Материки та океани як об’єкти вивчення регіональної географії.

Про матеріал

Розгорнутий матеріал до теми: "Материки та океани як об’єкти вивчення регіональної географії.". Матеіал містить посилання на інтерактивне завдання, що допоможе учнім пригадати місцеположення материків та океанів.

Перегляд файлу

ПЛАН.

Материки та океани як об’єкти вивчення регіональної географії.
Співвідношення на Землі материків та океанів. Материки і частини світу.
Джерела географічної інформації про материки та океани.

Материки та океани як об’єкти вивчення регіональної географії.

Головними об’єктами вивчення регіональної географії є найбільші частини географічної оболонки — материки та океани. Регіональна географія вивчає природу материків і океанів, які мають спільне походження та геологічну історію розвитку. Разом із тим різні їхні розміри й особливості розміщення на планеті змінюють кількість надходження сонячної енергії, що призводить до формування різних чинників і причин, які впливають на своєрідність природи окремих частин материків та океанів. Материки і океани мають різну будову, різні природні особливості та багатства, різний рівень і характер господарського освоєння та різні наслідки необережного втручання людини в природу окремих територій. Все це зумовлює напрями наукових досліджень щодо усіх перелічених питань у географії.

Географія материків та океанів знайомить нас із іменами видатних дослідників і мандрівників, які відкривали нові території, з особливостями освоєння материків і океанів і впливом господарського освоєння територій на природу нашої планети та її окремих частин; розглядає, як формуються загальні географічні закономірності, як вони виявляються в різних частинах материків і океанів.

Співвідношення на Землі материків та океанів. Материки і частини світу.

Площа поверхні Землі, третьої від Сонця великої планети Сонячної системи, 510 млн км². Погляду на глобус чи космічний знімок Землі достатньо, аби пересвідчитися в тому, що більша частина поверхні Землі зайнята океанами. Співвідношення суходолу й океанів протягом геологічної історії Землі постійно змінювалося. Світовий океан — це безперервний водний простір планети. Він займає значно більшу площу, ніж материки. Нині площа Світового океану становить 361 млн км² (71 % поверхні Землі). Світовий океан — це чотири океани, не замкнуті у своїх берегах, а з’єднані між собою широкими (Дрейка) або вузькими (Берингова) протоками. (Пригадайте назви океанів.)

Материки — велетенські уламки суходолу, оточені водою. Деякі з них не з’єднані між собою, наприклад, Північна та Південна Америка, Євразія та Африка.

Крім материків, в океанах розміщено великі та маленькі острови, які разом становлять суходіл нашої планети. Його площа — 149 млн км², що становить 29 % поверхні Землі.

На нашій планеті шість материків: Євразія, Північна Америка, Африка, Австралія, Південна Америка й Антарктида. Материки також називають континентами, а термін «континентальний» означає материковий. Більша частина материків розташована в Північній півкулі. У географічному положенні материків і океанів, їх взаємному співвідношенні й обрисах берегової лінії встановлено певні закономірності.

Закономірності розташування:

Більша частина материків розташована в північній півкулі, де вони займають понад 100 млн км², майже 67% площі поверхні всього суходолу і 39% площі поверхні півкулі.

Більша частина океанів розташована в південній півкулі , де вони займають майже 68% площі поверхні всього суходолу і 80% площі поверхні півкулі.

Материки і океани за своїм положенням по суті антиподні — суходолу на зворотному боці земної кулі майже завжди відповідає поверхня океану.

Усі материки та частини світу, крім Антарктиди, групуються попарно — Північна і Південна Америка; Європа і Африка; Азія та Австралія.

Частини світу — це найбільші глобальні географічні регіони, до яких належать материки чи їхні значні частини разом із прилеглими островами. Зазвичай виділяють шість частин світу: