Методи діагностики обдарованої дитини

Творча робота на тему « Методи діагностики обдарованої дитини»

Пошук обдарованих дітей з метою  підтримки їхнього розвитку має велике суспільне значення. Як показують спеціальні дослідження, дуже малий відсоток людей створюють ті нові культурні та технічні цінності, що складають основу благополуччя всього людства або певної нації. Хто ці люди? Творчі, обдаровані особистості. Ідентифікувати обдарованість дуже складно. В першу чергу тому, що важко відповісти на запитання: кого вважати обдарованим? Особливо якщо пошук відбувається серед дітей, коли їхні потенційні можливості ще остаточно не виявилися.
Науковий підхід до такого явища, як обдарованість, виник на початку ХХ століття, коли французькими  дослідниками -  А.Біне та лікарем Т.Сімоном – було розроблено першу шкалу, що дозволяла визначити рівень відхилень розумового розвитку дітей від вікової норми.
Обдарованістю на перших етапах вивчення цього явища наукою вважали, в першу чергу, найвищі показники інтелектуальної діяльності. Артур Шопенгауер у середині ХIХ ст. характеризував генія як людину з високим (граничним) розвитком інтелекту. Проте життя і практика показали, що практично ніхто з дітей з високим IQ так і не стали видатними в своїй  сфері творчими особистостями. У сучасній психології домінує тенденція оцінювати обдарованість на підставі стандартних психометричних тестів. Дослідження в цій сфері продемонстрували, що ані високий рівень IQ, ані високий рівень навчальних досягнень, ані високий рівень креативності (творчості) – кожний сам по собі – не може бути надійним індикатором обдарованості. Однією з найбільш розроблених сучасних теорій є концепція обдарованості Дж. Рензуллі, який виділяє три основні компоненти, сукупність яких створює особистість, що може впливати на розвиток суспільства:
1) інтелектуальні здібності вище середнього рівня;
2) високі показники креативності;
3) висока мотиваційна включеність у інтелектуальний пошук.
В Україні проблема підготовки вчителя до роботи з обдарованими учнями набула актуальності лише в останнє десятиліття. Однак, не зважаючи на це, вона набуває все більшої актуальності, про що свідчать і відповідні дисертаційні дослідження. На жаль, їх ще не так багато, однак той факт, що даною проблемою зацікавилися науковці, свідчить про зростаючу увагу держави до навчання і виховання обдарованих дітей та молоді. Серед останніх дисертацій у галузі педагогіки, соціальної педагогіки, вікової та педагогічної психології варто назвати: роботи українських учених Н.М. Завгородньої "Педагогічні умови соціалізації обдарованих учнів у навчально-виховному середовищі загальноосвітнього навчального закладу", М.П. Федорова "Педагогічні умови підготовки студентів до роботи з обдарованими дітьми", праці російських дослідників М.А. Біржевої "Організаційно-педагогічні умови навчання і розвитку інтелектуально обдарованих учнів у початковій школі", Г.В. Тарасової "Організаційно-педагогічні умови розвитку готовності вчителя до роботи з обдарованими дітьми", праці польського науковця Е. Лодзіньської "Особливості роботи вчителя з математично обдарованими учнями 4-8 класів (на матеріалі польської школи") та ін.
Виявлення, розпізнавання великих можливостей розвитку дитини в майбутньому є важливою проблемою педагогічних працівників. Існує багато методик, які допомагають пізнати творчу, обдаровану дитину з креативністю та оригінальністю  мислення. Зокрема:
"Анкета з визначення здібностей учнів" за методикою американських вчених Хаана і Кафа. Дана анкета допоможе визначити на основі співставлення з інтересами однолітків особливості спрямованості характеру даної особистості. 
Приклад анкети.
I. Інтелектуальні здібності 

1. Учень засвоює нові знання, швидко і легко все схоплює. 

2. Має почуття здорового глузду і використовує знання в практичних повсякденних ситуаціях. 

3. Добре міркує, не плутається в думках. Добре вловлює зв'язок між подіями, між причиною і наслідком. 
II. Художні здібності 

1. У своїх малюнках зображує різнотипні типи предметів, ситуації, людей. 

2. Серйозно ставиться до творів мистецтва, замислюється і стає дуже серйозним, коли чує нову музику, бачить гарну картину. 
3. Оригінальний у виборі сюжету (робить незвичайні композиції з квітів, малюнків, марок тощо). 
Методика "Неіснуюча тварина" допоможе визначити, наскільки в дитини розвинена творча уява, оригінальність мислення, емоційний стан. 

Методика "Віддалені асоціації" - невербальна модифікація тесту А. Мєдніка виявить оригінальність і гнучкість мислення, уміння перекомбінувати певні елементи в нові комбінації.  Цей тест пропонує вам три слова, між якими, здавалося б, немає жодного зв’язку. Наприклад: Падіння – Актор – Пил. Вам потрібно знайти четверте слово, яке б об’єднувало ці три слова.
Методика "Логічні задачі" (О. Зак) дає змогу встановити ступінь розвитку теоретичного способу роз­в'язування задач у цілому, зробити висновок про особливості формування у дити­ни такого інтелектуального вміння, як міркування, тобто визначити як дитина мо­же робити висновки на основі тих умов, які пропонуються їй як вихідні, без залу­чення інших міркувань, пов'язаних із ситуативним, а не змістовим боком умов. Приклад логічних задач:
Толя веселіший за Катю. Катя веселіша за Антона. Хто найвеселіший?
Сашко сильніший за Віру. Віра сильніша за Лізу. Хто найслабший?
Мишко темніший за Миколку. Мишко світліший за Вовчика. Хто найтемніший?
Віра важча за Катю. Віра легша за Олю. Хто найлегший?

Методика для визначення рівня розумового розвитку молодших школярів Е. Замбавічене використовуються для вимірювання мовленнєвих, математичних здібностей, просторової уяви та пам’яті й розрахований на групове використання для дітей від 12 років і старше.

Модифікований тест Гілфорда на вивчення творчого мислення .

Методика Векслера допоможе визначити рівень інтелектуальних здібностей. 

Методика Айзенка допоможе визначити рівень інтелекту.

Тест 
визначення ступеня сформованості творчих здібностей дитини
Для визначення рівня сформованості творчих здібностей потрібно уважно прочитати наведені нижче пункти і проти кожного з них поставити слово "так", якщо твердження збігається з думкою про себе, або "ні", якщо не збігається.

Інструкція з обробки даних анкетування: номери запитань анкети записуються у вигляді двох стовпчиків 
За кожну відповідь «так» на запитання 3,5,8,9,10,11,13,15,16,19  і відповідь «ні» на запитання 1,2,4,6,7,12,14,17,18,20  виставляють 2 бали. Результати додаються. Ступінь сформованості творчих здібностей визначається так: якщо набрано від
40 до 32 балів, то цей рівень дуже високий,
32-26 - високий,
26-12 - середній,
12-6 - низький,
6-0 - дуже низький.
Отже, обдарованість – це складне психічне явище, система особливостей індивідуума, яке потребує комплексного підходу до діагностики, в тому числі розробки спеціальних авторських діагностичних програм практичними психологами, які б включали різноманітні та взаємодоповнюючі процедури та методики. Особливе місце в діагностиці обдарованості та результатів роботи щодо її розвитку повинні займати різні техніки спостереження.
 

Література:
1.Волощук М.В. Методичні основи діагностики інтелектуальної обдарованості.- Видавництво Нац. Пед. Університет ім. Драгоманова, 2009.
2.Клименюк Ю.М. Обдаровані діти, їх виявлення та діагностика // Проблеми освіти: збірник наукових праць. – Спецвипуск. – Вінниця-Київ, 2015. – С. 46-50.
3.Костю С.Й. Робота з обдарованими дітьми: навчальнометодичний посібник для студентів денної/заочної форми навчання напряму підготовки «Практична психологія» /С.Й. Костю. - Мукачево : МДУ, 2017. - 81 с. (3,4 др.а).
4.Кульчицька О. Методика діагностики інтелектуальної обдарованості/ О. Кульчицька // Обдарована дитина. – 2007. – №1. – С. 39-42.
5.Туріщева Л.В. Особливості роботи з обдарованими дітьми. – Харків: Видавнича група «Основа», 2008.