Майстер-клас "Я це роблю так..."

УО Краматорської міської ради

Краматорська ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради

 

 

 

 

 

 

 

МАЙСТЕР-КЛАС

«Я ЦЕ РОБЛЮ ТАК …»

 

 

 

 

Учитель біології

НОРЕЦЬ ОЛЕНИ ОЛЕКСІЇВНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2022

 

 

МАЙСТЕР-КЛАС

 

«Впровадження інноваційних уроків біології

з використанням ІКТ»

 

 

Біологія – це наука про життя у всіх його проявах, а саме: рослини, гриби, віруси, тварини. Тому біологія є одним з тих навчальних предметів, що дає насичений та багатий  матеріал для відпрацювання різноманітних методів і прийомів роботи з інформацією. А саме: застосування інформаційно - комунікативних технологій, що дозволяє швидко опрацювати інформацію у вигляді таблиць, схем, діаграм, визначити залежність між об'єктами та явищами, будовою та функціями.

         Ці технології  сприяють  розвитку самостійності і творчих здібностей учнів, спеціальної або загальної обдарованості, здійснення диференціації й індивідуалізації навчання, посилює міжпредметні зв'язки, дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим.

Відмінною рисою освітніх стандартів, що розробляються сьогодні є новий підхід до формування змісту та оцінки результатів навчання на основі принципу: від «знаю і вмію» – до «знаю, вмію і можу застосувати на практиці». Згідно з Державними стандартами освіти, перед школою стоїть завдання підготувати учнів до життя у сучасному інформаційно – високорозвиненому динамічному суспільстві. Одним із шляхів вирішення вище зазначеного завдання є впровадження інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ), які відкривають можливості під час роботи з різноманітною інформацією у навчальному процесі.  

         Метою використання інформаційно-комунікативних технологій в навчально - виховному процесі є формування інформаційної компетентності учнів,  розвиток критичного і логічного мислення,  пізнавальної активності та творчих здібностей учнів.

Для реалізації поставленої мети працюю над завданнями:

• застосування ІКТ для розвитку пізнавальної активності учнів, формування логічного і системного мислення;
• створення умов для формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи в сучасних інформаційних ресурсах;
• оптимальний розвиток навичок роботи з інформацією;
• поєднання біологічних знань з життєвим досвідом та майбутньою професійною діяльністю.

Використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, чітко диференційованим та індивідуальним, інноваційним.  Застосування ІКТ сприяє вирішенню проблеми змісту навчання біології, її нових форм і методів, значно підвищує рівень мотивації навчання, розширює можливості самостійної навчальної діяльності учнів у процесі вивчення курсу біології.

Значну увагу приділяю  урокам систематизації і узагальнення знань, які я проводжу у формі семінару – практикуму. Метою таких уроків є систематизація знань, встановлення рівня оволодіння учнями основними теоретичними знаннями з теми, повторення, більш глибоке осмислення навчального матеріалу, приведення його до певної системи; розвиток уміння аналізувати, порівнювати, робити висновки, аргументувати свою думку, застосовувати свої знання; виховання екологічної культури. Використання мультимедійних технологій дають змогу в повній мірі реалізувати завдання таких уроків, тому що мають широкий спектр можливостей: інтерактивні ігри, тести, віртуальні подорожі, анімації, наукові ролики, творчі завдання і т.п.

         Відомо, що «краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Застосування мультимедіа дозволяє об’єднати текст, звук, графічне зображення, відео, флеш- анімації, дає можливість дуже швидко опрацювати інформацію у вигляді таблиць, схем, діаграм, визначити залежність між різними об’єктами і явищами, будовою та функціями. Шляхом застосування мультимедійних засобів я одержую дві переваги – якісну та кількісну. Якісна перевага очевидна, так як багато дітей з низьким розвитком образного мислення важко засвоюють образні поняття, а інтерактивні моделі дозволяють сформувати цілісну картину біологічного процесу, розглянути його поетапно, порівняти, зробити висновки. Важливе значення має також і розвиток пізнавального інтересу учнів до уроків з використанням мультимедіа, що має загальне психологічне підґрунтя. Учні переходять від звичайної цікавості до допитливості і як наслідок – до розкриття причинно-наслідкових зв’язків.

         Комп’ютерні технології також дозволяють включати в навчальний процес нові форми творчих робіт: розробку біологічних ігор, проектну діяльність, написання власних сценаріїв, зйомку відеофільмів. Їх можна використовувати при створюванні нестандартних уроків (ділові ігри, прес-конференції, змагання, конкурси, КВК, творчі звіти, аукціони, тощо).

Використання мультимедійних технологій на уроках дають низку переваг: дітьми краще сприймається матеріал, зростає зацікавленість, індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей, скорочення видів роботи, що стомлюють учня, використання різних аудіовізуальних засобів (музики, графіки, анімації) для збагачення і мотивації навчання, динамічного подання матеріалу, формування самооцінки учня та створення умов для самостійної роботи.

Все це дозволяє вивести сучасний урок біології на якісно новий рівень; підвищувати статус вчителя; впроваджувати в навчальний процес комп’ютерні та інформаційні технології; розширювати можливості ілюстративного супроводу уроку; використовувати різні форми навчання та види діяльності в межах одного уроку; ефективно організовувати контроль знань, вмінь та навичок учнів; полегшувати та вдосконалювати розробку творчих робіт, проектів, рефератів.   Разом з тим, проблема використання комп’ютерних технологій при вивченні біології не вичерпана та потребує подальшої розробки.

 

 

 

         Підводячи підсумок хочу підкреслити, що використання інформаційних технологій дозволяє провести урок на якісно новому рівні, врахувати психологічні та вікові особливості дітей, значно посилити їх інтерес до вивчення біології, розвивати логічне мислення школярів, навички пошуку інформації, групової роботи, формувати ключові компетентності учнів, тим самим покращити якість їх знань з предмету.
         Звичайно ІКТ ніяким чином не замінить «живе» знайомство з природою, виходи на екскурсії, похід до музею, роботу з мікроскопом, гербарієм, вологими препаратами, колекціями, проте за ними майбутнє. Урок з використання ІКТ стає більш наочним, цікавим, складний матеріал стає зрозумілішим для учнів.

 

 

Концепція згальної середньої освіти проголошує: «Загальноосвітня школа України має здійснити прорив до якісно нової освіти всіх дітей шкільного віку».

Сьогодні, як ніколи раніше, перед школою стоїть проблема виховання свідомої людини з достатньо сформованими компетентностями, які дають їй змогу успішно виконувати будь-які життєві та соціальні ролі, бути творцем свого життя, активно інтегруватися в українське та європейське суспільство.

Одним з основних завдань освіти є становлення в учнів цілісного світогляду, формування життєвих компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, виробництво; оволодіння засобами пізнавальної діяльності.

Тому сьогодні перед вчителем встає проблема не тільки «чому учити», але і «як учити», тобто проблема організації ефективних форм навчальної діяльності.

Біологія займає особливе місце серед шкільних дисциплін. Як навчальний предмет вона формує в учнів уявлення про наукову картину світу, формує їх світоглядну позицію і життєві переконання, дає можливість експериментувати, висувати і доводити наукові гіпотези. Але все це буде можливим лише в тому випадку, якщо в учнів у процесі навчання буде сформований інтерес до знань, інтерес до предмету. Пізнання – праця, що вимагає великої напруги.

Тому необхідно виховувати у дітей силу волі, уміння долати труднощі, щепити їм відповідальне ставлення до своїх обов’язків – всі ці якості, безперечно, стануть в нагоді їм в майбутньому.

От чому головна задача вчителя не просто озброїти учнів певною сумою біологічних знань, а сформувати у них таке емоційне відношення до цих знань, яке надалі забезпечить їх активне сприйняття і засвоєння, тобто сформувати життєві компетентності засобами біології як навчального предмету.

Ключова компетентність – це системна властивість особистості: цілісна, ієрархічна, динамічна система здатностей (або окремих компетенцій), яка дозволяє людині свідомо і творчо визначати та здійснювати власне життя, розвивати свою індивідуальність, розбудовувати життєвий ціннісно-нормативний простір, вирішувати складні життєві завдання, набувати і виконувати соціальні ролі.

Компетенція – готовність учня використовувати засвоєнні знання, навчальні уміння і навички, а також способи діяльності в житті.

У Державному стандарті базової та повної середньої освіти виокремлено такі групи ключових (життєвих) компетентностей:

•       Соціальні (характеризують уміння людини повноцінно жити в суспільстві) – брати на себе відповідальність, приймати рішення, робити вибір, безконфліктно виходити із життєвих ситуацій.
•       Полікультурні – не тільки оволодівати досягненнями культури, а й розуміти та поважати людей інших національностей, релігій, культур, мов, рас.
•       Комунікативні – вміння спілкуватися усно й письмово рідною та іноземною мовами.
•       Інформаційні – вміння одержувати, осмислювати, обробляти та використовувати інформацію з різних джерел.
•       Саморозвитку і самоосвіти – потреба й готовність вчитися впродовж всього життя.
•       Продуктивної творчої діяльності – вміння творчо підходити до розв’язання життєвих проблем, отримуючи при цьому максимальний результат.

Біологічний компонент освіти забезпечує засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із неживою природою, оволодіння основними методами пізнання живої природи, розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я, вироблення ставлення до екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики, застосування знань з біології у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, оцінювання їх ролі для суспільного розвитку, перспектив розвитку біології як науки та її значення у забезпеченні існування біосфери й людства.

Завданням учителя в процесі навчання стає заохочення учня до активної пізнавальної діяльності, допомога йому в пізнаванні самого себе, формування мотивації постійного самовдосконалення.

Щоб сформувати особистість як єдине гармонійне ціле, необхідно залучати її до участі у найрізноманітніших видах діяльності.

Активна діяльність – одна з основних умов формування компетентностей.

Активність стимулює шлях розвитку особистості, концентрує увагу учнів на життєвих обставинах, стратегію виховання самостійного досвіду. Саме таку діяльність забезпечують інноваційні педагогічні технології.

Костянтин Дмитрович Ушинський писав: «Дитя вимагає діяльності безупинно і стомлюється не діяльністю, а її одноманітністю і однобічністю». Тому я і звернулася до питання запровадження нових освітніх технологій, які спрямовані на всебічний розвиток дитини.

Основою набуття компетентності є власна активна діяльність учня і вчителя. Оптимально та вдало обрані прийоми, форми та засоби навчання сприяють: розв’язуванню практично орієнтованих завдань; аналізу життєвих ситуацій; використанню наочності; проведенню експерименту ужиткового спрямування; проведенню учнівського дослідження; виконанню проектів, розв’язуванню проблемних завдань, застосуванню технології розвитку критичного мислення тощо.

Соціальна компетентність

Соціальна компетентність пов’язана з готовністю учнів брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень у суспільному житті, у врегулюванні конфліктів, у функціонуванні й розвитку демократичних інститутів суспільства.

Формування соціальної компетентності учнів на уроках біології  може здійснюватися шляхом:

1. Сприяння формуванню свідомого ставлення учнів до власного здоров’я.

2. Сприяння формуванню свідомого ставлення учнів до природи, її багатств та її захисту.

3. Залучення учнів до природоохоронних заходів («Первоцвіт», «День Довкілля», «День Землі» тощо).

4. Використання групових форм навчання.

5. Проведення нестандартних уроків, які передбачають формування власної позиції, конкретні прояви особистісної активності учнів.

6. Надання учням можливості вибору форми тематичного оцінювання, рівня завдань, групи для виконання лабораторних та практичних робіт.

Полікультурна компетентність

Полікультурна компетентність стосується розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, релігії, культури тощо.

На уроках біології формування полікультурної компетентності учнів може здійснюватися шляхом:

1. Знайомство учнів з діяльністю вчених різних держав та національностей.

2. Використання в процесі викладання біології елементів народознавства.

3. Створення презентацій про рослини, страви з них, про смакові уподобання різних народів.

4. Використання завдань, спрямованих на формування здорового способу життя учнів.

5. Проведення інтегрованих уроків, використання художньої літератури, що містить описи певних біологічних об’єктів чи явищ.

6. Використання наочних засобів – картин відомих художників.

7. Проведення профорієнтаційної роботи.

8. Характеристика зв’язку природи та культури, значення біологічних дисциплін для розвитку цивілізації.

Комунікативна компетентність

Комунікативна компетентність передбачає освоєння важливого в роботі й суспільному житті усного та писемного спілкування, володіння кількома мовами.

На уроках біології формування комунікативної компетентності учнів може здійснюватися таким шляхом:

- забезпечення розвитку монологічного мовлення учнів через проведення усного опитування: аналізу та самоаналізу відповіді, учнівських повідомлень, захист творчих робіт, проектів, доповідей, висування гіпотез;

- забезпечення розвитку ділового мовлення через проведення: бесід, взаємоопитування, диспутів, семінарів, конференцій, обговорювання проблем в групі;

- забезпечення розвитку писемного мовлення учнів через написання повідомлень, рефератів,  казок;

- проведення цілеспрямованої роботи з біологічними термінами з метою їх запам’ятовування і свідомого використання – мнемонічної вправи, переклад термінів іншомовного походження, побудова асоціативних зв’язків.

Інформаційна компетентність

Інформаційна компетентність зумовлена зростанням ролі інформації у сучасному суспільстві й передбачає оволодіння інформаційними технологіями, вміннями здобувати, критично осмислювати й використовувати різноманітну інформацію.

Використання нових інформаційних технологій на уроці має ряд позитивних моментів: розширюються методи та засоби навчання, полегшується сприймання інформації, в учнів з’являється додаткова мотивація до навчання, у ході опрацювання інформації учні виконують низку логічних операцій, вчаться критично мислити тощо. Викладання біології  з використанням нових інформаційних технологій передбачає:

1.Розвиток умінь учнів працювати з підручником, з текстом, виділяти головну думку, робити висновки.

2. Стимулювання використання додаткової літератури.

3.Проведення зустрічей з медиками, науковцями, працівниками сільського господарства з метою надання учням актуальної інформації шляхом безпосереднього спілкування.

4. Використання комп’ютерних програм («Курс біології», «Репетитор з біології» тощо) як джерел інформації.

5. Залучення учнів до перегляду телевізійних передач відповідно до навчальних тем курсу біології («Discovery», «Animal Planet», «Жива природа» тощо).

6. Використання проекторів при підготовці учнями доповідей, семінарів.

Компетентність самоосвіти та саморозвитку

Компетентність самоосвіти та саморозвитку пов’язана з потребою і готовністю постійно навчатися як у професійній діяльності, так і в особистому та суспільному житті. У ході формування цієї компетентності вчитель ставить такі завдання:

1. Розвивати навчальні навички учнів як умову раціональної організації їхньої самоосвітньої діяльності.

2. Забезпечити розвиток організаційних умінь і навичок визначення мети діяльності та планування роботи з її реалізації.

3. Формувати адекватні логічні операції і розумові дії.

4. Стимулювати активну пізнавальну діяльність.

5. Формулювати навички дослідницької роботи в теоретичному та практичному вивченні біології.

6. Забезпечувати стійку мотивацію учнів до навчання й самоосвіти.

Роль учителя полягає у тому , щоб допомогти учням самостійно вчитися, вказуючи прийоми, методи набуття знань, організуючи роботу із самоосвіти, навчаючи учнів раціональних умінь творчого використання знань у подальшій пізнавальній діяльності.

Компетентність продуктивної творчої діяльності

Творчі завдання – це поєднання пізнавальних та розумових завдань. В процесі викладання біології використання творчих завдань дає змогу перевірити вміння учнів оперувати вже набутими знаннями та водночас вчить самостійному пошукові нових знань і способів діяльності.

На уроках біології  формування компетентності продуктивної творчої діяльності учнів здійснюється шляхом:

- проведення нестандартних уроків;

- залучення до науково-дослідної роботи;

- стимулювання самостійного складання задач, тестів, ребусів, питань до теми;

- використання нетрадиційних домашніх завдань;

- реалізації творчих робіт та проектів;

- проведення позакласної роботи з предмета.

З учнями старших класів можна проводити різноманітні ігри, які найліпше розвивають логічне мислення, вміння аналізувати, синтезувати й узагальнювати інформацію, робити висновки, застосовувати набуті знання для вирішення нестандартних ситуацій, розв’язувати проблемні завдання.

Здоров’язберігаючі компетентності

Важливим складником шкільної освіти є формування в учнів здоров’язберігаючих  компетентностей, які включають в себе свідоме ставлення до власного життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної та здорової поведінки.

Для впровадження компетнтнісного підходу до навчання на основі здоров'язберігаючих  компетентностей учителеві треба вирішити такі завдання:

• зняття навчального перевантаження школярів, що призводить їх до перевтоми, шляхом впровадження активних форм і методів навчання;

• організація фізичної активності учнів, профілактика гіподинамії (фізпаузи);

• формування правильних оглядів на здорове харчування;

• запобігання шкідливому впливу на здоров'я чинників,що безпосередньо пов'язані з навчальним процесом(профілактика шкільних хвороб);

• охорона і зміцнення психічного здоров'я (запобігання шкільним стресам, поширення серед учнів шкідливих звичок);

• формування культури здоров'я учнів і компетентності педагогів з питань основ здоров'я і здоров'язберігаючих технологій.

При формуванні ключових (життєвих)  компетентностей  учнів у своїй роботі практикую використання інноваційних технологій. Умовами їх використання є: створення психологічного клімату на уроці, наявність соціальних навичок, уміння учнів спілкуватися, бажання вчителя спілкуватися з учнями  «на рівних».

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблеми на основі аналізу обставин і відповідної ситуації.

    У своїй педагогічній практиці використовую  технології колективно – групового навчання: «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Дерево рішень»,          «Навчаючи – вчуся «, «Ажурна пилка», «Асоціативний кущ».

     Надаю перевагу роботі учнів у  групах, тому застосовую різні методи кооперативного навчання: «Два - чотири - всі разом», «Ротаційна трійка», «Карусель», «Акваріум», «Робота в парах».

     Коли виникає потреба вирішити проблему через дискусію, застосовую «Метод «Прес», «Дебати», «Займи позицію».

Для того, щоб навчання було радісним, а бажання самовдосконалення лишалося, завжди використовую технології створення ситуації успіху, саморозвитку, навчання як дослідження, педагогіки співробітництва, проблемного навчання, ігрові технології навчання.

На всіх етапах уроку можна використовувати інноваційні форми роботи:

•  організаційний момент: психологічне налаштування (створює довірливу атмосферу);

•   актуалізація опорних знань, вмінь : міні-проекти – сенкани (мобілізують знання, виявляють рівень усвідомлення матеріалу, продукують творче начало), презентація проектів (розвивають самостійну пізнавальну діяльність), розподіл за певними критеріями (зацікавлюють, розвивають мислення, формують комунікативні вміння),закінчити думку ( розвивають самодостатність, впевненість, логічне мислення);

• вивчення нового матеріалу: випереджувальні завдання (розвивають креативність під час визначення форми представлення інформації),проектні роботи (стимулюють інтерес до проблеми,розвивають дослідницькі вміння), міні-тренінги (змінюються внутрішні установки учасників, з’являється позитивний досвід ставлення до себе, оточуючих та світу взагалі), рольові ігри (формуються навики активно-позитивного спілкування), групова робота (стимулює до внутрішньої пізнавальної активності, саморозвитку);

•  закріплення: складання таблиць, схем, діаграм (формує творчий підхід, виявляє рівень засвоєння матеріалу), моделювання за заданими параметрами (демонструє глибину знань, підкреслює індивідуальність);

•  рефлексія: короткі висловлювання, незакінчені речення (забезпечують зворотній зв'язок між усіма учасниками процесу, прогнозують наслідки діяльності, формують самооцінку, виявляють очікування), сигнали (повідомляють про реальний стан справ);

•  релаксація: розслаблення (зняття емоційного напруження), усмішка (позитивні емоції), дотягнутися до зірок (підтримують задоволення від праці). похвала (додає впевненості).

Важливо зазначити те, що використання інноваційних педагогічних технологій потребує нових структурних елементів уроку: психологічне налаштування, рефлексія, релаксація та ін..

 Переконалась, що застосування інноваційних технологій є результативнішим, в порівнянні  з пасивними методами навчання:                                                                  

-  у  учнів краще розвиваються комунікативні вміння і навики;

- вони навчилися краще працювати в команді, прислухатися до думки кожного;

- діти удосконалили вміння шукати і аналізувати інформацію, захищати свою точку зору, добирати найпереконливіші аргументи;

- розвиваються творчі прагнення дитини, креативність, підвищується впевненість у своїх силах;

- я  розкрила для себе нові можливості професійного зростання.

 

Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ми поговоримо про дивовижних істот типу Членистоногі.

Серед біологів відомий такий жарт: якщо вас питають, до якого типу належить тварина, відповідайте: «До членистоногих!». І з імовірністю 80% ви вгадаєте. Як ви думаєте, чому?

Справді, в усій різноманітності тваринного світу членистоногі становлять понад 80%. І ця цифра не остаточна. Кожного року вчені відкривають понад 8 тисяч нових видів членистоногих. Хто знає, що це за тварини? (Мухи, жуки, раки, кліщі, павуки…)

Чому тварин цього типу так назвали? (Кінцівки членистоногих справді членисті, тобто поділені на сегменти). Все тіло членистоногих вкрите твердою хітиновою кутикулою, яка недостатньо гнучка і зовсім не розтягується. Отже перед цими тваринами постали дві проблеми. Як же рухаються і ростуть членистоногі?

Щоб мати змогу рости ці тварини час від часу линяють, тобто скидають стару оболонку і вирощують нову. Ростуть, поки нова оболонка не затвердіє. А щоб розв’язати проблему руху, вони винайшли принцип, покладений людиною в основу… лицарських обладунків! Тобто їх кінцівки сегментовані, що дає гнучкість і твердість.

Актуалізація опорних знань

Зараз прошу Вас попрацювати в малих групах. Перше завдання використаємо як актуалізацію Ваших опорних знань. Вам треба навести порядок в групах, тобто систематичних категоріях. Встановіть послідовність, починаючи з найбільшої.

Отже Ви дізналися, що тип Членистоногі має три класи: Ракоподібні, Павукоподібні і Комахи.

Вправа «Слово-магніт»

Пропоную наступне завдання, яке називається «Слово-магніт».

Подивіться на малюнок, назвіть, що Ви перед собою бачите (метелика, рака, павука).

 Пропоную Вам написати клас Членистоногих, до якого підходить Ваш малюнок. Напишіть це слово в центрі малюнка великими літерами і озвучте, будь ласка (Ракоподібні, Павкоподібні і Комахи). А тепер навколо Вашого малюнка напишіть ще 5-6 слів, які притягуються до Вашого ключового слова, як до магніту.

Такий метод асоціацій використовую на будь-якому етапі уроку.

Назвіть, будь ласка, свої слова (Зачитують)

А тепер пропоную Вам скласти невеличкий текст, використовуючи всі слова, які Ви написали. А темою Вашого тексту буде ключове слово, яке написане в центрі малюнка.

Завдання такого типу пропоную учням 6-9 класів. На етапі систематизації або закріплення набутих знань завдання можна змінити. Учні знають план, за яким ми складаємо загальну характеристику певного класу або виду тварини. Використовуючи цей план, учні складають розповідь про певну тварину.

План характеристики виду тварин (або класу)

1. Чисельність.
2. Середовище життя.
3. Будова тіла.
4. Опорно-рухова система.
5. Травна система.
6. Кровоносна система.
7. Дихальна система.
8. Нервова система.
9. Видільна система.
10.  Статева система та розмноження.
11.  Представники. Які серед них занесені до Червоної книги?

Характеризувати можна і рослину, і певну систему органів чи орган окремо. Таке завдання можна виконати і кожному учню самостійно, можна попрацювати в групі, в парах, тобто на розсуд учителя.

Бачу, що групи готові, і хочу послухати результати роботи

Протягом уроку учні поповнюють свої знання і складають повні характеристики класів тварин.

Малюнки

Наступне завдання: на картках зображені малюнки. Їх треба розподілити по класам і записати тільки цифри. Підказка, що лежить у Вас на столі – це знання учнів, якими вони користуються.

Виконуючи завдання, учні обов’язково звертають увагу на всі ознаки певних класів тварин, які вивчили.

Перевіряємо!

Творчі завдання

Наступні завдання, які я пропоную виконати в кожній групі, творчого характеру. Уважно прочитайте завдання, обговоріть його в групі і дайте відповідь. На це 2 хвилинки.

В своїй роботі часто використовую проблемно-пошукові завдання, питання або задачі. Таке завдання я запропонувала групі «Комахи». Групі «Ракоподібні» треба знайти помилки в листі від барона Мюнхгаузена. А групі «Павукоподібні» скласти синквейн про павуків.

Всі ці завдання збуджують допитливість, пізнавальний інтерес і можуть бути використані на всіх етапах вивчення навчального матеріалу. Такі вправи спонукають дітей критично, образно мислити, робити висновки, спонукають до аналізу, синтезу, розвивають творчі здібності.

Прошу групи виступити. Зачитайте завдання і відповідь.

Я переконана, що учень, виконуючи запропоновані завдання, засвоїть навчальний матеріал та отримає можливість самореалізації через творчу діяльність.  Наостанок хочу сказати, щоб відкрити перед учнями іскорку своїх знань, треба вміти відкрити любляче дитяче серце.

 

Одним з основних завдань освіти є становлення в учнів цілісного світогляду, формування життєвих компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, виробництво; оволодіння засобами пізнавальної діяльності. В доповіді розкриваються головні групи ключових (життєвих) компетентностей які повинен розвивати вчитель на уроках біології.