Матеріали на конкурс-огляд "Географічний майдачик у дії": есе на тему "Один день роботи на географічному майданчику"

Про матеріал

Матеріали даної розробки були подані на щорічний обласний конкурс-огляд "Географічний майданчик у дії", де отримали перемогу. Робота містить пояснення про географічний майданчик нашої школи, також елементи математичних обчислень, фотографії нашої роботи.

Перегляд файлу

КІВЕРЦІВСЬКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ШКОЛА

 

КОНКУРС-ОГЛЯД «ГЕОГРАФІЧНИЙ МАЙДАНЧИК У ДІЇ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Есе на тему

«Один день роботи на географічному майданчику»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготували

учні 5 класу

Ківерцівської експериментальної

школи

Вчителі: Онищук К.М. – вчитель географії

              Суворова О.М. – вчитель математики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2016 рік

 Географічний майданчик – це рекреаційно-освітній куточок, в який із задоволенням навідуються діти під час уроків та перерв.

 Під майданчик виділена територія, яка знаходиться на шкільному подвір’ї між газоном із східної сторони та спортивним майданчиком із західної, з півдня – приміщення школи, від якого віддаляє приблизно 10 м.

 Територія незатінена, відкрита для всіх вітрів, з неї видно Полярну зірку.

 Розміри майданчика невеликі: м. Його територія огороджена, висота огорожі – 0,5 м. Вхід на географічний майданчик – із західної сторони, вздовж якої іде стежка, викладена бруківкою; вздовж стежки – лавка, яка є улюбленим місцем відпочинку на перервах, а на уроках – місцем фіксації спостережень – частина зеленого класу. Адже майданчик – це місце проведення уроків природознавства, географії, математики, фізики та астрономії, бо на ньому є встановлені такі прилади: куб, квадрат, флюгер, висотомір, покажчик Полярної зірки, метеорологічна будка, вертикальний кутомір.

 Всі прилади встановлені шкільними майстрами за малюнками і кресленнями, які знайшли у навчальних посібниках.

 

План-схема навчального географічного майданчика (поза масштабом)

  7                                                              4,20 м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            14,20 м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У М О В Н І      П О З Н А Ч Е Н Н Я: 

1 – кубічний метр

2 – покажчик Полярної зірки

3 – сонячний кутомір

4 – флюгер, румбічне кільце

5 – опадомір

6 – метеорологічна будка

7 – лавка

 Щоранку о 8:30 – ми біля саморобної метеорологічної будки, в якій знаходиться термометр. Знімаємо показники температури.

IMG_5596.JPG

IMG_5541.JPG

 В обід, приблизно о 12 годині (на ІІ великій перерві) коли Сонце найвище, знову фіксуємо температуру повітря.

 

 Визначаємо також і напрям вітру за флюгером.

IMG_5536.JPG

 Допомагає у визначенні напрямку і сили вітру полотнище державного прапору, яке розвівається вітром біля школи. З якої сторони розгортається полотнище – з тої сторони вітер.

 Холодні, із приморозками, ранки другої декади жовтня пов’язані з холодним східним, північно-східним вітром.

 Стовп, на якому знаходиться флюгер, одночасно є висотоміром. За його допомогою ми визначили висоту хвойних дерев, які ростуть на газоні поблизу майданчика.

 За покажчиком Полярної зірки визначаємо сторони горизонту, перш за все напрям північ – південь.

IMG_5534.JPG

 

IMG_5583.JPG

IMG_5552.JPG

 Уяву про повітря, води розвиває модель модель куба. Якби наповнити куб водою, то її вага буде складати 1 тонну.

IMG_5579.JPGIMG_5580.JPG

 

 Переносний гномон ми використовуємо сьогодні для визначення висоти Сонця. Це робимо для того, щоб з’ясувати як змінюється висота Сонця впродовж дня, вимірюючи довжину тіні.

IMG_5604.JPGIMG_5606.JPG

 В 20-х числах кожного місяця, щоб зрозуміти як змінюється висота Сонця впродовж року, також проводимо такі спостереження, вимірюючи довжину полуденної тіні.

 А потім в класі аналізуємо отримані результати, шукаючи зв'язок між висотою Сонця і температурами повітря, напрямом вітру і опадами, обробляємо зібрані результати, будуємо графіки ходу температури, діаграми, «розу вітрів».

 Деякі спостереження фіксуємо в індивідуальних календарях погоди, а також в календарі, який знаходиться в кабінеті географії, календарі спостережень, який є в кожному кабінеті початкових класів.

 В недалекому майбутньому у північно-східній частині майданчика планується створення геоморфологічного відділу, а в південній частині – розширення метеорологічного – збільшення кількості приладів, які необхідні для ведення спостережень за погодою: встановлення опадоміра, стандартної метеорологічної будки, снігомірної рейки, нефоскопа.

 В астрономічному відділі, який займає північно-західну частину майданчика, необхідно мати сонячний годинник, щоб показати як визначали час наші предки і чому перейшли до механічних та електронних годинників.

 При вході на майданчик розмістяться покажчики географічних координат нашої місцевості та гномон-жердина і гномон – прилад, які як і покажчик на Полярну зірку, будуть показувати напрям на північ, відкладаючи полуденну лінію, а також напрям дійсного меридіана.

 В центрі майданчика на землі навколо флюгера – вказівник сторін горизонту – румбічне кільце, яке необхідно поновити.

 Всі ці прилади вчать орієнтуватись на місцевості, визначати своє місце положення відносно інших об’єктів, набувати компетенцій, які необхідні в повсякденному житті.

 Отже, робота на майданчику цікава і необхідна. Про це говорять відгуки дітей:

Супрунюк Андрій: «Мені дуже сподобалось працювати на географічному майданчику, тому що там були дуже цікаві прилади. Мені дуже сподобалось вимірювати довжину і ширину майданчика, а також сподобалось вимірювати довжину тіні у жовтні місяці, вимірювати температуру надворі. Це був дуже цікавий урок».

Власюк Дарина: «Мені дуже сподобалось працювати на географічному майданчику, тому що я побачила багато нових приладів таких як: флюгер, покажчик Полярної зірки і метеорологічна будка з термометром. Мені запам’яталась робота на географічному майданчику, вимірювання розмірів майданчика»

Лис Анатолій: «Мені сподобалось на географічному майданчику. Мені сподобалось як ми працювали з покажчиком Полярної зірки».

IMG_5564.JPGIMG_5575.JPG

 

 Але для розширення можливостей організації спостережень і набуття учнями практичних навичок з їх проведення необхідні сучасні прилади, які б кожна школа могла встановити на своїх географічний майданчиках, тільки для цього необхідне державне забезпечення.

 Ми «за» географічні майданчики!

 Шкільний майданчик – це лабораторія під відкритим небом, де розвиваються майбутні вчені, винахідники, програмісти, екологи, природолюби.

IMG_5600.JPG

docx
Додано
26 червня 2018
Переглядів
435
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку