виховна година " Дерево доброти"

Тема: Дерево Доброти (за книгою Г. Ващенка «Виховний ідеал»)

 

Мета. Ознайомити з окремими розділами книги Г. Ващенка «Виховний ідеал». Пояснити поняття слова «ідеал».

    Вчити дітей доброти, сприяти через ігри виявленню у них позитивних якостей характеру; виховувати морально-етичні норми життя.

    Виховувати в учнів почуття чуйності, доброти, милосердя, поваги до старших.

    Узагальнити знання учнів про правила поведінки вдома, в школі, в громадських місцях.

      Виховувати шанобливе ставлення до батьків, старших; виявляти піклування про молодших, слабших.

Слайд №1-2

Вчитель. Сьогодні наша розмова буде про добро. Відколи існує світ, відтоді існує добро. Та ви знаєте, що добро і зло часто ідуть поруч. І дуже приємно, коли добро переважає у нашому житті і здобуває перемогу над злом.

    Кожне дерево цінне своїми плодами. Які сьогодні плоди виростуть на нашому дереві, залежить від вас. Зараз ці плоди лежать у мене на столі. Вони мертві. Адже вони не підтверджені добрими вчинками, розповідями, чарівними словами про добро. У вас, дорогі діти, ще досвід невеликий, але ви пам’ятайте, що прийшли у цей світ для добра. І тому завдання нашої виховної години - пробудити ті маленькі паростки доброти, які закладені у ваших душах ще з раннього дитинства разом з бабусиною казкою, з маминою піснею, з дідусевою ласкою, з настановою першої вчительки.

І сьогоднішня розмова про Добро нехай оживить ці плоди, хай прикрасять вони не тільки Дерево Доброти, а й ваші душі.

Люди завжди мріяли про добро, про хороші стосунки один з одним.

Творець національної педагогіки Г. Ващенко написав  книгу «Виховний ідеал»,де говорить про виховання молодого покоління на народній пісні, казці, віршах, легендах, за основними Божими заповідями.

      -Як ви розумієте слово «ідеал»? Хто є для вас ідеалом? (слайд №3).

« Ідеал людини , властивий кожному народові, відбивається в його побуті, творах письменства, в народній пісні, вірші. Між всіми цими формами виявів розуміння ідеалу людини є міцний зв’язок».

(Г. Ващенко)      

 Ведучий 1

        О пісне народна! Одна ти у мене.

Лиш одна ти мене не лишаєш.

І куди тільки доля мене не жене,

Ти за мною як пташка літаєш

Ведучий 2 (слайд №4)

Українські народні пісні володіють чудовою здатністю окрилювати поривання, надихати впраці, овівати радістю відпочинок,розраджувати вгорі, тамувати душевні болі, множити силу в боротьбі.

Ведучий1

Без народної пісні немислиме повнокровне життя людини. До неї колективно і поодинці, в будень і в свято, старі й молоді звертаються при різних нагодах, душевних зворушеннях, в них знайшли відображення всі історичні події, які довелося пережити українському народу

Вірш «Коли до мовчання твого прихилюсь»

 №5

Пісня «Весною яблуні цвітуть»

№6-7-8-9

Вчитель: Наш народ- один з найпісенніших у світі. Покажіть мені народ, у якого було б більше пісень, Пісня для України все:і поезія, і історія, і батьківська могила, і мова чарівна.

№10

-Пісня «Не цурайся пісні»

-Звучить мелодія» Сіла птаха білокрила на тополю»

(слайд №11)

-Легенда про Україну (вчитель розказує)

№11

Ведучий:Видатний педагог Ващенко переконливо доводив, що український традиційний ідеал людини найяскравіше відбивається в українській народній пісні. Пісня складається зі слів та музики. Слово передає переважно думки, поняття, уявлення, інтелектуальні моменти психіки людини. Хоча водночас відбиває й емоційні переживання.

Ведучий:  Музика переважно віддзеркалює емоційні переживання з їхніми найрізноманітнішими відтінками. Багатою українську пісню зробила багатюща на героїв та на події історія України. Українська пісня характеризує українця як щирого патріота, що живе для Батьківщини і готовий віддати за неї своє життя.

 

«Пісня Майдану»

 (Слайд №12-15-16)

    Вчитель:« Плекаючи свої кращі традиції, борючись за свою самостійну державу, українська молодь разом з тим мусить не тільки плекати загальнолюдські ідеали, а й активно боротись за них. Віримо, що ця боротьба закінчиться перемогою Правди і Добра» (Г. Ващенко)           слайд

№10

-Кожен з вас, почувши слова пісень, слова великого вчителя, скажіть, який плід прикрасив би наше дерево.

Плід Правди і добра, життя заради людей.

1.              Вірш: «На добро, на щастя людям добрим»
2.              Ведуча. На добро, на щастя людям добрим

Дзвеніло іще мало, мов струна,

Дитяче моє серце чисте

Ще десь попереду стежина вирина,

Й дороги ще попереду тернисті.

3.              Ведуча. Так, мало я ще сіяла зерно,

Духмяні квіти мало ще плекала,

Криниці не вдивлялась в ясне дно —

Цвіт папороті в лісі не шукала.

Я мовила ще мало гарних слів І світу ще не встигла пригорнути,

Не надивилась кольорових снів,

Не встигла в таємниці зазирнути.

4.              Ведуча. Ще мало бід повз мене перейшло

І мало моя свічечка горіла,

І небагато щастя в мене ще було,

Небагатьох моя душа зігріла.

То я жар-птаха ще знайду перо,

Багато ще пізнаю в білім світі І для людей творитиму добро - Цього лиш треба дуже захотіти.

4 Ведуча. Зло нічого не дає, крім зла,

Вмій прощати, як прощає мати.

За добро спіши воздати,

Мудрість завше доброю була.

Витри піт солоний із чола І трудись, забувши про утому.

Бо людина ціниться по тому,

Що вона зробила, що змогла.

 

Слайд №17 (зачитати про Маму,)

Вчитель: Кожен із вас, послухавши розповідь, про себе зробив висновок. Подумайте, який плід прикрасив би наше Дерево Доброти

-Любов до матері, ніжність.

-Так, діти, найголовніше у світі- любов до матері. І цю любов хай зроджує у ваших серцях дерево доброти. Не будьмо скупі на любов і ніжність, добрі слова й обійми для своїх найрідніших.

Слайд  №18-19

Пісня» Червона калина»

Учні. Ми підготували ще одну інсценівку.

Б. Дерій «Книга-мати» № 20-21-22

Дійові особи: Книга, школярик, бешкетник,

Хімія,

Фізика,

Історія.

Школярик. У кожного з нас є три матері: рідна мати, що породила нас на світ, небесна заступниця наша - Діва Марія, мати- земля - Батьківщина.

(Заходить Книга.)

Книга. А я? Школярику, чому ти образив мене? Хіба я не навчаю людей? Хіба не з моїх глибин черпають вони мудрість?

Школярик. Книго, ти моя подруга, а не мати.

Книга. Мої колисаночки, казочки дарують дітям хвилини щастя, радості. їм я віддаю свою душу, нічого не вимагаючи. Скажи, школярику, хто ще в світі, окрім матері, щось безкоштовно віддає дітям.

Школярик. Ще батько, звичайно.

Книга. А ще?

Школярик. Щось не пригадую. Ага, згадав... У нас безкоштовне навчання і вчителі дарують дітям знання.

Книга. Але ж учителі черпають знання, гортаючи мої сторінки.

Школярик. Це правда. Що ж, даруй мені за нетактовність. Ти переконала мене, що є найсправжнішою нашою подругою і матір’ю.

(Вбігає бешкетник, запускаючи паперові літачки.)

Книга. Ой болить, болить! Він порвав одну із цінних книг.

Школярик. Зупинися, бешкетнику! Чим це ти займаєшся?

Бешкетник. Ти що сліпий? Вивчаю траєкторію руху літаків.

Школярик. Траєкторію не вивчають знищенням книг. Ти чому розірвав книгу?

Бешкетник. Та я не нову взяв, стару. Вона така пошарпана, наче з неї ще мій прадід учився.

Школярик. Що? (Піднімає один літачок.) Та цій книзі ціни немає. Це реліквія.

Бешкетник. Поглянь, скільки зараз нових реліквій. Для чого

зберігати старе?

Школярик. Крізь тисячоліття донесла до нас слово Боже Біблія, історію рідного краю донесла «Повість минулих літ» літописця Нестора. А чи відомо тобі, з чого ось цей літачок?

Бешкетник. Я не читаю пошарпаних книг.

Школярик. Не читаєш, лише рвеш. Бешкетнику, схаменися, поглянь, як плаче Книга.

Бешкетник. Та що ви тут напали на мене?! Розірвав я книгу, ну то й що? Ваше повчання я зрозумів: перш ніж рвати книгу, потрібно з’ясувати, чи це не реліквія...

(Заходять Фізика, Хімія, Історія.)

Фізика. Перегорніть наші сторінки і переконайтеся в культурі цього бешкетника.

Хімія. Краще б він залишився неграмотним, пас свиней, аніж своїм умінням писати так боляче ранив нас.

Історія. Мої сторінки він гортає під час їжі, обливаючи мене і борщем, і чаєм, вимазуючи маслом.

Школярик. Що з тобою робити, бешкетнику? І як тобі не соромно?

Бешкетник. Та соромно. Я щось не подумав, а вони мовчали.

Школярик. Мудро каже письменник-гуморист Б. Бастюк: «Наш хлоп стає мудрішим, як дістане в писок».

Книга. А наступного року з цих підручників вже ніхто не зможе вчитися. Ці підручники з його вини вже втрачені. Втрачена книга - це втрачені цінності. Задумайтесь, яке горе принесло Карпатам вирубування лісу.

Бешкетник. Не вішайте чужі гріхи на мої плечі. В Карпатах я не був і лісу не рубав...

Школярик. Папір для книг виготовляють із деревини.

Книга. У кожній моїй сторінці копітка праця лісників, лісорубів, перевізників, працівників фабрик, письменників, учителів, видавців, науковців. Усіх і не перерахувати. А ти... Хто ти?

Бешкетник. Я сам не знаю, хто я після вашого роз’яснення. Мені дуже соромно. Вибачте.

Школярик. Поглянь господарським оком на свої підручники, можливо, їх ще можна врятувати.

Бешкетник. Я постараюся.

Школярик. Тоді до праці!

Книга. Ходімо, школярику. До зустрічі, друзі! (Виходять.)

Вчитель. Який плід повинен народитися на нашому Дереві Добра?

Учень. Шанобливе ставлення до книги.

Вчитель. А зараз до нас у гості прийшли Знання і Лінь.

Інсценівка «Знання і Лінь».

Слайд №

Дійові особи: Знання, Лінь.

Знання. Я - Знання! Відчиняю для вас Двері в школу.

Вірною подругою буду завжди,

І кращої вам не знайти.

(Заходить Лінь із хустинкою в руках, у гарній сукні.)

Лінь. Як не знайти? Найкраща подруга для них - я!

Знання. А ти хто?

Лінь. А я - Лінь. Під моєю владою усі - І дорослі, і малі.

Знання. Помиляєшся, небого, пануватимеш недовго!

Уже давно час тобі зникнути із Землі.

Лінь. Зникнути? Ти що верзеш?

Знання. Ти ж нещастя всім несеш.

Лінь. А ти боїшся, маєш страх? Сьогодні буде тобі крах.

Знання. Долю свою я дітям вручаю, Пощади у тебе я не благаю.

Лінь. О, я суперниця завзята! Зіпсую тобі це свято.

(Іде до дітей і махає хустиною над дитячими головами.)

Лінь (таємничо). Засніть, засніть, мої раби,

Прийдіть сюди, чарівні сни.

Знання. Схаменись! Ну й, вперта Лінь...

Ти ж мара, нікчемна тінь.

Не в ті двері ти ввійшла, - Тут паную лише я!

Лінь. Та ж засніть, засніть, раби,

Хусточко, своє роби!

Знання. Чари твої безсилі,

Бо діти розумні, милі.

Твоїми рабами їм не бувати,

Тут тобі і пропадати!

Лінь. Що це зі мною? Темніє в очах...

Я згораю! Ой, який жах!

Зупиніться, я утікаю,

Біжу, ледарів пошукаю.

Знання. Коли серце мудрістю горить,

Чари Ліні зникають умить.

Я радію, що перемогла,

Бо вам потрібна тільки я.

До ваших послуг мої володіння.

Вчіться сумлінно. Прийде до вас вміння.

(Кланяється і виходить.)

Вчитель. А який плід народиться на нашому Дереві Добра?

Учень. Старанне навчання.

Вчитель. То яким ще плодом збагатиться наше Дерево Добра?

Учень. Повага до старших, вміння пробачати, дбайливість, добро перемагає зло.

Вчитель. А зараз послухайте легенду про добро і зло.

(Учень розповідає.)

Легенда про добро і зло.  Слайд №23-24-25

Жили на вулиці двоє сусідів. Раптом один заподіяв іншому велике зло. Ображений чоловік, прагнучи відповісти помстою, звернувся до мудреця за порадою. Що ж мудрець йому запропонував? Відповісти зловмиснику добром! Сусід послухався, а у відповідь знову був «нагороджений» злом. Мудрець і тут порадив не шкодувати добра. Сусід іще раз послухався, віддячив добром. Але через деякий час у відповідь одержав зло. Сусід прийшов до мудреця, і той знову порадив йому віддячити добром. «Але я вже стомився віддячувати йому добром!» - заперечив сусід. «Якщо зловмисник не стомився від зла, то чому ти стомився від добра?» - запитав мудрець.

Вчитель, і яким ще плодом збагатилось наше Дерево Добра?

Учень. Добром на добро відповідати.

Вчитель. Які ще легенди, притчі вам відомі?

(Учениця розповідає притчу про троянду.)

Бруно Фереро «Троянда»

Німецький поет Рільке якийсь час час жив у Парижі. Щодня дорогою до університету Щн разом зі своєю приятелькою француженкою переходив дуже людну вулицю.

На розі цієї вулиці сиділа вже стара жінка і просила милостиню у перехожих - завжди на тому самому місці, нерухомо, як статуя, з простягнутою рукою й опущеними до землі очима.

Рільке ніколи не давав їй милостині, а його приятелька часто знаходила для неї якийсь гріш.

Якось француженка спитала поета:

•               Чому ти ніколи нічого не даєш цій бідолашній?
•               Ми мали б їй дати щось для серця, а не лише для рук, - відповів той.

Наступного дня Рільке прийшов з гарною трояндою, що лиш почала розпускатися, і дав її убогій жінці. Раптом жебрачка підняла очі, подивилася на поета і, жестом затримавши його, з зусиллям підвелася, схопила його за руку й поцілувала її... І пішла, притискаючи троянду до грудей.

Цілий тиждень ніхто її не бачив. А потім жінка знову сиділа на тому самому місці - мовчазна, нерухома, як і раніше.

•               Чим вона жила всі ці дні? - спитала молода француженка.
•               Трояндою, - відповів поет.

Вчитель. Яким плодом збагатиться наше Дерево Добра?

Учень. Плодом милосердя.

Вчитель. Так, діти, милосердя - це найдорожчий плід Дерева Добра. А для чого живе людина, розкаже нам новела В.О. Сухомлинського.

 

Новела «Про щастя»

СЛАЙД №26

Тихий осінній вечір. Заходить сонце. В синьому небі - ключ журавлів. Наша бабуся сидить на лавці біля тину, дивиться на захід сонця. Я запитую:

•               Бабусю, скажіть, для чого людина живе на світі.

Бабуся усміхається і говорить:

•               Щоб жити вічно.

Я не можу зрозуміти: як це жити вічно?

Бабуся говорить:

•               Пішли у сад.

Ми ідемо в сад. Там відцвітають чорнобривці. Бабуся зібрала в пучечок сухого насіння цих квітів і зав’язала у вузлик.

•               Підожди до весни, - сказала вона і поклала вузлик з насінням чорнобривців у сухий куточок.

Прийшла весна. Ми посіяли насіння. Зійшли маленькі рослини, піднялись, зацвіли. Які красиві квіти чорнобривці! Зараз вони красивіші, ніж були тоді, восени.

•               Ось і людина живе для того, щоб вічно жила її краса, - сказала бабуся. - Батьки живуть, щоб виховувати дітей. А діти, коли стають дорослими, виховують своїх дітей, щоб вічно жив людський рід.
•               А для чого живе людський рід? - знову запитую я.
•               Для щастя.

Так, ми живемо для щастя, добра.

Вчитель. Прослухавши новелу, ви, напевно, зрозуміли, що людина живе для щастя. То що ж породжує Дерево Добра?

Учень. Щастя. Людина живе для щастя.  

 слайд№26

Ведуча. Друзі! Погляньте, а чому це завітала до нас Баба Яга?  

Баба Яга. Добрий день, дорогі діти! Я прилетіла із далеких країв, бо почула від Кощея Безсмертного, що у вашій школі-гімназії виховна година про добро та ввічливість.

•               Діти! Нащо вам те добро здалося? Ви ніколи не слухайте матерів, вчителів, завучів. А послухайте мої поради, які вам пригодяться в Країні ввічливості та доброти.

Шкідливі поради СЛАЙД №27

1.            Ніколи не мийте руки, шию, вуха, обличчя. Вони знову стануть брудними. Навіщо марно витрачати свій час?
2.            Стригтися теж необов’язково, бо як постарієш, голова облисіє.
3.            Вранці зовсім не обов’язково зав’язувати шнурки на черевиках, банти на косах, бо вони протягом дня порозв’язуються.

Ведуча. Друзі, вам сподобалися такі поради? Хіба ними можна скористатися?

Учні. Ні.

Баба Яга. Що? Не бажаєте таких порад? Ну тоді слухайте ось такі:

1.            Якщо товариш запросив тебе на день народження, залиш подарунок вдома. Він і тобі самому згодиться.
2.            Ні з ким у гостях не розмовляй, тільки вибирай що смачніше

і їж.

3.            Дівчатам треба завжди ставити підніжки, показувати язика, лупцювати.
4.            Якщо твій товариш упав, покажи на нього пальцем, смійся голосно, щоб він бачив, що ти не засмучуєшся.

Ведуча. Чи приймемо ми такі поради Баби Яги?

Учні. Ні. Не приймемо.

Вчитель. А яких правил не знає Баба Яга?

Учні. Правил ввічливості.

Правила ввічливості   №28

1.            Не поспішай першим сісти за стіл.
2.            Не розмовляй під час їжі.
3.            Не перебивай того, хто говорить.
4.            Не показуй пальцем на інших.
5.            Не забудь зняти шапку, коли заходиш у приміщення.
6.            Поступайся місцем людям похилого віку.
7.            Не забудь вибачитися, якщо ти когось штовхнув.

Ведуча. А можемо ми з такою Бабою Ягою подружитися?

Учні. Ні.

Вчитель. То що ми зробимо з Бабою Ягою?

Ведучі. Хай собі іде і ніколи нас до злого не веде.

Вчитель. Правильно. І наше Дерево сьогодні поповниться ще одним плодом. Яким?

Учні. Плодом ввічливості.

Вчитель. Молодці! Ви добре працювали. А тепер пограємо у гру «Закінчи речення». Слайд №29

Розтане навіть льодяна глиба від слова теплого -... (спасибі). Зеленіє навіть пень, коли почує... (добрий день).

За смачний обід і ситий скажем мамі ми... (спасибі). Хлопчик ввічливий, чемний, зустрівшись, скаже... (добрий вечір).

А ось коли сварять за пустощі, ми кажемо... (будь ласка вибачте).

Вчитель. Дуже добре. То який ще плід ми повинні прикріпити на Дерево Добра?

Учні. Чарівні слова.

Вчитель. Ці слова, учні, допомагають нам жити на світі. Отже, яке ж головне завдання людини?

Учні. Творити добро на Землі.

Вчитель. А який ви знаєте основний Закон Божий, що стосується кожної людини незалежно від віку і національності? Учні. Заповіді Божі.

Вчитель. А хто назве їх?

(Учень називає Заповіді Божі               № 30

Вчитель. Хай ці Заповіді Божі супровождують вас усе життя. (Потім учні декламують вірші про добро.)

Учениця

Пісня про чарівні слова.   

№31Слайд

Твори добро!

Ти добро твори лиш повсюди,

Хай теплом твоїм повняться груди.

Ти посій і доглянь пшеницю,

Ти вкопай і почисть криницю.

Волю дай, нагодуй пташину,

Приласкай і навчи дитину.

Бо людина у цьому світі Лиш добро повинна творити.

Учень.

Хіба чекати плати за добро?

Нехай в руці залишиться перо,

 

Нехай твоя зламається рука,

Що за добро добра собі чека.

Добро твориться просто - ні за так,

Так, як цвіте і опадає мак,

Як пташка в’ється і сміється пташка,

Як трудиться мурашка-горопашка.

Учениця.

Лікуймо наші зболені серця,

Лікуймо наші душі зачерствілі,

Несімо правди непогасний стяг,

І кривда в нашу душу не поцілить.

Учениця.

Є ще спасіння від недуг людських,

Джерела віднайдімо ми цілющі!

Мов подорожником торкнімося до них - Й добром розквітнуть, просвітліють душі.

Учениця.

Окропімо серце щире, нечерстве,

Людського милосердя.

Воно, хоч кволе, знову оживе, у справедливість й людяність повірить.

Учениця.

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Учениця.

Бо доброта - не тільки те,

Що обіймає тепле слово,

В цім почутті також основа

Яка з глибин душі росте.

Учень.

Коли її не маєш ти,

Не раниш людяне в людині,

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

Пісня «Зоре, моя зіронько»

Вчитель. Дорогі мої діти! Я дуже хочу, щоб ви із сьогоднішньої нашої зустрічі взяли на все своє життя із собою це Дерево Доброти. І хай ніколи не засихають ці плоди, які сьогодні виросли на цьому дереві.

Молодці! Я впевнена, що наша розмова залишить слід у ваших душах.

(Вчитель зачитує слова.)

Будь чистою і світлою, дитино,

Добро твори у світі кожен день.

Добро і є та категорія єдина,

Яка веде до світла кожного із нас.

Добром на доброту відповідай щоднини Й на зло також добром відповідай.

Покликання найбільше для людини - Добро творити.

Це запам’ятай!

Вчитель. Шановні вчителі, учні! Хай це Дерево Доброти зростить у ваших душах нові плоди Добра. Щастя вам і всього найкращого.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Жидачівський районний методкабінет

Жидачівського освітнього округу

 

 

 

 

 

Сценарій виховної справи

’’Дерево доброти’’

(6-7 класи)

 

 

 

 

 

 

О.В. Чикаловська. А. Я. Пиріг

Лівчицька ЗОШ І-ІІ ступенів

Жидачівського району

Львівської області

 

 

Лівчиці 2014