Майстер-клас "Розум на кінчиках пальців"

 

 

 

 

 

 

 

 

Логопедичний майстер-клас

 

«Розум на кінчиках пальців»

 

Дрібна моторика в мовленнєвому розвитку дітей

дошкільного та молодшого шкільного віку

й методика її діагностики

 

 

 

 

 

Підготувала:

вчитель-логопед

Смілянської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів № 7

Шарапова Олена Валеріанівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Логопедичний майстер-клас

«Розум на кінчиках пальців»

(дрібна моторика в мовленнєвому розвитку дітей дошкільного

та молодшого шкільного віку й методика її діагностики)

 

Мета: навчальна: поглибити знання учасників майстер-класу про методику діагностування рівня розвитку дрібної моторики дітей дошкільного та молодшого шкільного віку; розвивальна: розвивати навики спілкування, логічного мислення, дієвої взаємодії, самоорганізації, уміння працювати індивідуально та в міні групах, удосконалювати професійні та комунікативні компетентності; виховна: сприяти популяризації логопедичних знань серед корекційних педагогів та вчителів початкових класів.

Завдання:

1. Актуалізувати напрямок роботи корекційного педагога та вчителя початкових класів, що спрямований на розвиток дрібної моторики дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

2. Акцентувати виключність взаємозв’язку дрібної моторики дитини з розвитком її мовлення та загальним рівнем готовності до школи і навчання.

3. Апробувати найбільш дієві методологічні прийоми (вправи, діагностичні тести), що розроблені задля визначення рівня розвитку дрібної моторики дітей 5-10-річного віку. 

Очікувані результати:

Після проведення майстер-класу його учасники:

•          поглиблять власні знання з логопедії, педагогіки та психології;
•          удосконалять професійні вміння навчально-корекційної роботи;
•          збагатять методологічний арсенал оригінальними вправами;
•          обміняються досвідом роботи. 

Обладнання: картки з вправою «Будиночок», писемне приладдя (олівці, ручки), чисті аркуші паперу для виконання тесту Куглера, тесту на синкінезію рухів.

Ключові поняття: дрібна моторика, мовлення, діагностика, координація, тест Куглера, синкінезія.

 

 

ПЕРЕБІГ МАЙСТЕР-КЛАСУ

 

Вступ

 

Одним із важливих факторів формування мовлення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку є розвиток дрібної моторики. Дрібна моторика – це сукупність дій м’язової, кісткової, нервової та зорової систем людини, що спрямовані на виконання дрібних, точних, скоординованих рухів кистями й пальцями. Доведено, що рівень розвитку дрібної моторики – це один з основоположних показників інтелектуальної готовності до навчання в школі: дитина, яка має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє мислити логічно, краще запам’ятовує та концентрує увагу.

Зв’язок рухів рук із мовленням уперше був відмічений в 1928 році. Згодом на підтвердження цієї тези було проведено низку спеціальних дослідів, які довели, що тренувальні рухи пальцями рук стимулюють розвиток центральної нервової системи й тим самим прискорюють розвиток мовлення дитини. Так було підтверджено думку про те, що одним із факторів формування мовлення є розвиток дрібної моторики.

Особливе місце дрібної моторики в загальному розвитку дитини неодноразово відзначали видатні педагоги:

•     «Розум дитини міститься на кінчиках її пальців. Від них йдуть тоненькі струмочки, що живлять джерело творчої думки. Іншими словами: чим більше майстерності в дитячій руці, тим вона розумніша» (В. Сухомлинський)
•     «Історія інтелектуального розвитку дитини, як і нашої цивілізації, базується на творчій роботі, що створюється паралельно головою та рукою» (М. Монтессорі)
•     «Рука – це головний мозок, що вийшов назовні» (І. Кант)

 

 

Методичні прийоми

діагностики рівня розвитку дрібної моторики

 

Визначення рівня розвитку дрібної моторики дозволяє не лише визначати готовність дитини до школи, але й правильно планувати роботу щодо корекції мовленнєвого розвитку майбутніх школярів, а також учнів початкових класів.

Запропоновані нижче вправи, розроблені для діагностики рівня розвитку дрібної моторики, є доцільними не лише для роботи вчителя-логопеда, але й будуть корисними на уроках вчителів початкових класів, на заняттях педагогів підготовчих груп, груп продовженого дня. Вправи й картки можна використовувати у вигляді творчих, навчальних завдань, при цьому здійснюючи інтерпретацію результатів з точки зору розвитку дрібної моторики кожної дитини.

 

Тест Куглера

 

Тест Куглера – дієвий методичний прийом на визначення рівня дрібної моторики дошкільників та дітей молодшого шкільного віку. Він складається з 7-ми фігур, що поступово ускладнюються графічно.

Перебіг вправи: учасник тестування отримує завдання відтворити фігуру; фігури демонструються поступово, одна за одною; тест виконується на нелінованому аркуші.

Інтерпретація:

•     намальовані фігури оцінюються, починаючи від 5-ї (хрест);
•     дитина 7-річного віку з середнім рівнем розвитку дрібної моторики повинна вміти відтворити фігуру 5 (хрест);
•     відтворення 5-ї фігури дитиною 6-річного віку є одним із факторів, що свідчать про психологічну та інтелектуальну готовність до школи;
•     дитина-дошкільник, яка не може відтворити фігури 5, 6 та 7, вважається неготовою до шкільного навчання.

Підсумок: відтворення фігур 1-4 свідчить про низький рівень розвитку дрібної моторики дитини, фігури 5 – середній рівень; фігури 6 – хороший рівень; фігури 7 – високий рівень.

 

Вправа «Будиночок»

 

Вправа «Будиночок» є однією з базових вправ у методиці діагностики готовності дітей до школи, а також визначення рівня розвитку дрібної моторики дітей 5-10-річного віку. Авторка вправи – Надія Гуткіна, відомий психолог, кандидат психологічних наук, дослідниця психології розвитку дитини. У багатому доробку наукових праць та методологічних розробок Н. Гуткіної вправа «Будиночок» вважається найкращою її роботою.

Перебіг вправи: учасники отримують картки з завданням відтворити будиночок, що зображений на малюнку.

Інтерпретація: за відтвореним малюнком здійснюється аналіз помилок і неточностей, що оцінюються певною кількістю балів:

•     відсутність будь-якого елементу малюнку (4 бали за кожен елемент);
•     неправильно зображений елемент малюнку (2 бали за кожен елемент, причому права і ліва частина паркану розглядаються як окремі елементи; при цьому кількість штрихів на даху, кількість дощечок паркану та кількість «кілець» диму може бути довільною й помилкою не вважається);
•     неправильне розміщення деталей в площині малюнка (1 бал);
•     збільшення окремих деталей малюнка більше, ніж удвічі, за умови відносно правильного збереження розміру всього малюнку (3 бали за кожну збільшену деталь);
•     відхилення прямих ліній більше, ніж на 30 градусів, від заданого напрямку (1 бал за кожне відхилення);
•     розриви між лініями в тих місцях, де вони повинні бути з’єднані (1 бал за кожен розрив);
•     накладання ліній одна на одну (1 бал за кожне накладання).

Підсумок: результати виконання вправи «Будиночок» інтерпретуються за сумою балів: чим менше їх набрано, тим кращим вважається результат (в ідеалі – 0 балів). Досвід показує, що діти віком 5 років вкрай рідко виконують вправу на 0 балів, що пов’язано з неповною зрілістю ділянок головного мозку, які відповідають за сенсорну моторику. Для дітей старше  5-ти років результат 1-2 бали свідчить про середній рівень розвитку дрібної моторики, більше 4 балів – слабкий стан розвитку дрібної моторики. Якщо дитина 10-річного віку набирає більше 1 балу, це свідчить про неблагополуччя її загального розвитку.

 

Тест на визначення синкінезії рухів

 

Підготовка: кисті рук необхідно покласти на аркуш паперу й обвести їх по контуру; переглянувши результат, слід знову попросити учасників тесту покласти долоні на аркуш так, щоб вони співпали з щойно намальованим контуром.

Перебіг тесту:

•     необхідно попросити дитину піднімати той палець (лише один), на який вказуватиме логопед (вчитель) за допомогою олівця / ручки, не торкаючись самого пальця (вказувати на пальці потрібно в такій послідовності: 5 – 1 – 2 – 4 – 3, де 1 – великий палець, 5 – мізинець);
•     тест необхідно починати з правої руки; для кожної руки тестування проводиться двічі;
•     під час піднімання пальців у дитини виникатимуть мимовільні рухи іншими пальцями, що називаються «синкінезіями». Синкінезії є результатом недостатньої диференційованості рухів, коли під час виконання певного руху включаються м’язи, що не потрібні для здійснення цього руху;
•     у ході виконання тесту логопед (вчитель) фіксує кількість синкінезій на обох руках в двох спробах.

Інтерпретація: кількість порахованих синкінезій на кожній руці за обидві спроби потрібно поділити на 2 й отримані цифри для правої і лівої руки додати.

Підсумок: спираючись на отримані результати, визначають рівень розвитку дрібної моторики дитини відповідно до даних таблиці:

 

Вік дитини	Середня кількість синкінезій за двома спробами (норма)
6 років	9
7 років	6
8 років	5
9 років	3

 

Для учасників тестування дошкільного віку за допомогою цього тесту здійснюється також оцінка праворукості чи ліворукості дитини: ведучою є та рука, диференціація рухів якої є кращою, відповідно кількість синкінезій на ній є меншою.

 

«Пальцевий» тест

Цікавий тест на визначення так званого «бюджету здібностей» дитини був розроблений у 1990-х роках лікарем А. Мустафіним. Нині цей прийом також активно використовується для діагностики рівня розвитку дрібної моторики дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (старше 5-ти років).

Перебіг тесту: учаснику пропонується схрестити безіменний палець з мізинцем.

Інтерпретація: якщо схрещування пальців не вдається виконати без допомоги дорослого, це є показником низького рівня розвитку дрібної моторики; на користь середнього рівня свідчить схрещення пальців, яке в цілому вдалося, але завдяки докладанню значних зусиль, у результаті чого безіменний палець охоплює мізинець в незначній мірі; високим рівень розвитку дрібної моторики дитини вважається за умови, якщо безіменний палець щільно й достатньо глибоко охоплює мізинець.

Підсумок: згідно задумки автора методики, чим більше безіменний палець охоплює мізинець, тим більшим є «бюджет здібностей» дитини.

 

 

ПІДСУМОК МАЙСТЕР-КЛАСУ

 

Правильна діагностика особливостей м’язово-кістково-зорової координації  є важливою для вибору конкретних методологічних прийомів, спрямованих на розвиток дрібної моторики дітей дошкільного та молодшого шкільного віку й, відповідно, розвитку мовленнєвої компетенції школярів. Перелік основних прийомів, вправ і практичних занять, якими послуговуються корекційні педагоги та вчителі початкових класів задля розвитку дрібної моторики дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, досить показовий. Зокрема, це:

•      шнурування
•      складання мозаїки
•      складання пазлів
•      складання конструктора LEGO
•      пальчикова гімнастика з віршованими вправами
•      ігри з прищепками
•      ігри з резинками
•      вирізання ножицями
•      робота з пластиліном
•      малювання пальчиковими фарбами
•      виготовлення поробок з природних матеріалів
•      розмальовки
•      прописи
•      графічні диктанти
•      пальчиковий театр
•      вправи на повторення фігур із пальців
•      вправи на координацію рухів
•      вправи з су-джок тренажером
•      вправи з еспандером
•      закручування
•      нанизування
•      сортування дрібних предметів
•      перебирання круп
•      рукоділля

 

Підбиваючи підсумки заняття, учасники виконують вправу «Методичний аукціон»: після ознайомлення з переліком вправ і практичних прийомів, що сприяють розвитку дрібної моторики, кожному учаснику пропонується «віддати свій голос» (у вигляді наклейки) за ті вправи, які застосовуються на практиці найчастіше. Результати інтерпретуються у вигляді міні зрізу: 1) які практичні прийомі є найбільш поширені в педагогічно-корекційній практиці вчителів – учасників майстер-класу, 2) які використовуються ними достатньо, 3) які є малопоширеними, але при цьому не менш дієвими.