Матеріали стендів з української літератури

Роди художньої літератури

Епос

Лірика

Драма

Зображальний рід літератури. Об’єктивне зображення людини у взаємодії з іншими людьми, подіями, явищами. Прозова форма.

Виражальний рід літератури. Зображення людини через відтворення її почуттів, переживань, роздумів. Здебільшого віршова форма.

Зображальний рід літератури. Зображення людини в дії, в конфлікті, в розмові. Здебільшого прозова форма

Основні жанри

• Архаїчні:

• Міф;                   •Казка;
• Переказ;             •Легенда;
• Загадка;             •Прислів’я;
• Приказка;          •Думи;
• Байка;                •Притча;
• Афоризми;         •Літопис;
• Епопея;              •Епічна поема;
• Трактат.

• Актуальні:

• Роман;
• Повість;
• Оповідання;
• Новела.

• Традиційні жанри:

• Гімн;              •Псалми;
• Ода;                •Епіталама;
• Епітафія;       •Епіграма;
• Сонет;             •Пісня;
• Елегія;            •Послання;
• Лірична  поема;
• Курйозні вірші.

• Тематична класифікація:

• Громадянська;
• Інтимна;
• Філософська;
• Пейзажна;
• Сатирична

Трагедія

Комедія

Власне драма

Основні жанри ліро-епосу:

• Балада;
• Ліро-епічна поема;
• Роман у віршах

Драматична поема поєднує прикмети усіх трьох родів.

 Лексика художнього твору

Архаїзми

Слова,  що застаріли або зовсім вийшли з ужитку

За кражу, за войну, за кров,

Щоб братню кров пролити, просять

І потім в дар Тобі приносять

З пожару вкрадений покров.

(Т.Шевченко)

Неологізми

Нові слова і вирази в мові

Сестру я Вашу так любив, -

Дитинно, злото цінно.

(П.Тичина)

Діалектизми

Слова, які вживаються лише на певній території

Мовлення героїв повісті «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського

Жаргонізми

Слова умовної мови, що найчастіше вживають представники певних верств населення

Мова Голохвостого і Проні у комедії «За двома зайцями» М.Старицького

Фоніка – це сукупність звукових засобів художньої мови

Алітерація

Зумисно надмірне повторення однакових приголосних звуків з метою створити звуковий образ зображуваного або посилити інтонаційну виразність мови

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад, -

Срібно стеляться сніжинки –

Спить самотній сад.        (В.Кобилянський)

Асонанс

Зумисно надмірне повторення голосних звуків для посилення милозвучності мови.

Та забіліли сніги, забіліли білі,

Ще й дібровонька.

Та заболіло тіло, бурлацькеє біле,

Ще й головонька.      (Народна пісня)

Троп –

слово чи вираз, ужиті в переносному значенні

Порівняння

Пояснює ознаки одного явища чи предмета за допомогою іншого, чимось схожого на нього

На людське серце свічка є подібна.

(Б.-І.Антонич)

Епітет

Художнє означення, яке образно чи емоційно розкриває ознаки певного явища

Іще пташки в дзвінких піснях блакитний день купають.

(П.Тичина)

Оксиморон

Свідоме поєднання різко протилежних понять, які логічно ніби виключають одне одного, але насправді разом дають нове уявлення

Любове грізна! Світла моя муко! І радосте безрадісна моя…

(В.Симоненко)

Метафора

Різновиди:

Ознаки одного явища переносяться на інше за подібністю між ними

Реве та стогне Дніпр широкий.

(Т.Шевченко)

• Власне метафора

Косарів ідуть ключі.

(А.Малишко)

• Уособлення

Перенесення властивостей живих істот на предмети, явища природи чи абстрактні поняття, оживлення їх

Ніч темна людей всіх потомлених скрила

Під чорні широкії крила…

(Леся Українка)

• Алегорія

Конкретне інакомовне зображення предмета чи явища, що заміняє собою абстрактне поняття чи думку

Біда вівцям, де вовк пастушить

• Символ

Предметний або словесний знак, опосередковано, умовно виражає сутність певного явища

На колимськім морозі калина

Зацвітає рудими слізьми.

Неосяжна осонцена днина,

І собором дзвінким Україна

Написалась на мурах тюрми…   

(В.Стус)

Метонімія

Різновиди:

Перенесення назви з одного явища на інше, що перебуває з ним у певному зв’язку

Коли б мені, Боже, неділі діждати,

Неділі діждати, на рушничку стати…

(Маруся Чурай)

• Синекдоха

Вживання однини замість множини і навпаки, визначеного числа замість невизначеного, видового поняття замість родового і навпаки

Кругом Січі Запорожжя

Москаль облягає.

(Народна пісня)

• Гіпербола

Художнє перебільшення якихось рис людини, предметів або явищ з метою показати їхню велич, розмах, виявити до них захоплення або презирство

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

Лиш приходить подібне кохання…

(В.Сосюра)

• Літота

Художнє применшення ознак якогось явища з метою показати його мініатюрність, підкреслити презирливе чи лагідне ставлення до нього

Ой стежечка  Мов ниточка

Манюсінька, Тонюсінька.

(А.Казка)

• Антономазія

Вживання власних імен, зокрема імен літературних персонажів, замість загальних назв

Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, -

Не може ж так буть!

(П.Тичина)

• Евфемізми

Слова чи вирази, вжиті замість слів з неприємним, непристойним або забороненим змістом

Завершити життя – умерти

Ухилятися від істини – брехати

• Перифраз

Ім’я, предмет або явище називають не прямо, а у формі опису їхніх істотних рис

Лягло костьми (загинуло) людей муштрованих (солдатів) чимало. (Т.Шевченко)

Іронія

Глузливо-критичне ставлення до зображуваного

На козаку бідному нетязі сап’янці (дорогі чоботи) –

Видко п’яти і пальці.

(«Дума про козака Голоту»)

Сарказм

Особливо дошкульна викривальна насмішка, вияв крайньої ненависті й зневаги до зображуваного

Слава! Слава!

Хортам, і гончим, і псарям,

І нашим батюшкам-царям

Слава!    

(Т.Шевченко)

Синтаксичні фігури – це своєрідна синтаксична побудова фраз для посилення виразності й емоційності мови та уникнення одноманітності

Інверсія

Незвичайна розстановка слів у реченні для того, щоб найбільш значуще слово особливо підкреслити, звернути на нього увагу або увиразнити ритмізованість фрази

Полюбила чорнобрива

Козака дівчина.

(Т.Шевченко)

Анафора

Повторення на початку віршових рядків, строф або речень чи розділів (у прозі) однакових слів чи синтаксичних конструкцій

Без милого батько, мати –

Як чужії люди,

Без милого сонце світить-

Як ворог сміється,

Без милого скрізь могила.

(Т.Шевченко)

Епіфора

Повторення однакових слів чи синтаксичних конструкцій у кінці віршованих рядків, строф чи речень, розділів (у прозі)

Вміла мати брови дати,

Карі оченята,

Та не вміла на сім світі

Щастя-долі дати.

(Т.Шевченко)

Симплока

Поєднання анафори з епіфорою

Чи я в лузі не калина була?

Чи я в лузі не червона була?

(Народна пісня)

Антитеза

Особливо підкреслене протиставлення протилежних життєвих явищ, понять, думок

Усі ми в золоті і голі.

((Т.Шевченко)

Суміжне (парне) – римування у строфі першого рядка з другим, а третього з четвертим (аабб).

За тобою завше будуть мандрувати (а)

Очі материнські і білява хата. (а)

І якщо впадеш ти на чужому полі, (б)

Прийдуть з України верби і тополі. (б)

(В.Симоненко)

Перехресне – римування першого рядка з третім, а другого з четвертим (абаб).

Васильки у полі, васильки у полі, (а)

І у тебе, мила, васильки з-під вій, (б)

І гаї синіють ген на видноколі, (а)

І синіє щастя у душі моїй. (б)

(В.Сосюра)

Кільцеве – римування першого рядка з четвертим, а другого з третім (абба)

Ярій, душе! Ярій, а не ридай. (а)

У білій стужі серце України. (б)

Ати шукай – червону тінь калини (б)

На чорних водах – тінь її шукай. (а)

(В.Стус)

Хорей _

Двоскладова стопа з наголосом на першому складі

Ямб          _

Двоскладова стопа з наголосом на другому складі

Пірихій

Службова двоскладова стопа з обома ненаголошеними складами

Спондей _ _

Службова двоскладова стопа з обома наголошеними складами

Дактиль _

Трискладова стопа з наголосом на першому складі

Амфібрахій         _

Трискладова стопа із наголосом на другому складі

Анапест                   _

Трискладова стопа із наголосом на третьому складі

Бакхій

Службова трискладова стопа з трьома ненаголошеними складами