Логопедичний майстер-клас
«Розум на кінчиках пальців»
Дрібна моторика в мовленнєвому розвитку дітей
дошкільного та молодшого шкільного віку
й методика її діагностики
Підготувала:
вчитель-логопед
Смілянської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів № 7
Шарапова Олена Валеріанівна
Логопедичний майстер-клас
«Розум на кінчиках пальців»
(дрібна моторика в мовленнєвому розвитку дітей дошкільного
та молодшого шкільного віку й методика її діагностики)
Мета: навчальна: поглибити знання учасників майстер-класу про методику діагностування рівня розвитку дрібної моторики дітей дошкільного та молодшого шкільного віку; розвивальна: розвивати навики спілкування, логічного мислення, дієвої взаємодії, самоорганізації, уміння працювати індивідуально та в міні групах, удосконалювати професійні та комунікативні компетентності; виховна: сприяти популяризації логопедичних знань серед корекційних педагогів та вчителів початкових класів.
Завдання:
1. Актуалізувати напрямок роботи корекційного педагога та вчителя початкових класів, що спрямований на розвиток дрібної моторики дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
2. Акцентувати виключність взаємозв’язку дрібної моторики дитини з розвитком її мовлення та загальним рівнем готовності до школи і навчання.
3. Апробувати найбільш дієві методологічні прийоми (вправи, діагностичні тести), що розроблені задля визначення рівня розвитку дрібної моторики дітей 5-10-річного віку.
Очікувані результати:
Після проведення майстер-класу його учасники:
Обладнання: картки з вправою «Будиночок», писемне приладдя (олівці, ручки), чисті аркуші паперу для виконання тесту Куглера, тесту на синкінезію рухів.
Ключові поняття: дрібна моторика, мовлення, діагностика, координація, тест Куглера, синкінезія.
ПЕРЕБІГ МАЙСТЕР-КЛАСУ
Вступ
Одним із важливих факторів формування мовлення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку є розвиток дрібної моторики. Дрібна моторика – це сукупність дій м’язової, кісткової, нервової та зорової систем людини, що спрямовані на виконання дрібних, точних, скоординованих рухів кистями й пальцями. Доведено, що рівень розвитку дрібної моторики – це один з основоположних показників інтелектуальної готовності до навчання в школі: дитина, яка має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє мислити логічно, краще запам’ятовує та концентрує увагу.
Зв’язок рухів рук із мовленням уперше був відмічений в 1928 році. Згодом на підтвердження цієї тези було проведено низку спеціальних дослідів, які довели, що тренувальні рухи пальцями рук стимулюють розвиток центральної нервової системи й тим самим прискорюють розвиток мовлення дитини. Так було підтверджено думку про те, що одним із факторів формування мовлення є розвиток дрібної моторики.
Особливе місце дрібної моторики в загальному розвитку дитини неодноразово відзначали видатні педагоги:
Методичні прийоми
діагностики рівня розвитку дрібної моторики
Визначення рівня розвитку дрібної моторики дозволяє не лише визначати готовність дитини до школи, але й правильно планувати роботу щодо корекції мовленнєвого розвитку майбутніх школярів, а також учнів початкових класів.
Запропоновані нижче вправи, розроблені для діагностики рівня розвитку дрібної моторики, є доцільними не лише для роботи вчителя-логопеда, але й будуть корисними на уроках вчителів початкових класів, на заняттях педагогів підготовчих груп, груп продовженого дня. Вправи й картки можна використовувати у вигляді творчих, навчальних завдань, при цьому здійснюючи інтерпретацію результатів з точки зору розвитку дрібної моторики кожної дитини.
Тест Куглера
Тест Куглера – дієвий методичний прийом на визначення рівня дрібної моторики дошкільників та дітей молодшого шкільного віку. Він складається з 7-ми фігур, що поступово ускладнюються графічно.
Перебіг вправи: учасник тестування отримує завдання відтворити фігуру; фігури демонструються поступово, одна за одною; тест виконується на нелінованому аркуші.

Інтерпретація:
Підсумок: відтворення фігур 1-4 свідчить про низький рівень розвитку дрібної моторики дитини, фігури 5 – середній рівень; фігури 6 – хороший рівень; фігури 7 – високий рівень.
Вправа «Будиночок»
Вправа «Будиночок» є однією з базових вправ у методиці діагностики готовності дітей до школи, а також визначення рівня розвитку дрібної моторики дітей 5-10-річного віку. Авторка вправи – Надія Гуткіна, відомий психолог, кандидат психологічних наук, дослідниця психології розвитку дитини. У багатому доробку наукових праць та методологічних розробок Н. Гуткіної вправа «Будиночок» вважається найкращою її роботою.
Перебіг вправи: учасники отримують картки з завданням відтворити будиночок, що зображений на малюнку.

Інтерпретація: за відтвореним малюнком здійснюється аналіз помилок і неточностей, що оцінюються певною кількістю балів:
Підсумок: результати виконання вправи «Будиночок» інтерпретуються за сумою балів: чим менше їх набрано, тим кращим вважається результат (в ідеалі – 0 балів). Досвід показує, що діти віком 5 років вкрай рідко виконують вправу на 0 балів, що пов’язано з неповною зрілістю ділянок головного мозку, які відповідають за сенсорну моторику. Для дітей старше 5-ти років результат 1-2 бали свідчить про середній рівень розвитку дрібної моторики, більше 4 балів – слабкий стан розвитку дрібної моторики. Якщо дитина 10-річного віку набирає більше 1 балу, це свідчить про неблагополуччя її загального розвитку.
Тест на визначення синкінезії рухів
Підготовка: кисті рук необхідно покласти на аркуш паперу й обвести їх по контуру; переглянувши результат, слід знову попросити учасників тесту покласти долоні на аркуш так, щоб вони співпали з щойно намальованим контуром.
Перебіг тесту:
Інтерпретація: кількість порахованих синкінезій на кожній руці за обидві спроби потрібно поділити на 2 й отримані цифри для правої і лівої руки додати.
Підсумок: спираючись на отримані результати, визначають рівень розвитку дрібної моторики дитини відповідно до даних таблиці:
|
Вік дитини |
Середня кількість синкінезій за двома спробами (норма) |
|
6 років |
9 |
|
7 років |
6 |
|
8 років |
5 |
|
9 років |
3 |
Для учасників тестування дошкільного віку за допомогою цього тесту здійснюється також оцінка праворукості чи ліворукості дитини: ведучою є та рука, диференціація рухів якої є кращою, відповідно кількість синкінезій на ній є меншою.
«Пальцевий» тест
Цікавий тест на визначення так званого «бюджету здібностей» дитини був розроблений у 1990-х роках лікарем А. Мустафіним. Нині цей прийом також активно використовується для діагностики рівня розвитку дрібної моторики дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (старше 5-ти років).
Перебіг тесту: учаснику пропонується схрестити безіменний палець з мізинцем.
Інтерпретація: якщо схрещування пальців не вдається виконати без допомоги дорослого, це є показником низького рівня розвитку дрібної моторики; на користь середнього рівня свідчить схрещення пальців, яке в цілому вдалося, але завдяки докладанню значних зусиль, у результаті чого безіменний палець охоплює мізинець в незначній мірі; високим рівень розвитку дрібної моторики дитини вважається за умови, якщо безіменний палець щільно й достатньо глибоко охоплює мізинець.
Підсумок: згідно задумки автора методики, чим більше безіменний палець охоплює мізинець, тим більшим є «бюджет здібностей» дитини.
ПІДСУМОК МАЙСТЕР-КЛАСУ
Правильна діагностика особливостей м’язово-кістково-зорової координації є важливою для вибору конкретних методологічних прийомів, спрямованих на розвиток дрібної моторики дітей дошкільного та молодшого шкільного віку й, відповідно, розвитку мовленнєвої компетенції школярів. Перелік основних прийомів, вправ і практичних занять, якими послуговуються корекційні педагоги та вчителі початкових класів задля розвитку дрібної моторики дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, досить показовий. Зокрема, це:
Підбиваючи підсумки заняття, учасники виконують вправу «Методичний аукціон»: після ознайомлення з переліком вправ і практичних прийомів, що сприяють розвитку дрібної моторики, кожному учаснику пропонується «віддати свій голос» (у вигляді наклейки) за ті вправи, які застосовуються на практиці найчастіше. Результати інтерпретуються у вигляді міні зрізу: 1) які практичні прийомі є найбільш поширені в педагогічно-корекційній практиці вчителів – учасників майстер-класу, 2) які використовуються ними достатньо, 3) які є малопоширеними, але при цьому не менш дієвими.