Метод проектів на уроках фізики

Метод проектів на уроках фізики.

Бєлікова Ірина Євгенівна, вчитель фізики та астрономії.

Одеська загальноосвітня школа №92 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області.

В даний час використання проектної технології – є однією з найбільш актуальних і цікавих тем в освітньому середовищі. В основі методу проектів лежить розвиток дослідницької компетентності учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі. Такі педагогічні технології потрібні для, того щоб стимулювати інтерес учнів до вирішення певних проблем, а потім показати практичне застосування отриманих знань. Іншими словами від теорії до практики.

У пояснювальній записці до нової навчальної програми з фізики для учнів 7-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів зазначено, що головною метою навчання фізики полягає у розвитку особистості, становленні наукового світогляду й відповідного стилю мислення, формуванні предметної, науково-природничої та ключових компетентностей учнів засобами фізики як навчального предмета. Значний потенціал для розвитку індивідуальних здібностей, самостійності учнів закладено у дослідницькій компетентності. Ефективним засобом формування дослідницької компетентності на уроках фізики є навчальні проекти.

Метод навчальних проектів у своїй педагогічній діяльності я починаю застосовувати з 7-го класу, коли учні починають вивчати фізику. Зазвичай, такі проекти, пропоную створити як підсумкову роботу після вивчення певної теми курсу фізики.

Використовувати даний метод мене спонукнули такі причини:

• з одного боку - учні середньої ланки недостатньо навчені формам самостійної діяльності, їх мало цікавлять проблеми сучасного стану технічних наук, вони не зовсім усвідомлюють відповідальність за своє особисте навчання і за навчання в класі в цілому;
• з іншого боку - на сьогоднішньому етапі розвитку нашого суспільства, розвитку високих технологій, вміння самостійно мислити в нових швидкозмінних умовах, вміння вести самостійне дослідження, вміння працювати в колективі, мислити корпоративно цінуються особливо високо.

Вирішення цієї суперечності можна реалізувати через спільну навчальну діяльність учнів при створенні та реалізації навчального предметного проекту:

1. Це самостійна робота з підготовки проекту,

2. Вибір даного напрямку роботи, в процесі створення готового продукту,

3. Частково-пошукова або дослідницька діяльність,

4. Самовираження учня через творчий підхід в реалізації проекту.

Головною відмінною рисою методу проектів є навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня, яка відповідає його особистим інтересам.

В основі цього методу лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного і творчого мислення, основних предметних компетенцій.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізку часу. Робота над проектом органічно поєднує як індивідуальну так і групову діяльність учнів. Метод проектів завжди передбачає вирішення поставленої проблеми. Рішення проблеми передбачає, з одного боку, використання сукупності різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого, передбачає необхідність інтегрування знань, умінь застосовувати знання з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей.

Наприклад мої учні, для досягнення поставленої мети, використовують науково популярну літературу, періодику, ресурси Internet, проводять самостійні дослідження як в шкільній лабораторії, так і вдома, моделюють свої прилади, проводять експерименти. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається, "відчутними", тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична - конкретний результат, готовий до використання (на уроці, в школі, в реальному житті). Учні результати роботи над проектом оформляють у вигляді постерів, буклетів, плакатів, реферативних робіт, у вигляді мультимедійних презентацій, у вигляді макетів та саморобних фізичних пристроїв.

Якщо говорити про метод проектів як про педагогічну технологію, то вона передбачає сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, креативних, творчих за самою своєю суттю.

Основні вимоги до використання методу проектів, якими керуюся я в роботі:

1.Наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми/задачі, що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її вирішення (наприклад, дослідження екологічної проблеми в різних регіонах світ, у нашій державі та в місті нашого проживання; створення серії репортажів з різних кінців земної кулі по одній проблемі; проблема впливу кислотних дощів на навколишнє середовище, та т.і.).

2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь на екологічних заходах, фестивалях про екологічний стан нашого регіону, фактори, що впливають на цей стан, тенденції, що простежуються в розвитку даної проблеми; спільний випуск постеру, інформаційного буклету, відео сюжету, плану заходів, та т.і.).

3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.

4. Створення плану реалізації навчального проекту. Структурування змістовної частини проекту (із зазначенням поетапних результатів).

5. Використання дослідницьких методів, які передбачають певну послідовність дій:

• визначення проблеми та похідних від неї завдань дослідження (використання під час спільного дослідження методу "мозкового штурму", "круглого столу");

• висування гіпотез їх вирішення;

• обговорення методів дослідження (статистичних методів, експериментальних, спостережень, та т.і.);

• обговорення способів оформлення кінцевих результатів (презентацій, захисту, творчих звітів, переглядів, та т.і.).

• збір, систематизація та аналіз отриманих даних;

• підведення підсумків, оформлення результатів, їх презентація;

• висновки, висування нових проблем дослідження.

У своїй педагогічній діяльності я намагаюсь застосовувати різні по типу проекти:

1. Домінуюча в проекті діяльність: дослідницька, пошукова, творча, рольова, прикладна (практично-орієнтована), ознакомітельно-орієнтовна, пр. (дослідницький проект, ігровий, практико-орієнтований, творчий).

2. Предметно-змістовна область: моно проект (в рамках однієї області знань); міжпредметний проект.

3. Характер контактів (серед учасників однієї школи, класу, міста, регіону, країни, різних країн світу).

4. Кількість учасників проекту (індивідуальний, груповий).

5. Тривалість проекту (короткостроковий, довгостроковий).

Реалізація методу проектів, як дослідницького методу, на практиці веде до зміни позиції вчителя. З носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної, дослідницької діяльності своїх учнів. Змінюється і психологічний клімат в класі, так як вчителю доводиться переорієнтовувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.

Окремо слід зазначити про необхідність організації зовнішньої оцінки проектів, оскільки тільки таким чином можна відстежувати їх ефективність, необхідність своєчасної корекції. Характер цієї оцінки в великій мірі залежить як від типу проекту, так і від його теми та змісту, умов проведення. Якщо це дослідницький проект, то він неминучео включає в себе етапність проведення. Причому успіх всього проекту багато в чому залежить від правильно організованої роботи на окремих етапах.

Слід зупинитися і на загальних підходах до створення плану реалізації проекту та його структурування. Починати слід завжди з вибору теми проекту, його типу, кількості учасників, тривалості виконання.

1. Далі вчителю необхідно продумати можливі варіанти проблем, які важливо дослідити в рамках наміченої тематики. Самі ж проблемні питання висуваються учнями з подачі вчителя (проміжні запитання, ситуації, що сприяють визначенню загальної проблем, відеоряд з тією ж метою, тощо). Тут доречний метод "мозковий штурм" з подальшим колективним обговоренням.

2. Розподіл завдань по групах, обговорення можливих методів дослідження, пошуку інформації, творчих рішень.

3. Самостійна робота учасників проекту за своїми індивідуальними чи груповим дослідницьким, творчим завданням.

4. Проміжні обговорення отриманих даних у групах (на уроках або на додаткових заняттях, в груповій роботі в бібліотеці, медіатеці, та т.і.).

5. Захист проектів, опонування окремих учнів, або груп учнів.

6.Коллектівне обговорення, експертиза, результати зовнішнього оцінювання вчителів, або учнів, які не беруть участь у роботі над проектом, висновки.

Ми з учнями реалізовували найрізноманітніші проекти з фізики та астрономії.

Хочу навести приклад одного з таких проектів для учнів 9-го класу: Розділ 3. Механічні та електромагнітні хвилі. Тема уроку: «Фізичні основи сучасних бездротових засобів зв'язку. Радіолокація».

Тема проекту: Розвиток засобів зв'язку на сучасному етапі.

План реалізації проекту:

I етап: Занурення в тему проекту.

Учитель формулює тему, мету, завдання.

Мета проекту: Запропонувати ідею приладу для комунікаційних систем, або провести міні дослідження в обраному напрямку: радіо, телебачення, Інтернет, стільниковий зв'язок, телефон, телеграф.

Завдання проекту:

• Зібрати і узагальнити інформацію з даного типу зв'язку.

• У проекті висвітлити питання: назва приладу, в якій області комунікаційних систем розроблений прилад, для чого він призначений, принцип роботи, плюси і мінуси.

• Для дослідження необхідні відомості: історичні відомості; тема дослідження; висновки; створіння буклету.

• Звіт по проекту оформити у вигляді мультимедійної презентації.

Цей етап можна реалізувати на уроці, на якому у формі мультимедійної презентації, підготовленої вчителем, дати короткий огляд основних видів сучасного зв'язку. Сформульовати тема, цілі, завдання проекту.

II етап: Організація діяльності.

Учитель: Організовує поділ учнів, учасників проекту на групи. Кожній групі пропонується список складу, щоб учні, в відповідності зі своїми бажаннями і можливостями визначили свою роль в підготовці проекту і спланували свою діяльність.

Учні: за своїм бажанням розподіляються в групи, вибирають ролі і складають план своєї роботи над проектом.

Цей етап учні проводять в позаурочний час, консультуючись з учителем.

III етап: Здійснення діяльності роботи над проектом.

Учні на цьому етапі дуже активні. Шукають матеріал в довідковій літературі, Інтернет, проводять систематизацію зібраної інформації, визначають тему дослідження проводять його або придумують ідею приладу, оформляють презентацію, готуються до захисту проекту.

На проведення цього етапу відводиться два уроки, або позаурочний час. Далі учні  самостійно доробляють свою роботу.

IV етап: Презентація результатів роботи над проектом.

Це урок захисту проектів з теми: «Механічні та електромагнітні хвилі.».

Оформлення классу до захисту проету. 1. Дошка. Прстер. Буклети. Плакат: Конференція молодих вчених «Розвиток сучасних бездротових засобів зв'язку». 2.Комп'ютер, екран, проектор. 3. Складені таблиці, статті, вміщені в загальний постер.

Групи по черзі виходять до екрану, захищають проект. Учасники інших групп задають питання. Йде жваве обговорення проблеми.

Вчителю належить досить складна робота: оцінити внесок кожного в виконану роботу. Тому я спочатку попередньо виставляю оцінки у заздалегідь підготовлену таблицю з питаннями та критеріями оцінювання. Оцінювання ведеться окремо в кожній групі. Потім обговорюємо їх безпосередньо з учасниками групи.

Реалізуючи з учнями протягом всього вивчення курсу фізики навчальні проети, можна виділити такі позитивні моменти:

1. Цей метод дозволяє учням придбати комунікативні навички спілкування, практичні вміння, розвивати предметні компетенції та зацікавленість вивчення предметів природничого циклу, зокрема такого складного та цікавого предмету, як фізика. Учні опановують вміннями використовувати дослідницькі методи отримання та обробки інформації. Метод проектів допомагає формувати у школярів критичне і творче мислення.

2. Якщо учень зуміє впоратися з роботою над навчальним проектом, можна сподіватися, що в справжнього дорослого життя він виявиться більш компетентним: зуміє спланувати власну діяльність, орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, спільно працювати з різними людьми, тобто адаптуватися до життєвих умов дорослого життя.

3. Даний досвід може бути використаний в будь-якому класі починаючи з 7-го, коли учні починають знайомитися з предметом. Цілі, завдання, тема проекту повинні формулюватися з урахуванням вікових особливостей дітей.

За цим методом майбутнє, недарма він віднесений до технологій ХХI століття, що передбачає, перш за все, вміння адаптуватися до стрімко мінливих умов життя людини в постіндустріальному суспільстві. Потрібно вчити саме тому, що може стати в нагоді, тоді наші випускники зможуть гідно представляти досягнення української освіти.

Останнім часом в список соціальних потреб потрапили такі необхідні сьогодні якості особистості: компетенція та компетентність, володіння універсальними способами діяльності, володіння комунікативними навичками, навичками колективної праці, володіння специфічними навичками навчальної праці (здатність до самоосвіти), норми і стандарти соціальної життєдіяльності (вихованість). Якщо учень буде володіти зазначеними властивостями, то він буде, з більшою часткою ймовірності, реалізований в сучасному суспільстві.