"Мати Берегиня роду українського"

Учень 1

Якщо говорити між нами,

То все починається з мами.

І казочка перша у світі,

І сонячна подорож в літо.

Найперші легенькі сніжинки

І сяюча диво – ялинка.

Від мами – і літери, й слово,

І зроблена разом обнова…

Якщо говорити між нами,

То все починається з мами.

(Пісня про маму звукозапис)

Учень 2

Матусю наша, ми це знаєм:

Багато ангелів є в Божім раю,

Та на землі лише один між нами –

Це наша мама!

Учень 3

За вас ми молимося Богу,

За Вас благаєм Пресвятого,

Щоб вам здоров’я, силу дав,

Щоб щастя, радість вам послав,

Щоб обминало лихо і пригоди злі,

Матуся наша – Ангел на землі!

Легенда «Розмова з Богом»

1. – Я не знаю, для чого йду у цей Світ. Що я повинна робити,

 

2. – Я подарую тобі особистого Ангела, який завжди буде поруч з тобою. Він тобі все пояснить.

 

1. – Але, як я зрозумію його, адже я не знаю його мови?

 

2. – Ангел буде навчати тебе своєї мови. Він буде охороняти тебе від усіх бід і негараздів.

 

1. – Коли і як я повинен повернутися до тебе?

 

2. – Твій Ангел скаже тобі все…

 

1. – А як звати мого Ангела?

 

2. – Не важливо, як його звати, у нього багато імен. Ти будеш називати його мамою.

 

Учень 4. 

Немає щастя більшого для мами,

Як в дивосвіт вести своє дитя.

І захищати серцем і руками

Малу й тендітну свічечку життя.

 

Учень 5.

Щоб променилась вічно, не вгасала,

Несла у Всесвіт світло і тепло.

Та щоб дитина добру долю мала

І в щасті й радості дитя зросло.

 

Учень 6.

Молитву шепче трепетно вустами,

У Бога просить за своє дитя.

І захищає серцем і руками

Малу й тендітну крихітку життя.

(Пісня про Маму)

Учень 7.

Місяць травень – це місяць Небесної Матері Діви Марії, яка для нашого народу є особливо шанованою, заступницею скривджених і знедолених, яка благословила у хресну путь свого єдиного Сина – Спасителя людства. І сьогоднішнє свято – це свято Божої Матері, матері України і нашої земної матері, яка дала нам життя. Адже саме вони є тими чистими джерелами, з котрих людина живиться від першого свого подиху на цьому світі до останніх днів життя.

 

Учень 8.

Молюся Вам, єдиний Боже, - Мамо.

Молитва ця і радісна, й сумна,

В моїй душі, немов у Божім храмі,

Вночі і вдень із ніжністю луна.

Молюся Вам і кланяюся в ноги,

Схиляю до землі своє чоло.

За ваші всі чекання і тривоги,

Благословення, віру і тепло.

Матусю люба, хай моя молитва

Любов’ю втішить серце хоч на мить,

Нехай його гаряча в грудях битва

Не ллє сльози і болем не щемить.

Молюся Вам за пісню колискову,

За ласку, карий погляд і терпець,

За усмішку Богині сонечкову

Й за те, що я молюсь,

Молюсь тепер…

О мамо-ненько, цвіте яблуневий!

Не збитий громом долі і весни.

Я вам готовий прихилити небо,

Щасливі й світлі насилати сни.

Молюся вашій мудрості, Матусю,

Ясного слова чистій простоті.

До нього я душею притулюся, -

До скарбу найдорожчого в житті.

Бо в нім – любов, і дім, і подзвін жита,

Криниця пам’яті,і віри джерело,

Бо в нім – моєї совісті молитва,

Ріка моя. І човен, і весло…

Молюся вам, єдиний Боже, - Мамо…

Молюся, та нічого не молю:

Ні харчу, ні срібла-злата, ані краму,

Живіть лишень.

Благаю і велю!

 

 

 

Учень 10 

Війна, яка триває зараз – це не жахливий сон, а страшний період нашої історії. Сьогодні молодь стає тією верствою населення, яка відчуває на собі найбільшу відповідальність за майбутнє. Ми говоримо про війну, про солдатів, які зараз боронять незалежність нашої держави для того, щоб життя продовжувалось, щоби світило сонце і сміялись українські діти на своїй рідній  Україні!

(Вихід України)

 

Україна

Я – Україна. Простори безмежні

Правого берегу, лівобережні.

Гордих синів я з любов’ю зростила –

Лиш вберегти не змогла.

Відпустила

В небо морозне, як гідності чин,

Крізь чорну прірву палаючих шин.

В попільну сутінь, свинцем нашпиговану

Живими з убитими вщент пошматовану…

Йшли, ледь прикрившись фанерним щитом,

Найкращі, найвірні, най світлі чолом,

Серце чиє запалало відвагою,

Між побратимів під скорбними стягами…

В небо січневе зграями скинули

Душі героїв. Злетіли… Й  розтанули

Я – Україна. Свята я і грішна.

Влітку спекотна, зимою – засніжена.

Хлібні лани і дивнії гори,

Синєє небо, синєє море…

Ніким не покорена, і незбагненна –

Жовта я сонцем, блакитна я небом.

Синами своїми й доньками прекрасна

Я чорно-багряна стаю, як нещасна.

Багряна від крові і чорна від горя –

Чорно – червоний колір в героя…

Я – Україна!

Я – Україна. Мені інтервенти

В коси вплітають фашистськії лєнти.

І все сильніше стискаються кляті

Кільця удава – браття затяті.

В спину наносять мені нові рани,

Ті, хто в душі не зреклися тирана,

Хизуючись хто своїми звитягами,

Землю мою стоптали і зрадили.

Бога забувши вже стали не братом

Браття колишні. Зовітеся катом!

Тільки була я і буду – єдина,

Непереможна і нескорима!

Я – Україна!

 

Учень 11

Є у світі одне слово, перед яким всі народи схиляють голови. Це слово «Мати». Сотні матерів звичайних українських хлопців сьогодні об’єднані спільною бідою та гордістю за своїх синів. І немає щирішої молитви ніж материнська. Лише материнська любов не знає кордонів страху, сумнівів та розрахунків.

 

Учень 12

Мами у Бога благають…

Чекають синів своїх мами,

І моляться день і ніч.

Молитвами зцілюють рани,

Запалюють тисячі свіч.

У Бога, благають спасіння

В молитвах за рідних дітей.

Повернення, благословення,

Та теплих, спокійних ночей.

Благають, щоб все закінчилось,

Щоб більше не було війни.

Щоб крові на землю не лилось

І були живими сини.

Так моляться слізно і щиро,

Що чує це навіть земля.

Вона ж бо зиму не пустила,

Щоб снігом не вкрила поля.

Щоб ночі не так холодили

Й солдатам було тепліш.

У Бога мами просили,

Щоб діти вертались скоріш!

 

 

Презентація про маму Солдата

Учень 13

Кожного дня на наших захисників чатує смерть. Та ми віримо в наші Збройні Сили. І знаємо, що для нашої країни обов’язково настане світла мить . Ми обов’язково переможемо. Україна підніметься з руїни, стане ще сильнішою, ще могутнішою, ще красивішою.

 

Учень 14

Коли  у нас закінчиться війна –

Я зможу святкувати Перемогу.

А поки – що, солона йде сльоза

З очей моїх і ллється на дорогу.

 

Учень 15

Нехай тоді оркестри грають Гімн,

А голуби злітають в чисте небо,

І мир несуть у синю голубінь

Стяг майорить, звучить пташиний щебет.

 

Учень 16

Коли у нас закінчиться війна,

Я перед Богом впаду на коліна,

І за синів молитимусь – сповна

Пізнало горя їхнє покоління.

Пісня «Україна переможе вистоїть все)