Майстер-клас. "Вивчаємо рідну мову та математику в стилі "етно".

Стефюк О. Я.

Вчитель-методист

Верховинська ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

Майстер-клас

«Вивчаємо рідну мову та математику в стилі «етно»

Мета: популяризувати власний досвід роботи з теми «Вивчаємо рідну мову та математику в стилі «етно»; ознайомити з матеріалами проектної діяльності та можливостями використання краєзнавчого матеріалу для інтеграції у навчальне та виховне освітнє середовище.

 

Завдання:

•                    ознайомити з власним творчим доробком;
•                    проаналізувати аспекти ефективності впровадження роботи з краєзнавчим матеріалом;
•                    сприяти підвищенню професійної компетентності та прагненню до самоосвітньої творчої діяльності
•                    створити умови для комфортної командної роботи .

 

 

Хід майстер-класу

І . Організаційний етап

1. Вправа « Асоціація Я…»

Мета: створити комфортне середовище для знайомства учасників та інтеграції в уявний особистий простір.

Хід вправи

1.      Створити коло.
2.      Обміркувати власну асоціацію. (Наприклад: «Я – диван, оскільки тим, хто знаходиться поруч зі мною комфортно…»)
3.      Висновок. Ми поділилися своїми «Я»  - асоціаціями, тим самим, отримали можливість виразити свій емоційний стан та відчути емоції оточуючих людей. А також, проявити свою індивідуальність та інтегрувати свої відчуття.

2. Вправа «Розмалюй Карпати»

Мета: з’ясувати ступінь обізнаності учасників з особливостями регіону, матеріали якого будуть презентовані у ході майстер-класу.

Хід вправи

1.      Учасникам пропонується вибрати ялинку певного кольору та прикріпити до малюнка гори того кольору, який відповідає їхній обізнаності.

Жовтий – ви ніколи не були у Карпатах та знаєте мало інформації про регіон  - Гуцульщина.

Червоний – вам доводилось бути на Гуцульщині та маєте опосередковані знання про цей край.

Зелений – ви цікавитеся культурою, традиціями, звичаями, побутом Гуцульщини та можете розповісти про це слухачам.

Висновок. Постараємося розмалювати Карпати по-іншому, коли опрацюємо матеріали, які будуть розглянуті під час нашої роботи.

ІІ. Презентація роботи

Мета: популяризувати досвід роботи.

1. Вправа «Сприйняття «Я»

Пропоную учасникам розділити аркуш на 5 частини та заповнювати умовними позначеннями по ходу презентації.

 

«Я» знаю	«Я» роблю	«Я» буду	«Я» погоджуюся	«Я» не погоджуюся

 

 

Вступне слово

     Сучасний розвиток педагогічної науки сьогодні потребує не стільки теоретичних розробок, як фундаментальних досліджень, спрямованих на стимулювання самостійного, активного, творчого мислення молодших школярів. Навколишнє середовище – це цілісний світ, який дитина сприймає перш за все через призму свої відчуттів. Коли дитина приходить до школи, вона вже має свою картину оточуючого середовища, як природного, так і суспільного. Завдання вчителя продовжити цей процес пізнання, залучивши до цього увесь спектр наукових понять та навчити їх практично використовувати для більш глибшого розуміння тих процесів, до яких дитина залучається впродовж руху в життєвому просторі. Цей процес повинен бути органічним і цілісним, що і забезпечує компетентнісна освіта, яка передбачає інтеграцію навчальної діяльності.

     Древня гуцульська культура є чи не найяскравішою в Україні. Зазвичай ми доволі спрощено розуміємо слово культура. Мовляв, це лише театр, музика, живопис… Насправді, це поняття охоплює всі складові нашого життя. Це те, що ми вкладаємо в поняття «повага до старших», і те, як ми виховуємо своїх дітей; це те, що ми чекаємо від вихідного дня, і те як розплановуємо робочий день; це те, що ми говоримо один одному при зустрічі, і те, з якими думками прощаємося. Перспектива Гуцульщини в розвитку своєї самобутності. В нашій культурі мислення і в нашій традиції будувати сім’ю, в притаманним нам способах заробляти гроші і в наших манерах їх витрачати. Щоб зростати, міцнішати, бути конкурентними в сучасному світі ми маємо триматися свого коріння. Бо ми можемо бути сильними, лише тоді, коли поєднаємо сучасні тенденції розвитку з традиціями минулого, які були виплекані, збережені й передані нам предками.

         Дуже важливо знати, з яких джерел діти черпають інформацію про навколишній світ. Наша область особлива, бо на її території проживають різні етнічні групи. Серед них найбільш колоритними є гуцули. Багато етнографів проводили свої дослідження цього краю і, безсумнівно, однією з перлин та візитівкою Гуцульщини  є своєрідна гуцульська говірка. Це єдиний говір, яким коли-небудь користувалися українські письменники, тобто повністю писали свої твори на гуцульському говорі, або використовували окремі слова чи фрази, щоб додати творові особливого колориту.

Завдяки методу проектів учні мають можливість проявити свої комунікативні та ораторські здібності, індивідуальні уміння та навички роботи в групі. Важливим результатом роботи є не тільки формування суспільно-активної особистості, а й такої, яка вміє об'єктивно оцінювати свої потенційні уміння та можливості, а також прогнозувати результат своєї діяльності. Для цього дитина має дати об'єктивну самооцінку, виходячи із попереднього практичного досвіду.

Хочу зазначити, що метод проектів є ефективним для проведення нетрадиційних уроків при відпрацьовані навичок застосовувати набуті знання на практиці, для проведення цікавих позакласних заходів. Впровадження методу проектів є джерелом ініціативності, винахідливості, впевненості, творчої фантазії вихованців, що допомагає учням з різними здібностями і задатками досягти своєї мети, довести свою унікальність. Це, перш за все, педагогіка співпраці учителя та учня, рівновідповідальність дорослого й дитини. На мою думку, найбільш ефективним шляхом вирішення проблеми виховання і навчання учнів дієвим способом, формування компетентностей життєтворчості є використання методу проектів у виховній роботі.

    Презентація проектної діяльності

Проекти – етнографічні дослідження «Абетка маленького гуцулятка» та «Гуцульська рахівничка» є актуальним для реалізації компетентнісного підходу в навчально-виховному процесі.

 «Абетка маленького гуцулятка» існує у кількох варіантах: презентаційна, співана, друкована.

Перш за все, варто відповісти на питання: «Чи є актуальною така абетка?»

    За якими ознаками розпізнають нас гуцулів і як ми створюємо позитивний імідж нашого краю? Це – історія, традиції, одяг, ремесла, мова. І, коли першими позиціями ми сьогодні пищаємося, то свого гуцульського діалекту цураємося. Але, яка ж історія без коріння? Воно у наших колоритних предках, які мають душу співочу і, як кобзарі в своїх думах передавали історію українського народу, так гуцули у своїх співанках говорили про своє життя, радощі і тривоги.

      Наші діти чують мову бабусі, дідуся, батьків, сусідів і для багатьох є нормою вживання слів гуцульської говірки.         

     Дитина шести-семи років не задумується чи це літературна норма, чи ні. Проект «Абетка маленького гуцулятка» спрямований на те, щоб у доступній формі пояснити різницю між діалектичним і літературним мовленням та створити комфортне середовище для адаптації дитини у освітньому просторі. Допомагає творчому вчителю організувати процес навчання, щоб це було близьким і зрозумілим та сприяло формуванню цілісної картини світу. Дана робота передбачає  продовження дослідницької діяльності. Кожен, кого цікавить і хто знає гуцульську культуру може доповнити власною інформацією. Можна і співанку цікаву придумати, і словничок поповнити…

     За музичний супровід можна використовувати гуцульські мелодії у виконанні Романа Кумлика або народних музик,  коломийки .

Рекомендовано застосовувати у букварний період як дидактичний матеріал до вивчення нової букви з метою популяризації  вивчення краєзнавства та збереження гуцульської говірки. Можна вводити як елемент уроку                         « Хвилинка краєзнавства» , поділяючи на два етапи:

•                      З’ясування лексичних значень слів;
•                      Вичення віршика, музикування.

     Окремі елементи «Абетки маленького гуцулятка» можна використовувати на уроках при вивченні тем краєзнавчого змісту.

     Даний проект можна використовувати у виховній роботі як цілісну презентацію чи як елемент творчого дослідження.

 

      

 

Метод проектів у початковій школі є особливо актуальним як технологія реалізації компетентнісно підходу в навчально-виховному процесі.

Методичні цілі проекту «Гуцульська рахівничка»:

•          Формування комунікативних та дослідницьких вмінь та навичок молодших школярів.
•          Формування компетентності з оволодіння ІКТ, зокрема, щодо користування Інтернетом, роботи з програмами Microsoft Publisher, Microsoft Power-Point.
•          Розвиток творчих здібностей , критичного мислення.
•          Виховання поваги до звичаїв та традицій рідного краю, відповідальності за збереження і примноження літературно-фольклорної спадщини гуцулів.

 

Збірку «Гуцульська рахівничка»  можна вважати маленькою енциклопедією Гуцульщини у задачах. Важливим результатом роботи є  формування математичної, природничої та життєтворчої  компетентностей, які формують вміння дитини дати об’єктивну самооцінку, виходячи з попереднього практичного досвіду.

Збірка складається з 4 розділів, змістова лінія яких відображає особливості календарно-обрядового циклу у житті горян. Кожен розділ укладений різнорівнево, відповідно до вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів. Робота містить тематичні ілюстрації краєзнавчого змісту. На сторінках доробку подано тлумачення окремих слів гуцульської говірки. Кількісні та якісні показники, відображені у числових значеннях є практично доведеними.

Матеріали проекту-дослідження ( Додаток 1) є актуальними для вивчення в Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій областях, у районах, де проживають корінні гуцули. Рекомендовано застосовувати з метою популяризації краєзнавства та збереження гуцульської говірки. Кожен творчий вчитель може використати матеріали проекту в навчально-виховній роботі як цілісний продукт чи зразок для проведення власного дослідження.

 

Як вчителю потрібно працювати,

Щоб дітям всесторонньо показати,

Що рідний край потрібно пізнавати?..

Та як у математиці число

Маленьким гуцулятам довело,

Що можна про свій спадок більше знати,

Коли задачі творчі розв’язати.

Ось так, через традиції життя,

Дитя мале отримує знання.

Беріть до рук цю книжечку незвичну:

математичну, творчу, поетичну –

І вирушайте в подорож до краю,

Де гір вершини «небо підпирають».   (Додаток 2)

 

ІІІ. Практична робота

1. Використання проектних матеріалів «Абетка маленького гуцулятка» та «Гуцульська рахівничка» для образного сприйняття букв та цифр.

Мета: надати можливість учасникам практично ознайомитися з прийомами роботи на задану тему.

Обладнання: малюнки писанок, букв та цифр, маркери,  збірки «Абетка маленького гуцулятка» , «Рахівничка», книжка-розмальовка «Розмалюй свої Карпати»

1. 1. Творчі вправи

Хід вправи

Об’єднатися в групи за орнаментом гуцульської писанки.

1. Робота над буквами:

•                      Домалювати букві А елемент гуцульського  одягу;
•                      Домалювати букві Б предмет (використовуючи ілюстрації книжок);
•                      Оздобити букву В гуцульським орнаментом.

            2. Робота над цифрами:

•                      Домалювати до цифр 1, 2, 3 предмети, що відображають їх числове значення (використовуючи ілюстрації книжок);

2. Ігрові вправи

 Мета: запропонувати ігрові прийоми роботи, до яких можна залучити дітей для роботи з краєзнавчим матеріалом.

Хід вправи

2. 1. Гра –імітація « Одягни гуцулика» (Руханка)

Розглянути «Абетку маленького гуцулятка» та запам’ятати назви елементів гуцульського одягу.

Хід гри

 - Ведучий називає елементи гуцульського одягу. Учасники демонструють рухами, на які частини тіла потрібно одягнути ( Ноги – тупаємо, руки – плескаємо в долоні, голова – похитуємо, тулуб – танцюємо)

2. 2. Дидактичні ігри

 Гра «Хто швидше?»

Хід гри

Розглянути «Рахівничку» (цикл «Весна» (с. 4 – 5)) та порахувати скільки живих істот зображено.

       Гра « Варенички – голубчики – борщик»

Пригадати особливості українських страв (Варенички – за формою, у голубчики закручуємо начинку, а борщик містить багато інгредієнтів)

Хід гри

• У складені долоньки закладаємо фішку з буквою, що позначає приголосний звук. За командою ведучого «Варенички!» говоримо на задану букву слово.
• За командою «Голубчики!» дописуємо букву, що позначає голосний звук та передаємо іншому учасникові, який придумує слово із заданим складом.
• За командою «Борщик!» передаємо слово іншому учасникові, який складає речення із заданим словом.

      Гра-танець «Голубка»

Мета: повторити математичні обчислення та просторові уявлення.

Хід гри

• Учасники стають парами. Домовляються, хто виконуватиме роль Голуба, а хто – Голубки.
• Рухаємося по колу. За командою ведучого виконують рухи та задані обчислення обчислення.

Наприклад:

Голубка – до 20 додати 17( швидко відповідають)…

Голуб – 6 помножити на 2…

За командою «Обернув» складає приклад на ділення.

Далі можуть слідувати команди: «Голубка вперед!», «Голуб справа!»…

 

3. Вправа « Зґарда»

Мета: надати можливість учасникам створити власний словничок.

- Пропоную записати на елементах зґарди слова, які найбільше сподобалися, чи запам’яталися.

 

 

 

ІV. Заключна частина

1. Вправа «Приміряй кресаню»

Кресаня – традиційний капелюх гуцульських чоловіків.

Хід вправи

• Пропоную вибрати з кресані аркуш, на якому записані освітні галузі: природознавство, математика, читання, мистецтво.

Завдання: узагальнити в групах, як можна використовувати матеріали в стилі «етно» для роботи з дітьми у заданих галузях.

 

 

2.  - Отож, повертаємося до нашого малюнка «Розмалюй Карпати»

Якщо ви отримали інформацію, якою можете поділитися чи маєте бажання використовувати отриманий досвід у своїй роботі, то прикріпіть ялинку зеленого кольору.

Висновки

По краплинці збираємо світу ми відчуття.

В нашу мову вливаємо фрази нові, слова.

Розвиваємо мовлення, здобуваєм знання,

В спілкуванні купаємось – так вирує життя.

Ми пірнаєм в глибини поетичних новин

Та шукаємо в прозі філософських вершин.

Ми знаходим коріння в невідомих словах

І шукаємо істин на забутих стежках.

Ми мандруєм в дитинство, де є мати й дитя.

З колискової пісні слово тут ожива.

Звуки мови чарівні нам дають пізнання.

Цілий світ відкриває мова рідна моя.

Оксана Стефюк

У підсумку,  з’ясували, що вивчати традиції, мову, культуру – це цікаво, модно і сучасно. А ще – це надбання, яке робить нас особливими.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

 ПРОЕКТ - ДОСЛІДЖЕННЯ “ ГУЦУЛЬСЬКА РАХІВНИЧКА”

 

Реєстраційна картка проекту

Назва проекту. “Гуцульська рахівничка ”

Автор. Оксана Ярославівна Стефюк, учитель початкових класів, учитель-методист Верховинської ЗОШ І-ІІІ ст. Верховинського району Учасники. Учні 3-б класу, їхні батьки, односельці.

Тип проекту. Дослідницький.

За кількістю учасників – колективний.

За тривалістю – довготривалий.

Характеристика проекту

Мета проекту: створити гуцульський словничок, вставити слова у зміст задач та укласти їх в збірник для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Завдання проектної діяльності учнів

1. Зібрати та систематизувати задачі краєзнавчого змісту .

2. З’ясувати лексичне значення слів, які використовуються при складанні задач.

3. Укласти книжку «Гуцульська рахівничка».

4. Підготувати виступ-презентацію книжки на масових заходах для батьків, односельців, гостей нашого краю.

План реалізації

№	Заходи	Термін виконання	Виконавець	Очікувані результати
1	Інтерв’ювання батьків на тему «Перелік сезонних робіт у гуцулів?»	Лютий	Група “Статисти”	Записати перелік сезонних робіт у гуцулів
2	Збір свідчень старожилів про тематику та використання слів гуцульського діалекту	Лютий-березень	Група “Статисти”	Створити тематичний словничок
3	Систематизація зібраної інформації з різних джерел (Інтернет-ресурси, бібліотека тощо)	Березень	Група “Статисти”	Робота з різними джерелами інформації
4	Ведення журналу проектної діяльності, підготовка фотоматеріалів	Упродовж ІІ семестру	Група “Статисти”	Фотоматеріали
5	Творча зустріч з народною поетесою-краєзнавцем Василиною Янушевською	Квітень	Учні  класу	Знайомство зі збіркою «Черемоша взір»
6	Збір та узагальнення фольклорного матеріалу  та складання задач практичного характеру	Березень	Група “Експерти”	Укласти збірку задач практичного характеру з використанням краєзнавчого матеріалу
7	Лінгвістичне дослідження на тему «Особливості гуцульського діалекту»	Березень	Група “Дослідники”	З’ясувати значення понять, що не мають відповідної літературної назви, оскільки відомі  тільки в гуцульському побуті.
8	Укладання текстового варіанту книжки «Гуцульська рахівничка».	Березень-квітень	Группа  “Дослідники”	Укладання книжечки «Гуцульська рахівничка».
9	Збір ілюстрацій, світлин для оформлення презентаційних матеріалів	Лютий-березень	Група “Художні редактори”	Зібрати тематичні ілюстрації, світлини
10	Підготовка макету майбутньої презентації «Гуцульська рахівничка».	Квітень	Група “Художні редактори”	Макет майбутньої презентації
11	Презентація «Гуцульська рахівничка»	Травень	Учні  класу	Виступ-презентація: «Ми  - діти Гуцульщини»

 

 

Очікувані результати:

•          Зібрати та систематизувати задачі практичного характеру з використанням краєзнавчого матеріалу .
•          З’ясувати особливості побуту та звичаїв гуцулів, можливості використання цих знань для складання задач.
•          Укласти книжку «Гуцульська рахівничка».

 

Матеріал до проекту

Ключове питання проекту. Як використати  особливості гуцульської говірки та особливості побуту та звичаїв гуцулів для складання задач?

Група “Статисти”

«Гуцульська говірка: звичаї і традиції мого краю»

Тематичні питання:

•          Які особливості сезонних робіт у гуцулів?
•          Які задачі можна скласти?
•          Як і слова гуцульського діалекту можна використати у задачах?

Група “Експерти”

«Особливості використання слів гуцульського діалекту у контексті задач »

Тематичні питання:

•          Які особливості гуцульського діалекту?
•          Хто з відомих людей займався дослідженням гуцульського діалекту?
•          Які типи задач різного рівня можна використати?
•          Яка тематика та використання гуцульських слів у контексті задач?

Група “Дослідники”

«Особливості гуцульського діалекту та побуту»

Тематичні питання:

•          Які ми знаємо гуцульські слова , що характеризують побут гуцулів?
•          Як можна ілюструвати задачі?
•          Яке значення мають слова гуцульського діалекту та як їх використати при складанні задач?

Група “Художні редактори”

«Гуцульська рахівничка»

Тематичні питання:

•          Як укладається електронний та друкований варіант книжки-рахівнички для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку?
•          В якому стилі оформити слайди, відеоматеріали ?
•          Який музичний супровід дібрати до презентації рахівнички?
•          Які світлини краще відображатимуть особливості гуцульського побуту, звичаїв та традицій, що їх презентуватимуть задачі?

 

 

Додаток 2

Презентація «Рахівничка»

Для цікавих гуцуляток.

Тих, хто вміє рахувати.

Ведучі

1. Ой у горах, у Карпатах,

У Верховинськім краї,

Там маленьких гуцуляток

Співанок навчають.

 

2. Ой радіють батько й  мати –

Як поталанило,

Що сьогодні давнє слово

В книжечці ожило!

Інсценізація  1.

• Здрастуй, друже!

 

• Всім привіт!

А ще кажуть: «Многа літ!»,

«Єк дужі?» - питають,

Як гуцулів зустрічають.

 

Каже так моя бабуся

І дідусь вітає.

Така є в нас традиція

В гуцульському краї.

 

• Бачу книжечка у тебе!

 

• Ой, яка цікава!

Тут задачі всі для нас

Вчителька складала.

 

Для маленьких гуцуляток,

Тих, хто вміє рахувати.

А ще, віршики цікаві,

Картинки чудові.

Є слова, які звучать

Лиш в гуцульській вимові.

 

Як розв’яжемо задачку,

То будемо знати,

Як гуцулам у цю пору

Треба ґаздувати.

 

Співанка про весну.

 

У Карпати йде весна –
Гуцул клопіт має,
Бо ґаздівочка за зиму
Тай підупадає.
 
Єк маржинку випасати,
Де вориннє полатати,
Єк убраннє гонорове
На  Великодень готувати?

Ведучі.

Ану, послухайте мої  задачки!

1. 6 овечок на царинці

Травичкущіпало.

 До них троє привели.

Скільки разом стало?

Спробуйте ще порахувати!

2. Кептарики одягли

  3 малі дитини

  І до церкви поспішали

  У Великодню днину.

  Ще зустріли 5 маляток -

  Гарних гуцуляток,

  Що оділи кептарі –

  Свято славне в цій порі.

Оглядали цю красу

Поважні ґаздині.

Єк пасують кептарі

Гуцульськійдитині.

Кольорові кептарики

Стали  рахувати.

Скільки гарних кожушків

Одягли малята?

Інсценізації 2.

1. - Чи знаєш ти, що таке ліжник?

• Ліжник – тканий килимок, із вовняних ниток
• Тоді ця задача для тебе.

Майстриня Марія виткала 5 ліжників, а Олена – на 3 ліжники більше. Скільки ліжників виткала майстриня Олена?

До 5-ти додати 3 – буде 8. Тож, 8 ліжників виткала Олена!

• Вправна майстриня!

2. - Ти любиш їсти книші?

- Це такі картопляні пиріжки?

- Так.

- Дуже люблю!

 - Тоді розв’яжи задачу!

На кожну тарілку бабуся Василина поклала 5 книшів з бринзою і 3 книші з капустою. Скільки всього книшів бабуся Василина поклала на 4 тарілки?

До 5-ти додати 3 дорівнює 8-ми.                  А 8 помножити на 4 – буде 32.

 - Добре поласують онучата!

3.  - Які красиві квіти ти намалювала!

Дуже старалася. Ось це – бриндуші (проліски), а це – юрінки (калюжниця болотна.

Розв’яжи мою задачку!

На царинці розцвіло 14 бриндушок,а біля потічка 7 юрінок. На скільки більше розцвіло бриндушок, ніж юрінок?

Від 14-ти відняти 7  - буде 7. Отож, на 7 бриндушок менше.

• А ще я знаю, що царинка – це сіножать.

 

4.  – Які страви кладуть у Великодній кошик?

- Пасочку, писанки, яйця, шинку, ковбасу.

 - Послухай задачу про пасочки.

Одна ґаздиня спекла 8 пасочок, а друга  - на 4 менше. Скільки пасочок спекла друга ґаздиня?

Друга ґаздиня спекла 4 пасочки.

І я знаю, що ґаздиня – це господиня.

Інсценізація 3.

• Привіт, Софійко! 
• Здрастуй!
• Уроки робиш?
• Та ось, із братиком задачки розв’язуємо. Весна надворі. Добре йому знати, яку роботу виконують на Гуцульщині.
• Тобі цікаво, Васильку?
• Так. Веселі задачки! Люблю їх розв’язувати.

 

• Пригадую, як ми  у початкових класах не просто вчили математику,а і дізнавалися багато про життя гуцулів.

 

• Мій братик скоро теж піде до школи. І для нього ця книжечка буде цікавою.

Інсценізація 4.

 - Михайлику, що тобі подобається у цій книжечці.

 

 - Яскрава! Дуже гарні малюнки!

• Навчишся читати і рахувати.

І будемо з тобою край Гуцульський пізнавати!

 

Ведучі.

1. Так гуцулики малі

Традиції вивчають.

І рахують, і жартують,

І пісні співають.

 

2. Єк пустимо  корінеєчко

У рідній земельці,

То так буде нам затишно,

Єк пташці в кубельці.