Майстер-клас "Help Yourself"

Стратієвська А.В.  

практичний психолог

Одеська СШ № 117  

«Help Yourself»

Майстер-клас

для практичних психологів

Останнім часом експерти в галузі освіти підкреслюють важливість формування в учасників навчального процесу так званих soft skills, тобто навичок які допомагають людям успішно взаємодіяти один з одним, а також із собою. Вони передбачають наявність хороших усних та письмових комунікативних навичок, здатність співчувати, співпрацювати, домовлятись, відстежувати свій фізичний та емоційний стан та стан оточуючих. Головна характеристика цих навичок – їхня універсальність, тобто необхідність в будь-якому виді діяльності, професії, галузі, в будь-якій соціальній взаємодії. Фраза «Help Yourself» має подвійний сенс: «допоможи собі» та «пригощайся». В будь-якому випадку мова йде про навички самопідтримування, а також вміння запропоновувати та приймати підтримку із зовні.

Мета заняття: профілактика аутоагресії та суїцидальної поведінки підлітків, через сприяння формуванню в особи життєстверджуючих позицій. Вправи майстер-класу можуть бути використані також для профілактики вигоряння учасників освітнього процесу.

Задачи:

1. Презентація форм та вправ для ведення індивідуальної та групової профілактичної, діагностичної та корекційної діяльності.

2. Розвиток навичок самопізнання, самоаналізу та саморегуляції: вміння запитувати себе про себе та відповідати на ці запитання, занурюватись в свої реакції, бажання, побоювання та інші переживання.

3. Вдосконалення вербальних та невербальних комунікативних навичок, письмових практик, навичок спілкування в парах, емпатії, стресостійкості, адаптивного відношення до життя.

Тривалість заняття: 60 хвилин.

Зміст заняття:

Хід заняття:

І. ОРГАНИЗАЦІЙНА ЧАСТИНА.

1. Вступ.

Правила роботи в групі.

Мета: організувати учасників, створити умов для конструктивної роботи.

Участники/учасниці разом із ведучим запропоновують правила роботи групи, їх записують на ватмані та розміщують на дошці або флип-чарті.

Ознайомлення з фразою «Help Yourself» Повідомлення про її можливі переклади та доцільність використання.

Мета: повідомлення теми та мети заняття.

ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА.

2. Вправа «Павутинка».

Мета: Розвиток комунікативних навичок, самопізнання та самоаналізу.

Участники/учасниці, тримаючи клубок стрічки в руках, говорять своє ім’я та відповідають одним реченням на запитання «Коли я відчуваю себе не по собі», залишають в руці стрічку, кидають клубок наступному учаснику. Утворюється зі стрічки «павутинка», яку «змотують» в зворотному порядку, відповідаючи одним реченням на запитання «Що мере робить впевненою/-ним в собі» або «моя точка опори».

Доцільно по закінченню вправи провести невелику бесіду з учасниками: чи мали вони труднощі розмірковуючи про неприємні для себе моменти в житті; що було легше, знаходити проблеми або шляхи їх вирішення; чи відкликалися у Вас відповіді інших або навпаки…

3. Вправа «Практика вдячності»

Мета: Розвиток навичок самопізнання та самоаналізу, тренування письмової практики.

 У кожного учасника/учасниці невеликий лист паперу будь-якої форми та кольору (в нашому випадку жовті та помаранчеві долоньки). На першій долоньці він\вона пише «Я вдячна/вдячний сьогодні собі за…» та продовжує речення. На другій долоньці він\вона пише «Я вдячна/вдячний сьогодні оточуючим за…» та продовжує речення.

Невід’ємною частиною даної практики є подальше обговорення: як Ви себе почували, коли обирали подяки собі, іншим; чи було важко завдячувати собі або навпаки, як часто ми говоримо собі теплі слова подяки, чи пам’ятаємо ми день добрими справами оточуючих нас…

Найбільш користі ця практика принесе, якщо її виконувати регулярно, кожний вечір покладаючи в обрану ємкість слова вдячності собі та іншім. В такому разі її буде легко проводити з дітьми, наприклад, напочатку кожної класної години, тобто раз на тиждень, та з часом заохочувати їх робити це частіше. За загальною домовленістю листи вдячності можна прочитати разом наприкінці певного періоду часу: незважаючи на їхню анонімність діти разом із вчителем можуть пригадати приємні події дізнатись чогось про себе доброго. За бажанням вони можуть самі для себе розпочати подібну письмову практику самопідтримки.

4. Вправа «Дзеркало»

Мета: Розвиток навички спілкування в парах, невербальних комунікативних навичок, емпатії.

Учасники/учасниці поділяють на пари (самостійно або за допомогою ведучого), обирають свій номер: перший або другий та стають один напроти одного, як перед дзеркалом. За командою ведучого учасники/учасниці під першим номером починає виконувати будь-які руханки, а учасник/учасниця під другим номером одночасно ці рухи віддзеркалювати. Через 2 хвилини учасники/учасниці міняються ролями. Вправу можна продовжувати переміщуючи, наприклад, перших номерів до іншого партнера/іншої партнерки. 

Доцільно по закінченню вправи провести невелику бесіду з учасниками: чи було їм комфортно віддзеркалювати рухи партнерів/партнерок; що було легше, придумувати рухи або повторювати їх; чи хотілось зупинитись або навпаки; чому…

5. Вправа «Карусель цікавих історій»

Мета: Розвиток навички спілкування в парах, вербальних та невербальних комунікативних навичок, емпатії.

Учасники/учасниці залишаються в парах, можна змінити номери. За командою ведучого учасники/учасниці під першим номером починає розповідати свою історію за запропонованою темою, а учасник/учасниця під другим номером уважно її слухає, не коментує, не перебиває, не дає оцінки. Можливі невербальні реакції підтримуючого або нейтрального характеру. Через 2 хвилини учасники/учасниці міняються ролями. Вправу можна продовжувати переміщуючи, наприклад, перших номерів до іншого партнера/іншої партнерки для кожної нової історії. Історії можуть бути за темами: мій улюблений день в школі, що я ціню в людях, що мені не подобається в людях, мій найважливіший подарунок, головна проблема підлітків, що я роблю у вільний час, що я думаю про свою професію (обрану або ще не обрану)…

Доцільно по закінченню вправи провести невелику бесіду з учасниками: чи легко їм було говорити, чи дивились вони при цьому в очі партнерів/партнерок; що було легше, говорити або слухати їх; що відчували та/або робили, коли виникала пауза…

6. Вправа «Інструкція по використанню самої/самого себе»

Мета: Розвиток навичок самопізнання та самоаналізу, вміння запитувати себе про себе та відповідати на ці запитання, занурюватись в свої реакції, бажання, побоювання та інші переживання, тренування письмової практики.

Учасник/учасниця пише на листі паперу А-5 інструкцію по використанню самої/самого себе. Можна запропонувати робити це за власним планом та формою, чи відповідаючи на конкретні запитання ведучого: описати себе, як за мною доглядати, як мене можна використовувати, чого не можна зі мною робити, де/як мене можна відремонтувати.

Доцільно по закінченню вправи провести невелику бесіду з учасниками: чи легко їм було створювати інструкцію; про що було легше писати; що відчували по відношенню до себе, як можна використати цю інструкцію.…

7. Інформаційне повідомлення «Ситуації»

Мета: Аналіз можливих некомфортних життєвих ситуацій з подальшим групуванням за принципом реагування на них, розвиток стресостійкості, адаптивного відношення до життя.

Наше життя багато на різноманітні ситуації, які трапляються без нашої згоди, стають для нас неочікуваними, незрозумілими, неприємними. Ми реагуємо на такі ситуації, використовуючи, перш за все емоції, а також фізіологічні можливості нашого організму. Наприклад, як ми реагуємо на погану погоду, агресивну поведінку перехожого, сварку з близькими, будь-яку іншу дискомфортну ситуацію. Які емоції…, як і де ми відчуваємо їх в тілі…, які зусилля прикладаємо для подолання їхніх наслідків.

Такі ситуації можна групувати за двома ознаками. Перші, це ситуації (рестрикції), які ми не можемо змінити. Тому ми змінюємо емоцію, яку ми в неї переживаємо, за допомогою чого змінюється наше ставлення до ситуації. Наприклад, Ви твердо вирішили взути нові мокасини завтра, але несподівано вночі була сильна злива. Звичайно їх можна взяти з собою як змінне взуття, але ефект вже не той, очікування не співпадають з реальністю. Які в нас емоції? А чи можемо ми пригадати в цей час, що через 2,3… дні ми запрошені на вечірку, в нас зустріч із…. Які зараз емоції? Чи бачимо ми себе в цих приємних для нас очікуваних ситуаціях в мокасинах, які сьогодні може вже й не так актуальні? (Для прикладів ситуацій ми обираємо «незашкалюючі» за емоціями або за засобами вирішення приклади, тому що ми тренуємось. Для  вирішення більш серйозних проблем ми створюємо ґрунт для індивідуального звернення. Важливо: ми не посміхаємось над ситуацією, не знецінюємо її, а тренуємо навик змінювати емоцію на більш приємну).

Існує другий тип ситуацій (альтернативи), які змінні за своїм характером, тобто їх можна вирішити. Але тут ми чітко розуміємо, що наш головний інструмент – це зміна нашої поведінки в цій ситуації. Мені не подобається переритий тротуар, я змінюю маршрут. Я залишив дома підручник, я про це не мовчу до останній хвилини, сподіваючись, що мине, не побачать… У мене поруч однокласники, можна познайомитись і з кимось з паралельного класу, сказати добре слово бібліотекарові…

8. Вправа «Чашка гарячого какао»

Мета: Розвиток навички саморегуляції, самопізнання, стресостійкості, адаптивного відношення до життя.

Ми щойно говорили про неприємні життєві ситуації та способи виходу з них. Але існують так звані універсальні інструменти саморегуляції, які дотепно тренувати постійно, як м’язи, або слух, або… Так, перш за все, це дихальні вправи, які допомагають на зупинитись, взяти паузу, розслабитись, переключити увагу, зосередитись на приємному, дати собі час побути в спокою. Серед таких вправ можна назвати «квадратне» дихання, дихання за зростанням, дихання 5 на 7, дихання 7 на 11 та багато інших. Але практика під назвою «Чашка гарячого какао» не регламентує дихання за певним принципом. Вона підкріплює до нього ще й смакові, нюхальні та тактильні відчуття, які разом сприяють перерахованим вище можливостям.

Уявіть собі, що в Ваших долонях Ви тримаєте чашку гарячого какао. Це може бути інший напій який Ви любите, смак та запах якого уявили прямо зараз. (Ведучий тримає руки перед собою, тримаючи уявну чашку гарячого напою) Какао гаряче, його ще не можливо пити, але чашка достатньо товста, Ви відчуваєте приємне тепло від неї (а як це актуально, якщо ще не включили опалення в приміщеннях), це тепло розходиться від долонь по руках, плечах та далі по тілу, як Ви це звикли відчувати або ще ні. Повільно втягніть через ніс аромат Вашої кави, затаїть дихання, коли Ваша грудна клітка наповнилася цим приємним відчуттям до Вашої звичної міри, а потім повільно подуйте на какао так, якби Ви б його остуджували своїм подихом. Повторіть цю вправу декілька разів до тих пір, доки какао вже можна пити (Вам стало краще).

Доцільно по закінченню вправи проговорити свої відчуття під час її виконання.

9. Вправа «Аукціон»

Мета: Аналіз можливих способів виходу з неприємних ситуацій, розвиток стресостійкості, адаптивного відношення до життя, комунікативних навичок, навичок самопізнання, самоаналізу та саморегуляції.

Ведучий пропонує учасникам/учасницям назвати якомога більше шляхів, які допомагають подолати поганий настрій. Всі способи фіксуються на ватмані будь-яким способом: записати, намалювати, створити схему, тощо.

10. Вправа «Футболка з слоганом»

Мета: Аналіз можливих способів виходу з неприємних ситуацій, розвиток стресостійкості, адаптивного відношення до життя, комунікативних навичок, навичок самопізнання, самоаналізу та саморегуляції, письмова та проективна практика.

Ведучий пропонує учасникам/учасницям створити дизайн своєї футболки, силует якої намальовано на листі паперу А-5. Обов’язково на футболці треба розмістити слоган. Це може бути один із шляхів подолання поганого настрою з плакату вправи «Аукціон» коротка відповідь на запитання «Що мере робить впевненою/-ним в собі» або «моя точка опори» з вправи «Павутинка». Це може бути слоган, якій щойно прийшов на думку. Коли всі завершили малювання та дизайнювання, ведучий пропонує обмінятися своїми футболками, як це роблять футболісти наприкінці матчу. (Атмосфера в дитячому колективі буде видна по тому, з якою охотою вони будуть обмінюватись. Звичайно вони не повинні робити це проти сили).

Доцільно по закінченню вправи провести невелику бесіду з учасниками: чи легко їм було створювати футболку, обирати слоган; що відчували, коли треба було її подарити партнеру/партнерці; яке відчуття від того, що Ваш слоган-підтримка опинилась у іншого; чи буде у пригоді той слоган-підтримка, який Вам було подарено…

ІІІ. ЗАКЛЮЧИТЕЛЬНАЯ ЧАСТЬ.

11. Вправа «Наш портрет в променях сонця»

Мета: Розвиток навичок самопізнання, самоаналізу та саморегуляції, письмова та проективна практика.

Учасники/учасниці пишуть на невеликих сонячних дисках з кольорового паперу (жовтий та помаранчевий) слово або декілька слів, якими вони люблять, щоб їх називали: ім’я, ім’я та по батькові, як звала мамо, тато, бабуся, дідусь, чоловік, дитина…., та приклеює свій диск на великий (загальний) диск сонця на ватмані. Потім вони беруть «промінці» з кольорового паперу (жовтий та помаранчевий), пишуть на них свої гарні якості, то, за що вони себе люблять, поважають, цінують (кількість промінчиків не обмежена) та приклеюють їх за великим диском сонця (загальним), утворюючи сонячне сяйво.

12. Домашнє завдання

Ведучий дякує авдиторію за роботу, за активність, за зусилля, за настрій та розуміння. Задає домашню роботу:

1. Кожен вечір писати собі слова вдячності за себе та вчинки оточуючих, які сприяли хорошому впродовж дня та складати їх бажано в прозору ємкість – ваза вдячності, сосуд вдячності, акваріум вдячності, глечик вдячності. Надавати собі час для перечитування цих слів подяки раз за тиждень, або місяць, або…

2. Розмістити на видне місто інструкцію по використанню самої/самого себе, її можна доповнювати, прикрашати, перечитувати, знайомити з нею інших…