Медіаграмотність, як основа безпечної поведінки в Інтернеті під час дистанційного та змішаного навчання

Про матеріал
Розвинути навички критичного мислення та аналізу інформації, що надходить з різних видів медіа. Дізнатися про механізм і наслідки використання стереотипів і мови ненависті в медіа, навчитися розпізнавати такого виду маніпуляції.
Перегляд файлу

 

 «Медіаграмотність, як основа безпечної поведінки в Інтернеті під час дистанційного та змішаного навчання»

У наш час кожен громадянин повинен розуміти принципи роботи медіа, аналізувати свій медіапростір і вчитися свідоміше підходити до питань медіаспоживання. 

Розуміти механізми впливу медіа і перейти до селективного (вибіркового) сприйняття інформації. Навчитися виявляти пропаганду, фейки та маніпуляції в медіа, щоб не підпасти під їхній вплив. 

Розвинути навички критичного мислення та аналізу інформації, що надходить з різних видів медіа. Дізнатися про механізм і наслідки використання стереотипів і мови ненависті в медіа, навчитися розпізнавати такого виду маніпуляції.  

Активні посилання для використання у роботі:

1.    7 порад для вчителів, як навчити учнів безпечної поведінки в інтернеті

2.    Добірка онлайн-ресурсів про медіаграмотність

3.    Навчальна гра «МЕДІАЗНАЙКО»

4.    Цифрова особистість у небезпеці

Базовий комплекс прийомів для кіберзахисту

1.   Розуміння все більшого впливу ЗМІ на суспільство.

Наше повсякденне життя все більше зазнає впливу засобів масової інформації. Цей процес, у ході якого широкий спектр засобів масової інформації проникає в наш світ усе глибше, і є все більшим упливом ЗМІ на суспільство. Медіаграмотність починається з усвідомлення цього процесу та його наслідків.

Ми поки не знаємо, якими будуть наслідки, що ми повинні вітати й чому мусимо протистояти. Але ми знаємо, що все більша присутність ЗМІ в суспільстві обговорюється скрізь — від перукарських салонів до університетів, від інтернет-форумів до ток-шоу на телебаченні.

Медіаграмотність — це досвід, обговорення та дискусія щодо тенденцій та наслідків визначної ознаки нашого часу — все більшого впливу ЗМІ на суспільство.

2.   Розуміння того, як побудовані ЗМІ.

Велика частина медіаконтенту приходить до нас повністю сформованою. Газети, фільми й рекламні ролики «завершуються» після того, як ви їх побачили. Остаточна форма включає технічні, економічні та стратегічні рішення. Бути медіаграмотним означає розуміти, як засоби масової інформації, які ви споживаєте, набувають своєї форми.

Виробники ЗМІ націлюють свої повідомлення на цільові групи. Телеканали адаптують свої програми на основі отриманих рейтингів. Видавці журналів зосереджують увагу на конкретній тематиці, мові й дизайні, щоби привернути увагу обраних цільових аудиторій. Бути медіаграмотним означає розуміти, як вибір цільової групи впливає на медіаформати та зміст. ЗМІ мають свої власні формати, норми та правила. Бути медіаграмотним означає розуміти внутрішню логіку різних ЗМІ і як вона впливає на повідомлення, що передаються.

3.   Розуміння того, як медіа забарвлюють реальність.

Засоби масової інформації завжди представляють реальність із певного погляду. Цей погляд часто виділяється, як-от у рекламі певного продукту чи у викритті несправедливості в документальному форматі.

Але вона також може бути підсвідомою або прихованою. NRC повідомляє інші новини, ніж De Telegraaf; PowNed має іншу редакційну позицію, ніж VPRO. Також існують чіткі відмінності в нормах та цінностях, відображуваних у середньостатистичному американському ситкомі та в багатьох голландських художніх фільмах. Нарешті, засоби масової інформації також відіграють ключову роль у «створенні покірності» (теорія Ноама Хомського). Вони підтверджують домінантні ідеї (як, наприклад, про перевагу західного світу) і, як правило, затушовують винятки. Бути медіаграмотним означає розуміти, як медіа презентують дійсність, щоби мати можливість висловлювати компетентні судження.

Використання

1.   Використання обладнання, програмного забезпечення й додатків.

Активна участь у житті медійного суспільства починається з технічних навичок використання медіа. Вони варіюються від простих завдань, як,-от використовувати мишку або відкривати вкладення, до складніших навичок, як-от налаштувати інтернет на мобільному телефоні або створити презентацію, й до дуже складних вмінь, таких як редагування відео або створення веб-сайтів.

Бути технічно майстерними також означає вміти обмежити користувацькі ризики. Медіаграмотні люди купують захисні чохли для смартфонів, вибирають безпечні паролі, використовують безпечний перегляд і встановлюють додатки для захисту від крадіжки на свої планшети. Але це також стосується і ставлення до засобів масової інформації. Бути медіаграмотним означає бути відкритим для використання нових засобів масової інформації, але також і не стати їхнім рабом. Це означає активно вивчати нові програми та технології, але не піддаватися на будь-яку нову рекламу; це означає також бути в змозі вимкнути свій телефон час від часу.

2.   Орієнтація в медіасередовищі.

Багато працівників проводять у середньому чотири години свого робочого дня в інтернеті. Бути медіаграмотним означає розбиратися в медіасередовищі.

Спочатку ви намагаєтеся знайти свій шлях у визначених середовищах: пройти гру до кінця, знайти інформацію, яку ви шукаєте на сайті, а також переглядати меню свого мобільного телефону. Далі йдеться про розуміння залежностей медіадодатків. Наприклад, якщо у вас є комп’ютер із Windows, важливо знати, що ви можете вирізати таблицю, зроблену у Word, та вставити її у презентацію PowerPoint. І, нарешті, мова про вибір між медіадодатками. Коли використовувати свій мобільний телефон, а коли легше відкрити ноутбук? Коли стежити за розвитком новин по телевізору, а коли у Twitter? Коли використовувати Google, а коли краще піти в бібліотеку? Коли розмістити повідомлення на Facebook, а коли на LinkedIn? Медіаграмотні люди досліджують можливості та розвивають навички, щоб оптимально рухатися в медіасередовищах.

Комунікація

1.   Пошук та обробка інформації.

У сучасному інформаційному суспільстві ми завалені інформацією. Громадські та комерційні медіаканали ведуть мовлення 24/7. Щоденно друкуються три мільйони газет. Незліченна кількість книг щорічно береться з бібліотек. Цифри щодо отримання інформації в інтернеті — ще більш астрономічні.

Бути медіаграмотним означає бути спроможним знайти те, що ви шукаєте, вибрати те, що вам потрібно, й визначити, наскільки надійною є ця інформація. А поряд із володінням ефективними стратегіями пошуку ви повинні вміти зберігати, повторно використовувати та поширювати інформацію. Для цього є все більше й більше інструментів, зокрема інструментів для закладок та Pinterest. Бути медіаграмотним означає бути здатним оптимально використовувати відповідну інформацію, зберігаючи її розумно, й ділитися нею з іншими.

2.   Створення контенту. Теперішнє медіасуспільство — це суспільство

2.0.

Громадяни еволюціонували від споживачів (consumers) до споживачів-виробників (prosumers). Ми не просто дивимося телевізор пасивно, але реагуємо на те, що ми бачимо, у Twitter. Ми не просто йдемо в кіно, а й виставляємо свої власні відео на YouTube. Ми дізнаємося про світ не з книжок та енциклопедій, але й пишемо про нього у блогах та робимо свої внески у Вікіпедію.

Але і для людей, які активно не створюють контенту, життєво важливо вміти ефективно спілкуватися. Теперішнє медіасуспільство вимагає нових навичок комунікації та презентації від своїх громадян. Ви повинні знати, як донести інформацію до вашої цільової аудиторії і які медіа є найбільш придатними, щоби передати ваше повідомлення. Також важливо, щоб дизайн вашого повідомлення був привабливим, тому що наше медіасуспільство є візуальним суспільством, у якому картинка варта тисячі слів. Бути медіаграмотним означає бути спроможним створити функціональний і привабливий контент, щоб найкращим чином передати своє повідомлення цільовій аудиторії.

3.   Використання соціальних мереж.

Теперішнє медіасуспільство — це мережеве суспільство. Ми перебуваємо в контакті з іншими в режимі 24/7 через електронну пошту, смартфони, онлайн-ігри й соціальні медіа.

У цих мережах необхідна робота виконується за рахунок співпраці. Якщо ви виключені з цих мереж, ви багато можете пропустити. Тому повна участь у медійному суспільстві означає можливість оптимально використовувати соціальні мережі. Це вимагає нових навичок у різних сферах. Перш за все, ви повинні навчитися, що можна й чого не можна робити, вивчити норми й цінності інтернет-спільноти й адаптувати свою поведінку відповідним чином. Це не те ж саме, що можна назвати конформізмом, тому що медіаграмотні люди можуть бути як відкритими і гнучкими, так і справжніми та впертими, де це необхідно. У реальному втіленні це означає знати правила, знати, що сказати, коли і як зафрендити і зберегти друзів — або справді відфрендити людей — у різних середовищах соціальних медіа.

Знати етикет також означає бути спроможним уникнути небажаних повідомлень. Соціальні медіа не тільки приносять зв’язки та співпрацю, а й неправомірне використання та зловживання. Медіаграмотні люди знають, коли інші люди поводяться невідповідним чином, і можуть ефективно покласти цьому край. Також дуже важливо розуміти, як працюють соціальні мережі: як поєднати людей для створення речей у співпраці? як вивести дискусію з колії? Як зробити, щоб вас побачили й почули? Чим важливо поділитися? Як ви можете стежити за іншими людьми й підтримувати їх? Взаємність і альтруїзм визначають медіаграмотних користувачів соціальних медіа, оскільки участь у соціальних мережах також означає, діяти, зважаючи на переваги для інших. Звісно, медіаграмотні люди переслідують свої власні цілі, але вони також поважають інтереси інших людей та спільноти в цілому.

Стратегія

1.   Розмірковування про власне використання медіа.

Розуміння, Використання і Комунікація, в кінцевому рахунку, є лише умовами для останньої групи компетентностей: Стратегії. Як випливає зі значення слова, здебільшого «ЗМІ» завжди є засобом для реалізації особистих, соціальних, професійних або суспільних цілей.

Щоб оптимально використовувати можливості, надані засобами масової інформації, ви повинні бути в змозі задуматися про всі аспекти вашого власного використання засобів масової інформації. Перш за все, про вплив пасивного споживання ЗМІ на особистий добробут: що ви дивитеся, читаєте і слухаєте? Що насправді впливає на вас? Що ви вимкнули (й чого вам не вистачає)? І як це вплине на ваш спосіб життя і, в кінцевому рахунку, на ваше щастя? Тоді настають наслідки вашого власного активного використання засобів масової інформації. Наскільки ви розбираєтесь у ЗМІ? Що ви робите із засобами масової інформації (і що ви занадто мало або занадто багато робите)? Де, як, із ким і про що ви спілкуєтеся через медіа (і що ви тримаєте для себе або приховуєте від когось)? І як це впливає на ваше життя? Медіаграмотність — це розуміти своє застосування засобів масової інформації настільки, щоби ви могли зробити свідомий вибір для оптимізації власних медіадій.

2.   Досягнення цілей за допомогою засобів масової інформації.

У сучасному медіасуспільстві практично неможливо досягнути особистих, соціальних, професійних або суспільних цілей без використання медіа хоча б у якийсь спосіб.

Завершити навчальний курс, побудувати кар'єру, проводити свій вільний час, купити будинок своєї мрії, провести найкращу у своєму житті відпустку, завести друзів, знайти партнера, підтримувати політичну партію, просувати ідеї, стежити за Папою, жити здоровим життям, бути щасливим: у всіх цих речах певну роль відіграють засоби масової інформації.

У багатьох випадках засоби масової інформації необхідні, як-от для пошуку будинку вашої мрії, роботи вашої мрії або партнера вашої мрії на Funda, Monsterboard чи Lexa, або щоби знайти інформацію про здоров'я та щастя. Найчастіше медіа забезпечують виконання термінової потреби, як-от виклик швидкої, супутникова навігація, що доставить вас на зустріч вчасно, обмін професійним досвідом із колегами в групі LinkedIn або спілкування через Whatsapp із коханим, який перебуває за кордоном. Іноді медіа вступають у гру після всього, наприклад, дозволяючи іншим розділити радість від прекрасної відпустки, успішної шопінг-терапії або надихаючого семінару. А іноді медіа не потрібні взагалі. Власне, це і є те, що описує медіаграмотність: бути спроможним протистояти спокусі, уникнути сміття, вміти бачити крізь певні списки, проігнорувати рекламу, протистояти методам промивання мізків, плекати повільність та могти знайти кнопку виключення. Бути медіаграмотним означає усвідомити свою власну мету, базовану на усвідомленій оцінці можливостей (і обмежень) медіа, ефективно використовувати медіа для своїх власних цілей. Унікальний власний спосіб, у який ви це робите, в кінцевому підсумку визначає вашу цифрову ідентичність.

Слова «пропаганда» та «маніпулювання» часто вживаються як синоніми, але це не зовсім коректно. Пропаганда завжди має на меті добитися від вас якось поведінки: перевиконувати показники на виробництві, воювати за державу чи віру, підтримувати партію чи уряд. Але можуть бути й такі речі, як мити руки перед обідом чи не вживати наркотиків. Тобто пропаганда може цілком відповідати вашим інтересам і потребам. Вона не завжди є чимось нечесним, шкідливим для вас. І вона не обов’язково пов’язана з брехнею.

Натомість маніпуляція — це вже викривлення інформації, створення неадекватної картини світу у ваших головах; культивація у вас «штучних потреб» (того, чого насправді вам не треба, але маніпулятор робить для вас це життєво необхідним), щоби змусити діяти в необхідному для маніпулятора напрямку. Маніпулятор добре знає ваші потреби і слабкості, страхи й комплекси. Він знає, що і як треба вам сказати чи показати, щоби спонукати до дії. Він знайде час і місце, щоби зробити це найбільш ефективно.

У реальності пропагандисти дуже часто вдаються до маніпуляцій. Саме тому ці слова часто розглядаються як синоніми.

Пропаганда як діяльність виникла задовго до папської були. Вже в давні часи, в добу запеклих міжплемінних воєн, вояки всіляко намагалися злякати ворожих бійців, щоби скувати їхню волю й переконати у своїй перевазі. Деякі народи були настільки успішні в цьому, що про їхні пропагандистські штучки ми знаємо й нині. Американські індіанці з дитинства в нас асоціюються з розфарбованим обличчям і бойовими криками. Вікінги заточували собі передні зуби (на кшталт кликів): така усмішка в бою добряче лякала. Рогаті шоломи — теж спосіб налякати ворога, але це вже не вікінги. Такі речі були «в моді» у вандалів, а вікінгам їх приписали літератори-романісти ХІХ століття.

Слова «пропаганда» та «маніпулювання» часто вживаються як синоніми, але це не зовсім коректно. Пропаганда завжди має на меті добитися від вас якось поведінки: перевиконувати показники на виробництві, воювати за державу чи віру, підтримувати партію чи уряд. Але можуть бути й такі речі, як мити руки перед обідом чи не вживати наркотиків. Тобто пропаганда може цілком відповідати вашим інтересам і потребам. Вона не завжди є чимось нечесним, шкідливим для вас. І вона не обов’язково пов’язана з брехнею.

Натомість маніпуляція — це вже викривлення інформації, створення неадекватної картини світу у ваших головах; культивація у вас «штучних потреб» (того, чого насправді вам не треба, але маніпулятор робить для вас це життєво необхідним), щоби змусити діяти в необхідному для маніпулятора напрямку. Маніпулятор добре знає ваші потреби і слабкості, страхи й комплекси. Він знає, що і як треба вам сказати чи показати, щоби спонукати до дії. Він знайде час і місце, щоби зробити це найбільш ефективно.

У реальності пропагандисти дуже часто вдаються до маніпуляцій. Саме тому ці слова часто розглядаються як синоніми.

Пропаганда як діяльність виникла задовго до папської були. Вже в давні часи, в добу запеклих міжплемінних воєн, вояки всіляко намагалися злякати ворожих бійців, щоби скувати їхню волю й переконати у своїй перевазі. Деякі народи були настільки успішні в цьому, що про їхні пропагандистські штучки ми знаємо й нині. Американські індіанці з дитинства в нас асоціюються з розфарбованим обличчям і бойовими криками. Вікінги заточували собі передні зуби (на кшталт кликів): така усмішка в бою добряче лякала. Рогаті шоломи — теж спосіб налякати ворога, але це вже не вікінги. Такі речі були «в моді» у вандалів, а вікінгам їх приписали літератори-романісти ХІХ століття.

 

pdf
Додано
28 листопада 2023
Переглядів
208
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку