Майстер-клас на тему:"Сучасний урок як ефективний шлях до формування навчально-пізнавальної компетентності учнів"

       Доброго дня, шановні колеги! Я, Куценко Наталія Володимирівна, вчитель музичного мистецтва Звенигородської ЗОШ-інтернату  І – ІІІ ступенів –спортивного ліцею.

 

 1.      До вашої уваги  пропоную  майстер – клас: «Сучасний урок як ефективний шлях  до формування навчально-пізнавальної  компетентності учнів».

 

 2.      Під час даного майстер – класу я хочу продемонструвати  мій педагогічний  досвід з проблеми «Розвиток пізнавальних інтересів учнів на уроках музичного мистецтва  шляхом впровадження інтерактивних технологій», а також розкрити різні прийоми, які  я  використовую  у  власній педагогічній  практиці.

 

 3.      Тема    майстер–класу обрана мною недаремно. Я   вважаю її цілком  актуальною, оскільки формування пізнавального інтересу - необхідна умова шкільного навчання. Не випадково, інтерес образно порівнюють з каталізатором, який полегшує і прискорює розумові реакції. Від ефективності розвитку  пізнавальних інтересів учнів залежить  розвиток навчальної успішності в цілому. Стійкий пізнавальний інтерес - ознака готовності дитини до навчання. Він є основою всієї навчально - виховної роботи з дітьми в період їх навчання в школі. Знання сприяють виникненню, розширенню і поглибленню зацікавленості до дійсності. Важливо збуджувати пізнавальну активність учня, що виявляється у запитаннях, діях. Маючи сформовані пізнавальні інтереси, дитина успішно навчатиметься, в неї з'явиться зацікавленість до навчальної діяльності.

           З метою розвитку  пізнавальних  інтересів,  на мою думку,  найефективніше  застосовувати  елементи інтерактивних технологій, творчі проблемні завдання, що забезпечують розвиток тих здібностей і якостей, які перебувають у стадії формування.

4. Тож, для роботи в майстер-класі мені знадобиться допомога моїх колег. Я прошу вас зайняти свої місця. Будь ласка, сідайте.

5. Розіграємо навчальну ситуацію:

-Шановні колеги! Уявіть, що ви учні 5 класу, зараз у вас урок (№23) музичного мистецтва на тему «Симфонічна музика» 

(До журі)

-Починаємо роботу із організаційного етапу. Для початку з’ясовую настрій присутніх, використовуючи вправу «Посмішка». Це дає мені змогу визначити налаштованість дітей до спілкування.

(До учнів)

•                   Діти! Погляньте на смайлики, які знаходяться на ваших партах. Виберіть той, який відповідає вашому настрою сьогодні і подаруйте мені його. Всі мають гарний настрій і мені дуже приємно. Для подальшої співпраці нам потрібно об’єднатися  в 2 групи. В цьому нам допоможуть веселі нотки. Візьміть собі ту нотку, яка вам подобається. (Беруть)

 

•                   Ті, в кого четвертна нотка, сідайте ліворуч, а в кого восьма-праворуч.

 

 

6.(До журі)

- Перший структурний компонент уроку в моєму майстер-класі-

                 актуалізація досвіду та знань учнів.

 На цьому етапі я використовую інтерактивні технології кооперативного навчання, зокрема роботу в групах.

 

(До учнів)

-У кожної групи є по дві картки. Уважно подивіться і визначте, які квартети у вас зображені. Підпишіть свої картки.

 

(До журі)

• За допомогою цієї вправи перевіряю знання учнів з вивченого на минулому уроці матеріалу.

(До учнів)

-Група «Четвертна нотка», покажіть, будь ласка свої картки та скажіть, які квартети у вас зображені? (Відповіді). Аналогічно друга група.

(До журі)

-Ще один метод перевірки знань учнів – «Незакінчене речення». Суть полягає в тому, що подається речення, яке потрібно закінчити, наприклад: «Пісні, створені композиторами, відносяться до…професійної музики»

(До учнів)

-Діти! Кожна група складає по два незакінчених речення по темі минулого уроку, потім читаєте свої речення іншій групі, а інша група закінчує речення. Будь ласка.

(До журі)

-Доки учні виконують завдання, хочу зазначити, що цей прийом дає змогу ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних думок, порівнювати їх з іншими. В учнів розвивається  вміння говорити стисло, але по суті й переконливо.

(До учнів)

-Будь ласка, 1 група, ваші незакінчені речення(Відповіді). Аналогічно 2 група.

(До журі)

• Наступний етап уроку – засвоєння нових знань.

 На цьому етапі відбувається сприймання нового матеріалу, розповідь учителя, вивчення термінології.

(До учнів)

-В наш час, мабуть, важко знайти людину, яка б ніколи не чула звучання симфонічного оркестру. Що ж таке оркестр? Це слово бере початок ще з Древньої Греції. Так називали місце перед сценою, де під час вистав розміщувався хор. Набагато пізніше, під час розквіту музичного мистецтва в Європі, оркестром почали називати великі колективи  музикантів, які спільно виконували музичні твори.

 

-Отже,  дайте визначення слова «оркестр».

(Відповідь: Оркестр - це колектив музикантів, об’єднаних для спільного виконання музичних творів. )

Як правило, оркестри могли мати заможні вельможі. І саме від багатства і смаку хазяїна залежало число музикантів і вибір інструментів в оркестрі. А потім поступово в музичній практиці склались певні види оркестрів. Подивіться, які існують види оркестрів (слайд)

(До журі)

-Далі йде робота з підручником, де учні знайомляться з визначеннями назв видів оркестру.

(До учнів)

-Відкрийте підручники на сторінці 115  і  прочитайте, що таке симфонічний  та камерний оркестри.

(Симфонічний оркестр — великий колектив музикантів, який  виконує симфонічні музичні твори.

 

Камерний оркестр — невеликий за кількістю музикантів колектив,  основу якого складають виконавці на струнних смичкових  інструментах. Такий оркестр виконує музичні твори у невеликих  приміщеннях.)

 

-Зверніть увагу ще на 2 види оркестрів. Як ви думаєте, чому вони мають таку назву?

(Відповіді учнів)

 

-Розгляньте схему симфонічного оркестру. Ви побачите, що розміщуються оркестранти не як кому захотілося, а в строгому порядку.

 

Поміркуйте, чому назви інструментів на схемі виділено різними кольорами?

(Відповіді)

 

-А чому духові інструменти мають два кольори?

(Відповіді)

 

-А зараз уявіть, що ви в театрі. Незабаром розпочнеться спектакль. В оркестровій ямі-музиканти, які налаштовують свої інструменти. Стоїть неймовірний шум.

 

-Як ви думаєте, хто потрібен, щоб настала тиша і почала звучати чарівна музика?

(Відповіді)

 

-Правильно, диригент. У перекладі з французької це слово означає «управляти, керувати».  Він не просто слідкує, щоб всі грали злагоджено, а й передає задум композитора, показує, коли треба вступити тому чи іншому інструменту, швидко чи повільно, голосно чи тихо він повинен грати.

 

(До журі)

• На етапі засвоєння нових знань повинен відбуватися діалог учителя з учнями. Я маю на увазі не ситуацію «запитання-відповідь», а діалог як позицію вчителя стосовно учнів, головним для якого  є намагання зробити дітей активними учасниками  власного процесу, залучити до спільної діяльності в процесі пізнавального пошуку. Я обрала монологічну форму викладу знань, але при цьому створюється  ситуація діалогу: учні в процесі сприймання розповіді стають  не пасивними слухачами, а активними діячами. Спільно зі мною  вони розмірковують  над проблемою, шукають  правильні  відповіді, емоційно відгукуються  на мої  слова. Я намагаюся створити ситуацію співроздумів, яка переростає в діалог учня із самим собою. Він намагається самостійно осмислити почуте від учителя.

 

                        Наступний етап – музичне сприйняття.

 

Формування музичного сприймання школярів є провідною проблемою сучасної музичної педагогіки. Учитель має розвинути чутливість дітей до музики, ввести їх у світ краси й добра, почуттів і переживань.

 

На етапі основного слухання музики я  ставлю наголос саме на музичний образ, настрій музики, на аналіз засобів музичної виразності, тобто проводжу художньо-педагогічний аналіз музичного твору.

 

(До учнів)

-Ми з вами прослухаємо вальс Георгія Свиридова, російського композитора і піаніста, який він написав на замовлення відомого актора та кінорежисера Володимира Басова, він якраз  починав зйомки кінофільму «Заметіль» по мотивам пушкінської повісті. Свиридову сподобалась ідея створити в музиці образ провінціальної Росії, і він взявся за роботу. Для фільму він створив окремі епізоди, а потім ці епізоди він вирішив об’єднати у сюіту. Так і з’явилася 9-частинна сюїта. Ми з вами прослухаємо 2 частину, яка називається «Вальс»

-Скажіть, що таке вальс?

-Якщо ви так гарно знаєте, що таке вальс, давайте разом з вами створимо ланцюжок відповідей про те , якою може бути мелодія твору?

 

 (Відповіді)

 

-Давайте переконаємось, чи правильні ваші уявлення про цей танець. Ви прослухаєте, а потім 1 група скаже, яку картину ви намалювали в своїй уяві, слухаючи музику, а 2 група  скаже, якими засобами музичної виразності композитор передав цю картину.

 

(Слухання музики)

 

 

 

(До журі)

-Доки учні слухають твір, хочу зазначити, що перед слуханням я застосувала метод, який назвала «Ланцюжок відповідей.» Це різновид методу «Мікрофон», в якому кожен учень має змогу висловитись швидко, по черзі, висловлюючи свою думку. Такий самий метод я застосовую одразу після прослуховування твору, перед художньо-педагогічним аналізом і називаю його «перше однослівне враження». Важливість застосування цього прийому підказали самі учні, які під час прослуховування перебувають під сильним враженням, і не дочекавшись моїх запитань, починають ділитися своїми думками. Вони можуть не називати емоційні характеристики музики, а просто висловлюються  такими словами: «Гарно, вражаюче, хочеться плакати ( чи сміятися,в залежності від характеру твору), хвилююче і т.д.» Тому перед аналізом я даю їм змогу висловити своє перше враження.

 

(До учнів)

-А зараз кожен з вас висловіть своє враження від прослуханого одним словом.

(Відповіді)

 

Запитання до 1 групи:

-Скажіть, будь ласка, яку картину ви намалювали в своїй уяві, прослухавши твір?

(Відповіді)

 

Запитання до 2 групи:

-Якими засобами музичної виразності композитор передав свої почуття?

(Відповіді)

 

-Який оркестр виконував вальс?

(Відповідь)

 

-Чому ви так вважаєте?

(Відповідь)

 

(До журі)

-При повторному слуханні я використовую  гру  «Оркестр в картинках».  Для цієї гри я змонтувала відеоролик, де вальс Свиридова виконується всіма видами оркестрів. Діти можуть побачити склад інструментів того чи іншого оркестру, в цьому ж ролику учні можуть візуально оцінити роль диригента в оркестрі, а також побачити характерні рухи  вальсу. Таким чином, повторне слухання є своєрідним закріпленням нових знань.

 

(До учнів)

-Уявіть себе музикантами оркестру. Перед кожним з вас лежать інструменти, на яких ви граєте. Зараз ви ще раз прослухаєте вальс, але він зазвучить у виконанні різних оркестрів. В залежності від того, який оркестр буде звучати, ви показуєте той інструмент, на якому ви граєте саме в цьому оркестрі. Отже, увага на екран.

(Повторне слухання, гра).

 

 

 

 

 

(До журі)

-Доки учні виконують завдання, хочу сказати, що така гра розвиває в учнів увагу, стимулює розвиток мислення, закріплює здобуті на уроці знання. Учні не тільки показують картинки з зображеними інструментами, вони вслуховуються, як вони звучать, запам’ятовують склад різних оркестрів, а також відчувають свою значимість як «учасника оркестру».

 

(До учнів)

-Скажіть, будь ласка, які оркестри виконували твір?

(Відповіді)

 

(До журі)

На підсумковому етапі я використовую метод «Підсумковий ланцюжок»

Суть його полягає в тому, що учні самі проводять підсумок уроку, задаючи по черзі один одному запитання та відповідаючи на них. Такий  метод  дає змогу  учням розвивати  логічне мислення, зв`язне мовлення; сприяє створенню атмосфери творчої співпраці , виявляє ступінь засвоєння набутих знань.

 

(До учнів)

-А зараз давайте підведемо  підсумок. Кожен по-черзі задає запитання своєму сусідові, той відповідає, і в свою чергу ставить запитання до іншого.

(Підсумок)

 

На завершення свого майстер-класу зазначу, що джерелом для моїх творчих ідей став педагогічний досвід доктора педагогічних наук, автора багатьох посібників по інтерактивних технологіях Олени Іванівни Пометун, а також Лідії Пироженко, працівника Національної Академії Педагогічних Наук України.

 

Я  дякую «учням» за допомогу і дякую всім  присутнім за увагу.