Майстерклас "Уроки рефлексії в умовах нового Державного стандарту"

                          Дергачівський навчально-виховний комплекс № 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Майстер-клас «Уроки рефлексії як вагома частина сучасної технології діяльнісного підходу в умовах нового Державного стандарту»

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

Камардіна Віта Анатоліївна,

вчитель початкових класів

Дергачівського НВК № 1,

спеціаліст вищої категорії,

вчитель-методист

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Дергачі

 

                                                         Хто ніколи не робив помилок, той

                                                                 ніколи не пробував щось нове.

                                                                                          Альберт  Ейнштейн

Організаційний момент

Кожний учасник майстер-класу вибирає кольоровий папір певного кольору за бажанням, обводить свою долоню, пише на ній своє прізвище, ім’я, по батькові, своє педагогічне кредо. За кольором об’єднуємося в групи.

4 групи:

Жовті

Оранжеві

Зелені

Сині

Кожна група придумує з долоньок свій герб, приклеює до ватману, презентує. Пояснення вибору кольорів.

 

     Оранжевий - улюблений колір людей, які наділені інтуїцією, та пристрастних мрійників. У таких людей гарно працює фантазія, уява. Вони тонко відчувають людей. Життєрадісні, доброзичливі оптимісти притягують до себе інших.

 

    Жовтий - колір, який символізує спокій, невимушеність у стосунках з людьми, інтелігентність. У шанувальників цього кольору дуже сильний характер, це переможці від народження, що досягають значних вершин як у науці, так і в кіно або сценічному мистецтві. Вони багато працюють, при цьому впевнені, що відпочивати теж потрібно за повною програмою. Налаштовані на щастя, і, як не дивно, саме їм частіше за інших таланить. Вони мусять вести себе дуже стримано і чемно, щоб не бути зверхніми.

    Синій - оскільки це колір неба, то його, як правило, пов'язують з духовним ростом людини, її чистотою. Якщо він подобається, то це говорить про скромність та меланхолію, такій людині часто потрібно відпочивати, вона швидко і легко втомлюється, для неї важливе почуття впевненості, доброзичливість оточуючих. Людину, що обожнює небесний колір, ваблять подорожі та відкриття. Це колір артистів, проте їм не обов’язково грати в кіно чи театрі. Вони роблять це в реальному житті. Обожнюють успіхи та легко їх досягають. Від природи комунікабельні, у них безліч друзів. Щедрі, чуйні.

    Зелений - колір природи, самого життя, весни. Той, кому цей колір подобається, боїться чужого впливу, шукає способу самоствердження, так як це для неї життєво важливо. Прихильників темно-зеленого можна розпізнати по наполегливості в роботі. Такі люди люблять ставити перед собою завдання та з успіхом їх долати. Велике значення для прихильників малахітового кольору має особисте життя, а через невдачі вони сильно переживають. Ті, хто надає перевагу світло-зеленому – люди м’які та ніжні.

     Актуалізація опорних знань (панель)

Гра «Мікрофон»

Кожен учасник групи отримує висловлювання про помилку, зачитує, висловлює своє ставлення до помилки в навчальному процесі.

- Який Ваш погляд і ставлення до помилки?

1. ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ: Не бійся робити помилки, не бійся експерементувати, не бійся багато працювати. Можливо, у тебе нічого не вийде, можливо, обставини будуть сильніші за тебе, але потім, якщо ти не станеш пробувати, тобі буде гірко і прикро за те, що ти не спробував. Тому що якщо ти спробуєш, у тебе є два варіанти: або вийде, або ні. А якщо ти нічого не будеш робити, то варіант  тільки один. Так що не бійся. Роби! Пробуй! Працюй! Вчись! Шукай правильних людей, які будуть тобі допомагати. І ще раз працюй!
2. ХЕНРІК ЯГОДЗІНСЬКИЙ: Є люди, що не роблять помилок. Це ті, за кого думають інші.
3. КОНФУЦІЙ: Єдина справжня помилка – не виправляти своїх минулих помилок.
4. БОРИС КРУТІЄР: Ах, якби на своїх помилках можна було вчитися заочно!
5. ЛЕШЕК КУМОР: Будь терпиміший до чужих помилок. Можливо, ти й сам з’явився на світ помилково.
6. УІНСТОН ЧЕРЧІЛЬ: Велику перевагу одержує той, хто досить рано зробив помилки, на яких можна вчитися.
7. ВАСИЛЬ ШУКШИН: Граматичні помилки при гарному почерку як воші в нейлоновій сорочці.
8. РАБІНДРАНАТ ТАГОР: Закрийте двері перед усіма помилками, й істина не зможе увійти.
9. ЮЗЕФ ЙОТЕМ: Кожен має право на помилку, але не кожному дозволено вчасно помітити її.
10.  СТАНІСЛАВ ЄЖИ ЛЄЦ: Коли помилки будуть зустрічатися рідше, вони виростуть у ціні.
11.  ДЕМОКРІТ: Краще викрити власні помилки, ніж чужі.
12.  ДЖОН ПЕРРІ БАРЛОУ: Людина рідко помиляється двічі – зазвичай, разів зо три або й більше.
13.  ГЕРБЕРТ ПРОКНОУ: Людина, що не робить помилок, одержує накази від тих, хто їх робить.
14.  ФРІДРІХ НІЦШЕ: Людські істини – це незаперечні людські омани.
15.  ЛОРЕНС ПІТЕР: Якщо ви не навчитеся на своїх помилках, немає рації їх робити.
16.  ЛОРЕНС ПІТЕР: Якщо дві помилки не принесли результату – випробуй третю.
17.  АЛЬБЕРТ ЕНШТЕЙН: Роби якомога більше помилок, тільки пам’ятай одне: не роби одну й ту ж помилку двічі. І ти будеш рости.
18.  ДАЛАЙ ЛАМА: Хто ніколи не робив помилок, той ніколи не пробував щось нове.
19.  ЗИҐМУНД ФРЕЙД: Противник, що розкриває ваші помилки, набагато корисніший, ніж лруг, що приховує їх.
20.  НІКОЛА ТЕСЛА: Ми не завжди вільні від помилок, з приводу яких сміємося над іншими.
21.  ПАУЛО КОЕЛЬО: Вам знайомий вираз «вище голови не стрибнеш»? Так от … це помилка. Людина може все.
22.  ЕМІЛЬ КРОТКИЙ: Не помиляється той, хто нічого не робить. але й нічого не робити – помилка.
23.  БОРИС ПАРАМОНОВ: Неусвідомлені помилки повторюються.
24.  ІВАН КРИЛОВ: Усе здається нам помилкою в інших. А візьмешся за справу сам, так зробиш удвічі гірше.
25.  ПУБЛІЙ СІР: Хто швидко виправляє свою помилку, той пом’якшує її.
26.  ЖАН - ЖАК РУССО: На світі немає нічого абсолютно помилкового. Навіть зламаний годинник двічі на добу показує точний час.
27.  ПЕТРОНІЙ: Страх перед можливістю помилки не має відлякувати від пошуків істини. Чого б ти не навчався, ти навчаєшся для себе.
28.  КЛОД - АДРІАН ГЕЛЬВЕЦІЙ: Тисячі шляхів ведуть до помилки, але лише один – до істини.
29.  ДЖОНАТАН СВІФТ: Хто стане заперечувати, що всі люди запеклі правдолюби, – адже вони так відверто й щиросердно каються у своїх помилках, при цьому не проходить і дня, щоб вони не суперечили собі.
30.  ФРАНСУА ДЕ ЛЯРОШФУКО: Ми легко забуваємо свої помилки, коли вони відомі лише нам одним.
31.  БЕНДЖАМІН ДІЗРАЕЛІ: Коли ми маємо рацію, ми часто сумніваємося, але помиляємося ми зазвичай з повною впевненістю.
32.  ЛЕШЕК КУМОР: Давайте вчитися на чужих помилках – репертуар своїх занадто одноманітний. 

Всі, хто бажає, може висловити свою точку зору про проблему, для вирішення якої і проводиться майстер-клас.

Отож, ми всі робили  висновки,  вчилися  на  власних  помилках,  ставали  мудрішими,  розумнішими,  намагалися  такого  більше  не  допускати.  Можна  сказати,  що  таку  ж  помилку  реально  допускали  неодноразово,  аж  доки  не  знайшли  самотужки  причину  цієї  невдачі.

Тому  недаремно й освіта  звернулася  до  прийому  рефлексії  та  уроків  рефлексії.

Новий Державний стандарт говорить про діяльнісний підхід у навчанні, і все частіше у нашому педагогічному просторі з’являється слово «рефлексія», пропонується проводити уроки  рефлексії  з  метою  виявлення  помилок  і  причин,  чому  вони  допускаються.  Крім  того  змінюється  саме  ставлення  до  помилки:  на  помилках  ми  вчимося,  крокуємо  до  успіху,  стаємо  сильнішими,  кмітливішими,  розумнішими, мудрішими.

Навіть в Інструктивно-методичних матеріалах щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів говориться: «Навчання, як правило, пов’язане  як з успіхами, так і з помилками та невдачами…», «Учень має право на помилку, яка може бути ним виправлена, що забезпечить прогрес у навчанні», «Якщо учень (учениця) самостійно знаходить і охайно виправляє допущену помилку, то це не вважається недоліком роботи.»

Як же навчити школярів бачити, виправляти, хотіти виправити помилки? Таке завдання є метою уроків рефлексії. Для  пересічного  вчителя  такі  уроки  незрозумілі,  нові.  Навіщо  вони  взагалі  потрібні?  Традиційна  педагогіка  не  вимагає  осмислення,  в  ній  немає  місця видам  рефлексійної   діяльності.  Ми  звикли  застосовувати  закріплення  чи  узагальнення  набутих  знань.  Учителеві  найчастіше  пропонується  набір готових  засобів  для  організації  процесу  засвоєння  знань  на  кожному  етапі.

 

Очікування

СЛАЙД 1

- Ви бачите тему нашого майстер-класу. Обговоріть у групах ваші очікування  та оберіть, хто їх буде озвучувати.

- Давайте запишемо на дошці ваші висловлювання.

Кожна група записує на дошці власні очікування від майстер-класу.

 

 Уточнення і корегування формулювання проблеми майстер-класу

У ході обміну думками в учасників майстер-класу можуть виникнути думки як на підтримку висловлених ідей, так і на  їх спростування. Тим самим відбувається уточнення і коректування формулювання проблеми майстер-класу. Шлях прийняття будь-якого рішення - робота з запропонованими матеріалами у вигляді кейс-технології: презентацією, підручниками, роздатковим матеріалом, документами, моделями, схемами,матрицями, алгоритмами і т.д. Цей етап можна назвати «деконструкцією»: відбувається перетворення матеріалу в «хаос», змішування явищ, слів, подій, вичленення необхідної інформації. Потім відбудеться «реконструкція» - створення свого уроку, уривку, моделі, схеми, закону. Отже, панель, слово Майстра, яке актуалізує діяльність учасників за визначенням, шляхи вирішення педагогічної проблеми, робота з матеріалами - все це дає можливість підготуватися до подання результатів роботи .

Для нашої співпраці ми використаємо кейс-технологію. Назва походить від латинського слова «казус» -заплутаний або незвичайний випадок. Головна особливість – це метод активного проблемно-ситуаційного аналізу, заснований на навчанні шляхом вирішення конкретних завдань-ситуацій (кейсів),  де групам надаються інформаційні матеріали в усному, відео, мультимедіа, письмовому вигляді. Матеріали аналізуються, опрацьовуються та презентуються результати. Головне призначення кейс-технології – розвивати здатність розробляти проблеми і знаходити їх рішення, вчитися працювати з інформацією. При цьому акцент робиться не на отриманні готових знань, а на їх виробленні, на співтворчість. Наша мета – зайняти позицію людини, відповідальної за роботу з «вхідними документами» і впоратися з усіма завданнями, які вона передбачає. Цікаво, що кейс-технології дозволяють набувати нові знання і навички практичної роботи; допомагають отримати знання там, де немає однозначної відповіді на поставлене питання, а є кілька відповідей, які можуть змагатися за ступенем істинності; принципово відрізняється від традиційних методик. Учасник кейс-технології – рівноправна особистість в процесі обговорення проблеми й пошуку істини, долає класичний дефект навчання, пов’язаний із «сухістю», неемоційним викладенням матеріалу: емоцій, творчої конкуренції і навіть боротьби в цьому методі так багато, що гарно організоване обговорення кейсу може нагадувати театральний спектакль.  Тому на ваших столах лежать папки з письмовою інформацією, також у нас будуть відеоматеріали та мультимедійна презентація.                                                                                                                              

Перегляд презентації та паралельна практична робота

Слайд 2

Слайд 3

• Рефлексія – роздуми людини, які  направлені на аналіз самого
• себе  (самоаналіз) – власних станів, своїх вчинків і подій,  які  минули.
• Словник  іншомовних  слів визначає  рефлексію як міркування; самоспостереження.  Аналіз  власних  думок  і  переживань.
• Reflexio (лат.) – відбиття, відображення.
• Тлумачний словник трактує рефлексію як самоаналіз.
• У  сучасній  педагогіці під рефлексією  розуміють  самоаналіз діяльності  та  її  результатів.

 

За  словником  іншомовних  слів  «рефлексія  [ лат.  reflexio  відбиття, 

відображення]  --  міркування;  самоспостереження;  аналіз  власних  думок  і

переживань».

        Для того щоб ви могли занотовувати головні думки для себе особисто, я пропоную виготувати покетбук – маленький записничок на згадку про наш майстер-клас.

         Візьміть чистий аркуш аркуш А4, згорніть його пополам, ще раз пополам, перегорніть навпіл:

 

 

 

 

        Розріжте від згибу тільки дві частини:

        Складіть у вигляді книжечки. У вас вийде 4 листки, або 8 сторіночок для записів. За бажанням ви можете записувати щось важливе для себе з почутого чи побаченого.

Слайд 4 – види навчальної рефлексії:

Фізична  (встиг – не встиг);

Сенсорна  (самопочуття: комфортно - дискомфортно);

Інтелектуальна (що зрозумів, що усвідомив – що не зрозумів, які утруднення відчув);

Духовна (став  краще – гірше, був спрямований на духовне зростання чи руйнацію себе, інших).

Слайд 5– завдання 1

Слайд 6 – виберіть мету уроку рефлексії

- Обговоріть у групі та висловіть ваші припущення щодо мети уроків рефлексії (Кожна група висловлює думку щодо мети)

Слайд 7 –

2.Формувати  вміння  школярів  фіксувати  власні  утруднення  в  діяльності,  з’ясовувати  їх  причину,  будувати  та  реалізовувати  проект  виходу  з  утруднення.
3.  Формувати  вміння  застосовувати  вивчені  поняття,  алгоритми  й  т.д.

Мета  уроків  рефлексії  виявити  прогалини  в  знаннях,  помилки  під  час  виконання  завдань,  розібратися  в  причинах  та  запобігти  повторенню  аналогічних  негараздів;  формувати  вміння  застосовувати  вивчені  поняття,  алгоритми  тощо;  формувати  вміння  школяриків  фіксувати  власні  утруднення  в  діяльності,  виявляти  їх  причину,  будувати  й  реалізовувати  проект  виходу  з  утруднення.  А  ще  б  хотілося  звернути  увагу  на  те,  що  уроки  рефлексії  несуть  психологічний  комфорт  учням,  бо  оцінки  діти  отримають  за  бажанням,  малюки  вчаться  спокійно  ставитися  до  ускладнень. Мені дуже сподобалось висловлювання сучасного директора з Данії про те, що його не цікавить, яке місце на олімпіаді посів учень, його цікавить, чи комфортно дитині з самою собою.

  А  відоме  гасло   «Повторення – мати  навчання»  саме  про  уроки  рефлексії,  ще  й  із  такими  благородними  цілями.

Слайд 7 – як рефлексія може проходити в першому класі

Слайд 8 – «чарівні лінієчки»

Характеризуючи особливості  мислення  дитини  в  "Першому  шкільному віці",  тобто  молодшого   школяра, Л.С. Виготський відзначав, що дитина ще не достатньо  усвідомлює  власні  розумові  операції  і  тому  не  може  повною мірою  оволодіти  ними.  Вона  ще  мало  здатна  до  внутрішнього  нагляду,  до інтроспекції.

Інтроспекція  [ <  лат.  Іntrospectare  дивитися  всередину]  --  псих.  самоспостереження;  безпосереднє  спостереження  станів  свідомості  тим,  хто  переживає  їх.

Тільки під тиском суперечки і заперечень дитина починає намагатися виправдати своє думання в очах інших і починає спостерігати власне мислення, тобто шукати і розрізняти за допомогою інтроспекції мотиви, які її ведуть, і напрям, яким вона слідує. Прагнучи підтвердити своє мислення в очах інших, вона починає  підтверджувати й для самої себе.

Таким чином, молодший школяр тільки починає опановувати рефлексію, тобто здатність розглядати й оцінювати власні дії, уміння аналізувати зміст і процес своєї розумової діяльності.

Здатність до рефлексії формується й розвивається у дітей під час виконання дій контролю й оцінювання. Усвідомлення дитиною значення і змісту власних дій стає можливим лише тоді, коли вона вміє самостійно розказати про свою дію, детально пояснити, що і для чого вона робить. Адже добре відомо: коли людина пояснює що-небудь іншому, вона сама краще починає розуміти те, що вона пояснює. Тому, навчаючи певної дії (математичної, граматичної та іншої), необхідно вимагати від дитини не тільки самостійного і правильного виконання дій, але й розгорненого словесного пояснення всіх виконуваних операцій.  Тобто  у  зовнішньому  мовленні  школяр  має  висловити  хід  операцій  і  довести  правильність  дій,  опираючись  на  правила,  алгоритми,  формули  тощо.

Для цього в процесі дій учня слід ставити запитання про те, що він робить, чому робить саме так, а не інакше, чому його дія правильна тощо. Дитину потрібно просити зробити щось і розказати про це так, щоб усім було зрозуміло. Подібні запитання рекомендується ставити школяреві не тільки в тих випадках, коли він припускався помилки, а й постійно, привчаючи його детально пояснювати й обґрунтовувати свої дії.

Можливе також використання ситуації колективної розумової діяльності, коли аналіз розв'язання задачі діти проводять в парі, при цьому один з учнів виконує роль "консультанта", що допомагає пояснити кожний крок розв'язання.

Слайд 10 – завдання 2 – які основні етапи уроку рефлексії?

Слайд 11 –  (Кожна група висловлює думку щодо основних етапів уроку рефлексії)

Слайд 12 -  Що я не вмію?

                     Вчусь застосовувати спосіб

Рефлексія формується у молодших школярів у процесі навчальної діяльності. В умовах спеціально організованого розвивального навчання, основу якого складає виконання дітьми повноцінної розгорненої навчальної діяльності, що веде до формування теоретичного мислення, рефлексія формуватиметься раніше, ніж в умовах традиційного навчання. Це, безумовно створює більш широкі можливості для психічного розвитку і використання  розумового потенціалу молодших школярів.

Під час традиційного навчання рефлексія формується в основному стихійно й у багатьох дітей не досягає необхідного рівня розвитку до кінця молодшого шкільного віку. Тому в умовах традиційної масової школи спеціальна робота вчителя в цьому напрямку буде корисною.

Звичайно, як і будь-який урок, ми почнемо з етапу Актуалізація знань та фіксація утруднень в індивідуальній діяльності.

Слайд 13 – актуалізація знань та фіксація утруднень в індивідуальній діяльності.

Зверніть увагу на відмінність: та фіксація утруднень в індивідуальній діяльності.

Слайд 14 – способи роботи під час актуалізації знань.

Способи роботи під час актуалізації знань можуть бути різні в залежності від бажання вчителя. Це може бути робота над завданнями, які підготував учитель за вивченою темою, або перевірка домашньої роботи, якщо педагог побачив проблеми, труднощі під час самопідготовки на групі продовженого дня тощо.

Приклади можуть бути такі:

Слайд 15, 16

Слайд 17 - структура уроку рефлексії

1. Мотивація навчальної діяльності
2. Актуалізація знань та фіксація  утруднень у самостійній діяльності
3. Локалізація утруднень
4. Корекція виявлених утруднень
5. Узагальнення утруднень у   зовнішньому мовленні

    6. Самостійна робота з самоперевіркою  по еталону

7. Включення нового знання в систему  знань  і  повторення

8. Рефлексія  діяльності  на  уроці  

У ваших кейсах знайдіть аркуш «Урок рефлексії». Зверніть увагу на ті етапи, що відрізняються від традиційних.

Слайд 18 – способи представлення самостійної роботи.

- Знайдіть серед поданих  висловлювань те, яке відповідає  сформульованій меті уроку.

Учні повинні навчитися покроково порівнювати свою роботу з еталоном під  час   самоперевірки. Проте це вміння формується у них поступово. Спочатку вони вчаться перевіряти свою роботу по відповідях, потім по короткому розв´язанню, далі – по детальному розв´язанню (зразку), послідовно переходячи до перевірки своєї роботи по еталону для самоперевірки. Я, наприклад, користуюся такими інструментами для самоперевірки:

Слайд 19 - інструменти для самоперевірки

У вас на столах лежать аркуші з поняттями «Еталон», «Зразок», «Детальний зразок» та окремо з поясненнями цих понять. Подумайте та з’єднайте відповідно до ваших міркувань. От і ми зараз локалізуємо наші утруднення!

Слайд 20 – встановіть зв’язок між поняттям і визначенням

Слайд 21

Детальний зразок - № 1:  Опис  послідовності  виконання  завдання

Зразок - № 2:  Результат  виконання  завдання

Еталон - № 3: Узагальнений  опис  виконання  завдання   (правило,  алгоритм, схема,  …)

Слайд 22 – практичне визначення в дитячій роботі еталону, зразка та детального зразка

Слайд 23

Слайд 24

Встав букву в слові «в…сняний»

-е-  ЗРАЗОК

Весняний – весни  ДЕТАЛЬНИЙ ЗРАЗОК

        Виділяю  корінь,  визначаю  орфограму         ЕТАЛОН або АЛГОРИТМ

Роблю  висновок  про  правильне

написання

Слайд 25

1.     Мотивація навчальної діяльності
2.     Актуалізація знань та фіксація  утруднень у самостійній діяльності
3.     Локалізація утруднень
4.     Корекція виявлених утруднень
5.     Узагальнення утруднень у зовнішньому мовленні

6. Самостійна робота з самоперевіркою по еталону

7. Включення нового знання в систему знань і повторення

8. Рефлексія діяльності на уроці

Тепер ми побачили, як із фіксації утруднень у самостійній роботі ми плавно переходимо до локалізації утруднень. Як же скорегувати наші труднощі, помилки. Для цього використаємо еталон для самоперевірки.

Слайд 26

Школяр може перевірити правильність розв’язання, наприклад, рівняння. Та ще й пригадати алгоритм виконання, правило для цього.

Слайд 27

Таким чином, еталон для самоперевірки об’єднує еталон і детальний зразок.

Слайд 28

Із  запропонованих  кроків  побудуйте алгоритм  складання  еталону  для  самоперевірки

Слайд 29

Який же план роботи потрібно скласти вчителю для складання еталону для самоперевірки? Оберіть потрібну послідовність. Яка вона має бути, на вашу думку? У ваших кейсах є аркуші «Кроки складання еталону для самоперевірки» . Відновіть правильну, на вашу думку, послідовність.

Але  вчитель  має  також  розрізняти  поняття  «еталон»,  «зразок»  і  «детальний  зразок».

Зразок,  який  вперше  надається  учневі  після  виконаної  роботи  містить  лише  результат.

Якщо  школяр  виконав  усе  правильно,  то  педагог  надає  можливість  відпрацьовувати  навички  та  вміння  або  пропонує  завдання  творчого

Якщо  ж  учень  знайшов  помилку,  вчитель  хвалить  його  за  увагу  й  представляє  для  перевірки  еталон  --  узагальнений  опис  виконання  завдання  (правило,  алгоритм,  схема  тощо).  Дитина  може  зрозуміти,  чому  сталася  помилка  й  виправити  її  самостійно,  обрати  подібне  й  потренуватися  виконувати  його.

Якщо  ж  і  цього  замало,  щоб  зрозуміти,  чому  сталася  помилка,  то  надається  детальний  зразок  --  це  опис  послідовності  виконання  завдання.  В  ньому  школярик  шукає  місце  та  причину  помилки,  виправляє,  отримує  подібне  завдання  та  пробує  виконати  самостійно.

 

Слайд 30

Слайд 31-33 – це приклади роботи вчителя над складанням еталонів для самоперевірки

    Слайд 34

         За допомогою цих смайликів розглянемо процедуру уроку рефлексії.

Під час усного рахунку чи невеликої за обсягом самостійної роботи, чи математичного диктанту школярі усвідомлюють прогалини в своїх вміннях. Так, вони вже багато чого знають, уміють, але плутаються, невпевнені в відповідях, сумніваються, нарешті, бачать недосяжний плід знання. Самостійна робота виявляє оті недоліки. Але це не біда! Впораємося, якщо повторимо правила, подумаємо, як дістати оте яблучко на дереві. Складемо план виходу зі складної ситуації: візьмемо мотузку, закріпимо всі відомі нам знання, вміння та навички й досягнемо мети!

Слайд 35-36

Складіть дитячий план уроку рефлексії

Звичайно,  починати  потрібно  з  1  класу,  з  дуже  коротких  з  обсягом  завдань  і,  можливо,  використовувати  зразок  або  детальний  зразок.  У  3  класі  можна  залучати  школярів  до  створення  плану  уроку  рефлексії.

Візьміть у своїх кейсах аркуш «План уроку рефлексії (дитячий)»

Спробуйте правильно послідовно записати номери етапів дитячого плану уроку. Таким чином, діти стають співавторами уроку. Це їм надзвичайно подобається.

Слайд 37

План  уроку  рефлексії  (дитячий)
1.  Навіщо  ми  тут?
2.  Повторюємо
3.  Самостійна  робота  № 1
4.  Ставимо  мету
5.  Працюємо  над  помилками
6.  Самостійна  робота  № 2

7. Застосовуємо

8.  Підсумок

Слайд 38

Учнів маємо навчити виправляти помилку. Це не просто перекреслити неправильну відповідь та записати потрібний результат, а ретельно попрацювати. Як саме можемо побачити на екрані.

Слайд 39

Діти повинні усвідомити, що «Помилка  --  не  ворог,  а  лише  перешкода, яку  необхідно  подолати  на  шляху  до  мети».

Слайд 40

Із блоків складіть алгоритм самоперевірки та роботи над помилками.

Слайд 41

Шановні колеги! З кейсів виберіть конверт «Алгоритм виправлення помилок» і спробуйте з блоків у групі створити такий алгоритм

Слайд 42

Для того, щоб корекція  своїх помилок була не випадковою, а осмисленою подією, важливо організувати їх коректувальні дії  у  вигляді алгоритму виправлення помилок. Даний алгоритм повинен будуватися самими дітьми на окремому уроці. Якщо уроки рефлексії проводяться системно, то цей алгоритм діти швидко засвоюють і  впевнено застосовують.

Діти на цих уроках не просто тренуються у розв´язанні завдань  вони засвоюють метод корекції власних дій, їм надається можливість самим знайти свої помилки, зрозуміти їх причину  й виправити, а потім переконатися в правильності своїх дій. Після цього помітно підвищується якість засвоєння учнями  навчального  матеріалу при зменшенні витраченого часу.

 

Перевіримо нашу роботу

Алгоритм  виправлення  помилок

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 43

Але інколи з’являються негрубі помилки, такі, як неправильно записане слово, число, речення тощо. Треба  запропонувати школярикам перевірити, чи так була записана умова? І цей крок треба зробити в першу чергу!

Слайд 44

 

 

 

 

Як  виправити  помилку?

• Повтори  завдання
• Визнач  і  повтори  правило
• Виправ  помилку,  промовляючи  правило
• Вибери  та  розв´яжи  два  подібних  завдання
• Перевір  за  зразком
• +  або  ?  (зверніть  увагу:  не  -  ,  а  ?)
• Молодець!

 

Безумовно,  рефлексія  є  обов´язковою  умовою  саморозвитку  не  лише  учня,  а  й  учителя.

В  одній притчі говориться: "Жив мудрець, який знав усе.  Одна людина захотіла довести, що мудрець знає не все. Затиснувши в долонях метелика, запитала: "Скажи, мудрецю, який метелик у мене в руках: мертвий  чи  живий"? А сама думає: "Скаже живий - я його  придавлю  й  стане  він  мертвий, скаже мертвий - випущу". Мудрець, подумавши, відповів: "Усе в твоїх руках".

У наших руках, щоб дитина почувала себе коханою,  потрібною,  успішною.

Я згодна зі словами Шалви Олександровича Амонашвілі, який писав: «Кожний шкільний день, кожний урок повинен бути осмислений педагогом як подарунок дітям. Кожне спілкування дитини зі своїм педагогом має вселяти в неї радість та оптимізм»

Учитель, який прийшов у клас до учнів, – це гість, із «подарунками» Сподобаються вони дітям чи ні? Відповідь на це запитання можна прочитати на обличчях дітей кожного уроку, коли ми учителі, оцінюємо, як нам здається, роботу учнів, а насправді, виставляємо бали собі – за педагогічну майстерність.

Слайд 45

 Засоби для побудови уроку рефлексії

Мета уроку рефлексії

Структура уроку рефлексії

Знання про інструменти  самоперевірки

Кроки алгоритму

__________________________________________________________

- Що  потрібно  знати  вчителю  для  побудови  уроку  рефлексії?

У  РОСТКу  пропонують  таку  матрицю  для  проведення  уроку  рефлексії.

Клас__________________________________

Предмет_______________________________

Тема  уроку____________________________

Тип  уроку:  урок  рефлексії

Основні  цілі  уроку:

а)  діяльнісні:

     - сформувати  здібності  учнів  до  корекції  способу  дії  (вказати  конкретну  дію)

     - вчити  фіксувати  особисті  утруднення  в________________________

     - вчити  виявляти  причини  утруднення___________________________

     - тренувати___________________________________________________

б) навчальні:

     - скоригувати  поняття  (алгоритми,  еталони  тощо)  про____________

Очікувані  результати:

а) знання:

     - знати  (вказати  знання  з  теми,  якими  мають  оволодіти  учні)

б)  уміння:

     - уміти  використовувати   ____________________________у  своїй  діяльності

Розумові  операції:  аналіз,  аналогія,  синтез,  узагальнення,  класифікація.

Демонстраційний  матеріал______________________________________

Роздатковий  матеріал____________________________________________

Технічне  забезпечення  уроку___________________________________

Оформлення  дошки  (малюнок)__________________________________

Хід  уроку

 

 

 

 

 

 

№	Етап  уроку	Цілі  етапу  уроку	Час,  хв.	Наочність,  правила,  алгоритм,  еталони	Зміст  етапу  уроку
1	2	3	4	5	6
І.	Самовизначення  до  діяльності	Дидактичні: залучити  учнів  до  навчальної  діяльності; визначити  основну  мету  уроку. Психологічні: створити  умови  для  виникнення  внутрішньої  потреби  включення  у  діяльність	2
ІІ.	Актуалізація  знань  і  фіксація  утруднень  у  діяльності	Дидактичні: організувати  повторення  способів  дій,  визначених  на  попередніх  уроках; зафіксувати  способи  дій  знаково  або  за  допомогою  букв; провести  самостійну  роботу,  самоперевірку  за  готовим  зразком; зафіксувати  утруднення,  які  виникли  під  час  виконання  роботи. Психологічні: активізувати  увагу,  пам’ять.	12
ІІІ.	Локалізація  утруднення	Дидактичні: виявити  причину  утруднення,  уточнити  цілі  уроку,  запропонувати  (побудувати)  алгоритм  виправлення  помилок. Психологічні: розвивати  вміння  аналізувати  й  об’єктивно  оцінювати  свої  знання.	6
ІV.	Побудова  проекту  виходу  з  утруднення  (я  б  ще  додала  реалізацію  цього  проекту)	Дидактичні: знайти  способи  виходу  з  утруднення. Психологічні: вчити  надавати  допомогу  іншим  учням  (ті,  хто  виконав  самостійну  роботу  без  помилок,  стають  консультантами  інших  учнів)	4
V.	Узагальнення  утруднення  у  зовнішньому  мовленні	Дидактичні: узагальнити  й  засвоїти  способи  дій,  які  викликали  утруднення. Психологічні: вчити  працювати  в  парі  (один  одному  розповідають  способи  дій).	2
Фізкультхвилинка			1
VІ.	Самостійна  робота  із  самоперевіркою  за  еталоном  (зразком)	Дидактичні: провести  самостійну  роботу; провести  самоперевірку  за  еталоном; зафіксувати  результати  роботи. Психологічні: створення  ситуації  успіху.	5
VІІ.	Включення  у  систему  знань  і  повторення	Дидактичні: повторити  й  закріпити  отримані  знання,  застосувати  їх  у  творчому  завданні. Психологічні: створити   умови  для  роботи  в  парах  (групах).	5
VІІІ.	Рефлексія  діяльності	Дидактичні: з’ясувати,  чи  досягли  цілей  уроку; повторити  алгоритм  виправлення  помилок; дати  завдання  для  домашньої  роботи. Психологічні: дати  самооцінку  діяльності  кожного  учня  на  уроці.	3

 

Слайд 46

 

                 Алгоритм  підготовки  конспекту  уроку  рефлексії

1. Дібрати  завдання  для  етапу  повторення,  продумати  арґументацію  вибору  цих  завдань  для  школярів  (для  цього  проаналізувати  типові  помилки  під  час  вивчення  теми). 
2. Скласти  список  місць  можливих  утруднень  учнів  і  їх  причин. 
3. Сконструювати  діалоги  для  організації  фронтальної  роботи  на  всіх  етапах  уроку  (звернути  особливу  увагу  на  етап  локалізації  утруднень). 
4. Дібрати  завдання  для  самостійної  роботи  №1  і  № 2  на  застосування  перерахованих  знань. 
5. Спроектувати  діяльність  учнів,  що  зафіксували  відсутність  утруднень  (дібрати  завдання  вищого  рівня  складності,  планування  способів  їх  надання  та  перевірки,  включення  в  консультаційну  діяльність). 
6. Підготувати  зразки  та  еталони  для  самоперевірки
7. Дібрати  завдання  для  тренінгу  та  актуалізації  знань.  
8. Продумати  форми  організації  роботи  в  класі  на  кожному  етапі.
9. Скласти  список  знань – понять,  алгоритмів,  правил,  способів  дій  і  т.д.,  які  потребують  тренінгу  та  корекції  помилок.  Дібрати  відповідні  еталони.  Визначення  способу  проведення  етапу  рефлексії.

 

Слайд 47

Способи фіксації результатів індивідуальної роботи

Вони можуть бути різні. Ось такі, як на слайді.

Слайд 48, 49, 50,51, 52, 53, 54

Або такі. Ви можливо використовуєте власні, відмінні від продемонстрованих.

Слайд 55

 

Звичайно,  вчитель  може  сказати,  що  підготовка  такого  уроку  займає  дуже  багато  часу  (продумати,  як  звернути  увагу  школярів  на  типові  помилки;  приготувати  кілька  самостійних  робіт  на  урок,  еталони  для  перевірки  для  кожної  дитини,  індивідуальні  завдання  творчого  змісту  тим  учням,  які  виконали  всі  завдання  правильно;  а  також  свої  власні  дії  під  час  уроку  ретельно  продумати,  можливо  організувати  роботу  школярів-консультантів).  Але  якщо  запитати  таких  вчителів,  чи  хотіли  б  вони,  щоб  їхні  власні  діти чи внуки  вміли  знаходити  помилки,  виявляти  причину  та  коригувати  неправильні  дії,  відпрацьовувати  навички  та  вміння,  контролювати  себе,  а  ще  за  бажанням  оцінювати  таку  роботу,  то  кожна  мама  (тато)  погодились  би,  що  такі  уроки  просто  необхідні  в  сучасній  школі.

Технологізація навчання передбачає обов'язкову рефлексію, під якою в педагогіці розуміють здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати власні дії, вчинки, мотиви й зіставляти їх із суспільно значущими цінностями, а також діями та вчинками інших людей. Мета рефлексії : згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності - її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримані результати тощо.

Учні, спираючись на відомі правила, легко виводять алгоритм, що дозволяє зробити їх співавторами відкриття, відчути себе дослідниками. Після таких уроків знижується рівень тривожності, підвищується мотивація учнів до навчальної  діяльності, зростає відсоток правильно виконуваних завдань по темі. Усне мовлення  стає більш грамотним, що допомагає під  час  вивчення інших дисциплін.  

Я  не  можу  також  сказати,  що  використовуючи  уроки  рефлексії  ми  позбавимося  помилок,  відпрацюємо  усі  складні  випадки  навчальних  проблем.   Бо  завжди  є  перешкоди.  До  речі,  знову нагадаю, помилка  --  не  ворог,  а  тільки  перешкода  на  шляху  до  успіху!    

Що заважає рефлексії:

1. Бар' єри, пов' язані з недосконалістю людської природи (об' єктивні) :

• відсутність мотивації, інтересу до самого себе;
• несформованість дій виявлення, фіксації, аналізу,  оцінювання, схвалення;
• невміння рефлексувати;
• нездатність до адекватної самооцінки.

2. Бар' єри, визначені особистісними особливостями людини, що пізнає себе (суб' єктивні).

• Страх пізнати себе, щоб не порушити впевненість у собі. Краще не знати про себе багато, ніж хворобливо переживати пізнане, яке може виявитися неприємним, вимагати зусиль працювати над собою.

• Прагнення особистості оцінити себе відповідно до вимог соціального оточення. Людина пізнає в собі лише те, що бачать в ній інші (соціум), відходячи від того, що є насправді. Це призводить до неврозів, проблем у взаємостосунках з іншими, хоча зовні начебто задовільняється потреба у визнанні.
• Невміння подолати  власний егоцентризм (єдиноправильні мої погляди, рішення, цінності, думання, дії): я не здатний пристати на позицію співрозмовника, прийняти іншу точку зору; я вважаю себе розумним, здібним, обдарованим переконати мене неможливо;
• Нездатність до саморозвитку, занижена самооцінка, тупість, диктаторство, авторитарність.

Володар  Вікторович  Краєвський,  доктор  педагогічних  наук  вважав,  що  рефлексія має на меті дослідження вже здійсненої діяльності з метою фіксації її результатів і підвищення надалі її ефективності. За підсумками рефлексії можна не лише обмірковувати майбутню діяльність, але і вибудовувати її реалістичну структурну основу.

На  мою  думку,  уроки  рефлексії – необхідна  складова  сучасного  освітнього  процесу.  Уроки  рефлексії  дають  можливість  дітям  вирости  людьми,  здатними  розуміти  й  оцінювати  інформацію;  аналізувати  її  на  основі  системи  теоретичних  знань,  людьми,  які  володіють навичками  для  застосування  цих  знань  у  нестандартних  умовах,  здатних  приймати  рішення  на  основі  проведеного  аналізу.

Вони  зможуть  корегувати  власну  діяльність  у  відповідності  до  поставленої  мети;  зможуть  провести  самоаналіз  виконаної  діяльності  й  адекватно  оцінити  себе.  А  це  саме  ті  якості,  що  необхідні  людині  в  сучасних  умовах.

Рефлексія - це педагогічна проблема, шляхи розв'язання якої полягають у формуванні потреб і мотивів самопізнання, навчанні людини способів самопізнання, розвитку у неї здатності до ідентифікації і рефлексії, здатності підвищувати рівень самоповаги, самосхвалення, долати страхи і вибудовувати проект  виходу  з  утруднення  тощо. Найефективнішим є самовиховання у собі здатності до самопізнання – особливо  важливо  самостійно ставити перед собою мету й завдання і власною працею досягати.

Отже,  на  мою  думку,  уроки  рефлексії  просто  необхідні  на  сучасному  етапі  розвитку  та  реформування  освіти.

Обговорення, корегування рішення поставленого педагогічного завдання

Наступним кроком у нас буде власне побудова уроку рефлексії . кожна група у кейсі знаходить самостійну роботу, яку необхідно провести. Але урок створити – це  об’ємна важка робота. Тому ми виберемо головні етапи, спробуємо створити їх і презентуємо для педагогічного загалу. Тема: «Множення». Але для невеликої перерви пропоную ритмічні математичні ігри «Через 2», «Через 3», «Через 4», «Через 5». Такі ігри я проводжу з 1 класу з метою пропедевтики  множення. Числа, що ми промовляли вслух, є відповідями таблиці на 2, на 3, на 4, на 5.

А тепер за роботу, шановні!

СОЦІОКОНСТРУКЦІЯ (групова робота)

Групам належить придумати один із етапів уроку рефлексії.

1. Актуалізація знань і фіксація утруднень у самостійній діяльності

2. Локалізація утруднень

3. Корекція виявлених утруднень у зовнішньому мовленні

4. Самостійна робота з самоперевіркою по еталону

 

АФІШУВАННЯ –представлення результатів діяльності учасників майстер-класу і ознайомлення з ними.

 

РОЗРИВ (осяяння, інсайт, розуміння)

Я хотіла  б представити відеоуривки уроків рефлексії.

1. Початок уроку , який включає актуалізацію, фронтальну роботу школярів, смачну хвилинку-цікавинку.

2. Локалізація утруднень і самостійна робота школярів

3. Рефлексія діяльності на уроці

 

ПІДСУМОК МАЙСТЕР-КЛАСУ – РЕФЛЕКСІЯ

- Погляньте на дошку! Давайте спробуємо визначити, чи виправдалися ваші очікування від майстер-класу?

Торт відгуків

Шановні колеги! Я вдячна вам за співпрацю і хотіла б вас попросити написати відгуки, побажання, рекомендації щодо нашої роботи на кольорових аркушах. Загорніть їх конусоподібним кульочком і викладіть на блюдо в вигляді торта.

Я рада отримати від педагогів району такий торт. Навзаєм запрошую вас скуштувати справжній торт!