщиныURL: https://www.bbc.com/russian/features-47494276

4.                 Куклы Барби с протезом, без волос и с витилиго появятся в этом году (1) URL: https://www.bbc.com/russian/news-51282229

6.               Колупаєва А. А., Савчук Л .О. Діти з особливими потребами та організація їх навчання. Науково-методичний посібник. Серія «Інклюзивна освіта». Київ 2011. 206 с.
7.               Молчанова А. О. Толерантність як ціннісна основа професійної діяльності педагога: посібник. Київ: Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, 2013. 188 с.
8.               Толерантне ставлення до людей з особливими потребамиURL:http://km-rda.gov.ua/infosim/3802-tolerantne-stavlennia-do-liudey-z-osoblivimi-potrebami.html