Матеріали досвіду роботи викладача

Про матеріал
У файлі представлено матеріали досвіду роботи викладача математики. Проблемна тема: "Використання засобів візуалізації на заняттях з математики".
Перегляд файлу

ВОВЧАНСЬКИЙ КОЛЕДЖ

ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ІМЕНІ ПЕТРА ВАСИЛЕНКА

 

 

 

 

МАТЕРІАЛИ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

ВИКЛАДАЧА "МАТЕМАТИКИ"

ЛУГОВИХ ТЕТЯНИ ІГОРІВНИ

 

 

«ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вовчанськ -2019

ВОВЧАНСЬКИЙ КОЛЕДЖ

ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ІМЕНІ ПЕТРА ВАСИЛЕНКА

 

 

МАТЕРІАЛИ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

ВИКЛАДАЧА "МАТЕМАТИКИ"

ЛУГОВИХ ТЕТЯНИ ІГОРІВНИ

 

"ЗАСОБИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ
НА ЗАНЯТТЯХ З МАТЕМАТИКИ"

 

 

 

 

 

 

 

Розглянуто та затверджено

на засіданні циклової комісії

загальноосвітньої, гуманітарної

 та    соціально-економічної підготовки

Протокол    «__»_________2019 р.

Голова циклової комісії

____________Т.І. Лугових

 

Розглянуто та затверджено

на засіданні методичної ради

Протокол № «__»_________2019 р.

Голова методичної ради

____________ А. В. Щербак

 

 

 


Тема досвіду: "ЗАСОБИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇНА ЗАНЯТТЯХ З МАТЕМАТИКИ"

Ідея досвіду: використання засобів візуалізації інформації на заняттях з математики забезпечує розвиток і саморозвиток особистості студента, сприяє формуванню пізнавального інтересу, організаційних, інформаційних, комунікативних компетентностей особистості, міцному засвоєнню програмового матеріалу.

Мета досвіду: надати цілісні знання математичних методів та алгоритмів розв’язання задач, які постають в будь-якій сфері людської діяльності; з’ясувати, наскільки використання різноманітних засобів візуалізації інформації на заняттях з математики сприяють підвищенню успішності студентів, розвитку пізнавальної діяльності, формуванню інформаційної компетентності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОПИС ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

І. Вступ. Суть та науково-методичне обґрунтування досвіду.

  1.            Обґрунтування актуальності досвіду.
  2.            Теоретична база досвіду.

ІІ. Сутність досвіду.

  1.          Форми та методи реалізації досвіду та його вплив та якість

        підготовки молодших спеціалістів.

  1.       Технології досвіду.
  2.       Використання засобів візуалізації на заняттях з математики.
  3.       Перелік опублікованих статей.
  4.       Результативність досвіду (прогнозований результат).

ІІІ. Супровідна документація досвіду та нормативно-правова база.

3.1. Витяг з протоколу засідання циклової комісії про вивчення

      педагогічного досвіду викладача.

3.2. Витяг з протоколу засідання методичної ради про вивчення 

       педагогічного досвіду викладача.

3.3. План вивчення, узагальнення та впровадження педагогічного

       досвіду викладача.

3.4. Довідка про вивчення педагогічного досвіду.

IV. Висновки щодо вивчення педагогічного досвіду.

V. Список джерел і літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. ВСТУП. СУТЬ ТА

НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОСВІДУ

C:\Users\Танюша\Downloads\11.jpg 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Суть і науково-методичне обґрунтування педагогічного

досвіду викладача

1.1 Обґрунтування актуальності досвіду

 

Розкажи – і я забуду, покажи – і я пізнаю,

дай зробити самому – і я зрозумію. 

                                     Китайське  прислів'я

Стрімкий розвиток техніко-технологічних ресурсів інформаційної культури XXI століття визначає основні особливості сучасної комунікації, серед яких, на думку дослідників, важливу роль відіграє візуальний контент.

Відповідно до думки дослідників, мозок людини обробляє візуальну інформацію значно швидше текстової, внаслідок чого графічний дизайн є основним засобом розробки об'єктів візуальної комунікації.

Альберто Каїро, фахівець в сфері візуалізації, вважає, що основна мета інфографіки – вдосконалення процесу сприйняття інформації, пояснення складної інформації простими і зрозумілими образами, передача даних в компактному повідомленні, яке виглядає цікавіше і легше засвоюється, ніж суцільний текст.

 "Дані навкруги, дані всюди", як говорить Девід МакКендлесса, дизайнер, письменник і журналіст в області інфографіки, а також автор відомої книги "Інфографіка. Найцікавіші дані в графічному поданні", сьогодні людство живе в інформаційних джунглях. На Рис. 1 зазначено як збільшилася кількість інформації за останні 28 років та яку кількість інформації людина споживає за добу.

12.jpg

Рис. 1

В чому ж сила візуалізації? Як сказав Девід МакКендлесса в своєму виступі на TED Talk, зір – це найшвидше і найбільш сильно розвинене почуття з усіх п’яти почуттів людини. 90%  інформації ми не чуємо,  не відчуваємо за запахом або на смак, не отримуємо через тактильні відчуття, а саме  бачимо. На Рис. 2 представлено дані про те, як задіяний мозок людини при обробці візуальної інформації. Відомо, що ще до того, як люди почали говорити, вони спілкувалися в основному за допомогою малюнків і жестів: наскальний живопис, давньоєгипетські ієрогліфи тому підтвердження. "Навіть сьогодні, коли ми про щось розповідаємо, нам подобається супроводжувати свої слова малюнками, так як тяга до наочності – одна з основних рис нашого мозку," (Ренді Крам "Інфографіка. Візуальне представлення даних").

Plakatik_mozok.jpgРис. 2

Дані, які виглядають, як абсолютна тарабарщина в звичайному вигляді, стають

зрозумілими і логічними, варто їх перетворити в графіки, діаграми або відео. 

Якщо у нас виходить грамотно представити інформацію візуально, то ми отримуємо можливість краще розуміти оточуючих людей. Проте, є думка, що візуальне уявлення значно спрощує інформацію і ми втрачаємо багато важливий даних в процесі перетворення цифр і тексту в графіку. Чи так це насправді?

У 2011 році вченими було проведено дослідження серед економістів. Випробовуваних розділили на три групи в залежності від форми подання інформації, яку їм належало вивчити, і попросили відповісти на 3 питання. В результаті були отримані наступні результати:

1 група: отримала дані у вигляді класичної статистичної звітності - 72% осіб дали невірну відповідь;

2 група: отримала дані у вигляді класичної статистичної звітності та у вигляді графіка – 61% дали невірну відповідь;

3 група: отримала дані тільки у вигляді графічної інформації – помилилися тільки 3%.

Висновок очевидний: візуалізація даних в деяких випадках дозволяє набагато краще сприймати інформацію, ніж цифри і текст!

Але слід пам’ятати, що будь-яка візуалізація даних – інфографіка, відео-ролики або просто звичайні фотографії – приносить користь, тоді і тільки тоді, коли вона цікаво продумана, талановито реалізована і вчасно подана. Чари відбуваються  тільки тоді, коли хороша ідея поєднується з грамотним дизайном і підтримується вмілим маркетингом.

Отже, прогнозованими результатами впровадження досвіду є: досягнення бажаних результатів, вибір ступеня складності завдання, оцінка досягнутих результатів у навчанні, самостійне прийняття рішень, моделювання свого життєвого шляху, виявлення особистісних проблем, самовизначення щодо життєвих цінностей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Теоретична база досвіду

Сьогодні часто доводиться чути від викладачів і батьків, що діти стали іншими, їх складніше навчати і виховувати. Так, сучасні студенти мають ряд особливостей, які, без сумніву, впливають на їхню успішність. Перед нами за партами на занятті сидить нове покоління студентів, які використовують Інтернет вже на новому рівні – як простір, в якому вони живуть. Вони звикли бути в Мережі, з ними завжди смартфони і для них це природна якість життя. Школярі і студенти працюють з фотографіями, відеоматеріалами та звуками вільно на будь-яких гаджетах, і вони здатні працювати з безліччю джерел інформації одночасно. На відміну від їхніх батьків, які були школярами в 80-90 роки і з відкритим ротом ловили кожне слово вчителя, дивуючись глибині і змістовності його лекції, сьогоднішніх підлітків вже не може влаштувати монологічна модель інформаційної передачі.

Поступальне  вдосконалення загальної середньої освіти спрямоване на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, на навчання його самостійно оволодівати новими знаннями, на формування інформаційної функціональної, мотиваційної та соціальної  компетентностей.

Змінюються цілі і завдання, що стоять перед сучасною освітою, акцент переноситься з "засвоєння знань" на формування "компетентності". Можна погоджуватися з запитами суспільства, що пред'являються до освіти, чи ні, але адаптувати методичні прийоми і засоби до сучасного освітнього процесу необхідно, тому що як методика, так і суспільство в цілому розвивається спіралеподібно, покращуючи і модернізуючи "старі прийоми, що добре працюють " – одним з яких є візуалізація.

Психологи вважають, що 80% сучасних студентів візуали і тільки 20% –  аудіали і кінестетики. Напевно, це закономірно, враховуючи пріоритетність кліпової культури в століття глобальної комп'ютеризації, тому  важливо своєчасно коригувати викладання згідно запитам суспільства, бо розумною методикою забезпечується " і успішність, і реалізація програми, і дисципліна, і плідність роботи викладача, і подальше зростання і розвиток можливостей студента", – так вважала М.А. Рибнікова.

Які ж основні компетенції формуються методом візуалізації? Ми вважаємо, що всі ключові компетенції (по Хуторському А.В.) передбачають формування здібностей у студентів знаходити і застосовувати потрібну інформацію, працювати в команді, бути готовим протягом усього життя до постійного самовдосконалення. Візуалізація ж готує і створює сприятливі умови для їх формування.

           Саме розвиток у особистості життєво важливих  компетентностей може дати людині можливості орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти.

Підстави власного педагогічного досвіду переконують нас в тому, що в якості організаційно-педагогічних умов використання інфографіки на заняттях з математики можуть бути розглянуті:

  • визначення змісту навчального матеріалу для використання інфографіки на заняттях з математики (в якості змісту навчального матеріалу для використання інфографіки на заняттях з математики були обрані заняття, присвячені узагальненню знань з досліджуваних тем);
  • вибір педагогічних технологій для роботи з інфографікою на заняттях з математики.

У зв'язку з цим в якості педагогічних технологій використовуються:

  • проектний метод, який передбачає індивідуальну організацію роботи над навчальним матеріалом.
  • технологія критичного мислення, яка передбачає формування навичок роботи з інформацією.

Мультимедійні енциклопедії, інтелектуальні комп'ютерні ігри, індивідуальні та групові завдання на створення презентацій, опорні схеми, конспекти, плани, виконані в електронному варіанті, – формують ціннісно-змістові компетенції. Дані компетенції забезпечують механізм самовизначення студента в навчальній та іншій діяльності.

Процес візуалізації активно вивчається у сучасних дослідженнях науковців, серед яких Далінгер В.О., Резник Н.О., Арнхейм Р., Ерднієв Б.П., Бровка Н.В., Вербицький А.А., Селевко Г.К., Плотинський Ю.М. та інші. Але, як показує аналіз навчальної літератури з математики, ця проблема ще не достатньо вивчена. Як наслідок, викладачі математики мало використовують ці методи в процесі навчання.

На мою думку, саме технологія візуалізації навчальної інформації може стати основою нових методик навчання математики як у загальноосвітніх школах, так і у вищих навчальних закладах, оскільки мова математики – це, насамперед, мова математичних моделей, символів, образів, які беззаперечно є частиною процесу візуалізації математичного знання.

Уміле використання візуалізації у процесі навчання сприяє розвитку самостійності, активності, творчої пізнавальної діяльності студентів, що значною мірою забезпечує підготовку їх до самостійної практичної роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

123123.jpg 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Сутність досвіду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Сутність досвіду

2. Форми та методи реалізації досвіду та його вплив та якість підготовки молодших спеціалістів

2.1. Технології досвіду

Перший рік роботи

Викладачі б'ють на сполох: діти не можуть зосередитися, сприймати довгі тексти, заглиблюватися в суть, мають низький коефіцієнт засвоєння знань. Їм не під силу прочитати "Війну і мир" навіть по главам. Вони не здатні конспектувати, написати реферат, не замислюються, що при вирішенні завдання не може вийти 2,5 людини, а з 8 км неможливо відняти 3 години. При виконанні домашніх завдань намагаються скористатися всілякими гаджетами, готовими творами та готовими домашніми завданнями.

В чому ж проблема?

Фахівці це пояснюють тим, що у дитини сформовано кліпове мислення (від «clip» (анл.) – фрагмент тексту, вирізка з газети, уривок з відео або фільму).

Кліпове мислення - це загальна проблема, яку стали відзначати в різних країнах вже з початку 90-х років ХХ століття.

Психологи вважають, що кліпове мислення має і плюси, і мінуси. Так, в сучасному світі швидкоплинніої інформації кліпове мислення забезпечує захист мозку від інформаційних перевантажень. Уміння швидко перемкнутися з одного джерела на інше дозволяє не перевантажувати мозок непотрібною інформацією. Швидка реакція дозволяє легко включатися в роботу, засвоювати новий матеріал, ефективніше реагувати і налаштовуватися під будь-які зміни. Багатозадачність дозволяє студенту одночасно слухати музику, спілкуватися в чаті, бродити по мережі, редагувати фотографії і при цьому готуватися до заняття.

Як же допомогти сучасному студентові стати успішним у навчанні? Як сприяти розвитку його пізнавальної мотивації? Як допомогти сприйняттю і розумінню змісту навчального матеріалу? Як активізувати розумовий процес і полегшити запам'ятовування? І як, зрештою, підвищити інтенсивність праці студента на занятті для отримання кращого результату? Ці проблеми є актуальними сьогодні для будь-якого викладача.

Безсумнівно, перше, що потрібно зробити, – прийняти сучасних дітей такими, якими вони є, не має сенсу їх "переробляти", а навпаки, слід навчитися використовувати їхні особливості  сприйняття інформації для реалізації навчальних цілей.

Циклова комісія загальноосвітньої, гуманітарної та соціально-економічної підготовки працює над впровадженням інтерактивних та студентцентрованих технологій навчання, які підвищують активність студента, стимулюють розвиток його комунікативних навичок.

Викладачі коледжу ретельно вивчають особливості студентів та розробляють особистісний підхід до викладання. Для цього вони використовують різноманітні форми та методи навчання. Такі як:

  1.       Проблемно-пошуковий метод.
  2.       Інтерактивні методи.
  3.       Використання ІКТ під час викладання дисципліни.
  4.       Використання креолізованих текстів.

Для роботи зі студентами пропонуються різні методики, зокрема:

  • скориставшись особливостями кліпового мислення, здійснювати фрагментарне уявлення інформації, пов'язування інформації з візуальними образами – презентації, яскраві картинки, що запам'ятовуються формулювання.
  • практикувати метод дискусій, так як участь в дискусії вчить їх учасників мислити, відстоювати свою точку зору, і розуміти протилежну, а пошук аргументації стимулює логічні процеси;
  • корисний і метод парадоксів. Щоб змусити студента міркувати, а не просто пропускати через себе інформацію, потрібно надати йому два взаємовиключних твердження. Відсутність чітко сформульованої кінцевої думки, готового висновку від викладача може змусити студентів задуматися і задіяти логіку;
  • читання класичної художньої літератури – найважливіший засіб навчити дитину самостійно вибудовувати образну систему, а будь-яке закріплення прочитаного – обговорення, конспектування і т.д., сприяє виробленню вміння аналізувати, встановлювати зв'язки між явищами і, в  підсумку, призводить до руйнування мозаїчної, фрагментованої картини світу;
  • робота педагога в тісному зв'язку з батьками також сприятиме паралельного розвитку обох видів мислення. Для цього батькам слід не забороняти дітям взагалі користуватися гаджетами і соцмережами, а намагатися заповнювати те, чого діти позбавляються через «кліповість» оточуючого їх світу. Це можуть бути подорожі, спорт, музика, театри, малювання, а головне – звичайне живе спілкування. Більше спілкуватися зі своїми дітьми, щоб недолік живої комунікації вони не заміняли на віртуальну.

Другий рік роботи

В своїй роботі Тетяна Ігорівна використовує різноманітні методи інноваційних технологій. Так, при проведенні лекційних занять застосовуються різні види лекцій: проблемна лекція, інформаційна лекція, лекція˗дискусія. З метою візуалізації інформації широко використовуються мультимедійні презентації, відеофільми, що значно підвищує ефективність сприйняття навчального матеріалу студентами, дозволяє збільшити обсяги інформації для засвоєння за відведений на читання лекції час. При проведенні практичних занять викладачем застосовуються методи, які стимулюють студентів до активного мислення і практичної діяльності в процесі оволодіння навчальним матеріалом.

У сучасному світі неможливо одній людині знати все навіть в окремій галузі знання. Студентам потрібні інші навички: думати, розуміти сутність речей, осмислювати ідеї й концепції і вміти шукати потрібну інформацію, тлумачити її і застосовувати за конкретних умов. Саме цьому сприяють різноманітні засоби візуалізації інформації.

 

 

 

 

 

2.2. Використання засобів візуалізації на заняттях з математики

Візуалізація – це створення та представлення графічного образу текстової чи математичної інформації, що робить її наочною, а отже, зручнішою для аналізу та осмислення.

Інше визначення візуалізації дає, наприклад, Вербицький А.А.: "Процес візуалізації – це згортання розумових змістів в наочний образ; будучи сприйнятим, образ може бути розгорнутий і служити опорою адекватних розумових і практичних дій".

Тому Тетяна Ігорівна розуміє під активними засобами візуалізації не просто ілюстративний матеріал, а систему передачі візуальної інформації, що дозволяє будь-якому суб'єкту взаємодії здійснювати управління інформацією.

Візуалізацію можна використовувати на всіх етапах навчання: при поясненні нового матеріалу; при повторенні; при закріпленні; при  контролі й систематизації; при узагальненні; при виконанні домашніх завдань; при самостійній роботі ... і ще можна назвати безліч "при ...", які викладач самостійно визначає в навчальному процесі.

Для забезпечення ефективності візуальної комунікації через інструмент інфографіки з метою розвитку навичок проектної та дослідницької діяльності, а також навичок критичного мислення була розроблена система навчальних занять, що забезпечує роботу студентів з навчальним матеріалом, з метою створення інфографіки за типом контенту (поради , хронологія подій та ін.).

На базі Вовчанського коледжу Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, викладачем Тетяною Ігорівною Лугових використовуються  візуальні дидактичні матеріали з курсу аналітичної геометрії, які частково вивчаються у шкільному курсі математики: пряма у просторі, площина у просторі, просторові геометричні фігури. Дані матеріали викладач використовує як і окремо, так і в комплексі з презентацією. Приклад візуальних дидактичних матеріалів подано на рисунках (Рис.3, Рис. 4).

 

 

 

C:\Users\Танюша\Downloads\bbdc881399ebd955997b36c9e2b777ad.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C:\Users\Elena\Desktop\Тіла обертання.pngРис. 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4

Комп’ютерні дидактичні матеріали.

 Викладачем розроблені візуалізовані динамічні завдання, які можна виконувати у програмному середовищі MS Exsel, використовуючи його математичне спрямування. Завдяки використанню програмного середовища студенти можуть переконатися у певних особливостях графіків функцій, що робить процес візуалізації навчальної інформації більш ефективним. Пропоновані нами приклади носять дослідницький характер, тому вони можуть допомогти студентам краще сприйняти матеріал, засвоїти його на емпіричному рівні та у подальшому застосовувати при виконанні завдань. На рисунках представлено приклади розрахунків для побудови графіків тригонометричних функцій  y = Sinx, y = 2Sinx,   y = Sin (x ), y = Sin2x. (Рис. 5, Рис. 6).

 

Рис. 5

Рис. 6

Побудувати графік функції та дослідити залежність графіка від різних параметрів. Виконуючи дане завдання студенти можуть прослідкувати за зміною вигляду графіка в залежності від значення параметрів.

Як відомо, гарантією успішного навчання є бажання самої дитини навчатися, пізнавати нове. Василь Олександрович Сухомлинський говорив, що розумова праця – це індивідуальний процес, який залежить не лише від здібностей, але й від характеру дитини, і від різних обставин. Тому Тетяна Ігорівна свою роботу будує так, щоб студент знаходив задоволення від навчання. Дитина повинна бачити позитивні результати своєї роботи. На кожне заняття викладач підбирає такі форми, прийоми, методи та засоби, які допомогли б кожній дитині домогтися бажаних результатів своєї праці.

 Працюючи над певною темою, Тетяна Ігорівна використовує наступні інтерактивні технології   на заняттях з математики: "Мікрофон", "Мозковий штурм", робота в парах, робота в малих групах, "Навчаючи – вчусь", "Незакінчене речення". Наприклад, інтерактивна технологія "Мікрофон" використовується найчастіше на етапі мотивації навчальної діяльності, коли намагається зосередити увагу студентів на осмисленому сприйнятті матеріалу.

На фото представлено фрагмент заняття з математики на тему "Інтегрування", де використовується інтерактивна технологія "Навчаючи – вчусь" (Рис. 7).

Без имени-2.jpg

Рис. 7

Зупинимося на навчанні схематизації. З точки зору психології , схематизація – згладжування відмінностей між предметами та виявлення подібності між ними.

Віртуальна схематизація – це прийом, який заохочує членів групи зображувати ідеї та зв'язки між ними у візуальній формі

Це допомагає студентам групи зрозуміти взаємозв'язки між різними концепціями та ідеями.

Також існує  думка, що схематизація – це вміння "читати" схеми, тобто бачити за умовними позначеннями якийсь зміст навчального матеріалу; створювати схеми, замінюючи абстрактні і матеріальні об'єкти умовними знаками; оперувати схемами відповідно до їх функціонального призначення.

Перш за все, Тетяна Ігорівна працюючи зі схемами і таблицями при вивченні нового матеріалу на заняттях з математики колективно, в групах або індивідуально, пропонує студентам доповнити вже наявну таблицю, схему, або створити свою, або замінити таблицю схемою і навпаки.

Наприклад, при закріпленні знань з теми "Первісна", доцільно використовувати наступну таблицю (Таблиця 1):

Заповніть пропуски в таблиці        Таблиця 1

f(x)

x2

 

 

Sinx

Cosx

 

x

 

x-2

3x2

F(x)

 

ln|x|+C

5x+C

 

 

tgx+C

 

 

 

 

Або, при повторенні відомостей про функцію (Таблиця 2): функцію задано формулою у = 0,25х – 1. Заповніть пропуски в таблиці.

            Таблиця 2

х

-10

-5

 

 

0

 

1

4

у

 

 

-3

0

 

4

 

 

 

Також при вивченні теми "Невизначений інтеграл" можна використати дані завдання і подати їх у формі змагань між малими групами.

 

 

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/14118/content/4.JPGhttp://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/14118/content/3.JPG

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад схематизації на занятті з математики по темам "Предмет стереометрії" (Схема 1),  "Аксіоми стереометрії" (Схема 2, Схема 3)                                                                                                                                                                       

Схема 1

Предмет стереометрії.

C:\Users\Танюша\Downloads\slide-0.jpg

Схема 2

Аксіоми стереометрії.

Основні поняття:

 

планіметрії      стереометрії

         

                              

  Пряма       Пряма

 

      

       Площина

Схема 3

Картинки по запросу аксіоми стереометрії

Аксіома – твердження про властивості геометричних фігур, приймаєтся в якості вихідних положень, на основі яких доводяться теореми і взагалі будується вся геометрія.

Буктрейлер

Це короткий відеоролик, що відтворює у довільній формі розповідь про певну теми або книгу. Створюється за аналогією до трейлерів у кіно. Як правило, такий метод роботи використовують для підвищення зацікавленості у вивченні певної теми. Що важливо, буктрейлер може робити і викладач, і студенти, залежно від того, що є метою роботи. Найбільш цікава його особливість – у специфічній подачі інформації, здатної інтригувати. На Рисунку 7 зазначено фрагмент бук трейлера до теми "Невизначений інтеграл".

Рис. 8

Інтелект-карта

Це універсальний спосіб організації інформації, адаптований для максимально продуктивного сприйняття мозком. Технологія вчить мислити у новій площині, залучаючи до активної роботи обидві півкулі мозку. Думки та висновки викладаються у зручному форматі, з довільним додаванням малюнків та інших допоміжних елементів. Найпопулярніша схема містить декілька складових: ключові слова з теми, графічні зображення, стрілки, що поєднують між собою різні блоки. Все це покликано формувати інтуїтивне сприйняття інформації. Такі інтелект-карти я використовую на заняттях для систематизації та узагальнення знань.

На рисунку 9  Ви можете бачити приклад інтелект-карти на тему "Паралелепіпед".

 

 

 

 

Інтелект – карта "Паралелепіпед"

 

 

 

 

              

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 9

 

 

 

 

Інтернет-меми

123.jpgЦе будь-яка інформація, подана лаконічно і дотепно, щоб привернути увагу користувачів інтернету. Вона відтворює певне ставлення до подій чи обставин. Найпопулярнішими є інтернет-меми у форматі зображення із влучним жартівливим текстовим поясненням. Тривалий час вважалося, що їх використовують у мережі тільки з розважальною метою, проте доведено, що у навчанні вони теж є доволі ефективними. На вказаних рисунках є приклади математичних інтернет-мемів, де в дотепній і жартівливій формі розповідається про графіки функцій (Рис. 10, Рис. 11), а також про поняття дотичного кола до прямої (Рис. 12) і про взаємозв’язок між похідною та первісною (Рис. 13)

8a4762f41ccac475.jpg 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 10       Рис .11

matematicheskie_memy_42_24082611-600x531.jpg 

1382687575_1862163100.jpg 

 

 

 

Рис. 12       Рис .13

Хмари слів

Хмара слів – це візуальне відтворення списку слів, категорій чи міток на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації. Хмару слів можна легко згенерувати власноруч, використавши спеціальні програми.

Тетяна Ігорівна використовує хмари слів на етапі систематизації та узагальнення знань, також  при актуалізації опорних знань. Хмари слів створюють студенти самостійно, на основі вивчених даних. Дана хмара слів відповідає вивченню теми "Похідна" (Рис. 14) , та створена за допомогою сервісу Word Art – багатофункціонального англомовного сервісу для створення хмар слів. З його допомогою можна створювати яскраві хмари різної форми. Однак недоліком цієї програми є певне спотворення шрифтів при відображенні кирилиці.

C:\Users\Танюша\Downloads\Word Art.jpeg

Рис. 14

Використання сьогодні на заняттях відеоматеріалів, як в презентаціях, так і окремо, стало необхідністю. Якщо це відеоуроки, де за кадром чути голос іншої людини, то комунікація розширюється, виникає полілог, де викладач і студенти можуть розгорнути дискусію з приводу думки особи, що озвучує відеосюжет.

Навчання математики часто спирається на наочні образи, тому природною буде побудова процесу навчання на основі когнітивно-візуального (візуальнопізнавального) підходу, що дозволяє максимально використовувати потенційні можливості візуального мислення. Одна з центральних ідей такого підходу – широке і цілеспрямоване використання пізнавальної функції наочності. Когнітивно-візуальний підхід будується на активному і цілеспрямованому використанні резервів візуального мислення, він припускає перенесення пріоритету з ілюстративної функції наочності на її пізнавальну функцію, тим самим забезпечуючи перенесення акценту з навчальної функції на розвиваючу.

В принципі, для того, щоб викладання приносило результати, викладач має керуватися такими правилами:

  • Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте.
  • На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Сьогоднішній активний       студент – завтрашній активний член суспільства.
  • Привчайте студентів думати та діяти самостійно. Навчайте їх вчитися.
  • Слід частіше показувати студентам перспективи їх навчання.
  • Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями із свого предмета.
  • Хочеш зробити світ кращим  – почни зі своїх занять.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Перелік опублікованих статей

Перелік опублікованих викладачем Лугових Тетяною Ігорівною статей зазначено в Таблиці 3.

     Таблиця 3

з/п

Назва

Харак-

тер

робо-ти

Вихідні  дані

Кіль-кістьдр. арк.

Жанр роботи

1

2

3

4

5

6

1

Математика в бухгалтерському обліку

ел. посібник

Всеукраїнська наукова конференція для творчої молоді "Перспектива-2017", 26 квітня 2017 р.

3

стаття

2

Підвищення рівня математичного мислення студентів шляхом розв’язування задач з теорії ймовірностей

 

ел. посібник

ХХІХ Міжнародна науково-практична конференція "Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації", вип.29 від 31 жовтня 2017 р. Переяслав-Хмельницький.

4

стаття

3

Дистанційне навчання як окремий випадок інформатизації

 

ел. посібник

Матеріали ХIV Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції "Гуманітарний простір науки: досвід і перспективи". Переяслав-Хмельницький, вип.14 від 7 листопада 2017

3

стаття

4

Методична розробка відкритого заняття з математики на тему "Інтегрування"

ел. документ

Методична розробка на сайті vseosvita.ua від 14 березня 2018 р.

 

методична розробка

5

Методична розробка відкритого заняття з математики на тему "Площа криволінійної трапеції"

ел. документ

Методична розробка на сайті vseosvita.ua від 14 березня 2018 р.

 

методична розробка

1

2

3

4

5

6

6

Методична розробка "Математична вікторина"

ел. документ

Методична розробка на сайті vseosvita.ua від 14 березня 2018 р.

 

методична розробка

7

Внесок академіка П. М. Василенка у розвиток аграрної науки в Україні

друк

Матеріали ХIV Всеукраїнської конференції молодих учених та спеціалістів, Київ, 17 травня 2019 р.

3

стаття

8

Контрольна робота з теми: "Теорія ймовірностей. Елементи математичної статистики"

ел. документ

Дидактичні матеріали до заняття з математики, сайт naurok.com.ua, від 12 жовтня 2019 р.

1

дидактичні матеріали

9

Контрольна робота з теми: "Функція"

ел. документ

Дидактичні матеріали до заняття з математики, сайт naurok.com.ua, від 12 жовтня 2019 р.

1

дидактичні матеріали

10

Розробка сценарію до Дня вчителя

ел. документ

Методична розробка на сайті vseosvita.ua від 13 жовтня 2019 р.

3

методична розробка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4. Результативність досвіду (прогнозований результат).

Використання різних засобів візуалізації навчання на заняттях з математики сприяє розвитку пізнавальних творчих здібностей студентів, формує стійку увагу при вивченні нового матеріалу, покращує успішність студентів, розвиває у них критичне та творче мислення і стимулює інтерес до навчання. І, в свою чергу, інноваційні  технології навчання дозволяють підвищити ефективність знань студентів не менше ніж на 10%. Рекомендовано викладачам коледжу використовувати досвід роботи Лугових Т.І. при проведенні своїх занять. Результативність упровадження досвіду вказано на Діаграмі 1.

Діаграма 1

Результативність упровадження досвіду

Моніторинг якісної успішності з предмета „Математика” за І семестр 2018-2019 н.р.

(у відсотках).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. СУПРОВІДНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ДОСВІДУ ТА

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.1.  Витяг з протоколу засідання циклової комісії про вивчення

      педагогічного досвіду викладача

 

 

 

3.2. Витяг з протоколу засідання методичної ради про вивчення 

       педагогічного досвіду викладача

 

 

 

3.3. План вивчення, узагальнення та впровадження педагогічного

       досвіду викладача

 

 

 

3.4. Довідка про вивчення педагогічного досвіду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IV. ВИСНОВКИ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

 

 

 

 

 

 

 

 

IV. Висновки щодо вивчення педагогічного досвіду.

 

В умовах інформатизації суспільства особливого значення набуває проблема візуалізації навчального матеріалу, на основі якої можливим є розвиток візуального мислення студентів і яка виділена як один з пріоритетних напрямків розвиваючої функції математики.

Аналіз наукових джерел підтвердив, що застосування візуалізації є необхідною умовою успішного навчання, оскільки унаочнення навчального матеріалу підвищує ефективність заняття, пожвавлює навчальний процес, збуджує ініціативу та мислення, привчає їх до аналізу та узагальнення.

Досвід Лугових Тетяни Ігорівни був узагальнений як такий, що має практичну цінність та педагогічну доцільність, рекомендований до використання обласним методичним об’єднанням викладачів математики Харківської області (протокол №…

Відмічено, що досвід викладача використовується для активізації розумової діяльності студентів. Поряд з інноваційними методами викладання, які використовує Тетяна Ігорівна, для активізації розумової діяльності застосовуються відеоматеріали, слайди, фотоматеріали. Викладач проводить відкриті заняття, які відвідують молоді викладачі з метою набуття досвіду.

Отже, призначення вчителя – відкривати дітям радість творення бо, за висловом  В.О. Сухомлинського,  "…Творчій спроможності передує велика робота розуму й душі і самої дитини, і вчителя, найперше завдання якого – побачити й роздмухати творчу жаринку, щоб, зрештою, засвітилася думка через щемке натхненне слово, а то й спалахнула вогнем пристрасті, сіючи у людських душах шляхетні почування, спопеляючи зло, підлість, жорстокість. Діти, у яких учитель зумів  пробудити потяг до творчості, щасливі: вони пізнали високу духовну радість, їхні душі полонило диво Слова…"

 

 

 

 

 

 

 

 

V. СПИСОК ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 V. Список джерел і літератури

1. Білоусова Л.І. Візуалізація навчального матеріалу з використанням технології скрайбінг у професійній діяльності вчителя / Л.І. Білоусова, Н.В. Житєньова // Фізико-математична освіта. – 2016. – №1(7).

2.  О.Б. Епишева. Общая методика преподавания математики в средней школе. Курс лекций. 2008. 203 с.

3. Молоков Ю.Г., Молокова А.В. Актуальні питання інформатизації освіти / / Освітні технології: Зб. наук. ст. Вип.1.

4. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования/ Под ред. Е.С. Полат - М., 2000.

5. Шевченко І. С. Приклади візуалізації у навчанні математики // Фізико-математична освіта. Науковий журнал. – Суми : СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2014. – № 2 (3). – С. 65-78.

6. http://khutorskoy.ru/be/2016/0922/index.htm

7. https://eduinspector.ru/2015/12/31/klipovoe-myshlenie-kak-problema-shkolnika-uchitelya-roditelej/

8. http://urok.1sept.ru/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%B8/622463/

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Воронцова Олена Миколаївна
    Дякую, дуже цікавий матеріал!
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
22 жовтня
Переглядів
52
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку