Матеріали краєзнавчої експедиції "Моя Батьківщина -Україна "за напрямком географія "Іква-річка нашого краю"(дослідження малих річок )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріали  краєзнавчої експедиції

 «Моя Батьківщина — Україна»

 

напрям географія рідного краю

 

 

 

 

 

Іква — річка нашого краю

 

 

 

 

 

Робота учасників краєзнавчої експедиції

Наквашанської ЗОШ

І-ІІІ ступенів Золочівського району Львівської області

Керівник: вчитель географії Демидюк Л.Я.

 

 

 

 

 

Зміст

 

Основна мета

Кроки виконання завдань

Учасники

Завдання для учасників

Краєзнавчий матеріал

Походження назви річки Іква

Наша річка Іква - неповторна

Прислів’я та приказки про річку...............................8

Еколого-географічний матеріал................................9

Тектонічна і геологічна будова...............................9

Рельєф і корисні копалини..................................9

Клімат0

Ґрунти0

Іква — річка мого краю1

Висновки3

Додатки...............................................14

Список використаної літератури..............................19

 

 

Основна мета

 Краєзнавчої експедиції «Моя Батьківщина – Україна»: - поглиблення знань учнів про навколишнє середовище і водні багатства рідного краю та залучення їх до природоохоронної роботи.

 

Кроки виконання завдань:

Крок перший: проводимо краєзнавче дослідження річки.

Крок другий: вивчаємо, спостерігаємо і мандруємо річкою.

Крок третій: розглядаємо красу річки очима художника і фотографа.

Крок четвертий: оберігаємо красу нашої річки.

 

 

 

Завдання для учасників:

•         Провести пошуково-краєзнавчу роботу;
•         Дослідити територію де протікає річка;
•         Вивчити і дослідити стан місцевої річки Ікви;
•         Розвивати пізнавальні інтереси і спостережливість;
•         Формувати екологічну культуру, оберігати красу і багатства природи рідного краю.

 

Краєзнавчий матеріал

Походження назви річки Іква

Походження назви остаточно не з’ясовано. Можливо це іллірійська назва, похідна від індоєвропейського «йти». Однак, таке твердження видається сумнівним. Дехто вбачає в гідронімі Іква звуконаслідування «золото, джерело», що не переконливо. Інші пропонують як паралель до назви Іква, назву р. Kwa на півдні Польщі. Гадають, що це версія інтерпретує назву Іква, як слов’янське з архаїстичним приставним jьˉ. Коренева назва «Хитатися, коливатися» <  українське «рухатися». Є версія, що назва Іква походить від слова вода (аква).

Існує легенда, що потопаючи в болотах на коні, турецький завойовник, який переслідував місцевих жителів, кричав «Іква», що означає «рятуйте!» Є й інша думка про походження назви річки Ікви, від жаб’ячого квакання – «і-ква, «і-ква», «і-ква».

Науковець Олег Гоцуляк висловлює припущення до індоєвропейського походження гідроніму Іква («ква» - «яруга»). 

Наша річка Іква - неповторна

За що ми любимо рідну річку? Мабуть, за лагідність і щедрість її вдачі. Річка, що невпинно в’ється біля самих ніг, наче вливається у життя людини і перестає бути для неї чужою. Річечка начебто тягнеться до людських хат, придивляється до господарів. Вона народилася для того, щоб напувати їх водою, зрошувати спраглу землю, милувати око і серце своєю невибагливою красою.

Навіть невелика річка Іква у нашому селі  варта нашої уваги і ніжної прихильності. Якщо у людини серце відкрите для добра і краси, то вона відгукуються на будь – який прояв природи.

Прикладом синівської відданості рідній природі може стати повість відомого польського письменника Леоніда Бучковського «Долина Щастя».Він народився у нашому селі Накваша на початку ХХ століття. Повість була видана під псевдонімом Павла Макітри. Бучковський підкреслював: «Моя Долина Щастя – це долина Ікви – великий храм. Простори простягнулися незайманими. Довкола розкинулись на чотириста, чотириста шістдесят метрів. Іква плине у доволі широкому руслі. У давніх свідченнях, навіть у Баранча, знаходила виділення Долини Щастя. Долина Щастя Ікви. Долина Щастя тому, що надзвичайно щедра».

Навесні, коли наша Іква наповнювала заплаву талими водами, часто руйнувався старий дерев’яний міст. Леонід Бучковський так описує це явище: «Чоловіки зібралися на толоку бо міст зірвало на Ікві. Де і де буде толока? А на мості, на мості! Через півгодини з’явилося шістдесят мужчин. До швидкої роботи прийшли, бо треба ремонтувати міст на Ікві.»

Вихований на національних традиціях польський поет Юліуш Словацький (поч.ХIХ ст.) Він народився у місті Кременець Словацький написав чудову поему «Іква і я»:

«Якщо ти будеш у моїй країні,

Де котить Іква хвилі свої сині,

Де гори пнуться у блакить високу,

Де дзвонить місто над сріблом потоку,

Де квітчані конваліями луки

Біжать по схилах до міського бруку…

Легке повітря, мов цілющу воду

Там пив з грудей я рідного народу.»

Так може написати лише людина з невиснаженою поетичною фантазією, яка черпаючи наснагу із співучого і багатого на традиції, пісні та легенди краю,переливала своєму рідному народу найкращі почуття.

Пам'ять про мелодійну річку Ікву приніс поет через все своє життя і одягнувши її в поетичне слово, розповів світові.

Найвеличніший український поет Тарас Шевченко у поемі «Варнак» розповідає:

«Багато дечого не стало, –

 Сказав старий – води чимало

Із Ікви в море утекло…

Над Іквою було село

У тім селі на безталання

Та на погибель виріс, я.

Лихая доленька моя.»

І куди б не мандрували разом з поетом, ми захоплюємося своєрідним світобаченням рідної землі.

Наш земляк, Володимир Романич у своїй праці «Рідна Накваша моя» вказує, що: «У ХVI ст. с. Накваша не виглядало так як сучасне: хати невеличкі тулилися в долині річки. Там розливалося величезне озеро, серединою якого текла річка, названа Іквою.

Щоб дістатися з Підкаменя до міста Броди, треба було в Накваші переплисти через озеро човном».

Річка рідного краю села Накваші ще оспівана в піснях. Захоплюється красою Ікви колишній місцевий вчитель історії та музики Євген Степанович Богдан. Природа рідного краю під його пером набуває небуденної краси:

 

Навкруг видолинки й узлісся,

Поля плодоносні, мов май.

Стрункими рядами підвівся

Будівель добротних розмай.

Приспів:

Над Іквою спокійною,

На тихих її берегах

Безжурними і мрійними

Шкільні роки мчали мов птах

Сюди в світанкових узорах

До кожного щастя прийшло.

Здіймаються тут Медобори,

Тут наше дитинство пройшло.

 

Щорічно на правому березі річки проходить день села Накваші.   Походження назви річки Іква

Походження назви остаточно не з’ясовано. Можливо це іллірійська назва, похідна від індоєвропейського «йти». Однак, таке твердження видається сумнівним. Дехто вбачає в гідронімі Іква звуконаслідування «золото, джерело», що не переконливо. Інші пропонують як паралель до назви Іква, назву р. Kwa на півдні Польщі. Гадають, що це версія інтерпретує назву Іква, як слов’янське з архаїстичним приставним jьˉ. Коренева назва «Хитатися, коливатися» <  українське «рухатися». Є версія, що назва Іква походить від слова вода (аква).

Існує легенда, що потопаючи в болотах на коні, турецький завойовник, який переслідував місцевих жителів, кричав «Іква», що означає «рятуйте!» Є й інша думка про походження назви річки Ікви, від жаб’ячого квакання – «і-ква, «і-ква», «і-ква».

Науковець Олег Гоцуляк висловлює припущення до індоєвропейського походження гідроніму Іква («ква» - «яруга»). 

Тоді наша річка, ніби грайливо дзюрчить під мелодію пісні «Річка,річка,річенька».

Річка, річка, річенька

Між крутими берегами котить хвилю річка,

В ній купався сивий вечір і чорнява нічка.

Грає річка, як музика чиста і глибока,

Що з тобою розвела нас по два різні боки.

Приспів:

Річка, річка, річенька камінці на дні.

Як перескочити на той бік мені?

Річка, річка, річенька голуба вода

Як тебе окликнути врода молода?

 

Грає річка, мов музика чистим сріблом листя.

Берег дивиться на берег, а між них так близько.

А за тими берегами є чаклунка юна.

Я гукаю виглядаю та нема відлуння.

 

Річка, річка, річенька камінці на дні.

Як перескочити на той бік мені?

Річка, річка, річенька голуба вода

Як тебе окликнути врода молода?

 

 

 

Прислів’я та приказки про річку

•      Чим чистіша вода, тим більша риба.
•      Де вода, там і верба.
•      Не спитавшись броду, не сунся у воду.
•      Тиха вода береги рве.
•      Чий берег, того й вода.
•      Як води боятися, то не купатися.
•      Вода крапля по краплі камінь точить.
•      Мала вода – великий шум.
•      Проти води пливе.
•      Вода греблю рве.
•      Не все переймай, що по воді пливе.
•      З брудної води ще ніхто чистим не виходив.
•      Вода найде собі дорогу.
•      Не можна двічі увійти в ту саму річку.
•      Глибока ріка, як душа йде спокійно.
•      Добре річці з потоками.
•      Хоч річка і невелика, а береги ламає.
•      Не все те переймай, що по річці тече.
•      Тиха вода людей топить, брудна тільки лякає.
•      Плинь собі потічку і ставай річкою.
•      Всі річки до моря ведуть.
•      Не впущу сміття у річку, хай бурлить.
•      Із джерела вода тече у річку.

 

Природа — це наш дім.

Природа — двері в прекрасне.

В.М.Сосюра

Еколого-географічний матеріал

Накваша — село Підкамінської ОТГ Золочівського району   південно-східної частини   Львівської області. Яке розташоване  в долині на південних схилах гір Вороняк, на правому і лівому березі річки Іква, що протікає із заходу на схід. На південь від села на правобережній височині лежить зона мішаних лісів.

Село Накваша знаходиться  за 120 км від м. Львова.

Через село проходить шосейна дорога   - Червоноград  - Тернопіль.

 

Координати с. Накваша  Львівської області:

49^о 58’ 28” пн. ш.,

25^о 13’ 14” сх. д.,

Тектонічна і геологічна будова

Територія краю розташована на Східно-Європейській платформі. Фундамент платформи лежить на глибині 5-6 км. І перекритий різновіковими відкладами осадочного чохла Волино-Подільської монокліналі.  Верхню частину складає мезозойська теригенно-карбанатна  товща; неогенові вапняки, піски, глини та антропогенові льодовикові відклади.

Рельєф і корисні копалини

Висота над рівнем моря с. Накваша – 293 м.

Територія займає горбо-гірне пасмо Подільської височини – Вороняки. Поверхня  Вороняків складається з мергелю, крейди, вапняків, торфу, глини, багатьох мінералів, розчленованих долиною річки Іква.

За характером поверхні територія являє собою складний схил вододілу південно- західної експозиції. В рельєфі добре виділяються задерновані яри

Зустрічаються схили різної форми: від пологих до крутих (5-20^о), при чому на схилах розвинені  яри другого порядку. Саме в них відбиваються інтенсивні процеси вторинної ерозії, з виходом ярів у  прилягаючі орні землі. Бровки ярів чітко виражені  і служать природними межами  пасовищ на  крутосхилах. Місцями на дні невеликих ярів можна помітити конуси виносів щебенистого матеріалу – вапняку і мергелю.

У південній частині  с. Накваша  зустрічається яр шириною 30-60 м., глибиною 2,4 м., в центральній частині 150-200 м. і 15-20 м., у нижній 100-180 м і 10-15 м..  Розвитку яру сприяють інтенсивні стоки дощових і талих вод. Змиву піддаються і самі грунти із наближенням до бровки яру.

Клімат

Територія простягається у помірному кліматичному поясі. Пресічна температура січня становить – 4,5^о , липня + 18,6^о. Період з температурою +10^о становить 160 днів. Опадів 700 мм на рік, максимум у червні-липні. Середня висота снігового покриву 13 см. Накваша і навколишні села розташовані  у вологій, помірно теплій агрокліматичній зоні. Тип клімату –  помірно-контенетатльний. Він формується під впливом  Атлантичного океану (значна кількість опадів, швидка зміна погоди тощо), а також континентальних повітряних мас. Переважають західні вітри.

Ґрунти

Поширені сірі, слабо і середньо змиті супіщані, темно-сірі, опідзолені глеюваті,  слабо-, середньо  і сильно змиті, дерново-карбонатні слабо і сереньозмиті, крупнопилувато-середньосуглинкові грунти з виходами щільних карбонових порід. В межах середнього і слабо змитих грунтів побудовано  водо затримуючі вали.

Товщина гумусового горизонту у слабо змитих від 20-28 см., а у середньо і сильно змитих він відсутній.

Механічний склад верхнього шару ґрунтів різний: від супіщаного (сірі ґрунти), легко суглинистого (темно-сірі слабо і середньо змиті) до середньо суглинкового (темно-сірі сильно змиті і дерново-карбонатні).

Іква — річка мого краю

Іква бере початок з джерела на північно-західній околиці с. Літовище на висоті 370 м. над рівнем моря. Поповнюється струмками с. Черниця (висота 365 м. над рівнем моря).

Довжина річки в межах  Підкамінської ОТГ складає 18 кілометрів.

Долина річки у верхів’ї коритоподібна з крутими схилами. ЇЇ ширина перевищує 5 кілометрів. Протікаючи через Вороняки долина звужується.

У селі Накваша через річку прокладено бетонний міст.

Швидкість течії складає 0,3-0,5 м/с.

Річище слабозвивисте. Вимощене крихітними річковими відкладами. Ширина русла с. Накваша від 3 до 4м. Глибина в літньо-осінній період – 47-50см, навесні 17-90см, взимку – 30-40см. Поблизу русла у селах Накваша і Тетильківці виникли штучні ставки.

Весняне повноводдя починається наприкінці квітня і триває 30-35 днів. Рівень води збільшується на 0,5-1 м.

Літня межень встановлюється в період з квітня до кінця вересня. В цей час спостерігається поступовий спад води, досягаючи мінімуму в кінці літа.

Літньо–весняні паводки тривають біля 7 днів. Рівень води може збільшуватися на 0,5 м.

Зимовий режим річки залежить від динамічних особливостей потоку і виходу підземних вод. Інколи Іква вкривається кригою під час сильних морозів. Товщина льоду досягає 15 – 40 см.  Льодовий покрив нестійкий і непостійний.

 Заплава переважно двохстороння, подекуди заболочена. Її ширина досягає від 100 до 650 м. У нашому селі Накваша добре виділяється перша і друга надзаплавні тераси.

Заплава Ікви вкрита заплавними луками  (с. Лукаші). На незначних заболочених ділянках с Накваша, Тетильківці зустрічаються болотна рослинність та чагарники.

На луках с. Накваша переважають багаторічні трави – мезофіти. У первинних луках с. Лукаші зустрічаються: ромашка, вівсяниця лучна, тонконіг лучний, стоколос безостий та ін. Є види бобових: конюшина повзуча, горошок мишачий. Зустрічаються: жаба трав’яна, ропуха звичайна, тритони, вужі. Є чисельні птахи. Серед яких найповажніший – лелека білий.

На заболочених ділянках річкової заплави села Тетильківці проростають такі рослини: осика, вільха чорна, рогіз, аїл звичайний, жовтець, багно болотне.

На суходільних луках можна побачити: кострицю, типчак, тимофіївку, райгрос, конюшину лучну та рожеву, горошок мишачий, дзвіночки польові, щавель. Дуже гарно, коли зацвітають великі ділянки коронарії зозулячої.

Цікавий тваринний світ на берегах річки. Зустрічаються миші, полівки, хом’яки, жаби, ропухи, кроти. Вправно «господарюють» тут нутрія, видра річкова, бобри.

Вторинні луки розорені.

У штучних ставках с. Накваша, с.Тетильківці водяться6 карасі сріблясті, карпи звичайні, щуки, товстолобики, ротани, в’юни, молюски  (ставковики). Можна зустріти лебедів, річкових качок, лиски, курочок водяних, очеретянку, лелек.

Ставки мальовничо прикрашені жовтими глечиками, ряскою  при борозенчастою, баговинням. Можна побачити численних комах (крилатих бабок, комарів, метеликів).

Чиста вода річки Ікви використовується жителями для побутових потреб, для напування свійських тварин.

У XVIII ст. на річці с. Накваша, Тетильківці діяли водневі млини.

Штучні ставки є місцями відпочинку і вилову риби.

Природоохоронна смуга знаходиться на відстані 2 м від русла. Води річки можуть зазнавати забруднення органічними сполуками під час водопою свійських тварин.

Низька культура деяких мешканців сіл приводять до засмічення побутовими відходами заплави та русла річки.

Прикро бачити як річка несе побутові відходи, які накопичуються біля мосту с. Накваші. Тому учні нашої школи часто проводять рейди «Збережімо нашу річку» (очищають русло і заплаву від забруднення).

З 20 по 22 вересня святкуємо День захисту малих рік. Проводимо трудовий десант на березі водойми. Організовуємо конкурси малюнків, фотографій. Протягом року досліджуємо стан річки. У березні – квітні проводимо екологічні заходи – розчищаємо джерела.

Висновки

Наша річка Іква – неповторна. Вона відіграє дуже важливу роль, формуючи ландшафт і служачи природною перешкодою. Вона була і є невід’ємною частиною рідного краю. Про це свідчать назви сіл Накваша і Лукаші, які виникли на її берегах.

У нашої річки своя дорога. Вона постійно мчить щоб злитися з Стиром, згодом – з Прип яттю та величезним Дніпром. Вона живе за власними природними законами  з якими люди повинні рахуватися.

 Невелика річка нашого краю красива тим, що вже існує, живе і несе життя іншим. Іква – річка нашого дитинства. Вона слабка і беззахисна, але дуже гарна і приваблива. Іква зрошує спрагу землі  рідного краю. Наша річка завжди буде кликати нас до себе, чекаючи любові, захисту і допомоги.

 

Додатки

 

Іква взимку (с. Накваша)

Весняне пробудження Ікви

Вимірювання швидкості річки Ікви весною

Річка Іква (с. Тетильківці)

Краєвиди річки Ікви у с. Тетильківці

Список використаної літератури

1. Романич Володимир. Рідна Накваша моя. 2010.
2. Б. Лоза. Природа Брідщини.— Броди: Просвіта. — 2010
3. Львівська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина/ Відп. ред. О.І.Шаблій. — К.: ТОВ «Видавництво «Мапа», 2010.
4. Природа Львівської області/ За ред. К.І.Геренчука. — Львів: Вища школа, 1972. — 151 с.
5. Інтернет матеріали.