Майстер-клас: "Методи розвитку критичного мислення".

Майстер-класна тему:«Методи розвитку критичного мислення»Вчитель початкових класів Вільнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 ВМРКондратенко Зоя Вікторівна. Січень, 2022

Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу, йдеться й у Концепції нової української школи. З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини: аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел; бачити проблеми, ставити запитання; висувати гіпотези та оцінювати альтернативи; робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.

Під час бесіди в учнів запитали, що для них простіше: задавати питання чи відповідати на них? Відповідь була – відповідати на питання, бо в питанні, як правило, міститься частина відповіді. Але задача вчителя не лише навчити дітей відповідати на питання, але й задавати грамотні питання. Одним з прийомів, які формують такі навички є «Ромашка Блума».

«Ромашка Блума» як прийом для розвитку критичного мислення. Систематика питань, заснована на створеної відомим американським психологом і педагогом Бенджаміном Блумом таксономії навчальних цілей за рівнями пізнавальної діяльності (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез і оцінка). «Ромашка Блума» складається з шести пелюсток – шести типів питань:

1. Прості – відтворюють певну інформацію: “Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”.2. Уточнювальні (на розуміння) – з метою перевірки сприйняття учнями інформації “Тобто ти кажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”, “Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?”. 3. Практичні –  спрямовані на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: “Які зразки поведінки можна наслідувати?”, “Чого можна навчитися…?“ ,”Де в житті можете застосувати …? ”.4. Інтерпретаційні – починаються зі слова "чому?” і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків, виявлення власного розуміння тексту.5. Оцінні – спрямовані на оцінювання з’ясування критеріїв оцінки: “Чому щось добре, а що погано?”, “Чим відрізняється від …?”, “Як ви ставитеся до …?”  тощо.6. Творчі містить частку “б”, елементи умовності, припущення, прогнозу: “Що змінилося б …”, “Що буде, якщо …?”, “На вашу думку, як буде розвиватися сюжет в оповіданні далі…? “.

Завдання. Створити питання різних типів до оповідання В. Сухомлинського «Я хочу сказати своє слово…»

Василь Сухомлинський. Я ХОЧУ СКАЗАТИ СВОЄ СЛОВО... Оповідання. Катерина Іванівна повела своїх першачків у поле. Був тихий ранок ранньої осені. Далеко в небі летів ключ перелітних птахів. Вони тихо курликали, і від того в степу було сумно. Катерина Іванівна сказала дітям:— Сьогодні ми будемо складати твір про осінь, небо, про перелітних птахів. Кожен із вас нехай скаже, яке зараз небо. Дивіться, діти, уважно. Вибирайте в нашій рідній мові красиві точні слова. Діти притихли. Вони дивились на небо й думали. Через хвилину почулося: — Небо синє-синє...— Небо голубе...— Небо чисте...— Небо блакитне...І все. Діти знов і знов повторювали ті самі слова: синє, голубе, чисте, блакитне. Трохи збоку стояла маленька синьоока Валя й мовчала.— А ти чого мовчиш, Валю?— Я хочу сказати своє слово.— Ну, яке ж твоє слово про небо?— Небо ласкаве... — тихо сказала Валя й сумно усміхнулась. Діти притихли. І в цю мить вони побачили те, чого не бачили досі.— Небо сумне...— Небо тривожне...— Небо журливе...— Небо студене... Небо грало, тремтіло, дихало, усміхалось, як жива істота, і діти дивилися в його сумні сині-сині осінні очі.

Прості{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}1. Де проводила урок Катерина Іванівна для першокласників в оповіданні В. Сухомлинського «Я хочу сказати своє слово»?2. Що запропонувала вчителька дітям? 3. Що хотіла сказати Валя?

Уточнювальні{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}1. Якщо я вас правильно зрозуміла, то завдяки Валі діти побачили в небі те, чого досі не бачили? 2. Чи правильно я вас зрозуміла, Катерина Іванівна була вчителькою?3. Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали, що діти розповідали про осіннє небо?

Практичні{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}1. Чи можемо ми використати красиві та точні слова під час написання вірша про небо?2. Щоб ви відповіли на питання Катерини Іванівни?3. Чого можна навчитися у маленької Валі?

Інтерпретаційні{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}1. Чому Валя хотіла сказати своє слово?2. Чому діти притихли після слів однокласниці?3.  Чому дівчинці здалося небо ласкавим?

Оцінні{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}1. Що цінного було в словах Валі?2. А це добре чи погано, що діти побачили в небі те, чого не бачили досі?3.  Чим відрізняється слово Валі від відповідей інших дітей?

Творчі{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}1. Що було б, якби Катерина Іванівна не провела б цей урок на природі?2. Про що могла б запитати вчителька, якщо б урок проводився в лісі? 3. Що змінилося б, якби дівчинка промовчала?

«Шість капелюхів мислення»: прийом-гра для розвитку критичного мислення

Метод «Шість капелюхів мислення» – це психологічна рольова гра, сенс якої полягає в тому, щоб розглянути одну і ту ж проблемну ситуацію з шести незалежних одна від одної точок зору. Це дозволяє сформувати найбільш повне уявлення про предмет дискусії та на логічному й емоційному рівнях оцінити переваги і недоліки. Сам прийом було запропоновано британським письменником, психологом та спеціалістом з творчого мислення Едвардом де Боно у 1985 році. Основою цього підходу є концепція паралельного мислення.

Завдання«Приміряючи» шість капелюхів, подивитись на ситуацію з різних сторін. Цим самим вийти переможцем з життєвого випробування. Ситуація. Другокласниця забула вдома змінне взуття, зайшла до класу в зимових чоботях, плаче та дуже засмучена.

Дівчинка забула взяти до школи змінне взуття, стоїть в зимових чоботях, плаче. Факти- Яка інформація у нас є?

Смуток, хвилювання, почуття провини. Емоції- Які почуття тебе переповнюють з цього приводу?

Будуть лаяти чергові по школі, вчителі. Важко пересуватись по школі. Критика- Що в цій ситуації негативне, неприємне?

Ніжкам буде тепло; новими чобітками можна похвалитися перед однокласниками. Позитив- Що позитивного в тому, що трапилось?

Загадка. Вдень з ногами,А вночі без ніг. (Чоботи)Креатив- Творчо підійти до події: намалювати ситуацію, скласти про неї частівку, віршик, загадку…

Необхідно звечора готуватися до наступного дня; стежити за своїми речами. Рефлексія- Який життєвий урок ти отримаєш від цієї ситуації?

Рефлексія – етап уроку, найважливіший для розвитку критичного мислення Під час підбиття підсумків учні удосконалюють важливе уміння – резюмувати інформацію, викладати складні ідеї, передавати почуття й уявлення в кількох словах, співвідносити нову інформацію зі своїми сталими уявленнями, тобто свідомо пов’язувати нове з давно відомим.

Продовжіть речення:- Сьогодні я дізнався/дізналась про…- Мені було цікаво…- Мене здивувало…- Тепер я знаю…

Самооцінювання. Я – молодець!Я добре працював/ працювала. Я можу працювати краще

Дякую за увагу!

Джерела:https://nus.org.ua/articles/krytychne-myslennya-2/https://osvitoria.media/experience/4-metody-rozvytku-krytychnogo-myslennya-u-pochatkovij-shkoli/http://viakiev.blogspot.com/2017/12/blog-post.htmlhttps://mala.storinka.org/василь-сухомлинський-я-хочу-сказати-своє-слово-оповідання.htmlhttp://klovsky77.com.ua/23-naukova-robota/217-метод-«шість-капелюхів-мислення»-едварда-де-боно-для-розвитку-навичок-роботи-з-інформацією.html