Майстер-клас «Розвиток інноваційної особистості учня засобами технології розвитку критичного мислення»

Про матеріал
досвід роботи з теми «Розвиток інноваційної особистості учня засобами технології розвитку критичного мислення»
Перегляд файлу

Майстер-клас

«Розвиток інноваційної особистості учня

засобами технології розвитку критичного мислення»

(слайди 1-2)

Мета:  популяризувати досвід роботи з теми «Розвиток інноваційної особистості учня засобами технології розвитку критичного мислення»; ознайомити  з  методами і стратегіями навчання за даною технологією.

 

Завдання:

  • розкрити зміст майстер-класу за допомогою виконання комплексу інтерактивних  вправ;
  • поширити обізнаність викладачів  про викладання предметів шкільної програми за технологією розвитку критичного мислення;
  • актуалізувати свідоме,  ефективне оволодіння вчителями інноваційними методами та прийомами навчання через практичну діяльність педагогів;
  • сприяти розвитку педагогічної творчості;
  • показати практичну значущість використання даної технології навчання.

 

Очікуваний результат:

  • підвищення педагогічної майстерності;
  • самовдосконалення педагогів.

 

ХІД   МАЙСТЕР-КЛАСУ

I.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  ЕТАП

ВПРАВА  «КОЛЬОРИ» (слайд 3 )

Мета:   підготувати   учасників  до  успішної   діяльності;   створити  комфортну  атмосферу,  гарний  настрій;  сприяти  згуртованості  групи.

Обладнання:  грибочки-стікери  різного  кольору:  червоний,  жовтий,  синій.

Хід  вправи:

Всі  учасники  вибирають  картку  певного  кольору.

 

Тьютор:

Коли ви заходили, то кожен з вас обрав грибочок певного кольору. Психологи доводять, що червоний колір означає оптимізм, гарний настрій; жовтий колір – пізнання  істини; синій колір  - душевний підйом. З таким настроєм ви сьогодні прийшли на майстер-клас.

Але картки нам також допоможуть об'єднатися у групи для подальшої роботи (об'єднання у групи учасників майстер-класу)

 

ВПРАВА  «ОЧІКУВАННЯ» (слайд 4 )

Мета:  сприяти  формуванню  побажань  учасників  щодо  участі  їх  у  тренінгу;  формувати  їх професійні  прагнення.

Обладнання:  кольорові грибочки з-х кольорів.

Хід  вправи:  написані  незакінчені  речення:  «Від  тренінгу  я  очікую… »,

«Від  себе  я  очікую… ».

Кожен  учасник  зачитує вголос  свої  очікування  та прикріпляє їх до кошика. 

 

ВПРАВА «ПРАВИЛА РОБОТИ НА МАЙСТЕР-КЛАСІ» (слайд 5 )

Мета: сприяти згуртуванню групи, створення доброзичливої атмосфери та комфорту під час роботи.

Обладнання: заздалегідь прикріплений ватман із підписом «Правила роботи на майстер-класі», маркери

Хід вправи:

Наголошую на тому, що упродовж роботи, обговорюючи безліч проблем і питань, учасники будуть єдиним великим колективом. І для того, щоб уникнути конфліктів, необхідно виробити і прийняти правила, які закріплюють правила поведінки всіх членів колективу.

Методом «мозкового штурму» учасники вносять свої пропозиції. Пропоную їх обговорити і, якщо всі члени групи погоджується прийняти їх, записати запропоновані правила:

  • бути толерантним;
  • дотримуватися регламенту;
  • говорити по черзі;
  • бути позитивними до себе та інших;
  • бути активним;
  • обговорювати ідеї, а не людей;
  • говорити від свого імені.

Звертаю увагу учасників на те, що правила – це певні норми поведінки. Після прийняття правил звертаю увагу учасників на необхідність їх ретельного дотримування. А, в разі потреби, робити цей й надалі.

??? Запитання для обговорення:

  1. Навіщо ми прийняли правила роботи?
  2. Чому ми не нумерували правила? (всі вони однаково важливі)
  3. Чому спочатку обговорювали правила, затверджували і лише тоді приймали?
  4. Як цю вправу можна використати в роботі із учнями?

 

II.  ПРЕЗЕНТАЦІЯ  ДОСВІДУ  РОБОТИ

ВПРАВА «МЕТОДИЧНА СКАРБНИЧКА» (слайд 6)

Мета:  популяризувати  досвід  роботи.

Обладнання:  презентація  досвіду  роботи  з  теми  «Розвиток інноваційної особистості учня засобами технології розвитку критичного мислення»

Хід  вправи: 

Тьютор:  

Щоб у європейській спільноті зайняти  гідне місце нашій державі, потрібна якісна освіта. На якісну освіту сподіваються і батьки, які хочуть бачити своїх дітей підготовленими до життя, і  діти, які мріють  знайти  своє місце в житті, бути освіченими та конкурентноспроможними. У такий спосіб одним із основних завдань системи освіти України стає підготовка громадян, які здатні критично мислити і на високому інтелектуальному рівні розв`язувати різноманітні проблеми життя. Щоб навчитися вмінням критично аналізувати повсякденні події, порівнювати аналітичні точки зору, відстоювати власну позицію, приймати зважені рішення тощо, потрібно володіти необхідними знаннями з математики. Навчити кожну особистість у будь-якій проблемі визначати основне, вміння самостійно знайти, обробити і проаналізувати   інформацію; логічно викласти свої думки, навести переконливу аргументацію; обирати  єдино правильний  шлях розв`язання проблеми – це і є розвинене критичне мислення.

Саме американському мислителю Д. Дьюї належить  твердження про те, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не просто в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати критичний спосіб мислення. Біля витоків розробки технології розвитку критичного мислення стояли Л.Виготський, М.Коул, Д.Вертч, М.Красовицький.  Дж. Стіл, К. Мередіт, Ч. Темпл у своїй роботі «Технологія розвитку критичного мислення» зазначають, що «розвиток критичного мислення розглядається як засіб самореалізації особистості в умовах демократичного суспільства».

Освітня технологія розвитку критичного мислення – це сукупність різноманітних інтерактивних методик, які спонукають учнів до дослідницької, творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань.

Досвід моєї педагогічної роботи переконав, що не можна зводити все математичне навчання в школі до передачі учням визначеної суми знань і навичок. Тому ставлю перед собою завдання: будувати навчальний процес так, щоб кожен учень навчався, а вчитель, у співпраці з ним – керував цим процесом.

Саме тому я працюю над проблемою «Розвиток інноваційної особистості учня засобами технології розвитку критичного мислення». (слайд 7)

Мої уроки з розвитку критичного мислення відрізняються від уроків в традиційному   навчанні. Учні не сидять пасивно, просто слухаючи пояснення, а стають головними дійовими особами уроку. Вони думають, діляться міркуваннями один з одним, обговорюють різні, приймають єдино правильне рішення. Моя роль як вчителя – координувати роботу учнів.

 Розвиток критичного мислення досягається застосуванням різних методичних стратегій, які я використовую на окремих етапах уроку.

Як правило,  урок починаю з розминки, оскільки теплий психологічний клімат сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, підвищенню авторитету вчителя, психологічному розвантаженню учнів, які за день мають шість-сім різних уроків. Такий підхід дає змогу не тільки  отримати ефект несподіваності і новизни, але й виховати впевненість у своїх силах. Отже, вважаю за основне задати темп уроку, створити атмосферу плідної праці та стимул наполегливості.

Досвід підтверджує, що критичне мислення виникає тоді, коли учні починають вирішувати проблему . Фокусування уваги на проблемах стимулює природну допитливість учнів і спонукає їх до критичного мислення. За  допомогою  бесіди я залучаю  учнів  до  самостійного  відкриття  способу  доведення  теореми  або розв'язання  задачі.  Наприклад, при  пояснені  теми  «Додавання  і віднімання  звичайних дробів»  пропоную  наступні задачі:

1.Мама  доручила  Сергійку купити  продукти.  На хліб він  витратив 2 грн., на

 Молоко – 4  грн.,  на  овочі    6 грн.,  на  морозиво    2 грн.   Чи  залишилися 

в Сергійка гроші, якщо мама дала 15грн.?

2. Мама доручила Сергійку купити продукти. На хліб він витратив 2/20, на молоко – 5/20, на овочі – 7/20, на морозиво – 4/20. Чи залишилися в Сергійка гроші, якщо мама дала 15грн.?

Якщо з розв’язанням першої задачі в учнів не виникає проблем, то при розгляді другої в них виникає конфлікт наявних знань і знань, необхідних для розв’язання поставленого завдання, тобто, таким чином моделюю проблемну ситуацію.
        На етапах актуалізації і рефлексії використовую стратегію «Асоціативний кущ», за допомогою якої стимулюю мислення про зв’язки між окремими поняттями. Процес мислення, прихований від очей, стає наочним, знаходить видиме втілення.

Розвивають критичне мислення різноманітні завдання: на порівняння; встановлення основних характерних рис, ознак, понять; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; які вимагають підведення окремого під загальне, встановлення справедливості оберненого твердження, застосування загального до конкретного. Вважаю, що реалізації цього завдання  сприяють такі інтерактивні форми навчання, як робота в парах, групах. Кожна пара учнів працює над практичним виконанням лише частини спільного для всіх завдання. Потім результати такої роботи завершуються об’єднанням зусиль в єдине ціле, з подальшим обговоренням, аналізом, висновком та підсумком.

Наприклад, при вивченні теми «Сума внутрішніх кутів трикутника», я об’єдную клас в групи, кожна з яких за допомогою транспортира вимірює величину внутрішніх кутів трикутника, знаходить їх суму і повідомляє результати, які записуються на дошці. При цьому використовую моделі різних видів трикутників – гострокутних, тупокутних, прямокутних, які діти самостійно заздалегідь виготовили. За результатами виконаної роботи учні висловлюють гіпотезу щодо суми внутрішніх кутів трикутника. Аналогічні практичні роботи проводжу у процесі вивчення довжини кола, площі круга, при вивченні властивостей геометричних фігур, тощо.

Для мене актуальними на сьогодні методами формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів, які дають можливість учням аналізувати проблеми, виявляти різні позиції, висловлювати свою думку, використовувати різні джерела інформації.

Наприклад, під час вивчення теми «Трикутники» у 7 класі пропоную запитання до груп, що дебатують: «Чи можна стверджувати, що…

Для глибшого усвідомлення зв’язків між поняттями, їх властивостями використовую «Діаграму Ейлера-Вена». Таке подання інформації сприяє не тільки більш високому рівню узагальнення, але й ефективним засобом поглиблення знань. Вміння, отримані при упорядкуванні властивостей, ознак, закономірностей, за допомогою цих діаграм допомагають у складанні класифікаційних схем.

 

 

 

Для розвитку критичного мислення важливу роль відіграє формування самоаналізу та самооцінки.  За допомогою даного прийому я маю можливість залучити всіх учнів до роботи на уроці. Вони контролюють та оцінюють свої дії та дії інших учнів. Бали виставляються на спеціальних картках і наприкінці уроку сумуються.

Важливим та ефективним засобом формування критичного мислення є розв’язання нестандартних задач.

  • Як сформулювати і обґрунтувати ознаку подільності на 45?
  • Чи може вписаний в круг многокутник мати рівні сторони, але не рівні кути?                                                                                    
  • За якої умови центр кулі, описаної навколо прямокутної трикутної призми, знаходитиметься на одній з бічних граней призми?

На уроках геометрії вважаю за корисне розв’язувати вправи та задачі за готовими малюнками. Це дає можливість економити час та задати високий темп уроку, що впливає на активізацію розумової діяльності та розвиток логічного мислення, організовує дітей до роботи. Під час такої роботи учні усно розв'язують задачі, логічно їх обґрунтовують, виділяють контрольні моменти. Для цього я застосовую такі програмні продукти як GeoGebra та Gran1. Водночас наголошую на зв’язок математики з інформатикою.

Якщо пропонувати учням  тільки завдання,  що потребують автоматичного

виконання дій та механічного відтворення формул, то це гальмує їх розвиток. Тому в своїй діяльності використовую метод проектів, який сприяє організації пошукової, дослідницької діяльності, формує уміння приймати рішення щодо напрямку та способів розв’язання проблеми. («Дроби навколо нас», «Теорема Піфагора», «Азартні ігри. За і проти».

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення» дає можливість учням ґрунтовніше працювати над формою висловлення ідей, порівнювати їх з іншими. Вони працюють над відкритими реченнями, наприклад:

  • На сьогоднішньому уроці я дізнався…
  • Ця інформація дозволяє зробити нам висновок, що…
  • Найбільш важливим для мене було…

За допомогою даного прийому учні мають можливість долати стереотипи, відпрацьовувати вміння  говорити лаконічно, але переконливо.

Формуванню та розвитку критичного мислення сприяє також позакласна робота з математики . Вона поглиблює  і розширює знання учнів, отримані на уроках , підвищує зацікавленість предметом , привчає їх до самостійної  творчої роботи. Тому традиційними у школі є тижні математики, конкурси, олімпіади. Щороку учні нашої школи приймають участь у Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру».  

Отже, працюючи над даною проблемою, можу з впевненістю стверджувати, що застосування технології розвитку критичного мислення у шкільному курсі математики створює додаткову мотивацію до навчання. Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво.

Системне запровадження даної технології сприяє тому, що всі учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію вміння самостійно вчитися, критично мислити, але і використовувати свої знання у повсякденному житті.

Водночас вважаю, що новітні освітні технології не відміняють класичних методів навчання. Ці методи пройшли апробацію багатовіковою історією розвитку педагогічної науки, вони довели свою вагомість та ефективність.

Отже, технологія «Розвиток критичного мислення» - універсальна, міжпредметна, дозволяє здобути такі освітні результати, як уміння працювати в різних галузях знань, уміння висловлювати свою думку усно чи письмово, уміння формувати особисту точку зору на підставі різноманітних ідей та уявлень, вміння працювати в групі. 

    Відомий педагог-музикант Р.Нейгауз вважав, що «одне з головних завдань педагога – домогтися як можна швидше того, щоб бути непотрібним учню, усунути себе, вчасно зійти зі сцени, тобто прищепити йому самостійність мислення, методів роботи, самопізнання й уміння досягти мети».

 

III.   ПРАКТИЧНА  РОБОТА  

Тьютор: (слайд 8)

Почати  практичне заняття я вирішила зі слів відомого французького письменника XIX ст. Анатоля Франса: «Вчитися можна тільки весело... Щоб перетравлювати знання,  потрібно поглинати їх з апетитом». Бажаю вам всім сьогодні хорошого апетиту.

А ще у вас на партах картки самоконтролю, у яких будете виставляти собі одержані бали за кожен вид роботи. Поверніться до свого партнера по парті, посміхніться. Побажаймо один одному успіху.

 

РОБОТА В ГРУПАХ. (Фрагмент уроку на виведення формули довжини кола і площі круга). (слайд 9)

Актуалізація опорних знань.

 - Математика – це не тільки наука про числа і дії з ними, математика вивчає ще геометричні фігури і їх властивості. Серед багатьох інших геометричних фігур ми з вами розглянули дві дуже цікаві фігури – коло і круг.

Назвіть у природі, побуті, повсякденному житті предмети, де б ховалися коло та круг. То ж  запрошую вас на аукціон таких предметів.

(проводиться аукціон)

(Наприклад: колесо раз, ґудзик раз, ґудзик два, арена цирку раз, бублик раз, перстень раз, перстень два, браслет раз, чашка раз, сковорідка раз, і т. д.)

  •                                     Цей аукціон ще раз підтверджує те, що математика безмежна, як світ, і міститься у всьому.

 

Мотивація пізнавальної діяльності.

Сьогодні ми поповнимо знання  про ці дивні фігури. На практиці часто зустрічаються задачі, в яких треба  виміряти довжину кола, знайти площу круга.

Винахідливий розум людини придумав багато способів вимірювання довжини кола.

Наприклад, щоб знайти довжину металевого обруча, можна його надрізати і випрямити у відрізок, або пофарбувати його і прокотити, зробивши повний оберт. Тоді довжина відрізка і дорівнюватиме довжині обруча.

Але як знайти, наприклад, довжину кола та площу круга арени цирку? В цьому нам допоможуть формули, з якими ми познайомимось.

 

Вивчення нового матеріалу.

  • Тема нашого уроку: Довжина кола. Площа круга.

 

Формування поняття числа П,  довжини кола.

- Яким приладом можна накреслити коло? (циркулем)

 - Звідки походить термін «циркуль»?

 

Повідомлення. Термін «циркуль» походить від латинського circulus – «коло». Існує легенда про винахід циркуля: якось після вдалої риболовлі рибалки зварили юшку. І один з них, з’єднавши дві кістки великої рибини, намалював на піску найдосконалішу, на думку Піфагора, лінію.

 

Проведення експерименту. Дослідницька робота в групах.

Гра «Змійка»

Учаснків майстер-класу об’єднано у групи. У кожній групі один  – «Дослідник» -  вимірює ниткою довжину кола і знаходить її за допомогою лінійки, другий – «Інженер  » – вимірює лінійкою діаметр, третій  - «Бухгалтер» – знаходить за допомогою калькулятора відношення довжини кола до його діаметра, четвертий – «Статист» – записує дані у таблицю.  По закінченні роботи всі беруться за руки і дружно їх піднімають.

Довжина кола, l

Діаметр, d

Відношення довжини кола до діаметра

 

 

 

 

  • Які ж результати ви отримали? («Статисти»  доповідають)

 

Дані заносяться на дошку і  в зошити  у  зведену  таблицю  експерименту:

 

Знаходження відношення довжини кола до діаметра

Довжина кола, l

Діаметр, d

Відношення довжини кола до діаметра

 

 

 

 

Висновок: Справді, ці відношення рівні і виражаються одним і тим самим числом. Це число позначають грецькою буквою π (пі).

 

Що це за  пі? І чому воно насправді дорівнює?

 

Повідомлення:

Позначення цією літерою не випадкове, бо це – перша літера в грецькому слові «периферія» - коло, круг.

Ще у ІІІ столітті до нашої ери великий давньогрецький учений Архімед у праці  «Про вимірювання кола» першим довів, що відношення довжини кола до діаметра у всіх кіл однакове, і приблизно дорівнює 22/7.  Він був великим математиком, видатним інженером, винахідником і талановитим фізиком. У ХVІІІ столітті математики встановили, що число π виражається нескінченним неперіодичним десятковим дробом.

 

Для зручності обчислень використовують наближене значення  числа π з точністю до сотих:

 π = 3, 14

(число π запам’ятай –  три чотирнадцять підставляй!)

 

Тьютор. Використовуючи число π, можна записати формулу для обчислення довжини кола: = π, звідси l= π d

Оскільки d=2r, то формулу для обчислення довжини кола можна записати у такому вигляді:

l=2 π r

Довжина кола відтепер

Буде рівна 2 π r

 

Формування  поняття  площі круга.

 

 - Площа круга також залежить від його радіуса, але ця залежність вже не є прямою пропорційністю.

 - Як же обчислити площу круга?

Давайте проведемо експеримент.

 

У вас на партах круг з лимона. Розділимо цей круг надвоє і розрівняємо ці шматочки. Перед нами – 2 відрізки із трикутниками-зубчиками. Накладемо ці трикутнички.

π r

 

  r

 

 

 

У нас вийшов прямокутник із сторонами r та π r (пів довжини кола)!

 А площу прямокутника ми знайти можемо: треба довжину помножити на ширину, отже: S=r π r = π r 2

S= π r 2

Для запам’ятовування – вірш.

Площу круга треба знати:

Добуток π r в квадраті!

 

  • Ось так звичайний лимон нам допоміг зрозуміти формулу площі круга. Чим же  ще корисний лимон?

 

 

Повідомлення: Батьківщина лимона – країни Середньої Азії. У цьому продукті найбільше вітаміну С. Допомагає при грипі, болях у горлі, для профілактики застуди дуже добре у холодну зимову днину випити гарячого чаю з цим продуктом.

Сушену шкірку використовують у кулінарії.

Хоч і кислий – а дуже корисний!

 

Тьютор.  То ж куштуйте на здоров’я і ніколи не хворійте!

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ GeoGebra. (Тьютор показує застосування ІКТ на уроках математики). (слайд 10)

 

ВПРАВА «РЕКЛАМНА КАРУСЕЛЬ» (слайд 11)

Обговорення в колі «Плюси і мінуси методів навчання».

Мета: визначити позитивні сторони і недоліки методичних стратегій технології розвитку критичного мислення.

Обладнання: таблиця «Порівняльна характеристика методів навчання»

 Хід вправи:

 Використовуючи схеми типів навчання пропоную обговорити позитивні сторони та недоліки методів навчання.

Порівняльна характеристика методів навчання

 

Критерії порівняння

Пасивне навчання

Інтерактивне навчання

1. Обсяг інформації

За короткий проміжок часу можна «пройти» великий обсяг інформації

Невеликий обсяг інформації, потребує значного часу

2. Глибина вивчення змісту

Зорієнтована на рівень знань і умінь учнів

Учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінку)

3. Відсоток засвоєння

Невисокий – 5-10%

Високий – 75-90%

4. Контроль над процесом навчання

Викладач добре контролює обсяг і глибину вивчення, час і хід навчання. Результати роботи учнів передбачені.

Викладач має менший контроль над обсягом і глибиною вивчення, часом і перебігом навчання. Результати роботи тих, хто навчається, менш передбачені

5. Роль особистості педагога

Особистість педагога залишається в тіні, він виступає як  «джерело» знань

Педагог сильніше розкривається перед учнями, виступає як лідер, організатор

6. Роль учнів

Пасивна, учні не приймають важливих рішень щодо процесу навчання

Активна, учні приймають важливі рішення стосовно процесу навчання

7.Джерело мотивації навчання

Зовнішнє (оцінки, педагог, батьки, суспільство)

Внутрішнє (інтерес самого учня)

 

!!! універсальний тип навчання відсутній і використання одного з них повинно бути обумовлене метою і завданнями уроку чи виховного заходу.

??? Запитання для обговорення:

  1.               За яких умов викладач може обирати певну модель навчання?
  2.               Яка модель є найефективнішою і чому?
  3.               Легко чи важко працювати вчителеві у демократичному класі? Чому?
  4.               У чому полягають сильні та слабкі сторони кожної моделі?
  5.               Назвіть переваги пасивного навчання.
  6.               Назвіть недоліки інтерактивного навчання.

 

 Як планувати урок за технологією розвитку критичного мислення

(роздати кожному учаснику майстер-класу)

Вважаю необхідним запропонувати матрицю планування уроку з допомогою запитань, яку надають у методичній системі «Розвиток критичного мислення у на­вчанні різних предметів» Джинні Стіл, Курт Мередіт, Чарльз Темпл. На мій погляд, вона буде дуже корисною для вчителів, які працюють над упровадженням стратегій критичного мислення у навчальний про­цес. Ці запитання педагог повинен поставити собі й відповісти на них під час планування уроку.

Готуючись до уроку…

Мотивація:

  • Чому цей урок є важливим?
  • Як він пов'язаний з тим, чого я вже навчав, і з тим, чого буду навчати? 
  • Як тема уроку може бути пов'язана з особистим досвідом учнів та з їх інтересами?
  • Які можливості надає урок для критичного мислення?
  • Що учні зможуть зрозуміти, чого навчаться робити в майбутньому завдяки уроку?
  • Яку цінність має урок для вчителя? для учня?

Завдання уроку:

  • Які конкретні знання, розуміння яких проблем будуть досягнуті учнями?
  • Які передбачено дії учнів з набутими знаннями чи новим розу­мінням проблем?

Передумови:

  • Що, учень вже має знати, що має вміти робити для того, щоб успішно засвоювати урок?
  • Чи здатен він використати ці процесі мислення і навчання, що включені в урок?

Оцінювання:

  • Яку методику оцінювання я буду використовувати?
  • Які буде знайдено докази того, що учні дійсно навчилися того, що я запланував?

Ресурси та використання часу: 

  • Яким чином розподіляються ресурси та час, необхідні для процесу навчання?
  •         Чи потрібні спеціальні тексти?
  •         Скільки часу потребує кожна стратегія, що буде використовува­тися?

Групування:

  • Як повинні бути згруповані учні для навчального процесу?

Під час уроку…

Актуалізація:

  • Як сфокусувати думку учнів на темі уроку?
  • Як зацікавити учнів? 
  • Як відновити у пам'яті попередні знання?
  • Яким чином можна підвести учнів до формулювання запитань та мети навчання, а також до оцінки власних попередніх знань?

Усвідомлення змісту:

  • Яким чином учні досліджуватимуть зміст уроку?
  • Як вони будуть відстежувати усвідомлення змісту?   
  • Який матеріал їм слід надати?:
  • Як залучити їх до активного навчання?

Рефлексія:

  • Яким чином учні будуть обмірковувати нові знання, шукати відповіді на запитання, що залишилися?
  • Як учні можуть застосувати вивчене на уроці?

Закінчення:

  • Яких результатів необхідно досягти на уроці?
  • Наскільки розв'язання проблем є бажаним?
  • Наскільки це можливо зробити у зв'язку з темою?
  • Чи є такі проблеми, які можуть залишитися нерозв'язаними, при­наймні зараз?

Після уроку…

  • Яка діяльність учнів, що продовжує роботу, розпочату на уроці, може бути запланована на позаурочний час?
  • До якого подальшого навчання може вести цей урок?
  • Що повинні робити учні після закінчення уроку?
  • Які ще питання можна досліджувати?

IV.   ЗАКЛЮЧНА  ЧАСТИНА      

РЕФЛЕКСІЙНА ВПРАВА «мІКРОФОН»

(слайд 12)

Мета:  вислухати  оцінку  учасників  щодо проведення майстер-класу.

Обладнання:  мікрофон,  картки  з  висловлюваннями.

Хід  вправи: 

Тьютор: 

Пропоную провести рефлексивну вправу “Мікрофон”, в ході якої ви висловите свою думку щодо відвіданого майстер-класу, свої професійні наміри: (слайд 13)

 “Я сьогодні зрозумів...”;

 “Я мав змогу ознайомитись з досвідом...”;

 “Я мав можливість порівняти...”;

 “Я дізнався ...”;

 “Я засвоїв...”;

 “Я спробую використати (запровадити) ...”;

 “Використання ідей освоєного досвіду дозволяє ...”

 

ВПРАВА «ПОБАЖАННЯ»  (слайд 14)       

Мета:  висловити  побажання  учасникам майстер-класу; 

Хід  вправи: 

Притча про царя.

Одного разу цар вирішив вибрати зі своїх придворних першого помічника. Він покликав їх усіх до величезного замка. "Хто відкриє цей замок без ключа, той і буде першим помічником". Але ніхто з них навіть не доторкнувся до замка. Лише один підійшов і смикнув замок, який тут же відкрився, він не був закритий на ключ. Тоді цар сказав: "Ти будеш першим помічником, тому  що покладаєшся не тільки на те, що бачиш і чуєш, але сподіваєшся на власні сили і не боїшся зробити спробу".

Дякую всім учасникам за активність, за співпрацю. Бажаю натхнення, творчого сходження на вершину успіху! (слайд 15)       

1

 

docx
Пов’язані теми
Математика, Майстер-класи
Додано
4 березня 2021
Переглядів
787
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку