Майстер клас "Психологічний супровід менторської діяльності в ЗЗСО"

Про матеріал
Обдарованість дітей проявляється по-різному й зустрічаються специфічні бар’єри на шляху розвитку залежно від індивідуальних особливостей та зовнішнього оточення дитини. Вданій роботі описано спільну менторську практику з учнями, які мають гіпертрофовану рису характеру та психо-невролгічні вади. В даній роботі доведено, що навіть такі бар’єри при комплексному підході до роботи з обдарованими учнями не завадять успіху.
Перегляд файлу

    ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД МЕНТОРСЬКОЇ ПРАКТИКИ У ЗЗСО

                                                                       Автори-упорядники:      

                                                                      C:\Users\Наталья\Desktop\изображение_viber_2020-05-25_18-02-59.jpg

                                                                  Кладієва Ганна Анатоліївна

                                                        психолог Дружківської  гімназії «Інтелект»

                                                                 Дружківської міської ради

                                                                  Практичний психолог І категорії,

                                                                  член УСП,  коуч-тренер,

                                                                  спеціаліст з напрямку

                                                                   актуалізації ресурсів        C:\Users\Наталья\Desktop\52944651_291218748221431_654926420367114240_o.jpg  

Василенко Наталя Сергіївна

учитель історії та правознавства

Дружківської  гімназії «Інтелект»

Дружківської міської ради,

викладач історії, магістр     

В даній роботі розглядаються такі етапи спільної  менторської роботи учителя історії та психолога ЗЗСО: виявлення проблем у роботі з обдарованими учнями та запит на психологічну допомогу, практична психологічна допомога при описаній проблематиці, аналіз результативності учнів та використання ними набутих компетентностей. Описаний в даній роботі майстер-клас розрахований для роботи з учнями старших класів.

 

РОЗДІД 1. ВИЯВЛЕННЯ ПОТРЕБИ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ МЕНТОРСЬКОЇ РОБОТИ 

  1.        Причини запиту до психолога на прикладі  учня 1

Учень 1 - середній бал загальної успішності в навчанні - 8.

Учень 1 має високий рівень розвитку хронологічної компетентності, що значно поліпшує його успішність з таких дисциплін, як історія та географія. Та маючи гіпертрофовану рису характеру – сором’язливість, ніяк не міг себе проявити в публічній площині тому потребував в менторі, який би допоміг розкрити потенціал учня. Ментором було зроблено запит до психолога  ЗЗСО Кладієвої Г. А. щодо відпрацювання впевненості в собі.

2.1. Причини запиту до психолога  на прикладі учня 2

Учень 2 - середній бал загальної успішності в навчанні - 6.

Учень 2 з творчою (креативною) обдарованістю, але має особливі освітні потреби (СДУГ, F95.1 ) тому потребує в менторі, задля створення індивідуальних освітніх траєкторій. Ментором було зроблено запит до психолога  ЗЗСО Кладієвої Г. А. щодо стабілізації внутрішнього стану.

РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД  МЕНТОРСЬКОЇ РОБОТИ

2.1. Психологічний супровід  учня 1

Розвиток впевненості в роботі з підлітками

Впевненість - почуття, властиве усім успішним особистостям. Воно є необхідною умовою існування особистості як суб'єкта активності, здатного до самостійного вибору цілей. Самоорганізація особистості на суб'єктивному рівні неможлива без відчуття впевненості у собі, як повноцінного оволодіння собою, своєю сутністю, як здатності самостійно ставити цілі та діяти відповідно до них, зберігаючи адекватну критичну позицію стосовно самого себе, здатності передбачати результати дій до їх виконання, самостійно будувати стратегію досягнення цілей відповідно до внутрішніх особистісних змістів. Це означає вміння співвідносити потреби, що виникають, з власними можливостями та з прийнятними для даної людини способами реалізації в кожній конкретній ситуації.

Основні ознаки впевненої особистості:

  • Емоційність. Так, така людина не боїться показувати свої емоції, вона сміється, злиться, сумує і навіть плаче, і це цілком нормально.
  • Самоконтроль. Здавалося б, ця риса несумісна з першою. Але якщо когось емоції (причому часто приховуються від оточуючих) можуть вивести з себе або вибити з колії, то сильна особистість зможе вчасно взяти себе в руки.
  • Відповідальність. Якщо людина готова брати її на себе, значить, вона упевнена, що впорається з нею і зможе виправдати очікування.
  • Рішучість. Сильна особистість не буде чекати якогось збігу обставин або подарунків долі, вона зробить крок, візьме все в свої руки і хоча б спробує отримати те, що хоче.
  • Власна життєва позиція. Впевнена в собі людина точно знає, чого вона хоче, а також на що готова заради цього. Хоча вона цікавиться чужою думкою, але має свою, відстоює її, робить це рішуче.
  • Вміння імпровізувати. Якщо щось піде не так, невпевнена людина відступить, а сильна - почне діяти за обставинами, експериментувати і використовувати свої навички.
  • Цілеспрямованість, рух вперед. Сильна особистість знає, на що здатна і до чого прагне, тому вона йде до мети і не сидить на місці.
  • Впевнену людину не лякають невдачі, вона сприймає свої помилки і промахи як безцінний досвід і використовує його в подальшому, що, передусім, допомагає досягати успіху.
  • Впевнена людина вміє підкорятися, але завжди прагне діяти самостійно. Якщо буде потрібно взяти все в свої руки або зайнятися організацією або контролем процесу, вона зробить це, причому успішно і з задоволенням.
  • Сильна особистість пробує свої сили в багатьох сферах, завдяки чому набуває нових навичок і вміння, пізнає себе.
  • Самодостатність. Впевнена людина не може собі дозволити залежати від когось, вона знає, що можна сподіватися тільки на себе.
  • Оптимізм. Так, оптимістичні думки теж можна назвати ознакою впевненості в собі, адже вони залежать від настрою, який визначається поглядами на життя і, звичайно, рисами характеру.
  • Свобода. Впевнена в собі людина не залежить від чужої думки, не схильна до впливу, вона повністю відкрита і готова до змін і звершень.
  • Здорова самокритика. Сильна особистість знає свої слабкі сторони, але не схильна до самобичування чи самознищення. Кожен вчинок або дія має причину. Впевнена людина не буде кидатися і розвивати безглузду діяльність.

Як стати сильною і впевненою в собі особистістю? Відразу варто обмовитися, що впевненість прийде не відразу, на це може піти чимало часу і сил. Але якщо працювати над собою і йти до мети, то точно можливо досягти бажаного.

Існує багато прийомів щодо розвитку впевненості. В даній роботі зроблений опис тих практик, які були використані в роботі за відповідним запитом.

Практики

1.Згадайте моменти коли ви були максимально впевнені в собі. Згадали? Тепер постарайтеся викликати ті відчуття, які ви тоді відчували. Якщо не дуже вийшло — не біда. Намагайтеся знову й знову. Будьте наполегливими.

2. Надягніть на зап’ясті гумку. Коли відчуєте напад невпевненості, натягніть цю саму гумку і відразу відпустіть. Суть методу в тому, щоб при прояві непевності викликати у себе неприємні відчуття, тим самим зміцнивши в своїй свідомості це негативне почуття. Після цього одразу викликаємо в собі протилежний стан — стан впевненості, як говорилося вище. Якщо вийшло, потрібно це стан впевненості закріпити позитивними емоціями Коли цей прийом буде виходити у вас автоматично, гумку можна буде зняти.

3. Постановка постави, голосу і погляду.

  • Слідкуйте за своєю поставою, ходою. Ваші пози повинні бути відкритими, жести виразними. Не сутультеся, розправте плечі: хода повинна бути прямою і чіткою. Всім своїм виглядом ви повинні показувати, що ви дуже впевнена у собі людина. Адже мова тіла, жестів і поз підсвідомо впливає на нас, на нашу впевненість у собі.
  • Поставте свій голос. Ви повинні навчитися контролювати весь його діапазон: від найнижчих частот до максимально доступних вам високих. Контролюйте тембр. У розмові зі своїм співрозмовником треба вміти говорити як м’яко, коли розмовляєте з приємною і цікавою людиною, так і жорстко, коли треба відстояти свою думку чи довести свою правоту.
  •  За допомогою інтонації треба вміти передавати іншим свій настрій, емоції, розташування або, навпаки, негативне ставлення до опонента. За допомогою інтонації, тембру і висоти свого голосу можна не тільки проводити на інших враження дуже впевненого в собі людини, але й успішно домагатися в розмові своєї мети.
  • Домагайтеся того, щоб ви могли дивитися в очі будь-якій людині , не відводячи погляду. Навчіться передавати за допомогою погляду необхідні вам емоції.

4. Частіше посміхайтеся! Адже усмішка — одна з найголовніших ознак впевненої в собі людини.

Поради

1.Розвивайтеся і пробуйте щось нове. Це дозволить відкрити в собі таланти, освоїти нові навички, дізнатися щось цікаве і просто отримати приємні емоції, навчитися мислити оптимістично

2. Ставте цілі і досягайте їх. Почніть з маленьких, потім переходите до більш серйозних, далі йдіть до чогось глобального. Так ви зможете зрозуміти, що здатні на багато що.

3. Вмійте висловлювати свою думку і дотримуйтеся її. Не варто підтримувати когось через дружбу або страх, вчіться обґрунтовувати і відстоювати свою точку зору в будь-яких ситуаціях.

4. Навчіться впевнено говорити. Це вміння дуже важливе, адже думка, висловлена голосно, впевнено і емоційно, напевно зацікавить і приверне увагу набагато більше, ніж монотонний монолог, виголошений тремтячим голосом.

5. Завжди стежте за собою. Якщо ви будете виглядати привабливо, то це автоматично зробить вас більш впевненою в собі особистістю.

6. Намагайтеся мислити позитивно. Навіть якщо ви впевнені в тому, що у вас щось не вийде, налаштовуйтесь на краще, а в разі невдачі не турбуйтеся, а врахуйте свої помилки і йдіть далі і тільки вперед. Ви повинні знати всі свої сильні сторони, вміло їх використовувати і вигідно підносити. А недоліки є у кожного, ідеальних людей не існує, і це треба зрозуміти. Не слухайте того, хто говорить вам, що у вас нічого не вийде. Зрештою, «спроба - не тортури».

7. Не сумнівайтеся в собі. Звичайно, сумнівам є місце в житті, але потрібно навчитися сприймати їх як привід виправити ситуацію, а не відмовитися від подальших дій.

8. Не будьте перфекціоністом. Не варто намагатися зробити все ідеально. Звичайно, потрібно докладати зусиль і прагнути до кращого, але допущені помилки не повинні ставити під сумнів ваші здібності.

9. Будьте собою, тоді вам не доведеться переживати через те, що хтось подумає про вас не так. Не намагайтеся здаватися тим, ким ви не є.

10. Навчіться незворушності. Навіть якщо у вас щось не виходить, «тримайте обличчя» і робіть вигляд, що все нормально.

11. Не шукайте проблем там, де їх немає. Іншими словами, не варто «роздувати з мухи слона», деякі неприємності не такі серйозні, якими здаються, і вони не повинні вас лякати.

12. Вчіться імпровізувати і діяти не за планом, якщо це потрібно. Не варто чекати чогось, чи то гарної погоди, підвищення зарплати, певний час року і так далі. Навчіться починати діяти тут і зараз, це дуже стане в нагоді в житті. Так що якщо ви вирішили зайнятися спортом, то не чекайте понеділка, а вирушайте в тренажерний зал прямо сьогодні.

2.2. Психологічний супровід  учня 2

Відпрацювання навичок зняття стресу та напруги

  1. Поняття стресу, його вплив на людину

На мозок людини безперервно діють різноманітні за кількістю і якістю подразники з внутрішнього і навколишнього середовищ. Виникнення несподіваної та напруженої ситуації призводить до порушення рівноваги між організмом і навколишнім середовищем. Наступає неспецифічна реакція організму у відповідь на цю ситуацію - стрес.

Стрес - це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму і готує його до фізичної активності типу супротиву, боротьби, до втечі.

Під час стресу виділяються гормони, змінюється режим роботи багатьох органів і систем (ритм серця, частота пульсу тощо).

Стресова реакція має різний прояв у різних людей: активна - зростає ефективність діяльності, пасивна - ефективність діяльності різко зменшується.

На цьому і побудований психологічний тиск стресом. Коли в 1812 році французи, що відступали, потрапили в люті російські морози, для багатьох з них подібна екстремальна ситуація виявилася смертельною. І тут першорядне значення мало навіть не те, що у французів не було зимового одягу, а те, що в результаті тривалого стресу "поверхневі" резерви організму вичерпалися, а "глибокі" не встигли мобілізуватися.

Звичайно, у повсякденному житті до цього не доходить, але знизити працездатність і сприйнятливість людини можна запросто. А зробити це можна по-різному. Відомо, що в кожної людини існує вроджене почуття небезпеки. А значить якщо впливати на людину голосним звуком, раптовим падінням, предметом що швидко наближається, яскравим спалахом світла або навіть несподіваним дотиком, можна порушити сприйняття і зменшити його чутливість.

Наприклад, при сильному шумовому впливі (120 децибел і вище) можуть з'являтися головні болі, порушуватися рухи, людина буде не здатною аналізувати ситуацію і приймати рішення. У свою чергу мало інтенсивні звуки, створювані СВЧ-генераторами, можуть приводити до куди більш серйозних наслідків. Практично не сприймані нашим слухом вони можуть входити в резонанс із коливаннями внутрішніх органів людини і навіть приводити до серйозних патологічних змін в організмі.

2. Фази і компоненти стресу

У ході розвитку стресу спостерігають три стадії:

  • Стадія тривоги. Це найперша стадія, що виникає з появою подразника, що викликає стрес. Наявність такого подразника викликає ряд фізіологічних змін: у людини частішає подих, трохи піднімається тиск, підвищується пульс. Змінюються і психічні функції: підсилюється порушення, вся увага концентрується на подразнику, виявляється підвищений особистісний контроль ситуації. Усе разом покликано мобілізувати захисні можливості організму і механізми саморегуляції на захист від стресу. Якщо цієї дії досить, то тривога і хвилювання вщухають, стрес закінчується. Більшість стресів дозволяється на цій стадії.
  • Стадія опору. Настає у випадку, якщо стрес фактор, що викликав, продовжує діяти. Тоді організм захищається від стресу, витрачаючи "резервний" запас сил, з максимальним навантаженням на всі системи організму.
  • Стадія виснаження. Якщо подразник продовжує діяти, то відбувається зменшення можливостей протистояння стресові, тому що виснажуються резерви людини. Знижується загальна опірність організму. Стрес "захоплює" людини і може привести його до хвороби.

 

Екстремальні ситуації впливають на людину по кілька разів на день, і в принципі стреси потрібні людині, тому що вони підвищують тонус. Однак якщо вони досягають визначеного критичного рівня, то діють не тільки на шкоду організмові, але і  активності.

Оскільки в тих самих ситуаціях одні люди бачать погрозу різного ступеня, а інші в цих же умовах не бачать її зовсім, те і стрес, і його ступінь у кожного свої.

  1. Практики зняття стресу та напруги

Не буває прийомів, які були б ефективними абсолютно для всіх. Комусь легше нормалізувати свій психологічний стан шляхом розслаблення м’язів, декому – шляхом рухової активності. Хтось ліпше використовує можливості уяви, а хтось – абстрактно-логічного мислення. Тому спробувавши методи психологічної саморегуляції, потрібно обрати свої. Як результат -  зменшується тривалість негативного впливу стресогенної ситуації, знижується рівень негативного впливу стресу на організм людини.

Вправа «Релаксація на контрасті»

Щоб ефективно зняти м’язове напруження, спочатку треба його посилити.

Якщо обстановка навколо напружена й ви почуваєте, що втрачаєте самовладання, цей комплекс можна виконати прямо на місці, за сто­лом, практично непомітно для навколишніх.

  1. Так сильно, як можете, напружте пальці ніг. Потім розслабте їх.
  2. Напружте й розслабте ступні ніг.
  3. Напружте й розслабте гомілки.
  4. Напружте й розслабте коліна.
  5. Напружте й розслабте стегна.
  6. Напружте й розслабте сідничні м’язи.
  7. Напружте й розслабте живіт.
  8. Розслабте спину й плечі.
  9. Розслабте кисті рук.
  10. Розслабте передпліччя.
  11. Розслабте шию.
  12. Розслабте лицьові м’язи.
  13. Посидьте спокійно кілька хвилин, насолоджу­ючись повним спокоєм. Коли вам здасться, що повільно пливете,— ви повністю розсла­билися.

Вправа «Піджак на вішалці»

Зняти напруження в м’язах можна не лише, лежачи або сидячи, а й стоячи чи навіть ідучи. Для цього достатньо уявити себе «без кісток», зробленим ніби з гуми, або уявити своє тіло піджаком, що висить на вішалці. Порухайте тілом, яке, наче вільно висить на хребті. Відчуйте, як вільно гойдаються руки, плечі, тазовий пояс, коли ви рухаєте хребтом

Коли людина хвилюється, її дихання прискорюється і стає поверхневим. Щоб не допустити надмірної емоційної реакції під час стресових ситуацій, потрібно стежити за тим, щоб дихання залишилося глибоким і повільним.

Вправа «Ритмічне дихання»

Помітивши, що ви починаєте хвилюватися, напружуватися, обурюватися, починайте дихати за таким принципом: вдихаючи, рахуйте до трьох, видихаючи, також рахуйте до трьох. Потім спробуйте зробити видих іще тривалішим:  видихаючи, рахуйте до п’яти, до семи тощо.

Вправа  «Рахунок»

 Цю вправу можна робити в будь-якому місці. Потрібно сісти зручніше, скласти руки на колінах, поставити ноги на землю й знайти очима предмет, на якому можна зосередити свою увагу.

  1. Почніть рахувати від 10 до 1, на кожному рахунку роблячи вдих і повільний видих. (Видих має бути помітно довше вдиху.)
  2. Заплющте очі. Знову порахуйте від 10 до 1, затримуючи подих на кожному рахунку. Повільно видихайте, уявляючи, як з кожним видихом зменшується й нарешті зникає напруження.
  3. Не розплющуючи очі, рахуйте від 10 до 1. Цього разу уявіть, що видихуване вами повітря пофарбоване в теплі пастельні тони. З кожним видихом кольоровий туман стає густішим, перетворюється на хмари.
  4. Пливіть ласкавими хмарами доти, поки очі не розплющаться самі.

Щоб знайти потрібний ритм рахунку, дихайте повільно й спокійно, відгороджуючись від усіляких хвилювань за допомогою уяви. Цей метод дуже добре послаблює стрес.

В основу наступних методів психологічної саморегуляції покладено роботу з образами уяви для регуляції емоційного стану людини. Адже свідомо створені образи впливають на організм людини майже так само, як і реальний досвід.

Вправа  «Стирання інформації»

Розслабтеся. Заплющте очі. Уявіть, що перед вами лежить чистий аркуш паперу, олівці, гумка. Подумки намалюйте на аркуші негативну ситуацію, яку б вам хотілося забути. Це може бути реальна картинка, образна ситуація. Подумки візьміть гумку й послідовно «витирайте» з аркуша цю негативну інформацію, доки не зникне ця картинка. Знову заплющте очі й уявіть собі той самий аркуш паперу. Якщо картинка не зникла, знову візьміть гумку й «витирайте» її до повного зникнення.

Такі методи використовують також задля зниження концентрації уваги на стресогенному чиннику.

Вправа «Настрій»

Кілька хвилин тому ви почули погану но­вину чи закінчилася неприємна розмова…

Як зняти неприємний осад? Візьміть фломастери. Розслаблено, лівою рукою намалюйте абстрактний малюнок: кольорові нитки, лінії-сюжети, фігури. Важливо при цьому повністю зануритись у свої пережи­вання, вибрати колір і провести лінії так, як вам хотілося б, щоб вони цілком збігалися з вашим настроєм.

Намагайтеся уявити собі, що ви перено­сите свій сумний настрій на папір. Закінчили малюнок? А тепер перегорніть аркуш і на звороті напишіть 5—7 слів, які відображають ваш настрій, ваші почуття. Довго не думайте і не намагайтеся бути ввічливими: необхідно, щоб слова виникали спонтанно, без спеціального контролю.

Після цього ще раз продивіться ваш ма­люнок, ніби заново переживаючи свій настрій, перечитайте слова, і з задоволенням, емоційно, розірвіть аркуш, викиньте його в кошик.

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТ  КОМПЛЕКСНОЇ РОБОТИ  МЕНТОРА ТА ПСИХОЛОГА З УЧНЯМИ

  1.        Аналіз результативності учнів

В результаті проведеної роботи учень 1 взяв активну участь у турнірі юних істориків, де активно співпрацював з командою та продемонстрував свої знання історії та вміння аналітичної діяльності. У 2019/2020 учень взяв  участь у конкурсі  науково-дослідницьких  робіт Малої Академії наук,  у  секції соціології з роботою « ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ ЗОВНІШНЬОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ УКРАЇНЦІВ ЗА ПЕРІОД НЕЗАЛЕЖНОСТІ (1991-2019 РОКИ)». Виборов І місце у Дружківському міському відбірковому етапі; ІІІ місце в обласному відбірковому етапі.

В результаті проведеної роботи учень  2 взяв участь в багатьох конкурсах, де комплексно застосував набуті компетентності та обдарованість: конкурс- захист проекту гармонійного доповнення до пам’ятнику Героям Захисникам України. Назва проекту «Бережи, Боже, наших захисників!» - І місце; обласний фестиваль «Шукай краси, добра шукай!» - фіналіст у номінації «Панорама буктрейлерів за творами І. П. Котляревського; призер  в обласному етапі Всеукраїнської акції «Птах року» Дон ДОЕНЦ у 2018-2019 н. р.;  учасник експедиції «Моя Батьківщина – Україна», автор науково-дослідницької роботи «Козацький рух в місті Дружківка від ХVІ століття до сучасності» - ІІ місце; учасник конкурсу  науково-дослідницьких  робіт Малої Академії наук у 2019/2020 навчальному році,  у  секції правознавство з роботою «ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ ГЕНЕЗИС  ЗАХИСТУ ПРАВ ДИТИНИ  В УКРАЇНІ ТА У СВІТІ   В ХХ-ХХІ  СТОЛІТТЯХ». Виборов І місце у Дружківському міському відбірковому етапі; став лідером в секції правознавство обласного відбіркового  етапу.

 Використання учнями набутих компетентностей

Учень 1 продовжує навчання у ЗЗСО. Готується до олімпіади з історії у 2020/2021 н. р., продовжує співпрацю з Малою Академією наук, бо прагне досягти найвищого успіху. Відвідує гурток краєзнавців м. Дружківки та активно приймає участь у роботі дитячої дорадчої ради міста.

Учень 2 продовжує навчання у ЗЗСО. Приймає участь в конкурсах відеороликів у ЗЗСО, співпрацює з сайтом закладу. Продовжує активно займатися науково-дослідницькою діяльністю, впроваджуючи власні нестандартні методи дослідження.  Відвідує гурток краєзнавців м. Дружківки, де гідно зарекомендував себе, як досвідчений  учасник диспутів (завжди має аргументовану позицію, вміє конструктивно та структуровано подати інформацію)   та активно приймає участь у роботі дитячої дорадчої ради міста.

 

                                           ВИСНОВКИ

Обдарованість дітей проявляється по-різному й зустрічаються специфічні бар’єри на шляху розвитку залежно від індивідуальних особливостей та зовнішнього оточення дитини. Вданій роботі описано спільну менторську практику з учнями, які мають гіпертрофовану рису характеру та  психо-невролгічні вади. В даній роботі доведено, що навіть такі бар’єри при комплексному підході до роботи з обдарованими учнями не завадять успіху.

 

docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Методичні рекомендації
Інкл
Додано
25 листопада 2020
Переглядів
392
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку