Комунальний лікувально-профілактичний заклад

«Шосткинський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій»

Майстер-клас

«Етномайстерня

з виготовлення етнографічної іграшки»

Підготувала і провела:

вихователь

Гітченко Ірина Вікторівна

м. Шостка

2020

Мета: ознайомити учнів з традицією святкування новорічних свят та традицій, зокрема, водіння Кози; виховувати повагу до традицій та обрядів українського народу; розвивати уяву, дрібну моторику рук, вміння користуватися ножицями; спонукати учнів до збереження традицій нашого народу.

Обладнання та матеріали: інтерактивна дошка, відеозаписи; обрядова іграшка у вигляді кози, шнур з пеньки, різнокольорові нитки, нарізані клаптики матерії, ножиці.

Хід заняття

Вихователь:

Добрий день, діти! Сьогоднішнє заняття присвячене традиціям нашого народу, святам, які проводили напередодні Нового року за старим стилем. Ми звернемося до історичних джерел про святкування Маланки, зокрема про обряд водіння Кози. Пограємо в гру, з’ясуємо, що уособлює символ кози для нашого народу. А потім я проведу майстер-клас «Етномайстерня з виготовлення етнографічної іграшки».

Звучить українська мелодія.

Вихователь:

За тиждень після Коляди, напередодні Нового року за старим стилем – Щедрий вечір. Це – залишок стародавнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем – це день пам'яті преподобної Меланії Римлянки. У народній традиції обидва свята об'єднались, і тепер маємо Щедрий вечір або свято Меланки (Маланки).

Діти, хто з вас знає традиції нашого народу на це свято?

Учень:

Водіння Кози – одна з найдавніших зимових містерій, що збереглася до наших днів і відбувається з 13 на 14 січня на Щедрий вечір.

Коза в українській народній культурі символізує багатство, достаток, урожай і плодючість. А ще – воскресіння сил природи, завмерлих на час зими.

Вихователь:

А зараз з’ясуймо, хто ж водив козу і з чого її виготовляли. Хто може розповісти?

Учень:

Козу зазвичай виготовляли з деревини та шкіри, але могли водити й справжню, живу чи перевдягненого у вивернутий назовні вовною кожух хлопця. Молодь збиралася у гурти. Всі були вдягнені у костюми різних магічних персонажів: кота, лисицю, вовка, лікаря, цигана та ін. Ряжені щедрувальники-маланкарі поставали як утілення добрих і злих духів. За допомогою ритуально-обрядових пісень, побажань і танців учасники дійства намагалися забезпечити громаді добробут, здоров’я, приріст худоби.

Вихователь:

Водячи Козу на Новий рік (у деяких місцевостях – на Різдво) від господи до господи, люди прагнуть заворожити врожай на майбутній рік. Не дарма під час водіння кози наспівують:

Де Коза ходить – там жито родить,

Де Коза рогом – там жито стогом,

Де Коза ногою – там жито копою,

А де не буває – там все вилягає...

Учень:

На столі свята вечеря,

Вся родина за столом.

Відчиняє ангел двері

Позолоченим крилом.

Пахне сіном і кутею.

Зірка сяє, сніг рипить.

І колядка над землею

З білим ангелом летить.

Учень:

На Святвечір раз юрбою

Ми ходили з колядою.

А була така пороша,

Що аж плакав міхоноша,

Бо у торбу з пиріжками

Набивався сніг грудками.

Довелося торбу зняти,

Й під полою прив'язати.

Та як бігли на льоду,

Розгубив він коляду.

Пиріжки ми розшукали,

Хоч і з снігом, позбирали,

А горішки погубились –

Вранці білки поживились.

Ну, та це вже не біда,

Не пропала ж коляда!

Учень:

Вийди, зіронько, на небо,

Освіти нам путь-дорогу.

Ми йдемо колядувати,

Щоб відати шану Богу.

Вийди, місяцю, на небо,

Усміхнися нам миленько,

Разом ми почнем колядку,

Що припала до серденька.

Понад снігом, понад світом

Спів дитячий покотився:

Веселіться нині, люди,

Бог Передвічний народився...

Вихователь:

А зараз подивимося уривок обряду водіння Кози.

Демонструється відео-уривок обряду водіння Кози.

Вихователь:

Під час обряду водіння Кози співають різноманітні щедрівки. Одну з них ми зараз послухаємо.

Звучить щедрівка «Щедрий вечір».

Вихователь:

Ось і настав час для нашого майстер-класу з виготовлення етноіграшки. А виготовимо ми з вами обрядову іграшку у вигляді кози. Для цього нам знадобляться: ножиці, кольорові нитки, пеньковий шпагат, клаптики матерії. Я підготувала для вас все необхідне.

Оскільки під час майстер-класу ми використовуватимемо ножиці, давайте згадаємо правила користування ними.

Хто допоможе мені в цьому?

Учень:

Правила користування ножицями

1) Ножиці – це небезпечний інструмент. Поводитись з ним треба обережно.

2) На робочому місці треба покласти ножиці так, щоб вони не виходили за край парти.

3) Не тримати ножиці вістрями догори.

4) Не розмахувати ножицями, не різати на ходу.

5) Передавати ножиці у закритому вигляді, тримаючи їх за робочу частину (кільцями вперед).

6) Під час різання не вставати з місця.

7) Не гратися ножицями, не підносити їх до обличчя.

8) Не залишати ножиці після роботи в розкритому вигляді.

Вихователь:

Зараз ми можемо вже приступити до роботи.

Звучить тиха мелодія. Вихователь розповідає про етапи виготовлення іграшки. Демонструючи виготовлення кожної деталі, вихователь коментує процес і допомагає порадами учням щодо виготовлення етноіграшки у вигляді кози.

Під час майстер-класу з дітьми проводиться фізкультхвилинка під пісню «Підемо у двір гуляти».

Вихователь:

Ось і зробили ми з вами, діти, обрядову іграшку козу. У кожного вийшла гарна кізонька. Пропоную вам по черзі показати свою іграшку і прикрасити нею нашу чудову новорічну ялинку.

Діти по черзі показують свої поробки і прикрашають ними ялинку.

Вихователь:

А зараз запрошую вас пограти в цікаву гру. Я називатиму ті предмети чи речі, якими прикрашають ялинку, а ви слухайте уважно і відповідайте. Якщо я скажу правильно, кажіть «так», а якщо я скажу неправду, кажіть «ні». Починаємо!

Різнокольорові хлопавки.

Ковдри і подушки.

Скляні кульки.

Мармелад і шоколад.

Дерев’яні стільчики.

Яскраві гірлянди.

Намисто різнокольорове.

Зошити й портфелі.

Сніг із вати білої.

Туфлі й чобітки.

Чашки, ложки і виделки.

Зірочки блискучі.

Ось як гарно ми прикрасили ялинку! Молодці! Ви всі були дуже старанними і активними. Дякую! Вітаю всіх зі святами!

Звучить весела новорічна мелодія.