Матеріали до загальношкільної лінійки про творчість Олександри Бурбело

     П’ять книг поезії – у 15 років! А ще - історичний роман «Тутанхамон», оповідання у жанрі фантастики, казки та замальовки. Їх автором є вінничанка Сашенька Бурбело. Народилася вона 01 січня 1998року у місті Вінниця, навчалася у 26 школі міста Вінниця. В технічному університеті   працюють батьки дівчинки, кандидати технічних наук Сергій Бурбело та Світлана Бевз. Саша хворіла на муковисцидоз. Це невиліковна хвороба. Дівчинка постійно виконувала ще й медичні вправи, приймала необхідні ліки. Разом з батьками їздила до медичних  світил, зокрема, і за межі держави. Незважаючи на це, ніколи не нарікала на долю, не скаржилася, не скиглила. - Повірте мені, це щастя мати таку дитину, - каже з сумом в голосі мама. – За свої короткі 15 років вона прожила багато життів. Ми дивувалися, як їй вдається все встигати! За що вона тільки не бралася! Писала картини, окремі полотна формувала з опалого листя, вишивала бісером, захоплювалася фотографією, деякі з книг ілюстровані її знімками, зібрала колекцію мінералів, в якій понад сто екземплярів. Мати дівчинки пригадує, що олівця в руках Сашенька тримала, починаючи з чотирьох років. Літер тоді вона ще не знала, але намагалася їх виводити. Бачила в книжечках чи газетах – і старалася написати так само. Особливо це проявлялося після того, як мати закінчувала читати донечці якусь з книжечок. - Пізніше  всі свої твори Сашенька писала олівцем, - розповідає пані Світлана. – На столі завжди була гумка для стирання. Коли треба було щось переписати, стирала рядки, які не подобалися і на їхньому місці писала нові. Сашенька була дуже дисциплінована.  Самостійно планувала час. Через хворобу, що проявилася в ранньому дитинстві, дівчинка не ходила до школи, навчалася вдома. Багато допомагали внучці бабуся, Тамара Олексіївна Бевз, вона колишній викладач педуніверситету, кандидат наук, а також дідусь Володимир Якович. - Дідусь Сашеньки, мій батько Володимир Якович, розмножував журнал, який вона випускала разом з дітками у їхньому дворі, це на вулиці Писарєва, - продовжує пані Світлана. – Спочатку він збільшував його тираж на ксероксі чи принтері, а тоді пропонував сусідам. Жоден кіт не проходив мимо Дівчинка душею тягнулася до природи, їй подобалися домашні тварини. Про  рослинний світ вона багато дізналася з енциклопедії. Знала назви багатьох рослин, причому, не тільки українською, а й на латині. Одного разу у квітковому магазині, куди Саша прийшла з мамою, вона почала розповідати їй про представлені на вітрині квіти. Про особливості догляду, про країну, де вони виведені. - Ми навіть не звернули увагу на жінку, яка стояла у нас за спиною, - каже пані Світлана. – З’ясувалося, то була директор магазину. Вона одразу запропонувала  Сашеньці роботу консультанта. Але ми пояснили, що через хворобу донька не може працювати.

В Олександри Бурбело дуже образна поезія.  Її рядки прості й зрозумілі:

 “Легендами цвіт нашої землі

Оповіли віки в потоках часу.

Ось дикий мак. Ці квіточки малі

Зустрінеш край дороги як окрасу

полів,що, наче море, в далечінь

Розкинули свої широкі крила,

Лісів  розкішних, де зелена тінь

Від спеки диво цвіт дрібний прикрила».

В своїй поезії, оповіданнях, казках вона вміло описує природу, добре знає історію рідного краю. Дуже багато віршів пронизані патріотичною тематикою.  Її дуже хвилювала доля України. Багато віршів написані саме про неньку батьківщину.

Таня Вітюк – вірш « Ненька Україна»

Саша Вітюк – вірш « Українське село»

Батьки Саші – волонтери, їздять на Схід України. Дарують книги Сашеньки.

Деякі з її віршів покладені на музику. Двічі дівчинка ставала лауреатом музичних конкурсів.

Cтежинка

 У кожного  із нас своя стежинка,

Що із дитинства в юність привела.

Як талісман, там золота росинка

На конюшині білій край села.

 Приспів:

У споришах спішить моя стежинка

І кличе за собою в далину.

Ромашка розцвітає, як сніжинка,

І обіцяє радість осяйну!

Стежинкою біжу попід горою,

Обабіч гаю, боса по росі.

Доріжкою, що вигнулась бровою

На до поставі вісні і красі.

Видзвонюють литаврами дзвіночки,

Петрів батіг розправив пелюстки.

Цвіте моя вишивана сорочка,

І пахнуть м’яти  дикої листки!

Довкола розкіш рідної природи,

І кожен з нас – її мале дитя,

Краплиночка великого народу

В Дніпровій хвилі вічного життя!

 Перша книжка Олександри Бурбело «Первоцвіт» вийшла у світ у 2011 році, одразу стала переможцем Всеукраїнського дитячого літературного конкурсу «Я козацького роду». Ще до того, у 12-річному віці,  юна поетеса відчула смак перемоги. Було це у 2010 році. Тоді її оповідання-фантастика «Україна на відстані серці і безмежного Всесвіту»  відзначено першою премією  у Всеукраїнському літературному конкурсі  журналу «Крилаті».  У 2011-2012 роках  вінничанка ставала лауреатом літературного Міжнародного інтернет-конкурсу «Золотое перышко»  (м. Єкатеринбург). Так відзначено її твори, написані після відвідання музею Лермонтова.  Дипломом першого ступеня Міжнародного поетичного конкурсу імені Гумильова  нагороджено добірку поезій  «Вінок восьмивіршів», присвячену класику російської літератури Миколі Гумильову (Санкт-Петербург, 2012). Перемагала Бурбело і в обласних конкурсах, таких як «Малахітовий носоріг», «Зелене гроно», «Податки – очима дітей». Її твори друкувалися у літературних збірниках і альманахах в Україні, Росії, Білорусі, а також США.

Олекса́ндра Сергі́ївна Бурбе́ло (1 січня 1998, м. Вінниця — 5 вересня 2013, Вінниця) — юна українська письменниця, член НСПУ від 2015 (посмертно).

Біографія

Народилась у Вінниці в родині викладачів-науковців. Була вихованкою місцевої школи № 26. Пішла з життя у 15-річному віці через спадкову фатальну хворобу — муковісцидоз.

Творчість

Авторка кількох книг поезії і прози українською та російською мовами:

Первоцвіт: казки, легенди, вірші та загадки. — Вінниця: ФОП Рогальська І. О., 2011. — 138 с. — ISBN 978-966-2585-17-9;

Белые паруса: сказки, фантастические рассказы, стихотворения. — Краснодар: Новация, 2012. — 152 с. — ISBN 978-5-905557-10-1;

Первоцвіт: казки, легенди, вірші, смішинки та загадки. Вид. друге, змінене і доповнене. — Вінниця: Консоль, 2012. — 152 с. — ISBN 978-617-583-066-6;

Зимова Україна: поезії. — Вінниця: діло, 2013. — 124 с. — ISBN 978-617-662-031-0;

Я лиш струна на арфі України. — Київ: Антологія, 2013. — 304 с. — ISBN 978-966-97305-7-2;

Золота росинка: поезія, казки. — Вінниця: Консоль. 2014. — 312 с. — ISBN 978-617-583-119-9.

За життя вийшло друком чотири книги автора, решта — посмертні видання. Підготовлені до друку книги поезії та прози «Перемога над синіми водами» та «Гармонія». Незавершеними лишилися роман в стилі фентезі «Тутанхамон» та детектив. Численні публікації в українській та російський періодиці.

Відзнаки та нагороди

Лауреат і дипломант понад півсотні літературних конкурсів та фестивалів, знаковими серед яких є перемоги та здобутки у конкурсах «Україна через 20 років» журналу «Крилаті» (Київ, 2010), «Малахітовий носоріг» (Вінниця, 2010), журналів «Хімія для допитливих» та «Географія для допитливих» (Харків, 2011), «Я козацького роду» (Київ, 2011), інтернет-конкурсах ім. М. С. Гумільова (Санкт-Петербург, 2012), «Волшебное перышко» (Єкатеринбург, 2011, 2012), «Край п'яти січей» (Нікополь, 2012), «Зелене гроно» (Вінниця, 2013) та ін.

Творчість високо оцінена відомими українськими письменниками — В. З. Нестайком, В. М. Вітковським, А. М. Подолинним. Автором кількох передмов до книг стала Т. М. Артем'єва.

«Олександра Бурбело, безперечно, має багату фантазію, що надзвичайно важливо для письменника, у неї світле, романтичне світосприйняття. Душа авторки відкрита для всього доброго і прекрасного. Про це свідчать казки у збірці. Вони написані не зовсім за класичним зразком. Герої в них – романтизовані носії добра і всіх людських чеснот. Вони утверджують головну думку про важливість добра, доброти для людини. Казки юної письменниці ліричні, в них багато світла, вони мальовничі. Авторські емоції, думки, зокрема любов до рідної землі, до «Казкової України», органічно поєднуються з елементами фантастики. Олександра створює прекрасну, вимріяну країну дитинства. Її твори відкривають дітям світ добра і краси