МАЙСТЕР-КЛАС ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ НА ТЕМУ: «ДИКТАНТ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ СТВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ УСПІХУ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ»

Мета:

• сприяння популяризації методичних знахідок з мови;
• удосконалення вміння застосовувати свій творчий потенціал для формування вмінь і навичок під час проведення різних видів диктантів;
• створення атмосфери педагогічного партнерства, емоційного комфорту для кожного учасника;
• знаходження свіжих ідей, оригінальних рішень;
• сприяння формуванню почуття впевненості, підвищення самооцінки вчителів, умінню відволікатись від повсякденних проблем, отримувати моральне задоволення.

Очікуванні результати:

• ознайомлення учасників з теоретичним та практичним досвідом, формування орфографічної грамотності;
• дати змогу кожному вчителю бути активним учасником в обговоренні питання, підняти рівень методичної підготовки;
• вироблення гуманного стилю спілкування, що базується на демократичних взаємостосунках та особистісно-орієнтованому підході, спрямованому на облагородження душі, серця і розуму вчителя і учнів;
• оптимізація освітнього процесу з підвищення ефективності уроків з української мови.

Обладнання:

• Проектор.
• Інтерактивна дошка.

• Листи паперу різного формату: А3, А4, роздатковий матеріал до вправ відпрацювання орфографічної пильності, скотч, ножиці.
•  Маркери, олівці або ручки.
• Вислови про мову (смужки з висловами кріпляться на вхідні двері і розкладаються на столах перед кожним учасником).

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно Політь бур’ян…

М. Рильський

Слово – зброя. Як і усяку зброю його треба чистити і доглядати (М. Рильський).

Без усякої іншої науки ще можна обійтися, без знання рідної мови обійтися не можна (Олександр Олесь).

Мова росте разом з душею народу (І. Франко).

Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. (Олесь Гончар).

Освіта – це вид гігієни. Письмо з помилками – то як невимиті руки чи зуби (Василь Стус).

Майстер-клас складається зі вступу (до 15хв.), теоретичного та практичного блоків (до 25хв.) кожен) і завершення (15хв.).

Хід заняття

Шановні колеги-словесники! Сьогодні ми з Вами зустрілись, щоб спробувати розширити неосяжні простори методичної науки.

Модернізація освітнього процесу на сучасному етапі сприяє формуванню та розвитку творчої особистості, спроможної повноцінно реалізуватися в житті.

Одним із кроків підвищення ефективності занять є впровадження разом із традиційними методами та прийомами навчання інноваційних освітніх технологій, які активізують процес особистісно-зорієнтованого навчання. Одним із провідних його напрямків є розвиток писемної грамотності як ключової компетентності. Учень повинен не тільки логічно-правильно і вправно висловлюватись, але й грамотно писати, застосовуючи вивчені правила. Зважаючи на це, ефективність роботи вчителя неможлива без піднесення ефективності кожного уроку, вдосконалення і творчого використання методів і форм навчання мови, серед яких не останнє місце посідають диктанти.

Якщо вміло проводити і застосовувати різні види диктантів залежно від навчального матеріалу, типу уроку, дидактичної мети, то вони є засобом удосконалення культури писемної мови учнів, бо виконують організаційно- виховну функцію, допомагають сформувати цінні навички регламентарної роботи, вміння дотримуватись встановленого порядку і ритму.

Водночас передача тексту письмово вимагає великого напруження і зосередження уваги. Як бачимо, диктант ще є і засобом вироблення в учнів точності, організованості, акуратності.

Одним із найважливіших завдань проведення диктанту є формування орфографічно-пунктуаційної грамотності, а грамотність прийнято розуміти

як певний ступінь знання законів і правил мови та оволодіння їх практичними навичками для вираження своїх думок.

Поряд із традиційними видами диктантів (пояснювальний, попереджувальний, вибірковий, розподільний тощо) хочу запропонувати Вам їх нетрадиційні варіанти.

Здавна відома істина, що зернину творчої думки, з якої виростає парость творчої праці, часто сіє саме слово вчителя. То ж вкладайте у свідомість дитини трепетне слово, дбайте про те, щоб воно не перетворилося в засушену квітку, а вилетіло, як з гніздечка, співучою пташкою, радіючи красі навколишнього світу. Сходинками методичної науки ми будемо підійматися до Храму методичної майстерності.

Перша сходинка «Диктант-загадка»

Диктант-загадка

до теми «Правопис ненаголошених голосних [е], [и]»

1. Довгі ноги, довгий ніс, по болоту ходить скрізь.
2. Олена зелена, не сіяна, не саджена, хто доторкнеться той обпечеться.
3. Хто крилатий, гарний, гожий на красиву квітку схожий, має довгий хоботок, п’є нектар ним із квіток.
4. Триколісний друг у мене, має він крило зелене, ще сидіння та педалі, певне ви його пізнали.
5. Що за жучок це - яскравий, моторний, спинка червона у крапочку чорну, сам симпатичний, хоч і маленький, гарний на вроду він і веселенький.
6. Він шепоче: «Шу-шу-шу, листя обірвать спішу, з ним я у осіннім чаї у таночку покружляю».
7.   Навіть в спеку відчайдуха не знімає він кожуха, взимку холоду боїться, лізе до барлоги грітись.

8. Не сторож, а рано будить.
9. Серед села стоїть бочка вина.
10. Видно край, але скільки йдеш – до нього не дійдеш.

Такі диктанти, по-перше, розширюють словниковий запас учнів, по- друге, поліпшують фонематичний слух, по-третє, сприяють розвиткові світогляду і, нарешті, викликають позитивні емоції. Пропоновані диктанти доречними будуть у 5 класі при вивчення правопису і вимови ненаголошених голосних, правил вживання м’якого знака, апострофа; у 6 класі під час вивчення відмін та відмінювання іменників тощо.

Разом з вами, шановні колеги, спробуємо створити диктант-загадку до теми «Відмінювання іменників чоловічого роду».

Перед вами аркуші, олівці, ручки. Вам пропонується записати загадки

– десять як мінімум, – відповідями на які будуть іменники чоловічого роду. Упоравшись із завданням, ми піднялись на першу сходинку наших творчих сходів і створили диктант-загадку, кожен свій, а тепер, скориставшись вашими здобутками, узагальнимо і отримаємо такий варіант: ( диктант- загадка «Відмінювання іменників чоловічого роду»)

Диктант – загадка

до теми «Відмінювання іменників чоловічого роду»

1. Реве віл на сто гір, на сто кроків, на сто потоків (грім).
2. Під одним ковпаком сімсот козаків (мак).
3. Сімсот соколят на одній подушці сплять (соняшник).
4. Що то за птах, що на вісьмох ногах (комар).
5. Сімсот воріт, а один вхід (невід).
6. Не сторож, а рано будить (півень).

7. Видно край, але скільки йдеш – до нього не дійдеш (горизонт).
8. Красний Макар по полю скакав, а в борщ плигнув (перець).
9. Стоїть дід над водою, хитає сивою бородою (очерет.)
10. Влітку сірий, взимку білий (заєць).

Колеги, дітям, дуже подобаються різні мовні ігрові моменти, які допомагають розвивати увагу, кмітливість, творчий потенціал.

І це наша друга сходинка «Диктант-гра». Такий вид роботи передбачає відповіді на запитання, які є складовою назвою теми уроку.

Спробуємо разом з вами такий диктант створити до теми «Речення». Клас оберіть самостійно. Залежно від класу, запишіть запитання, пов’язані з мовою, літературою, історією, мистецтвом тощо; кількість запитань, повинна відповідати кількості літер, з яких складається задумане вами слово. У нашому випадку, це слово «речення», в якому 7 літер. Отже, у нас повинно бути сім запитань. Підкресливши першу літеру у відповідях, ви повинні отримати задумане вами слово. Нагадую, що запитання повинні відповідати віковому рівню. Результатом нашої з вами роботи стали різні диктанти-ігри. Для зразка обрали цей варіант:

Різновидом диктанту – гри є кросвордний диктант, який розвиває пізнавальну активність, розширює світогляд учнів. Його можна застосовувати на етапі актуалізації, мотивації навчальної діяльності, а також на етапі повторення. Спробуйте свої сили у створенні таких диктантів.

На екрані ви бачите слова зірка, інверсія, крапка. Ваше завдання: шляхом системи запитань, відповідей на них, визначення головних літер прийти до поданих на екрані слів.

- Робота в групах закінчена. Ви розділились на три групи. Кожна група обрала для себе слова. А результати ваших філологічних досягнень мають такий вигляд. Перша група обрала слово ЗІРКА.

1. Самостійна частина мови, яка вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їх (займенник).
2. Слова, що вийшли з активного вжитку через зникнення понять, які вони позначали. (історизми).
3.   Граматично й інтонаційно оформлена цілісна синтаксична одиниця. (речення).
4. Основна значуща частина слова, містить спільне значення споріднених слів (корінь).
5. Зміна звука, за якої він стає за певними якостями подібним до суміжного (асиміляція).

Визначили, що пріоритетною у даному випадку є перша літера у відгаданих словах, які у своїй сумі складають слова ЗІРКА.

Друга група обрала слово ІНВЕРСІЯ.

Для учасників були підготовлені ось такі запитання:

1.    Зв’язок між головним та залежним словами у словосполученні (підрядний);
2. Речення – осмислене словосполучення слів, граматично й  оформлене як закінчене ціле (інтонаційно);
3. Речення, в якому є і підмет і присудок (двоскладне);

4. Тип підрядного зв’язку в словосполученні, коли залежне слово є незмінним (керування);
5. Речення, в якому є одна граматична основа (просте);
6. Речення, в якому наявні звертання, вставні слова, однорідні члени речення, відокремлені члени речення (ускладнене);
7. Головний член речення, співвідносний з присудком (підмет);
8. Частка, що може вживатися у стверджувальному реченні: ні, аякже, хіба, невже (аякже);

- Підкреслена у словах - відповідях друга літера і стане відгадкою: ІНВЕРСІЯ.

А третя група працювала над словом КРАПКА, і для визначення цього слова розробила такі запитання:

1. Стиль мовлення, функція якого полягає у забезпеченні спілкування віруючих (конфесійний);
2. Тип мовлення, якому притаманний послідовний виклад подій, фактів, явищ (розповідь);
3. Мовець, який говорить або пише (адресант);
4. Стиль, який характеризується логічністю, точністю, ясністю викладу, експресивністю (публіцистичний);
5. Один із видів друкованої продукції (книга);
6. Кілька речень, об’єднаних однією мікротемою (абзац).

У цьому випадку ключем до відгадки стала підкреслена перша літера у словах – відповідях, що в результаті нехитрих маніпуляцій дала слово КРАПКА.

Такі диктанти, як правило, можна проводити на етапі мотивації навчальної діяльності. На нашу думку, такий вид сприятиме активізації мисленнєвого процесу, підготовці до сприйняття мовного матеріалу.

У старших класах для удосконалення орфографічної грамотності й пильності, а разом з тим й розвитку мовлення, мислення, творчих здібностей актуальними є диктанти–прислів’я, диктанти-афоризми, диктанти-обґрунтування. Ми з вами піднімаємось далі . Третя сходинка – диктант-

прислів’я. Перед вами аркуші паперу. На яких записані слова: освіта, розум, сім’я, книжка, щастя. Вам пропонується дібрати до цих слів по 5-6 прислів’їв.

Диктант-прислів’я передбачає написання учнями тільки першої половини, а вже другу половину вони повинні записати самі. Цікаво, що такі диктанти можна проводити як окремий вид навчальної діяльності, особливо, вивчаючи теми, пов’язані з реченням, його будовою, пунктуацією, а також такий вид диктанту може бути доречний і на уроках розвитку зв’язного мовлення.

Що ж, роботу в групах закінчено, і зараз ви самі зможете «зібрати» такий диктант, самостійно визначивши мету диктанту, а також окреслити завдання. Результатом нашої з вами роботи є диктант-прислів’я до теми

«Речення. Типи речень», метою якого є закінчення прислів’їв і визначення типів речення.

1. Не все, що знаєш…(треба говорити).
2.  2.Без роботи…(день роком стає).

3.Яка голівонька…(така й розмовонька).

 4.Друга шукай, а … (знайдеш-тримай).

 5.Умієш говорити - …(умій слухати).

 6.Дав слово - …(дотримай його).

7.Шабля ранить голову, а …(слово-душу).

 8.Гостре словечко… (коле сердечко).

 9.Слово – не стріла, а …(глибоко ранить).

10. Більше діла - … (менше слів).

І так, шановне товариство, разом з вами ми подолали чергову сходинку. Попереду четверта – диктант-афоризм. Зробимо ще один крок до Методичної скарбниці. Давайте разом з вами напишемо афористичні вислови про мову українських письменників. Із тих, що записали, оберемо:

1. Мова – душа кожної національності її найцінніший скарб (І. Огієнко);
2. Ти лише храм збудуй, а люди в нього прийдуть (Л .Костенко);
3. Слово – то мудрості промінь, слово – то думка людська (Леся Українка);
4. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – то його мова (П. Мирний);
5.    Мова – втілення думки.: що багатша думка, то багатша мова (П. Мирний);
6.   Поставимо на покуті високу свічку Слова нашого – хай возсіяє (Л. Голота);
7. Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих – рідна мова (М. Рильський);
8. Бринить, співає наша мова, Чарує, тішить і п’янить (О. Олесь);
9. І возвеличимо на диво і розум наш, і наш язик (Т. Шевченко);
10. Мова – коштовний скарб народу (І. Франко).

Зверніть увагу і на такий диктант-афоризм

1. Життя серед людей – це та ж кімната сміху (А.Коситенко);
2. Душа – єдина на землі держава ;
3. Життя – це божевільне раллі;
4. Порядність – це не лише зовнішній відомий порядок, а й внутрішній;
5. Повага – це, мабуть, та єдина ниточка, що з’єднує покоління, що натягується щоразу, як струни (О. Антонович);
6. Освіта – скарб, праця – ключ до нього (П. Буасей);
7. Як зайдеш словом ти у книжечку, то вийдеш мудрістю із неї (С. Горлач);
8. Жити так, аби голуби сідали на плечі (Д. Павличко);
9. Дивна істина: щоб запалювати, треба самому горіти (І. Муратов);
10. Увесь сенс життя полягає у нескінченному завоюванні невідомого, у вічному зусиллі пізнати більше (І. Драч).

Як правило, такі диктанти проводяться у 9-11 класах. Вони можуть бути основою для написання творів-роздумів, творів-суджень тощо. У

нашому випадку диктант - афоризм можна запропонувати в 11 класі під час узагальнення відомостей про речення.

Спробуйте окреслити мету цього диктанту. Проведемо спостереження і дійдемо думки, що метою є визначення типів речення, розгляд їхньої будови, подання схем, розвиток пізнавальної активності учнів і навіть розвиток творчих можливостей, коли на етапі утворення і узагальнення відомостей про речення запропонуєте учням твір-роздум (5-6 речень) за будь-яким афористичним висловом, розкривши його зміст.

Четверта сходинка подолана, і ми з вами вже на п’ятій, де зможемо познайомитись ще з одним витоком педагогічної майстерності – цифровим диктантом.

Що ж це за вид навчальної діяльності? Зверніть увагу на екран. Перед вами десять речень. Уявіть, що ви на уроці, темою уроку є «Правопис НЕ з різними частинами мови». Вам необхідно перевірити домашнє завдання, змотивувати учнів до сприйняття нового матеріалу, подати новий матеріал, провести закріплення. Учням буде необхідно виконати низку вправ. Для економії навчального часу на етапі повторення ви можете провести цифровий диктант, де під цифрою 1 у вас слова з НЕ, що пишуться окремо, а під цифрою 2 - слова, що пишуться разом. В чому ж суть цього диктанту? Все дуже просто. Учні повинні вертикально в зошиті проставити цифри від 1 до 10 за кількістю речень. Потім учні, слухаючи текст вчителя, записують не самі речення, а лише цифровий варіант вивчених орфограм. Спробуйте зараз виконати це завдання. А потім за цим зразком створити свій власний варіант такого диктанту, а тему і клас оберіть самостійно.

Ми добре попрацювали подолали ще один етап. А попереду шоста сходинка – акродиктант. Такий диктант сприяє не тільки удосконаленню правописних норм, а розвитку навчально-пізнавальної активності, творчої уяви.

Перед вами аркуші паперу, на яких записані слова: шимпанзе, авеню,

вересень, Індія, трава, бюро, рік, яблуня, поні, леді, краса, нетто.

Ваше завдання, шановні освітяни, подані іменники записати у дві колонки. Записавши, підкресліть першу літеру у словах першої колонки. Якщо правильно виконаєте, отримаєте слово-відгадку до загадки «Цілий день крильми махає, а у небо не злітає». Як успіхи? ВІТРЯК! Отже, ви правильно розподілили слова за колонками, а значить відгадкою до загадки є слово «вітряк».

Для оптимізації навчальної діяльності, особливо на етапі актуалізації, можна запропонувати диктант-тест. І це наша сьома сходинка. Такий диктант насамперед сприяє швидкій перевірці зсвоєння мовного матеріалу. А проводити його можна у 5-11 класах.

Для прикладу на екрані подано зразок диктанту-тесту до теми «Правопис і вимова голосних і приголосних» (5 клас).

- Хочу запропонувати вам самостійно попрацювати над диктантом-тестом до теми «Безсполучникове речення. Пунктуація безсполучникових речень», а потім провести цей диктант у групах.

Ваша робота принесла певні успіхи. З-під вашого пера вималювався ось такий диктант-тест до запропонованої вам теми.

1. Коли друга частина розкриває причини того, про що говориться в першій, між частинами ставиться

а) тире;

б) крапка з комою; в) двокрапка.

2. У реченні Пригріло сонечко, потягло орача в поле. між частинами встановлено смисловий зв’язок:

а)одночасність; б) послідовність; в) причиновість.

3. У реченні Людство себе не усвідомить як єдине ціле не буде йому добра. між частинами має бути:

а) кома;

б) тире;

в) крапка з комою.

4. На що вказує друга частина в реченні Мама вірила: земля усе знає: а) причину;

б) з’ясування;

в) умову.

5. У реченні У неправди вік короткий правда не дає їй жити між частинами речення має бути:

а) двокрапка; б) тире;

в) кома.

6. Між частинами речення З неба ллється на землю блискучий світ сонця на ланах грає сонячна хвиля під хвилею співає хліборобська доля ставиться:

а) кома;

б) крапка з комою; в) тире.

7. Якщо між частинами речення протиставні відношення, а умовно можна поставити сполучник а між ними треба поставити:

а) двокрапку; б) тире;

в) кому.

8. Тире між частинами безсполучникового складного речення ставиться тоді, коли між ними такі смислові відношення:

а) наслідок;

б) одночасність;

в) пояснення.

9. Двокрапка між частинами безсполучникового складного речення тоді: а) коли наступна частина пояснює першу;

б) друга частина вказує на причину в першій;

в) зміст частин безсполучникового речення зіставляються і між ними умовно можна поставити сполучник «а».

10. У якому з наведених речень треба між частинами поставити двокрапку: а) Надворі вже стемніло десь далеко на небі засяяла перша зірка;

б) Впаде мороз на яблуневий цвіт тоді залишимося без вражаю;

в) Посієш вчасно вродить рясно.

І ось ми з вами вже на восьмій сходинці – останній, що веде до нашої методичної скриньки – скарбниці. Але назву її ми відгадаємо, виконавши невеличке завдання.

Перед вами аркуші, на яких записані лексичні значення слів. Вам треба відгадати це слово

Бліц-диктант «Скажи одним словом» до теми «Правопис складних слів»

1. Той, хто творить добро (добротворець).
2. Вкладення капіталу (капіталовкладення).
3. Період, коли косять сіно (сінокос.)
4. Який походить з іншої землі (іноземець).
5. Той, хто приносить мир (мироносиць).
6. Той, хто варить кашу (кашевар).
7. Той, хто замилює очі (окозамилювач).
8. Той, хто любить один раз (однолюб).
9. Схожий на кулю (кулеподібний).
10. Той, хто ходить пішки (пішоход).
11. Той, хто любить книги (книголюб).
12. Який має мало шерсті (малошерстний).
13. Той, хто ламає кригу (криголам).
14. Три яруси (трьохярусний).

15. Той, хто варить сталь (сталевар).
16. Місце, де зберігають зерно (зерносховище).
17. Той, хто поклоняється сонцю (сонцепоклонник).
18. Той, хто любить фотографувати (фотолюбитель).
19. Глиняна земля (глинозем).
20. Той, хто складає верстати (верстатобудівник).

Я бачу: ви вже впорались із завданням. І ось вам наступне: спробуйте дати назву такому виду роботи. Хочу дати підказку: назва повинна акумулювати в собі ідею назви нашого майстер – класу. Бачу, що у вас назва викликає певні труднощі. Ну, що ж, я допоможу вам. Цей вид діяльності носить назву бліц-диктант «Скажи одним словом». І це є нашою восьмою, останньою сходинкою. Ми добігаємо кінця нашої захоплюючої подорожі. Але ми з вами не вичерпали всі наші творчі можливості, й на наступній нашій зустрічі спробуємо створити інші види цієї роботи: аналітичний диктант, абетковий диктант, антидиктант, диктант–асоціація, диктант-плутанка, диктант-абревіатура.

На сьогодні ми з вами досягли  вершини  методичної  скарбниці Наостанок, виконаємо ще одну вправу. Це  вправа  під  назвою

«Очікування» або «Незакінчене речення», мета якої – оцінити результати проведення цього методичного семінару та своєї роботи в ньому.

Підсумовуючи нашу з вами роботу, закінчіть думку:

• Сьогодні мене вразило …
• Сьогодні мені згадалося …
• Мені запам’яталося …
• Мене дратувало …

• Мені було цікаво …
• Мене порадувало …
• Спілкування було …

Ми добігли кінця нашої інтелектуально-методичної подорожі. Я щиро вдячна вам за розуміння, за прагнення до нового. Знаю, що вчитель – особлива професія, знаю, як важко працювати саме сьогодні, коли втрачаються моральні цінності. На мою думку, вчитель – це свіжий вітер, який роздмухує вогник дитячої мрії і мови. Закінчити нашу з вами співпрацю хочу словами В. Сухомлинського: «Учитель готується до хорошого уроку все життя... Така духовна і філософська основа нашої професії і технологія нашої праці: щоб дати учням іскорку знань, вчителеві треба ввібрати ціле море світла, ні на хвилю не відходячи від променів вічно сяючого сонця знань людської мудрості», а ще -

«В руках учителів найнебезпечніша та найдієвіша зброя – слово. Використовуйте її на добро для ваших учнів».

Пропозиції щодо проведення диктантів

⋅ 5 клас диктант – гра

• диктант – загадка
• графічний диктант
• абетковий диктант

⋅ 6 клас цифровий диктант

• диктант – загадка
• диктант – асоціація
• графічний диктант
• диктант – гра
• диктант – абревіатура
• бліц – диктант

⋅ 7 клас цифровий диктант

• диктант – асоціація
• аналітичний диктант
• диктант – блискавка

⋅ 8 клас аналітичний диктант

• диктант - асоціація
• цифровий диктант

⋅ 9 клас диктант – прислів'я

• цифровий диктант
• диктант – роздум

⋅ 10 клас цифровий диктант

• диктант – афоризм
• диктант – роздум
• диктант – абревіатура

⋅ 11 клас цифровий диктант

• диктант – тест
• диктант – афоризм
• диктант – роздум