Матеріали проведення інтегрованого тижня суспільногуманітарних наук " Книги- кораблі людських думок"

Про матеріал

Матеріали про проведення інтегрованого предметного тижня суспільно-гуманітарних наук " Книги кораблі людських думок" в школі. В роботі пропонується практичний матеріал: план проведення, розробки уроків, занять, тести та інше.

Методичні матеріали будуть корисні вчителям, студентам.

Перегляд файлу

УКРАЇНА

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ

ТА ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ

 

 

емблема школи

 

 

Проведення  тижня суспільно-гуманітарних наук 

в загальноосвітній школі

 

«Книги - кораблі людських думок»

 

 

                                                                                                  Рясна Олена Вікторівна

вчитель географії.

вищої категорії

Малега Людмила Іванівна

вчитель історії

вищої категорії

Берестова Оксана Миколаївна

вчитель історії, І категорія

Черкаської загальноосвітньої

школи  І- ІІІ ступенів № 8

 

 

 

 

 

 

 

Черкаси – 2017

Пояснювальна записка

   Предметний тиждень – це комплекс навчально–виховних заходів, спрямованих на розвиток творчості вчителя та учнів, поглиблення та поширення знань з предмету, обмін досвідом. Він організовується та проводиться згідно графіка, який складається наприкінці серпня.

Головним завданням проведення предметного тижня  є забезпечення належних умов для виявлення та розвитку творчої активності і зацікавленості учнів, формування їх наукового світогляду;  збагачення їх досвіду; поглиблення знань з предмету та підвищення інтересу до інших предметів.

 Предметний тиждень має виконувати такі функції:

  • організаційна, тобто внесення цікавих заходів та інноваційних технологій до навчально-виховного процесу, вдосконалення організаційних якостей в педагогів та здібностей учнів;
  • моделююча, тобто можна під час предметного тижня розробляти принципово нові форми діяльності учнів;
  • діагностична, тобто надається можливість отримати інформацію про динаміку професійного рівня педагога;
  • пропагандистська – весь предметний тиждень має бути спрямований на пропаганду предмету;
  • звітна, тобто предметний тиждень – це своєрідний звіт перед колегами перед колегами, учнями про виконану роботу.
  • Дана робота містить матеріали про проведення інтегрованого предметного тижня в школі. В роботі пропонується практичний матеріал:  план проведення, розробки уроків, занять, тести та інше.

Методичні матеріали будуть корисні  вчителям, студентам.

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

План проведення … … … … … … … … … … … … … … … … … … … … 4

Лінійка відкриття тижня … … … … … … … … … … … … … … … … … .. 6

Урок відео-лекторій «В пошуках капітана Гранта» (6-7 класи) … … … … ..11

Урок-відкриття «Дім, де живуть книги» (5 класи) … … … … … … … … ..  20

Урок-дослідження «Історія стародавньої Греції у творах Гомера» (6 клас) . 25

Урок-практикум «Книжкова майстерня у Київській Русі» … … … … … … 32

Інтегрований урок з історії та української літератури «Розвиток української літератури наприкінці XVIIIXIX століття» … … … … … … … … … … .. 37

Косплей «Знайомство із героями книжок» та захист проектів «Книги – кораблі людських думок» … … … … … … … … … … … … … … … … .. 57

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План проведення тижня географії у школі

Понеділок

  • Відкриття тижня. Лінійка
  • Урок – відеолекторій «Діти капітана Гранта»
  • Інформаційний стенд «Дивовижні книги»
  • Початок роботи шкільних команд над проектами «Книги – кораблі людських думок»

Вівторок

  • Інтерактивне опитування «Моя улюблена книга»
  • Урок - відкриття «Дім, де живе книга»

Середа

  • Ранкова зарядка «Мандруючи світом»
  • Виставка «Книги моєї родини»
  • Урок-практикум «Книжкова майстерня у Київській Русі»

Четвер

  • Урок – дослідження «Історія стародавньої Греції у творах Гомера»
  • Бінарний урок (історія України/українська література) «Розвиток української літератури наприкінці XVІІІ – в першій половині ХІХ століття»
  • Виставка книжок-мініатюрок

П’ятниця

  • Флешмоб «Разом із книгою»
  • Косплей «Знайомство із героями книжок»
  • Захист проектів «Книги – кораблі людських думок»

 

 

 

 

 

Понеділок

Фото Ольги Бузницкой.Фото Ольги Бузницкой.

Сценарій загальношкільної лінійки до відкриття тижня

суспільно-гуманітарних наук

 

Вед  1 - Доброго дня!

ВЕД 2 - Ми  знову раді вітати вас в нашому залі. До речі, яке сьогодні число?

ВЕД 1 - 11 грудня, скоро  зимові канікули, ялинка, смачні подарунки, а зараз кожен день одне й те ж саме: окисно-відновні реакції, рівняння, формули, карти,задачі, вправи…

ВЕД 2 - Увага! 11 грудня в школі розпочинається тиждень суспільно- гуманітарних   наук

ВЕД 1 - О, ні! Тільки не це!

ВЕД 2 -  _____________, а чим тебе суспільні науки не влаштовують?

ВЕД 1 - Нічим! Подивись: тут у підручнику половина слів таких, що їх і прочитати важко, не те що – вивчити: атмосфера, - астеносфера, гіпоцентр, - епіцентр, гігрометр, - психрометр, метаморфоза, екологічна ніша

ВЕД 1 - Дійсно, слова складні, та щоб краще іх розуміти треба багато читати. І нащо інше як книжки.

ВЕД 2 - Тому саме зараз розпочинається тиждень суспільно- гуманітарних   наук , який в цьому році пройде під девізом «Книги кораблі людських думок»

ВЕД 1 - А  книги тут до чого?

ВЕД 2 - Почнемо з самого початку, існує вираз: «Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти». Так само можна сказати: «Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу, хто ти». Людина яка любить і вміє читати – щаслива людина. Круг неї завжди багато розумних, добрих і вірних друзів. Ці друзі – книги…

 У світі існує безліч різних книг. Різні книги по-різному допомагають людям одні навчають, другі – розважають. Треті – допомагають. У одних книгах можна прочитати про минуле. А у інших-про космічні мандрівки. Скільки у людей потреб, скільки різних книг.

                                             (Відео про книги)

ВЕД 1 - Дуже великий путь проходить книга. Щоб потрапити до нас у руки. А скільки людей працювало над її створенням! Це і працівники лісу, що дають для паперу деревину, і робітники на паперових фабриках. І друкарі, і вчені, письменники . журналісти і ще велика армія трударів докладає свої зусилля. Щоб у наш дім прийшла книга.

 

Учень - Я був на фабриці такій.
Де вам готують книжку.
Там й майстерні чарівні,
Є ящики без кришки.
Складач же знає, де який
Друкарський знак у схові
Він ставить їх у ряд стрункий –
І от рядки готові.
Рядок лягає до рядка
Легенько так і чітко,
І з металевого станка
Виблискує сторінка.
З папером стрінеться на мить
Свинцевий лист набору –
Сторінка ціла враз лежить,
Що ти побачиш скоро.
Хоч розуму в машин нема,
Машина знає діло:
Поріже аркуші сама
І їх складе уміло.

А палітурник зшиє враз,

Обріже їх ножами,

Оправить в найкоротший час –

І книга перед нами!

ВЕД 1 - І справді завдяки книжкам ми можемо робити нові відкриття, мандрувати в різні історичні епохи, пізнавати світ, який нас оточуює. Тому протягом тижня поруч з вами на уроках будуть книжки.

Так, на уроці геграфії учні 6-7 класів  помандрують океаном разом з героями книги Жюль Верна «Діти капітана Гранта» .На уроці історії ви дізнаєтесь,  як створюються книги та якими були бібліотеки.

ВЕД 2 - На уроках мови і літератури ви напишете твір « Моя улюблена книга», на інформатиці дізнаєтесь, що таке електронна книга, спробуєте створити книгу своїми руками на уроці трудового навчання, а на математиці  навіть задачі будете розв’язувати про книжки.

ВЕД 1 - Вчителі іноземної мови, зарубіжної літератури приготують вам цікаві завдання про героїв різних книжок, а ось Людмила Сергіївна на уроці хімії розповість, як виготовляють папір. І навіть  вчителі фізкультури здивують вас цікавими вправами

ВЕД 2 - І що це все правда?

ВЕД 1 - Так, і  в цьому ми всі зможемо переконатися та підвести підсумки в п’ятницю на косплеї героїв улюблених книжок. А  сьогоднішній день розпочався під гаслом «Щоб вирушити у подорож, потрібно зробити перший крок»,  тож рушаймо.

Вед 2 - Отже,  тиждень суспільно- гуманітарних  наук оголошується відкритим. І ми бажаємо Вам: ніколи не казати я помилився, набагато краще, дивись як цікаво вийшло.

ВЕД 1 - Тримайтесь! І у вас все вийде!

Адже у природи немає поганої погоди

ВЕД 2 - Просто усміхнись

І світ посміхнеться тобі!

(Пісня )

ВЕД 1 - До нових зустрічей !

Представники класів отримують завдання (листи-маршрутизатори), щодо створення проектів.

 

Лінійка відкриття тижня суспільно-гуманітарних наук

 

Фото Ольги Бузницкой.

 

Фото Ольги Бузницкой.


Листи-маршрутизатори для виконання проектів в рамках предметного тижня  «Книги – кораблі людських думок»!

 

Вітаємо Вас, учасники проекту

На цьому тижні Ви поринете у цікаву подорож, де зустрінетеся із старими знайомими – книгами!

Сподіваємося, що Вам є що розповісти про них.

Вашими вірними помічниками у цій мандрівці будуть вчителі.

Пропонуємо в рамках предметного тижня здійснити подорож за таким планом:

1. На уроках української мови Ви зможете висловити своє ставлення до улюблених книжок та літературних героїв. Найкращі твори потрібно буде занести до Вашого проекту.

2. На уроках математики зустрінетесь із цікавим підручником із математики.

3. Темою уроку історії стане «Дім, де живуть книги».

4. На уроках іноземної мови довідаєтесь про «Історію однієї книги».

5. Вчителі інформатики познайомлять Вас із електронними книгами та правилами безпечного отримання інформації із інтернету.

6. На уроках праці перетворитесь на спеціалістів із виготовлення книг, але Ваші книги будуть зовсім маленькими. Найкращі з них також можуть опинитися у проекті.

7. Урок природознавства дозволить Вам дізнатися як виготовляють папір.

8. На уроках фізичної культури разом із книгою будете виконувати фізичні вправи.

Отриману інформацію просимо довільно занести на Ваш плакат-проект.

Оригінальність та яскравість вітаються!

Підсумком нашого тижня стане представлення Ваших проектів на святі-зустрічі із героями найулюбленіших книжок.

Бажаємо успіху і сподіваємося на Вашу активність!

Інтегрований урок відео-лекторій за книгою Ж.Верна

«Діти капітана Гранта»,

географія 6-7 клас

Тема: «В пошуках капітана Гранта»

Мета: познайомити учнів з героями книги «Діти капітана Гранта»,  узагальнити отримані географічні знання, вчити встановлювати географічні закономірності, розвивати вміння аналізувати інформацію, працювати з контурною картою, виховувати відповідальне ставлення до своїх вчинків.

Хід уроку

Існує твердження, що книги – кораблі людських думок, які несуть свій дорогоцінний скарб від покоління до покоління на хвилях пам’яті. В цьому ми уже переконувалися не раз.  Ви знаєте, що наш тиждень присвячений книгам і сьогодні  книга  перенесе  нас у інший чудовий і романтичний світ.

(Звучить сундтрек до фільму “Діти капітана Гранта”)

 Бесіда:

  • Які картини виникли у вашій уяві під час прослуховування музики?
  • Який настрій вона викликає?
  • Чи знайома вам ця музика? Звідки вона?

Так, саме ця музика композитора Дунаєвського є ліричним супроводом фільму “Діти капітана Гранта”, знятого за однойменним романом письменника, якого свого часу великий російський хімік Д. Мендєлєєв назвав “науковим генієм”. Ім’я його – Жюль Верн.

Ж. Верн, видатний французький письменник, класик науково-фантастичної та пригодницької літератури народився 8 лютого 1828 року в м. Нанті. Батько його був адвокат і хотів для сина такої ж кар’єри. Але вразливий і допитливий хлопець мріяв про далекі мандри. Його вабило море. Коли йому минуло 12 років, він, одягшись юнгою, пробрався на шхуну “Коралі”, що мала відпливати до Індії. Подумки Жюль уже прощався з Францією. Та на шхуні з’явився батько і забрав невдаху-мандрівника додому. Жюль Верн закінчив Нантський ліцей, а у 1848 році приїхав у Париж. Працював адвокатом, драматичним актором. Наполегливо вивчав різні науки: фізику, хімію, біологію, географію, астрономію... Відомості з усіх цих галузей Жюль Верн заносив до спеціального каталогу, який поповнював протягом усього життя. Цей каталог складався більш як з 20 тисяч зошитів.

Верн почав писати у 50-ті роки 19 століття. Перші твори-вірші, оповідання – успіху майже не мали. Успіх прийшов у 1863 р. з романом “П’ять тижнів на повітряній кулі”. Цим твором Жюль Верн поклав початок величезній серії науково-фантастичних і пригодницьких романів під назвою “Незвичайні подорожі”, куди ввійшло 63 книги та 2 збірки повістей і оповідань, виданих у 97 книгах. Повний обсяг серії 18 тисяч сторінок! Автор працював над цим незвичайним твором понад 40 років.

Це був тріумфальний шлях Жюля Верна – романіста.

На своїй яхті “Сан-Мішель” він об’їхав узбережжя Франції, Іспанії, побував у Середземному і Північному морях, відвідав Шотландію.

На схилі віку Жюль Верн почав втрачати зір, але продовжував працювати. Він писав з допомогою спеціального пристрою. Крім романів Жюль Верн написав 10 наукових досліджень з географії, найзначніший з яких – тритомна “Історія великих подорожей”. Творча спадщина письменника величезна. Його книги складають бібліотеку приблизно в 115 великих томів.

Помер Жюль Верн 24 березня 1905 р.

Отож, сьогодні ми будемо подорожувати разом з героями книги «Діти капітана Гранта», увга на екран.

(Відео фрагмент (корабль і пляшка)

  • Як ви думаєте, що у пляшці?

 Так це записки.

На попсованих морською водою папірцях ледве можна було розібрати кілька слів, рядки розповзлися й майже зовсім стерлися. Протягом кількох хвилин Гленарван  мовчки уважно розглядав їх, повертав на всі боки, роздивлявся проти світла, пильно вивчаючи найменші залишки письма, помилувані морем. По тому повернувся до своїх друзів, що невідступно стежили за ним занепокоєними очима.

- Тут, - сказав Гленарван, - три окремих документи, очевидно, три копії, написані англійською, французькою й німецькою мовами. Слова, які збереглися, не полишають у цьому жодного сумніву.

- Але можна добрати з них зміст? - спитала Гелена. і- Важко сказати щось певне: багатьох слів бракує.

- Мабуть, вони доповнюють одне одне? - спитав майор.

- Безперечно, - сказав Джон Манглс. - Не може бути, щоб вода знищила в усіх трьох документах ті ж самі слова. Зіставляючи уривки фраз, ми зрештою спроможемось відновити їхній зміст.

- Оце ми зараз і зробимо, - сказав Гленарван, - але діяти будемо за певною системою. Найперш візьмемо англійський документ.

Тут слова й рядки виглядали так:

 

  • В записках була інформація, яка могла допомогти у пошуках. Що саме?
  • Що таке географічна довгота, як вона визначається, а широта?
  • В якій півкулі потрібно шукати капітана?

 Судно, яке мало назву Дункан вирушило у плавання. Дункан» був двощогловий бриг. Він мав фок-щоглу з марселем і брам-стеньгою та грот-щоглу з контр-бізанню й флагштоком; крім того, фок-стаксель, великий і малий клівер і штатові вітрила. Вітрильне оснащення «Дункана» цілком дозволяло йому, використовуючи силу вітру, йти, як звичайний кліпер . Та, певна річ, його рухала насамперед парова машина у 160 кінських сил, збудована за новітньою системою. Вона мала перегрівники, що дозволяли підвищувати тиск пари до високого рівня й надавали руху двом гвинтам. «Дункан», йдучи повним ходом, набагато перевищував звичайну швидкість тодішніх суден. Справді, під час випробування в Клайдській затоці, за даними патент-лага, його швидкість досягала сімнадцяти миль на годину.

  І так, Дункан з мандрівниками  вирушив до берегів  Південної Америки в Патагонію. (Користуючись атласом, нанесіть  шлях на контурну  карту, підпишіть географічні об’єкти).

  Вранці на кораблі з’явився ще один мандрівник (Паганель).Жак-Еліасен-Франсуа-Марі Паганель, секретар Паризького географічного товариства, член-кореспондент географічних товариств Берліна, Бомбея, Дармштадта, Лейпцига, Лондона, Петербурга, Відня, Нью-Йорка, почесний член Королівського географічного й етнографічного інституту Східної Індії; коСотко кажучи - людина, котра двадцять років досліджувала географію як кабінетний вчений, а тепер воліє сам пізнати суть цієї науки й прямує до Індії, аби на власні очі побачити те, про що згадують в свою працях великі мандрівники.

  • Чому Паганель називає Індію батьківщиною слонів?
  • Паганель називає місцеве  населення Америки індіанцями, чи правильно це, як відкрили, цей материк?
  • Чим він цікавий

(Відео «Природні рекорди Південної Америки»)

  Наші мандрівники зупинились на узбережжі і вирішили шукати Гранта на материку в полоні у індіанців, на їх шляху були гори. Які? Як вони утворились, нанесіть їх на карту.

 

Мандрівники рухались на мулах, і по дорозі зустрічали цікавих тварин

(відеофрагмент)

Яку тварину бачили мандрівники?

 

Все вище і вище мандрівники піднімались в гору і ось. Сніг.

(відеофрагмент)

  • Чому на верхівках гір лежить сніг?

  •  Яке небезпечне явище пов’язано зі снігом в горах?

 

  • Яка птаха понесла Роберта?

  • Хто врятував Роберта?

                           (відеофрагмент «Тропічний ліс»)

  •  Яка особливість тропічного лісу?
  •  Яких представників рослинного і тваринного світу ви помітили?

Ось ми  і вийшли на рівнину, тут проживають індіанці.

(відео-фрагмент)

  • Як називаються будинки індіанців?

(відео-фрагмент «Злива» )

 

  • Яке явище природи ми бачили?
  •  Де сховались мандрівники?

  • Чи можна ховатися під деревами під час грози?

Пройшовши всю Америку мандрівники зрозуміли, що Гранда тут немає і Паганель висловив припущення, що слово Оленд це Австралія. І Дункан вирушає туди. (Нанесіть  шлях на карту)

В Австралії наших мандрівників чекали нові пригоди, на які вони не очікували, тому у мандрівку материком взяли жінок. Подорож проходила лісом.

(відео-фрагмент)

  • Порівняйте ліс Австралії і Південної Америки. Чим вони відрізняються?
  • Яке типове дерево Австралії?

 Під час подорожі Австралією мандрівники зустрілись з розбійниками, які знищили їх коней. Тому тікаючи з полону, вони зробили плота на, якому їх винесло у відкрите море до берегів Нової Зеландії. (нанесіть їх на   карту).

Місцеве населення дуже вороже ставилось до англічан, тому їх взяли у полон і хотіли стратити. Втікаючи мандрівники потрапили на дивовижну гору.

(відео-фрагмент)

  • Що це? Вулкан?

  •  А чи є вулкани в Австралії?

Невже подорож була даремною? Звичайно ні. Гранта знайдуть на острові Табор.

(відео-фрагмент)

Підсумок уроку.

Творче завдання, уявити себе Жюль Верном і записати  свої враження.

  • Мене здивувало…
  • Вдома розкажу….

Світлини уроку

 

Фото Ольги Бузницкой.

 

Фото Ольги Бузницкой.

 

 

Урок – відкриття

«Дім, де живуть книги», історія 5 клас

Мета: Дати відомості про книгу – історичну пам’ятку людства, історію її виникнення та розвиток книгодрукування в Україні. Популяризувати книгу – носія інформації. Виховувати повагу до історії народу, його внеску в розвиток української культури.

Обладнання: виставка: «книга – наш друг на все життя»,     ілюстрації до   книг.

Хід уроку

 І. Організація класу.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.                                             

ІІІ. Вивчення нового атеріалу.  

Метод «Чиста дошка» (на дошці розміщені запитання, на які протягом уроку учні повинні відповісти, «очищаючи» тим самим дошку).

Запитання для дошки:

1. Що таке книга?

2. З чого почалася книга?

3. Як виготовлялися книги у давнину?

4. Як працює сучасна друкарня?

5.  Що таке бібліотеки і як вони виникли?

6. Як книга змінює людину?

1. Що таке книга?

Що ж таке книга? Книга – це велике диво, створене людиною. Ще не вміючи читати, ми розглядали малюнки до казок, слухали цікаві історії, які читали нам мами. Щодня ми маємо справу з книгою в школі та вдома. Про все ми дізнаємося з книг. За допомогою них ми можемо зазирнути у майбутнє, дізнатися, як жили у сиву давнину, якими були древні цивілізації.

Метод «мозкового штурму» (формування поняття).

Книга – це письмове друковане джерело інформації, що виготовлена з паперу, пергаменту або іншого матеріалу, листи якого, як правило, скріплені з одного боку.

2. З чого почалася книга?

Текст 1. Екскурсія в минуле

Першими спробами зупинити й зберегти для майбут­нього слово були малюнки.

1837

Минали століття, і малюнки перетворилися на зна­ки – умовні поєднання рисочок, клинчиків, ліній, кра­пок.

Знаки для передачі звуків – літери (букви) – наро­дилися понад три тисячі років тому.

Кожний народ пристосовував письмо до своїх особ­ливостей. З часом букви змінювали свій зовнішній ви­гляд: вони лягали набік, поверталися праворуч чи ліво­руч, інколи ставали на голову!

Перший алфавіт винайшли фінікійці. У ньому було

 

1838

тільки 22 літери і всі вони позначали приголосні звуки. Цікаво, що їх кількість була достатньою. Невдовзі ці лі­тери потрапили до греків, і ті ввели в алфавіт букви на позначення голосних. Цей грецький алфавіт і став осно­вою всієї європейської писемності.

Зараз у світі налічується десять алфавітів, що обслу­говують сотні мов.

У Китаї та Японії збереглися ієрогліфи – знаки, ко­жен з яких передає ціле слово чи його частину.

Запитання до документа:

1. З чого ж почалися книги?

2. Коли і для чого виникли перші літери?

3. Як виготовлялися книги у давнину?

4. Як працює сучасна друкарня?

Завдання:

1. Переглянувши відео, порівняйте процес виготовлення книг в давнину та зараз.

2. Чому, на вашу думку, книга коштувала дуже дорого і було розкішшю?

3. Де і як повинні зберігатися книги, щоб прослужити людству якомога довше?

5.  Що таке бібліотеки і як вони виникли?

Текст 2. Що таке бібліотека

Саме слово бібліотека примандрувало до нас із Гре­ції. Це слово складається з двох частин. Перша – біблі-он – означає «книга», а друга – тека – «сховище для паперів, для книг». Тож у перекладі українською мовою бібліотека означає «сховище для книг». Бібліотека – це книги, які одна людина або багато людей з любов'ю зби­рають і дбайливо зберігають.

Текст 3. Як виникли бібліотеки

Перша бібліотека виникла 8000 років тому! Жителі Стародавньої Месопотамії писали на глиняних дощечках за допомогою тонкої палички, яка називалася «клин». Їх спосіб письма відомий як «клинопис». Дощечки обпікалися, а найцінніші з них містилися в спеціальні конверти з глини, щоб не псувалися. Археологи знайшли тисячі таких дощечок, які зберігалися в палацах і були розсортовані в залежності від їх тематики.

Бібліотеки Давнього Єгипту перебували в храмах: їх охороняли священики. Єгиптяни писали на папірусі, який потім згортали в рулон навколо палиці з наконечниками і зберігали у скринях або на полицях.

Найвідомішою була бібліотека в Олександрії. Вона виникла приблизно в 300 році до н.е. Там зберігалися понад 700 000 сувоїв папірусу. Всі «книги» були класифіковані по 120 темам і описані в каталогах.

Стародавні римляни першими здогадалися будувати публічні бібліотеки. Юлій Цезар планував створити цілу систему публічних бібліотек, і після його смерті вони стали користуватися особливою популярністю.

Публічні бібліотеки, якими ми їх знаємо сьогодні, існують всього 100 років. Англійські політичні діячі на початку XIX століття закликали народ до підтримки бібліотек. Нарешті в 1850 році англійський Парламент дозволив створення бібліотек.

Запитання до документа:

1. Коли з’явилися перші бібліотеки?

2. Які книги зберігалися в них?

5. Як книга змінює людину?

При відповіді на це запитання, нам у нагоді стане усна народна творчість, або ми ще знаємо її під назвою ….. (фольклор).

Складання прислів’їв та приказок про мову.

Завдання із поданих уривків відновити текст українських прислів’їв.

Розум без книги,

а не борода робить чоловіка мудрим.

У домі без книги,

що птах без крил.

Книга в щасті прикрашає,

буде легше в світі жити. 

Книга для розуму,

як без вікон, темно

Книга,

а в нещасті утішає.

Будеш з книгою дружити –

що теплий дощик для посівів. 

Завдання:

1. На основі складених прислів’їв, поясніть, як же змінює книга людину.

2. Чому книгу називають другом та порадником людини?

IV. Закріплення отриманих знань

Гра «Реставратор»

У кожного з вас є уривок з давньої книги, яка дуже зістарилась. У вас є можливість знову її відновити.

Книга –  це ………………….  джерело інформації, що виготовлене з ……………..……… або іншого матеріалу, листи якого, як правило, скріплені з одного боку.

Перші літери виглядали як…………….. Спочатку всі книги створювали ………..…… Потім на допомогу людині прийшов ……………….………. Більшість книг зберігають у ………………….

Книга допомагає стати людині ………………, ……………….,

V. Домашнє завдання та оцінювання

Опрацювати отриманий матеріал та підготувати повідомлення про улюблену книгу.

C:\Users\Prokopchuk\AppData\Local\Microsoft\Windows\INetCache\Content.Word\kniga133.png

Урок-дослідження

«Історія стародавньої Греції у творах Гомера»

(6 клас)

Мета: сформувати  уявлення  про  давньогрецьке  суспільство,  господарське життя та військову організацію за гомерівських часів; дати характеристику поемам Гомера як історичному джерелу; вдосконалювати навички роботи зі схемами, інформативними текстами.

Тип уроку:  засвоєння нових знань та вмінь.

Основні поняття: гомерівський період.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

  • називати хронологічні межі гомерівського періоду;
  • описувати спосіб життя людей гомерівського періоду;

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Пригадайте, якими знаннями з історії стародавньої Греції ви володієте.

Вправа «Знайди зайве».

На дошці висять поняття, дати, імена, що можливо належать до історії Стародавньої Греції.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Гомер і його часи

Вторгнення дорійців наприкінці II тис. до н.е. призвело до поступового занепаду і падіння Ахейської цивілізації. Культурний розвиток дорійців був значно нижчим. Вони не вміли будувати кам'яних споруд, жили в основному в напівземлянках, але мали одну важливу перевагу – вміли обробляти залізо.

Про тогочасне життя греків ми можемо дізнатися лише з археологічних знахідок і поем Гомера «Іліада» та «Одіссея», що вважаються першими творами європейської художньої літератури. Саме тому ХІ-ІХ ст. до н.е. історики називають гомерівським періодом, або іноді –  «темними віками».

Робота в малих групах.

Вправа «5 фактів»

Переглянувши відео, скласти власне уявлення про Гомера, як історичну особу та літературного діяча. Викласти у 5 фактах.

Розповідь вчителя.

1. Можливі значення імені «Гомер»: «заручник» (Гесихій), «наступний за» (Арістотель), «сліпець» (Ефор Кімскій), «пастух» (від санскр. Го – корова).

2. Гомер був мандрівним сліпим поетом.

3. Точних біографічних відомостей про нього не збереглося.

4. Ще в давнину сім грецьких міст сперечалися між собою за честь називатися його батьківщиною.

5. Учені й дотепер точно не знають, у якому столітті він жив: у IX чи VIII ст. до н.е. Є й такі, хто вважає його сучасником Троянської війни, що відбулась у XIII ст. до н.е.

6. В античності Гомера вважали мудрецем: «Мудріше всіх елінів, взятих разом». Його вважали основоположником філософії, географії, фізики, математики, медицини та естетики.

7. Близько половини знайдених давньогрецьких літературних папірусів написані Гомером. Гомер поширював свої твори за допомогою аедів (співаків). Він вивчав свої роботи напам’ять і наспівував їх своїм аедам. Ті, у свою чергу, також заучували твори і наспівували їх іншим людям. По-іншому таких людей називали гомерідами.

8.  Став двох відомих літературних творів «Одіссея» та «Іліада»

2. Одіссея та Іліада – історія чи література?

Давньогрецькі поеми складалися в усній формі балад і легенд протягом чотирьох століть – з XI до IX ст. до н.е. й зберігалися завдяки виконавцям – співцям-paпсодам. У поемах «Іліада» й «Одіссея» розповідається не тільки про Троянську війну та її героїв, а й про грецьке суспільство в початковий період панування дорійців. За дивовижними пригодами, змальованими в поемах, бачимо життя, побут, вірування й традиції людей тієї епохи, тому ці епічні твори є неоціненним історичним джерелом.

Робота із історичним джерелом

Завдання:

Опрацювати короткий зміст «Іліади» та виділити в ній історичну правду

Текст1.

«...Ніхто не завважив, як під час гучного бенкету з нагоди весілля богині Фетіди та героя Пелея за деревами чорною тінню промайнула Еріда, лиха богиня чвар і розбрату. Нечутно наблизилась Еріда до божественних гостей і кинула на весільний стіл золоте яблуко із написом: «Найвродливішій». Три богині -  Гера, Афіна Паллада та Афродіта -  почали суперечку, бо кожна вважала, що саме вона - найвродливіша. Заспокоїти їх зміг тільки Зевс-громовержець: Тобі доручаю, Гзрмесе, відпровадити мою дружину Геру та обох дочок -  Афіну Палладу й Афродіту -а ж за море на троянську землю. Там, на горі, багатій на чисті джерела, пасе череду юний Паріс. От хай Паріс і присудить золоте яблуко тій богині, котра, на його думку, найвродливіша.

Коли Гермес приніс Парісові те яблуко, юнак зніяковів. 
Тоді почала кожна з богинь умовляти юнака віддати яблуко їй. Гера обіцяла йому владу над усією Азією, Афіна - воєнну славу й перемоги, а Афродіта обіцяла  йому за  дружину найвродливішу із смертних жінок, Єлену, дочку громовержця Зевса й Леди.

Недовго думав Паріс; почувши обіцянку Афродіти, він  віддав яблуко  їй.Відтоді  Паріс став улюбленцем Афродіти. А Гера й Афіна зненавиділи Паріса, зненавиділи вони й Трою і всіх троянців і надумали погубити місто й увесь народ... Щойно Єлена покинула з Парісом палац свого чоловіка,  царя Спарти Менелая, вирушив він додому. 

Страшенно розгнівався він, побачивши, що зрадила його Єлена і що викрадено його скарби. Цар рушив до свого брата Агамемнона,  щоб порадитися з ним, як помститися Парісові за його підступ... Незабаром 1200 кораблів відпливли на війну з троянцями»

Протягом десяти років Ахейці, очолювані царем Мікен Агамемноном, довго намагалися взяти Трою, але їм це не вдавалося.

…Багато прославлених героїв зібралося  біля стін Трої.Але не було  серед них рівних могутньому Ахіллесу – синові царя Пелея та морської богині Фетіди. Усіх перевершував він силою й доблестю. Поки Ахіллес  брав участь у боях, троянці навіть не наважувалися виходити за стіни  міста.

Один з міфів про Ахілла розповідає, що його матір - морська богиня Фетіда, бажаючи зробити сина безсмертним, ще немовлятко погрузила його у води ріки Стікс. Вразливою залишилася тільки п’ятка, за яку Фетіда тримала малюка. Ахілл здійснив багато подвигів, переміг самого найкращого захисника Трої Гектора, помстившись за свого друга Патрокла, який був убитий в боях за Трою.

І тільки хитрому царевичу Трої  Парису вдалося загубити Ахілла.  Паріс направив стрілу в п’ятку Ахілла, якої не торкнулися води чудодійної ріки. На 10 рік облоги, за порадою царя острова Ітаки Одіссея,греки зробили великого дерев’яного коня. Було побудовано велетенського дерев’яного коня, порожнього всередині. Ахейці сіли в кораблі та зробили вигляд,  що відступають. Всередені коня сховалися добре озброєні воїни. Троянці, побачивши, що греки зняли облогу, дуже зраділи. Троянці зраділи закінченню війни.

Вони вийшли за мури міста, де їх зустрів один із ахейських воїнів, який пояснив, що кінь є подарунком богині Афіни. Троянці йому повірили і втягли дерев’яного коня до міста. Уночі, коли жителі спали, з коня вибралися Одіссей і 30 найкращих ахейських воїнів. Вони відчинили міську браму і впустили основні військові загони. Так було захоплено Трою.

Запитання до документу:

1. Що для вас є новим і невідомим у цьому творі?

2. Які факти у цьому творі ви вважаєте історичними?

Розповідь вчителя. Одісея – казка серед міфів. (на основі презентації)

3. Грецьке суспільство та господарство у творах Гомера

Робота із документами

Група 1.

Завдання:

На основі уривків з поем Гомера розкажіть про розвиток: 1) землеробства; 2) скотарства; 3) ремесла.

З опису майстерні Гефеста з “Іліади”:

Міді незламної й олова досить він в полум’я кинув,

Цінного злота та срібла додавши. Ковадло велике

Він приладнав до підставки ковальської міцно, в правицю

Молот узяв величезний, тримаючи в лівій обценьки.

З опису зображеного на щиті Ахілла (“Іліада”):

Далі лани змалював владареві. Достигле колосся

Скрізь по тих нивах женці гостролезими жали серпами.

Падали густо на землю колосся важкі оберемки,

Їх снопов’язи тоді перевеслами туго в’язали.

Ниву іще показав – соковиту...

ділянку родючу:

Тричі зорали її, орачі там ідуть за плугами,

В ярмах тримають воли, у всі напрямки їх направляють.

Із “Одіссеї”:

…Великих старань ти доклав тут, і жодна рослина –

Ні виноград, ні оливка, ні груша, ні грядки городні,

Ані смоківниця – тут без твого не росте піклування.

З “Іліади”:

За велетрудне змагання в завзятій борні призначивши:

Для переможця – великий триніг, щоб на вогнищі ставить,

Аж у дванадцять биків той триніг оцінили ахеї;

А переможений мав одержати жінку, майстриню…

Група 2. Прочитайте наведені факти і знайдіть підтвердження до кожного з них у фрагментах поеми Гомера

1. Ковалі виплавляли мідь, олово, золото і срібло.

2. Ремісників у той час було дуже мало, навіть правителі часто самі виготовляли все необхідне – від знарядь праці до посуду і тканин.

3. Торгівля була слаборозвинена, зазвичай відбувався лише обмін товарами, гроші заміняла худоба.

«Із Одісеї»

Смоківниця – дерево із їстівними плодами; інші назви: інжир, фігове дерево.

Всі вони разом – аж двадцять було їх – задихали в горни

Різноманітним диханням, що сильно вогонь роздувало,

...Як того волів Гефест, щоб виконати працю найкраще.

Міді незламної й олова досить він в полум’я кинув,

Цінного золота та срібла додавши.

От що, служниці давно вже відсутнього тут Одіссея!

В верхні кімнати ідіть, де поважна сидить володарка,

Пряжу свою біля неї прядіть та її розважайте,

Сидячи там у покоях, чи вовну чесати беріться.

Там же черпали вино собі довговолосі ахеї,

Хто, обмінявши за мідь, а хто за блискуче залізо,

Хто за шкіру волячу, а хто і за цілу корову.

Хто за невільника навіть.

Метод «Займи позицію» (за або проти правдивості творів Гомера)

V.  Закріплення знань учнів

Вставте пропущені слова.

Близько 1200 року до н. е….… царі зібрали велику армію, щоб захопити місто … Про ці події розповідається в поемах ………. та ..........., автором яких вважають поета-співака … Вчені вважають ці твори …, оскільки в них містяться ……… та   ………Історичний період, що описує поет отримав назву …………… Він тривав  у ……………....

VІ. Рефлексія

VІІ Домашнє завдання.


Урок-практикум  «Книжкова майстерня у Київській Русі»

(7 клас)

Мета уроку: учні протягом уроку повинні розповідати про найвідоміші на наших землях рукописні та перші друковані книжки; пояснювати, у чому відмінність рукописної книжки від друкованої; робити висновки про значення книжок для розвитку культури.

Тип уроку:  засвоєння нових знань та вмінь.

Основні поняття: рукописна книга

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

1. Що таке книга

Формування поняття.

Книга – це письмове друковане джерело інформації, що виготовлене з паперу, пергаменту або іншого матеріалу, листи якого, як правило, скріплені з одного боку.

Запитання:

Пригадайте, як в давнину зберігали інформацію люди.

2. Поява перших книг у Київській Русі

Вправа «Вгадай героя за описом»

Запитання:

Чому саме імена цих двох князів ми згадуємо у зв’язку з поширенням книг у Київській Русі?

Вправа «5 слів» (розповісти про добрі справи князів)

3. Як виготовлялись книги у давнину?

Завдання:

Перегляньте відео да дайте відповідь на запитання

1. Як довго тривало виготовлення книг та як це впливало на їхню кількість?

2. Чому книга була такою коштовною в ті часи?

3. Які елементи використовували для оздоблення книг?

4. Книжкова полиця у Київській Русі

Завдання: опрацювати роздатковий матеріал та познайомити однокласників з пам’ятками книжкового мистецтва К.Р.

Текст 1. Остромирове Євангеліє (1056 – 1057 рр.)

До наших днів збереглося кілька рукописних книг XI-XII ст., переписаних та оздоблених київськими майстрами. Найдавніша з них – "Остромирове Євангеліє", написане у 1056-1057 рр. "Виконував" цю книгу диякон Григорій. Це урочистий, великий фоліант, написаний на пергаменті гарним урочистим шрифтом — так званим уставом. Зміст книги – євангельські щоденні читання. Переписано її з болгарського оригіналу, як і більшість давньоруських церковних книг того часу, прикрашено численними ініціалами, заставками та трьома великими, на весь аркуш, мініатюрами з зображенням євангелістів Іоана, Марка та Луки. Колористична гама зображень яскрава, насичена і водночас вишукана.

Текст 2. Ізборник Святослава  (1073 р.)

Книга великого формату, написана на пергаменті гарним уставним письмом. Текст оздоблено кольоровими заставками – фронтиспісами і малюнками на берегах. Зустрічаються знаки зодіаку: стрілець, діва, рак, козеріг тощо.

Сторінкова мініатюра з книжки «Ізборник Святослава» 1073 р. На ній зображено князя Святослава – сина Ярослава Мудрого - із сім’єю.

Князя Святослава зображено людиною середнього віку, із чорними звислими вусами. Він одягнений у верхню довгополу сорочку, синій плащ, застібнутий фібулою біля правого плеча. У руках він тримає книгу. На голові – хутряна князівська шапка з хутряним опушенням. Княгиня вдягнута в сукню із широкими рукавами. Голову їі покриває біла хустка. Правою рукою княгиня підтримує малолітнього княжича. Він, як і його старші брати, що стоять за князем і княгинею, одягнений у червоний каптан з дорогим парадним коміром, підперезаний золотим князівським поясом, на голові - хутряна шапка, на ногах - червоні чобітки.

Текст 3. Києво – Печерський патерик (ХІ ст.)

Патерик складений в XI столітті на основі листування єпископа Володимиро-Суздальського Симона (помер 1226) і ченця Печерського монастиря Полікарпа. Одним із найцікавіших у Києво-Печерському патерику є оповідання «Про Прохора-чорноризця, котрий молитвою з лободи робив хліб, а з попелу сіль». Рукопис написаний напергаменті, створений 1406 року. Рукопис зберігається в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського. Ця літературна памятка вплинула на розвиток іконографії києво-печерських святих у гравюрах, літографіях, іконах і творах декоративно-прикладного мистецтва.

Текст 4. Персопницьке Євангеліє (XVI ст.)

Найдосконалішим прикладом цього виду мистецтва є ілюстрації Пересопницького Євангелія. Ця рукописна книга XVI ст. є унікальною пам’яткою української ренесансної культури. Це національна святиня України є результатом багаторічної подвижницької праці. За багатством графічного оздоблення Пересопницьке Євангеліє посідає перше місце серед східнослов’янських рукописів. Текст написаний на пергаменті каліграфічним напівуставом. В оформленні використані ренесансні орнаментальні мотиви й композиції. Це засвідчує обізнаність художника із західноєвропейськими мистецькими традиціями. Декор Євангелія відображає природу України. Гарно виконані мініатюри із зображенням євангелістів Іоанна, Луки, Матвія й Марка. Наявні розкішні заставки, кінцівки, ініціали. Євангеліє оправлене у дубові дошки, обтягнуті зеленим оксамитом.

Метод «Займи позицію»

Запитання: рукописні книги у Київській Русі – це просто красиві предмети старовини, чи дійсно історичні джерела?

5. Книжкова майстерня у Київській Русі

Завдання: прочитати текст старослов’янською мовою та виконайте завдання.

Не лЂпо ли ны бяшетъ, братїє, начяти

старыми словесы

трудныхъ повЂстїй о пълку ИгоревЂ,

Игоря Святъславлича?

Начати же ся тъй пЂсни

по былинамъ сего времени,

а не по замышленїю Бояню.

Боянъ бо вЂщїй,

аще кому хотяше пЂснь творити,

то растЂкашется мыслію по древу,

сЂрымъ вълкомъ по земли,

шизымъ орломъ подъ облакы.

Помняшеть бо, речь,

първыхъ временъ усобіцЂ.

Тогда пущашеть 10 соколовь на стадо лебедЂй:

которыи дотечаше,

та преди пЂснь пояше

старому Ярослову,

храброму Мстиславу,

иже зарЂза Редедю предъ пълкы касожьскыми,

красному Романови Святъславличю.

Боянъ же, братїє, не 10 соколовь

на стадо лебедЂй пущаше,

нъ своя вЂщїа пръсты

на живая струны въскладаше;

они же сами княземъ славу рокотаху.

Завдання:

Спробуйте прочитати текст старослов’янською мовою та перказати його.

Вправа «Уяви себе майстром»

За допомогою пер та гуаші спробувати щось написати.

Запитання:

1. Які складнощі ви відчували під час виконання цієї вправи? 

V.  Закріплення знань учнів Вправа «снігова куля».

VІ. Рефлексія

VІІ Домашнє завдання.

Світлини уроку

 

D:\Documents\Ксюша\Повернення до раю флешка\Повернення до раю\Фото_школа\IMG_20171213_112716.jpg

 

D:\Documents\Ксюша\Повернення до раю флешка\Повернення до раю\Фото_школа\IMG_20171213_113221.jpg


Інтегрований урок з історії та української літератури «Розвиток української літератури

наприкінці ХVІІІ в першій половині ХІХ ст.»

(9 клас)

(«Енеїда» І. Котляревського. Т.Шевченко і його «Кобзар».

П. Куліш, М. Гоголь)

Мета: проаналізувати стан розвитку нової української літератури та сучасної української літературної мови  в Україні; продовжувати формування умінь і навичок складання таблицю, працювати в команді (групі), рецензування виступів однокласників; розвивати навички усного мовлення та роботи з джерелами інформації; розвивати вміння здобувати знання на основі самостійного вивчення історичної літератури; виховувати шанобливе ставлення до визначних діячів української літератури кінця ХVІІІ першої половини ХІХ ст.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Вид уроку:  бінарний урок з вчителем української мови та літератури

Очікувані результати:

-  учень характеризує основні віхи формування нової української літератури та сучасної української літературної мови в Україні;    

- висловлює судження щодо діяльності  Т. Г. Шевченка, І. Котляревського, П.Куліша, М. Гоголя

- називає дати: видання «Енеїди» І. Котляревського, «Кобзаря» Т.Шевченка;

- пояснює і застосовує  терміни  і поняття: «національна ідея»,  «романтизм», «класицизм».

Обладнання: портрети Т. Г. Шевченка, І. Котляревського, П. Куліша, М.Гоголя. Історична карта. 

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 Привітання з учнями

Арабська  мудрість говорить: « Дитина, яка вчиться без бажання, це птах без крил.» Я бажаю, щоб на цьому уроці кожен з вас був орлом, птахом з найбільшими крилами. Пропоную вам усміхнутись один одному та подумати про приємне і щоб ці приємні думки супроводжували вас протягом усього уроку.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Вчитель історії

Для того, щоб розкрити тему потрібно пригадати особливості суспільного розвитку даного періоду.

Метод «Дерево пізнання»

-Якими термінами ми можемо охарактеризувати  період кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. в історії українського народу? ( Новоросія, Малоросія, народ, нація, індустріальне суспільство, технічний прогрес, ринкова економіка, капіталізм, меценати, криза, інтеграція, уніфікація, модернізація, національне відродження.)

Учні перераховують терміни, а вчитель записує на гілках дерева намальованому на ватмані.

Метод чистої дошки ( у формі «Займи позицію»)

– Чи вірите ви, що російський царизм сприяв розвитку освіченості серед селянства…    

– Чи вірите ви, що діти кріпацьких родин мали можливість здобувати вищу освіту…

– Чи вірите ви, що навчання на початку ХІХ ст. велось українською мовою…

 Мова – це душа народу, вона виступає унікальним засобом самовираження окремої нації, вона дає змогу представникам нації розуміти одне одного. Отже, для процесу розбудови нації мова має визначну роль.                                                         Ось тому діячі українського національного відродження у першій половині ХІХ ст. і розгортають діяльність, спрямовану на розширення сфери вживання української мови, перетворення розмовної мови простого народу на головний засіб самовираження всіх українців. Лише так можна було встановити тісний зв’язок між усіма верствами українського населення. Отже, постала потреба піднести просту селянську говірку до рівня літературної мови.

Отже, попри всі перешкоди, які чинили уряди двох імперій – Російської та Австрійської – щодо освіти українства, становлення української науки, літератури, мистецтва, їх розвиток продовжувався.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

(Розповідь вчителя української літератури)


В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ.
О мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт.
Навік пройшла пора безславна..
Цвіти і сяй, моя державна!

Олександр Олесь
 

Національне відродження в першій половині ХІХ ст. відбувалося переважно в галузі культури.

Найважливішим компонентом нації, засобом спілкування людей є мова. Тому окремі представники української інтелігенції розгорнули діяльність, спрямовану на перетворення місцевої (тобто розмовної) мови простих людей на головний засіб самовираження всіх українців.

Отже, посилення уваги до рідної мови, зіставлення її з іншими слов'янськими сприяли її піднесенню, спростували усталений ще в середині XVIII ст. погляд на українську мову як на діалект російської, не придатний для літературної обробки.

Певне цим пояснюється поява в 1818 р. «Граматики малороссийского наречия», яку написав Олексій Павловський (1773—?), першої друкованої граматики української мови. В 1823 р. з'явився невеликий український словник, який склав Іван Войцехович.

Повідомлення теми уроку

 Отже, як ви вже знаєте. на цьому уроці ми маємо розкрити становища сучасної української літературної мови, та розвиток української літератури наприкінці ХVІІІ в першій половині ХІХ ст.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 Слово вчителя української літератури

D:\Documents\Ксюша\Повернення до раю флешка\Повернення до раю\Фото_школа\IMG_20171214_122715.jpg

 

У тогочасній українській літературі та мистецтві основними художніми напрямками були класицизм і романтизм. Розвиток класицизму пов’язаний з творчістю І. Котляревського. Вершиною романтизму вважається творчість київських романтиків Т. Шевченка і П. Куліша.

D:\Documents\Ксюша\Повернення до раю флешка\Повернення до раю\Фото_школа\IMG_20171214_125505.jpg

 

Робота з поняттями

 Класицизм – один із основних напрямів європейської літератури й мистецтва ХVІІІ  - початку ХІХ ст., зразком якого було класичне (давньогрецьке й давньоримське).

 Романтизм – напрям у європейській літературі та мистецтві, що виник наприкінці ХVІІІ в Німеччині та Франції. Він привертає увагу до внутрішнього світу людини, його головним образом є неосяжна мрія, ідеал.

 Бурлеск – комічна поезія.

 Травесті – гумористична поезія, близька до пародії.

Фото Ольги Бузницкой.

 

Слово вчителя історії

Значний вплив на зростання національної свідомості справив історичний трактат невідомого автора «Історії Русів», що вийшов з друку в 1846 р. Цей твір прославляє козацьке минуле, його героїв, Б. Хмельницького, непокірного П. Полуботка, який повстав проти Петра І. Автор убачав в українцях окремий від росіян народ, закликав надати йому самоврядування і документально переконував, що Україна, а не Росія, є прямою спадкоємицею Київської Русі. Автор твору виступає як палкий прибічник правди й справедливості, противник тиранії та рабства. І це не було чимось винятковим. Погляди, висловлені автором твору в першій половині XIX ст., були властиві широкому колу інтелігенції. На «Історії Русів» виховувалися сотні українських патріотів, і вплив її позначився на творчості М. Марковича, Д. Бантиш-Каменського, М. Костомарова, М. Гоголя, П. Куліша, Тараса Шевченка. Діяльність деяких з них ми сьогодні розглянемо більш детально.

Отже, ви самостійно об’єдналися в групи та дослідили творчість, історичну діяльність кожного представника нової української літератури. Виступ кожної групи супроводжується міні-презентацією.

Зараз ми прослухаємо виступи наших учнів, а решта класу повинні паралельно заповнити таблицю.

Прізвище

Роки життя

Їх творчий доробок

Їх значення

І. Котляревський

 

 

 

Т. Шевченко

 

 

 

П. Куліш

 

 

 

М. Гоголь

 

 

 

 

  1.                   Іван Котляревський та його «Енеїда»

(виступ першої групи)

Вирішальним показником життєвості української мови стали якість і різноманітність літератури, які створювались нею. Провідне місце у становленні нової української літератури та мови дошевченківської доби належить творчості Івана Петровича Котляревського (1769—1838).

Його поема «Енеїда», герої якої розмовляють влучною й барвистою українською мовою, була першим твором, написаним мовою селян і міщан. Публікація перших трьох частин «Енеїди» в 1798 р. знаменувала появу української мови як літературної, заснованої на живій мові народу, його усному фольклорі, а також початок сучасної української літератури.

Велике захоплення серед дворянства Слобожанщини викликали і п'єси І. Котляревського «Наталка Полтавка» (1838) і «Москаль-чарівник» (1841), в яких відбито високі духовні якості народу. Заслугою Котляревського є не лише те, що він першим писав українською мовою, а й те, що його твори були творами високого літературного гатунку. Тому не випадково його називають «батьком сучасної української літератури».

І. Франко, оцінюючи безприкладний літературний подвиг І. Котляревського, порівнював творчість письменника з пробудженням високогірного орла, який, злетівши з вершини, відвалив снігову брилу, що, покотившись кам’яним схилом, викликав могутню лавину, яка залунала «дужче грому».

В. Короленко: «Він (І. Котляревський) зробив цю м’яку, виразну, сильну, багату мову мовою літературною, і українська мова, яку вважали тільки місцевою говіркою, з його легкої руки залунала так голосно, що звуки її рознеслися по всій Росії».

С. Єфремов: «А тим часом фігура Котляревського в історії громадського руху на Україні справді епохальна, така, що може з’явитись тільки на критичному переломі всього громадського життя, на межі двох епох, як синтез минулого й підвалина для майбутнього».

Прем’єра вистави «Наталка Полтавка» І. Котляревського відбулася 1819 р. Глядачі «Наталки Полтавки» були вражені: замість давно обридлих палаців і альтанок вони побачили милі їхньому серцю краєвиди рідної Надворсклянщини. А замість фальшивої мелодрами чи пустого фарсу – глибоку драму серця простої дівчини-селянки.

Із великим успіхом і не раз «Наталка Полтавка» йшла на сценах Петербурґа, Москви, Кишинева, Мінська, Риги, Таллінна, Вільнюса, багатьох міст Сибіру, Середньої Азії. Кавказу. Згодом «Наталку Полтавку» бачили і вітали Париж, Лондон, Загреб, Нью-Йорк, Відень, Сідней, Торонто. Кілька пісень із п’єси включив до своїх концертів відомий співак Поль Робсон. «Сонце низенько» та інші українські пісні І. Котляревського в його виконанні постійно звучали в найбільших театрах світу.

Отже, перші дослідження української історії, фольклору, мови і літератури були першим пробудженням сучасної української свідомості і забезпечили їй міцні підвалини, бо не може бути щось більш нагальним для нації, яка народжується, ніж потреба знайти свої історичні витоки і культурне підґрунтя. Саме цим і займалися українці, шукаючи таким чином основу своєї самобутності.

  1.                   Тарас Шевченко в українському національному відродженні

(виступ другої групи)

Українську літературу першої половини ХІХ ст. представляє яскрава постать, Тараса Шевченка (1814 – 1861).  Творчість цього українського генія мала величезний вплив на духовний розвиток та національне самоусвідомлення українського народу. Його твори були не лише літературним явищем, але й політичним маніфестом. Шевченко був великим українським поетом, художником, мислителем, громадським діячем.

Вже його перші друковані твори вразили сучасників вибухом поетичної сили, красою мови, могутністю образу та думки, палкою любов'ю до знедоленого народу. І український народ і над Дніпром, і в Галичині підхопив поезію свого генія і в ній усвідомив себе як рівного серед рівних духовно, хоча і скутого фізично. Т. Шевченко, як зазначав М. Костомаров, воскресив народ, покликав його до нового життя, бо він був «обранцем народу в прямому значенні цього слова, народ його ніби обрав співати замість себе».

Народна пісня стає лірикою Шевченка, а лірика Шевченка стає народною піснею. І не дивно, що більшість ліричних поезій Шевченка стали піснями, музику яким найчастіше надавав сам народ. Дійсно, важко знайти іншу людину, поезія та особистість якої такою повною мірою втілила національний дух, як це для українців зробив Тарас.

Початок нової доби в історії літератури і суспільно-культурному житті українського народу поклала його перша збірка українських поезій «Кобзар», що вийшла друком у 1840 р. її палко привітали як українські, так і російські критики, назвавши геніальним твором. «Ся маленька книжечка, — писав І. Франко, — відразу відкрила немовби новий світ поезії, вибухла, мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову. У нього українська мова досягла літературної неперевершеності.»

Поет спростував твердження російського критика В. Бєлінського та інших, котрі вважали, що мова українських селян не здатна передавати витончені думки й почуття. Звертаючись з цього приводу до Бєлінського, Шевченко писав:

Теплий кожух, тільки шкода –

Не на мене шитий,

А розумне ваше слово

Брехнею підбите.

Шевченко спростував також погляди його сучасника – українця Миколи Гоголя, який вважав, що талановиті українці зможуть здобути літературну славу лише в контексті російської літератури.

Ці спростування думок русофілів були великим науковим досягненням видатного поета, доказом того, що барвисто-чиста, кришталево-витончена, співоча і разом з тим дотепна українська мова здатна блискуче передавати найширше розмаїття почуттів і думок і що українці не мають ніякої потреби спиратися на російську мову як засіб досягнення величі. Поезія Шевченка фактично стала проголошенням літературної та інтелектуальної незалежності українців, вона їх зцілила, відродила й утвердила.

Син селянина-кріпака, внук гайдамаки, сам кріпак, він, як ніхто інший, знав злидні своїх «знедолених братів» і наче біблейський пророк гучно таврував кріпацтво та самодержавство, національне гноблення й імперське загарбництво. Шевченко з ненавистю ставиться до Петра І, називаючи його «тираном» і «катом». Не краще його ставлення і до Катерини II. У відповідь на вихваляння цих самодержавців О. Пушкіним Шевченко писав:

Тепер же я знаю:

Це той Первий, що розпинав

Нашу Україну,

А Вторая доконала

Вдову-сиротину.

Кати! Кати! Людоїди!

З безмірного вболівання, з безмірної любові до свого знедоленого краю поет шле виклик не тільки царям і царятам, а й самому Богу:

Я так її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Що проклену святого бога,

 За неї душу погублю!

Однак націоналізм Шевченка не був шовіністично обмеженим. З безмежною любов'ю поет звертається і до українця, і до росіянина, і до чеха, і до поляка, і до казаха, і до киргиза, і до волелюбних синів Кавказу й Чорної Африки. Його «Борітеся — поборете» було полум'яним закликом, звертанням до всіх народів, що виборюють свою свободу і незалежність. Він залишив для нас. майбутніх поколінь, невмираючу науку любові до України, поєднану з повагою до інших народів.

Поезія великого співця України (деякі його твори були настільки бунтарськими, що їх не публікували аж до 1905 р.) підносила і розширювала самосвідомість українського народу, стверджуючи не тільки його етнічну та культурну самобутність, своєрідність історичного Ігіляху, а й його невід'ємне право жити в «сім'ї вольній, новій». Шевченківський «Кобзар» був і є для усіх українських поколінь вічно свіжим джерелом самопізнання і натхнення.

Отже, в українському культурно-національному житті брали участь багато видатних особистостей: істориків, народознавців, літераторів та художників. Проте серед них найвагоміша роль належить Т. Шевченку, який приєднався до Кирило-Мефодіївського товариства і був покараний найжорстокіше. «Це не випадок, - зазначає І. Лисяк-Рудницький, - що репрезентативним героєм України у ХІХ столітті був не державний муж або воїн, а поет - Тарас Шевченко. Його історичного значення не можна окреслити чисто літературними мірилами. Українська громадськість бачила і продовжує бачити в його особі пророка, який своїм натхненним словом торкає і перетворює серце свого народу»

  1.                   Пантелеймон Куліш

(виступ третьої групи)

Творчо працював над розбудовою української культури і літератури, над пробудженням національно-патріотичної самосвідомості українців Пантелеймон Олександрович Куліш (1819-1897). Він намагався виробити ідеологічну програму для українського народу, мріяв про розбудову державності в Україні, наполягав на ідеї рівноправного єднання України і Росії. Відомі історичні твори Куліша: тритомник «История воссоединения Руси», брошура «Крашанка русинам і полякам на Великдень 1882 р.», поема «Куліш у пеклі», роман «Чорна рада».

В одній статті, називаючи П. Куліша «корифеєм нашої літератури», І.Франко висловив, історичну, знакову оцінку: «Куліш – перворядна звізда в нашому письменстві, великий знавець нашої народної мови, а при тім добрий знавець язиків та літератур європейських народів».

Літературно-художню, наукову творчість П. Куліша вважають за подвижницьку та новаторську: він першим почав писати українською мовою наукові праці, чим заклав основи української наукової мови; став «батьком» українського роману й одним із перших творців російської історичної романістики (знамениту «Чорну раду» видав українською та російською мовами); запровадив новий фонетичний правопис («кулішівку»), яким, із незначними змінами, користуємося і нині. Перший вимогливий і доброзичливий критик та побратим Т. Шевченка (і загалом перший літературний критик-професіонал), П. Куліш був також першим біографом, упорядником і видавцем повного зібрання творів М. Гоголя, першим перекладачем українською мовою творів Шекспіра, Байрона; першим, разом з І. Пулюєм та І. Нечуєм-Левицьким, здійснив повний український переклад Біблії.

Серед прозових творів П. Куліша найвизначнішим є «Чорна рада» — перший в українській літературі історичний роман. Як свідчить сам автор, цей твір був писаний спочатку українською мовою, а потім перекладений на російську. Окремі розділи перекладу в 1843 році вміщувалися на сторінках російських журналів. Через три роки оригінал і переклад були завершені, але у зв’язку з розгромом Кирило-Мефодіївського товариства надруковані не були. Тільки через одинадцять років обидва варіанти після значної переробки вийшли книжками в друкарні Куліша та Бєлозерського.

Перше серійне видання українського фольклору, що мало побачити світ за десять-п’ятнадцять років, здійснити П. Кулішеві, на жаль, не вдалося. Щоправда, П. Куліш таки зумів частково реалізувати ідею антології в двотомнику «Записки о Южной Руси» – «Записки про Україну»

Т. Г. Шевченко, дякуючи П. Кулішеві за публікацію в «Записках» поеми «Наймичка», у грудні 1857 року писав: «Боже мій, як би мені хотілося, щоб ти зробив свої «Записки о Южной Руси» постоянным периодическим изданием на кшталт журнала. Нам з тобою треба б добре поговорить о сім святім ділі».

Дозволу на періодичне видання «Хата» П. Куліш не отримав, хоч і запевняв міністра народної освіти, що це буде «журнал словесності, історії, етнографії і сільського господарства», який «не торкатиметься політики». На початку 1860 року вдалося видати лише альманах «Хата». Метод «етнографічного реалізму» дозволив П. Кулішеві опублікувати, окрім власної статті «Погляд на українську словесність», кількох коротких вступів «Від видавця», добірку з десяти поезій Т. Шевченка «Кобзарський гостинець», поезії Я. Щоголева і П. Кузьменка, оповідання Ганни Барвінок, Марка Вовчка і М. Номиса. Вперше після «Огляду творів, писаних українською мовою» М. Костомарова майже через два десятиліття було привернуто гостру увагу до проблем розвитку української літератури, зокрема акцентовано на народності та новаторстві українського письменства, глибокому зв’язку нової української літератури з фольклором, життям і побутом народу. Так, про Т. Шевченка П. Куліш писав: «Нема нам закону над його слово, тілько одна народня поезія для його і для всіх нас стоїть за віковічний взір; та й народньої поезії ніхто не зачерпнув так зглибока, як Шевченко. Набравшись ізмалку всього, чим живе й дише селянин, він підняв прості хатні розмови до високої пісні, і разом зробив з них ревну, сердечну лірику і величний епос.»

Рецензенти, пізніші дослідники «Записок», історики фольклористики, літератури неодноразово підкреслювали новаторство П. Куліша щодо упорядкування матеріалів, характеру коментарів тощо. Так, М. І. Петров у «Нарисах історії української літератури ХІХ століття» наголошував, що різноманітність предметів «Записок»” надавала їм особливої яскравості та привабливості, яка збільшувалась від нових, своєрідних прийомів етнографічного дослідження. Куліш не переймався тільки тим, щоб зібрати і надрукувати пісні в певному порядку, розподіливши на категорії та розряди, як це робили його попередники, – він намагався привернути увагу читачів і до тих процесів, які забезпечують зародження і збереження впродовж століть творів народної словесності; старався вгадати смисл, що зв’язує народ з цими виявами його поетичних устремлінь, і взагалі уявити повну картину цієї цікавої сторони народного побуту, з непомітними на перший погляд подробицями. Не дивлячись на певну національну замкнутість, однобічність «Записок», але, можливо, і дякуючи цій обставині, зібрання П. Куліша мало освіжаючий вплив на українських письменників і вчених, які тепер стали особливо цінувати усну народну словесність, користуватися нею, як історичним матеріалом або черпати з неї наснагу для себе.

Отже, П. Куліш зібрав чимало відомостей про носіїв усної традиційної творчості, записав нові варіанти дум, історичних пісень (деякі, щоправда, як виявилось, були підробками). П. Куліш висловив цікаві міркування про природу пісенної, думової імпровізації, змалював колоритний збірний образ співця, окремих кобзарів (зокрема, Андрія Шута), надзвичайно високо підніс роль і суспільне значення збирача фольклору.

Теоретичний набуток П. Куліша, його різноманітні ідеї, захоплення, методологічні принципи та наукові фантазії, як на нашу думку, ще вивчені в українській фольклористиці недостатньо. Залишається ще чимало невідомого і в темі «П. Куліш – збирач фольклору». Хоч десятки, сотні записів П.Куліша опубліковано, крім «Записок», у класичних збірках другої половини ХІХ ст., все ж в архівах залягли тисячі неоціненних автографів. Багатюща колекція записів П. Куліша (в архівах Києва, Чернігова, Москви, Петербурга) й досі чекає на свого фанатичного дослідника-упорядника-видавця.

Діяльність П. Куліша в галузі української фольклористики та етнографії в середині та другій половині ХІХ ст.. будила наукову думку, стимулювала розвиток збирацької справи, студіювання традиційної народної творчості.

Чимало ідей П. Куліша-фольклориста не втратили актуальності і для сучасного етапу розвитку наукових галузей гуманітаристики. Комплексний підхід письменника і вченого до збирання і вивчення явищ фольклору та побуту дали йому можливість (в «Записках про Південну Русь», збірнику “Українські народні легенди”, інших публікаціях та записах) простежити еволюцію народного світогляду від первісних уявлень та вірувань до усвідомлення та розуміння історичних і соціальних катаклізмів ХVІ–ХІХ століть. Повір’я, легенди, перекази, казки, бувальщини, оповідання, пісні, думи, прислів’я відображають особливості національної психології, філософії, етики, інших суттєвих рис народного світогляду.

Отже, як П. Куліш постійно звертався до джерел народної творчості, так і сучасні фольклористи, етнологи, літературознавці, культурологи мають неодмінно повніше враховувати пошуки і знахідки представників класичної наукової традиції ХІХ століття, особливості еволюції наукових студій від романтизму до позитивізму та утвердження академічних об’єктивних підходів. А, за словами П. Федченка, «Складна творчість П. Куліша належить до найцінніших здобутків української культури».

  1.                   Микола Гоголь

(виступ четвертої групи)

Народився Микола Васильович Гоголь 20 березня 1809 року в селі Великі Сорочинці (тепер Миргородського району) на Полтавщині. Батько його був праправнуком полковника козацького війська часів Богдана Хмельницького Остапа Гоголя. Пізніше Микола Гоголь звеличить його до легендарної постаті й оспіває в образі Тараса Бульби.

Дитинство майбутнього письменника минуло в с. Василівці (тепер Гоголеве) в маєтку батьків. З 1818 по 1819 р. навчався в Полтавському повітовому училищі, а з 1821 по 1828 р. – у Ніжинській гімназії вищих наук.

Мовно-музична культура рідної землі знаходила свій вияв у виховній практиці бабусі Тетяни Семенівни, маминої мами. Любов до мови, відчуття слова закладалися у юного Миколи Гоголя уже з дитячих літ. Згодом він захопиться збиранням українських народних пісень, прислів’їв та приказок, готуватиме матеріали до українсько-російського словника. Пізніше він так писав про українську пісню: «Якби наш край не мав такої скарбниці пісень, я б ніколи не зрозумів історії його, тому що не збагнув би минулого». «Це народна історія, жива, яскрава, барвиста, правдива, що розкриває все життя народу».

Ще в студентські роки, глибоко переймаючись соціальними негараздами, внутрішньо противлячись найрізноманітнішим виявам зла, вболіваючи за всю державу і свою «милу Україну», М. Гоголь настроювався на таку діяльність, «щоб бути по-справжньому корисним для людства». Загалом же всю творчість великого письменника було спрямовано на «очищення серця», «розуміння серцем», щоб досягти хоч якоїсь подоби суспільної гармонії. «Я палав незгасним прагненням зробити своє життя потрібним для блага держави, я жадав принести хоча б найменшу користь. Тривожили думки, що я не зможу, що мені перепинять шлях, завдавши мені глибокого суму. Я поклявся жодної хвилини короткого життя свого не втрачати, не зробивши блага», — писав палко настроєний на самопожертву юнак.

У 1828 році М. Гоголь переїжджає до Петербурга. Там у 1829 р. він публікує свій перший твір — поему «Ганц Кюхельгартен». Через рік у журналі «Отечественные записки» з’являється повість «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», перша з циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки».

Романтична спрямованість, опоетизованість життя надавали творам М.Гоголя особливого колориту. Ґрунтовні знання усної народної творчості дозволяли майстру виводити картини дійсності у глибокому взаємопереплетенні з вимислом, але мовби на реальному грунті життя. Особливо привабливим був ліризм, проникливість і любов автора до зображуваного, що неминуче справляло враження на читача, захоплюючи його уяву. Туга за батьківщиною, за мальовничою Україною, змусила М.Гоголя наприкінці 1833 року клопотатися про місце професора історії в Київському університеті св. Володимира. Спонукала до цього ще й дружба з М.Максимовичем, професором-земляком, етнографом, фольклористом, істориком, ботаніком, майбутнім ректором Київського університету. «Я захоплююся заздалегідь, коли уявляю, як закиплять труди мої в Києві. Там скінчу я історію України й півдня Росії і напишу всесвітню історію. А скільки зберу там легенд, повір’їв, пісень! Якими цікавими можна зробити університетські записки, скільки можна умістити в них подробиць, цілком нових про сам край!» — переповнювався творчими планами письменник. «Туди! Туди! До Києва! Там, або навколо нього, звершалися діяння віковічності нашої... Багато можна буде зробити добра», — писав він про свої сподівання М. Максимовичу. У цей же час він працює над книгами «Арабески», «Миргород» (1835 р.). Але після закриття Кирило-Мефодіївського братства, цьому не судилося здійснитись. Розраду від нездійснених планів письменник шукав і знаходив у творчості. Тепер він остаточно пориває з педагогічною діяльністю.

З другої половини 30-х років подальший розквіт таланту М.Гоголя пов’язаний з його драматургією. Етапною навіть в історії театру стала його соціальна комедія «Ревізор» (1836 р.) Невдовзі після прем’єри п’єси М.Гоголь виїжджає на досить тривалий час за кордон. Він відвідує Німеччину, Швейцарію, Францію, Італію.

У 1842 році з’являється друком знаменита поема-роман «Мертві душі». Останні роки життя письменника сповнені драматичних пошуків себе в Істині. Прямим підтвердженням тому було видання «Вибраних місць з листування з друзями» (1847 р.). У 1848 році письменник повертається на батьківщину, посилено працює над другим томом «Мертвих душ», але незадовго перед смертю спалює рукопис. Тяжка хвороба обірвала життя неповторного майстра слова 21 лютого 1852 року.

Висновок (вчитель літератури)

Особливе місце в розвитку духовних засад українського національного руху, української культури належить, безумовно, Тарасові Шевченку. Важко знайти інший приклад, коли б творчість і особистість однієї людини такою повною мірою віддзеркалювали б національну ідею, національний дух. Те, що в історії народу, який змагався за свою свободу й державність, таке видатне місце посів саме поет, не було випадковим. Культурна діяльність була практично єдиною цариною, де українці могли виявити свою самобутність.

 У розглядуваний період серед талановитої плеяди українських письменників виділяються такі широковідомі постаті, як І. Котляревський, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, Г. Квітка-Основ'яненко, П. Куліш. Виникають російські професійні театри — у Києві (1805 р.), Полтаві (1810 р.), Харкові (1812 р.). Великою популярністю користувався в Полтаві український театр, на сцені якого виступала аматорська група під керівництвом І. Котляревського. У 1819 р. тут поставили «Наталку Полтавку», «Москаля-чарівника». Існував також аматорський театр у с. Кобинці, керівником і режисером якого був батько Миколи Гоголя В. П. Гоголь-Яновський. Широку популярність мали українські бандуристи, кобзарі, лірники.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

D:\Documents\Ксюша\Повернення до раю флешка\Повернення до раю\Фото_школа\IMG_20171214_123354.jpg

Історичний тренінг

  1.                   На чолі якого театру стояв Іван Котляревський?
  2.                   Установіть відповідність між авторами та їхніми творами.

А. Іван Котляревський;    1) «Енеїда», «Москаль-чарівник»,

Б. Пантелеймон Куліш;             «Наталка Полтавка»;

В. Тарас Шевченко;          2) «Тіні забутих предків», «Intermezzo»

Г. Микола Гоголь.             3) «Назар Стодоля», «Сотник», «Титарівна»,

                                                   «Наймичка»;

                                            4) «Тарас Бульба», «Вій», «Пропала грамота»,

                                                 «Травнева ніч або Утоплена»;

                                             5) «Чорна рада», «Орися».

А-1,  Б-5, В-3, Г-4.

  1.                   У якому році вийшло у світ перше видання збірки поезії Тараса Шевченка «Кобзар»?

    а) 1836р.,       б) 1840р.,      в) 1848р.,      г) 1861р.

  1.                   Про якого діяча йдеться в уривку історичного джерела?

«Замість того, щоб довічно відчувати балоговійні почуття до осіб августійшої фамілії … писав вірші малоросійською мовою найобурливішого змісту … З його віршами в Малоросії могли виникати та укорінятися думки про… можливість існування України як окремої держави … за підбурливий дух і зухвалість … призначити рядовим в Оренбурзький окремий корпус».

      а) В. Каразіна;  б) І. Котляревського;   в) Т. Шевченка;  г) Г. Сковороду.             

  1.                   Укажіть портрет діяча, який був автором першого українського історичного роману.

А.D:\Файли\Документы\мокументи\сш №187\Атестація\2016-2017\курси\Григорій-Сковорода.jpg  Б. D:\Файли\Документы\мокументи\сш №187\Атестація\2016-2017\курси\Котляревський-Іван.jpg В.  D:\Файли\Документы\мокументи\сш №187\Атестація\2016-2017\курси\kulish_panteleymon.jpg  Г. D:\Файли\Документы\мокументи\сш №187\Атестація\2016-2017\курси\shevchenko.jpg 

 

 

  1.                   Установіть послідовність подій:

а) Вихід у світ поеми «Енеїда» Івана Котляревського;

б) Вихід у світ збірки поезій «Кобзар» Тараса  Шевченка;

в) Вихід у світ альманаху «Русалка Дністрова»;

г) Вихід у світ першого українського історичного роману «Чорна рада» Пантелеймона Куліша.             

а), в), б), г).

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

 Метод закінчених речень

  1.                   На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…
  2.                   Ця інформація дає можливість нам…

Підведення підсумку роботи учнів на уроці, підрахунок зелених карток, виставлення оцінок мотивуючи їх.

VІІ.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1.                   Опрацювати відповідний матеріал підручника.
  2.                   Доробити таблицю тим, хто не встиг її скласти під час уроку.
  3.                   Скласти історичний портрет (Т. Шевченка, І. Котляревського. П.Куліша чи М. Гоголя ) одного за вибором.

 

Як скласти історичний портрет?

(з р а з о к)

  1.                   Як відбулося становлення особистості історичного діяча?
    • Де і коли він народився?
    • Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?
    • Як формувались його погляди?
  2.                   Особисті якості і риси характеру
  • Як особисті якості діяча вплинули на його діяльність?
  • Які з його особистих якостей Вам подобаються, а які ні?
  1.                   Діяльність історичного діяча
    • Основні справи його життя?
    • Які успіхи і невдачі були у його справах?
    • Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні. І чому?
    • Хто був його друзями, а хто ворогами. І чому?
    • Якими були наслідки його діяльності?
  1.                   для сучасників
  2.                   для нащадків
  • За що людство пам1ятає цього діяча?
  1.                   Яке Ваше особисте ставлення до історичного діяча?
  • Які почуття викликає у Вас його діяльність?
  • Як Ви ставитесь до засобів і методів його діяльності? (обґрунтуйте  свою позицію)

 

 


Косплей «Знайомство з героями  улюблених книжок»

Коротка довідка

Коспле́й (яп. コスプレ косупуре, скорочено від англ. costume play – «костюмована гра») – один із видів перформансу, який полягає у відображенні в режимі реального часу певних відомих персонажів чи ідей, за допомогою костюму та характерних аксесуарів.

Учасники косплею ототожнюють себе з якимось персонажем, називаються його ім'ям, носять аналогічний одяг, використовують аналогічні мовні звороти. Костюми зазвичай шиють самостійно, але також можуть бути замовлені в ательє чи бути куплені готовими (у Японії, наприклад, виробництво костюмів та аксесуарів для косплею досить добре налагоджено) але це вже не характерно для косплею.

Хід гри

У грі беруть участь дві команди, які мають відповідні костюми і створили свої образи.

І конкурс «Знайомство з героєм»

Учасники презентують свої образи.

Фото Ольги Бузницкой.

 

Фото Ольги Бузницкой.

ІІ конкурс «Створюємо текст книги»

Із розрізаних частин скласти речення, а з них текст.

Написано дуже багато книг. Вони цікаві та різні. Їх впевнено можна назвати друзями. По-перше, їхні сторінки можуть розповісти багато цікавого. По-друге, завдяки дружбі з ними ми стаємо цікавими співрозмовниками. По-третє, вони вчать нас бути порядними, щирими, правильно жити. Світ без книги був би обмеженим і нудним, а люди самотніми. 

ІІІ конкурс «Редагуємо тест»

Фото Ольги Бузницкой.

 

Виправити мовні помилки в тексті.

  • Бібліотека  надає  не  лише  художню  літературу і  проводить  зустрічі  з  письменниками.
  • Я вступатиму  на  філфак, так  як  люблю  літературу.
  • Наталка заявляє, що  я  не  вийду   заміж   за  возного.
  • Учитель  запитав  дітей, чи  ви   поїдете   на  екскурсію. Хлопчик  запитав  матері, чи  ви   прийдете  на  збори.

ІV конкурс «Ілюструємо текст»

Фото Ольги Бузницкой.

 

До наведеної казки намалювати ілюстрацію.

 

Про сонце, мороз і вітер Ішли сонце, мороз і вітер стовповою дорогою усі три і зустрічають чоловіка.

– Здоров був!

– Доброго здоров'я! Поздоровкались і пішли, ті собі, а той собі; пройшли вони з гори і роздумались тоді: кому той чоловік здоров'я бажав – чи на всіх, чи, може, одному? Вернулись, нагонять того чоловіка:

– Обожди, чогось іспросимось. Той обождав, підходять вони до його:

– Кому, чоловіче, ти казав доброго здоров'я – чи одному, чи на усіх?

– Ні, – каже, – одному я казав.

– Котрому ж ти казав?

– Оцьому, – каже, – губатому я бажав здоров'я.

Обернулись і йдуть собі назад, сонце й каже:

– Я його попечу!

А мороз каже:

– Я його ізморожу.

А вітер каже:

– Ти не спечеш, а ти не зморозиш, бо як ти будеш пекти, а я буду холодний вітер віять, а як ти, морозе, будеш морозить, то я притихну, і він не змерзне.

V конкурс «Моя улюблена книга»

В результаті опитування було визначено, що найулюбленіша книга, це Гарі Потер, тому учасники беруть участь у вікторині.

1. В якій країні жив Гаррі Поттер?

Англія +

Шотландія

Ірландія

2. Як звали маму Гаррі Поттера?

Моллі Візлі

Лілі Еванс +

Мінерва Макґонеґел

3. Як з'явився шрам на лобі Гаррі Поттера?

Був з народження

В результаті падіння

Після нападу Волдеморта +

4. Яке прізвисько було у батька Гаррі Поттера?

«Сохатий» +

«Сновида»

«Гультяй»

5. Мову яких тварин знав Гаррі Поттер?

вовчу мову

пташину мову

Зміїну мову +

6. Як звали тітоньку Гаррі Поттера?

Роза

Петунія +

Маргарита

7. З якого віку починається навчання в школі Хогвартс?

Сім років

Десять років

Одинадцять років +

8. Хто був хрещеним Гаррі Поттера?

Пітер Петіґру

Сіріус Блек +

Ремус Люпин

9. Який пиріг найбільше любив Гаррі Поттер?

Пиріг з капустою

Пиріг з патокою +

Пиріг з рибою

10. Який номер був у платформи, з якої відправлявся поїзд «Хогвартс Експрес»?

Вісім

Шість з половиною

Дев'ять і три чверті +

11. Які птахи розносили пошту учням Хогвартса?

голуби

сойки

сови +

12. У яку гру грав Гаррі Поттер в Гоґвортсі?

Футбол

Волейбол

квідич +

13. Скільки голів було у собаки, яка охороняла Філософський Камінь?

три +

Шість

Вісім

14. Як звали Волдеморта, коли він навчався в Гоґвортсі?

Геллерт Грінделвальд

Том Редл +

Квірінус Квірел

VI Підведення підсумків

Журі підводить підсумки, представники класів захищають проекти, створені під час тижня. Команди нагороджуються грамотами.

Фото Ольги Бузницкой.

 

 

Фото Ольги Бузницкой.

Список використаних джерел

  1. Баханов К.О. Організація особистісно орієнтованого навчання: Порадник молодого вчителя історії [Текст] / К.О. Баханов. – Харків: Видавнича група «Основа», 2008. – 159, [1] с.: табл. – (Бібліотека журналу «Історія та правознавство». Вип. 1 (49)).
  2. Вєнцева Н.О. Дискусійні методи на уроках історії України: 7-8 класи [Текст] / Н.О. Вєнцева. – Харків: Видавнича група «Основа», 2007. – 128 с. – (Бібліотека журналу «Історія та правознавство». Вип. Вип. 1 (37)).
  3. Десятов Д.Л. Методика використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні історії. – Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 111 [1] с. – (Б-ка журн. «Історія та правознавство». Вип. 6 (90)).
  4. . Довгань Г. Д. Наочний довідник «Географія материків і океанів», 7 кл.— Х.: Веста, 2006
  5. Левітас Ф.Л. Методика викладання історії. Практикум для вчителя. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 112 с. – (Б-ка журн. «Історія та правознавство». Вип. 6 (42)).
  6. Корнєєв В. П., Корнєєв О. В. Видатні мандрівники, мореплавці та дослідники-краєзнавці.— Х.: ВГ «Основа», 2005.
  7. Мокрогуз О.П. Інноваційні технології на уроках історії. – Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада +», 2007. – 111 [1] с. – (Б-ка журн. «Історія та правознавство». Вип. 12 (48)).
  8. Терно С.О. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії. - Х.: Вид. група «Основа», 2012. – 93 [3] с.: табл. – (Б-ка журн. «Історія та правознавство». Вип. 5 (101)). 1. Котлоу Л. Занзабуку.— М.: Армада-пресс, 2001.
  9. По материкам и странам. Книга для чтения по географии материалов. Южная и Северная Америка, Евразия / Сост. Н. П. Смирнова, А. А. Шибанова. — М.: Просвещение, 1981.

 

1

 

docx
Додано
18 березня 2018
Переглядів
676
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку