Методи ейдетики та мнемотехніки на уроці літератури. Ліна Костенко. "Дощ полив..."

Методи ейдетики і мнемотехніки на уроках української літератури

Тема. Ліна Костенко. «  Дощ полив…»

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменниці, допомогти їм усвідомити ідейно-художній зміст поезії, її красу; розвивати навички виразного читання, коментування, визначення основних мотивів вірша ; виховувати любов до природи.

Очікувані результати: учні знають про життя і творчість Л. Костенко; виразно і вдумливо читають поезію; висловлюють власну позицію щодо значення уяви та фантазії для особистості.

Методи і прийоми: метод  місць (хмарки слів),метод запам’ятовування(ейдос-конспект) ланцюговий метод (асоціації), акровербальний (малюнок вірша), бачення-символ(колаж), діалог з мистецтвом.

Обладнання: портрет письменниці, ілюстративний матеріал до біографії, видання творів, ілюстрації до них, таблиці, малюнки, музичні твори ,презентація

Тип уроку:  вивчення нового навчального матеріалу.

Епіграф           Душа летить в дитинство, як у вирій,

                           Бо їй на світі тільки тепло там…

                                                              Ліна Костенко

                                       Перебіг уроку

1. Активізація уваги учнів

-Я щиро рада бачити  на уроці літератури творчих, креативних, сучасних учнів. Я впевнена, що у кожного з нас  є янгол-охоронець, який рятує, оберігає, допомагає в роботі і дарує ті самі крила, що надихають нас на творчість. Тож сьогодні я дарую вам цих янголів творчості(вирізані з паперу  янголи), напишіть на них свої імена (учні пишуть). Складіть у нашу творчу скриньку, а тепер оберіть свого янгола-охоронця. Саме цей учень і стане сьогодні вашим янголом творчості і ви для когось теж, а разом ми створимо атмосферу творчої співпраці (обмін янголами ).

      2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

          Оголошення теми й мети уроку

1. Вступне слово вчителя

Ліна Костенко-символ нескореного духу України. На її долю випали й гучна слава, і гучне мовчання. Голос Ліни Костенко впевнено звучить і донині, і не змінили його ані роки репресій, ані цензурні заборони, ані гіркі розчарування. Вона залишилася сама собою-безкомпромісною, послідовною, мужньою й гострою на слово. У нове тисячоліття українська література увійшла з жіночим ім’ям на устах. Це ім’я- Ліна Костенко.

         2). Ознайомлення з біографією письменниці.

            (Перегляд відеопрезентації)

3.Актуалізація опорних знань учнів

1) .Ізотеравпетична вправа

Пропоную розпочати нашу роботу з ізотеравпетичної вправи, яка сприяє зменшенню емоційної напруги, допомагає краще пізнати самих себе. Відомий художник М. Реріх сказав : «Я бачу сонце в глибині себе. І в кожному я бачу сонце».

    Я переконана, що в кожному з вас є сонце, гарний настрій, тож давайте відтворимо «Словесний настрій» в малюнках.

-Якого кольору у вас настрій сьогодні? (Учні підносять різнокольорові смужки і замалювують у зошитах. Наприклад, жовтий- сонце, синій- небо, зелений- дерево   і т. п. ). А тепер розташуємо наш кольоровий настрій на дошці (прикріплення).

       2). Відгадування загадки і визначення теми уроку

                 Сонце вкрилося хмарками,

                  Хтось невидимий в імлі

                   Небо струшує нитками,

                     Пришиває до землі. (Дощ)

Метод Цицерона, або метод місць. Хмара слів.

(На дошці малюнок парасольки, на ній  записані слова ,виділені «Дощ полив». Слова:ласкавий,сліпий,грайливий,веселий,теплий,раптовий,прозорий,тихий,свіжий,чистий,грибний,густий,неочікуваний,полохливий,сильний,мокрий,непередбачуваний; задзвонює, шумить, сіється, припустив, періщить, підстрибує, йшов, цідився, дріботить, полив. (Кольорова хмара слів (тегів) приковує погляд до об’єкта і змушує зосередитись на матеріалі. Хмара містить в собі як візуальну інформацію, так і смислове навантаження-сам текст. Хмара слів краще запам’ятовується )

4. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1).Виразне читання поезії

2). Словникова робота. Метод образних гачків.

(Учні бачать малюнок полив’яного глечика)

 -Полив’яний-посуд, покритий поливою-блискучою речовиною, якою покривали керамічні вироби (Інформацію треба ніби «повісити» на об’єкти малюнка, а потім її зняти. Пригадується спочатку сам малюнок, потім прив’язана до нього інформація Тобто малюнок у такому випадку виконує роль гачка на вішаку нашої пам’яті).

3). Малюнок вірша (Метод оживлення)

(Учні читають вірш про себе і словесну інформацію поєднують із зображенням. За допомогою цього методу учні вчаться швидко створювати уявну картинку тексту. Вони ніби стають співучасником тих подій, про які йдеться).

4). Обмін враженнями щодо прочитаного

-Яким настроєм пройнята поезія?

-Що нагадує літній дощ?

- Для потрібен дощ?

-Чому день полив’яний?

-Чому люди як нові?

-Чому сад струшує, як парасолька?

--Чому корови-квасольки?

5). Асоціації (Ланцюговий метод)

-Якого кольору дощ? (Білий, прозорий, срібний, сліпучий)

-Який буває дощ? (Учні малюють хмарку і  в краплинах позначають: весняний, осінній, літній, грибний, курячий, сліпий, холодний, теплий, довгоочікуваний)

6). Завдання пошуково-дослідницького характеру (Метод запам’ятовування)

         Образи вірша( за допомогою схематичних малюнків учні позначають образи вірша: день-сонечко ; хмарка- дощ, хмари; грибок-дідок: схематичні фігурки-люди; дорога-шлях; дерева-сад; квасолька-корови)

       Художні особливості вірша

(Робота в групах-кожна група визначає приклади художніх засобів і їх роль у творі)

1 група-епітети: дідок старенький, мокрі ниви, порожній шлях (яскравіше змальовують художні образи);

2 група порівняння: люди, як нові; сад, як парасолька (звертають увагу на нові якості художнього образу, увиразнення об’єктів);

3 група-метафори: струшується сад, дідок збирає блискавки в траві (викликають асоціації, по-новому освітлюють художній образ);

4 група-пестливі слова: дідок старенький, квасолька (створюють особливий настрій);

5 група-звукопис: дощ полив , полив’яний( підсилює звукові образи-шуму дощу).

7). Словесне малювання. Колаж

-Змалюйте портрет «дідка кропив’яного»(гриб-дощовик, який здаля скидається на невеличку постать; старенький дідок із довгою зеленою бородою, у зеленому вбранні із кропиви, з мішком у руках, старий-старий, а очі блищать молодо ,завзято).

-Змалюйте  портрет дощу( хлопчик-шибеник, який іде, бешкетує, шумить;  дядько з вусами, що сидить за хмарами і з глека поливає поля).

8). Ейдос-конспект(запис у зошити)

Тема: зображення змін у природі внаслідок дощу, який її оновив,

омолодив.

Ідея: уславлення дощу як головної умови для розвитку природи.

Основна думка: необхідність дощу як головної умови для розвитку природи.

5.Закріплення знань, умінь і навичок

1). Кольоровий спектр вірша

(До кожного вислову учні малюють і підбирають назви кольорів)

Дощ полив( хмарка з дощем)-білий, прозорий.

Все  блищить (краплини)-зелений, яскравий, срібний.

Дідок старенький (грибок)-коричневий, зелений, сірий.

Блискавки визбирує в траві (блискавка)-срібний, блискучий, .

зелений, смарагдовий.

Струшується сад (сад)-різнокольоровий.

Мокрі ниви(ниви)-жовтий, зелений.

Порожній шлях (дорога)-чорний, сірий.

Корів розсипана квасолька (квасолька)-чорний, рудий, коричневий, білий.

Хмари у полях (хмари)-сірий, голубий, білий.

2). Діалог з мистецтвом

(Звучить «Вальс дощу» Я. Нікітіна)

-Звуки природи-справжня музика, вона звучить для нас щодня, варто лише прислухатися. От, наприклад, шум дощу. Який він? Приємно нам його слухати чи ні?

3) . Веб-портфоль вірша

-Тож давайте і ми увійдемо в царство з дрімучими заростями лопухів і кропиви, вслухаємося у мелодію дощу, спробуємо побачити «полив’яний день», «визбирати переливи діамантів у траві» (Учні підбирають загадки, прислів’я про дощ; складають сенкани, акровірші, твори-мініатюри).

Загадки

 Двох ворон і галок трьох

Охопив переполох-

Щось сипнуло, мов горох.

Прислів’я

Дощ у пору-золото.

Дощ іде, а гість їде.

Добре дивитися на дощ, стоячи під дахом.

Сенкани

       Дощ

Мокрий, життєдайний

Падає ,поливає ,звеселяє

Допомагає очиститись людям, природі

Ливень

                Дощ

       Несподіваний, полив’яний

       Блищить, поливає, радує

       Доганяє хмари у полях

       Злива

Акровірші

Дієвий посланець природи

Облив дощенту,

Що до людей йому.

Дощу лунає спів щоденно.

Один мінорний звук припас.

Щораз від спраги землю спас.

Дідусь кропив’яний ішов по лісі.

О,  він під дощ попав

І блискавки позбирав.

Дуже він буває різний:

Осінній, літній, весняний,

Ще й курячий, сліпий, грибний.

Твір-мініатюра

                       Дощ

Дощить добрих два дні. Дорога, дерева, домівки, дочекались довгоочікуваного дощу. Діамантами дзвенить дах. Добре дивитися.

6. Підсумок уроку

1) .Інтерактивна вправа «Опитування-інтерв’ю»

-Вірш Ліни Костенко відкрив для мене…

2). Фідбек  (зворотній зв’язок)

(Учні обводять у зошиті свою руку і біля кожного пальця записують відповіді на запитання, потім озвучують)

-Що цікавого вивчив сьогодні?

-Мій настрій

-Що було важким ,мав труднощі

-Мені не сподобалось сьогодні

Щоб я хотів ще вивчити

7.Домашнє завдання, інструктаж його виконання

Уміти розповідати про життя та творчість Л. Костенко, виразно читати аналізувати вірш, висловлювати свої думки та почуття, намалювати ілюстрації до твору