Матеріали методичного забезпечення заняття з теми «Вигнання з України нацистських окупантів. Завершення війни.»

VІІ. Матеріали методичного забезпечення заняття №4 з теми «Вигнання з України нацистських окупантів. Завершення війни.»

 

Перевірка домашнього завдання  з теми: «Початок радянсько-нациської війни. Окупація України. Окупаційний режим. Рух опору.»

Орієнтовні питання для роботи з картою та запитання для фронтального опитування

Робота з історичною картою

1. Знайдіть на карті перший населений пункт, звільнений радянськими військами.

2. Після якої битви це сталося?

3. Які фронти були створені на початку звільнення України?

 

Скласти хронологічну таблицю

«Початок визволення території України. 1943 р.».

Дата	Подія

 

Запитання до бліц-турніру

1. Внаслідок яких битв було звільнено Лівобережну Україну?

2. Як ви вважаєте, чому Сталін наполягав на звільненні Києва будь-якою ціною до 7 листопада 1943 р.?

3. Коли було підписано радянсько-німецький пакт про ненапад а також таємний протокол Молотова-Ріббентропа, який визначав зони впливу СРСР і Німеччини у Східній Європі? (23.08.1939)

4.  Яка група армій гітлерівських військ була націлена на Укрїну? Хто командував військами? (група армій «Південь» під командуванням фельдмаршала Рундштендта)

5. Коли і в якому місті України ОУН проголосила відновлення української державності? (30.06 1941 у м. Львів )

6. Коли фашисти захопили всю територію України? (27 07 1942)

7. Коли був утворенний  Український штаб партизанського руху і хто ним керував? (30 06 1942 на чолі з Т. Строкачем)

 

Робота з візуальними джерелами

• Розглянути візуальні джерела і відповісти на запитання.

Запитання

1. Які події відображає фото?

2. Які засоби для переправи використовували бійці?

3. Які труднощі спіткали Червону армію під час форсування Дніпра?

 

 

Новий матеріал з теми: «Вигнання з України нацистських окупантів. Завершення війни.»

 

 

ПЛАН

1. Початок визволення України від гітлерівців.
2. Бої за Київ. Падіння «Східного валу»
3. Визволення Правобережної України.
4. Завершення визволення України від німецько-фашистських загарбників.

 

 

Робота з хронологічною таблицею

Слухаючи розповідь, скласти хронологічну таблицю

 «Визволення Правобережної та Південної України. 1944 р.».

Дата	Подія

Бесіда

1. Назвіть основні наступальні операції Червоної армії під час визволення Правобережної та Південної України.

2. Покажіть на карті територію України, яка була визволена до середини 1944 р.

3. У результаті яких операцій були звільнені Галичина, Буковина й Закарпаття?

 

Презентація проекту «Життя і подвиг Івана Кожедуба».

 

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати інформацію і скажіть, чим відрізняється ставлення України та Росії до кримських татар та їхніх проблем.

4 липня 1944 р. НКВС СРСР завершив виселення «спецпереселенців» з Криму. Виселені були не тільки татари, але й болгари, греки, вірмени. Із загальної кількості виселених (понад 235 тис. осіб) понад 80 % були жінки і діти. Близько 50 % загинули дорогою та в перші роки перебування на нових місцях проживання. Незабаром така ж доля спіткала грецьке, вірменське, а згодом і болгарське населення Криму. Лише після проголошення незалежності України розпочалося повернення кримських татар і представників інших народів на півострів. При цьому витрати, пов’язані з їхнім поверненням й облаштуванням у Криму, взяв на себе уряд України.

Битва на Курській дузі (5 липня — 23 серпня 1943 р.) закріпила корінний перелом в ході Великої Вітчизняної та Другої світової війн. Перемога в цій битві відкрила для Червоної армії можливість широкомасштабного наступу на всьому південному напрямку радянсько-германського фронту. З серпня почалась битва за Харків. У ній взяли участь 980 тис. радянських солдат і офіцерів за підтримки 2 400 танків, 1 300 літаків, 12 тис. гармат.

Супротивник мав втричі менше живої сили, вчетверо менше танків й артилерії, 800 літаків.

23 серпня 1943 р. було звільнено Харків (загинули й були поранені 255 тис. радянських солдат. У ході Донбаської наступальної операції (13 серпня — 22 вересня 1943 р.) були звільнені найважливіші промислові центри Донбасу, а 8 вересня — м. Сталіно (зараз м. Донецьк). 21 вересня авангардні частини Центрального і Воронезького фронтів вийшли до Дніпра. Були звільнені обласні центри: Суми — 2 вересня, Чернігів — 21 вересня, Полтава — 23 вересня.

Війська Червоної армії вийшли до Дніпра фронтом від Києва до Запоріжжя.

Було прийнято рішення про утворення чотирьох Українських фронтів:

• Перший Український — із Воронезького фронту;

• Другий Український — зі Степового фронту;

• Третій Український — із Південно-Західного фронту;

• Четвертий Український — із Південного фронту.

21 вересня 1943 р. почалося форсування Дніпра. 14 жовтня

1943 р. було звільнене м. Запоріжжя, 25 жовтня — м. Дніпропетровськ, а 6 листопада 1943 р. війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна звільнили м. Київ.

 

Складання хронологічної таблиці

ПОЧАТОК ВИЗВОЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Дата	Подія
19 листопада 1942 р. — 2 лютого 1943 р.	Сталінградська битва поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР
18 грудня 1942 р.	Звільнення першого населеного пункту УРСР — село Півнівка Ворошиловградської області
Січень — початок березня 1943 р.	Наступальні операції радянських військ, у ході яких було звільнено значну частину Донбасу. 16 лютого уперше звільнено Харків
19 лютого — 25 березня 1943 р.	Контрнаступ німецько-фашистських військ із району Краснограда та Красноармійська Харківської області, втративши Харків та Бєлгород, радянські війська героїчними зусиллями зупинили ворога
5 липня — 23 серпня 1943 р.	Курська битва, у ході якої було звільнили Лівобережну Україну та Донбас (23 серпня 1943 р. остаточно звільнено Харків)
Вересень-листопад 1943 р.	Героїчна битва за Дніпро (за форсування Дніпра та небачений героїзм 2 438 радянським воїнам були удостоєні звання Героя Радянського Союзу)
6 листопада 1943 р.	Визволення Києва

 

 

 

 

Запитання

1. Яке стратегічне значення для військ Червоної армії мало оволодіння столицею України?

2. Як ви вважаєте, чому Сталін наполягав на звільненні Києва за будь-якої ціни до 6 листопада 1943 p.?

 

Повідомлення учня про визволення Києва

1. Якою ціною було взято Київ? Чи можна виправдати значні людські жертви під час цієї операції?

2. Визначте, яке стратегічне значення для радянських військ мало визволення Києва.

3. Чому ця битва стала завершенням корінного перелому в ході Другої світової війни?

4. Покажіть на карті, які території України були звільнені від фашистських загарбників на кінець 1943 р.

 

1. Звільнення Правобережної та Південної України

У звільненні України брали участь до 40 % особового складу радянської армії (О. Субтельний). Упродовж січня 1943 р. — жовтня 1944 р. загальні втрати Червоної Армії склали 3 млн 492 тис. бійців і офіцерів. Таким чином у боях за визволення України загинуло майже 1 млн 400 тис. солдат. На 1943 рік припадає 800 тис. втрат особового складу Червоної армії.

ВИЗВОЛЕННЯ МІСТ УКРАЇНИ 1943 РОКУ

Місто	Дата
Ворошиловград	14 лютого
Харків	23 серпня
Суми	2 вересня
Сталіно	8 вересня
Чернігів	21 вересня
Полтава	23 вересня
Запоріжжя	14 жовтня
Місто	Дата
Дніпропетровськ	25 жовтня
Київ	6 листопада
Черкаси	14 грудня
Житомир	31 грудня

Сталін заявив, що з осені 1943 р. до осені 1944 р. до лав Червоної армії було мобілізовано 2,5 млн жителів України (насправді — понад 4 млн).

О. Довженко пригадував, що один з поетів Д. говорив: необхідно розстріляти мільйон українців за те, що вони так довго жили під німецькою окупацією. Коментуючи, письменник пригадав слова українського колгоспника, який «боявся», щоб нацисти не знищили надто багато населення, бо тоді більшовицькій владі нікого буде розстрілювати.

Робота з історичними фактами

У складі армій діяли «польові військкомати». Щоб поповнити армійські частини, у 1943 р. на звільнених територіях було мобілізовано 250 тис. 16-17 річних підлітків (С. Рубльов). їх часто кидали в бій одразу після мобілізації. Не прийнявши присягу, вони не вважались солдатами і їх не враховували статистично. О. Довженко писав у своєму «Щоденнику» 16 грудня 1943 p.: «Розповідають, що на Україні починають уже готуватися до мобілізації шістнадцятилітніх, що в бій гонять погано навчених, що на них дивляться як на штрафників...». А. Дімаров згадував: «Не забуду, поки й житиму, одну атаку взимку сорок третього... Німець засів за цегляними мурами металургійного комбінату, понад водосховищем, і полковник та його комісар не придумали нічого кращого, як кинути в атаку кілька сотень новобранців, яких не встигли ще й обмундирувати та як слід озброїти. Вони висипали на лід водосховища величезним натовпом, і німці, підпустивши їх майже впритул, викосили до ноги. Уся крига стала криваво-чорною від трупів».

Запитання

Про що свідчать наведені факти?

 

Житомирсько-Бердичівська операція

Війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна до середини січня 1944 р. завдали поразки військам групи армій «Південь» і створили передумови для оточення ворожих військ у районі Корсунь-Шевченківського виступу. У ході операції військами фронту були визволені території Житомирської області, значна частина Київської, частина Вінницької та Рівненської областей.

 

Корсунь-Шевченківська операція

Учитель. Корсунь-Шевченківський виступ у планах обох сторін посідав особливе значення. Радянське командування, щоб продовжити наступ на Правобережній Україні, планувало оточити і ліквідувати сили супротивника в цьому районі. У свою чергу, керівництво вермахту планувало з цього плацдарму завдати удар по київському угрупованню радянських військ. Ця наступальна операція здійснювалася військами 1-го і 2-го Українських фронтів з 24 січня по 17 лютого 1944 р. Військам Червоної армії вдалось оточити і розгромити 10 німецьких дивізій. Супротивник втратив убитими і пораненими 55 тис. солдатів і офіцерів, близько 18 тис. гітлерівців потрапили в полон. На честь «нового Сталінграда», як називали Корсунь-Шевченківську операцію, Москва салютувала бійцям Українських фронтів 20 залпами з 224 знарядь.

 

Рівненсько-Луцька операція

Майже водночас із Корсунь-Шевченківською операцією війська 1-го Українського фронту розпочали наступ на Рівненсько-Луцькому напрямку. Наступ радянських військ відбувався за складних умов заболоченої місцевості і бездоріжжя. Значну допомогу надали партизанські з’єднання Сабурова, Федорова, Бегми. 2 лютого 1944 р. були звільнені від окупантів Луцьк і Рівне, а в результаті подальшого наступу — Проскурів, Тернопіль, Вінниця.

 

Нікопольсько-Криворізька операція

Наприкінці січня 1944 р. війська 3-го і 4-го Українських фронтів розгорнули наступ на Нікопольсько-Криворізькому напрямку. Гітлерівське командування надавало особливого значення збереженню під своїм контролем Нікополя, Кривого Рогу і прилеглих територій — районів, багатих марганцевими і залізними рудами, які гітлерівська Німеччина використовувала для своїх потреб. Війська 3-го і 4-го Українських під командуванням генералів Р. Маліновського і Ф. Толбухіна раптовими ударами прорвали оборону гітлерівців і, переслідуючи відступаючі частини вермахту, звільнили Нікополь (8 лютого) і Кривий Ріг (22 лютого).

 

Проскурівсько-Чернівецька операція

Війська 1-го Українського фронту з 4 березня по 17 квітня 1944 р. здійснили Проскурівсько-Чернівецьку операцію, у результаті якої вороже угруповання було розколоте на дві частини. У ході операції були звільнені міста Проскурів, Кам’янєць-Подільський, Чернівці. Радянські війська вийшли до передгір’їв Карпат.

 

Умансько-Ботошанська операція

Учитель. 5 березня — 17 квітня 1944 р. війська 2-го Українського фронту розгромили 8-му німецьку армію і 26 березня 1944 р. вийшли до державного кордону СРСР, перенесли бойові дії на територію Румунії — держави-сателіта нацистської Німеччини.

 

Одеська операція

Учитель. Війська 3-го Українського фронту за підтримки сил Чорноморського флоту успішно здійснили Одеську операцію, у ході якої були визволені Херсон (13 березня), Миколаїв (28 березня), Одеса — (10 квітня).

 

Визволення Криму

Навесні 1944 р. Ставка поставила перед військами

4-го Українського фронту, Приморської армії та Чорноморського флоту завдання розгромити військове угруповання супротивника в Криму і звільнити Кримський півострів від загарбників. Кримське угруповання супротивника складалося із 7 німецьких і 5 румунських дивізій і нараховувало до 200 тис. солдатів і офіцерів. 8 квітня 1944 р. почалися кровопролитні бої за Крим. 11 квітня була визволена Керч, 13 квітня — Сімферополь. 5 травня розпочався штурм севастопольських укріплень ворога. Найбільш жорстокі бої розгорнулися на Сапун-горі. Після 9-годинного штурму вона вже була в руках радянських військ. 9 травня 1944 р. від загарбників був звільнений Севастополь. 12 травня Крим був повністю звільнений від німецько-фашистських військ.

Складання хронологічної таблиці

ВИЗВОЛЕННЯ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ

Дата	Подія
24 грудня 1943 р. — 29 лютого 1944 р.	Житомирсько-Бердичівська, Кіровоградська, Корсунь-Шевченківська (в оточенні опинилися 11 ворожих дивізій кількістю 80 тис. осіб), Рівненсько-Луцька, Нікопольсько-Криворізька операції
4 березня — середина квітня 1944 р.	Проскурово-Чернівецька, Умансько-Ботошанська, Березнегувато-Снігірівська, Одеська операції. У результаті цих наступальних операцій було звільнено Правобережну й Південну Україну. 26 березня 1944 р. радянські війська вийшли на кордон із Румунією, 8 квітня 1944 р. — на кордон із Чехо-Словаччиною
8 квітня — 12 травня 1944 р.	Кримська наступальна операція, яка завершилася визволенням Криму

Завдання

1. Назвіть основні наступальні операції Червоної армії з визволення Правобережної та Південної України. Укажіть їх результати.

2. Покажіть на карті територію України, яка була визволена на середину 1944 р.

 

Примусове виселення з Криму в східні райони СРСР татар, греків, вірмен

Проте доля багатьох жителів Криму склалася трагічно. Кримсько-татарське населення півострова, звинувачене у співпраці з окупантами, рішенням Державного Комітету Оборони (ДКО) у травні 1944 р. було примусово виселене до Середньої Азії. У травні 1944 р. з Криму було виселено 165 тис. татар і 35,5 тис. представників інших національностей. Із загальної кількості виселених понад 80 % були жінки і діти.

Близько 50 % загинули дорогою та у перші роки перебування на нових місцях проживання. Незабаром така ж доля спіткала грецьке, вірменське, а згодом і болгарське населення Криму. Лише за часів незалежності України розпочалося повернення кримських татар і представників інших народів на півострів, а витрати, пов’язані з їх поверненням й облаштуванням у Криму, лягли на плечі уряду України.

 

Робота з терміном

Депортація — вигнання, висилка з постійного місця проживання або держави окремих осіб чи народів.

 

 

 

 

 

 

Робота з таблицею

ТАТАРИ В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ

У боротьбі проти фашистів

Факти на «підтримку» виселення

• У боях з фашистами на фронтах загинули 26 тис. бійців-татар; • чесно служили Батьківщині чотири генерали-татари, понад 80 полковників, 100 підполковників, сім Героїв Радянського Союзу; • відомий військовий льотчик-ас А. Хан-Султан був удостоєний цього звання двічі; • із 32 керівників кримського підпілля 26 були татарами, із 30 комісарів партизанських загонів — 10; керівника кримського підпілля татарина А. Дагджі видала німцям росіянка З. Мартинова

• 1942 р. в Ялті татари вирізали сім’ї росіян; • видавали гестапівцям євреїв, циган; • на засіданні татарського комітету в Сімферополі 3 січня 1943 р. присутні молилися за здоров’я Гітлера; • у Бахчисарайському районі до 15 лютого 1942 р. на службу до німців за 20 днів пішли 9 255 татар; • під час обшуку татарських осель було виявлено 8 тис. автоматів і гвинтівок, понад 500 кулеметів, комплекти боєприпасів і гранат

 

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати інформацію й відповісти на запитання.

1-ша група. Найбільш числена українська діаспора в Канаді неоднозначно сприйняла початок війни: у середовищі прорадянського українства панували антигітлерівські настрої, у націоналістичних колах сподівалися, що розвиток подій створить можливість відновити українську державність.

Коли ж Канада стала членом антигітлерівської коаліції, українці дістали широкий доступ до її Збройних Сил. За різними джерелами, у канадській армії служило від 35 до 50 тис. українців (11,4 % канадських українців). Вони проходили службу як на американському континенті, так і в Гонконгу, де втрати серед них досягли 34 % від загальної кількості.

2-го група. Значна частина українців, що мешкала у США, добровільно рекрутувалась до різних служб американської армії. Близько 40 тис. американців українського походження воювали в Тихоокеанському регіоні, у Малій Азії, Північній Африці, Європі, брали участь у поставках до СРСР по ленд-лізу, брали участь в операції «Оверлорд» і, нарешті, зустрілися зі своїми земляками-українцями на Ельбі в 1945 р.

3-тя група. Британські та французькі українці виявили неабиякий патріотизм щодо нової батьківщини. Після нападу Німеччини на Францію українство, яке гуртувалось навколо Українського Народного Союзу (УНС), виявило бажання зі зброєю в руках захищати французьку землю. Лише через канцелярію УНС в Парижі заявили про своє бажання воювати 7 000 українців.

 

Запитання

1. Яким було ставлення українців та їхніх громадських організацій, що проживали у різних країнах, до війни?

2. Чому таким неоднозначним було ставлення країн Європи та США до українського питання?

 

Робота з картою

1. Покажіть на карті зміни, яких зазнала територія УРСР після Другої світової війни.

2. Назвіть українські території, якими СРСР поступився Польщі.

3. Як на ваш розсуд, чому західні держави порушили свій принцип щодо непорушності довоєнних кордонів?

 

Робота з таблицею

• Опрацювати роздавальний матеріал і заповнити таблицю «Наслідки Другої світової війни для України».

Людські втрати	Матеріальні втрати	Демографічні втрати	Політичні зміни

Роздавальний матеріал

1. У результаті німецько-радянської війни загинуло понад 30 млн осіб. Це був найбільш кривавий театр воєнних дій у ході Другої світової війни, до яких було залучено найбільшу кількість сухопутних сил за всю історію воєн XX ст.

2. Жертвами війни, за деякими оцінками, стало близько 27 млн громадян СРСР. (Офіційна кількість втрат з боку Німеччини — 13 млн осіб.) За підрахунками інституту історії України НАН України, у лавах Червоної армії загинуло 3,5-4 млн українців, у партизанських формуваннях — від 40 до 60 тис., у загонах ОУН та УПА — понад 100 тис. Прямі людські втрати України, за оцінками цього інституту, становлять 8-10 млн, демографічні — 10-13 млн осіб.

3. У радянських збройних силах, що воювали з фашизмом, 6 млн осіб, або кожен п’ятий воїн, були з України, 3 млн з них загинули, кожен другий, що залишився живим, повернувся інвалідом. У діючій армії працювало 16 тис. лікарів з України.

4. 120 тис. українців брали участь у складі військ США, Канади, Франції, польських та чехословацьких формувань.

5. Близько 2,5 млн полягло на фронтах. З 2,8 млн людей, яких гітлерівці вивезли до Німеччини з СРСР для роботи на промислових підприємствах і в сільському господарстві, близько 2,4 млн осіб були з України.

6. Було зруйновано і спалено 714 міст і селищ, понад 28 тис. сіл, 647 тис. житлових будинків.

7. Тільки прямі збитки, заподіяні німецько-фашистськими загарбниками, становили 285 млрд крб.

8. Втрати українського народу у війні становлять 40-44 % від загальних втрат СРСР.

 

«Мозковий штурм»

• Чи згодні ви з оцінкою американського журналіста Е. Сноу після перебування в Україні в січні 1945 року: «Друга світова війна була насамперед українською війною»? Аргументуйте свою відповідь.

• Назвіть військово-політичні події середини 1942 — середини 1944 pp., які, на вашу думку, стали доленосними для України. Чому ви так вважаєте?