Урок " Національно-визвольна війна 1648-1649р.р."

   Національно-визвольна війна 1648-1649 р.р.

 Мета уроку:  залучити учнів до інтерактивних методів роботи,                                                           

 розкрити процес розгортання всенародної боротьби 1648-1649 р.р.;   ознайомитися зі сторінками героїзму, мужності,  воєнної майстерності  повстанців; сприяти патріотичному вихованню, формуванню національної самосвідомості, пов’язані з державотворчими традиціями в Україні; розвивати вміння учнів працювати з мапою (атласом) та історичними документами.

Тип уроку: засвоєння нових знань з елементами інтерактивних технологій. Обладнання: підручники, історична мапа «Визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (1648-1657)».

Епіграф:     І тільки той, у кого серце чуле,

                     Хто вміє берегти минуле,

                     І вміє шанувать  своє сучасне, -

                    Лиш той майбутнє вивершить прекрасне. (М. Рильський).                                                                                                

                                Структура уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Пилявецька битва (11-13 вересня 1648 р.).
2. Похід українського війська в Галичину. Облога Львова і Замостя.
3. Відступ української армії з-під Замостя.
4. Вступ української армії до Києва. Програма розбудови  Української гетьманської держави.
5. Відновлення воєнних дій у 1649 р.,
6. Збарсько-Зборівська кампанія.
7. Укладення Зборівського договору.

При вивченні теми учні досліджують її складові елементи і готують повідомлення.

ІV. Закріплення нових знань учнів.

Закріплення навчального блоку теми  при допомозі інтерактивних технологій.

Учитель ділить клас на дві команди: І - Патріоти, І І- Краєзнавці.

V.  Підсумки уроку.

VІ. Домашнє завдання.

                             ХІД  УРОКУ:

І. Організаційний момент.

Гра «Пароль».

Одразу після привітання, ще не посадивши учнів, учитель пропонує назвати їм по одному історичному терміну,  що відповідав би  змісту попереднього уроку. Це  своєрідний пароль, який дає змогу  учням сісти за парту і почати працювати. Терміни не повинні повторюватися.

(Запорізька Січ, Богдан Хмельницький, Річ Посполита, Іслам Гірей ІІІ, Даніель Чаплинський, Корсунська битва, Жовтоводська битва, Максим  Кривоніс,  Стефан Потоцький).

Вчитель оголошує тему, мету, завдання уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Проблемне запитання: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ сторіччя  була випадковим чи закономірним  явищем?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Навчальний блок теми розглядається з участю учнів, які виступають із короткими повідомленнями,  підготовленими заздалегідь.

ІV. Закріплення нових знань учнів.

1. Тестування:

 Дайте ствердну або заперечну відповідь на висловлювання.

1. Пилявецька битва завершилася перемогою повстанців.
2. Національно-визвольна війна переросла у селянську війну.
3. Польське військо у Пилявецькій битві налічувало сто тисяч.
4. Козацьке військо штурмом захопило Львів.
5. Українське військо не пішло на Варшаву.
6. Богдана Хмельницького порівнювали з Мойсеєм.
7. У Зборівській битві перемогли козаки.
8. Зборівський договір було укладено з Владиславом ІV.
9. За Зборівським договором козацтво збільшувалося до 20 тисяч чол.
10. За Зборівським договором козацька держава охоплювала три воєводства.

2. Гра « Я знаю пۥять імен…».

Учні називають пۥять імен історичних персоналій з даної теми.

(Б. Хмельницький, Іван Чорнята, Карпо Півторакожуха, Ярема Вишневецький, Максим Кривоніс, Ян ІІ  Казимир, Владислав ІV, Януш Радзивілл, Михайло Кричевський, Паїсій, Сильвестр Косів, Іслам Гірей, Ганжа.

3. Гра «Чорний ящик»

Увага! Увага! Чорний ящик! Щоденно ви маєте можливість тримати в руках шматочок давньої історії, бачити портрет відомого політичного діяча, дипломата, полководця, козацьку зброю та клейноди, а також будівлю однієї із церков козацького бароко.

Запитання:   Що знаходиться у чорному ящику?

3. Вікторина «Упізнай історичного героя».

1. Вересень 1648 р. - брав участь у Пилявецькій битві.

2. 5 жовтня 1648 р. – козацькі загони  під його керівництвом захопили фортецю Високий  Замок.

3. Жовтень 1648 р. – зі своїми загонами прибув у Замостя.

4. Листопад 1648 р. – загинув під час епідемії чуми. ( Максим Кривоніс).

1. 1649 р. - він Київський полковник.
2. Липень 1649 р. – за наказом Б. Хмельницького відбув у Білорусь для битви з литовськими військами Януша Радзивілла.
3. 21 липня 1649 р. брав участь у битві під Лоєвом.
4. 23 липня 1649 р. - потрапив у полон, помер від ран.                                                                                  (Михайло Кричевський).
5. Гра «Перестрілка»

Грають дві команди за певною схемою :

1. Дата  -  подія.
2. Назва  - визначення.

3. Ім’я  – хто це?

І . 11-13 вересня 1648 р. - Пилявецька битва.

     26 вересня 1648 р. – розпочалась облога Львова.

     5 жовтня 1648 р.- загони Кривоноса захопили Високий Замок.                                    23 грудня 1648 р. – Б. Хмельницький урочисто вۥїхав до Києва.

                    21 липня 1649 р.- Битва між козацькими загонами

                     Кричевського та військом литовського гетьмана Януша              

                     Радзивілла.

    8 серпні 1649 р. – укладено Зборівський мирний договір.

 ІІ.               Реєстр - список козаків.

                    Чигирин - столиця Української козацької держави.

                    Річ Посполита - польська держава.

                   Гетьман - старший, головний у козацькому війську.

                   Селяни - основна рушійна сила Національно-визвольної війни. 

ІІІ.             Б.Хмельницький - гетьман України.

                   Ян ІІ. Казимир - польський король.

                   Михайло Кричевський - київський полковник.

                   Януш Радзивілл - литовський гетьман.

                   Сильвестр Косів - київський митрополит.

                   Паїсій - єрусалимський патріарх.

                   Іслам Гірей - Кримський xан.

6. Робота з картою.

Покажи на карті історичні місця, які відповідають даній темі.

(Пилявці, Запорізька Січ, Львів, Замостя, Київ, Переяслав, Збараж, Зборів, Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства).

7. Робота з історичним документом.

Із промови Б. Хмельницького перед королівськими комісарами в Переяславі (23 лютого 1649 р.).

Бесіда за запитаннями:

1. Яке враження справив на вас цей документ?
2. Яку головну мету проголосив Б. Хмельницький?
3. Якими засобами він збирався її досягнути?

8. Проблемні питання теми:

1. На початку листопада 1649 р. під Замостям Б.Хмельницький розпочав переговори з польським урядом. Він повернув козацьку армію назад в Україну. Цей крок українського гетьмана і зараз викликає суперечки серед істориків. Як ви гадаєте, чим пояснити такий його вчинок?

2. Яке значення мала битва під Лоєвом?

3. Який характер мали події 1648-1649 років ?

V. Підсумки уроку.

Заключне слово вчителя.

Події 1648-1649 років мали характер національно-визвольної, антифеодальної революції, що охопила всі соціальні верстви населення. Підсумки двох років боротьби давали можливість почати будівництво української держави.

VІ. Домашнє  завдання.

- Позначити на контурній карті битву під Пилявцями, Львів, Збараж, Битву під Зборовом, кордони держави Б. Хмельницького за умовами Зборівського договору, Чигирин.

- Заповнити таблицю про події Національно-визвольної війни восени 1648-го та влітку 1649 років.

- Підготуйте повідомлення про сподвижників Б.Хмельницького (І.Богуна, М.Кривоноса, Ф.Джалалія, І.Ганжу).