Майстер-клас "Розум на кінчиках пальців"

Про матеріал
Робота знайомить з методиками діагностування рівня розвитку дрібної моторики дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, містить вправи, діагностичні тести для апробації найбільш дієвих методологічних прийомів. Для корекційних педагогів та вчителів початкових класів.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

Логопедичний майстер-клас

 

«Розум на кінчиках пальців»

 

Дрібна моторика в мовленнєвому розвитку дітей

дошкільного та молодшого шкільного віку

й методика її діагностики

 

 

 

 

 

Підготувала:

вчитель-логопед

Смілянської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів № 7

Шарапова Олена Валеріанівна

Похожее изображение 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Логопедичний майстер-клас

«Розум на кінчиках пальців»

(дрібна моторика в мовленнєвому розвитку дітей дошкільного

та молодшого шкільного віку й методика її діагностики)

 

Мета: навчальна: поглибити знання учасників майстер-класу про методику діагностування рівня розвитку дрібної моторики дітей дошкільного та молодшого шкільного віку; розвивальна: розвивати навики спілкування, логічного мислення, дієвої взаємодії, самоорганізації, уміння працювати індивідуально та в міні групах, удосконалювати професійні та комунікативні компетентності; виховна: сприяти популяризації логопедичних знань серед корекційних педагогів та вчителів початкових класів.

Завдання:

1. Актуалізувати напрямок роботи корекційного педагога та вчителя початкових класів, що спрямований на розвиток дрібної моторики дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

2. Акцентувати виключність взаємозв’язку дрібної моторики дитини з розвитком її мовлення та загальним рівнем готовності до школи і навчання.

3. Апробувати найбільш дієві методологічні прийоми (вправи, діагностичні тести), що розроблені задля визначення рівня розвитку дрібної моторики дітей 5-10-річного віку. 

Очікувані результати:

Після проведення майстер-класу його учасники:

  •          поглиблять власні знання з логопедії, педагогіки та психології;
  •          удосконалять професійні вміння навчально-корекційної роботи;
  •          збагатять методологічний арсенал оригінальними вправами;
  •          обміняються досвідом роботи. 

Обладнання: картки з вправою «Будиночок», писемне приладдя (олівці, ручки), чисті аркуші паперу для виконання тесту Куглера, тесту на синкінезію рухів.

Ключові поняття: дрібна моторика, мовлення, діагностика, координація, тест Куглера, синкінезія.

 

 

ПЕРЕБІГ МАЙСТЕР-КЛАСУ

 

Вступ

 

Одним із важливих факторів формування мовлення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку є розвиток дрібної моторики. Дрібна моторика – це сукупність дій м’язової, кісткової, нервової та зорової систем людини, що спрямовані на виконання дрібних, точних, скоординованих рухів кистями й пальцями. Доведено, що рівень розвитку дрібної моторики – це один з основоположних показників інтелектуальної готовності до навчання в школі: дитина, яка має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє мислити логічно, краще запам’ятовує та концентрує увагу.

Зв’язок рухів рук із мовленням уперше був відмічений в 1928 році. Згодом на підтвердження цієї тези було проведено низку спеціальних дослідів, які довели, що тренувальні рухи пальцями рук стимулюють розвиток центральної нервової системи й тим самим прискорюють розвиток мовлення дитини. Так було підтверджено думку про те, що одним із факторів формування мовлення є розвиток дрібної моторики.

Особливе місце дрібної моторики в загальному розвитку дитини неодноразово відзначали видатні педагоги:

  •     «Розум дитини міститься на кінчиках її пальців. Від них йдуть тоненькі струмочки, що живлять джерело творчої думки. Іншими словами: чим більше майстерності в дитячій руці, тим вона розумніша» (В. Сухомлинський)
  •     «Історія інтелектуального розвитку дитини, як і нашої цивілізації, базується на творчій роботі, що створюється паралельно головою та рукою» (М. Монтессорі)
  •     «Рука – це головний мозок, що вийшов назовні» (І. Кант)

 

 

Методичні прийоми

діагностики рівня розвитку дрібної моторики

 

Визначення рівня розвитку дрібної моторики дозволяє не лише визначати готовність дитини до школи, але й правильно планувати роботу щодо корекції мовленнєвого розвитку майбутніх школярів, а також учнів початкових класів.

Запропоновані нижче вправи, розроблені для діагностики рівня розвитку дрібної моторики, є доцільними не лише для роботи вчителя-логопеда, але й будуть корисними на уроках вчителів початкових класів, на заняттях педагогів підготовчих груп, груп продовженого дня. Вправи й картки можна використовувати у вигляді творчих, навчальних завдань, при цьому здійснюючи інтерпретацію результатів з точки зору розвитку дрібної моторики кожної дитини.

 

Тест Куглера

 

Тест Куглера – дієвий методичний прийом на визначення рівня дрібної моторики дошкільників та дітей молодшого шкільного віку. Він складається з 7-ми фігур, що поступово ускладнюються графічно.

Перебіг вправи: учасник тестування отримує завдання відтворити фігуру; фігури демонструються поступово, одна за одною; тест виконується на нелінованому аркуші.

Картинки по запросу тест куглера

Інтерпретація:

  •     намальовані фігури оцінюються, починаючи від 5-ї (хрест);
  •     дитина 7-річного віку з середнім рівнем розвитку дрібної моторики повинна вміти відтворити фігуру 5 (хрест);
  •     відтворення 5-ї фігури дитиною 6-річного віку є одним із факторів, що свідчать про психологічну та інтелектуальну готовність до школи;
  •     дитина-дошкільник, яка не може відтворити фігури 5, 6 та 7, вважається неготовою до шкільного навчання.

Підсумок: відтворення фігур 1-4 свідчить про низький рівень розвитку дрібної моторики дитини, фігури 5 – середній рівень; фігури 6 – хороший рівень; фігури 7 – високий рівень.

 

Вправа «Будиночок»

 

Вправа «Будиночок» є однією з базових вправ у методиці діагностики готовності дітей до школи, а також визначення рівня розвитку дрібної моторики дітей 5-10-річного віку. Авторка вправи – Надія Гуткіна, відомий психолог, кандидат психологічних наук, дослідниця психології розвитку дитини. У багатому доробку наукових праць та методологічних розробок Н. Гуткіної вправа «Будиночок» вважається найкращою її роботою.

Перебіг вправи: учасники отримують картки з завданням відтворити будиночок, що зображений на малюнку.

Похожее изображение

Інтерпретація: за відтвореним малюнком здійснюється аналіз помилок і неточностей, що оцінюються певною кількістю балів:

  •     відсутність будь-якого елементу малюнку (4 бали за кожен елемент);
  •     неправильно зображений елемент малюнку (2 бали за кожен елемент, причому права і ліва частина паркану розглядаються як окремі елементи; при цьому кількість штрихів на даху, кількість дощечок паркану та кількість «кілець» диму може бути довільною й помилкою не вважається);
  •     неправильне розміщення деталей в площині малюнка (1 бал);
  •     збільшення окремих деталей малюнка більше, ніж удвічі, за умови відносно правильного збереження розміру всього малюнку (3 бали за кожну збільшену деталь);
  •     відхилення прямих ліній більше, ніж на 30 градусів, від заданого напрямку (1 бал за кожне відхилення);
  •     розриви між лініями в тих місцях, де вони повинні бути з’єднані (1 бал за кожен розрив);
  •     накладання ліній одна на одну (1 бал за кожне накладання).

Підсумок: результати виконання вправи «Будиночок» інтерпретуються за сумою балів: чим менше їх набрано, тим кращим вважається результат (в ідеалі – 0 балів). Досвід показує, що діти віком 5 років вкрай рідко виконують вправу на 0 балів, що пов’язано з неповною зрілістю ділянок головного мозку, які відповідають за сенсорну моторику. Для дітей старше  5-ти років результат 1-2 бали свідчить про середній рівень розвитку дрібної моторики, більше 4 балів – слабкий стан розвитку дрібної моторики. Якщо дитина 10-річного віку набирає більше 1 балу, це свідчить про неблагополуччя її загального розвитку.

 

Тест на визначення синкінезії рухів

 

Підготовка: кисті рук необхідно покласти на аркуш паперу й обвести їх по контуру; переглянувши результат, слід знову попросити учасників тесту покласти долоні на аркуш так, щоб вони співпали з щойно намальованим контуром.

Перебіг тесту:

  •     необхідно попросити дитину піднімати той палець (лише один), на який вказуватиме логопед (вчитель) за допомогою олівця / ручки, не торкаючись самого пальця (вказувати на пальці потрібно в такій послідовності: 5 – 1 – 2 – 4 – 3, де 1 – великий палець, 5 – мізинець);
  •     тест необхідно починати з правої руки; для кожної руки тестування проводиться двічі;
  •     під час піднімання пальців у дитини виникатимуть мимовільні рухи іншими пальцями, що називаються «синкінезіями». Синкінезії є результатом недостатньої диференційованості рухів, коли під час виконання певного руху включаються м’язи, що не потрібні для здійснення цього руху;
  •     у ході виконання тесту логопед (вчитель) фіксує кількість синкінезій на обох руках в двох спробах.

Інтерпретація: кількість порахованих синкінезій на кожній руці за обидві спроби потрібно поділити на 2 й отримані цифри для правої і лівої руки додати.

Підсумок: спираючись на отримані результати, визначають рівень розвитку дрібної моторики дитини відповідно до даних таблиці:

 

Вік дитини

Середня кількість синкінезій

за двома спробами (норма)

6 років

9

7 років

6

8 років

5

9 років

3

 

Для учасників тестування дошкільного віку за допомогою цього тесту здійснюється також оцінка праворукості чи ліворукості дитини: ведучою є та рука, диференціація рухів якої є кращою, відповідно кількість синкінезій на ній є меншою.

 

«Пальцевий» тест

Цікавий тест на визначення так званого «бюджету здібностей» дитини був розроблений у 1990-х роках лікарем А. Мустафіним. Нині цей прийом також активно використовується для діагностики рівня розвитку дрібної моторики дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (старше 5-ти років).

Перебіг тесту: учаснику пропонується схрестити безіменний палець з мізинцем.

Інтерпретація: якщо схрещування пальців не вдається виконати без допомоги дорослого, це є показником низького рівня розвитку дрібної моторики; на користь середнього рівня свідчить схрещення пальців, яке в цілому вдалося, але завдяки докладанню значних зусиль, у результаті чого безіменний палець охоплює мізинець в незначній мірі; високим рівень розвитку дрібної моторики дитини вважається за умови, якщо безіменний палець щільно й достатньо глибоко охоплює мізинець.

Підсумок: згідно задумки автора методики, чим більше безіменний палець охоплює мізинець, тим більшим є «бюджет здібностей» дитини.

 

 

ПІДСУМОК МАЙСТЕР-КЛАСУ

 

Правильна діагностика особливостей м’язово-кістково-зорової координації  є важливою для вибору конкретних методологічних прийомів, спрямованих на розвиток дрібної моторики дітей дошкільного та молодшого шкільного віку й, відповідно, розвитку мовленнєвої компетенції школярів. Перелік основних прийомів, вправ і практичних занять, якими послуговуються корекційні педагоги та вчителі початкових класів задля розвитку дрібної моторики дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, досить показовий. Зокрема, це:

  •      шнурування
  •      складання мозаїки
  •      складання пазлів
  •      складання конструктора LEGO
  •      пальчикова гімнастика з віршованими вправами
  •      ігри з прищепками
  •      ігри з резинками
  •      вирізання ножицями
  •      робота з пластиліном
  •      малювання пальчиковими фарбами
  •      виготовлення поробок з природних матеріалів
  •      розмальовки
  •      прописи
  •      графічні диктанти
  •      пальчиковий театр
  •      вправи на повторення фігур із пальців
  •      вправи на координацію рухів
  •      вправи з су-джок тренажером
  •      вправи з еспандером
  •      закручування
  •      нанизування
  •      сортування дрібних предметів
  •      перебирання круп
  •      рукоділля

 

Підбиваючи підсумки заняття, учасники виконують вправу «Методичний аукціон»: після ознайомлення з переліком вправ і практичних прийомів, що сприяють розвитку дрібної моторики, кожному учаснику пропонується «віддати свій голос» (у вигляді наклейки) за ті вправи, які застосовуються на практиці найчастіше. Результати інтерпретуються у вигляді міні зрізу: 1) які практичні прийомі є найбільш поширені в педагогічно-корекційній практиці вчителів – учасників майстер-класу, 2) які використовуються ними достатньо, 3) які є малопоширеними, але при цьому не менш дієвими.

doc
Додав(-ла)
Шарапова Олена
Пов’язані теми
Логопедія, Майстер-класи
Інкл
Додано
23 січня 2025
Переглядів
963
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку