НАЗВА: Анатолій Кузнєцов та його «Бабин Яр»

 

Мета: 1) на прикладі долі Анатолія Кузнєцова розглянути як пам’ять впливає на людину; 2) визначити наскільки роман «Бабин Яр» є документальним та відповідає історичним подіям; 3) проаналізувати які частини роману були дописані пізніше, і під впливом яких історичних процесів це відбувалося

 

Очікувані результати:

1. Учні зможуть розповідати про події Бабиного Яру;
2. Навчяться аналізувати та співставляти різні джерела;
3. Краще стануть розуміти як пам’ять про події впливає на людину, та які чинники змушують «забувати» про певні історичні перебіги подій.

 

Тривалість: 45 хв -1,5 год

 

Формат: урок

 

Необхідні матеріали: бажано смарт-дошка та ноутбуки із підключенням до інтернету, примірники роману Кузнєцова «Бабин Яр» (або посилання на нього http://thelib.ru/books/kuznecov_anatoliy/babiy_yar-read-1.html)

 

 

План заходу

 

Крок 1 Вступна частина. На дошці вислів Анатолія Кузнєцова:

 

Цей роман я починав писати в Києві, в хаті у матері. Але потім не зміг продовжувати і поїхав: не міг спати. Ночами уві сні я чув крик: то я лягав, і мене розстрілювали в обличчя, в груди, в потилицю, то стояв збоку з зошитом в руках і чекав початку, а вони не стріляли,  бо у них була обідня перерва, вони палили з книг багаття, качали якусь пульпу, а я все чекав, коли ж це станеться, щоб я міг сумлінно все записати. Цей кошмар переслідував мене, це був і не сон, і не ява, я підхоплювався, чуючи в вухах крик тисяч людей, що гинуть…

 

Питання до учнів:

1. Про яку книгу і які історичні події іде мова у цьому уривку?

Якщо учні не знають, вчитель розповідає про роман «Бабин Яр» та основні віхи Яру від розстрілів до трагедії 1961 року

 

Крок 2 Робота в парах. Для того, щоб з’ясувати наскільки роман є документальним і відповідає дійсності, вчитель просить учнів в парах виконати завдання в додатку 1 (кожна пара має сидіти біля комп’ютера із підключенням до Інтернету).

Також можна дати це завдання до дому на передодні даного заходу

 

Крок 3 Обговорення виконаної у парах роботи. Вчитель просить висловитися учнів (за бажанням) щодо виконаного завдання: чи були труднощі при виконанні, до якого висновку дійшли діти?

 

Крок 4 Аналіз історичних подій, що привили до декількох варіантів роману «Бабин Яр».

Кузнєцов почав писати свій роман після подій Другої світової війни, коли офіційна версія подій була змінена, а тому і сам роман вийшов в скороченому варіанті, а потім і зовсім був заборонений. Згодом вже за кордоном він доопрацьовує свій роман.

В розділі «До читача» автор пише (краще вивести це на дошку або роздати на парти):

«Відмінності в цьому виданні зроблені так:

 Звичайний шрифт - це було опубліковано журналом «Юність» в 1966 р Курсив - було вирізано цензурою тоді ж.

  Взяте в дужки [] - доповнення, зроблені в 1967 - 70 рр.

    АВТОР

    Лондон, 1970 г.»

 

Крок 5 Робота із уривками роману.

Спробуємо розібратися які обставини привели до декількох варіантів роману.

Вчитель просить учнів переглянути роман (http://thelib.ru/books/kuznecov_anatoliy/babiy_yar-read-1.html) і виконати наступну роботу:

1. обрати 2 уривки: один, який був викреслений цензурою, а другий – написаний за кордоном. 
2. Проаналізувати ці уривки та аргументувати, що змусило викреслювати, та чому дописане з’явилося лише за кордоном?

 

Крок 6 Представлення роботи з уривками (за бажанням).

Робиться загальний висновок щодо політики СРСР і її впливу на пам’ять про Бабин Яр.

Вчитель приводить аргумент самого автора:

«Первісну рукопис цієї книги я приніс в журнал «Юність» в 1965 році. Мені її негайно - можна сказати, в жаху - повернули і порадили нікому не показувати, поки не приберу «антирадянщину», яку відмітили в тексті.

Я прибрав важливі шматки з глав про Хрещатику, про вибух Лаври, про катастрофу 1961 року і інші - і офіційно представив пом'якшений варіант, в якому сенс книги був завуальований, але все ж вгадувався.»

 

Крок 7 Аналіз впливу роботи над романом на долю автора.

Іноді наша пам’ять приводить до стресу. Організм людини захищається та намагається блокувати цю пам’ять. Робота над романом спричинила автору не тільки проблеми із владою, а й самим з собою.

 

На дошці виводяться цитати із додатку 2 (або роздаються роздруківки)

Питання до учнів:

1. Як пам’ять про Бабин яр відобразилася на долі письменника?
2. Чи варто, на думку учнів, зберігати пам’ять про трагедії, якщо це погано відображається на сьогоденні людини?

 

Крок 8. Підведення підсумків заняття.  На основі відповідей учнів, вчитель робить загальний висновок та закінчує урок цитатою Кузнєцова.

 

Про значення пам’яті для людини краще всього сказав сам автор «Бабиного Яру»:

 

Ми не сміємо забувати цей крик. Це не історія. Це сьогодні. А що завтра?

Які нові Яри, Майданеки, Хіросіми і Колими - в яких місцях і  яких нових технічних формах - приховані ще в небутті, в очікуванні свого часу? І хто з нас, що живуть, вже може кандидат в них?

Чи будемо ми розуміти коли-небудь, що найдорожче у світі - життя людини і його свобода?

На питаннях, мабуть, я і обірву свою книгу.

Бажаю вам миру. І свободи.

 

Додаток 1

 

 

І. Знайдіть на віртуальній виставці «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії» фотографії, що підтверджують уривки із романа А. Кузнєцова «Бабин Яр».

 

1. Це був величезний, можна навіть сказати величний яр — глибокий і широкий, як гірська ущелина. На одному краю його крикнеш — на іншому ледве почують. Він знаходився між трьома київськими районами: Лук’янівкою, Куренівкою та Сирцем, оточений кладовищами, гаями й городами. Дном його завжди протікав дуже симпатичний чистий струмочок.

 

2. У сліпучих білих і чорних лімузинах їхали, весело розмовляючи, офіцери в високих картузах з сріблом. У нас з Шуркою розбіглися очі і перехопило подих. Ми наважилися перебігти вулицю. Тротуар швидко наповнювався, люди бігли з усіх боків, і всі вони, як і ми, дивилися на цю армаду приголомшено, починали посміхатися німцям, у відповідь і пробувати заговорювати з ними.

 

3. Це було 24 вересня, о четвертій годині дня.

Будинок німецької комендатури з «Дитячим світом» на першому поверсі вибухнув. Вибух був такої сили, що повилітали шибки не лише на самому Хрещатику, а й на паралельних йому вулицях Пушкінській та Мерінга. Скло впали з усіх поверхів на голови німців і перехожих, і багато хто відразу ж були поранені.

На розі Прорізної піднявся стовп вогню і диму. Натовпи побігли - хто геть від вибуху, хто, навпаки, до місця вибуху, дивитися.

У перший момент німці дещо розгубилися, але потім стали будувати ланцюг, оточили палаючий будинок і хапали всіх, хто опинився в цей момент перед будинком або у дворі.

 

4. Вони виходили ще затемна, щоб опинитися раніше у поїзда і зайняти місця. З ревучими дітьми, зі старими і хворими, плачучи і перелаюючись, виповзло на вулицю єврейське населення городнього колгоспу. Перехоплені мотузками вузли, обдерті фанерні валізи, залатані кошики, скриньки з теслярськими інструментами ... Баби несли, перекинувши через шию, як гігантські намиста, вінки цибулі - запас провізії на дорогу… Розумієте, коли все нормально, всілякі каліки, хворі, люди похилого віку сидять вдома, і їх не видно. Але тут повинні були вийти всі - і вони вийшли.

Мене вразило, як багато на світі хворих і нещасних людей.

 

5. О 8 годині 45 хвилин ранку пролунав страшний рев, з гирла Бабиного Яру викотився вал рідкого бруду висотою метрів десять. Вал вилетів з яру як кур'єрський поїзд, ніхто втекти від нього не міг, і крики сотень людей захлинулися в півхвилини.

…Натовпи людей вмить були поглинені валом. Люди, що були в трамваях, машинах, - гинули, мабуть, не встигнувши зміркувати, що сталося. Із рухливої в'язкої трясовини, виринути або, як-небудь барахтуючись, видертися було неможливо.

Будинки повз валу були знесені, як картонні. Деякі трамваї покотило і віднесло метрів за двісті, де і поховало. Поховані були трамвайний парк, лікарня, стадіон, інструментальний завод, весь житловий район.

 

ІІ. Чи можна з впевненістю сказати, що слова Кузнецова, наведені нижче, відповідають дійсності?

«Усе в цій книжці — правда. Коли я розповідав епізоди цієї історії різним людям, всі вони в один голос стверджували, що я мушу написати книгу… Слово «документ», поставлене в підзаголовку цього роману, означає, що тут я наводжу тільки справжні факти й документи, і що ані найменшого літературного домислу, тобто того, як це «могло бути» або «мало бути», тут немає».

 

Додаток 2

….

Робота над романом коштувала письменнику чимало крові. В одному з листів, датованому червнем 1965-го, можна знайти згадку про те, що письменник дуже хворий: «Я не думав, що кошмари минулого можуть так приголомшувати через двадцять із лишком років. Мені призначили курс відновлення нервової системи на місяць поки що, приймаю сильні ліки, від яких якось усі відчуття притупилися, і голова погано працює. За машинкою сидіти — і то важко».

 

«На підставі свого, чужого, загального досвіду, на підставі багатьох думок, пошуків, тривог і розрахунків кажу вам: горе тому, хто забуває про політику.

Я не сказав, що люблю її. Я її ненавиджу. Зневажаю. Не закликаю вас любити її або поважати. Тільки кажу вам: не забудьте!».

Із статті Юрія Шаповала «Бабин Яр»: доля тексту та автора» (http://litakcent.com/2009/02/27/babyn-jar-dolja-tekstu-ta-avtora/)