Майстер - клас на тему: « Інтерактивні вправи - як спосіб розвитку пізнавальної активності учнів»

                   Салон педагогічної майстерності

Тема: « Інтерактивні вправи - як спосіб розвитку пізнавальної активності учнів»

Мета: ознайомити колег з презентацією власного педагогічного досвіду,  з теоретичними відомостями про інтерактивні методи навчання ( презентація), показати практичне застосування інтерактивних ігор на уроках української мови та читання у початкових класах.

Обладнання:  мультимедійна дошка, малюнки сніговиків, картки для групової роботи, А3, маркери, фломастери, клей .

                                                  Хід заняття:

      І. Організація.

       1.Привітання . Прийом гостей.

• Дорогі гості! Ми раді Вас вітати  на урочистому відкритті нашого «Салону педагогічної майстерності». Запрошую Вас взяти активну участь (під музику роздаю запрошення трьох кольорів і пропоную стати у коло)

1.  Вправа « Чарівна корзинка»

Вчителі по черзі витягають з чарівної корзинки сніжинки. На сніжинках читають надписи ( радість, любов, мудрість, , легкість, удача,  здоров’я, щастя, віра, надія, мир, світло, краса) і передають побажання один одному.

• Я Віра. Бажаю Вам сьогодні радості.
• Ці побажання  нехай збудуться і будуть з Вами не тільки на сьогоднішньому занятті , а й  завжди.

2. Поділ на групи за кольорами запрошень.

ІІ. Повідомлення теми і завдань заняття.

1.Представлення портфоліо.

2.Ознайомлення з теоретичною частиною по проблемі за допомогою презентації.

“Зібратися разом – це початок,

триматися разом – це прогрес,

працювати разом – це успіх”.

Генрі Форд

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ:

- відповідно до вимог Нового Державного стандарту початкової загальної освіти однією з найважливіших проблем викладання в початковій школі є розвиток ключових компетентностей молодших школярів. Учитель початкових класів повинен постійно удосконалювати процес навчання, що дозволяє дітям ефективно і якісно засвоювати програмний матеріал. Тому, ми вважаємо, доцільно використовувати інтерактивні технології.

МЕТА:

- застосування інтерактивних технологій в системі роботи вчителів початкових класів.

                                   Дитина – це сонце, навколо якого 
                                         мають обертатися всі засоби навчання.
                                        Учитель повинен створювати лиш атмосферу,
                                       В якій дитина має можливість висловлюватись.

                                                                                                Амонашвілі 

 ЗАВДАННЯ :

• теоретично обґрунтувати та визначити доцільність впровадження  інтерактивних технологій в навчально-виховному процесі початкової школи;
• використовувати інтерактивні технології для формування життєвих компетентностей учнів, пізнавального інтересу до предмету, виховання оригінального творчого мислення, навичок колективного спілкування, толерантності;
• формувати в учнів ключових  компетентностей  шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань ;
• створювати різноманітні навчальні ситуації для підвищення інтересу до навчання;

ІІ. Практична частина.

1.Робота в групах.

а) Розподіл доручень у групах

Під час роботи в малій групі з п'яти осіб учасники можуть виконувати такі ролі:

• ведучий (посередник-організатор роботи групи);
• секретар (записує результати роботи);
• доповідач (представляє результати роботи групи решті груп);
• спостерігач (аналізує індивідуальну поведінку членів групи, визначає, як члени групи можуть упоратися з проблемами, що виникають під час роботи);
• посередник (стежить за часом, призначеним для групової роботи).

Правила роботи в групах:

• Перед початком роботи розподілити ролі.
• Уважно читати завдання-інструкцію(слухати).
• Говорити по черзі, не перебивати одне одного.
• Дотримуватися відведеного часу.
• Презентувати роботу може командир групи.
• Давати можливість презентувати дослідження всім членам групи.
• Дотримуватися правила піднятої руки.
• Працювати так, щоб не заважати іншим.

б) Виконання завдань від сніговика Зимовика.

- Сьогодні наш сніговик Зимовик пропонує вам виконати завдання , склавши його зображення.

 Перша група :

1)Ромашка Блума за віршем « Сумував сніговичок»

СУМУВАВ СНІГОВИЧОК 
Сумував Сніговичок
У дворі посеред ночі,
Крижаний студив бочок,
Потирав вуглинки-очі.
Сніговійної пори
Відчував свою провину,
Бо з’їжджаючи з гори,
Загубив десь ніс-морквину.

                          Тетяна Чорновіл

Ромашка» складається з шести пелюсток, кожна з яких містить певний тип запитання. Таким чином, шість пелюсток – шість запитань:

1. Знаннєві (прості) запитання – запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: “Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”.

2. Уточнюючі запитання (на розуміння). Такі запитання зазвичай починаються зі слів: “Тобто ти кажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”, “Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?”. Мета цих запитань – дати учневі можливості для зворотного зв’язку щодо того, що тільки що сказано вчителем (або написано у тексті). Іноді їх ставлять з метою перевірки сприйняття учнями інформації, яка є у повідомленні.

3. Практичні запитання. Цей тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: “Як можна застосувати …?”, Що можна зробити з …? “,” Де ви в звичайному житті можете спостерігати …? “,” Як би ви були на місці героя оповідання? “.

4. Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання. Зазвичай починаються зі слова “чому?” і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків. “Чому листя на деревах восени жовтіють?”. Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного “перетворюється” на знаннєве. Отже, цей тип питання спрацьовує «тоді, коли у відповіді присутній елемент самостійності».

5. Оціночні запитання. Ці запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів. “Чому щось добре, а що погано?”, “Чим один урок відрізняється від іншого?”, “Як ви ставитеся до вчинку головного героя?” і т.д.

6. Творчі запитання. Цей тип запитання найчастіше містить частку “б”, елементи умовності, припущення, прогнозу: “Що змінилося б …”, “Що буде, якщо …?”, “Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет в оповіданні після …? “.

На «пелюстках ромашки»  запитальні слова/вирази:

● «Хто…?» «Що…?», « Де?», « Коли?»

● «Якщо я правильно зрозумів/ла, …?»

● «Як би ви були на місці героя оповідання, …?»

● «Чому…?»

● «Що б змінилося, якби…?», « Що добре? Що погане?»

● «Чи правильно …?», « Де застосувати в житті?»

2). Скласти загадку про сніговика.

  Друга група :

1). « Асоціативний кущ»  до  слова сніговик.

                       зима

     сніжинка                      мороз

                       сніговик               

       лід                                 крига

                     бурулька

2). Скласти вірш – верлібр ( білий вірш)   про  сніговика.

 Третя група:

1).Скласти сенкан про сніговика.

2).Вправа  «Криголам».

-За початковими літерами дати характеристику  сніговику ,наприклад:

С – симпатичний і т. д.

Групи виконують завдання , складають сніговика, домальовують країну сніговиків, наклеюють завдання і презентують роботи.

ІІІ. Підсумок заняття.

1. Інтерактивна гра « Незакінчене речення» .

« На сьогоднішньому занятті мені найбільше сподобалося…».

« На сьогоднішньому занятті я навчилася…».

« Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що...».