13 травня о 18:00Вебінар: Як навчати майбутніх програмістів: практичні кейси для уроків інформатики

Майстер-клас на тему:"Сучасний урок як ефективний шлях до формування навчально-пізнавальної компетентності учнів"

Про матеріал

Майстер- клас (текст та презентація) з музичного мистецтва на тему: "Сучасний урок як ефективний шлях до формування навчально-пізнавальної компетентності учнів"

Зміст архіву
Перегляд файлу

       Доброго дня, шановні колеги! Я, Куценко Наталія Володимирівна, вчитель музичного мистецтва Звенигородської ЗОШ-інтернату  І – ІІІ ступенів –спортивного ліцею.

 

 1.      До вашої уваги  пропоную  майстер – клас: «Сучасний урок як ефективний шлях  до формування навчально-пізнавальної  компетентності учнів».

 

 2.      Під час даного майстер – класу я хочу продемонструвати  мій педагогічний  досвід з проблеми «Розвиток пізнавальних інтересів учнів на уроках музичного мистецтва  шляхом впровадження інтерактивних технологій», а також розкрити різні прийоми, які  я  використовую  у  власній педагогічній  практиці.

 

 3.      Тема    майстер–класу обрана мною недаремно. Я   вважаю її цілком  актуальною, оскільки формування пізнавального інтересу - необхідна умова шкільного навчання. Не випадково, інтерес образно порівнюють з каталізатором, який полегшує і прискорює розумові реакції. Від ефективності розвитку  пізнавальних інтересів учнів залежить  розвиток навчальної успішності в цілому. Стійкий пізнавальний інтерес - ознака готовності дитини до навчання. Він є основою всієї навчально - виховної роботи з дітьми в період їх навчання в школі. Знання сприяють виникненню, розширенню і поглибленню зацікавленості до дійсності. Важливо збуджувати пізнавальну активність учня, що виявляється у запитаннях, діях. Маючи сформовані пізнавальні інтереси, дитина успішно навчатиметься, в неї з'явиться зацікавленість до навчальної діяльності.

           З метою розвитку  пізнавальних  інтересів,  на мою думку,  найефективніше  застосовувати  елементи інтерактивних технологій, творчі проблемні завдання, що забезпечують розвиток тих здібностей і якостей, які перебувають у стадії формування.

4. Тож, для роботи в майстер-класі мені знадобиться допомога моїх колег. Я прошу вас зайняти свої місця. Будь ласка, сідайте.

5. Розіграємо навчальну ситуацію:

-Шановні колеги! Уявіть, що ви учні 5 класу, зараз у вас урок (№23) музичного мистецтва на тему «Симфонічна музика» 

(До журі)

-Починаємо роботу із організаційного етапу. Для початку з’ясовую настрій присутніх, використовуючи вправу «Посмішка». Це дає мені змогу визначити налаштованість дітей до спілкування.

(До учнів)

  •                   Діти! Погляньте на смайлики, які знаходяться на ваших партах. Виберіть той, який відповідає вашому настрою сьогодні і подаруйте мені його. Всі мають гарний настрій і мені дуже приємно. Для подальшої співпраці нам потрібно об’єднатися  в 2 групи. В цьому нам допоможуть веселі нотки. Візьміть собі ту нотку, яка вам подобається. (Беруть)

 

  •                   Ті, в кого четвертна нотка, сідайте ліворуч, а в кого восьма-праворуч.

 

 

6.(До журі)

- Перший структурний компонент уроку в моєму майстер-класі-

                 актуалізація досвіду та знань учнів.

 На цьому етапі я використовую інтерактивні технології кооперативного навчання, зокрема роботу в групах.

 

(До учнів)

-У кожної групи є по дві картки. Уважно подивіться і визначте, які квартети у вас зображені. Підпишіть свої картки.

 

(До журі)

  • За допомогою цієї вправи перевіряю знання учнів з вивченого на минулому уроці матеріалу.

(До учнів)

-Група «Четвертна нотка», покажіть, будь ласка свої картки та скажіть, які квартети у вас зображені? (Відповіді). Аналогічно друга група.

(До журі)

-Ще один метод перевірки знань учнів – «Незакінчене речення». Суть полягає в тому, що подається речення, яке потрібно закінчити, наприклад: «Пісні, створені композиторами, відносяться до…професійної музики»

(До учнів)

-Діти! Кожна група складає по два незакінчених речення по темі минулого уроку, потім читаєте свої речення іншій групі, а інша група закінчує речення. Будь ласка.

(До журі)

-Доки учні виконують завдання, хочу зазначити, що цей прийом дає змогу ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних думок, порівнювати їх з іншими. В учнів розвивається  вміння говорити стисло, але по суті й переконливо.

(До учнів)

-Будь ласка, 1 група, ваші незакінчені речення(Відповіді). Аналогічно 2 група.

(До журі)

  • Наступний етап уроку – засвоєння нових знань.

 На цьому етапі відбувається сприймання нового матеріалу, розповідь учителя, вивчення термінології.

(До учнів)

-В наш час, мабуть, важко знайти людину, яка б ніколи не чула звучання симфонічного оркестру. Що ж таке оркестр? Це слово бере початок ще з Древньої Греції. Так називали місце перед сценою, де під час вистав розміщувався хор. Набагато пізніше, під час розквіту музичного мистецтва в Європі, оркестром почали називати великі колективи  музикантів, які спільно виконували музичні твори.

 

-Отже,  дайте визначення слова «оркестр».

(Відповідь: Оркестр - це колектив музикантів, об’єднаних для спільного виконання музичних творів. )

Як правило, оркестри могли мати заможні вельможі. І саме від багатства і смаку хазяїна залежало число музикантів і вибір інструментів в оркестрі. А потім поступово в музичній практиці склались певні види оркестрів. Подивіться, які існують види оркестрів (слайд)

(До журі)

-Далі йде робота з підручником, де учні знайомляться з визначеннями назв видів оркестру.

(До учнів)

-Відкрийте підручники на сторінці 115  і  прочитайте, що таке симфонічний  та камерний оркестри.

(Симфонічний оркестрвеликий колектив музикантів, який  виконує симфонічні музичні твори.

 

Камерний оркестр — невеликий за кількістю музикантів колектив,  основу якого складають виконавці на струнних смичкових  інструментах. Такий оркестр виконує музичні твори у невеликих  приміщеннях.)

 

-Зверніть увагу ще на 2 види оркестрів. Як ви думаєте, чому вони мають таку назву?

(Відповіді учнів)

 

-Розгляньте схему симфонічного оркестру. Ви побачите, що розміщуються оркестранти не як кому захотілося, а в строгому порядку.

 

Поміркуйте, чому назви інструментів на схемі виділено різними кольорами?

(Відповіді)

 

-А чому духові інструменти мають два кольори?

(Відповіді)

 

-А зараз уявіть, що ви в театрі. Незабаром розпочнеться спектакль. В оркестровій ямі-музиканти, які налаштовують свої інструменти. Стоїть неймовірний шум.

 

-Як ви думаєте, хто потрібен, щоб настала тиша і почала звучати чарівна музика?

(Відповіді)

 

-Правильно, диригент. У перекладі з французької це слово означає «управляти, керувати».  Він не просто слідкує, щоб всі грали злагоджено, а й передає задум композитора, показує, коли треба вступити тому чи іншому інструменту, швидко чи повільно, голосно чи тихо він повинен грати.

 

(До журі)

  • На етапі засвоєння нових знань повинен відбуватися діалог учителя з учнями. Я маю на увазі не ситуацію «запитання-відповідь», а діалог як позицію вчителя стосовно учнів, головним для якого  є намагання зробити дітей активними учасниками  власного процесу, залучити до спільної діяльності в процесі пізнавального пошуку. Я обрала монологічну форму викладу знань, але при цьому створюється  ситуація діалогу: учні в процесі сприймання розповіді стають  не пасивними слухачами, а активними діячами. Спільно зі мною  вони розмірковують  над проблемою, шукають  правильні  відповіді, емоційно відгукуються  на мої  слова. Я намагаюся створити ситуацію співроздумів, яка переростає в діалог учня із самим собою. Він намагається самостійно осмислити почуте від учителя.

 

                        Наступний етап – музичне сприйняття.

 

Формування музичного сприймання школярів є провідною проблемою сучасної музичної педагогіки. Учитель має розвинути чутливість дітей до музики, ввести їх у світ краси й добра, почуттів і переживань.

 

На етапі основного слухання музики я  ставлю наголос саме на музичний образ, настрій музики, на аналіз засобів музичної виразності, тобто проводжу художньо-педагогічний аналіз музичного твору.

 

(До учнів)

-Ми з вами прослухаємо вальс Георгія Свиридова, російського композитора і піаніста, який він написав на замовлення відомого актора та кінорежисера Володимира Басова, він якраз  починав зйомки кінофільму «Заметіль» по мотивам пушкінської повісті. Свиридову сподобалась ідея створити в музиці образ провінціальної Росії, і він взявся за роботу. Для фільму він створив окремі епізоди, а потім ці епізоди він вирішив об’єднати у сюіту. Так і з’явилася 9-частинна сюїта. Ми з вами прослухаємо 2 частину, яка називається «Вальс»

-Скажіть, що таке вальс?

-Якщо ви так гарно знаєте, що таке вальс, давайте разом з вами створимо ланцюжок відповідей про те , якою може бути мелодія твору?

 

 (Відповіді)

 

-Давайте переконаємось, чи правильні ваші уявлення про цей танець. Ви прослухаєте, а потім 1 група скаже, яку картину ви намалювали в своїй уяві, слухаючи музику, а 2 група  скаже, якими засобами музичної виразності композитор передав цю картину.

 

(Слухання музики)

 

 

 

(До журі)

-Доки учні слухають твір, хочу зазначити, що перед слуханням я застосувала метод, який назвала «Ланцюжок відповідей.» Це різновид методу «Мікрофон», в якому кожен учень має змогу висловитись швидко, по черзі, висловлюючи свою думку. Такий самий метод я застосовую одразу після прослуховування твору, перед художньо-педагогічним аналізом і називаю його «перше однослівне враження». Важливість застосування цього прийому підказали самі учні, які під час прослуховування перебувають під сильним враженням, і не дочекавшись моїх запитань, починають ділитися своїми думками. Вони можуть не називати емоційні характеристики музики, а просто висловлюються  такими словами: «Гарно, вражаюче, хочеться плакати ( чи сміятися,в залежності від характеру твору), хвилююче і т.д.» Тому перед аналізом я даю їм змогу висловити своє перше враження.

 

(До учнів)

-А зараз кожен з вас висловіть своє враження від прослуханого одним словом.

(Відповіді)

 

Запитання до 1 групи:

-Скажіть, будь ласка, яку картину ви намалювали в своїй уяві, прослухавши твір?

(Відповіді)

 

Запитання до 2 групи:

-Якими засобами музичної виразності композитор передав свої почуття?

(Відповіді)

 

-Який оркестр виконував вальс?

(Відповідь)

 

-Чому ви так вважаєте?

(Відповідь)

 

(До журі)

-При повторному слуханні я використовую  гру  «Оркестр в картинках».  Для цієї гри я змонтувала відеоролик, де вальс Свиридова виконується всіма видами оркестрів. Діти можуть побачити склад інструментів того чи іншого оркестру, в цьому ж ролику учні можуть візуально оцінити роль диригента в оркестрі, а також побачити характерні рухи  вальсу. Таким чином, повторне слухання є своєрідним закріпленням нових знань.

 

(До учнів)

-Уявіть себе музикантами оркестру. Перед кожним з вас лежать інструменти, на яких ви граєте. Зараз ви ще раз прослухаєте вальс, але він зазвучить у виконанні різних оркестрів. В залежності від того, який оркестр буде звучати, ви показуєте той інструмент, на якому ви граєте саме в цьому оркестрі. Отже, увага на екран.

(Повторне слухання, гра).

 

 

 

 

 

(До журі)

-Доки учні виконують завдання, хочу сказати, що така гра розвиває в учнів увагу, стимулює розвиток мислення, закріплює здобуті на уроці знання. Учні не тільки показують картинки з зображеними інструментами, вони вслуховуються, як вони звучать, запам’ятовують склад різних оркестрів, а також відчувають свою значимість як «учасника оркестру».

 

(До учнів)

-Скажіть, будь ласка, які оркестри виконували твір?

(Відповіді)

 

(До журі)

На підсумковому етапі я використовую метод «Підсумковий ланцюжок»

Суть його полягає в тому, що учні самі проводять підсумок уроку, задаючи по черзі один одному запитання та відповідаючи на них. Такий  метод  дає змогу  учням розвивати  логічне мислення, зв`язне мовлення; сприяє створенню атмосфери творчої співпраці , виявляє ступінь засвоєння набутих знань.

 

(До учнів)

-А зараз давайте підведемо  підсумок. Кожен по-черзі задає запитання своєму сусідові, той відповідає, і в свою чергу ставить запитання до іншого.

(Підсумок)

 

На завершення свого майстер-класу зазначу, що джерелом для моїх творчих ідей став педагогічний досвід доктора педагогічних наук, автора багатьох посібників по інтерактивних технологіях Олени Іванівни Пометун, а також Лідії Пироженко, працівника Національної Академії Педагогічних Наук України.

 

Я  дякую «учням» за допомогу і дякую всім  присутнім за увагу.

 

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Майстер-клас на тему: «Сучасний урок як ефективний шлях до формування навчально-пізнавальної компетентності учнів».

Номер слайду 2

Мета майстер-класу: Впровадження ефективних методів і прийомів,зокрема,інтерактивних технологій Створення оптимальних умов для розвитку пізнавальних інтересів учня

Номер слайду 3

Актуальність теми майстер-класу 1.Формування пізнавального інтересу – необхідна умова шкільного навчання. 2. Ефективність розвитку пізнавальних інтересів. 3. Зацікавленість до навчальної діяльності. 4. Забезпечення розвитку тих здібностей і якостей, які перебувають у стадії формування.

Номер слайду 4

Організаційний етап:

Номер слайду 5

Об’єднання в групи:

Номер слайду 6

Актуалізація досвіду та знань учнів

Номер слайду 7

Незакінчене речення Пісні, створені композиторами, відносяться до… …професійної музики

Номер слайду 8

Засвоєння нових знань Види оркестрів Симфонічний Духовий Камерний Народних інструментів

Номер слайду 9

Робота з підручником Симфонічний оркестр-великий колектив музикантів, який виконує симфонічні музичні твори Камерний оркестр-невеликий за кількістю музикантів колектив, основу якого складають виконавці на струнних смичкових інструментах.

Номер слайду 10

Симфонічний оркестр Диригент Перші скрипки Другі скрипки Альти Віолон- челі Флейти Гобої Кларнети Фаготи Труби Тромбони Туба Валторни Контра- баси Ударні Литаври Арфа Челеста Рояль і т.д.

Номер слайду 11

Музичне сприйняття

Номер слайду 12

Повторне слухання “Оркестр в картинках”

Номер слайду 13

Підсумковий ланцюжок

Номер слайду 14

Педагогічний досвід Пометун Олена Пироженко Лідія

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Tymoshyna Alla
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Мельник Надія
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
zip
Додано
10 січня 2019
Переглядів
810
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку