Механізація садівництва

Марусіч Олександр Іванович

викладач спецпредметів

ДНЗ «Лисянський професійний аграрний ліцей»

кваліфікаційна категорія «спеціаліст ІІ категорії»

 

 

 

 

Назва матеріалу:

 Механізація робіт в садівництві

 

Обсяг матеріалу – 29 сторінок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лисянка - 2020

 

Анотація

 

Мета даної  розробки – надати теоретичний матеріал для проведення  занять з спецпредметів на основі використання модульно-компетентнісного підходу.

Розкрито технологічні процеси садівництві та механізацію робіт. Описані особливості сільськогосподарських машин які використовуюся при виконанні робіт.

Значна увага приділена питанням охорони праці в садівництві.

Може бути використаний при підготовки кваліфікованих робітників аграрної галузі, розроблено технологічні аспекти формування професійної компетентності учнів в умовах модульного оволодіння професійною діяльністю.

Для педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, учнів, студентів.

Зміст

Вступ

1. Технологічні процеси у садівництві

2. Машини для посадки сіянців і саджанців

3. Машини і пристосування для догляду за кроною плодових дерев

4. Машини для збирання плодів і сортування

5. Охорона праці в садівництві

Висновки

Додатки

Словник термінів

Список літератури

Вступ

Сьогодні пріоритети роботодавців схиляються до випускника закладів професійної (професійно-технічної) освіти, який вже з перших днів роботи за фахом здатний компетентно, ефективно й відповідально виконувати складні виробничі завдання, готового до постійного професійного зростання, соціальної та професійної мобільності.

З огляду на це в професійно-технічній освіті на перший план висувається завдання створення умов, які забезпечують всебічний розвиток творчого потенціалу особистості учня. Одним із таких підходів підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників є організація цього процесу на засадах модульно-компетентнісної концепції, в основі якої – інтегрований підхід до модульної побудови змісту професійної освіти й навчання за конкретною професією, зорієнтований на результати навчання – набуття особою необхідних компетентностей для виконання трудової діяльності.

Подальший розвиток садівництва і виноградарства, як і інших галузей, пов’язаний з розширенням використання високоефективної машинної техніки, хімічних засобів захисту рослин від шкідників і хвороб. Сучасна технологія вирощування плодових культур і винограду значно полегшує працю, різко підвищує її продуктивність.

В даний час ступінь механізації робіт в садівництві по трудових витратах знаходиться в широкому діапазоні: 10-15% на збиранні плодів і до 70% при вирощуванні смородини. Низький рівень механізації негативним чином позначається на агротехнічних термінах виконання технологічних операцій по догляду за садами й збиранні врожаю, якості виробленої продукції та її вартості. Очевидно, що без підвищення рівня механізації виробництва плодоягідної продукції в усіх напрямках (підготовка ґрунту, посадка саду, догляд, збирання врожаю, післязбиральна обробка і зберігання) неможливо отримання високоякісної продукції в необхідних обсягах.

1.Технологічні процеси у садівництві

У садівництві механізацію робіт можна розподілити згідно з трьома технологічними процесами:

1. Роботи по закладенню саду. Вони можуть виконуваться із застосуванням машини МПС-1, яка разом із трактором складає посадочний агрегат, який обслуговують один тракторист і дві саджальниці, або використовуються інші посадкові машини.

2.  Роботи по догляду за садом. При цих роботах використовують машини для обробки пристовбурних кіл (ФС-0,9 – фреза садова), машини для обрізання дерев (ОКМ-3,5 та ОКМ-4,5), які за годину обробляють до 500 дерев. Але ці машини в управлінні створюють великий шум (до 110 дБ) і вібрацію (у 1,5–2 рази більше норми).

3. Збирання і товарна обробка плодів сливи, вишні, черешні для швидкої реалізації. При цих роботах застосовують машини ВСО-25 у комплексі з трактором.

Збирання і товарний обробіток плодів є найбільш трудомісткими технологічними процесами в садівництві.

Для збирання плодів кісточкових порід (слива, вишня, черешня), які підлягають негайній реалізації або переробці, застосовують  струшувач

ВСО-25, який агрегатується з трактором.

Для струшування плодів і їх збору до машини додається 4 щити і 8 лотків, які обслуговують 1 тракторист і 7–8 допоміжних робітників.

Робота тракториста складна, находячись в зігнутій позі, він управляє різними важелями для того, щоб найбільш точно підвести машину до дерева, захопити його за допомогою стріли з відкритим захватом, включити вібратор на 2–5 с, провести струшування, потім відкрити захват і під’їхати до наступного дерева.

 

 

 

2. Машини для посадки сіянців і саджанців

Посадка саджанців і сіянців одна із самих трудомістких робіт. Кожний сад повинен бути посаджений в оптимальні агротехнічні строки восени або навесні при гарній якості робіт з мінімальними витратами праці і засобів.

Сіянці та саджанці висаджують прямолінійними і паралельними рядами з дотриманням прийнятої ширини міжрядь і заданої відстані між рослинами в ряді. Відхилення от геометричного місця посадки допускаються для саджанців плодових культур не більше 15 см, винограду - 8 см.

Плодові дерева саджають на глибину від 20 до 40 см. Глибину посадки саджанців винограду встановлюють у залежності от кліматичних умов зони від 45 до 60 см. При посадці забезпечують щільне закладання кореневої системи саджанців у ґрунті без порожнеч. Нахил окремих рослин по вертикалі — не більше 30°.

Для посадки великомірних саджанців плодових культур застосовують машину МШС-1. Саджалка СШН-3 використовується для посадки сіянців, дичок і живців у плодових і лісових розплідниках. Для посадки сіянців деревних порід при створенні полезахисних лісосмуг застосовують начіпну саджалку сіянців ССН-1.

Машина для посадки саджанців МПС-1 призначена для посадки саджанців плодових і ягідних культур після попередньої оранки або глибокого дискування. Робочий процес посадки, виконуваний садильної машиною, включає підготовку посадкового місця, подачу посадкового матеріалу в сошник машини, переміщення його в борозні і загортання кореневої системи грунтом з її ущільненням за допомогою підгортачів. Колеса ущільнення грунту і дискові загортачі мають пристрій для регулювання по ширині і висоті відносно гряди. Крок посадки регулюється зміною кількості подачі посадкового матеріалу.

Рис. 1. Машина для посадки саджанців

Машина для посадки саджанців МПС-1 є навісною машиною, яка складається з рами, механізму навіски, одного сошника, двох борознозагортачів, двох опорних коліс з гвинтовими механізмами, двох коліс ущільнення грунт, двох бокових огороджень для зберігання саджанців, сидіння. Рама зварної конструкції виготовлена з металевих квадратних профілів. До рами кріпляться всі збірні елементи конструкції машини. Машина обладнана клиноподібними сошником з тупим кутом входження в ґрунт. Глибина садіння регулюється гвинтовим механізмом опорних коліс. Сошник призначений для розкриття посадкової щілини. Борознозагортачі – підгортаючі диски, кріпляться до кронштейнів. Колеса ущільнення грунту призначені для закриття посадкової щілини та ущільнення грунту.

Саджалка шкілки начіпна трьохрядна СШН-3 призначена для посадки сіянців дичок плодових культур, черешків ягідних чагарників у перше поле розплідників, а також для посадки черешків і сіянців лісових культур у степових, лісостепових і передгірних районах країни.

Саджалка трьохрядна, але вона може бути використана у дворядному і однорядному варіантах.

У трьохрядному варіанті саджалка агрегатується із тракторами ДМ-75М, у дворядному і однорядному варіантах - із трактором МТЗ-82. Для посадки сіянців з відстанню між рослинами в ряді (крок посадки) менш 0,4 м трактор обладнають ходозменшувачем.

Рис. 2. Саджалка шкілки начіпна трьохрядна СШН-3:

1- сошники; 2- палець; 3- стійка; 4- колесо; 5,8- зірочки; 6- ціпи; 7- начіпний брус; 9- вал; 10- кронштейн; 11- посадковий апарат; 12- захват; 13- хрестовина; 14- ланцюг; 15 - котки; 16- сидіння; 17- ящик для посадкового матеріалу; 18- загортачі; 19- підставка; 20- гвинтовий механізм; 21- коліно.

Саджалка СШН-3  складається з начіпного бруса з валом 9, опорних коліс 4, сошників посадкових апаратів, передавального механізму, передніх і задніх загортачів, котків, маркера, ящиків для посадкового матеріалу і ящика для запасу посадкового матеріалу.

Начіпний брус, виготовлений із труби квадратного перетину, є несучою частиною машини. Брус має два кронштейни з пальцями 2 і стійку 3 для навішення на трактор. Брус опирається на два опорних колеса, які вільно обертаються на осях. На маточині колеса насаджена зірочка. Вона передає рух приводному валу через ланцюгову передачу.

На приводний вал посаджені дві обгінні муфти і змінні зірочки. Дві зірочки передають обертання зірочкам валів посадкових апаратів.

До бруса шарнірно прикріплені три сошники коробчатої форми з гострим кутом входження в ґрунт. Сошники при роботі утворюють посадкову щілину глибиною 20-30 см і шириною 10 см. Глибину хода сошників забезпечують опорні колеса, які регулюються по висоті гвинтовим механізмом.

Посадковий апарат саджалки має зварену раму, на якій змонтована хрестовина з розкривачем захватів, захвати, два прикочувальні котки, передні та задні загортачі, два напівм'яких сидіння і два ящики для посадкового матеріалу. На валу хрестовини встановлені запобіжна муфта і змінна зірочка, з'єднана ланцюгом із приводним валом.

Кожний захват складається з рухливої і нерухомої стулок, обтягнутих парусиною для запобігання сіянців от ушкоджень. Рухлива стулка захвату має ролик, що при обертанні хрестовини розкриває захват. У розкриті захвати вкладають сіянець. Хрестовина із захватом переносить сіянець у щілину сошника і після посадки звільняє його от захвату. Котки, установлені під кутом 18° по вертикалі, ущільнюють ґрунт біля посаджених сіянців. Передні загортачі засипають ґрунтом кореневу систему сіянцю, а задні розрівнюють ґрунт або підгортають сіянці.

Поперед трактора на кронштейнах установлений ящик місткістю

 0,22 м³ для додаткового запасу посадкового матеріалу. Для більшої стійкості агрегату цей ящик часто заповнюється баластом.

Саджалка має перекидний розсувний маркер, розташований поперед трактора. У робочому положенні маркер утримується ланцюгом і може відкидатися як у праву, так і в ліву сторону. При транспортуванні й перед поворотом наприкінці гонів маркер фіксується у вертикальному положенні спеціальним гаком. Саджалка оснащена підставками, які в робочому положенні вбираються усередину бруса.

Посадковий агрегат обслуговується трактористом, садильниками і оправщиками, що ідуть за машиною. Садильників виділяють із розрахунку рослин - по одному робітнику на кожний ряд, по дві людини на один посадковий апарат,  і для оправлення посаджених рослин.  

Для зв'язку садильників із трактористом під час роботи на рамі середнього посадкового апарата встановлена кнопка звукового сигналу.

Рис. 3. Схема технологічного процесу саджалки СШН-3:

1 - приводний вал; 2 - захват; 3 - ящик для посадкового матеріалу;

4 - котки, що накочують; 5 - задні загортачі; 6 - хрестовина;

7 - передні загортачі; 8 - сошник; 9 - брус начіпної; 10 - опорне колесо.

Посадка сіянців саджалкою СШН-3 відбувається в такий спосіб. При русі агрегату сошники заглиблюються в ґрунт на 20-30 см і утворять посадкову щілину. Садильники, що сидять на сидіннях по обидві сторони посадкового апарату, по черзі вкладають сіянці коріннями назовні в розкриті захвати і притримують сіянці до моменту їхнього закриття. Хрестовина із захватами, обертаючись несе сіянці у вертикальному положенні в щілину, утворену сошником. У нижнім положенні коренева система сіянців зашпаровується ґрунтом при опаданні стінок борозни, захвати розкриваються й звільняють рослини. Передні загортачі засипають посадкову щілину і коріння сіянців ґрунтом, котки ущільнюють її, а задні загортачі розрівнюють ґрунт біля посаджених рядків або підсапують сіянці.

 

 

 

 

3. Машини і пристосування для догляду за кроною плодових дерев

Обрізування плодових дерев є важливим агротехнічним заходом з догляду за кроною. Обрізують  дерева для формування потрібного типу крони, підтримання доброго росту дерев та їх омолодження. Основний прийом обрізування в цей період – проріджування, допоміжний – укорочування.

Обрізують дерева ручними секаторами та пилками. До комплекту ручного інструменту для садівника-обрізувача НСО належать секатор СО однобічного різання, ножівка НС-1, штанговий гілкоріз СШ-1 для зрізування високорозміщених гілок, садовий ніж НС для зрізування гілок. Використання ручного інструменту не забезпечує високу продуктивність праці і потребує значної робочої сили. Підвищенню продуктивності праці сприяє застосування пересувних платформ та вишок, укомплектованих пневматичним, електричним або гідравлічним різальним інструментом.

Садовий агрегат АС-2 призначений для обрізування крони дерев та збирання плодів із середнього і верхнього ярусів. Він складається з лівого та правого підіймачів, установлених на самохідному шасі Т-16М, площадки 11, компресора 5, пневмообладнання, гідросистеми і органів керування.

Підіймачі мають кабіни 1 і 4 з органами керування, гілкоріз 3, секатор 2 та кронштейн для ящиків 5. Стріла з кабіною піднімається гідроциліндром 8. Максимальна висота піднімання кабіни – 4,4 м, кут повороту стріли – 180°, вантажність кабіни – 200 кг, продуктивність на обрізуванні крони дерев – 0,06 га/год. В інтенсивних садах із плоскими формами крон для обрізування дерев використовують плодозбиральну платформу ПОС-ОД, а в садах з об’ємними фортами крон – ПКО-0,7. На платформі встановлюють компресор із ресивером, який приводиться в рух від ВВП трактора.

Рис. 4. Схема садового агрегату АС-2:

а – загальний вигляд; б – сучкоріз; в — секатор: 1 і 4 – кабіни; 2 і 3 – пневмоінструменти; 5 – ящик; 6 – стріла; 7 – тяга; 8 – гідроциліндр; 9 – компресор; 10 – самохідне шасі; 11 – площадка; 12 і 13 – ножі; 14 – гвинт; 15 – труба; 16 – привід; 17 – важіль; 18 – трубопровід; 19 – пружина; 20 – корпус; 21 – золотник; 22 – штуцер; 23 – курок; 24 – поршень; 25 – шток.

До комплекту інструментів для обрізування дерев входять десять пневматичних секаторів СП-15 і гілкоріз СПГ-25 та шість ручних ножівок. Стиснене повітря під тиском 0,77 МПа потрапляє з ресивера по трубопроводу. У процесі роботи платформа, з обох боків якої розміщуються по 3–4 обрізувача, рухається по міжряддю. У цей час працівники зрізують різальним інструментом гілки та скидають їх у міжряддя. У зв’язку з інтенсифікацією садівництва й переходом на загущене садіння дерев застосовують їх контурне обрізування, яке забезпечує значне скорочення робочого часу та зниження собівартості продукції.

Розроблено і поставлено на виробництво механізм для контурного обрізування плодових насаджень. Його також можна використовувати для догляду лісосмуг. Механізм легко обрізає гілки діаметром до 20 см.

 

Рис. 5. Машина для контурного обрізування плодових насаджень

Привід робочого органа — дискових пил, здійснюється від гідромотора через пасову дворядну передачу. Привід гідромоторувід гідросистеми трактора. Комплектація і окремі технічні характеристики пристрою дещо поступаються закордонним зразкам аналогічного обладнання, утім, машина задовільно виконує поставлені перед технікою такого класу завдання. 

     

4. Машини для збирання плодів і сортування

Збирання плодів – один із найтрудомісткіших процесів. На нього припадає понад 40 % усіх затрат праці. На збирання плодів з 1 га саду потрібно затратити понад 200 люд.-год, на збирання ягід – понад 1800 люд.-год. Основні причини, які гальмують створення засобів для механізованого збирання врожаю, полягають в особливостях фізикомеханічних властивостей плодів і плодових дерев, великій різноманітності схем садіння дерев і типів крони. Крім того, більшість плодів дуже чутливі до механічних дій, що значно ускладнює механізацію цього процесу.

У садівничих господарствах застосовують три основні способи збирання:   1. Ручний з використанням засобів малої механізації;

2. Напівмеханізований із застосуванням платформ, агрегатів тощо, які забезпечують заміну ручної праці на допоміжних операціях;

3. Механізований з використанням плодозбиральних машин, комбайнів, коли механізовані основні та допоміжні операції.

До плодозбиральних машин і пристроїв збирання врожаю без втрат із дотриманням якості плодів ставляться певні вимоги.

Плоди і ягоди збирають при досягненні ними стиглості для кожного сорту. Запізнення в термінах призводить до масового осипання плодів, погіршення смакових і товарних властивостей. Ефективність використання машин залежить від типу насаджень і конструкції крони. Для сортів, призначених для механізованого збирання врожаю, дуже важливо, щоб зв’язок плодоніжки з гілкою був менший, ніж із плодом.

Під час збирання врожаю кісточкових культур перевагу віддають сортам із “сухим” відривом. Для успішної роботи машини при формуванні дерев з об’ємною кроною потрібно залишати 3–4 скелетні гілки, розміщені у різних площинах. Це зменшує кількість пошкоджень плодів, що проходять крізь крону під час струшування. Кінці гілок нижнього ярусу мають бути на висоті не менш ніж 1,4 м від поверхні ґрунту, а висота штамба дерева – не менш як 0,7 м. Для проходження машин у міжрядді саду влаштовують світловий коридор не менш ніж 2 м завширшки. Бажано, щоб діаметр та висота крони не перевищували 6 м. Під час закладання садів із плоскими кронами ширина крони не повинна перевищувати 0,8–1,2 м, висота дерева – 3,2–3,5 м. Мінімальна висота штамба для таких садів 0,5 м, ширина міжрядь – 4 м. Плоди збирають у суху погоду впродовж 4–6 днів. Збирання ягід починають, коли 80–85 % плодів мають знімальну стиглість.

До засобів малої механізації збирання плодів належать ручний інвентар, драбини, підставки, плодозбиральні сумки тощо. Вони підвищують продуктивність праці збирачів, повноту знімання плодів, сприяють зберіганню якості плодів.

Для збирання плодів використовують металеві або пластмасові відра, обтягнуті всередині мішковиною, а також спеціальні плодозбиральні сумки місткістю 6–10 кг.

Із верхніх ярусів плоди знімають за допомогою садових драбин ЛСУ-2,5 та ЛСУ-3,5, садових підставок СП-1,2. Основна тара для пакування плодів – ящики різної місткості і два типи контейнерів: нерозбірний дерев’яний, габаритні розміри якого 1200 × 816 × 700 мм, і складний плодовий КСП-0,5. Для механізації під час збирання плодів у ящики використовують різні типи піддонів, найпоширеніші з яких мають площу 1200 × 1000 і 1200 × 800 мм. Вантажно-розвантажувальні роботи з пакетами ящиків та контейнерами виконують вилчастими агрегатами-навантажувачами ПВСВ-0,5А. 255 Для ручного збирання плодів і детального обрізування крон плодових дерев у садах із шириною міжрядь 3,5–5,0 м і висотою крони до 4,5 м призначена багатомісна платформа ПОС-0,5.

 Плодозбиральна платформа ПОС-0,5 складається з нижньої частини причепа-контейнеровоза ПК-4 з уловлювачем 5, двох розсувних трапів 10 з перилами 7. Обидві частини з’єднані між собою шарнірно передньою 11 та задньою 13 опорами.

Рис. 6. Плодозбиральна платформа ПОС-0,5:

1 – карданний вал; 2 – компресорна станція; 3 – гідравлічний розподільник; 4 – кран керування; 5 – уловлювач; 6 – причіп-контейнеревіз; 7 – перила; 8 – ящики для секаторів; 9 – пневматичний секатор; 10 – розсувні трапи; 11 – передня опора; 12 – драбина; 13 – задня опора; 14 – гідроциліндр.

Для піднімання на трапи та спускання з них на машині передбачено драбину 12. Трапи розсуваються за допомогою горизонтально розміщених гідроциліндрів 14, установлених на верхній та задній опорах.

В останні роки в Україну надходить різноманітна продуктивна техніка, в тому числі й для потреб садівників і горіхівників. За кордоном створюється усе більше універсальних платформ для збирання фруктів, ягід і горіхів. У порівнянні зі ручною працею продуктивність збирання зростає у 2,5-3,5 разів, прямі витрати знижуються на 10 %. Як приклад можна навести моторизовані фруктові комбайни марки Ein фірми Blosi (Італія). Вони використовуються фермерами півдня Європи, які культивують яблука, груші, абрикоси, ківі, персики тощо.

Також набувають дедалі ширшої популярності збиральні платформи фірми Munckhof (Голландія), які називаються Pluk-O-Trak Junіor та Pluk-O-Trak Senіor. Багато садівників-фермерів із Польщі, які постачають яблука по всій Європі (і в Україну також), використовують саме цю техніку.

Для підбирання плодів із землі розроблено також спеціальний рол-інструмент. Пристрій служить садівникам для підняття волоського горіха, фундука й інших жорстких плодів.

 

           Рис. 7. Збиральна платформа

5. Охорона праці в садівництві

Для запобігання нещасних випадків при ручних роботах в садах необхідно провести відповідний інструктаж і навчання працюючих, а також здійснювати дійовий контроль за виконанням вимог безпеки праці. Необхідно забезпечити справність ручних знарядь, драбин, не допускати до робіт по збиранню плодів безпосередньо на дереві, не дозволяти працювати без взуття. Всі операції по обрізуванню високих дерев необхідно проводити під безпосереднім керівництвом бригадира.              

Обрізування високих дерев дозволяється виконувати зі драбини, надійно скріпленої крючками і з загостреними кінцями. Забороняється проводити роботу з драбин, які мають поламані щаблі. Справність драбин повинен перевіряти бригадир щоденно перед початком роботи. При роботі на драбині вище 3м у основі драбини повинен знаходиться другий робітник. Забороняється приставляти драбини безпосередню до дерев і до гілок, підкладати під нижні кінці драбини каміння, обрізки дощок і інші предмети, підніматися одночасно двом робітникам по одній драбині.

Не дозволяється проводити роботи по обрізуванню дерев під час і після дощу до просихання стовбура і основних скелетних гілок. Забороняється при обрізуванні дерев залазити на дерева і ставити на тонкі гілки. При зрізуванні гілок сучкорізом забороняється ставати під зрізуваною гілкою і знаходитися стороннім особам під деревом, яке обрізують.

Робітники, які обрізують дерева, повинні бути забезпечені рукавицями, запобіжними поясами, захисними окулярами, касками. При проведенні обрізування зимою необхідно забезпечувати працюючих теплим одягом. Забороняється класти в кишені, за халяву взуття і на площадку драбини садову замазку, ножі, щітки, секатори і інший інструмент, який застосовується при обрізуванні, лікуванні ран і дупел дерев.

В плодівництві, в цехах і пунктах переробки фруктів дякуючи технічному прогресу і здійсненню комплексу організаційних і технічних заходів з охорони праці досягненні значні успіхи в боротьбі з травматизмом на виробництві. Однак умови праці на окремих дільницях в плодівництві і на переробних підприємствах все ще залишаються небезпечними.

До найбільш травмонебезпечних в даних галузях відносяться механізовані роботи, роботи на транспорті, при обслуговуванні технологічного обладнання і електроустановок, ремонтні і навантажувально - розвантажувальні роботи.

Найбільша кількість нещасних випадків на виробництві як по загальній кількості, так і по важкості травм пов’язано з експлуатацією і обслуговуванням автомобілів, тракторів, внутрішньо-цехового транспорту. Найбільш часто спостерігається: падіння з тракторів і сільськогосподарських машин, особливо при спробі сісти і зіскочити на ходу; захват одежі і частин тіла незахищеними рухомими частинами машин; попадання частин тіла в ріжучі і подавальні механізми машин при ремонті і регулюваннях з не заглушеним двигуном або з не відключеним валом відбору потужності трактора, а також при очищенні лемешів і інших ріжучих і небезпечних частин машин руками, без чистиків, наїзд на відпочиваючих в зоні робіт, перевертання машин і ін.

Значний виробничий травматизм відмічається на навантажувально-розвантажувальних і транспортних роботах: при підніманні важких вантажів вручну, знаходження людей під вантажем і в радіусі дії піднімальних механізмів, невикористання рукавиць при навантажувальних роботах, падіння вантажів з транспортного засобу у випадку їх неправильного навантаження або закріплення. Необережне і невміле поводження з ручним інструментом, його несправність, неузгодженість дій між працівниками можуть викликати травмування верхніх і нижніх кінцівок.

При прополюванні і перекопуванні пристовбурних кругів, при підбілюванні плодових дерев можливі травми очей і обличчя від ударів гілок, а також травми нижніх кінцівок від випадкових ударів мотикою або лопатою, хімічні опіки, травмування рук (скабки) від ручок робочих інструментів; при ручному обрізуванні дерев, збиранні плодів з землі і з драбин – як мілкі травми рук і обличчя гілками так і більш великими (переломи кінцівок і ін.);

при сортуванні і упаковці фруктів – травми кисті рук від ударів молотком при забиванні цвяхів, скабки від шорсткуватих поверхонь дерев’яних ящиків і поранення від виступаючих кінців цвяхів, дротів і ін.

Таким чином, найбільш частими причинами нещасних випадків на виробництві є неправильні дії і неправильні прийоми роботи ненавчених і які не прийшли інструктаж працівників. Для зниження рівня травматизму необхідно перш за все здійснювати організаційні заходи, а також укріплювати трудову і виробничу дисципліну. Аналіз виробничого травматизму в сільському господарстві показує, що одним із найбільш радикальних заходів його зменшення являється, перш за все, удосконалення мобільних сільськогосподарських машин і транспортних засобів, їх безпечна експлуатація. В зниженні виробничого травматизму суттєва роль належить також організаційним та соціально-економічним заходам по поліпшенню умов праці. Важливе значення мають пропаганда охорони праці і її безпеки, профілактичні дії, в першу чергу, ефективне навчання працюючих, в т.ч. ріст професійних навичок механізаторів, а також поліпшення роботи служби охорони праці кожного підприємства. Комплексне рішення цих питань дозволить зменшити виробничий травматизм, підняти ефективність використання сільськогосподарської техніки, знизити економічні збитки, зберегти здоров’я і життя працівників, стимулювати їх високу працездатність.

Не дозволяється обрізування високих дерев поблизу ліній електропередач, що знаходиться під напругою. Особливої обережності необхідно дотримуватись при роботі з ріжучими інструментом. При цьому потрібно мати на увазі, що під час роботи значно небезпечніше тупий інструмент, ніж гострий. При роботі з садовим ножем не можна допускати, щоб вільна рука і інші частини тіла знаходилися на шляху його руху. Особливо суворо необхідно слідкувати за розташуванням ножа і рук при проведенні косих зрізів на черешках. Щоб не порізати великого пальця, не можна “підтягувати” до нього ніж, як це роблять при очищенні клубнів в картоплі. При зрізуванні тонких гілок, які пружинять, необхідно створювати натиск іншою рукою нижче місця зрізування.

Відповідно зі стандартом секатор повинен мати обмежувач, який запобігає сходженню кінців рукояток ближче ніж на 15мм. Пружина секатора повинна розводити ножі вільно без затримок, а рукоятки не повинні мати задирок, тріщин. При обрізуванні пагінців секатором вільну руку не можна тримати ближче ніж на 15-20 см від ножів секатора. Під час перерви в роботі ножі і секатори повинні бути закритими. При відкриванні і закриванні ножа лезо його потрібно направляти в сторону від працюючих. Для заточування ножів секатора забороняється користуватися брусками довжиною менше 10 см, а також перевіряти гостроту леза інструмента пальцями. Перевірку гостроти леза інструмента потрібно здійснювати за допомогою лозини, палки.

До роботи з електричним і пневматичним ріжучим інструментом допускаються особи, які вивчили правила його експлуатації і догляду за ним, пройшли інструктаж і ознайомились з загальними вимогами електробезпеки. Приводити в дію цей інструмент можна тільки в тому випадку, коли його ріжуча і протиріжуча частини повністю обхватили гілку. Не можна працювати з ручним механізованим інструментом з приставних драбин.

Робота з драбин допускається лише при наявності огородження всієї робочої площадки і відповідних упорів на ніжках дробини. Під час перерви на обід і ремонту електричного і пневматичного ріжучого інструменту (заміна ножів, регулювання, заточування) слід відключити інструмент від електромережі або від пневмоприводу. Забороняється залишати без нагляду ручний механізований інструмент, підключений до електромережі або до пневмомережі. Корпус електроінструменту повинен бути обов’язково заземлений. Перед роботою необхідно перевірити справність заземлюючого пристрою. Працювати з електроінструментом слід в гумових рукавицях і діелектричних калошах. При проведенні електроенергії до місця роботи забороняється класти кабель живлення через під’їзні шляхи.

При високому  рівні механізації і сучасних технологіях в садівництві є багато робіт, які виконуються вручну. Роботи в садах (з об’ємною кроною дерев), які виконуються вручну, належать до групи важких (витрата енергії – 300–540 Дж/с ). Це такі роботи як: обрізання дерев, посадка саджанців, прополювання пристовбурних кіл, збирання черешні і навантаження плодів. Роботи середньої важкості: підбілювання штамбів, збирання груш, слив, яблук. Значно менші витрати енергії в пальметних садах. При виконанні цих робіт пульс збільшується до 110–120 ударів за хвилину, підвищується кров’яний тиск.

Аналіз стану організму працівників дає підстави рекомендувати на важких роботах 10-тихвилинні перерви після 2-х годин роботи до обіду і через 1,5 години в другій половині дня.

Велике гігієнічне значення має механізація важких робіт, таких як: посадка саджанців, обрізання дерев, збирання плодів та інші.

Допоміжні працівники вимушені швидко переносити щити, що уловлюють плоди, щоб встигнути за агрегатом. У цьому відношенні струшувач  ВСО-30 вигідно відрізняється від струшувача ВСО-25 тим, що у нього є пристосування для автоматичного уловлювання плодів, що виключає перенесення щитів.

Збирання плодів насіннєвих порід (яблук, груш) частіше виконують за допомогою драбин різного типу, столиків-саночок і пересувних підйомних площадок. Для забезпечення безпеки праці вони повинні мати надійну фіксацію.

Для зменшення тяжкості (важкості) праці працівників садівництва необхідно застосовувати механізацію робіт, а для захисту працівників від шуму, вібрації необхідно використовувати ЗІЗ (протишумові вкладиші, навушники, а водіям машин – спеціальні крісла з амортизаторами).

Висновки

На сьогодні в нашій країні існує потреба в садовій техніці, призначеній для механізованого збирання плодів зерняткових культур та обрізки дерев, яка дозволить в 2,5-3,5 рази підвищити продуктивність праці при збиранні врожаю та в 5-6 разів при обрізанні дерев. Для виробництва плодоягідної продукції в Україні реалізуються переважно техніка європейських та американських брендів, трактори виробництва спеціалізованих підприємств, а також трактори білоруського й китайського виробництва.

Слід зазначити, що забезпечення господарств садівничої галузі спеціалізованими тракторами здійснюється фрагментарно і безсистемно. Більшість господарств пристосовують для садівництва трактори загального призначення, зокрема китайського виробництва, вони мають менші габаритні розміри, але не є спеціально призначеними для садів.

У той же час в нашій державі є наукові установи, які також займаються розробкою та освоєнням виробництва сучасних зразків сільськогосподарської техніки для механізації садівництва.

Таким чином, із вище викладеного можна зробити висновок, що розробка і впровадження у виробництво нової спеціалізованої техніки дозволить підвищити ступінь механізації трудомістких процесів у садівництві до 70-80%, збільшити врожайність плодоягідних культур, знизити періодичність плодоношення та собівартість вирощуваних культур, підвищити споживання плодів і ягід в країні до норм раціонального харчування.

Сучасні навчальні матеріали мають велике значення в напрямі утворення дієвої системи підготовки професійно-мобільних, конкурентоздатних на ринку праці кваліфікованих робітників.

Ідеї компетентнісної освіти нерозривно пов’язані з проблемами інтеграції в освіті.

Компетентнісний підхід, спрямований на досягнення освітніх результатів, є продуктивною, визнаною у світовому просторі освітньою концепцією, а компетентність – новою одиницею виміру підготовленості випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти, де увага акцентується на результатах навчання, на уміннях і здатностях особистості діяти в різних нестандартних ситуаціях, навичках творчо застосовуючи набуті професійні знання в динамічних умовах сучасного соціуму. З позицій компетентнісного підходу, основним безпосереднім результатом освітньої діяльності професійно-технічного навчального закладу є цілеспрямоване формування професійної компетентності майбутнього кваліфікованого робітника.

Додаток 1

 Технічні характеристики машини для посадки саджанців МПС-1

Показники призначення
Агрегатування, к.с. (марка трактора)	57 (МТЗ-80)
Швидкість руху робоча, км/год	1,8
Продуктивність, га/год	0,54
Коефіцієнт використання змінного часу	0,53
Показники транспортабельності
Габаритні розміри сівалки, мм: –довжина –ширина –висота	1620 1710 1010
Маса конструкційна, кг	210
Показники якості роботи
Швидкість руху агрегату, км/год	1,8
Глибина ходу сошника, см	40
Середня глибина садивного місця, см	37
- середнє квадратичне відхилення, ± см	1,7
- коефіцієнт варіації, %	4,4
- кількісна частка садивного матеріалу, посадженого з допустимим відхиленням, %	0
Ширина міжрядь, м	3
Енергетичні показники
Питомі енерговитрати, кВт•год/га	46,3
Тягова потужність, кВт	4,6
Коефіцієнт використання експлуатаційної потужності двигуна, %	42
Питома витрата палива за основним часом, кг/га	12,0

Додаток 2

Безпечні прийоми роботи з садовим інструментом

 

А – зимове щеплення способом поліпшеної окуліровки:

1 – техніка косого зрізування черешка прищепи; 2- заріз для язичка на черешці; 3- техніка косого зрізу на дереві; 4- заріз для язичка на дереві;

Б – положення рук і ножа при окуліровці;

1 – техніка виконання надрізів при окуліровці ( а- напівмісячний надріз, б – повздовжній надріз); 2 – техніка зняття щитків прищепи (а- надріз на нижній границі щитка, б- техніка зрізування щитка від основи до верхівки черенка); 3 – установлення глазка;

В – положення рук при роботі з садовим ножем.

Додаток 3

Тестові завдання

1. Агрегат садовий АС-2 призначений для:

1.  Контурного обрізування двох напіврядів плодових дерев;

2.  Обрізування виноградної лози і кущів ягідників;

3.  Обрізування крони дерев та збирання плодів із середнього і верхнього рядів.

2. Машина МКО-3 призначена для:

1.  Контурного обрізування двох напіврядів плодових дерев;

2.  Обрізування виноградної лози і кущів ягідників;

3.  Обрізування крони дерев та збирання плодів із середнього і верхнього рядів.

3. Пневмоагрегат ПАВ-8 застосовують для:

1.  Контурного обрізування двох напіврядів плодових дерев;

2.  Обрізування виноградної лози і кущів ягідників;

3.  Обрізування крони дерев із середнього і верхнього рядів.

4. Машина ЧВС призначена для:

1.  Обрізування ягідних;

2.  Збирання плодів у садах з крони дерев висотою 6 м;

3.  Карбування пагінців і підрізування пасинків виноградних кущів при ширині міжрядь 2,5–3,0 м.

5. Машина ОКС-0,9 призначена для:

1.  Контурного обрізування двох напіврядів плодових дерев;

2.  Обрізування виноградної лози;

3.  Обрізування ягідників.

6. Платформа для збирання плодів ПКО-0,7 призначена для:

1.  Збирання плодів, обрізування крони дерев у пальметних садах;

2.  Збирання плодів у садах з кронами висотою 6м;

3.  Збирання плодів кісточкових, насіннячкових та горіхоплідних культур.

7. Платформу ПОС-0,5 використовують для:

1.  Збирання плодів, обрізування крони дерев у пальметних садах;

2.  Збирання плодів у садах з кронами висотою 6м;

3.  Збирання плодів кісточкових, насіннячкових та горіхоплідних культур.

8. Плодозбиральний комбайн КПУ-2 призначений для:

1.  Збирання плодів кісточкових і яблук;

2.  Збирання ягід, порічок і агрусу потоковим методом;

3.  Збирання плодів кісточкових, насіннячкових та горіхоплідних культур.

9. Ягодозбиральна машина МПЯ-1 призначена для:

1.  Напівмеханізованого збирання порічок та агрусу;

2.  Збирання ягід порічок і агрусу потоковим методом;

3.  Збирання технічних сортів винограду.

10.Самохідний комбайн КВР-1 призначений для:

1.  Збирання технічних сортів винограду;

2.  Збирання плодів кісточкових і яблук;

3.  Збирання ягід порічок і агрусу потоковим методом.

Словник термінів

Боронування — розпушування поверхневого шару ґрунту боронами та ротаційними мотиками, один з агротехнічних заходів.

Дискування ґрунту — розпушування поверхневого шару ґрунту з його частковим перегортанням.

Добрива — органічні та мінеральні речовини, що містять елементи живлення рослин.

Культивація — захід поверхневого обробітку ґрунту, що забезпечує його розпушування без перегортання ґрунту та вирівнювання поверхні з одночасним підрізанням бур’янів.

Лущення — поверхневе або мілке розпушування ґрунту, що супроводжується частковим його перегортанням та підрізанням бур’янів.

Садівництво — інтенсивна галузь сільського господарства, до якої належить вирощування плодових, ягідних і горіхоплідних культур для одержання плодів, ягід і горіхів.

 Садівник - фахівець по вирощуванню та догляду за садом, парком чи якимось рослинним об'єктом.

Список літератури

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини: Підручник. – К.: Каравела, 2004. – 552 с.

2. Войтюк Д.Г., Дубровін В.О., Іщенко Т.Д. та ін. Сільськогосподарські та меліоративні машини: Підручник. – К.: Вища освіта, 2004. – 552 с.

3. Гаврилюк Г.Р., Живолуп Г.І., Короткевич П.С. та ін. Практикум з технологічної наладки та усунення несправностей сільськогосподарських машин /За редакцією Г.Р.Гаврилюка. – К.:Урожай, 1995. – 280 с.

4. Ревенко Г.І., Окоча А.І., Жулай Є.Л. та ін. Механізація і автоматизація тваринництва: Підручник. – К.: Вища освіта, 2004. – 399 с.

5. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. – 448 с.

6. Гапоненко В.С., Войтюк Д.Г. Сільськогосподарські машини. – 6-е вид., перероблене і доповнене – К.:Урожай, 1992. – 448 с.

7. Кочев В.І., Кушнарьов А.С., Роговий В.Д. та ін. Довідник по регулюванню сільськогосподарських машини / За ред. В.І.Кочева. – 2-е видання, перероблене і доповнене – К.:Урожай, 1993. – 264 с.

8. Вознюк Л.Ф., Іщенко В.В., Михайлович Я.М. Технічне обслуговування і діагностування сільськогосподарських машин. – К.: Урожай, 1994. – 216 с.