Українсько- московський договор 1654 р.

Про матеріал

Мета: з'ясувати передумови та визначити основні положення та наслідки українсько- московського договору 1654 р.; розвивати в учнів вміння працювати з історичними джерелами і на основі їх робити висновки та узагальнення; виховувати справжніх громадян своєї держави.

Перегляд файлу

Урок Тема: Українсько – московський договір 1654 р. Воєнні дії 1654-1657 р.р.

Мета: з’ясувати передумови та визначити основні положення та наслідки українсько- московського договору 1654 р.; розвивати в учнів вміння працювати з історичними джерелами і на основі їх робити висновки та узагальнення; виховувати справжніх громадян своєї держави.

Обладнання: підручник Історія України 8 клас, карта «Національно- визвольна війна під проводом Б. Хмельницького»; мультимедійна дошка

Хід уроку:

І. Організаційний момнт

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Робота з таблицею «Договори, що були підписані під час національно – визвольної війни»

Який можна зробити висновок з умов договорів?

	Зборівський договір 1649 р.	Білоцерківський договір 1651 р.
територія	Існування козацької України в межах Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств	Київське воєводство – козацька територія
військо	40 тис вояків	20 тис вояків
інші умови	Влада належала гетьманові та козацькій старшині державні посади мали обіймати лише православні	Відновлювалася влада польських панів гетьман позбавлявся права зносин з іншими державами Підтверджувалися права православної церкви

Історичний диктант «Упізнай подію»

Учитель зачитує уривки з документів, а учні повинні вгадати, про яку з подій Національно – визвольної війни йдеться. За кожну правильну відповідь нараховується один бал. Додаткові два бали учень отримує, якщо визначить значення цієї події.

«Сам Хмельницький з Тугай – беєм і з усім кінним військом перетнув в іншому місці річку… й міцно вдарив на поляків, які виїхали проти нього зі своїх окопів. Поляки не встояли проти нього й години, і лігши на кілька тисяч трупів, з великим тріском і жахом ледве вскочили на свої окопи в обоз». (Битва на Жовтих Водах)
«Частина польського обозу із твані ледве-ледве вибралася. І… подерлася в круту гору, однак ніяк не могла на неї зібратися. Друга частина загрузла в болоті і затарасувала шлях іншим. Третя частина починала вже гинути» (Битва під Корсунем)
«Вони тікали без пам’яті, як хто міг і куди міг, кинувши всі свої великі обози з численними пребагатими статками і скарбами, залишивши їх на користь і в нагороду Хмельницькому» (Битва під Пилявцями)
«Два тижні простояв тут Хмельницький. Поляки спалили передмістя і засіли в місті. Козаки приступили то з того то з другого боку… Пожежа розкинулася геть по місту. Тоді вже виставили поляки білу корогву і згодилися піддатися, послали послів до Хмельницького». (В’їзд Хмельницького до Києва)
«Сам патріарх (єрусалимський Паїсій) із тисячею вершників виїзджав до нього (Хмельницького) назустріч із міста… Весь народ, вийшовши з міста, вся чернь вітали його» (в’їзд Хмельницького до Києва)
«Як почув король, яка буча зчинилася у переляканому таборі, зараз звелів подати йому коня і виїхав з непокритою головою, щоб усі могли бачити його поміж лавами його війська, вигукуються: «Ось я, король ваш. Не тікайте, діти мої, не кидайте мене!» (Зборівська битва)
«Коли поляки вистрілили з гармат у напрямку Іслам – Гирея, він зі своїм військом кинувся навтьоки. Хмельницький вночі помчався за Іслам – Гиреєм, щоб умовити його повернутися назад. Але хан став відступати на південь, силою утримуючи при собі Хмельницького». (Битва під Берестечком)
«Страшенна січа почалася. Трохи не все військо польське загинуло або потопилося у річці… Самого Калиновського було вбито, відтяли йому голову і послали Хмельницькому. Одплатили козаки за Берестечко»(Битва під Батогом)
«Гетьман зі старшиною домагався, щоб посли московські присягали за царя, що він вольності й порядки України порушувати не буде й ворогам її не оддасть на поталу»(Переяславська рада)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Ми продовжуємо вивчення національно – визвольної війни українського народу, яку очолив гетьман Богдан Хмельницький. Період, який ми сьогодні досліджуємо, був складним і вирішальним не тільки для Хмельницького, а й для всієї України.»

Проблемне завдання: Переяславська рада та Березневі статті це: здобутки чи втрати українського державотворення?

ІV. Вивчення нового матеріалу

План

1.Пошук союзників.

2.Україно-московський договір

3.Зовнішня політика 1654 – 1657 р.р.

4. Похід в Галичину та Польщу 1656—1657рр.

1.Пошук союзників.

На попередніх уроках ми мали можливість з вами відстежити пошуки надійного союзника гетьманом Б.Хмельницьким. Умови Зборівського та Білоцерківського договорів не задовільняли жодну з сторін протистояння, вони лише стали можливістю для обох сторін для підготовки до подальших бойових дій. Для продовження війни з Річчю Посполитою потрібен був надійний союзник. І московський цар став популярним кандидатом на роль могутнього союзника Гетьманщини.

Для міжнародного визнання Україні необхідно було мати сильного покровителя і вийти зі складу Речі Посполитої.

Робота зі схемою «Пошук союзника»

Туреччина

Релігійне протистояння; ненадійність турецьких васалів

Україна

Московія

Православне віросповідання; етнічна спільність; близкість кордонів

Як уже нам відомо, з початку національно - визвольної війни Б. Хмельницький умовляв царя в ім’я спільної для них православної віри прийти українцям на допомогу. Але Москва після тяжких втрат у недавній війні з Польщею тягла з рішенням. Проте у 1653 р., коли українці стали погрожувати тим, що віддадуть перевагу оттоманському варіанту, російський уряд не міг більше зволікати з рішенням.

З весни 1649 р. розпочинається постійний обмін посольствами. Про активність дипломатичних відносин між Україною та Московією говорить той факт, що за період з 1649 р. до початку 1654 р. на Україні побувало 13 посольств із Москви і водночас Б. Хмельницький направив до Москви 10 повноважних посольств.

«Мозковий штурм»

Як, на вашу думку, чому союз з Україною був потрібний Московській державі? (Він відкривав шлях до Чорного моря і на захід, забезпечував їй панування на сході, ліквідовував небезпеку союзу України з Туреччиною)

2.Україно-московський договір

Перегляд відео «Березневі статті» (з 1:01:00 по 1:04:47) https://www.youtube.com/watch?v=4KxktUUSWH0

Визначте основні положення та значення україно-московського договору

Березневі статі 1654 р.

Україна має власне управління, незалежне від царських чиновників , і тільки з українців.
Народ України судиться за власними законами і у власних судах.
Гетьман має право приймати іноземних послів і посилати своїх до інших держав, після чого сповіщає про це царя.
Україні заборонені самостійні дипломатичні відносини з Річчю Посполитою, Османською імперією.
Гетьмана мають обирати, як і обирали, про обрання козаків мають повідомити царя.
Непорушним залишаються права і вольності всіх станів України.
Реєстрове військо призначається в 60 тис. чоловік.
Україна зобов’язана платити данину в царську скарбницю.
У збір податків в Україні московські чиновники втручатися не повинні.
Козацьке військо зобов’язане допомагати царю у війнах
Зі своєї сторони, цар зобов’язаний обороняти і захищати Україну.

У Києві і Чернігові мають розміщатися російські гарнізони на чолі з воєводами

Значення договору 1654 р.

Для України:

Відокремлення і незалежність України від Речі Посполитої;
Можливість у спілці з Москвою перемогти та об’єднати українські землі в межах національної держави

Для Москви

Васальна залежність України від Московії;
Розширити сферу впливу і використати Україну в якості буфера проти Османської імперії;
Прагнула з часом перетворити часткову залежність України на цілковиту

Березневі статті підбивали підсумок українсько-московських переговорів. Україна ввійшла під протекторат Московії на широких правах автономії. Уклавши цей договір, Україна вважала що здобула собі сильного союзника в боротьбі з Річчю Посполитою. Кожна зі сторін убачала в договорі засіб для реалізації власних планів.

3. Зовнішня політика 1654-1657 р.р.

Протягом 1654-1655 рр. союзне українсько-російське військо з перемінним успіхом вело воєнні дії проти Польщі.

Робота з підручником

Доповніть твердження, опрацювавши матеріал підручника:

Наприкінці 1655 - у першій половині 1656 р. Б. Хмельницький обмінювався посольствами зі … (шведським та польським королями, кримським ханом, молдавським господарем і трансільванським князем).
24 жовтня 1656 р. між Московією та Річчю Посполитою було укладено … (Віленське перемир’я).
У відповідь на московсько-польське перемир’я гетьман вирішив … (шукати нових союзників у боротьбі проти Польщі).
8 жовтня 1656 р. Гетьманщина уклала угоду про військовий союз з … (Трансільванією), яка у грудні 1656 р. уклала «вічний союз» зі … (Швецією)
У червні 1657 р. у Чигирині шведське посольство погоджується … (віддати гетьману українські землі, що перебувають під Польщею, частину Білорусі та Смоленськ, собі ж залишає землі Польщі).

4. Похід в Галичину та Польщу 1656—1657 рр.

Перегляд відео: «Рейд Антона Ждановича» (1:22:50 – 1:25:55)

https://www.youtube.com/watch?v=4KxktUUSWH0

Що було метою походу на чолі з полковником Антоном Ждановичем? (завоювання польської корони для князя Трансивальваніїї Дьордя II Ракоці)
Які землі в результаті походу на чолі з полковником Антоном Ждановичем перейшли під протекторат Гетьманщини? (Полісся та Пінський повіт)
Чим завершився похід на чолі з Ждановичем? (Козаки через внутрішній бунт та капітуляцію Ракоці змушені були повернутись в Гетьманщину)

Похід проти Польщі не приніс остаточної перемоги. Звістка про самовільне повернення А. Ждановича в Україну дійшла до гетьмана. А вже 27 липня 1657 р. Богдан Хмельницький помер.

V. Підсумок урок

Вирішення проблемного завдання.

Отже, як ви вважаєте, Переяславська рада та Березневі статті це: здобутки чи втрати українського державотворення?

Заключне слово вчителя:

Оцінюючи особистість Б. Хмельницького, цікаво ознайомитися з таким висловленням: «Багато можна налічити «помилок» Хмельницького, і тепер усякий, хто додумається до такої «помилки», відразу переписує свій рецепт. Але це так легко для нас, хто вичитує про події, а не творить їх, хто перегорає сторінки книги, а не кривавими стрічками своєї власної крові пише саму книгу життя».

VІ. Домашнє завдання: